К вопросу о категории «авторские миры» в художественном тексте
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В статье актуализируются различные подходы к определению категории «авторские миры». Авторские миры связываются с понятием текста как «гетерокосмоса». Указывается, что А. Баумгартен и В. Дильтей трактовали «авторские миры» как «сотворённую реальность». Однако «авторские миры»
немыслимы только в рамках воображения. Поэтому, чтобы осмыслить указанное понятие, литературоведы привлекают в качестве объекта не только
художественный текст, но и комментарии, автокомментарии, учитывая авторский психотип, тип авторской эмоциональности и т.д. Предполагается,
что именно эти факторы учитывал М. Бахтин, размышляя о художественном
мире произведения как эстетическом объекте.
Указывается на возможные соотношения между типами культур и конкретным художественным текстом, акцентируется проблема авторского сознания, авторского мышления как комплекса философских, эстетических, поэтикальных вопросов в совокупности. Обращается внимание на концепцию,
согласно которой текст является «вдвинутым» в некоторую внетекстовую
структуру, самый абстрактный уровень которой можно определить как миромоделирование.
В связи с указанными тенденциями в гуманитарном дискурсе предполагается,
что множественность решений проблемы находится в области постижения
«авторских миров» в эстетическом аспекте и исследования форм их репрезентации в тексте.
Утверждается, что «авторские миры» это, прежде всего, мир чувствований,
переживаний, мир видения и создания художественной реальности. Авторское
сознание организует миры произведений, их множественные коды. Доминантой при этом является духовность автора, что свидетельствует о его связи с
трансцендентным. Понимание текста как художественной реальности содержит в себе определённый взгляд на мироздание. Именно онтолого-гносеологический, аксиологический и антропологический аспекты способствуют включению читателя в миры художника.
Делается вывод, что исследование разных уровней «авторских миров» позволяет выявить приоритеты ментального, этноментального, религиозно-философского компонентов, а также внешних и внутритекстовых границ, находящих воплощение в альтернативных вариантах мироустройства, построения
новых миров-концептов.
У статті розглядаються різнобічні підходи до визначення категорії «авторські світи». Авторські світи пов’язуються з поняттям «гетерокосмос». Зазначається, що А. Баумгартен та В. Дільтей трактували авторські світи як «створену реальність». Однак авторські світи є неможливими лише в рамках уяви. Тому, щоб осмислити зазначене поняття, літературознавці залучають в якості об’єкта не тільки художній текст, але й коментарі й автокоментарі, враховуючи авторський психотип, тип авторської емоційності і т. ін. Припускається, що саме ці чинники враховував М. Бахтін, міркуючи про художній світ твору як естетичний об’єкт. Вказується на можливі співвідношення між типами культур та конкретним художнім текстом, акцентується проблема авторської свідомості, авторського мислення як комплексу філософських, естетичних, поетикальних питань у сукупності. Звертається увага на концепцію, згідно якої текст є «всунутим» в певну позатекстову структуру, найбільш абстрактний рівень якої можна визначити як світомоделювання. У зв’язку з відзначеними тенденціями в гуманітарному дискурсі припускається, що множинність рішеннь проблеми знаходиться у площині осягнення авторських світів в естетичному вимірі та дослідження форм їх репрезентування в тексті. Стверджується, що авторські світи це, насамперед, світ відчуттів, переживань, світ бачення та створення художньої реальності. Авторська свідомість організує світи творів, їх множинні коди. Домінантою при цьому є духовність автора, що свідчить про його зв’язок із трансцендентним. Розуміння тексту як художньої реальності містить у собі певний погляд на світобудову. Саме онтолого-гносеологічний, аксіологічний та антропологічний аспекти сприяють включенню читача у світи митця. Робиться висновок, що дослідження різних рівнів авторських світів дозволяє виявити пріоритети ментального, етноментального, релігійно-філософського компонентів, а також зовнішніх та внутритекстових меж, що знаходять втілення в альтернативних варіантах світоустрою, побудови нових світів-концептів.
The article deals with various approaches to the definition of the «author's worlds» category. Author's worlds are associated with the notion of "heterocosmos". It is indicated that A. Baumgarten and V. Diltya treated the author's worlds as "the created reality". However, the author's worlds are inconceivable only within imagination. Therefore, in order to comprehend the indicated concept, literary critics attract not only the artistic text as an object, but also comments and autocompositions as well, taking into account the author's psychotype, the type of author's emotionality, etc. It is supposed that these factors were considered by M. Bakhtin, reflecting on the artistic world of the work as an esthetic object. It is specified possible relatios between types of cultures and the concrete art text, the problem of author's consciousness, author's thinking as complex of philosophical, esthetic, poetric issues in total is emphasized. The attention is drawn to the concept that the text is "embedded" into some non-textual structure, the most abstract level of which can be defined as world modeling. Due to the above-mentioned tendencies in humanitarian discourse, it is assumed that the plurality of solutions to the problem lie in the realm of comprehension of the author's worlds in the aesthetic aspect and the study of the forms of their representation in the text. First of all, it is claimed that the author's worlds are the world of feelings, experiences, the world of vision and the creation of artistic reality. The author's consciousness organizes the worlds of works, their multiple codes. The dominant here is the spirituality of the author, which testifies to his connection with the transcendental one. The understanding of the text as art reality comprises a certain view of the universe. It is the ontological-gnosiological, axiological and anthropological aspects that contribute to the inclusion of the reader in the world of the artist. The conclusion is that the study of different levels of author worlds allows us to identify the priorities of mental, ethnological, religious and philosophical components, as well as the external and interstellar borders, which are embodied in alternative variants of world order, the construction of new world-concepts.
У статті розглядаються різнобічні підходи до визначення категорії «авторські світи». Авторські світи пов’язуються з поняттям «гетерокосмос». Зазначається, що А. Баумгартен та В. Дільтей трактували авторські світи як «створену реальність». Однак авторські світи є неможливими лише в рамках уяви. Тому, щоб осмислити зазначене поняття, літературознавці залучають в якості об’єкта не тільки художній текст, але й коментарі й автокоментарі, враховуючи авторський психотип, тип авторської емоційності і т. ін. Припускається, що саме ці чинники враховував М. Бахтін, міркуючи про художній світ твору як естетичний об’єкт. Вказується на можливі співвідношення між типами культур та конкретним художнім текстом, акцентується проблема авторської свідомості, авторського мислення як комплексу філософських, естетичних, поетикальних питань у сукупності. Звертається увага на концепцію, згідно якої текст є «всунутим» в певну позатекстову структуру, найбільш абстрактний рівень якої можна визначити як світомоделювання. У зв’язку з відзначеними тенденціями в гуманітарному дискурсі припускається, що множинність рішеннь проблеми знаходиться у площині осягнення авторських світів в естетичному вимірі та дослідження форм їх репрезентування в тексті. Стверджується, що авторські світи це, насамперед, світ відчуттів, переживань, світ бачення та створення художньої реальності. Авторська свідомість організує світи творів, їх множинні коди. Домінантою при цьому є духовність автора, що свідчить про його зв’язок із трансцендентним. Розуміння тексту як художньої реальності містить у собі певний погляд на світобудову. Саме онтолого-гносеологічний, аксіологічний та антропологічний аспекти сприяють включенню читача у світи митця. Робиться висновок, що дослідження різних рівнів авторських світів дозволяє виявити пріоритети ментального, етноментального, релігійно-філософського компонентів, а також зовнішніх та внутритекстових меж, що знаходять втілення в альтернативних варіантах світоустрою, побудови нових світів-концептів.
The article deals with various approaches to the definition of the «author's worlds» category. Author's worlds are associated with the notion of "heterocosmos". It is indicated that A. Baumgarten and V. Diltya treated the author's worlds as "the created reality". However, the author's worlds are inconceivable only within imagination. Therefore, in order to comprehend the indicated concept, literary critics attract not only the artistic text as an object, but also comments and autocompositions as well, taking into account the author's psychotype, the type of author's emotionality, etc. It is supposed that these factors were considered by M. Bakhtin, reflecting on the artistic world of the work as an esthetic object. It is specified possible relatios between types of cultures and the concrete art text, the problem of author's consciousness, author's thinking as complex of philosophical, esthetic, poetric issues in total is emphasized. The attention is drawn to the concept that the text is "embedded" into some non-textual structure, the most abstract level of which can be defined as world modeling. Due to the above-mentioned tendencies in humanitarian discourse, it is assumed that the plurality of solutions to the problem lie in the realm of comprehension of the author's worlds in the aesthetic aspect and the study of the forms of their representation in the text. First of all, it is claimed that the author's worlds are the world of feelings, experiences, the world of vision and the creation of artistic reality. The author's consciousness organizes the worlds of works, their multiple codes. The dominant here is the spirituality of the author, which testifies to his connection with the transcendental one. The understanding of the text as art reality comprises a certain view of the universe. It is the ontological-gnosiological, axiological and anthropological aspects that contribute to the inclusion of the reader in the world of the artist. The conclusion is that the study of different levels of author worlds allows us to identify the priorities of mental, ethnological, religious and philosophical components, as well as the external and interstellar borders, which are embodied in alternative variants of world order, the construction of new world-concepts.
Опис
Ключові слова
авторские миры, художественный текст, авторское сознание, миромоделирование, дискурс, художественная реальность, авторські світи, художній текст, авторське мислення, світомоделювання, художня реальність, author's worlds, art text, author's consciousness, modeling of the world, discourse, art reality
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald