Статті та доповіді ФПСР (Психологічні науки)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/36761

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 20

Базові складові життєтворчості особистості
(Класичний приватний університет, 2019) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті представлено дослідження базових складових життєтворчості особистості, а саме особливостей її життєстійкості, психологічного благополуччя, психологічних меж та суверенності психологічного простору у юнацькому віці. Підкреслюється, що саме ці психологічні показники особистості сприяють можливості успішної адаптації до навколишнього світу, практичного оволодіння ним та здійсненню життя як індивідуально-особистісного творчого проекту. З’ясовуються, що сучасні студенти потребують корекційно-розвивальних вправ щодо покращення дії базових складових їхньої можливості самостійно творити своє життя. В якості підтримання й розвитку потенціалів життєтворчості юнаків рекомендується звернутися до арт-терапії.
Взаємозв’язок між життєвим сценарієм та спрямованістю особистості юнацького віку
(Херсонський державний університет, 2017) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Симовоник, Алена Игоревна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті наведено результати дослідження взаємозв’язку між життєвим сценарієм і спрямованістю особистості в юнацькому віці. Розглядається думка про те, що закладені ще з дитинства через традиційні історії (казки) основні напрями розвитку людини сприяють формуванню у неї певної спрямованості, яка зумовлює її подальшу діяльність. Також аналізується думка про те, що сценарій може бути зміненим через усвідомлення окремих його частин і формування нових більш дієвих способів взаємодії із людьми. Визначається, що юнацький вік є сензитивним для оптимізації процесу усвідомлення життєвого сценарію, пошуку та здобуття юнаками можливостей щодо його змін, побудови особистісної автономії. Стверджується, що необхідним для розуміння специфіки життєвого сценарію особистості юнацького віку є знання її життєвих цілей, інтересів, переконань, ставлень, переживань, тобто її спрямованості.
Влияние психологических особенностей на эффективность деятельности работников общественных организаций
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2016) Симовоник, Алена Игоревна; Артюхина, Наталия Викторовна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Simovonyk, Alona I.; Artiukhina, Nataliia V.
В статье представлены результаты исследования, позволяющие рассмотреть влияние психологических особенностей личности на эффективность деятельности работников общественных организаций, а также выявить причины возникновения трудностей в работе объединения. Выявлено влияние лидерских качеств, коммуникативных и организаторских способностей работников общественной организации на эффективность их деятельности в ней. Рассмотрены перспективы дальнейшей работы с работниками общественной организации с целью повышения эффективности их деятельности.
Вплив значущих осіб на розвиток й формування емоційно-поведінкових особливостей підлітків
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Пуленко, Олена Владиславівна; Artiukhina, Nataliia V.; Pulenko, Olena V.
У статті представлені результати емпіричного дослідження впливу значущих осіб на розвиток й формування емоційно-поведінкових особливостей підлітків. Пропонується комплексний розгляд відносин міжособистісної значущості підлітка з його найближчим оточенням як єдиної системи, що включає основні компоненти, так званої тріади: «підліток – підліток», «підліток – учитель» і «підліток – батько» та сприяє розвитку й формуванню його емоційно-поведінкових особливостей. Вказується, що хоча у психології накопичено великий потенціал наукових досліджень, які розкривають важливі аспекти відносин значущості, а також активно ведеться пошук ефективних засобів гармонізації особистісного і групового розвитку підлітків у період отроцтва, різні сторони соціальної взаємодії підлітка з його найближчим оточенням та вплив значущого оточення на його емоційно-поведінкові особливості залишаються недостатньо вивченими. Визначається, що розвиток й формування особистості підлітка – процес динамічний та неоднозначний, а тому й не відбувається без ускладнень й суперечностей. Доведено, що проблеми у взаєминах зі значущим довкіллям (однолітками, батьками та вчителями) є типовим явищем для підлітків, проте сила, частота, різкість проявів багато у чому залежать насамперед від позиції значущих дорослих, від стилю сімейного виховання, від уміння реалізувати щодо поведінки підлітка поважну, але не тактику потурання, наставників. З’ясовуються переваги й недоліки виховного процесу, які призводять до виникнення певних емоційно-поведінкових особливостей підлітків. Підкреслюється, що для конструктивного подолання наявних суперечностей у поглядах підлітків й значущого оточення необхідно створення спільності в їхньому житті, змістовних контактів, розширення сфери співробітництва, взаємодопомоги й довіри. Як наслідок, передбачається, що у ході виконання такої сумісної діяльності будуть виникати спільні переживання, почуття, настрої, наміри, що зумовлять емоційну та духовну близькість, позитивно впливаючи на емоційно-поведінкові особливості підлітків.
