Перегляд за Автор "Novak, Olga M."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Axiological meaning of the concept Лепота („beauty”) in the Serbian linguaculture(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Novak, Olga M.; Новак, Ольга Миколаївна; Новак, Ольга НиколаевнаThe article deals with the structure and the axiological meaning of the concept ЛЕПОТА in the Serbian linguaculture. Having analyzed the meaning of the basic word, its derivatives and idioms, we can assume that the lexeme ЛЕПОТА is the major cultural concept and needs special attention while teaching Serbian as a foreign language. The axionym ЛЕПОТА has a syncretic meaning, expresses physical, moral and ethical beautyДокумент Аксионим "лепота" в сербской лингвокультуре(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Новак, Ольга Николаевна; Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Аннотация. Статья посвящена проблеме взаимосвязи аксиологии, культурологии и лингвистики. Объектом изучения являются аксиономены, характеризующие глубинные человеческие потребности, ценностную картину мира. Предметом исследования выступает аксиологическое значение концепта ‘лепота’ в сербской лингвокультуре. Цель исследования состоит в анализе структуры и объёма значения аксиономена ‘лепота’. Исследованию подлежали разноуровневые языковые единицы и явления, связанные с лексикой, словообразованием, фразеологией сербского языка, а также культурная коннотация исследуемых единиц. Выводы: проанализировав в диахронии и синхронии значение ключевого слова, производных от него, а также идиомов, можем утверждать, что ‘лепота’ имеет синкретическое значение, выражает красоту физическую и морально-нравственную, является ключевым культурным концептом и требует особого внимания при обучении сербскому языку как иностранному. Практическое применение результатов исследования связано с возможностью их использования в практике преподавания сербского языка как иностранного.Документ Анализ семантического объёма лексем ценность / вредност в русском и сербском языках(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Новак, Ольга Николаевна; Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Статья посвящена проблеме взаимосвязи аксиологии, культурологии и лингвистики. Объектом изучения являются аксиономены, характеризующие глубинные человеческие потребности, ценностную картину мира. Предметом исследования является семантический объем лексем-гиперонимов ценность / вредност в русском и сербском языках. Цель исследования состоит в сравнительном анализе стуктуры и объема значения аксиономенов ценность / вредност в аксиологическом и переводческом аспектах. Исследованию подлежали разноуровневые языковые единицы и явления, связанные с лексикой, словообразованием, фразеологией сербского и русского языков, а также культурная коннотация исследуемых единиц. В качестве материала исследования также использовались и данные толковых, этимологических и ассоциативных словарей. Выводы : проведя сравнительный анализ семантического объема лексем вредност и ценность, мы выявили, что исследуемые лексемы не являются полными эквивалентами и имеют различный семантический и деривационный потенциал. Сербская лексема ’вредност’ имеет значительно больший семантический объем, чем лексема ’ценность’ в русском языке, кроме сем «ценность» и «стоимость», включает в себя и семы «полезность», а также «положительные качества личности», «трудолюбие», «старательность» и др. Практическое применение результатов исследования связано с возможностью их использования в практике преподавания сербского языка как иностранного.Документ Загальне мовознавство(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Войцева, Олена Андріївна; Новак, Ольга Миколаївна; Яковлєва, Ольга Василівна; Voytseva, Olena A.; Novak, Olga M.; Yakovlieva, Olha V.Навчально-методичний посібник містить три модулі у вигляді текстів лекцій, що розкривають предмет, зміст, основні завдання загального мовознавства, знакову природу та системність феномену мови, взаємозв’язки між мовою, мисленням, мовленням, суспільством, історією, сучасні напрями лінгвістичних досліджень, наукові методи дослідження мови. Видання призначено для викладачів і студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів спеціальності 035 Філологія, спеціалізацій 035.01 Українська мова та література; 035.03 Слов’янські мови та літератури (переклад включно); 035.10 Прикладна лінгвістика; 035.04 і 035.05 Германські мови та літератури. Романські мови та літератури.Документ Культурно маркована лексика в оригіналі та перекладі роману Горана Петровича «Ситничарница «Код среЋне руке»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ракул, Юлія Ігорівна; Rakul, Yulia I.; Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.У статті розглядаються основні прийоми та засоби перекладу культурно маркованої лексики з сербської мови на російську. Вивчається ступінь еквівалентності перекладу, досліджуються лексико-семантичні заміни та трансформації, що дозволяють перекласти безеквівалентну лексику.Документ Лінгвославістика: методичні вказівки та рекомендації до курсу(2021) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Курс «Лінгвославістика» викладається філологам-магістрантам спеціальностей «Українська мова та література», «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – російська», «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – болгарська», він є цілком доречним та необхідним для формування загальнолінгвістичної теоретичної бази знань, розширення лінгвістичного та славістичного кругозору філолога. Курс пов'язаний з дисциплінами першого (бакалаврського) рівня підготовки філологів: «Вступ до слов’янської філології», «Старослов’янська мова», «Історична граматика української / російської / болгарської мови», «Порівняльна граматика слов’янських мов», «Порівняльна лексикологія східнослов’янських мов», «Сучасна слов’янська мова (польська / сербська / болгарська)», а також з дисциплінами другого (магістерського) рівня: «Загальне мовознавство», «Соціолінгвістика», «Культурно-історичні епохи в розвитку української / російської / болгарської літератури», тощо.Документ Начерки до мовної ситуації в українському Подунав’ї(Астропринт, 2023) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Мета дослідження — окреслення сучасної мовної ситуації в одному з поліетнічних, полілінгвальних і полікультурних регіонів України: Буджаку. Завдання дослідження: а) визначити основні диференційні риси мовної ситуації регіону; б) виявити складники мовної ситуації — ідіоми, що взаємодіють у досліджуваному регіоні; в) виявити функційне навантаження ідіомів у побутовому й офіційному спілкуванні; г) дослідити вплив стандартних (літературних) мов на діалектні системи. Об’єктом вивчення є мовна ситуація в одному з регіонів України. Предметом дослідження є структура й особливості сучасної мовної ситуації в поліетнічному регіоні українського Подунав’я. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки: мовна ситуація в досліджуваному регіоні є багатокомпонентною, складною, екзоглосною (взаємодіють ідіоми (діалекти) різних мов: болгарської, гагаузської, албанської, молдовської (румунської), української, російської тощо); ендоглосною (конкурують діалекти та стандартні мови); незбалансованою (компоненти функційно нерівнозначні та розподіляються за сферами використання). Українська мова виконує функції мови офіційного спілкування й освіти, російська — функції lingua franca та неофіційного (усного й писемного) спілкування. Перспективу подальших студій вбачаємо у дослідженні міжмовної взаємодії, мішаних говірок і регіолекту. Необхідним і негайним вважаємо укладання програми комплексного соціолінгвістичного дослідження регіону як моделі, що може використовуватися в інших поліетнічних регіонах з метою вдосконалення мовного планування та мовної політики держави загалом.Документ Прийоми та засоби перекладу національно маркованої лексики в художньому тексті (на матеріалі сербської та української мов)(2023) Новак, Ольга Миколаївна; Ракул, Юлія Ігорівна; Novak, Olga M.; Rakul, Yulia I.