Записки з загальної лінгвістики

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13233

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 112

ПРИЧИНЫ ЗАИМСТВОВАНИЯ ИНОЯЗЫЧНЫХ СЛОВ В РУССКИЕ ОСТРОВНЫЕ ГОВОРЫ ЮГА УКРАИНЫ
(Астрапринт, 2001) Баранник, Людмила Фёдоровна
На территории юга Украины, в Одесской области, более двухсот лет русские островные говоры существуют в отрыве от материнского языкового и диалектного массива в условиях живых контактов с различными соседними языками и говорами этого полиязычного региона. Долговременное функционирование в изоляции от материкового русского массива, активное контактирование с иноязычными соседями способствовало проникновению в словарный состав русских островных говоров заимствовании из украинского, болгарского, молдавского, румынского и немецкого языков. Анализ заимствований показывает, что чаще всего они проникали в русские говоры вместе с новыми предметами, понятиями, ранее неизвестными русским переселенцам.
Фрагмент картины мира с концептом лошадь в русском и китайском языках
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Гукова, Лина Николаевна; Чжоу, Лу
Антропоцентризм современной лингвистики, её внимание к национально-культурной специфике в языковой категоризации объективной действительности делают актуальными исследования о том, как одни и те же явления отражаются в разных (в том числе неродственных) языках. Этим обусловлено наше обращение к презентации представлений о лошади в русском и китайском языках. Мы проанализируем выражение фрагмента действительности, в основе которого лежит базовый концепт лошадь. Это такой уровень категоризации, «на котором общие очертания членов категории воспринимаются как подобные и на котором единственный ментальный образ может отображать всю категорию» [17:71]. В задачи данной статьи входит проанализировать, как русский и китай- ский языки, являясь одним из средств когнитивной деятельности и реализуя свою репрезентативную функцию, отражают отношения «общее-частное» на участке действительности с концептом лошадь и какие признаки членов данной категории проецируются в сферы иных категорий.
Синтаксический потенциал английского глагола в предложениях с начальным ІТ
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Домброван, Татьяна Ивановна; Домброван, Тетяна Іванівна; Dombrovan, Tetiana I.
Изучение синтаксического и семантического строя предложения как единицы оформления человеческой мысли имеет долгую историю, но не теряет своей актуальности и в настоящее время. «Каковыми бы ни были другие интересы современной лингвистики, – писал У. Фрэнсиз, – ее душой и центром является интерес к структуре языка» [10:29]. С проблемами синтаксической организации предложения непосредственно связана и проблема выделения и описания моделей синтаксической сочетаемости глагола-сказуемого как ядра, организующего центра предложения. Тот факт, что глагол занимает центральное место в семантической и грамматической организации предложения, давно общепризнан. По образному выражению В. фон Гумбольдта, мысль именно «посредством глагола покидает свою внутреннюю обитель и переходит в действитель- ность... », в то время как все остальные слова «подобны мертвому материалу, ждущему своего соединения, и лишь глагол является связующим звеном, содержащим в себе и распространяющим жизнь» [4:199]. Последнее свойство определяется в лингвистике термином «валентность», под которым понимают способность глагола сочетаться с другими конституентами предложения с различной степенью когезии [5:61]. (Сам термин «валентность» (от лат. vа1епtiа’ – сила) заимствован в лингвистику из химии. В химиии валентностью называют способность атома химического элемента образовывать химические связи с другими атомами.)
К истории названия болгарского села Гюльмен
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
Гюльмен – это старое название болгарского села Яровое, Тарутинского района Одесской области. История гюльменских болгар тесно связана с историей Болгарии и Бессарабии. Согласно историческим сведениям с.Гюльмен // Гюльмян // Дюльмен (совр. Яровое) основано переселенцами из села Гюлемен // Гулемяново / / Гюлемяново // Гюлеменово (совр. Роза Ямбольского округа), т. е. это название села в Болгарии – типичный пример миграции названий. Расположено село Гюлемен в Тунджанской долине, в 12 км юго-западнее города Ямбола. Это название села сохранялось до Освобождения. Позже оно приобрело характерный для болгарских топонимов суф.-ово —Гюлеменово, а с 1934 г. – Гюлово. После чего Указом 47 от 9. 02. 1951 г. переименовано в Роза. В настоящее время в Болгарии “розовых” сел так же много, как у нас “виноградных”. Они есть почти во всех округах юго-восточной Болгарии: Роза (Ямболско), Розово (Старозагорско), Розино (Кърджалийско), Ружинци (Шуменско) и др.[14:454].
Семиотический аспект явления омографии
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Петренко, Микола Григорович; Горбань, Виктория Владимировна
В современном языкознании преобладающим является понимание сущности языка как системы знаков, а слов — как знаковых единиц языка. По утверждению Ч. Морриса, одного из основоположников семиотики, “человеческая цивилизация невозможна без знаков и знаковых систем, человеческий разум неотделим от функционирования знаков” [1:87-88]. Являясь инструментом, “органоном” всех наук, семиотика в лингвистических исследованиях играет первостепенную роль, поскольку она дает возможность подвергнуть анализу языковую знаковую структуру по трём измерениям. Согласно дихотомии языка и речи, язык обладает лишь двумя координатами; синтактикой и семантикой, а речь к указанным двум координатам присоединяет прагматику. При изучении любого знака может быть использован какой-либо из этих трех подходов, которые взаимно не сводимы друг к другу. Минимальный знак, т. е. “слово”,используется в определении языка как системы знаков.
Выразительные возможности грамматической категории рода имени существительного (выбор маркированного варианта с актуализированной граммемой рода)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Семененко, Лариса Анатоліївна
Категория грамматического рода (КГР) – явление многоаспектное, проявляющееся на разных уровнях языковой структуры: морфолого-словообразовательном, синтаксическом, лексико-семантическом. КГР представляет собой единство семантического и формально-грамматического в слове и при актуализации семы рода всегда связана с экспрессивностью. В 70-80-е годы активно дискутируемым в лингвистической литературе можно считать вопрос о том, является ли грамматический род морфологической категорией, “суперкатегорией” или же он представляет собой оппозицию формальных классов.
Немецкая школа функциональной лингвистики в ХХ веке
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Фомина, Ю. Б.
Вступая в ХХI век, ученые-языковеды подводят итоги того, что внес век ХХ в развитие мировой лингвистической мысли. В парадигме современных лингвистических направлений и школ заметное место принадлежит функционально-семантическому описанию разноуровневых средств языка, объединенных общей содержательной функцией. Его принципы разработаны ленинградской школой А. В. Бондарко и активно применяются при исследовании не только русского языка, но и других языков, как генетических родственных, так и неродственных. Основным своим предшественником в разработке грамматики “от значения к форме”, т. е. на основе семантического содержания и системы средств его выражения, А. В. Бондарко считает французского лингвиста Фердинанда Брюно [2:12], который в своей знаменитой книге “Мысль и язык” (1922) сделал попытку использовать ономасиологический подход не только к лексическому материалу, но и привлечь грамматические средства выражения различных “идей” (“пол”, “лицо”, “чис- ло”, “определенность-неопределенность”, “время”, “причина” и др.).Одним из “феноменов”, по выражению Т. М. Николаевой, функциональной грамматики А. В. Бондарко является понятие функционально-семантического поля.
Глагольное слово в системе русских островных говоров Одещины
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Швец, Александр Иванович
“Изучать диалектную лексику как систему, в ее связях и опосредованиях – это прежде всего и означает изучать жизнь слов в пределах... групп, в пределах “первичных” лексико-семантических общностей. Правильное определение уровня лексической абстракции данного слова, выявление происшедших в нем семантических сдвигов, наиболее четкое понимание его словообразовательных особенностей и т. п. возможно лишь в том слу- чае, если это слово рассматривается не изолировано, а соотносится с другими словами той группы системы, в состав которой оно входит” [13:65]. Оптимальной лексической микросистемой организации словарного материала языка, наиболее удобной для изучения, является по мнению многих лингвистов ЛСГ. В данном исследовании на материале русских островных переселенческих говоров Одесщины, функционирующих уже более 200 лет в полиязычном окружении в отрыве от основного южнорусского материнского массива, мы попытались проанализировать механизм формирования, организации, а также структуру построения диалектной лексико-семантической группы глаголов “Употреблять пищу”, принадлежащей диалектному семантическому пространству “Кухня”.
Деградація лінгвосоціуму: ознаки і типи
(Астрапринт, 2001) Бондар, Олександр Іванович
У лінгвістичній екології поруч із центральним поняттям лінгвосоціум важливим є поняття деградація лінгвосоціуму. Загальне розуміння терміну деградація пов'язане з поступовим погіршанням, занепадом, втратою якихось властивостей [ 9:192]. Процеси деградації , досить добре опрацьовані в біології, на соціальному (і соціолінгвістичному) рівні залишаються мало окресленими, це поняття часто приймається тут a priori і вживається як само собою зрозуміле, а тому вимагає належної експлікації. Експлікація поняття деградації має бути об'єктноспрямованою, тобто йдеться не про деградацію взагалі, а деградацію чогось. Причому цей об'єкт має бути якомога загальнішим. На нашу думку, таким найзагаль- нішим об'єктом виступає поняття системи як сукупності взаємопов'язаних однорідних елементів, що становить єдине ціле, а отже, повинно йтися про деградацію системи. Системний підхід дозволяє вичленувати основні ознаки деградації і з'ясувати її типи.
Засоби вираження функції сукупності у сучасній українській мові
(Астрапринт, 2001) Бронікова, Світлана Анатоліївна
У сучасній українській мові на підставі формальних та змістових оз нак можна виділити специфічну функцію сукупності, що являє собою своєрідну проміжну функцію між сингулярністю та плюральністю. її особливість у тому, що формально вона може бути оформлена як одни на, проте означає множину (однорідних чи неоднорідних) предметів, відрізняючись від функції збірності, насамперед, за диференційною се мантичною ознакою рахованості/нерахованості. Для вираження функції сукупності в українській мові існує система лексикосемантичних засобів система семем із семою 'сукупність', а також словотвірні засоби система словотвірних типів із словотвірним значенням сукупності. Метою цієї статті є окреслення усієї системи за собів вираження функції сукупності в сучасній українській мові як складника функціонально-семантичного поля квантитативності. Основним ма- теріалом послужив тлумачний словник української мови в 11-и томах.
Немецко-русская интеркаляция : психолингвистических аспеков
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Капустина, В.
Билингвизм и связанные с ним явления приобретают огромное значение в сегодняшнем интернационализирующемся мире, в условиях возрастания миграций населения, развития технологий коммуникации, универсализации образования.Поэтому к проблемам двуязычия привлекается внимание не только лингвистов, но и психологов, культурологов,этнографов и пр. Это связана также с общей антропоцентрической переориентацией научного знания.
THE CATEGORY OF MOOD: PROBLEMS AND SOLUTIONS
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Kovalchuk, Т.
The category of Mood, being one of the most controversial ones, remains "in the state of making and change" and it "continues to be a tremendously interesting field of analytical observation", M. Y. Blokh [1:202-203] a leading Russian linguist states.
Психолінгвістична теорія О. О. Потебні в концепціях сучасного мовознавства
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.; Ковалевская, Татьяна Юрьевна
Питання етнічної ментальності і архетипності,які є найсуттєвішими в історикофілософському осмисленні етногенезу, для лінгвіста і нтеріоризуються у феномені лінгвоментальності, теоретична розробка якої в українському м овознавстві пов'язується перш за все із славетним іменем О.О.Потебні. Наукову спадщину великого ученого можна кваліфікувати як підґрунтя антропоцентристських тенденцій у сучасних лінгвістичних дослідженнях, які стосуються аналізу мовної картини світу як ментальновербальної об'єктивації універсуму в індивідуальнопсихічних, національноспецифічних та універсальнологічних мисленнєвих процесах. Дослідження, що стосуються цієї проблематики, зосереджувались здебільшого на мовнопсихологічній поведінці окремої особистості та психолінгвістичній специфіці дитячого мовлення, і тільки в останні роки питання національної ментальності та її вербальної конденсації, порушені великим ученим, дістали наукового розголосу (Г.О.Ващенко, Ю. О. Карпенко, В. М. Русанівський, Г.Г. Почепцов).
Частотність різних типів синтаксичних конструкцій у мовленні персонажів як індикатор їхньої соціальної та статево-вікової належності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Морозова, Ірина Борисівна; Morozova, Iryna B.; Морозова, Ирина Борисовна
Як відомо, крім власне авторської оповіді і внутрішнього мовлення героїв твору,значну роль у розумінні авторського задуму відіграє також персонажне мовлення, яке повною мірою проявляє себе у діалозі. Очевидно,що персонажі художнього твору мають певні особпстісні характеристики.Кожний персонаж має свій соціо-психолінгвістичний портрет, що складається з різних соціальних та психологічних характеристик,які впливають на структуру й емоційне забарвлення висловлювань даного твору
Лингвопсихологический аспект теории коммуникации
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Плотницкая, Светлана Валерьевна
Современная наука накопила факты,в свете которых становится очевидным, что язык принадлежит к классу кодов.Изучая функционирование кибернетических устройств, ученые приходят к выводу, что речевое общение является одним из типичных кибернетических процессов, а язык с точки зрения теории информации можно рассматривать как одну из кодовых систем, служащих для передачи и хранения информации.
Християнські міфоніми у чарівних казках
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Порпуліт, Олена Олександрівна; Porpulit, Olena O.
Загальновідомим є той факт, що християнство на слов'янському ґрунті зазнало під впливом язичництва значних змін.Дії християнської церкви щодо поганських звичаїв заторкнули й язичницьку систему азивання, особливо міфоніми, які становили одне ціле з давніми віруваннями. Саме внаслідок к онтамінації д авньослов'янського іменника з церковнохристиянським відбувалось утворення ономастичного простору чарівної казки,який являє собою шарувату, одночасно синхронічну та діахронічну структуру.
К вопросу о соответствиях при переводе терминологической лексики
(2001) Жук, Валентина Аркадьевна; Zhuk, Valentyna A.; Жук, Валентина Аркадіївна
Проблемы контрастивного исследования языковых систем стоят в центре внимания отечественных и зарубежных лингвистов. Привлекая к сопоставлению, как правило, два языка, контрастивная лингвистика ставит целью выявить характерные особенности сопоставляемых языков,т.е. определить структурные отличия и сходства обоих языков. Кроме того, контрастивный анализ устанавливает сложные взаимоотношения между формами и функциями, что дает возможность определить общую типологическую характеристику каждого из этих языков. Все это свидетельствует о несомненном теоретическом и практическом значении контрастивной лингвистики.
Проблема давньоєвропейської гідронімії в українських карпатах(2)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Карпенко, Юрій Олександрович
Давньоєвропейська гідронімія, концепцію якої розвивають відомі німецькі мовознавці, п очинаючи від Г.Крае, представлена в Українських Карпатах у помітних кількостях і з високим ступенем виразності. Можна, як це робить ряд мовознавців, взагалі за перечувати всю давньоєвропейську гіпотезу. Але якщо її все ж таки не відкидати, то разом з тим не закриєш очі й на гідронімічні давньоєвропеїзми, якими рясніють Східні Карпати. Автор продовжує аналіз цих давньоєвропеїзмів, започаткований статтею у часописі " Мова" (2001 , № 56).
Світ автора - світ читача - світ персонажів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Бондар, Олександр Іванович
Кожна текстова модель реального світу має два модуси існування: з боку своєї форми - це об’єкт реального світу, з боку змісту - це відносно замкнений статичний світ. Він .має не реальний, а віртуальний модус існування. Твердження І.Р.Гальперіна, що в процесі прочитання текст перебуває в стані руху [4:19], вимагає уточнення. За розрізнення двох форм існування тексту-тексту-процесу і тексту-результату - динамічною слід визнати лише першу форму, що яшіяє собою текст у процесі творення, насамперед, мається на увазі дискурс, безпосереднє говоріння в акті спілкування. Застиглий акт говоріння об'єктивізується і перетворюється на текст-результат. Текст-процес є динамічним також тому, шо водночас відбувається об’єктивізація суб’єктивного змісту - інтенції автора-мовця.
Тенденции современной науки и перспективы антропоцентрического языкознания
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Бардина, Наталья Васильевна
Методологический кризис научного знания, наиболее отчетливо проявившийся в 80-е годы нашего столетия, по всей видимости, находит разрешение. Укрепляются и развиваются новые тенденции в создании научной картины мира.

Переглянути

Перегляд Записки з загальної лінгвістики за browse.metadata.dateaccessioned

Результатів на сторінці

Налаштування сортування