Вплив навчального курсу з арт-терапії на підвищення креативності та самоусвідомлення власних психологічних особливостей у студентів-психологів
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2021) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті представлено дослідження впливу навчального курсу з арт-терапії на підвищення креативності та самоусвідомлення психологічних особливостей у студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості. Вказується, що наразі все більш актуальними стають завдання саме розвитку особистості, підвищення самоусвідомлення, моральної відповідальності та активації його власного життєтворчого потенціалу. У зв’язку з цим підготовка майбутнього психолога повинна бути спрямована не тільки на здобуття певної професійної кваліфікації за відповідним напрямом, а й на покращення соціалізації сучасного студента та гармонізацію його взаємодії із самим собою та реальною дійсністю. Також вказується, що на етапі вищої психологічної освіти все більше зростає інтерес до таких навчальних технологій і методів, які можуть здійснювати безпечний та позитивний вплив на підтримування психічного здоров’я та особистісний розвиток студентів, а надалі стати ефективними інструментами їхньої професійної діяльності. Підкреслюється, що до таких навчальних технологій можна віднести арт-терапію, в процесі вивчання якої студенти набувають необхідного теоретико-практичного досвіду з питань безпечного, позитивного впливу на психічне й соціальне здоров’я особистості, а також з питань психологічної корекції емоційних станів й активації внутрішнього творчого потенціалу людини за допомогою мистецтва. Вказується, що вивчення теорії з арт-терапії, практичне опрацювання вправ у навчальній групі та самостійне опрацьовування арт-терапевтичних засобів саморегуляції сприяють не тільки покращенню психоемоційного стану студентів та підвищенню їхнього власного самоусвідомлення, але й впливають на розвиток творчих здібностей, на більш вільне саморозкриття, на придбання навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й на усвідомлення можливості керувати своїми психічними процесами й станами, як свідомих суб’єктів власної життєтворчості. Саме формування особистості, здатної до власної життєтворчості, є основним завданням сьогодні, що постає перед закладами вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку майбутніх психологів-фахівців.
Вплив самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на міжособистісні стосунки та емоційне вигорання
(Гельветика, 2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті представлено дослідження впливу самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на їхні міжособистісні стосунки та емоційне вигорання в процесі навчання. Указується, що життєтворчість – це процес, який передбачає розвинуту здібність особистості до рефлексії, до самоусвідомлення, до роздумів над своїм життям і його побудови на основі власного світогляду. Підкреслюється, що недостатнє самоусвідомлення особистістю своїх психологічних особливостей може призводити до неадекватної витрати власних ресурсів та «емоційного вигорання», що, у свою чергу, негативно позначається на процесі життєтворчості студентів-психологів як суб’єктів власної життєдіяльності. Зазначається, що ці обставини вимагають своєчасного, профілактичного сканування психологічного клімату навчального колективу на всіх рівнях з метою виявлення стану емоційного перенапруження в ньому. Підкреслюється, що, оскільки втілення власного проекту життя відбувається через вирішення низки послідовних життєвих завдань, до яких належить і поява нових соціальних ролей, зокрема ролі студента, завдання збереження психологічного здоров’я стає актуальним уже в процесі набуття вищої освіти, на етапі професійної підготовки студентів до майбутньої фахової діяльності. Наголошується, що для студентів-психологів, які за родом своєї майбутньої діяльності повинні вміти справлятися з емоційним навантаженням, мати добре розвинені навички психоемоційної саморегуляції, усвідомленого ставлення до цілей життя, черговості їх виконання, а також до способів вирішення й використання власних ресурсів, ця проблема має особливе значення. Рекомендується, як заходи психопрофілактики й психокорекції емоційного вигорання на різних курсах навчання студентів-психологів використовувати різні арттерапевтичні технології, які будуть сприяти не тільки покращенню психоемоційного стану студентів, а і їхньому вільному саморозкриттю, підвищенню самоусвідомлення, розвитку творчих здібностей, придбанню навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й усвідомленню можливості керувати своїм життям як свідомий суб’єкт власної життєтворчості.
