Вісник Одеського національного університету. Філологія
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: журнал видається на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова і містить статті ведучих вчених. Серія включає два випуски: один представляє результати досліджень в галузі мовознавства, інший – літературознавства.
Переглянути
Нові надходження
Документ Феномен письменника і письменницької творчості в постмодерній інтерпретації Ю. Іздрика-есеїста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.У статті проаналізовано цикл «Поет і йог…» збірки «Флешка-2GB» Ю. Іздрика. Чотири есеї книги, присвячені місцю письменника в сучасному світі, у постмодерній манері позиціонують митця в сучасному літературному процесі, котрий стає об’єктом тотального висміювання і пародіювання, адже існує за правилами, які, на думку Іздрика, віджили себе. Есеї створюють образ сучасного письменника, відмінного від попередніх епох здатністю повністю абстрагуватися від зовнішніх оцінок, моралі, етики й естетики, не зважати на потреби видавництв, запити аудиторії і вимоги критики. Митець презентується як незалежна особистість, вільна від внутрішньої цензури, обмежень і станів, котра сприймає слово як інструмент гри, а іронію – як першорядну практику самопрезентації в абсурдному світі. За допомогою постмодерних практик письма (іронія, епатаж, пародія, пастиш, змішування стилів, жанрів, дискурсів) Іздрик десакралізує і деперсоналізує літературний процес і місце в ньому літератора, наголошуючи на різного роду умовностях існування незалежної творчої особистості, її неможливості повноцінної реалізації в кимось нав’язаних правилах. Письменницьку творчість Ю. Іздрик сприймає як гру, адже пише про неї винятково в іронічному стилі. Торкнувшись різних сторін буття сучасного митця (біографія, критика, натхнення, суспільні та особисті погляди, публічність, співпраця з видавництвами), Ю. Іздрик, по суті, створив постмодерний образ митця поза каноном, для чого переінакшив жанри автобіографії («Поет і його біографія»), рецензії («Поет і його проза»), оповідання з гомодієгетичною нарацією («Поет і його демони») і художньої медитації («Поет і його ігуана»). Тож Іздриковий письменник, презентований в есеях циклу «Поет і його йог…», постає незаангажованим ексцентриком та індивідуалістом, зображується у форматі ілюзорної вірогідності і незавершеності. А це залишає простір для читацької співтворчості, котра в заданій митцем постмодерній моделі самопрезентації залишається читабельною та затребуваною.Документ Естетизація природи в есеїстиці Галини Пагутяк(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Нечиталюк, Ірина Володимирівна; Shevchenko, Tetiana M.; Nechytaliuk, Iryna V.Статтю присвячено аналізу есеїстики Г. Пагутяк, яка надає виняткового значення образному відтворенню природи. Об’єктом дослідження постали есеї «Рукави, вологі від роси», «Жорстокість існування», есеї зі збірок «Мій Близький і Далекий Схід», «Кожен день – інший» тощо. У результаті дослідження з’ясовано, що образи природи часто постають важливими з погляду побудови ментативу в названих есеях, хоча творів, безпосередньо присвяченим образам природи, не виявлено. Ідеться про образність довкілля, дотичну до рефлексій. У природі авторка черпає натхнення, паралелі із природою породжують авторські ментативи, дають відповіді на одвічні проблеми буття, як-от: беззахисність, самотність, жорстокість, натхнення, творчість, відчуження, розчинення в соціумі тощо. Природа постає джерелом пошуку гармонії і єднанням зі світом творчої особистості, наділеної даром споглядання й міркування. Джерелом цих процесів для Г. Пагутяк є, по-перше, українські фольклорні традиції пантеїстичного розуміння всесвіту, і, по-друге, японська середньовічна проза, зокрема дзуйхіцу Сей Сьонагон. Г. Пагутяк, слідом за японською авторкою, у всіх своїх есеях відшукує важелі гармонійного буття сучасної особистості через дотичність до природи, естетизує її за допомогою можливостей художнього слова, органічно вмонтованого в пишномовні рефлексії. І йдеться при цьому не про просте замилування довкіллям: мається на увазі персоніфікований підхід до зображення навколишнього світу як власне світовідчуття і світорозуміння, як продуктивний засіб презентації власного мислення, прикметний індивідуально-авторськими практиками породження нових поглядів на буття.