Біологічний факультет
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Біологічний факультет за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 384
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Aсoцiйoвaнiсть груп крoвi системи AВ0 з туберкульoзoм у дiтей(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бoрзiкoвa, Нaдiя OлексaндрiвнaOдеськa oблaсть зaлишaється лiдерoм щoдo зaхвoрювaнoстi нa легеневий туберкульoз як серед дoрoслoгo нaселення, тaк i дитячoгo. У зв’язку з цим, вивчaли рoзпoвсюдженiсть легеневoгo туберкульoзу у дiтей рiзнoгo вiку тa стaтi. З’ясoвaнo, щo нaйбiльшa кiлькiсть хвoрих чoлoвiчoї стaтi вiдмiчaлaсь у вiкoвoму дiaпaзoнi 10–14 рoкiв. Aсoцiйoвaнoстi мiж групaми крoвi системи AВ0 i туберкульoзoм легень у дiтей не виявленo.Документ Адаптивність рослин різних сортів та ліній Triticum aestivum L. до засолення субстрату(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Павлінчук, Олена ОлександрівнаБула проведена порівняльна характеристика ростової реакції проростків насіння короткостеблових аналогів сортів м’якої пшениці Triticum aestivum L. за умов моделювання засолення субстрату. Засолення субстрату було змодельовано в результаті пророщування насіння на середовищі з додаванням розчину кухонної солі (NaCl) різних концентрацій. Проростки, сформовані насінням за умов засолення субстрату, оцінювали за їхніми морфометричними параметрами для встановлення закономірності впливу сольового стресу на рослини різних сортів та ліній Triticum aestivum L. Роботу викладено на 37 сторінках, вона містить 9 таблиць та 4 рисунки. Наведено посилання на 62 джерела літератури (23 кирилицею та 39 латиницею).Документ Акарофауна необроблених грунтів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Соловйова, Анна ВячеславівнаПроведено дослідження кількісного та якісного складу мікроатропод грунту з прибережної зони української частини р. Дунай. Встановлено наявність у грунті представників круглих червів, акариформних та паразитиформних кліщів, комах наступних рядів: ногохвістки, сіноїди, твердокрилі, перетинчастокрилі та рівнокрилі. Вивчено видовий склад панцирних та гамазових кліщів.Документ Активність аланінамінотрансферази в органах щурів за умов гострої крововтрати(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Безпалько, Анастасія СтаніславівнаЗ отриманих данних ми визначили, що на початку та в середині експе рименту чітко спостерігалась тенденція до зниження активності аланінаміно трансферази, при патології, в усіх досліджуваних органах, порівняно із конт рольною групою щурів. На 21 добу проведення досліду спостерігалось знач не підвищення активності АлАТ, що свідчить про включення в організмі під дослідних компенсаторних механізмів.Документ Активність аланінамінотрансферази у щурів в умовах гіпоксії при введенні метаболітів нікотинової кислоти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Лупашко, Крістіна ІгорівнаТрансамінази – внутрішньоклітинні ферменти, які здійснюють каталітичне трансамінування – перенесення аміногрупи (NH 2 ) між молекулою амінокислоти до молекулою alpha-кетокислот без проміжного аміаку. Тим самим здійснюється взаємозв’язок обміну азотистих сполук з вуглеводним обміном. Термін “трансамінази” зараз вважається застарілим. Нова назва –“амінотрансферази”. Проте в медичній практиці стара назва міцно утримує свої позиції.Документ Активність амінотрансфераз в деяких органах щурів після дії різних режимів електромагнітного опромінення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Гринда, Тетяна ПетрівнаЕкспериментальна частина дипломної роботи виконана на базі кафедри фізіології людини та тварин ОНУ імені 1.1. Мечникова. У роботі наведені результати досліджень активності амінотрансфераз в крові і тканинах печінки, серця, мозку, нирок щурів, яких піддавали дії різними режимами електричного опромінення УВЧ-діапазону. Активність ферментів переамінування зберігалась на фізіологічному рівні при одноразовій дії УВЧ потужністю 40 Вт, а при дворазовій дії спостерігалося підвищення активності обох амінотрансфераз в гомогенатах серця та печінки. Виявлено підвищення активності амінотрансфераз в гомогенатах серця, печінки та мозку після дії УВЧ-опромінення потужністю 80 Вт. Роботу викладено на 36 сторінках друкованого тексту, вона містить 6 рисунків. Наведено посилання на 34 джерела літератури (31 кирилицею та З латиницею).Документ Активність аспартатамінотрансферази в органах щурів за умов гострої крововтрати(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Паш, Наталія ВасилівнаПроведено дослідження активності аспартатамінотрансферази в тканинах та органах щурів в нормі та при анемії різної тривалості (7, 14 та 21 день). Виявлено пониження активності АсАТ при анемії, в усіх досліджуваних органах, порівняно із контрольною групою щурів. У тканинах серця найбільші пониження відбулося на 7 день анемії, в тканинах нирок - на 14 день, в тканинах печінки - на 21 день, в тканинах мозку протягом всього експерименту не відбулося різкого пониження активності АсАТ. Роботу «Активність аспартатамінотрансферази в органах щурів за умов гострої крововтрати» викладено на 32 сторінках, вона включає 8 рисунків, та 2 таблиці. В роботі викладено посилання на 37 публікацій (ЗО кирилицею та 7 латиницею).Документ Активність аспартатамінотрансферази у щурів в умовах гіпоксії при введенні метаболітів нікотинової кислоти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Сагієнко, Владислав ОлексійовичГіпоксія спостерігається досить часто і служить патогенетичною основою різноманітних патологічних процесів; в основі її лежить недостатнє енергетичне забезпечення процесів життєдіяльності. Гіпоксія є однією з центральних проблем патології. У нормальних умовах ефективність біологічного окислення, що є основним джерелом багатих енергією фосфорних сполук, необхідних для функції та оновлення структур, відповідає функціональної активності органів і тканин. При порушенні цієї відповідності виникає стан енергетичного дефіциту, що приводить до різноманітних функціональних і морфологічних порушень, аж до загибелі тканини.Документ Активність глутатіонзалежних ферментів в органах щурів при гіпотермії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Костюк, Марина ВалеріївнаПроведено дослідження активності деяких антиоксидантних ензимів, а саме глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази, в різних тканинах щурів в умовах гіпотермії...Документ Активність глутатіонредуктази в органах щурів при гіпотермії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Петренко, Юлія ВікторівнаПроведено дослідження активності глутатіонредуктази, в тканинах щурів різного віку в умовах гіпотермії. В результаті роботи було виявлено, що в дослідних тканинах щурів контрольної групи, з віком активність глутатіонредуктази мала тенденцію до зменшення в середньому на 55%.Документ Активність каталази в тканинах щурів в нормі та при крововтраті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Давидюк, Євгенія ВячеславівнаБуло проведено дослідження активності каталази в різних тканинах щурів при гострій крововтраті. В результаті роботи було виявлено, що активність каталази в органах контрольної групи щурів була максимальною в печінці, а мінімальною - в серці...Документ Активність лактатдегідрогенази у щурів в умовах гіпоксії при введенні метаболітів нікотинової кислоти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Попова, Дар'я ОлександрівнаВажливим напрямом сучасної біохімії є вивчення впливу різних хімічних та фізичних факторів, в тому числи і гіпоксії, на обмін речовин в клітинах та механізмів його регуляції що має значення для підтримання гомеостазу біологічних систем.Документ Активність сукцинатдегідрогенази в органах щурів при гіпоксії замкненого простору(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Варфоломєєв, Андрій МихайловичВизначено активність сукцинатдегідрогенази в деяких органах щурів при гіпоксії замкненого простору, як показника активності дихального ланцюга. Встановлено значне підвищення активності СДГ за умов ГЗП в усіх органах щурів, але найпомітніші зміні відбувалися в нирках. Роботу викладено на 36 сторінках, вона містить 4 таблиці і 5 рисунків. В роботі наведено посилання на ЗО публікації (24 кирилицею та 6 латиницею).Документ Активність супероксиддисмугази в тканинах щурів в нормі та при крововтраті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Наконечних, Ганна ІгорівнаУ дипломній роботі наведені результати дослідження з визначення активності супероксиддисмутази в органах щурів при крововтраті. Визначено, що максимальна активність СОД в органах контрольної групи щурів спостерігається в тканинах печінки, а мінімальна - в тканинах серця та мозку. При крововтраті активність СОД вже на 3-ю добу мала тенденцію до зменшення. На 7-у та 14-ту добу перебігу крововтрати, ми спостерігали достовірне зменшення активності СОД в тканинах мозку на 35%, по відношенню до контролю, в тканинах нирок - на 50 %, в тканинах серця - на 45%. Роботу викладено на 3 7 сторінках друкованого тексту, вона включає 2 таблиці і 1 рисунок. В роботі наведено посилання на 47 публікацій кирилицею та 7 латиницею.Документ Алельний склад мікросателітного локусу Bmy1 MS у різних сортів ячменю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Іскра, Ігор ОлександровичШляхом SSRP-аналізу досліджено поліморфізм мікросателітного локусу BmylMS гену Р-амілази (Втуї) у 22 колекційних українських сортів ярого ячменю. За результатами SSRP-аналізу досліджених сортів за локусом В ту IMS детектовано чотири мікросателітних алелі: 140, 146, 150, 154 п.н. Показано, що алелі 140 і 146 п.н. мікросателітного локусу притаманні дослідженим сортам ячменю, які за інтрон ІІІ-специфічним ПЛР-маркером мали алель неактивної в- амілази 643 п.н. (МІТЕ-вставка 126 п.н.), мікро сателітні алелі 154 п.н. і 150 п.н. мали сорти з алелем активної Р-амілази 516 п.н. Найчастіше для кожної групи сортів зустрічались алелі розміром 140 п.н. і 154 п.н., відповідно.Документ Алельний стан гена Vrnl у сортів ячменю, визначений за допомогою ПЛР-аналізу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Жуков, Артем ІгоровичМолекулярно-генетичне дослідження локусу Vrn-Hl здійснювали шляхом ПЛР-аналізу з використанням делеція-специфічних праймерів до ділянки HvBM5 у інтроні І, що містить регуляторний елемент, наявність або відсутності якого дозволяє визначати рецесивний або домінантний стан гену. Досліджено 20 сортів ярого, озимого ячменю та дворучок. За результатами ПЛР-аналізу виявлено, що всі досліджені сорти озимого ячменю і дворучки мали ПЛР-фрагмент 1500 п.н., який відповідає рецесивному алелю - vrn-Hl. У ярих сортів детектовано нуль-алель, який обумовлює альтернативний варіант Vrn-Hl. Кваліфікаційну роботу викладено на 36 сторінках друкованого тексту; вона включає 1 таблицю, 5 оригінальних рисунків. В роботі наведено поси- лання на 42 публікації (15 кирилицею та 27 латиницею). Роботу виконано у відділі загальної та молекулярної генетики Селекційно- генетичного інституту (СГІ-НЦНС), м. Одеса.Документ Аналіз ефективності імунологічного та молекулярно-генетичного методів діагностики вірусу гепатиту С(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Шкуропат, Світлана СеменівнаУ 2015–2017 рр. на базі центральної імунологічної лабораторії обласної лікарні м. Кропивницький було обстежено 36367 осіб з підозрою на ВГС. При збільшенні кількості осіб, що обстежувались на наявність ВГС (з 2015 по 2017 рік у 2,8 разів), відносна кількість інфікованих ВГС за три роки дослідження не змінилася і дорівнювала 5,4 %. Виявлення методом ІФА IgG до ВГС серед обстежених осіб на 7,4 % більше, ніж IgM. Чутливість ПЛР при лабораторній діагностики ВГС дорівнювала 62 %, ІФА – 30,5 %, але метод ІФА є більш доступним та дозволяє виявити ступінь стадії захворювання. Найбільшу кількість випадків гепатиту С було зафіксовано серед хворих з наркодиспансерів та носіїв НВsAg (40,2 % та 32 %). Домінуючі шляхи передачі ВГС – статеві контакти та парантеральні маніпуляції, серед яких найбільш вагомими були гемотрансфузії (16,3 %) та внутрішньовенні ін’єкції (13,2 %).Документ Аналіз флори лікарських рослин національного природного парку "Тузловські лімани"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Згама, Тетяна ЛеонідівнаПриродно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.Документ Антагоністичні властивості Lactobacillus plantarum по відношенню до збудників бактеріального в’янення та м’якої гнилі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Арзамасова, Анастасія ВолодимирівнаДосліджували антагоністичні властивості штамів лактобацил, виділених з рослинного матеріалу в Україні та Франції. На поживному середовищі антагоністичну активність проти збудників м якої гнилі та в’янення проявили усі 15 досліджених штамів L. plantarum. Більша частка штамів L. plantarum (53,3% і 33,3%, відповідно) спричиняла пригнічення росту м'якої гнилі у значній та середній мірі. Навпаки, збудник вілту виявився більш стійким до впливу лактобацил. Більша частина штамів лактобацил - 80% - мала низький рівень пригнічення фітопатогена Ralstonia solanacearumВ-1109-УКМ. Отже, антагоністична активність щодо різних фітопатогенів була штамоспецифічною ознакою. Застосування L. plantarumможе бути рекомендоване для захисту рослин від м’якої гнилі, але не від бактеріального в’янення.Документ Антагоністичні властивості Lactobacillus plantarum по відношенню до збудника бактеріального раку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Невинна, Тетяна ВіталіївнаБуло проведено дослідження антагоністичних властивостей лактобацил та здатність проявляти інгібуючий ефект щодо збудника бактеріального раку у штамів Lactobacillus plantarum, виділених з ферментованих рослинних продуктів України і Франції. Саме дія низького pH культуральної рідини обумовила антагоністичні властивості досліджених штамів L. plantarum. In vitro більша частка штамів L. plantarum спричиняла пригнічення росту збудника бактеріального раку та не було виявлено вираженої різниці у властивостях між штамами, виділеними в Україні і Франції. Пригнічення інфекції бактеріального раку під впливом лактобацил становило - від 86,7% до 100% на рослинах каланхое, а на есплантах моркви - від 32,0% до 100%. Роботу викладено на 38 сторінках, вона містить 2 таблиці та 7 рисунків. Наведено посилання на 50 джерел літератури (20 кирилицею та ЗО латиницею).