Життєтворчі можливості особистості в дорослому віці
(Гельветика, 2023) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Кучеренко, Р. О.; Artiukhina, Nataliia V.
У статті представлені результати дослідження таких важливих життєтворчих можливостей особистості дорослого віку, як її спроможність до здійснення авторського життєвого вибору та організації процесу своєї життєдіяльності завдяки стійкості власного життєвого світу та суверенності власного психологічного простору. Вказується на те, що актуальність дослідження безумовно викликана науковим інтересом і пов’язана з часом, у якому проводиться дослідження, коли чисельні різнорівневі трансформації в нашому суспільстві та свiтi взагалі характеризуються появою нових видів ризиків, пов’язаних зі збереженням цілісності особистості, її стійкості, реалізації потреби у суб’єктному виборі та творчому самоздійсненні. Як наслідок, виникає необхідність у детальному вивченні особистості, яка обирає напрямок своєї активності на творче перетворення себе та навколишнього світу у вкрай складних умовах. Підкреслюється, що незважаючи на зростаючу увагу з боку психологічної спільноти до проблем авторського вибору, стійкості світу та життєтворчості дорослої особистості взагалі, ці питання досі є недостатньо вивченими. Те, що є в категоріальному апараті психології, не об’єднано та існує окремо у своїх автономних поняттях. Дослідники цих понять у своїх роботах під однією назвою мають на увазі часом різні речі, або навпаки, не дають однозначного трактування загальному поняттю. Визначається, що особливості організації людиною процесу власної життєдіяльності та формування стійкості її світу в онтогенезі закладає основи та підтримує життєтворчу діяльність особистості у дорослому віці. Підкреслюється, що для особистості, яка орієнтована на реалізацію свого життєтворчого проекту, характерна стійка, без суперечностей, картина світу і себе, висока відповідальність по відношенню до себе та свого оточення. I навпаки, особи, які відчувають протиріччя між образом світу та своїм способом життя, відчувають нестачу власного ресурсу, та супротив умов середовища для реалізації своєї життєтворчості, що супроводжується соціальною фрустрованістю.
Корекція емоційних станів у дівчаток в молодшому шкільному віці (арт-терапевтичний підхід)
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2009) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Лопатіна, К. О.; Артюхина, Наталия Викторовна; Лопатина, К. А.; Artiukhina, Nataliia V.; Lopatina, K. A.
У статті обґрунтовується необхідність використання арт-терапевтичних методів у розробці ефективних технологій збереження здоров'я дітей молодшого шкільного віку.
Особливості взаємозв'язку стратегій та стилів психологічних захистів у майбутніх психологів з різними видами особистісної та професійної ідентичності
(Гельветика, 2022) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Поточна, В. І.; Artiukhina, Nataliia V.