Документ Поетика заголовку роману «Гонихмарник» Дари Корній: синтез міфічного та сучасного(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мізінкіна, Олена Олексіївна; Алєксєєнко, Олександра; Mizinkina, Olena O.; Alieksieienko, OleksandraУ статті названо імена українських письменників, які працюють у фентезі, зазначено його жанрові різновиди. Також вказано на літературознавців, що досліджують особливості літератури фентезі і, зокрема, творчість Дари Корній; коротко окреслено відмінності фантастики – фентезі – казки. Мета розвідки – проаналізувати специфіку заголовку роману фентезі, в якому зафіксовано номінування надприродної істоти хтонічного світу. Для поставленої мети заплановано виконати завдання 1) з’ясувати поняттєве наповнення гонихмарника (народні уявлення); 2) відстежити інтерпретацію міфічного персонажа в романі; 3) розглянути зв’язок назви роману з його змістом про сьогодення. Відстежено потрактування гонихмарника, його витоки, номінування, зовнішність, здатності та вміння у працях Ю. Буйських, Н. Войтович, В. Галайчука, В. Гнатюка, М. Дмитренка, І. Нечуя-Левицького, Ф. Потушняка, Н. Хобзея, І. Франка. Проаналізовані ситуації в романі Дари Корній, в яких проступають характеристики гонихмарника, витворені народною уявою. Міфологічність образу підтверджується завдяки простору лісу, нічній порі доби, сну як можливості душевного роздвоєння персонажа. Відзначено новаторство письменниці у створенні персонажа: гарна врода, спадкова передача надприродних можливостей, розмежування здатностей гонихмарника та знахаря, поєднання протилежних рис характеру. Проявом зовнішніх ознак подвійного сприйняття оточуючим середовищем гонихмарника є його ім’я. Проаналізовано значення імені Олександр та прізвиська Кажан, якими називають головного героя персонажі роману. У висновках підкреслено, що саме розкриття внутрішнього світу Сашка-гонихмарника, його стосунки та вчинки з персонажами у відтвореному письменницею часопросторі сьогодення висвітлюють моральні та етичні проблеми юнака. Образ Сашка постає не суто міфологічним, а наділений характеристиками молодої людини ХХІ ст. Відтак заголовок роману не лише вказує на міфологічну парадигму твору, а й відсилає читача до історії боротьби поглядів, зміни персонажа в обставинах сучасного світу.Документ Емоційна сфера малої прози Пантелеймона Куліша(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.Чутливість – особлива категорія літературної антропології, котра дозволяє простежити динаміку людських емоцій, їх непередбачуваність, стихійність і водночас формування цілісних естетичних образів і моделей психологічної поведінки. Відбувається структурування різноманітних проявів емоційності за рахунок експансії людського на текст, або текстуалізації прихованих, неусвідомлених порухів і суб’єктивних реакцій на світ. Індивідуальне постає підґрунтям для вироблення типології емоційних образів, які стають публічними, перетворюються на носіїв жанровості, утворюють наративні матриці. Текст стає особливо чутливим полем, камертоном, який дозволяв читачеві співвіднести власні емоції з попередніми, вже пережитими й апробованими літературою. Наділені потужними культурно-історичними смислами, нарощеними і збагаченими в перспективі епох, емоції стають лабільним підґрунтям для зіставлень і порівнянь образів людини на транскультурному і транснаціональному рівнях. Вони утворюють tertium comparationis, у межах якого відбувається селекція і народження нових образів емоційності, а відтак властивостей художнього письма, вимірів чутливості тексту до сторонніх віянь і вкраплень, модерних підходів до витлумачення традиції. Внаслідок цієї тяглості світ емоцій інтеріоризується в історію як пам’ять і пригадування минулого, яке живе у теперішньому і має свою внутрішню темпоральність, культурну стадіальність. Однак завжди за різноманіттям проявів чутливості в діахронії залишається незмінний «теоретичний» надлишок, що слугує підставою їх порівнянь, уподібнень і розподібнень. Він очищений від будь-яких історичних нашарувань, є критерієм і мірилом зустрічі навіть віддалених образів і моделей на помежів’ї, на площині tertium comparationis.Документ Інтерактивний ігрофільм: революція в мистецтві чи тимчасова розвага? (на матеріалі «Detroit: Become Human»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.У статті досліджено феномен інтерактивного ігрофільму на прикладі комп’ютерної гри «Detroit: Become Human» («Детройт: стати людиною») від студії «Quantic Dream» (2018 р.). Інтерактивний ігрофільм визнано помітним явищем масової культури останніх років, яке спонукає реципієнта ставати активним співавтором розповіді. В ігрофільмі «Detroit: Become Human» глядач виступає водночас і як гравець, який весь час повинен самостійно обирати розвиток подальшої дії і тим самим просувати сюжет. Вибір стосується як дій, так й емоцій персонажів. На ухвалення рішення гравцеві-глядачеві дається дуже короткий проміжок часу, як правило, до 10 секунд. Це спонукає гравця-глядача ухвалювати інтуїтивні емоційні рішення. З іншого боку, інтерактивний ігрофільм передбачає застосування тої або іншої ігрової стратегії, внаслідок якої сюжетний розвиток зазнає докорінних змін. У статті проаналізовано три ігрові стратегії, кожна з яких має свою специфіку та визначає характер сюжетної оповіді. Перша являє собою дотримання чітко обраної лінії поведінки конкретного персонажа, або всіх персонажів разом. Друга передбачає зміну лінії поведінки персонажа / персонажів тільки в одній або кількох сюжетних епізодах, які мають визначальний вплив на розвиток сюжетної дії. Третю стратегію можна вважати рандомною. Тут гравець-глядач ухвалює довільні хаотичні рішення щодо певних або всіх персонажів. Означена варіативність сюжетного викладу та залучення гравця-глядача до його побудови дозволяє ідейному розробнику ігрофільмів Девіду Кейджу говорити про революцію в мистецтві. Йому йдеться про революційні зміни в естетичному процесі, а саме у співвідношенні функцій автора-реципієнта-твору. У статті прокоментовано цю заяву, а також розглянуто весь художньо-естетичний потенціал інтерактивного ігрофільму. Наголошено на нових можливостях, що відкриваються перед споживачем інтерактивного ігрофільму. Гравець-глядач сам вибудовує історію, відтак виступає не тільки як реципієнт, але й як автор, тобто бере на себе відповідальність за морально-етичні вчинки персонажів розповіді.Документ Лексико-семантичне поле «перемога» в українській мові: корпусний і лексикографічний виміри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кондратенко, Наталія Василівна; Безверхна, Олена; Kondratenko, Nataliia V.; Bezverkhna, OlenaУ статті проаналізовано лексему «перемога» в словниках української мови. Простежено етимологію, вживання слова в комунікативних ситуаціях, словотвірні гнізда та яким способом утворені спільнокореневі. Обґрунтовано, що лексема «перемога» праслов’янського походження, вживається у значені «успіх, тріумф, здолання перешкод», зафіксовано кілька значень пов’язані з воєнною тематикою, а також з морально-етичним у плані піднесення сили духу. У фразеологічних сполуках наявний аксіологічний аспект, який можна пов’язати з теперішнім станом українці у період повномасштабного вторгнення. Доведено, що лексема «перемога» є сильним мовним знаком, яка у своєму значенні об’єднує духовну стійкість, зрушення з місця, особистий та національний тріумф, сили, здолання чогось або когось. У Генеральному регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАКу) було опрацьовано простий та складний типи пошуку. За допомогою простого пошуку визначено, що корпусом зафіксовано 343 978 слововживань лексеми «перемога» і досліджено частотність вживання у функціональних стилях. Репрезентовано, що семантична одиниця використовується як у публіцистичних, так і в текстах художнього, офіційно-ділового, розмовного стилю. За допомогою контекстуальної мови запитів (CQL), простежено сполучуваність лексеми «перемога» (атрибутивний (спільна перемога, наша перемога), об’єктний (здобути перемогу), кілька прикладів предикатного зв’язку (перемога буде, перемога стала). Лексикографічні джерела та корпус ГРАК стали інструментом нашого дослідження з метою репрезентувати лексему «перемога» як мовну одиницю носіїв української мови. Узагальнено, що лексема «перемога» є лінгвокультурним концептом, де чітко простежуються історичні, політичні, аксіологічні, морально-етичні аспекти, що демонструють актуальну мовну картину українського народу. Доведено, що лексема «перемога» є одним з найяскравіших прикладів слів, які описують лінгвокультуру українського народу протягом багатьох тисячоліть, підкреслюючи постійну боротьбу, утвердження як окремого народу, прагнення свободи, незалежності країни.Документ Риторичні засоби впливу в промові адвоката (на матеріалі судового засідання в справі Семена Семенченка)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Грєчка, Микола Геннадійович; Hriechka, Mykola H.