Перегляд за Автор "Levchenko, Viktor L."
Зараз показуємо 1 - 20 з 20
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Абсурд і оптика комічного в музичному театрі ХХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.; Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор ЛеонидовичВ статті проаналізовано сучасна художня діяльність музичного театру, що базується на ідеї абсурду. Абсурдистська настанова розглядається як естетична позиція, що передбачає в якості невід’ємної складової іронічну компоненту. Досліджено актуальні мистецкі практики, що за допомогою трансгресії трансформують естетичні канони раціоналізму, ставлячи під сумнів засади традиційного конституювання глядацької ідентичності. Виявлено наслідки нової оптики комічного, що спричинена деконструкцією традиційного естетичного бинару «сміхове – серйозне». Аналіз зроблений на матеріалі актуальних музичніх вистав та композиторської творчості другої половини ХХ ст. та початку ХХІ ст.Документ Братство святителя Фотия и галликанская литургия(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Левченко, Виктор Леонидович; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.Данная статья посвящена реконструкции сюжета, важного для истории русского религиозно-философского возрождения. Основное внимание уделяется теоретическому анализу проекта по созданию православного религиозного ордена Братства святителя Фотия, связывающего верность православной традиции и ориентацию на древнегалликанский литургический обряд христианской церкви до времени раскола на западную и восточную церкви.Документ В поисках себя: о характерных признаках оперного наследия В. А. Моцарта(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Левченко, Виктор Леонидович; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.Показано соответствие между развиваемой в оперном творчестве Моцарта темы идентичности и самопознания с внутренними интенциями жизненного пути самого композитора. Подчеркивается, что, с одной стороны, Моцарт переплавил многообразие форм коллективного в музыкальных традициях в уникальное, связанное с осознанием своего жизненного мира, при этом через имитацию и совершенное владение правилами композиции. С другой стороны, несмотря на огромный массив сочинений, написанных в разнообразных жанрах, именно оперный жанр был особенно близок ему своей игровой природой.Документ Від уявності до самопізнання: особливости музичної поетики оперної спадщини В. А. Моцарта(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.Моєю метою є прагнення показати відповідність між тим, як розвивається в оперній творчості Моцарта теми ідентичності та самопізнання із внутрішніми інтенціями життєвого шляху самого композитора. Хотілося б відзначити два важливі для Моцарта моменти, з одного боку, він переплавив різноманіття форм колективного у музичних традиціях в унікальне, пов'язане з усвідомленням свого життєвого світу, при цьому через імітацію та досконале володіння правил композиції. З іншого боку, незважаючи на величезний масив творів, написаних у різноманітних жанрах, саме оперний жанр був особливо близький йому своєю ігровою природою. Цей жанр припускав свободу, нічим не скуту фантазію.Документ Иммерсивность как механизм создания новой художественной реальности(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор Леонидович; Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Статья посвящена исследованию феномена иммерсивности как актуальной особенности и механизма современных арт-практик. Выявлена связь между актуальными зрительскими запросами в современной культуре и иммерсивностью как механизмом по созданию художественной реальности и соответствующих новых форм театральной коммуникации. Особое внимание обращено на рассмотрение феномена иммерсивного театра. Исследование базируется на концепциях П. Бурдье и Ж. Бодрийяра.Документ Коли буддистська пластика посміхається(Акваторія, 2023) Левченко, Віктор Леонідович; Золотарьова, Крістіна Сергіївна; Levchenko, Viktor L.; Zolotarova, Kristina S.Зображальна традиція буддистської сакральної пластики є багаторівневою та має свою специфіку, що відображає стилістику та культурно-історичні контексти регіонів її поширення. Адаптація нових течій, розвиток у альтернативній площині та перетворення в оригінальні культурні артефакти супроводжує філософські засади буддизму на всьому шляху пілгримажу. Посмішка є унікальним атрибутом та феноменом буддистських зображень, маркером змін та трансформаційною відповіддю на виклики часу. В цій статті ми розглянемо яскраві приклади таких адаптацій та змін, специфіку сакральної буддистської пластики, поширення посмішки в зображальній традиції (під впливом різноманітних чинників) та характерні «ознаки часу», що реалізувались в мистецтві та культурах регіонів її універсалізації.Документ Леонардо да Винчи в феноменологическом восприятии Поля Валери(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Левченко, Виктор Леонидович; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.В статье рассматриваются смысловые аспекты обнаружения гениальности творца. Автор обращается к варианту интерпретации творчества Леонардо да Винчи, предложенному выдающимся французским поэтом и художественным критиком Полем Валери. Этот вариант не есть биографическое описание жизни итальянского художника и интеллектуала, а представляет развернутую картину интеллектуальной жизни, обобщение методов, предполагаемых всяким открытием, как художественным, так и естественнонаучным.Документ Межі смішного: провокация як трансгресія (на матеріалах музично-драматичного мистецтва)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор Леонидович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Сучасний музичний спектакль йде з семіотичного простору первинного жанру в поле смислів і знаків, нестійких, відкритих, котрі містять в собі і які передбачають безліч інтерпретацій, в тому числі й іронічних. Для вирішення цих завдань використовується провокація, що виступає як трансгресія, тобто подолання кордонів і деконструкція класичних бінарних опозицій: високе-низьке; духовне-тілесне, серьйозне-смішне, актор-глядач. У статті розглядається органічність елементів сміхової культури і комічних засобів для функціонування сучасного музичного театруДокумент Мистецтво як предмет інтерпретаційних практик(2022) Левченко, Віктор Леонідович; Левченко, Виктор Леонидович; Levchenko, Viktor L.У ситуації нібито померлого постмодерну змінюється сама архітектоніка естетичного запитування. Його нервом стає питання про межі мистецтва, а нерідко і радикальніше твердження про відсутність власне мистецтва як специфічної діяльності з народження художніх смислів. Згадаймо, наприклад, провокативне твердження М. Ямпольського про те, що жодного мистецтва не існує, а є лише варіанти антропологічних практик. На думку М. Ямпольського мистецтво виникає тоді, коли виникає його опис, наратив як форма його легітимації. «...воно (мистецтво – В. Л.) створюється описом... тому що мистецтво існує не тільки як результат індивідуальної творчості. Для того, щоби щось потрапило в зону уваги глядачів, воно має бути інституалізованим через висновки експертів, кураторів, через інституції, які згодні це виставити. ...Глядач – це не щось автономне. Глядач – це частина інституційного функціонування того, що ми називаємо мистецтвом. Він має прийти на виставку, тому що він читав про це, тому що йому кажуть, що це важливі та цікаві митці» .Документ Музей і війна. Нотатки про долю культурної спадщини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Віктор Леонідович; Ковальова, Ніна Іванівна; Levchenko, Viktor L.; Kovalova, Nina I.Стаття присвячена дослідженню діалектики відношень між такими важливими соціальними феноменами як війна та музей. Розглядаються особливості та проблеми цих відношень на різних етапах історії людства – Давній світ, Античність, Середньовіччя, епоха Модерна. Автори пропонують таки основні орієнтації в ставленні до культурної спадщини Іншого – з одного боку, на знищення, з іншого – на присвоєння та поглинання. Останнє мало на меті позбавлення ворога символічного капіталу, знешкодження його сакрального ядра. В статті акцентується особливості існування музейної справи та її соціокультурних функцій в контексті різних тоталітарних режимів. Найбільшу увагу звернено на аналіз трансформації статусу та ролі музею в умовах російсько- української війні.Документ Музейність у системи почуттів культурної пам’яті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.В статті розглядаються проблеми, що пов’язані з вивченням природи музею та його місце у соціально-культурному просторі. Автор звертається до розвідкам відносно цього питання одного з засновникам сучасної музеології З. З. Странського. Концепти, що запровадив Странський для вивчення природи музею як культурного інституту, попри їх дискусійність, є дієвим інструментом для осмислення музейності як характеристики окремого людського існування. Для вирішення цього питання Странський пропонує декілька нових наукових понять – «культурна метадійсность». «музеалізація», «музеальне освоєння дійсності», «музеаліта». Можна стверджувати, що кожна людина потенційно може виступити як «музей». Деякі предмети, що оточують людину, можуть втрачати своє побутове значення, трансформуючись на «музеаліти», набуваючи нові цінність та статус.Документ Особливості репрезентації шоу-проектів у медіапросторі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ковальова, Наталія Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.Сучасний медіапростір є єдиною онтологічною умовою доступу до реальності та її моделювання. Власне у таких умовах шоу-культура виступає як універсальна комунікативна практика сучасного суспільства. Вона виходить за традиційні рамки індустрії розваг та стає карнавалізованою формою культури. Таке явище в науковій літературі характеризується як шоутизація культури. Перетворення культури в тотальний ансамбляж шоу-проектів змінює конститутивні ознаки засадничих культурних феноменів. Серед найбільш виразних рис сучасної культури, що трансформуються під впливом медіа, визначимо наступні.Документ Остроумие и юмор: становление философских и эстетических концептов в эпоху модерна(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Левченко, Виктор Леонидович; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.У статті розглядаються гносеологічні та соціальні причини смислового переформатування концептів «дотепність» і «гумор» в епоху раннього Європейського Модерну. Дослідження здійснено на аналізі філософських і естетичних текстів французьких і англійських мислителів XVI–XVII століть.Документ Сакральное и мусическое: от мистерии к опере(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор Леонидович; Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Рассматриваются нелинейные, диффузные отношения сакрального и музыкального компонент в истории европейской художественной культуры. Акцентируется внимание на взаимосвязь теоретического философского дискурса и художественных практик в разные социокультурные эпохи: античность, средевековье и Возрождение. Взаимопроникновение сакрального и музыкального интерпретируется как глубинное мировоззренческое основание возникновение оперы.Документ Стратегії розвитку сучасної філософської антропології та філософії культури(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Голубович, Інна Володимирівна; Левченко, Віктор Леонідович; Петриківська, Олена Сергіївна; Голубович, Инна Владимировна; Петриковская, Елена Сергеевна; Golubovych, Inna V.; Petrykivska, Olena S.; Levchenko, Viktor L.Мета курсу – ознайомлення з сучасним станом філософських вчень про людину та культуру, стратегіями розвитку та трансформації філософської антропології та філософії культури, а також з основними теоретичними та практичними аспектами цього суперечливого та динамічного розвитку. Докладно розглядається антропологічна проблематика головних філософських напрямків сучасності, вводиться необхідний категоріальний апарат і намічаються змістовні аспекти теоретичної антропології. Особлива увага приділяється філософській антропології як окремому розділу філософського знання, цілям, завданням та перспективам розвитку, її ролі по відношенню до знань про людину. Також мета викладання дисципліни “Стратегії розвитку сучасної філософської антропології та філософії культури» полягає в засвоєнні найважливіших ідей і концепцій філософії культури. В результуті його викладання здобувач має здобути необхідні концептуальні засади осмислення культури та основних загальнолюдських цінностей. Подвійна спрямованість курсу на антропологію та на філософію культури створює ситуацію інтеграції, взаємодії, взаємододатковості двох проблемно-тематичних зон, їх синтезу, більш глибокого розуміння місця людини в культурі.Документ Сучасний музей як комунікативний простір: концепція радикальної музеології Клер Бішоп(Акваторія, 2023) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Стаття присвячена вивченню динамічних змін у сучасної музеології щодо основних функцій, структури, комунікаційних аспектів, концептуального та змістовного наповнення сучасних музеїв. Автори особливу увагу звертають на концепцію радикальної музеології сучасної британсько-американської мистецтвознавиці та культурологині Клер Бішоп. Вона виокремлює три існуючі моделі музеїв, остання з яких і є радикальною моделлю. Радикальна модель відрізняється від двох інших інтерпретацією та використанням терміну «сучасність». Сучасне вказує не тільки на стиль або період, скільки на ствердження теперішнього моменту. В музейної практики принциповим є протиставлення термінів «modern art» і «contemporary art». Останнє на відміну від концепту «modern art» стверджувало значущість актуального моменту. У статті приділено значну увагу застосуванню імерсивних технологій у сучасній музейній роботі; розглядаються різні нові музейні практики, де присутні риси радикального ставлення до формування сучасних експозицій. Демонструється суттєва близькість концептів «колекціонер» у філософії культури Вальтера Беньяміна та «куратор» в теорії радикальної музеології Клер Бішоп.Документ «Ублюдки в опере», или анормативность как норма в современном музыкальном театре(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор Леонидович; Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Статья посвящена исследованию особенностей прагматики современных арт-практик, выявлению причин и следствий изменения культурных норм в отношениях «художник – реципиент». Рассмотрена трансформация нормативной модели коммуникации в музыкально- драматическом театре. В статье сделана попытка выявления и культурологического анализа установок (пост)современной культуры, продуцирующих создание новых смыслов и форм коммуникации в треугольнике «художник – произведение – зритель».Документ Фестивалі у просторі міста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор Леонидович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Статтю присвячено розгляду феномену музичного фестивалю як чинника культури міста. Спираючись на теорію моделей міста Ю. М. Лотмана, розглянуто генезу та особливості розвитку фестивального руху та його кореляцію з просторовою структурою міста. За допомогою концепції художнього виробництва П. Бурдьє, автори аналізують особливості функціонування музичного фестивалю «Odessa classics» та його роль і місце у формуванні символічного поля культури міста.Документ Художня провокація як виразний засіб у сучасному музичному театрі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Віктор Леонідович; Левченко, Виктор Леонидович; Levchenko, Viktor L.Сучасне мистецтвознавство, розглядаючи особливості буття сучасного мистецтва та його рецепції, а також домінанти художнього твору, зауважує, що для актуального мистецтва характерно «дотримання як мінімум двох умов – нашої відмови відгороджувати себе парканом явно неправдивих інтерпретацій та інтенсивної, шокової взаємодії з об’єктом». Це дає глядачеві «шанс зрушити та розширити наше розуміння реальності».Документ Этическая детерминация профессиональной деятельности ученого в феноменологии Э. Гуссерля(Одеський нац. ун-т, 2015) Левченко, Виктор Леонидович; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.В статье рассматриваются различные аспекты профессиональной деятельности ученого, представленные в этических работах Э. Гуссерля. Ответственность перед разумом и последствия научной деятельности перед цивилизацией выявляются как этический центр феноменологического учения Гуссерля.