У статті представлені результати дослідження особливостей взаємозв’язку стратегій та стилів психологічних захистів у майбутніх психологів з різними видами особистісної та професійної ідентичності. Вказується на теоретичну розробку досліджуваної проблеми, яка за окремими питаннями викладена в роботах чисельних дослідників, й пов’язана з тим, що сучасне суспільство передбачає постійне ускладнення соціуму та збільшення впливу на людину. Це, в свою чергу, призводить до збільшення тиску та напруги на психіку. Підкреслюється, що інформаційна перенасиченість світу вимагає розвитку різних психологічних структур, які б відповідали за ефективне пристосування людини до навколишнього світу. Такими структурами можуть стати захисні механізми та стратегії. Визначається, що психологічні захисти та захисні стратегії можуть грати позитивну й адаптивну роль в житті людини, чи навпаки бути негативними механізмами, які перешкоджають нормальному розвитку людини й формуванню її особистісної й професійної ідентичності, або спричиняти як позитивний, так і негативний вплив на адаптивні процеси та формування ідентичності залежно від частоти та інтенсивності їх використання. Підкреслюється, що особливо важливим є визначення домінуючих механізмів і стратегій захисту у юнацькому віці, у особистості, яка знаходиться на шляху особистісного й професійного самовизначення й розвитку власної самосвідомості. Вказується, що частота прояву неусвідомлюваних психологічних захистів може привести до перетворення їх у постійний фон професійного й особистісного життя, а це може виступити підґрунтям зниження ефективності власної життєтворчості, як процесу. Підкреслюється, що в роботі зроблено спробу визначити зв’язки між особистісною та професійною ідентичністю майбутніх психологів, які знаходяться на певному етапі життєвого шляху та потенційно здатні до власної життєтворчості в умовах, що активно змінюються, та тими захисними стратегіями й механізмами, які вони застосовують у соціальному колі існування, з метою визначення продуктивності – непродуктивності їхнього використання.
Особливості взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором як показниками життєтворчості особистості
(2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті наведено результати дослідження особливостей взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором як показниками життєтворчості особистості. Розглядається думка про те, що в сучасній психології особливе значення має проблема реалізації людиною власних сутнісних сил, вдосконалення власного процесу життєтворчості. Вказується, що на шляху дослідження життєтворчих показників особистості особливого значення набувають питання самодетермінації та самоставлення. Виділяється думка про те, що без свідомого самоставлення не можливо самовдосконалення. Визначаються та аналізуються особливості взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором.
Проблема психологічного капіталу та здатності дорослої особистості до прояву лідерства в професійній діяльності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Данкевич, Н. В.; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
Період дорослості є значущим і складним в житті кожної людини, охоплюючи кілька різнорідних етапів. Цей період визначається двома ключовими завданнями - вибором майбутньої професійної сфери та заснуванням власної сім'ї.
Проблеми та перспективи розвитку складових життєтворчості особистості на стику юнацького віку та періоду ранньої дорослості
(International Science Group, 2022) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
Питання про те, чи можна свідомо впливати на своє життя, творити його, змінювати свою долю, хвилює людину від давнини. Ключовим у даному питані, з нашої точки зору, є саме слово «свідомо», тобто навмисно, розумно, із заздалегідь обдуманим наміром, як усвідомлено спрямований шлях. Розумність, як принцип побудови людського життя – не просто вища ступінь пізнавальної діяльності людини, здатність мислити, міркувати. Це духовно-моральна сила людини, яка зосереджує в собі її інтелектуальні, емоційно-вольові потенції, які відображають творчу природу й перетворюючу діяльність людини[8]. Свідомий вплив особистості на своє життя передбачає активізацію зусиль саме щодо його творчого проектування. Отже, предметом творчості людини стає не тільки навколишній предметний світ, а й вона сама, її особисте життя та життя інших людей.
Психологічні межи та механізми захисту як адаптивний потенціал особистості
(Класичний приватний університет, 2019) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Бадо, О. А.; Artiukhina, Nataliia V.