У статті досліджуються риторичні прийоми, що застосовуються адвокатом у судовій промові за конкретною кримінальною справою, яка розглядається в порядку кримінального провадження. Актуальність теми зумовлена важливою роллю усного судового мовлення як інструмента професійного впливу на процес формування судового рішення. Судова промова адвоката розглядається як складний комунікативний акт, спрямований не лише на виклад правової позиції сторони захисту, а й на переконання суду шляхом поєднання раціональних аргументів із емоційно психологічними засобами впливу. У роботі проаналізовано найбільш поширені вербальні та невербальні риторичні засоби, зокрема інтонаційне акцентування, підтримання зорового контакту з аудиторією, а також маніпуляції інформацією. Особливу увагу приділено інтонації як інструменту смислового виділення ключових аргументів і структурування мовлення. Показано, що варіювання темпу, гучності та паузування сприяє зосередженню уваги суду на найбільш значущих обставинах справи. Окремо розглядається роль невербальних засобів комунікації, передусім зорового контакту, який виконує функцію встановлення довіри, демонстрації впевненості адвоката та персоналізації звернення до судді як основного адресата риторичного впливу. У статті також аналізується маніпуляція інформацією як цілеспрямований добір і подання фактів, що дозволяє сформувати сприятливу для сторони захисту інтерпретаційну рамку сприйняття справи. Досліджуваний судовий виступ вирізняється високим рівнем емоційної стриманої експресивності та підготовленості адвоката, який, на відміну від багатьох інших представників професії, активно використовує різноманітні риторичні прийоми для привернення уваги до власної аргументації та здійснення впливу на суддю. Зроблено висновок, що ефективність судової промови значною мірою залежить від умілого поєднання правової аргументації з вербальними й невербальними засобами риторичного впливу.Документ Україністика в Хорватії: перша україністична конференція в Загребському університеті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Завальська, Любов Володимирівна; Zavalska, Liubov V.У статті представлено наукову хроніку Міжнародної наукової україністичної конференції пам’яті Раїси Тростинської, що стала першим заходом такого масштабу в історії хорватської україністики. Схарактеризовано стан вивчення української мови та літератури в Університеті Загреба про описано становлення і розвиток україністики в Хорватії під проводом знаної філологині Раїси Тростинської. Окреслено основні проблеми, порушені на конференції, та визначено перспективи україністики в Хорватії. Схарактеризовано доповіді, представлені на пленарному засіданні і секційних засіданнях наукової конференції.Документ Теоретизація есею як літературного твору: письменницький дискурс(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.У статті систематизовано аспекти теоретизації есею як художнього твору з погляду сучасних письменників і запропоновано позиціонування цієї теорії в сучасному науковому дискурсі. Письменники, пишучи есеї, а відтак створюючи новий простір для власної самореалізації, одночасно маркують його і як топос усвідомлення самого цього явища. Письменники, міркуючи про сутність монтенівського твору, не формують власне теорію твору, а пропонують нові її аспекти, здійснюють важливі акценти в чинних розробках, індивідуалізують напрацьовані іншими дослідниками позиції. У статті звернено увагу на ці процеси як а пріорі властиві епосі постмодерну. Проаналізовано основні платформи, на яких митці пропонують власну теорію есею: по-перше, передмови до збірок; по-друге, спеціально написаний текст, жанр якого умовно можна окреслити як «есей про есей»; по-третє, інтервʼю чи інші способи публічної презентації власної творчості; по-четверте, засоби, зовсім не повʼязані з письменницькою творчістю: тренінги, вебінари, зустрічі з читачами, публічні лекції тощо. Запропоновано вважати письменницьку теоретизацію есею як альтернативну до офіційної наукової. Зроблено висновок, що письменницькі узагальнення щодо цього твору не можуть претендувати на окрему теорію монтенівського жанру, хіба що її відгалудження; між тим, його здобутки суттєво доповнять і урізноманітнять чинні напрацювання про цей твір-рефлексію. Висновки зроблено на підставі аналізу різних текстів С. Андрухович, Ю. Андруховича, О. Бойченка, А. Бондаря, І. Бондаря- Терещенка, С. Грабаря, А. Дністрового, С. Жадана, О. Забужко, І. Лучука, М. Лаюка, А. Любки, Б. Матіяш, О. Михеда, В. Неборака, Т. Прохаська, Р. Чопика тощо. Узагальнено, що погляд митців на жанр есею цілком може претендувати на окремий дискурс цього феномену як такого, а деталі авторських опіній є цінними завдяки особистому досвіду самих авторів як практиків і їх умінню цей досвід систематизовувати на іншому рівні.