Біологічний факультет
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Біологічний факультет за Ключові слова "6.051401 біотехнологія"
Зараз показуємо 1 - 20 з 25
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Апробація довільних і мікросателітних праймерів для визначення поліморфізму Rapana venosa Valeciennes за допомогою ПЛР(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Красницька, Дар’я АндріївнаПроведено апробацію мікросателітних та RAPD праймерів для визначення молекулярно-генетичного поліморфізму представників виду Rapana venosa акваторії Чорного моря. Мікросателітний аналіз з праймерами Rv21 та Rv001 і RAPD-аналіз з праймерами А - 12 та В - 05 дозволив виявити поліморфізм серед представників Rapana venosa виловлених в Одеській затоці та у районі Карадагу. За локусом Rv01 поліморфізму не було знайдено, усі особини рапани виявилися гомозиготними. Cпостерігали значне зменшення поліморфізму представників рапан Чорного моря у порівнянні з літературними даними стосовно особин зібраних у Жовтому морі. Праймери Rv21 та Rv001, А - 12 та В - 05 можуть бути рекомендовані для використання в дослідженнях генетичної структури популяцій рапани, як поліморфні.Документ Біологічні властивості бактерій – збудників ентероколітів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Одобеску, Юлія ОлександрівнаПроведено дослідження частоти виявлення кишкових інфекцій серед населення за назологічними формами, вивченно біологічні властивості бактерій – збудників ентероколітів, морфологічні та культурально-біохімічні властивості для індентифікації бактерій.Документ Біосинтез піоціаніну за різних умов культивування Pseudomonas aeruginosa(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Кожухар, Роман СергійовичРозглянуто інтенсивність біосинтезу піоціаніну штамами P. аeruginosa з різним вмістом вторинного месенджера бактерій – циклічного дигуанозинмонофосфата. Одержані результати показали, що найбільш ефективним продуцентом піоціаніну є штам з низьким рівнем цикло-ди-ГМФ, P. aeruginosa PA01pJN2133, який за кількістю синтезованого пігменту перевершує інші досліджені штами у 2,5-7,2 рази. Накопичення у щільному середовищі пігменту у разі P. aeruginosa PA01pJN2133 відбувалося безперервно, тоді як у разі інших штамів воно сповільнювалось (P. аeruginosa PA01ΔwspF1Δpel і P. аeruginosa PA01ΔwspF1) або практично зупинялося (P. аeruginosa PA01) після третьо доби культивування. За культивування досліджуваних штамів у рідких поживних середовищах продукція піоціаніну була зареєстрована лише через 7 діб у середовищі МПБ. Оскільки більш придатним для біотехнологічного виробництва є культивування у рідких поживних середовищах, подальші дослідження необхідно спрямувати на пошук шляхів інтенсифікації біосинтезу піоціаніну за таких умов.Документ Біотехнологічний потенціал тіонових бактерій Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Захаров, Андрій МихайловичРозглянуто здатність тіонових бактерій Чорного моря до вилучення іонів важких металів з забруднених вод. Бактерії були узяті з морської води двох територіальних зон: Біологічної станції ОНУ імені І.І. Мечникова та району Дачі Ковалевського у м. Одеса Одеської області. Згідно з результатами було показано, що тіонові бактерії Чорного моря виявляють резистентність до іонів важких металів, а саме міді, кобальту, кадмію та нікелю, та здатні до високого ступеню акумуляції даних іонів всередині бактеріальної клітини. Для якісного та кількісного опису результатів дослідження були використані: метод прояву резистентності за допомогою дисків, метод кількісного аналізу, метод атомно-абсорбційної спектроскопії та метод фарбування за Грамом.Документ Біотехнологія визначення бацилярних контамінантів у рослинній сировині(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Васютинська, Ірина ГригорівнаПредставлена розроблена генотипова діагностика одночасного визначення бацилярних збудників харчових отруєнь і регламентованих збудників псування харчових продуктів, яка, на відміну від фенотипової, дозволяє точно визначити зазначені види мікроорганізмів (Bacillus cereus, Paenibacillus polymyxa та Paenibacillus macerans) протягом 1 дня. Для проведення молекулярно-генетичної діагностики бацилярних збудників харчових отруєнь та псування харчових продуктів було здійснено підбір наступних пар специфічних олігонуклеотидних праймерів: nheA-F, nheA-R для токсигенних представників виду Bacillus cereus; 29PpF, 179PpR для виду Paenibacillus polymyxa; MAC 1, MAC 2 для виду Paenibacillus macerans, та оптимізовано параметри мультиплексної ПЛР. За використання ДНК бактерій референсних штамів - Eschеrichia coli УКМВ 906 та Staphylococcus aureus ОНУ 223 у ПЛР з обраними праймерами не було отримано жодного продукту ампліфікації, що свідчить про специфічність ПЛР.Документ Біотехнологія отримання комплексного антифунгального препарату на основі бактерій роду Bacillus(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Каштелян, Борис ОлеговичДипломна робота виконана на 31 сторінках, ілюстрована 5 рисунками та 5 таблицями. Список використаної літератури містить 37 джерел, серед яких 5 кирилицею та 32 латиницею. Експериментальна частина роботи виконана на базі кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та Біотехнологічного науково-навчального центру. Метою даної роботи було вивчення антифунгальної дії бактерій роду Bacillus на прикладі патогенних грибів роду Fusarium. В залежності від методу проведення досліду будо виявлені штами бактерій з більшим антагонізмом до грибів.Документ Біотехнологія пробіотичного препарату для корекції вагінальної екосистеми у корів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Торопова, Катерина АндріївнаПредставлена експериментальна частина роботи виконувалась на підприємстві ТОВ «Відродження М». Науково-виробничий дослід проводили в умовах промислового молочного комплексу АФ «Петродолинське» Одеської області у 2017 р. Було розроблено біотехнологію та отримано комплексний пробіотичний препарат «Мультибактерин ветеринарний Bs + La» для корекції вагінальної екосистеми у корів. Дослідно встановлено суттєве поліпшення органів відтворення гінекологічно хворих корів після курсу пробіотичної нормобіотизації препаратом.Документ Біотехнологія стимуляцiї росту рослин за допомогою штамів Рantoea agglomerans(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Залецька, Наталя ВикторівнаВ результаті досліджень, що на твердому середовищі LB(Лурія-Бертані) штами Pantoea agglomerans утворюють слизуваті колонії яскраво-жовтого кольору, а також спостерігається поява депігментованих варіантів. Всі досліджені штами P. agglomerans виявилися грамнегативними паличками, їх клітини були забарвлені в яскраво-рожевий та пурпурний кольори. Встановлено, що 27 досліджених штамів P. agglomerans мають здатність продукувати сидерофори. Сидерофори, утворені штамами P. agglomerans, скоріше за все є не зв’язанами з мембраною і секретуються в навколишнє середовище. Встановлено, що один із штамів P. agglomerans №6 проявив антагоністичну активність по відношенню до патогенного штаму Alcaligenes faecalis. Встановлено, що штами P. agglomerans ефективно стимулюють проростання насіння. Найкращий стимулювальний ефект був відмічений для штама P. agglomerans №2, показник всхожості насіння для якого становив 144%.Документ Біотехнологія стимуляції росту рослин в умовах гідропоніки за допомогою бактерій Lactobacillus plantarum(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Судак, Аліна АнатоліївнаРозглянуто вплив L. plantarum на ріст деяких рослин в умовах гідропоніки і розробка біотехнології стимуляції росту рослин. Для моделювання умов гідропоніки використовували гель Aquasave S. Досліджували стимуляційну активність бактерій штамів з колекції кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова: L. plantarum ОНУ 12, L. plantarum ОНУ 311, L. plantarum ОНУ 355 та їх комбінацій. Обробка суспензіями лактобацил покращувала схожість насіння тест-рослин у гідропоніці на 10,0 - 40,0%, і найбільше підвищення спостерігалося за застосування сумішей та консорціумів штамів L. plantarum ОНУ 12+311 і L. plantarum ОНУ 12+355. Штами лактобацил та їх комбінації також позитивно впливали на ріст сіянців пшениці у гелі, збільшуючи довжину коренів та висоту рослин.Документ Біотехнологія стимуляції росту рослин за допомогою консорціуму Lactobacillus plantarum і Bacillus megaterium(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Твердохліб, Вероніка СергіївнаПредставлено дослідження стимулюючих властивостей бацил штаму Bacillus megaterium ОНУ 484, лактобацил штаму Lactobacillus plantarum ОНУ 12 та їх консорціуму, та їх здатність до формування біоплівок. Найбільш стимулюючий вплив на ріст рослин у гелі чинила обробка консорціумом L. plantarum 12 + B. megaterium 484: середня довжина кореня сіянців збільшувалась на 8,0 – 16,9%, а середня висота сіянців – на 8,8 – 24,3%. В умовах ґрунту кращою виявилася обробка бактеріями штаму B. megaterium 484, яка підвищувала схожість насіння на 7,0%, середню висоту сіянців – на 7,6%, а середню довжину кореня – на 13,1%. Сформовану біоплівку з добре розвинутим матриксом утворювали на сіянцях пшениці у гелі бактерії консорціуму L. plantarum 12 + B. megaterium 484, внесені у концентрації 0,1% – 0,01% від добової культури.Документ Визначення оптимальних умов біосинтезу рамноліпідів Pseudomonas aeruginosa(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Жеребко, Катерина ЄвгенівнаМетою роботи було визначення оптимальних умов підвищення рівня біосинтезу рамноліпідів з використанням штаму Pseudomonas aeruginosa АТСС 15692. Експериментально визначали вміст загальних рамноліпідів в супернатантах добових культур. Отримані дані показали, що культивування P. aeruginosa в системі "планктон-біоплівка" сприяє більш ефективному біосинтезу біосурфактантів: у порівнянні з суспензіонним культивуванням вміст загальних рамноліпідів був у 2,5 рази вищим. Дослідження кінетики синтезу рамноліпідів за присутності екзогенного сигнального хінолону показало що за його концентрацій 60 та 80 мкМ значно підвищується кількість рамноліпідів у порівнянні з контролем. Також було досліджено здатність супернатантів добових культур P. aeruginosa, які росли за присутності екзогенного сигнального хінолону, емульгувати рослинну олію за рахунок наявних у них біосурфактантів. Отримані результати свідчать про підвищення емульгуючої активності супернатанта за присутності PQS. Роботу викладено на 39 сторінках, вона містить 4 таблиці, 10 рисунків. Наведено посилання на 48 джерел літератури (14 кирилицею та 34 латиною).Документ Використання бактерій роду Pseudomonas - деструкторів фенолу у біотехнології очищення води(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Ткаченко, Анастасія ВалеріївнаКолекційні та виділені зі стічних вод українського підприємства з виробництва фармпрепаратів штами бактерій роду Pseudomonas, мали високу фенол деструктивну активність. Розроблена технологічна схема очистки стічних вод від фенолу. Лабораторні випробування показали високу ефективність використання іммобілізованих на природних носіях бактерій роду Pseudomonas у біотехнології очистки стічних вод від фенолу.Документ Використання біосурфактантів бактерій роду Pseudomonas для стимуляції проростання та росту рослин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Безкоровайна, Євгенія РусланівнаДосліджено позитивний вплив використання біосурфактантів бактерій роду Pseudomonas, а саме Pseudomonas aeruginosa PA01, на стимуляцію проростання та росту рослин. Рослинною матрицею для постановки експеримента нами були обрані рослини крес-салату та томату. За результатами було показано, що нами була виявлена позитивна динаміка впливу бактеріального препарату на ріст коренів та пагонів крес-салату та томату за використанням рамноліпідних ПАР Pseudomonas aeruginosa PA01: салату на 62 і 54 %%, відповідно, та томату – на 32 і 27 %%, порівняно з контролем.Документ Використання рослинних екстрактів у фармацевтичній біотехнології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Кононенко, Олена ІгорівнаРозроблено технологію отримання капсаїцину та джинджеролу шляхом екстрагування в етанолі. Отриманий капсаїцин проявив здатність до пригнічення росту умовно-патогенних мікроорганізмів. Найбільшу активність продемонстрував екстракт перцю сорту Хабанеро щодо тест-штамів S. аureus, M. luteus, B. subtilis, E. coli. Екстракт імбиру, отриманий при 80 °С був більш активний, ніж екстракт, отриманий при 50° С та пригнічував ріст S. aureus, M. luteus та C. аlbicans.Документ Деструкція поживних залишків грибами роду Trichoderma(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Кузьменко, Олександр ОлександровичДипломну роботу «Деструкція пожнивних залишків грибами роду Trichoderma» присвячено дослідженню здатності мікроскопічних грибів роду Trichoderma до деструкції пожнивних залишків соломи. Целюлозолітичну активніть спостерігали на агаризованому середовищі Г етчинсона та пожнивних залишках соломи. Досліджено та відібрано два активні штами: Т. viri.de шт. А і Т viride шт. 2, що схильні до біодеградації фільтрувального паперу. При обробці пожнивних залишків 10-ма мл суспензії, яка містила 500 мкл трьохдобової культури Trichoderma одноразово, на 30 добу, спостерігали розрихлення структури, втрату форми та зміну забарвлення пшеничної соломи у порівнянні із розведеннями 1:20000 та 1:200. Роботу викладено на 35 сторінках друкованого тексту. Представлено 5 власних рисунків, одну таблицю, наведено посилання на 31 публікації кирилицею та 13 латиницею.Документ Застосування Lactobacillus plantarum для захисту рослинних поверхонь від фітопатогенів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Сокол, Дмитро ВадимовичЗ метою відбору штамів для створення біологічного препарату проведено дослідження адгезивних властивостей та здатності формування біоплівок у штамів Lactobacillus plantarum, виділених з ферментованих рослинних продуктів України і Франції. Показано, що найбільша кількість штамів, виділених у Франції, характеризувалися середнім рівнем утворення біоплівок на коренях крес-салату, а серед штамів, виділених в Україні, майже однакові відсотки були у штамів з середнім та низьким рівнем утворення біоплівок. На надземних частинах крес-салату усі штами характеризувалися високим рівнем утворення біоплівок. Інактивація адгезинів показала, що прикріплення до коренів крес-салату у найбільшій мірі залежало від білків Sшару. Усі штами характеризувалися вираженою антагоністичною активністю по відношенню до фітопатогенів R. radiobacter і R. vitis. Конкурентна адгезія на склі зі штамом L. plantarum ОН У 355 показала повне пригнічення прикріплення клітин фітопатогена R. radiobacter PYZ.Документ Застосування Lactobacillus plantarum у біотехнології захисту пшениці від збудника фузаріозу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Ковченко, Олександр ОлександровичПредставлено дослідження та випробування біопрепарату на основі Lactobacillus plantarum ONU-6 для боротьби з фузаріозом озимої пшениці. Дослідно встановлено наявність у L. plantarum ONU-6 фунгістатичної дії, але при цьому препарат суттєво не впливає на патогенність грибів роду Fusarium по відношенню до озимої пшениці.Документ Застосування Lactobacillus plantarum у біотехнології стимуляції рослин та їх захисту від бактеріального раку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Іваніца, Віталій ЮрійовичБуло встановлено високу антагоністичну дію штаму L. plantarum ОНУ 12 in vitro проти 7 штамів фітопатогенних мікроорганізмів, а також 100% інгібуючу активність проти Rhizobium radiobacter С58 in vivo. Виявлена позитивна дія досліджуваного штаму на морфо- та різогенез сіянців хрестоцвітих та злакових. У проведених нами дослідах були визначені оптимальні склади поживних середовищ для культивування L. plantarum ОНУ 12 для стимулювання росту досліджуваних рослин. Були підтверджені припущення про здатність лактобацил активно конкурувати з фітопатогеном за прикріплення. Бактерії штаму Lactobacillus plantarum ОНУ 12 виявилися перспективними для створення біопрепарату для стимуляції та захисту рослин. Роботу викладено на 44 сторінках, вона містить 3 таблиці та 20 рисунків. Наведено посилання на 44 джерела літератури (11 кирилицею та 33 латиницею).Документ Застосування бактерій роду Pseudomonas і Bacillus в біотехнологіях очищення грунту від вуглеводнів нафти(Одеський національний університет імені І І. Мечнікова, 2016) Самофалов, Михайло Олександрович.Виділені з нафтозабрудненого Грунту штами бактерій ідентифіковані за жирнокислотним складом як Bacillus mega ter іит 22 і Pseudomonas fluorescens 17, володіли нафтоокиснювальною активністю. Використання їх у біотехнології сприяло очищенню грунту від нафтопродуктів - через 150 діб після початку випробувань зміст нафтопродуктів у грунті знизився до 4,005±0,11 г/кг ґрунту на 96,42 % від початкового рівня 41,54±2,23 г/кг ґрунту.Документ Застосування винних дріжджів у біотехнології виготовлення червоних вин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Гайдаржи, Анастасія ВасилівнаВивчені біологічні властивості виділених з дрожжанку та акратофору культур дріжджів та встановлена їх приналежність до сімейства Saccharomycetaceae, роду Saccharomyces, видів S. oviformis, S. vini, S. cerevisiae. В процесі селекції видібрано 2 раси холодо- та сульфатостійких дріжджів, що відрізнялися високою швидкістю накопичення біомаси і заброджування. Раса дріжджів S. vini M 4 (1212) рекомендована для впровадженя у виробництво вина «Каберне», тому що надає вину ярко виражений аромат фіалки та чорної смородини, м`який гармонічний смак, насичений красний колір, що забезпечує високу якість готового продукту.