У статті наведено результати дослідження психологічних меж особистості її механізмів захисту та адаптаційного потенціалу у юнацькому віці. Розглядається думка про те, що сьогодні особливого значення набувають дослідження, що стосуються наукових пошуків для створення засобів активного, продуктивного існування людини у швидких, мінливих умовах сьогодення. Виділяється думка про те, що особливо це стосується стану нашого суспільства, де ситуація розвитку особистості характеризується крайньою нестабільністю, пов’язаною з постійними соціально-економічними й політичними змінами. Вказується, що в такій ситуації розвитку постійно існує незадоволеність потреб на всіх рівнях розвитку особистості, яка у свою чергу, обумовлює постійне існування людини на межі власних можливостей, коли рівень сприйняття перевищує нескінченний потік не завжди екологічної для людини інформації, бо містить в собі все більше агресивних й негативних посилань. Також розглядається думка про те, що все, що окреслюється власними психологічними межами особистості, а саме тіло, здатність тримати фізичну та емоційну дистанцію, власні обмеження, час, потреба у взаєминах, емоції, почуття, установки та переконання, поведінка, вибір, система цінностей, таланти та здібності, думки, бажання – все це переживає постійну трансформацію, зменшуючи час на її осмислення й прийняття. Вказується, що все це істотно впливає на адаптивні можливості особистості, її самозахист, відношення до життя та пошук альтернативних засобів адаптації. Також вказується, що вагома чисельність наукових робіт з психології присвячена саме проблемам дослідження адаптивності людини, як міри покращення власного самовідчуття й підвищення соціального статусу, вивчення дії захисних психологічних механізмів, як засобів убезпечення самооцінки й зменшення психологічного навантаження особистості, а також її психологічних меж, як здатності до вираження себе у світі та відповідальності за свої дії. Однак, поза увагою дослідників залишилося інтегроване в одному дослідженні вивчення саме особливостей взаємозв’язку між психологічними межами, механізмами психологічного захисту та адаптивністю особистості. Визначаються та аналізуються особливості взаємозв’язку між психологічними межами, механізмами психологічного захисту та адаптивністю особистості.
Розвиток життєтворчого потенціалу особистості юнацького віку
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2017) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті наведено результати дослідження розвитку життєтворчого потенціалу особистості юнацького віку засобами арт-терапії. Розглядається думка про те, що життєтворчість, як діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування і творче здійснення людиною свого індивідуального життя, має велике значення щодо розвитку й формування розвиненої індивідуальності, об’єктом творчих діянь якої є її власне буття. Також роздивляється думка про те, що творчий підхід до формування й розвитку підростаючого покоління робить актуальними ці питання у юнацькому віці, оскільки саме в ньому відбуваються різкі, якісні зміни, які торкаються усіх боків розвитку особистості, формується її самосприйняття й самовідношення, на підставі яких у подальшому формуються особистісні відносини зі світом. Аналізується думка про те, що позитивно напрацьовані простори буття у юнацькому віці у подальшому можуть стати формою дії особистості – засобами творчої побудови і здійснення нею свого життя.
Співвідношення між емпатією та самоефективністю в міжособистісних взаєминах дорослих
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сердюк, А. М.; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
Самоефективність є ключовим аспектом психологічного функціонування людини, оскільки вона впливає на її здатність досягати успіху в різних сферах життя. Це включає усвідомлення своїх сильних сторін і слабкостей, управління емоціями і стресом, а також здатність ставити та досягати цілей. Тобто самоефективність - це віра особи, що формується на основі її власного досвіду, у свою здатність контролювати оточуюче середовище. Це особистий конструкт, який широко вивчається в межах організаційної психології і вважається потужним передвісником залученості та професійної ефективності, а також захисним фактором проти вигорання, і враховується в інструментах, які оцінюють вигорання з багатовимірної перспективи. З іншого боку, довготривалі дослідження показали, що позитивні думки про свою самоефективність сприяють підтримці оптимального рівня самооцінки до того ж ступеня, до якого особи відчувають, що вони мають більшу здатність протистояти стресовим ситуаціям. Таким чином, деякі автори виявили позитивний зв'язок між самоефективністю та самооцінкою.
Танец как психокультурный феномен и средство социальной коммуникации
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2008) Артюхина, Наталия Викторовна; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
Статья посвящена вопросу рассмотрения танца в качестве знаково-символического явления культуры, особого психокультурного феномена, который, в силу своей полифункциональности, способен содействовать процессу социальной коммуникации в историко-культурном континууме.
Тілесні модифікації як відображення психологічних особливостей особистості
(Гельветика, 2023) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Козинець, Валерія Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Kozynets, Valeriia I.