Документ Пори року в інтерпретації Ліни Костенко: образи природи у збірці «Річка Геракліта»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мізінкіна, Олена Олексіївна; Mizinkina, Olena O.У статті доводиться думка про оригінальність художнього прийому в моделюванні твору, що повʼязаний із сезонними періодами (зима, весна, літо, осінь) у природі. Розглянуто приклади конкретних творів з однойменним заголовком «Пори року» у різних мистецтвах (література, живопис, музика, балет). Збірка «Річка Геракліта» Ліни Костенко теж організована у відповідності до вже згаданих природніх циклів. Незважаючи на популярність доробку та визнанння мисткині, збірка «Річка Геракліта» системно не досліджена, що і вказує на актуальність нашої розвідки. Щоправда, в останнє десятиліття образи природи в поезіях Ліни Костенко аналізували З. Василько, Д. Дроздовський, Л. Кравець, Н. Криловець, В. Саєнко. Мета статті полягає в аналізі особливостей творення образів природи, які постають у тематичних циклах збірки «Річка Геракліта». У викладі основного матеріалу звертається увага на те, що колообіг життя ліричної героїні та природи у збірці починається з циклу «Осінні карнавали». Така організація «Річки Геракліта» є не випадковою і це пояснює упорядниця книги О. Пахльовська. Спостережено, що перший розділ книги представляють поезії, заголовки яких безпосередньо відсилають читача до періоду осені. Загальний образ осені у більшості творів формують мініобрази лісу, птахів, дня, саду, хати, окремих дерев, кущів, дощу. Проаналізовано поетику текстів «Ще пахне сіно. Ще рояться оси», «Листопад», «Сороко, не кричи!», «Заночували птиці на лимані». Цикл «Сліпучий магній снігових пустель» містить поезії, заголовки яких теж вказують на зимову пору року; твори обʼєднує концепт самотності, що розкриває негативні відчуття ліричної героїні; частотними є мініобрази снігу, дерев, села, спогадів, чорний колір. Проаналізовано художні особливості поезій «На віях тиші мерехтять сніжинки», «Моя пам’ять плаче над снігами». Поезії циклу «Весна підніме келихи тюльпанів» виразно контрастують з мотивами попереднього розділу збірки. Образи дощу, різних квітів, садів у цвітінні, акації (біографічний факт) домінують в художніх текстах. Більш детально прокоментовано поезію «Щасливиця, я маю трохи неба». Четвертий цикл «Що в нас було? Любов і літо» вирізняється переважанням у творах таких образів як сад, ліс, гроза, село, місто, спогадів про дитинство; оспівування любові завдяки природним явищам. Розглянуто особливості творення художнього світу поезії «Слайди». Перспективи подальшого дослідження збірки «Річка Геракліта» вбачаються у вивченні синестезії в поезіях.Документ Символічна семантика у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів 2022–2024 років(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевчук, Лариса Василівна; Масалов, Павло; Shevchuk, Larysa V.; Masalov, PavloСтаттю присвячено дослідженню символічної семантики у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів в громадськополітичному дискурсі 2022-2024 років. У роботі проаналізовано 45 перформансів, 40 хвилин відеозаписів та 120 фотографій, що дозволило визначити основні характеристики, архетипи та символи, які використовуються для формування антивоєнних меседжів. Значна увага приділяється архетипам (МАТИ, ДИТИНА, ДІВА-ВОЇТЕЛЬКА, ВОДА, КРОВ, ЖЕРТВА, СМЕРТЬ), які формують колективне несвідоме та емоційно впливають на аудиторію. Перформанси характеризуються документальністю, інтерактивністю, публічністю та провокативністю, що дозволяє посилити їхній вплив. Розглянуто роль перформансів як потужного засобу комунікації, здатного критикувати війну, викликати співпереживання, доносити правду про воєнні злочини та формувати антивоєнні настрої. Виокремлено основні ідеї перформансів сучасності 2022-2024 років: привернення уваги міжнародної спільноти до наслідків воєнних дій (жертв серед цивільного населення); заклики про допомогу Україні з боку міжнародних урядових організацій та європейських лідерів (закрити небо, запровадити жорсткіші санкції проти росії, надати Україні зброю); нагадування світу, що війна триває і гинуть люди; розповідь про реальні трагедії, спричинені російською агресією та про воєнні злочини (насильство, ґвалтування, вбивства), зокрема вчинені щодо жінок та дітей; протест проти байдужості (мовчання) до проблем України з боку іноземної аудиторії; підняття соціально значущих питань, таких як екологічні катастрофи, руйнування, військовополонені, біженці, діти тощо; виклик співчуття як у іноземної, так і української авдиторії, емоцій гніву, агресії; заклик до боротьби, подальшого спротиву. Окрема увага приділена використанню соціальних мереж і ЗМІ для поширення антивоєнних ідей. У статті наголошується на важливості поєднання символічної мови, архетипів і культурних кодів для транслювання пацифістських ідей як в Україні, так і за її межами, залучаючи міжнародну спільноту до підтримки у боротьби проти російської агресії.Документ Значення Українського радіо в розвитку української мови в добу незалежності України (1991–2024 рр.)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.Стаття присвячена дослідженню значення Українського радіо в розвитку української мови в добу незалежності України (1991–2024 рр.). Її мета – розкрити значення Українського радіо, зокрема його Першого каналу, у розвитку української мови в цей історичний період. Завдання – з’ясувати, якими є причини активізації впливу Українського радіо на розвиток української мови в 1991–2024 рр.; визначити, у чому виявляється цей вплив і як він позначається на розвитку української мови в зазначений період. Розглянуто й проаналізовано причини, якими зумовлене зростання впливу Українського радіо на розвиток української мови в період з 1991 по 2024 р. З’ясовано, що Українське радіо, зокрема його Перший канал, у часи незалежності України, окрім виконання своїх специфічних функцій, притаманних ЗМІ, активно впливає на процес утвердження й розвитку української мови в суспільстві. Це виявляється в послідовному використанні української мови як державної, її поширенні й популяризації, піднесенні розмовної практики до літературних стандартів. Спостерігається також зворотний процес, коли жива мовна практика впливає на формування норм української мови. Українське радіо виробляє певні мовні стандарти, зумовлені часом і обставинами, у якому функціонує суспільство. Поширюючи інноваційні процеси, які відбуваються в різних ділянках української мови, і продукуючи їх водночас, воно активно формує мовні вподобання своїх слухачів. Доведено, що все це уможливлюється демократизацією Українського радіо, його модернізацією в добу незалежності України.Документ Корпус текстів публічних каналів месенджера Telegram: створення та практичне застосування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Малишева, Марія Геннадіївна; Malysheva, Mariia G.У статті представлено процес створення та конкретні приклади практичного застосування корпусу текстів публічних каналів месенджера Telegram. Метою розвідки обрано розроблення корпусу текстів публічних українськомовних каналів месенджера Telegram, що передбачало розв’язання таких завдань: розробити методику формування корпусу текстів із публічних Telegram-каналів, створити та апробувати скрипти для автоматизованого збирання, очищення і аналізу текстових даних, завантажити опрацьовані тексти в корпусний менеджер, визначити перспективи подальшого використання корпусу та його удосконалення. Розроблення корпусу текстів публічних українськомовних каналів месенджера Telegram виконано в три етапи: на першому етапі обрано в месенджері Telegram публічний канал, який став джерелом текстових даних, і завантажено історію публікацій; на другому етапі переведено отримані дані у формат, який можна використовувати в спеціалізованому програмному забезпеченні для створення корпусів текстів та керування ними; на третьому етапі завантажено попередньо-опрацьовані тексти в обраний корпус-менеджер. Для підготовки файлу написано два скрипти на мові програмування Python із використанням бібліотек SpaCy, pandas тощо (один скрипт для вилучення текстів дописів та збереження їх в окремий файл, і другий скрипт для очищення текстів та статистичного аналізу). Для ілюстрації можливостей корпусу в контексті дослідження мережевого дискурсу зроблено запити: пошук дієслів довжиною понад 15 літер, пошук хештегів, пошук власних назв, пошук атрибутивних словосполучень. Запити сформульовано за допомогою мови корпусних запитів CQL та регулярних виразів. Перспективи дослідження передбачають розширення корпусу текстами з Telegram каналів інших блогерів, вдосконалення етапу підготовки та фільтрування текстів, залучення іншого програмного забезпечення для створення та керування корпусами текстів.Документ Семантико-текстуальна експертиза висловлювань негативнооцінного змісту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.Статтю присвячено семантико-текстуальній еспертизі висловлювань, які містять негативний зміст, принижують честь, гідність інших осіб, спонукають до дій проти конкретної особи (групи осіб) за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії. Лінгвістичний аналіз текстів передбачав дослідження лексичного значення слів і словосполучень, їхньої стилістичної забарвленості, оцінці представленої інформації на предмет того, чи може вона розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу іншій особі. Оцiнка виникає як результат процесу оцiнювання: навколишній свiт поділений людьми з погляду його оцiнного характеру – добра / зла, користi / шкiдливостi, цей поділ є соцiально зумовленим i зафіксованим у мовних структурах. У негативнооцінному висловлюванні мовець відбиває своє негативне ставлення до осіб та предметів, фактів, подій, явищ навколишнього світу, виражає несхвалення, осуд. До експліцитних мовних способів передавання негативної оцінки належать емотивні конотативи, що позначають негативні емоції, переживання, а їхнє емоційне значення є зрозумілим поза контекстом (іменники, прикметники, прислівники з денотативно оцінною та емоційно оцінною семами: мерзота, огида, негідник. До імпліцитних мовних способів передавання негативної оцінки у негативнооцінних висловлюваннях, що потребують врахування підчас проведення семантико-текстуальної експертизи, відносимо емотивні конотативи, значення яких зрозуміле тільки в контексті. Аналіз семантико-текстуальної експертизи негативнооцінних висловлювань свідчить, що в сучасних образливих висловлюваннях переважають пейоративи з підвищеним ступенем категоричності (безумовності, рішучості, беззаперечності), до структури їхнього значення входить конотативний аспект (негативна емотивна сема). Емоційні конотативи з яскравим емоційним забарвленням, а також інвективна лексика виражають негативну оцінку у висловлюваннях експліцитно, а коннотативні компоненти мовних одиниць та їхнє комунікативне оточення дозволяє мовцям висловити негативну оцінку імпліцитно, що надає можливість адресанту здіснювати ефективний і дієвий вплив на адресата (адресатів).Документ Прийоми комічного в українському політичному дискурсі 2022–2024 років(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кондратенко, Наталія Василівна; Кузнєцова, Анастасія; Kondratenko, Nataliia V.; Kuznietsova, Anastasiia V.Дослідження присвячено проблемам українського політичного дискурсу в аспекті вираження комічного. Увагу зосереджено на виявах комічного в промовах Президента України Володимира Зеленського і жартах та мемах періоду повномасштабного вторгнення рф в Україну. Простежено динаміки гумористичного дискурсу на межі перетину з політичним дискурсом. Метою є виокремлення та аналіз прийомів створення комічного в українському політичному дискурсі 2022–2024 років, зокрема в контексті мовних стратегій, що використовуються політичними лідерами, медіа та громадськими активістами в умовах війни з рф. Об’єктом дослідження є український політичний дискурс 2022–2024 років, зокрема мовленнєві практики, що містять комічні елементи, вживані в публічних виступах політичних діячів, медіа, соціальних мережах та політичних кампаніях. Предметом дослідження є прийоми створення комічного, які використовуються в політичному дискурсі України. Проаналізовано меми як полікодові вияви комічного, анекдоти та політичні жарти в текстах ЗМІ і промовах українських політиків. Доведено, що в українському політичному дискурсі комічне стало інструментом впливу на громадську думку, дозволяючи критикувати владу, висвітлювати соціальні проблеми й мобілізувати суспільство.Документ Особливості машинного перекладу з англійської мови українською(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бушуєв, Даніл Володимирович; Bushuiev, Danil V.Стаття присвячена дослідженню результатів машинного перекладу з англійської мови українською, який здійснено за допомогою трьох систем машинного перекладу і двох систем штучного інтелекту. Сучасні системи машинного перекладу надають перевагу нейронному методу, хоча деякі були створені на основі статистичного методу. Машинний переклад також є однією з багатьох функцій систем штучного інтелекту, який його здійснює за допомогою нейронного методу, імітуючи людську інтуїцію. Для аналізу результатів машинного перекладу обрано текст з галузі соціолінгвістики на тему білінгвізму, бо у сучасному світі, коли відбуваються глобалізаційні процеси та існують країни з двома або більше державними мовами або з однією державною, але з паралельним використанням інших мов або діалектів, взаємодіють мови та народи, забезпечення ефективного міжмовного спілкування є необхідністю, тому ця проблематика активно вивчається. Переклад тексту здійснено за допомогою таких систем машинного перекладу – Google Translate, DeepL Translate, Glosbe Translate; і таких систем штучного інтелекту – ChatGPT, Gemini. Аналіз результатів еквівалентних варіантів машинного перекладу здійснено за допомогою таких електронних двомовних словників – Glosbe, Lingea; і таких електронних тлумачних словників: української мови – СЛОВНИК.ua, англійської мови – Cambridge Dictionary, Oxford Learner’s Dictionary. В статті звернено увагу на отримані від систем еквіваленти, встановлено доречні і проблемні варіанти перекладу. Головною метою статті є визначення системи, яка найбільш оптимальна для використання в перекладацькій діяльності, за допомогою зіставного аналізу результатів перекладу як з оригіналом, так і між собою, доречні і проблемні варіанти перекладу зазначити у кількісних показниках.Документ Дружба – найбільший скарб(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.Нещодавно телефонувала Марині Черноіваненко. Вона вже декілька місяців живе в Чехіїї зі своєю дочкою, яка категорично проти того, щоб мама під час війни поверталася сама до Одеси. Серед іншого Марина повідомила, що зробила неймовірно коротку стрижку, і сумно додала: «Ти ж пам’ятаєш, що Женя завжди був категорично проти такої зачіски…».Документ Миттєвості, розсипані у бутті філфаку (пам’яті професора Євгена Михайловича Черноіваненка)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Раковська, Ніна Михайлівна; Rakovska, Nina M.Писати про вченого, разом з яким ти пройшов довгий життєвий шлях, завдання не з легких, тому обираю лише те, що запам’яталося найбільше. Як відомо, пам’ять вибіркова та примхлива. У ній завжди переплітаються значні й дуже незначні моменти…Документ «Життя під знаком університету»: кредо декана, професора Є. М. Черноіваненка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кутуза, Наталя Валеріївна; Kutuza, Natalia V.Якщо пишеш спогади, то інколи це значить людини вже немає, й ти починаєш замислюватися про те, що життя швидкоплинне, як би банально це не звучало. Спогади… не віриться й до сьогодні. Із пам’яті виринають певні моменти, що, на перший погляд, здаються у якомусь хаотичному порядку, але через деякий час вони, наче мозаїка, створюють візерунки історій, подій. Після першої асоціації, що ти не можеш повірити в те, що Євгена Михайловича вже немає, далі виринає зі спогадів відчуття якогось всеохопливого спокою, рівноваги та впевненості, які випромінював Євген Михайлович, хоча наприкінці його життя від нього самого дізналася, що він був запальною людиною. Це для мене була несподіванка, яка мене дуже здивувала, якась кардинально відмінна риса особистості, хоча в різних обставинах і з різними людьми ми відкриваємо різні грані нашого характеру, це ж не секрет. Також для мене стало відкриттям, що Євген Михайлович був затятим бітломаном, він дуже полюбляв «Beatles» та все, що з ними пов’язано: від творчості до сувенірів.Документ Професор Євген Черноіваненко як дослідник риторичної літератури(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Колеги та учні Євгена Михайловича Черноіваненка добре знають, що сферою його наукових інтересів була теорія літератури. У своїх книгах, статтях, виступах на конференціях, обговореннях дисертацій та приватних розмовах вчений наголошував, що найбільше переймається проблемами укладання актуальної теорії літератури та відповідною методологією її викладання у вищій школі. Якоюсь мірою актуалізувати проблему побудови теорії літератури йому вдалося в головній, з моєї точки зору, літературознавчій праці – монографії «Літературний процес в історико-культурному контексті» .