Записки з романо-германської філології
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: У виданні публікуються оригінальні результати досліджень мови, мовлення, жанрології та стилістики романо-германських мов у монографічному, зіставному, перекладацькому та навчально-методичному аспектах.
Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням:
http://lib.onu.edu.ua/zapiski-s-romano-germanskoj-filologii/
Переглянути
Перегляд Записки з романо-германської філології за Автор "Bohuslavskyi, Serhii S."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мелодика усної релігійної проповіді (на матеріалі англіканських та лютеранських богослужбових проповідей)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кравченко, Ніна Олександрівна; Богуславський, Сергій Сергійович; Kravchenko, Nina O.; Bohuslavskyi, Serhii S.Статтю присвячено дослідженню мелодичної організації текстів англіканської та лютеранської проповідей, які є невід’ємною частиною богослужінь у відповідних церквах. Розгляд композиційних особливостей текстів досліджуваних проповідей дозволив виділити чотири композиційні частини, облігаторно присутні в обох видах проповідей (маніфестація теми, цитація, трактування, висновок), кожна з яких вирізняється відносною смисловою й структурною самостійністю і переслідує конкретне прагматичне завдання. Матеріал дослідження, що складали усні англомовні та німецькомовні проповіді, був підданий перцептивному, аудиторському та інструментальному аналізу. Комплексний слуховий та інструментальний аналіз мелодійних характеристик мовлення проповідників дозволяє зробити висновок про наявність єдності не тільки у прагматичних настановах проповідників у двох найпоширеніших протестантських течіях, але й у просодичному оформленні текстів усних проповідей. До інтегральних мелодичних параметрів слід віднести використання емфатичного фразового наголосу на інформативно та/або емоційно вагомих ділянках фраз у надфразових єдностях, розподіл максимумів частоти основного тону (ЧОТ) по композиційних частинах тексту, широту частотного діапазону фраз, яка досягається не тільки за рахунок високих показників максимумів ЧОТ у фразах проповіді, а й за рахунок зниження нижньої межі значень ЧОТ. До диференційних ознак відноситься вживання різного висотного рівня на окремих ділянках тексту: в ініціальній частині англіканської проповіді спостерігається превалювання низького висотного рівня, тоді як у лютеранській проповіді низький рівень голосу є найбільш вживаним у заключній частині проповіді. На підставі виявлених інтегральних просодичних засобів, що беруть участь у побудові аналізованих текстів, можливо констатувати належність англіканської та лютеранської проповідей до одного типу проповідницького дискурсу.Документ Особливості перекладу фахово орієнтованого мовлення(Астропринт, 2024) Никифоренко, Ірина Валеріївна; Богуславський, Сергій Сергійович; Nykyforenko, Iryna V.; Bohuslavskyi, Serhii S.У статті аналізується поняття перекладу фахово орієнтованого мовлення та його викладання у наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних дослідників. У сучасному світі неможливий розвиток соціальних наук, техніки, культури, соціальних відносин без знання того, що зроблено та які досягнення є в цих галузях в інших країнах. Глобалізація у поєднанні з досягненнями в сфері комунікаційних технологій та соціальних медіа призвела до помітного зростання фахівців, здатних здійснювати професійну комунікацію в міжкультурному просторі, що володіють перекладацькою компетенцією, яка дозволяє зокрема використовувати міжнародний досвід, відображений в іншомовній професійній літературі. У зв’язку з цим зростає актуальність здійснення адекватного перекладу текстів професійної спрямованості в будь-якій галузі. Метою дослідження є вивчення та аналіз основних особливостей перекладу спеціальних текстів. Основу дослідження утворюють такі методи, як теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел, узагальнення, систематизація, лексичний та компонентний аналіз. Результатом дослідження є виділення та аналіз найбільш частотних особливостей, які виникають при перекладі фахово орієнтованих текстів. Отримані дані дозволяють говорити про переважання словосполучень, більшість яких перекладається дослівно, а саме калькуванням, тобто має конкретний аналог мовою перекладу, що дозволяє зробити висновок про розробку та розвиток у подальшому терміносистеми спеціальних текстів. Отримані результати можуть бути застосовані в практиці викладання і бути використані на заняттях з іноземної мови у вищих навчальних закладах для рішення проблеми перекладацьких проблем студентів.Документ Поняття «англійськість» як складова національної ідентичності у наукових розвідках(Астропринт, 2023) Войтенко, Леся Іванівна; Богуславський, Сергій Сергійович; Voitenko, Lesia I.; Bohuslavskyi, Serhii S.У статті аналізується поняття англійськості у наукових розвідках зарубіжних та вітчизняних дослідників. Англійськість визначається як складова національної ідентичності. Поняття англійськості досліджується з різних підходів. На соціальному рівні за форми втілення англійськості відповідає інтелігенція, яка організовує суспільство у «модерному» поступі. Етно-культурний підхід формує перші уявлення про природу національного, які визначено як примордіальні, тому органістичний підхід до проблем національного формує уявлення, що нація та національна ідентичність є феноменами, даними народу «від природи», вони залежні від існування національної держави. Поняття національної ідентичності, в такий спосіб, стає головною складовою етно-культурного підходу. Модерністський підхід, оформляється в середині ХХ століття. Він акцентується на політичній природі національного, стверджується, що нації виникають за певних соціальних умов, а з часом зникають, минає епоха національних держав, а зміна історичних умов веде до трансформації національних держав у космополітичну загальну державу. 80–90-ті роки ХХ століття — це поява постмодерністської концепції національного, яка, на відміну від політикоцентризму попередньої теорії, постає як культуроцентрична, а нація в ній трактується як «винайдене», «уявне» поняття. При цьому важливим є не прагнення створити цілісну концепцію нації, а вивчення різних форм маргіналізації, гібридизації, що характеризують сучасну «постнаціональну» епоху. Національні спільноти характеризуються за такими ознаками: здійснюють спільну діяльність, яка полягає в інтерпретації відмінностей, формування кордонів, пошук традицій, створення співтовариств, конструювання інтересів. «Англійськість» відокремлюється від поняття націоналізму, його вивчення торкається соціокультурної сфери; в межах даного типу досліджень розглядаються особливості національної поведінки та способу мислення.Документ Структурно-семантические особенности немецкоязычной протестанской проповеди(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Богуславский, Сергей Сергеевич; Богуславський, Сергій Сергійович; Bohuslavskyi, Serhii S.Статья посвящена исследованию протестантского проповеднического дискурса, рассмотрению композиционных и структурно-семантических особенностей немецкоязычной протестантской проповеди с позиций частной синхронической теолингвистики. В статье рассматриваются особенности протестантизма, как христианского религиозного течения, основанного на вере в Христа и базирующегося на четырех основных принципах: 1) sola fide (только верой); 2) sola gratia (только Божьей милостью); 3) solus Christus (только Христос); 4) sola Scriptura (только Священное Писание). Рассмотрение истории развития протестантской церкви в сопоставлении с другими христианскими течениями позволило констатировать акцентуацию протестантизма на внутреннем мире человека, что и отражается в содержательных и структурных особенностях центрального действия протестантского богослужения – проповеди. Целью статьи является теолингвистическое исследование структурно-семантических особенностей немецкоязычной протестантской проповеди. Поставленная цель предусматривает разрешение следующих задач: определение места протестантского проповеднического дискурса в системе религиозных дискурсов, рассмотрение истории становления протестантского проповедничества; исследование композиционных особенностей протестантских проповедей, анализ лингвальных средств организации текста проповеди. На основании лингвального анализа текстов немецких проповедей и с учетом экстралингвальных составляющих проповеднического дискурса представилось возможным выделить набор лексических, морфологических и синтаксических средств, способствующих достижению воздействующего эффекта протестантской немецкоязычной проповеди. Исследование немецкоязычного протестантского проповеднического дискурса с позиций частной синхронической теолингвистики открывает перспективы дальнейшего комплексного изучения этого особого вида речевой деятельности воздействующего типа.Документ Темпоральна організація усної англомовної та німецькомовної релігійної проповіді (теолінгвістичний підхід)(Астропринт, 2023) Кравченко, Ніна Олександрівна; Богуславський, Сергій Сергійович; Kravchenko, Nina O.; Bohuslavskyi, Serhii S.Стаття присвячена дослідженню темпоральної організації текстів англіканської та лютеранської проповідей, які є невід’ємною частиною богослужінь у відповідних церквах. Вивчення гомілетичної та теолінгвістичної літератури та розгляд композиційних особливостей текстів досліджуваних проповідей дозволив виділити чотири композиційні частини, обов’язково присутні в обох видах проповідей (маніфестація теми, цитація, трактування, висновок), кожна з яких вирізняється відносною смисловою й структурною самостійністю і переслідує конкретне прагматичне завдання. Матеріал дослідження, що складав усні англомовні та німецькомовні проповіді, був підданий перцептивному, аудиторському та інструментальному аналізу. Комплексний слуховий та інструментальний аналіз темпоральних характеристик мовлення проповідників дозволяє зробити висновок про наявність єдності не тільки у прагматичних настановах проповідників у двох найпоширеніших протестантських течіях, але й у просодичному оформленні текстів усних проповідей. До інтегральних темпоральних параметрів на рівні сприйняття відносимо провідну роль пауз та контрастного темпу в створенні впливового ефекту проповідей. Серед інтегральних об’єктивних темпоральних параметрів визначаємо спільні закономірності в темпоральній організації певних композиційних частин тексту — вступної та основної. До диференційних ознак відносимо суттєві відмінності між англіканською та протестантською проповідями в заключній частині. Лютеранська проповідь демонструє відносно стабільне використання нормального з тенденцією до уповільненого темпу, тоді як в англіканській проповіді зафіксовано контрастне вживання уповільненого та прискореного темпу, що створює «рваний» ритм вимови висловлення, який сприяє посиленню впливового ефекту цієї частини проповіді. На підставі виявлених інтегральних темпоральних засобів, що беруть участь у побудові аналізованих текстів, можливо констатувати належність англіканської та лютеранської проповідей до одного типу проповідницького дискурсу.