У статті наведено результати дослідження впливу характерологічних особливостей, самооцінки та самоставлення особистості на її ставлення до власного тіла й тілесних модифікацій. Визначено, що, власне, тілесні модифікації існують в культурно-історичному просторі людського буття досить тривалий термін. Тату, пірсинг і шрамування були поширені в усіх куточках світу й набули своєї популярності та масовості завдяки молодіжним субкультурам упродовж останніх 60 років. Наголошено, що така глобальна популяризація свідчить про зв’язок тілесних модифікацій із підсвідомою частиною психіки. Татуювання та інші тілесні модифікації є фізичною реалізацією несвідомої психічної діяльності, практикою розміщення на тілі символічного зображення з певним архетиповим змістом. Визначено, що саме ця архетиповість і глибокий символізм надають тілесним модифікаціям важливого сенсу, й тому вони продовжують своє поширення як культурний феномен, при цьому також маючи взаємозв’язок із особистісними особливостями їх власників, зокрема з самооцінкою та типом особистості. Підкреслено, що іноді тілесні модифікації стають способом компенсації низької самооцінки. Це пов’язано з особливостями функціонування Суперего, аутоагресією, а також із такими мотивами здійснення тілесних модифікацій, як: бажання бути індивідуальним або йти за модою, бажання бути ризикованим, подолання власної слабкості та незахищеності, самовдосконалення, демонстрація власного авторитету, компенсація самоцінності за допомогою малюнка на тілі. Обґрунтовано, що тип особистості та тілесні модифікації також мають певний взаємозв’язок. Він полягає в тому, що, залежно від характеристик, які притаманні певному типу особистості, респонденти мають або різну мотивацію нанесення тату, або тип особистості може взагалі вливати на факт наявності/відсутності модифікацій.
Тілесні модифікації як засіб самопрезентації особистості
(ГО «ВАДНД», 2023-06-07) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Козинець, Валерія Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Kozynets, Valeriia I.
Як культурний феномен, тілесні модифікації існують досить тривалий термін. Перші свідчення про татуювання (можливі інструменти для нанесення модифікацій) ведуть до кордонів верхнього палеоліту, а практика навмисної зміни тіла, ймовірно, існувала й раніше. У будь-якій культурі світу можна знайти згадки про тілесні модифікації: малюнки на тілі єгипетських жриць, пірсинг лідерів монгольських племен, кровопускання майя і т. д. Татуювання, шрамування і пірсинг поступово поширювались і молодіжних контркультурних напрямах, і в кримінальних субкультурах, і серед аристократії. Така глобальна популяризація свідчить про зв'язок тілесних модифікацій із підсвідомою частиною психіки. Цей зв’язок реалізується через символізм і глибинну архетиповість татуювання, хоча багатьом з нас здається, що «тату – це просто малюнок». Багато причин, насправді, демонструють, що тілесні модифікації – це щось набагато глибше, ніж просто естетично приваблива зміна тіла.
Феномен татуювання як засіб самовизначення та самопрезентації особистості у юнацькому віці
(Херсонський державний університет, 2016) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті наведені результати дослідження феномену татуювання як засобу самопрезентації та самовизначення особистості у юнацькому віці. Розглядається думка, що на відміну від традиційної, сучасна практика татуажу пов’язана з маркерами не групової, а особистісної ідентичності, а також із естетичними стереотипами, що є яскравим прикладом сучасних процесів всесвітньої економічної, політичної, культурної та релігійної інтеграції та уніфікації. Також аналізується думка про те, що ідея татуювань, яка охопила немаргінальні прошарки населення, може бути пов’язана з технічними досягненнями, які змінюють засіб передачі інформації, та стресами, що впливають на сучасну людину. Визначаються та аналізуються психологічні причини нанесення татуювань сучасними юнаками і дівчатами.
Історико-психологічний аналіз феномена межі як межового прояву існування людини: до постановки проблеми
(Херсонський державний університет, 2018) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті подано історико-психологічний аналіз динаміки філософсько-антропологічного дискурсу про межі людини в культурно-історичній перспективі. Межа розглядається як межовий прояв існування людини, як простір породження нових сенсів, акумуляції і збільшення ціннісного досвіду людства. Зв’ясовуються обставини можливого розмикання меж і його наслідків. Підкреслюється, що звернення до історичного досвіду людства дає можливість не тільки розставити акценти у ставленні до меж людини, а й виявити їх необхідність для продуктивного розвитку і становлення особистості в культурно-історичному континуумі.

Переглянути

Перегляд Статті та доповіді ФПСР (Психологічні науки) за Автор "Artiukhina, Nataliia V."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування