Факультет психології та соціальної роботи
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Факультет психології та соціальної роботи за browse.metadata.dateaccessioned
Зараз показуємо 1 - 20 з 654
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Психологічні особливості самоконтролю в підлітковому віці(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2017) Гаєвська, Анна-Марія ВікторівнаАктуальність дослідження. Вивчення самоконтролю особистості є актуальним, оскільки це свiдома регуляцiя людиною своєї поведiнки та дiяльностi, що забезпечує вiдповiдність їх результатiв установленiй метi, вимогам, нормам, правилам. Оскільки через відносини особистості з оточуючим світом проявляється індивідуальність людини, а самоконтроль виступає її характеристикою, то науковий інтерес до вивчення самоконтролю, відповідно, стрімко зростає. Наряду з іншими особистісними властивостями самоконтроль, як вольова риса особистості, характеризується досить високим рівнем розвитку самосвідомості і пов'язаний з контролем не тільки власної поведінки, але й власних емоцій та думок.Документ Вплив інноваційного навчання на розумовий розвиток та розумову працездатність дітей початкової школи та молодших підлітків(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2017) Бахметова, Анастасія РусланівнаАктуальність. Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. У зв’язку з цим перед освітою постають нові завдання: школа повинна орієнтуватися на створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, спрямовуватися не на заучування, а на формування в учнів здібностей самостійно осмислювати навколишню дійсність. Це передбачає перебудову процесу навчання, кінцевою метою якого має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та самоактуалізація особистості.Документ Особистість батьків та її вплив на стилі взаємодії з дітьми(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2017) Берьозка, Євгеній ЛеонідовичАктуальність дослідження. Дитинство є предметом пильної уваги вчених і практиків як важливий і відповідальний період в житті людини, як момент народження особистості. Психологи багатьох шкіл і напрямів традиційно давно привертали увагу на надзвичайну значущість відносин між батьками і дітьми, оскільки вирішальну роль для розвитку дитини, відіграють відносини з близьким дорослим. На різних етапах онтогенезу, а особливо, у пубертатному періоді, відбувається прискорений розвиток психічних процесів, властивостей особистості, людина активно освоює широкий спектр різних видів діяльності; розвивається самосвідомість, формується самооцінка, вибудовуються ієрархія мотивів та їхня супідрядність. І саме в цей період найбільш важливим є вплив сім'ї на розвиток особистості дитини, вплив існуючої в ній системи внутрішньосімейних, а також дитячо- батьківських відносин.Документ Особливості переживання кризи у осіб, що виховувались в умовах сімейної депривації(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2017) Бовт, Тетяна МиколаївнаКриза особистості є складним явищем, на протязі якого актуалізуються майже всі невирішені проблеми людини; дають ознаки психологічні травми, що були отримані на протязі життя; виходить на поверхню все, що потребує змін. Тому не дивно, що особливості перебігу кризи суттєво залежать від обставин дитинства. Якщо воно не було благополучним, наприклад, дитина виховувалась в умовах батьківської депривації, це не може не дати ознаки під час переживання кризи. Однак, яким буде цей вплив – у повній мірі не відомо. Адже, «те, що нас не зламує, робить нас сильнішими». Всебічного наукового дослідження залежності кризи особистості від батьківської депривації проведено не було, тому ми гадаємо, що присвятити роботу даному питанню вельми актуально.Документ Гендерні відмінності уявлень про жертв сексуального насильства у осіб періоду ранньої молодості(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2017) Чижевич, Оксана АнатоліївнаАктуальність. Проблема насильства завжди була частиною існування людського суспільства і являється однією із найбільш глобальних у наш час. Його різноманітні прояви спостерігаються у всіх куточках світу. Життя багатьох людей у всьому світі наповнене насильством, і тим чи іншим чином стосується нас усіх. Найбільш розповсюдженими його видами являються фізичне та сексуальне насильство. Не викликає сумніву той факт, що сексуальне насильство несе в собі набагато більше приниження і ганьби, ніж будь–який інший злочин проти особистості. Воно значно вливає на фізичний і психічний стан людини, а його наслідки проявляються у всіх сферах життєдіяльності і можуть супроводжувати жертву протягом усього життя.Документ Психологічні особливості задоволеності життям у моряків(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Вишневська, Дарія СергіївнаМета роботи: виявити особливості задоволеності життям моряків. Завдання роботи: 1. Проаналізувати категорію задоволеності життям в психологічній літературі. 2. Розглянути психологічні особливості моряків в зв'язку з їх професійною діяльністю. 3. Дослідити особливості задоволеності життям моряків: офіцерів і представників рядового складу. Об'єктом дослідження є індивідуальні особливості особистості. Предмет дослідження - особливості задоволеності життям у моряків. Теоретичні методи дослідження: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез. Емпіричні методи дослідження: спостереження, анкетування та тестування за допомогою опитувальників. Для обробки результатів дослідження використовувався кореляційний аналіз. Практична значимість даної роботи полягає в тому, що результати наших досліджень можуть бути використані для підвищення ефективності роботи моряків, в залежності від їх вузької спеціалізації. Емпірична база дослідження. Крюїнгова компанія "Eurobulk".Документ Особливості розвитку вищих психічних функцій у дітей з різним рівнем ураження мозку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Фендюра, Марія ОлегівнаУ дослідженнях останніх років відмічається тривожна тенденція зростання кількості дітей з відхиленнями фізичного та психічного здоров'я, які зумовлюються біологічними, екологічними, соціально-психологічними та іншими чинниками, а також їх поєднанням. Значну частину серед цих дітей займають діти із порушеннями вищих психічних функцій, яких на фоні загального погіршення дитячого здоров'я стає дедалі більше. Проблема діагностування, виховання, навчання, соціалізації дітей із порушеннями вищих психічних функцій заслуговує на увагу, тому що все більшe дітей уже на першому році життя має діагноз «розумова відсталість», «ураження мозку». Діти із порушеннями вищих психічних функцій становлять найчисленнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціально-трудової адаптації. Такі діти значною мірою визначають контингент учнів, особливо початкової школи, які стійко не встигають. Тому своєчасна корекція цієї специфіки в розвитку дітей, а перед тим діагностування особливостей розвитку висщіх психічних функцій у дітей з порушеннями є водночас і розв'язанням проблеми шкільного невистигання.Документ Індивідуально-психологічні особливості молоді, що займається екстремальними видами спорту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Фокіна, Наталія ОлексіївнаПроблема діагностики індивідуальних особливостей людини завжди знаходиться в центрі уваги практичних психологів, що займаються питаннями професійного відбору та професійної адаптації. При обстеженні людини, яка хоче займатися тією чи іншою діяльністю, перш за все, намагаються діагностувати його базові, вроджені властивості, які є найбільш стабільними. Такими властивостями визнані характеристики темпераменту. У науковій літературі багато різноманітних думок щодо індивідуально-психологічних особливостях особистості та її типах. Вплив статі і віку на психічні властивості може бути простежено на всіх рівнях біологічної підсистеми людської індивідуальності, від біохімічного до психодинамічного. Темперамент є біологічно обгрунтованим ядром індивідуальності. Той факт, що ми постійно зустрічаємося з індивідуальним розкидом показників темпераменту у обстежуваних, може бути обумовлений тим, що характер реакції поведінки людей на той чи інший стимул залежить від типологічних особливостей їх темпераменту.Документ Взаємозв'язок образу фізичного "Я" та самовідношення особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Грабар, Марія ОлександрівнаОдним з найважливіших відносин соціального буття людини є її ставлення до себе. Будь-який прояв людини як соціального суб'єкта супроводжується включенням в цей процес її самовідношення. Самовідношення є для психології традиційним об'єктом дослідження і не зникає з поля зору з часів У. Джеймса (виняток становлять лише 20- 40 - і роки XX століття). За цей час накопичено найбагатші теоретичні та експериментальні дані вивчення самовідношення як об'єкта психологічного аналізу, розкрито механізми його формування, особливості функціонування та будови. Одним з аспектів соціальних уявлень про людину та її місце в суспільстві є уявлення про тіло. Тіло, на думку ряду авторів (Д. Жоделе, та ін.) - об'єкт одночасно соціальний (в області гігієни, спорту, емансипації, свободи, любові і т.д.) і особистий, оскільки служить джерелом відчуттів і емоцій. Тіло - це об'єкт, в якому втілюється інтеріоризація соціального. Ставлення до себе з точки зору вдоволення або невдоволення своїм тілом, різними його частинами і індивідуальними особливостями є істотним компонентом складної структури самосвідомості і має величезний вплив на самоповагу і самореалізацію особистості в усіх сферах життя.Документ Специфіка мотивації гендерних особливостей в екстремальних видах спорту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Губатенко, Руслан СергійовичЗахоплення української молоді стають дедалі екстремальніші. Наслідуючи світові тенденції, українські підлітки переходять від просто ризикованих занять до відверто самогубних. Ще однією потенційно небезпечною для життя і здоров'я розвагою є екстремальні види спорту. Екстремальні види спорту дають людині можливість реалізувати себе, свої психологічні потреби, прагнення, цілі. Саме тому в екстремальний спорт приходять дуже різні люди, і кожен знаходить щось для себе. Найчастіше, люди йдуть в екстремальний спорт заради самоствердження, бажають випробувати себе або довести оточуючим, що можуть зробити екстремальний вчинок. Поняття екстремальності припускає, що це небайдуже для організму, більш того, що це може викликати в ньому гранично допустимі по тим чи іншим міркуванням зміни. Екстремальні види спорту сприяють визначенню та розкриття внутрішніх кордонів і можливостей людини, розширення особистих горизонтів і формування нових життєвих цілей. Це пояснює незвичайну популярність екстремальних видів спорту, особливо серед молоді. Незважаючи на те, що екстремальні види спорту є не тільки травматичними, але найчастіше становлять смертельну небезпеку для життя людини, вони в даний час набувають все більш широке поширення. Що, в такому разі, спонукає людину займатися екстремальним видом спорту? Безпосереднє спілкування з природою, бажання продемонструвати свою перевагу над іншими, втеча від життєвих проблем, прагнення до ризику, прагнення до самореалізації, або які-небудь інші мотиви..Документ Особливості використання методу танцювальної терапії в психолого-педагогічній роботи з дітьми(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Іоргов, Олександр ОлександровичНа даний час перед практичними психологами постає завдання пошуку нових ефективних діагностичних та психокорекційних методів. Одним із таких методів є танець. На сьогоднішній день традиційним є використання танцю як засобу вираження емоцій, зняття психологічної напруги, покращення емоційного стану, стимулювання творчої активності тощо. Над питанням єдності душі та тіла працювало багато авторів: З.Фрейд, А.Адлер, В.Райх, К.Юнг, А.Лоуен, Ф.Перлз, М.Фельденкрайс, Ф.Александер, А.Янов та багато інших. Вони пишуть про вплив почуттів на наші тілесні функції та навпаки, коли наші фізіологічні зміни впливають на психіку. Про позитивний конструктивний потенціал танцювальної терапії, впритул до протиставлення її психотерапії вербальній, сказано вже достатньо багато. Справедлива наголошується, що використання методів танцювально-рухової терапії, відкриваючи тілесний та емоційний досвід й, посилюючи здатність пацієнта до вербалізації (почуттів, тілесних відчуттів), дає передумови для використання власне вербальних методів психотерапії. Емоції, що звільняються й інтенсифікуються танце-терапевтичними прийомами, можуть підтримуватись та успішно пропрацьовуватись надалі, в ході інших видів терапії, що забезпечує послідовність терапевтичного процесу.Документ Мотиваційно-ціннісна спрямованість студентів на обрану професійну діяльність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Вранченко, Юлія СергіївнаОдна з найактуальніших і складніших проблем сучасної науки - вивчення мотиваційно- ціннісної сфери особистості. Складність у відсутності єдиного подання про природу й функції мотивації й ціннісних орієнтацій. Це у свою чергу пов'язано з міждисциплінарним положенням мотиваційно- ціннісної сфери. Ціннісні орієнтації вивчаються різними науками (філософія, етика, соціологія, психологія й ін.). Мотивація досліджується з різних підходів, що фундаментально відрізняються один від одного (статичні, динамічні, системні). Особливу значимість проблеми надає неясність у визначенні ролі ціннісних орієнтацій у системі внутрішньої мотивації. Ціннісні орієнтації у різних підходах прирівнюються до потреб, мотивів або зовсім ігнорується їхня роль у феномені мотивації. Останнім часом виникла необхідність дослідження мотиваційних компонентів навчальної діяльності та мотивацiйно-цiннiсної спрямованості на професiйну дiяльнiсть, тому що було доведено, що мотивація навчальної діяльності й мотивація досягнень прямо сприяє розвитку інтелектуальної сфери. Ціннісний аспект простежується при вивченні саморегулятивних тенденцій особистості. При вивченні мотиваційно-ціннісної сфери людини передусім враховують ступінь сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій та їх зміст (спрямованість). Ступінь сформованості ієрархічної структури важливий для оцінювання рівня особистісної зрілості людини, оскільки інтеріоризація цінностей як усвідомлений процес відбувається за наявності у людини здатності вибирати цілі та явища, спроможні задовольняти її потреби та інтереси, формувати з них структури відповідно до умов існування, близьких і віддалених цілей свого життя, можливостей реалізації та собливо професійних самореалізації й самовизначенні тощо.Документ Особливості самовідношення у бісексуальних жінок(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Афанасьєва, Альона ВадимівнаУ сучасному суспільстві свобода самовираження набирає все більше обертів. Люди відрізняються один від одного зовнішнім виглядом, вчинками, особливостями, уподобаннями. Щодо уподобань, сюди можна віднести не тільки переваги у виборі стилю поведінки, кола спілкування, а й сексуального партнера. В даний момент кількість людей, що відносяться, до так званим, сексуальних меншин, значно зросла. Ці питання отримали більший розголос в період останнього десятиліття. Раніше ставлення до таких людей було іншим, про це не говорили відкрито, приховували і всіляко намагалися виправити "неправильних людей". Існує думка, що людина, яка має іншу сексуальну орієнтацією, відмінну від традиційної, обов'язково "неправильна", погана і з негативними особистісними особливостями. Сьогодні все більших масштабів набувають дослідження пов'язані з особливостями самовідношення людей з бісексуальними пристрастями. Широту поняття бісексуальності і самовідношення таких людей визначають багато дослідників в області психології: Фрейд З., Юнг К., Мастерс У., Роджерс К., Акімова Л.Н., Райан К., Жєта К., Даймонд Л.Д., Лаан Є., Бот С., Спірінг С., Джеймс У., Чеснокова І., Братусь Б., Якобсон С., Пантілеев С., Кон І., Кінсі А., Бейлі М., Клейн Ф., Стормс М., Фліс В., Вейнингер О., Столін В., та інші.Документ Психологічні особливості візуальної семіотики спілкування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Бабала, Анна Ігорівнавитікає, з одного боку, із загального стану розробки проблем невербального спілкування у вітчизняній і світовій науці, а, з іншого боку, міри значущості візуальної інформації в соціальному житті людей, підвищенням громадського і наукового інтересу до психологічного вивчення тріади "зовнішність - особистість - образ" пов'язано з розвитком психології реклами, іміджелогії (В.М. Шепель) і необхідності вивчення психологічних аспектів формування індивідуального іміджу (Р.Ф. Ромашкина, И.А. Федоров і ін), де питання візуальної експресії і імпресії стають особливо важливими. Значний внесок у розвиток проблеми візуальної психосеміотики спілкування внесли дослідники (Ф. Соссюр, Ч. Пірс, Р. Барт, П.П. Блонский, П.К. Ананьев, Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, А.А. Бодалева, В.Н. Панферова та ін.)Документ Психологічні особливості емоційної сфери та їх вплив на роботу психічних процесів в підлітковому віці(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Бардиєвська, Вікторія ВячеславівнаПерехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, що впливають на особистісний розвиток дитини. Зміни стосуються фізіології організму, відносин, що складаються у підлітків з дорослими людьми і однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту і здібностей, в цей час великих змін зазнає і емоційний розвиток. Підлітковий вік період підвищеної емоційності, що проявляється в легкій збудливості, мінливості настрою, виникненні тривожності, агресивності та інших бурхливих реакцій. Інтенсивний розвиток самосвідомості і критичного мислення призводить до того, що дитина в підлітковому віці виявляє протиріччя не лише в оточуючому світі, але і всередині власного уявлення про себе, що являється основою для зміни емоційно– ціннісного відношення до себе, яке проявляється у незадоволеності собою. Підлітковий вік вважається особливо «емоційно насиченим» і тому вивчення емоційного розвитку та його вплив на психіку підлітків займає провідне місце в психології. В сучасній науці розвинувся цілий напрям дослідження емоційної сфери, провідними представниками якого стали: Л.М. Аболін, І.Д. Бех, В.К. Вілюнас, Л.С.Виготський, В. Вунд, Б.І. Додонов, О.В. Запорожець, К.Є. Ізард, І.С. Кон, О.І. Кульчицька, О.М.Леонтьєв, В.С. Мухіна, Я.З. Неверович, С.Л. Рубінштейн, П.В. Симонов, О.Я. Чебикін, Т.М. Чебикіна.Документ Відношення до теперішнього, минулого, та майбутнього як чинник саморозвитку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Іванова, Дар'я ФеліксівнаАктуальність вивчення різнопланового розвитку особистості не має конкретного початку в хронології історії психології. Розвиток людини, як у філогенетичному, так і в онтогенетичному контексті завжди був важливим питанням диспутів в різних галузях наукового знання. Успішність професійної діяльності і кар'єри сучасної людини, за результатами багатьох досліджень, неможлива без його готовності до постійного саморозвитку, який сприяє самоврядуванню і самореалізації не лише в професійній сфері. В даний момент поняття особистісного росту вивчається з точки зору різних підходів з різними детермінаціями, проте питання залежності саморозвитку від відношення до перспективи часу особистості декілька, на наш погляд, недооцінений, та у зв'язку з цим, вивчений недостатньо. Процес саме саморозвитку особистості, як процес розвитку власних сил, фізичних і розумових, на основі потреб, має особливий інтерес в психологічній науці з моменту розгляду особистості як продукту взаємодії безлічі чинників, що відносяться до двох категорій - біологічні та соціальні. Так, природні орієнтовно-пізнавальні потенції формують складний соціокультурний комплекс цінностей, способів дій, потреби навчання, духовних шукань, самоосвіти. Рамки часу, на ряду з множиною інших чинників, в психіці людини утворюють одну з призм, на підставі якої він сприймає або ж конструює навколишню реальність. Величина, що характеризує відношення до прожитого або планованого іменується поняттям "перспектива часу". Вона вважається невід'ємною частиною процесу життєдіяльність особистості, що поза сумнівом грає значиму роль в усіх процесах її зміни або трансформації. Проте і сама природа часу в психіці людини вивчена недостатньо на даний момент.Документ Психологічні причини сором'язливості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Казаков, Станіслав ОлександровичСором'язливість може проявлятися у з самого раннього віку. З точки зору психології, це дуже складний феномен, в основі якого лежить багато особистісних проблем і особливостей. Сором'язливість може бути душевним недугом, який калічить людину не менше, ніж найважча хвороба тіла. Її наслідки можуть бути гнітючими: сором'язливість перешкоджає тому, щоб зустрічатися з новими людьми, заводити друзів і отримувати задоволення від потенційно приємного досвіду; вона утримує людину від того, щоб висловлювати свою думку і відстоювати свої права; сором'язливість не дає іншим людям можливість позитивно оцінити особисті гідності сором'язливої людини; вона посилює надмірну зосередженість на собі і своїй поведінці; сором'язливість заважає ясно мислити і ефективно спілкуватися; сором'язливість, як правило, супроводжується негативними переживаннями, такими як почуття самотності, тривоги або суму». В якомусь зі своїх різноманітних проявів проблема сором'язливості може тихо вторгатися в життя кожного з нас. Щоб цьому запобігти, ми повинні зрозуміти її природу, і тим самим допомогти сором'язливим зруйнувати свою внутрішню «в'язницю» і повернути собі свободу мови, дії, людських контактів.Документ Корекція емоційних станів засобами арт-терапії у молодшому шкільному віці(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Хатак, Саміна ЕфтехарівнаУведення шкільного навчання з 6 років і скорочення періоду дошкільного дитинства яскраво виявило недалекоглядність українського суспільства, пов’язану з форсуванням інтелектуального розвитку дитини, байдуже ставлення до її внутрішнього світу, який має наповнитись тим унікальним, неповторним змістом та емоційним досвідом, що дитина отримує саме протягом перших семи років життя. Наслідки цього, нажаль, досить виразно виявляються сьогодні у збільшенні кількості дітей старшого дошкільного віку, які потребують психологічної і психотерапевтичної підтримки, тому що зазнають проблем адаптаційного характеру до навколишнього середовища. Крім того, виникає питання до якого віку відносити 6-ти річних дітей: до старшого дошкільного або молодшого шкільного віку. 6 років, з нашої точки зору, - це межовий вік його можна трактувати (в рамках періодизації Даниїла Борисовича Ельконіна) і як старший дошкільний вік, і як молодший шкільний вік. Оскільки наше дослідження відбувалось на базі центру дошкільного розвитку ми обрали називати респондентів «дітьми старшого дошкільного віку». Проблема впливу емоцій на особистісний та психічний розвиток дітей відноситься до числа значущих і недостатньо вивчених в психології. С. Л. Рубінштейн, Л. І. Божович, І. С. Кон, О. І. Кульчицька, Г. М. Бреслау, В. К. Вілюнас, Л. С. Виготський, А. І. Захаров, B. C. Мухіна, І. Д. Бех, О. В. Запорожець, Я. З. Неверович, Т. І. Бабаєва, В. К. Котирло, М.І. Буянов, у своїх дослідженнях встановили залежність між порушеннями в емоційній сфері і розвитком особистості в цілому, виявили, що емоційні стосунки з близькими, можливість задоволення емоційних потреб багато в чому визначають особистісний розвиток.Документ Психологічне здоров'я як фактор успішності в освітньому середовищі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Козерацька, Анастасія ГеннадіївнаАктуальність. Результати демографічних, соціологічних і психофізіологічних досліджень останніх років переконливо свідчать про істотне наростання негативних тенденцій в соціальних і індивідуально – психологічних характеристиках, а також погіршені стану здоров'я молодого покоління нашої країни. Так, на молодших курсах навчання до 30% студентів вузів зазнають серйозних труднощів у процесі адаптації до навчальної діяльності у вищій школі, що призводить до зниження успішності, різних функціональних розладів і захворювань і, в кінцевому підсумку, до відрахування. Значний внесок у зміну функціонального стану учнів вносять постійно зростаючі інформаційні навантаження і необхідність роботи у вільний від навчання час (і не тільки) для забезпечення свого більш прийнятного матеріального становища. Здоров'я розглядається як складне, багатофакторне явище, що визначає репродуктивні і творчі можливості, як окремих суб'єктів, так і цілих спільнот (В. М. Розін, 2000; Е. Фромм, 1955, 1998; Б. Г. Юдін, 2000; D. Marks , M. Murray, B. Evans, 2000; KC Schou, J. Hewison, 1998; H. Stam, 2000; S. Wilkinson, 1998). У гранично укрупненому масштабі, здоров'я виступає в якості фундаментальної проблеми людства (О. С. Васильєва, 1998; Е. В. Сайко, 2000; Б. Г. Юдін, 2000).Документ Взаємозв'язок між психологічними межами та стресостійкістю особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Кукол, Дар'я МихайлівнаУ сучасному світі навколишня дійсність змінюється з великою швидкістю: різкі політично-економічні зміни, зміни меж держав, зміна культурно-ціннісних пріоритетів, різноманіття інформаційних і технологічних відкриттів і звичайні життєві ситуації неспівпадіння можливостей та очікування із дійсністю – все це сприяє виникненню ситуації стресу у людини. Означена нестабільність соціальних, економічних і політичних процесів пред’являє підвищені вимоги до особистості, якій доводиться враховувати зовні обумовлені соціальні вимоги, тобто змінюватися, зберігаючи при цьому основоположні власні внутрішні установки та переконання. Стрес є одним з найбільш поширених в наші дні видів афектів. Стрес дезорганізовує діяльність людини, порушує нормальний хід поведінки. Стреси, особливо якщо вони часті і тривалі, роблять негативний вплив не тільки на психологічний стан, а й на фізичне здоров’я людини. Тому важливим чинником якісної життєдіяльності є стресостійкість, що розглядається як уміння долати труднощі, пригнічувати свої емоції, проявляючи витримку і такт. Стресостійкість визначається сукупністю особистих якостей, що дають змогу людині переносити значні інтелектуальні, вольові й емоційні навантаження, зумовлені особливостями професійної діяльності, без особливих шкідливих наслідків для діяльності людей, що її оточують, і свого здоров’я .