Мікробіологія і біотехнологія
Постійне посилання зібрання
ISSN 2076-0558
eISSN 2307-4663
eISSN 2307-4663
Науковий журнал «Мікробіологія і біотехнологія», заснований у 2007 році, висвітлює результати наукових досліджень у галузі мікробіології і біотехнології, об’єктами яких є прокаріотні (бактерії, архебактерії), еукаріотні (мікроскопічні гриби, мікроскопічні водорості, найпростіші) мікроорганізми та віруси.
Повні тексти видання доступні на сайті Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова за посиланням:
https://lib.onu.edu.ua/mikrobiologiya-i-biotehnologiya/
Сайт видання:http://mbt.onu.edu.ua/
Переглянути
Перегляд Мікробіологія і біотехнологія за Автор "Basiul, O. V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антагоністична активність лактобактерій , ізольованих із ферментованих рослиних продуктів із В’єтнаму(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Сергєєва, Ж. Ю.; Басюл, О. В.; Горшкова, Олена Георгіївна; Гаврилюк, Т. І.; Назаренко, Г. М.; Sergieieva, Zh. Yu.; Basiul, O. V.; Horshkova, Olena H.; Gavriluk, Т. Y.; Nazarenko, G. М.; Сергеева, Ж. Ю.; Басюл, Е. В.; Горшкова, Елена Георгиевна; Гаврилюк, Т. И.; Назаренко, А. Н.Метою дослідження була ідентифікація та вивчення антагоністичних властивостей молочнокислих бактерій, ізольованих із ферментованих рослинних продуктів із В’єтнаму. Матеріали та методи. Штами бактерій роду Lactobacillus виділяли з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В’єтнамі. Вивчення антагоністичної активності бактерій роду Lactobacillus in vitro проводили методом агарових лунок. Моделювання взаємодії бактерій роду Lactobacillus з фітопатогенами у системі in vivo проводили на бульбах картоплі Solanum tuberosum і коренеплодах моркви Daucus carota. Фізіолого-біохімічні властивості лактобактерій вивчали за допомогою API- систем. Результати та обговорення. За тинкторіальними, морфологічними та біохімічними властивостями відібрані штами лактобактерій ідентифіковано як L. paracasei ОНУ 520, L. brevis ОНУ 521, L. plantarum ОНУ 522, L. plantarum ОНУ 523, L. rhamnosus ОНУ 524. Встановлено, що через 24 год культивування навколо лунок, у які вносили культуральну рідину штамів-антагоністів, утворювалися зони затримки росту діаметром до 19 мм. Встановлено, що антагоністична дія цих бактерій зумовлена продукцією лактобактеріями органічних кислот. Показано, що досліджувані лактобактерії ефективно конкурують з фітопатогенними бактеріями E. carotovora та у всіх випадках інгібують їх ріст в експериментах на коренеплодах моркви та у 80% на бульбах картоплі. Суміш лактобактерій досліджуваних штамів не була більш ефективною ніж окремі штами. Висновки. Штами бактерій роду Lactobacillus ізольовані з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В’єтнамі виявили високий рівень антагоністичної активності до фітопатогенних ервіній.Документ Антимікробна активність до збудника м’якої гнилі комплексу молочнокислих бактерій і каротоворицинів за зберігання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Крилова, К. Д.; Сергєєва, Ж. Ю.; Басюл, О. В.; Крылова, Е. Д.; Сергеева, Ж. Ю.; Басюл, Е. В.; Krylova, K. D.; Sergeeva, Zh. Yu.; Basiul, O. V.Мета роботи. Визначити залежність активності комплексу каротоворицинів Erwinia carotovora ОНУ320 та бактерій Lactobacillus plantarum ОНУ87, якому властива антимікробна дія до фітопатогенних ервіній, від температури та терміну зберігання. Матеріали і методи. До складу комплексу входять каротоворицини (дефектні фагові частки) штаму E. carotovora ОНУ320, одержані шляхом спонтанної індукції, та бактерії L. plantarum ОНУ87 (титр 105 КУО/ мл) у співвідношенні 1:1. Комплекс каротоворицинів і лактобацил та його окремі компоненти зберігали впродовж 31 доби за температури 20; 4; -20 °С. Кілерну активність каротоворицину визначали за розміром зон лізису на газоні індикаторного штаму ервіній. Життєздатність лактобактерій L. plantarum ОНУ87 визначали за зміною чисельності шляхом культивування на щільному середовищі MRS. Результати. Встановлено, що максимальна життєздатність клітин L. plantarum ОНУ87 зберігається за температури -20 °С при додаванні гліцерину порівняно до цього ж показника за температури 4 та 20 °С. Показано, що присутність лактобактерій L. plantarum ОНУ87 негативно впливає на активність каротоворицинів при зберіганні у суміші за температури 4 та 20 °С. Висновки. Зниження активності каротоворицину за температури 4 та 20 °С у присутності лактобактерій, ймовірно, відбувається за рахунок дестабілізації білків, які утворюють дефектні фагові відростки, та самовільного скорочення фагових хвостових відростків під час зберіганяДокумент Створення і оцінка біотехнологічної цінності композицій лактобактерій(Одеський національний університет, 2016) Страшнова, Ірина Валентинівна; Матковська, А. І.; Басюл, О. В.; Страшнова, Ирина Валентиновна; Матковская, А. И.; Басюл, Е. В.; Strashnova, Iryna V.; Matkovska, A. I.; Basiul, O. V.З’ясувати біотехнологічний потенціал виділених із м’ясної сировини і колекційних штамів лактобактерій та створених за їх участі композицій. Методи. Лактобактерії із зразків м’яса виділяли шляхом пересівів проб у знежирене молоко із наступним пересівом на MRS -агар і бульйон. Колекційні штами попередньо культивували у MRS -бульйоні з 5% вмістом глюкози. Кислотоутворення визначали за активною і титрованою кислотністю; активність зсідання молока – за тривалістю утворення згустку; антагоністичну активність до колекційних умовно-патогенних і патогенних бактерій – лунково-дифузійним методом; внутрішньородовий антагонізм – методом перпендикулярних штрихів; стійкість до NaCl і фенолу при низьких плюсових температурах – за інтенсивністю росту у MRS -бульйоні; стійкість до антибіотиків – дискодифузійним методом. Результати. Із зразків м’ясної сировини виділено штами лактобактерій, котрі характеризувалися диференційними показниками активної і титрованої кислотності, швидкості зсідання молока і своєрідністю утворюваного згустку. Виділені із проб м’яса і колекційні штами лактобактерій мають варіабельну антагоністичну активність щодо тест-штамів S. aureus, E. coli, P. vulgaris, B. cereus, S. enteritidis. Визначено стійкість штамів, лактобактерії до 5,0% і 7,0% NaCl; 0,2% і 0,4% фенолу при культивуванні та антибіотиків. На основі штамів Lactobacillus sp. М6, L. delbrueckii ssp. bulgaricus 444 і L. plantarum 991 було створено 6 варіантів композицій. Найкращу антагоністичну активність, інтенсивність росту при 7,0% NaCl і 0,4% фенолу при 5 oС, стійкість до антибіотиків проявили композиції Lactobacillus sp. М6+ L. delbrueckii ssp. bulgaricus 444 у співвідношенні 2:1 і Lactobacillus sp. М6+L. plantarum 991 у такому ж співвідношенні. Висновки. Отримані результати свідчать про наявність у досліджених штамів лактобактерій біотехнологічних властивостей, вираженість і стабільність яких у композиціях збільшується. Найперспективнішими для промислової апробації є композиції Lactobacillus sp. М6+L. delbrueckii ssp. bulgaricus 444 і Lactobacillus sp. М6+L. plantarum 991 у однакових співвідношеннях 2:1.Документ Стійкість до антибіотиків молочнокислих коків, ізольованих з чорноморських водоростей і мідій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Васильєва, Тетяна Володимирівна; Васильева, Татьяна Владимировна; Vasylieva, Tetiana V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Strashnova, Iryna V.; Басюл, О. В.; Ковтун, І. О.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Иваница, Владимир Алексеевич; Basiul, O. V.; Kovtun, I. O.; Басюл, Е. В.; Ковтун, И. О.Метою роботи є визначення стійкості до антибіотиків молочнокислих ко- ків, виділених з чорноморських водоростей і мідій Mytilus galloprovincialis. Методи. Класичні мікробіологічні методи використовували для вивчення культуральних і фізіолого-біохімічних характеристик. Визначення бактерій до виду здійснювали за спектром жирних кислот з використанням авто- матичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock методом газової хромотографії. На підставі отриманих результатів ізоляти від- несені до видів Enterococcus faecalis, Pediococcus pentosaceus, Streptococcus bovis і Leuconostoc mesenteroides. Стійкість до антибіотиків визначали дис- ко-дифузійним методом. Графічну обробку даних проводили за програмою Microsoft Excel та R 3.4.0. Результати. Ізольовані бактерії за сукупними фізіолого-біохімічними ознаками та за складом жирних кислот віднесені до родів Enterococcus, Pediococcus, Streptococcus, Leuconostoc, Lactococcus. Показано, що більшість бактерій роду Enterococcus стійкі до бензилпені- циліну (85,7%) і цефазоліну (71,4%). Майже половина з них стійкі також до рифампіцину, цефіксиму і стрептоміцину (42,9%). Представники роду Pediococcus резистентні до бензилпеніциліну (83,3%), цефазоліну (83,3%), канаміцину (66,7%) і цефіксиму (66,7). Бактерії роду Streptococcus були най- більш стійкими до дії антибіотиків. Процент стійких штамів коливався від 50,0% до 100,0% в залежності від антибіотика. Показники стійкості до антибіотиків представників роду Leuconostoc були досить варіативними та їх профіль відрізнявся від усіх інших молочнокислих коків. Представники роду Lactococcus були стійкими майже до усіх досліджених антибіотиків. Висновки. На основі отриманих даних встановлено, що більшість дослі- джених чорноморських штамів молочнокислих коків, асоційованих з водо- ростями і мідіями володіють природною резистентністю до антибіотиків.