Мета дослідження полягає у вивченні способів і прийомів перекладу, що використовуються для передачі сербської культурно-маркованої лексики українською мовою. Завдання дослідження: а) визначити типологічні аспекти культурно-маркованої лексики з перекладацької точки зору; б) виявити культурно марковану лексику в оригіналі роману Горана Петровича «Ситничарница „Код срећне руке“» та проаналізувати способи перекладу й рівень його адекватності; в) виявити труднощі перекладу культурно маркованих одиниць. Матеріал добирався із сербськомовного оригіналу роману (Горан Петровић „Ситничарница „Код срећне руке“) та з його україномовного перекладу А. Татаренко (Горан Петрович «Крамничка «З легкої руки»). Об’єктом дослідження є культурно маркована лексика, Предметом дослідження є прийоми та способи перекладу українською мовою сербської культурно маркованої лексики. Результати: уточнення поняття культурно маркована лексика та фонові знання, виявлення способів перекладу ономастичної лексики, оцінювання рівня адекватності перекладу. Висновки. Аналізований фактичний матеріал дає змогу стверджувати, що власні назви можуть перекладатися різними способами: транскрипція / транслітерація, калькування, підбір еквівалентів (у перекладі ідіом), описовий переклад із конкретизацією, генералізація тощо. Аналізований переклад є цілком адекватним. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розширенні матеріалу вивчення, проведенні порівняльного дослідження кількох перекладів того самого тексту різними, можливо, неспорідненими мовами, а також у теоретичному осмисленні лексики, пов’язаної з фоновими знаннями носіїв певної мови, та її практичному дослідженні.Документ Семантична структура лексем-когнатів воля / воља в українській та сербській мовах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.У статті представлений аналіз структури та обсягу значення лексеми „воля” в українській та сербській мовах в семасіологічному та перекладацькому аспектах. Об’єктом дослідження є когнати воля / воља. Предметом дослідження обрано семантичний обсяг лексем з коренем вол’-. Мета дослідження полягала у порівняльному аналізі структури та обсягу значення лексеми воля / воља та похідних від неї в українській та сербській мовах. Дослідженню підлягали різнорівневі мовні одиниці та явища, що пов’язані з лексикою, словотвором, фразеологією слов’янських мов, а також культурна конотація досліджуваних одиниць. Як матеріал дослідження використовувалися дані тлумачних та етимологічних словників. Висновки: здійснивши порівняльний аналіз семантичного обсягу когнату 'воля', ми виявили, що етимологічно тотожні слова з коренем вол’- в сучасних українській і сербській мовах мають різний семантичний і дериваційний потенціал, а також різні значення, що сформувалися в результаті дивергенції семантичної структури. Такі лексеми складають корпус міжмовних омонімів і паронімів, мають різну семантичну та стилістичну сполучуваність, а також різне конотативне значення. Хибні друзі перекладача – похідні лексеми з коренем вол- вимагають особливої уваги при навчанні слов’янських мов як іноземних. Практичне застосування результатів дослідження пов’язане з можливістю їх використання у практиці викладання сербської та інших слов’янських мов як іноземних в інослов’янскому оточенні та при перекладі.Документ Србистика на Одеском универзитету(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Славістика, зокрема сербістика, в Одесі має давні традиції з перших років заснування в 1865 р. під назвою Імператорський Новоросійський університет (з 2000 р. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Славістичні студії і досі залишаються одним із пріоритетних напрямків наукової роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Кафедра загального та слов’янського мовознавства активно співпрацює з філологічним факультетом Белградського університету та філософським факультетом Нови-Садського університету, а також з Міжнародним славістичним центром в Белграді, який постійно надає допомогу у підготовці та вдосконаленню фахівців з сербської мови та культури. Проте, на жаль, на сьогодні Одеса залишається на периферії україно-сербських міжкультурних зв’язків та подій, що організовуються дипломатичними установами в Києві. Вважаємо, що цю ситуацію можна було б змінити створенням в Одесі Сербського культурного центру.Документ Старослов’янська мова(2021) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Курс „Старослов’янської мови” є історико-лінгвістичним вступом до вивчення дисциплін славістичного циклу. Його вивчення дає змогу оволодіти основами порівняльно-історичного аналізу мовних явищ. Враховуючи велику значущість старослов’янської мови у системі філологічної освіти, студенти повинні засвоїти фундаментальні теоретичні знання з формування та функціонування системи (фонетичної, лексичної, граматичної) першої літературної мови слов’ян, а також набути практичних навичок з читання та перекладу старослов’янських текстів. Оскільки в навчальному плані ОНУ, як і інших університетів, не існує окремого курсу "Праслов'янська мова", студенти вивчають головні фонетичні закони і конструкції цієї мови як порів- няльно-історичний коментар до фактів старослов'янської мови.Документ Сучасна слов’янська мова (сербська): граматичні пояснення та вправи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Посібник укладено відповідно до чинних робочих програм кафедри загального та слов’янського мовознавства ОНУ імені І. І. Мечникова. Матеріал подано блоками, що складаються з викладення сербською мовою основного лекційного матеріалу, а також з практичних завдань та вправ для лабораторної та індивідуальної роботи. Методичний посібник адресований студентам філологічного факультету спеціальності 035 «Філологія». Може бути корисним студентам інших спеціальностей, що вивчають сучасну сербську мову.Документ «ТОМОС» як ключове слово поточного моменту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Іванченко, Валерія; Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.У статті розглядається ключове слово поточного моменту «ТОМОС». Зроблено аналіз КСПМ на матеріалах сучасних українських електронних засобів масової інформації.Документ Українсько-болгарський взаємовплив у поліетнічному ареалі межиріччя Дунаю та Дністра(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Новак, Ольга Миколаївна; Сеник, Ганна Володимирівна; Novak, Olga M.; Senyk, Hanna V.Статтю присвячено дослідженню українсько-болгарського міждіалектного та міжмовного впливу в поліетнічному та полімовному ареалі на півдні України, у межиріччі Дністра та Дунаю. Полілінгвізм, діалектна строкатість, стан та функціонування південнобессарабських українських та болгарських говірок активно досліджується з середини ХХ століття, проте порівняльних студій та комплексного аналізу мовної ситуації і сучасної інтерференції проведено не було, тому робота в цьому напрямі є актуальною і необхідною. Говірки різних мов досліджуваного ареалу на сьогодні дискриптивно та лінгвогеографічно досліджені нерівномірно. У дескриптивних студіях подано опис структури окремих діалектних систем, аналіз певних структурних рівнів, переважно в порівнянні з літературною мовою та в межах принципів національних діалектологічних шкіл, проте практично поза увагою науковців залишаються територіально суміжні і мішані говірки, що належать до різних мов, та процеси інтерференції. Метою пропонованої роботи є дослідження двох типів українсько-болгарського взаємовпливу: на міждіалектному рівні та впливу української літературної мови на болгарські говірки Одещини. Завданням є систематизація та узагальнення явищ інтерференції між двома контактуючими мовами та їхніми діалектами. Матеріалом дослідження стали власні спостереження під час польових діалектологічних експедицій у регіон, а також матеріал добирався з корпусу вже оприлюднених описів окремих діалектних систем південнобессарабських українських та болгарських говірок. Зазначається, що деякі тюркізми в українських говірках запозичені через посередництво болгарських діасистем і, до того ж, складають корпус регіональних інтегратизмів. Зафіксовано два типи новітніх запозичень з української літературної мови: а) лексика офіційно-ділового стилю, яка витісняє використовувані раніше аналогічні одиниці російськомовного походження; б) прецедентні висловлювання та експресивно забарвлена лексика. Стверджується, що на сьогодні не спостерігається системної українсько-болгарської інтерференції, натомість зафіксовані численні запозичення, джерелом яких є телебачення та школа.Документ Фонетичні старослов’янізми у романі П. Загребельного «Диво»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Бєлан, Володимир; Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Метою статті є дослідження фонетичних старослов’янізмів у романі П. Загребельного «Диво». Об’єкт дослідження – старослов’янізми як компонент лексичної системи української літературної мови, матеріал дослідження – близько 80 фонетичних старослов’янізмів, що були вилучені методом суцільної вибірки з тексту романа П. Загребельного «Диво». Предмет дослідження – визначальні фонетичні особливості старослов’янізмів.