Вісник Одеського національного університету. Філологія
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: журнал видається на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова і містить статті ведучих вчених. Серія включає два випуски: один представляє результати досліджень в галузі мовознавства, інший – літературознавства.
Переглянути
Нові надходження
Документ Україністика в Хорватії: перша україністична конференція в Загребському університеті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Завальська, Любов Володимирівна; Zaval’skaya, Lyubov V.У статті представлено наукову хроніку Міжнародної наукової україністичної конференції пам’яті Раїси Тростинської, що стала першим заходом такого масштабу в історії хорватської україністики. Схарактеризовано стан вивчення української мови та літератури в Університеті Загреба про описано становлення і розвиток україністики в Хорватії під проводом знаної філологині Раїси Тростинської. Окреслено основні проблеми, порушені на конференції, та визначено перспективи україністики в Хорватії. Схарактеризовано доповіді, представлені на пленарному засіданні і секційних засіданнях наукової конференції.Документ Теоретизація есею як літературного твору: письменницький дискурс(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.У статті систематизовано аспекти теоретизації есею як художнього твору з погляду сучасних письменників і запропоновано позиціонування цієї теорії в сучасному науковому дискурсі. Письменники, пишучи есеї, а відтак створюючи новий простір для власної самореалізації, одночасно маркують його і як топос усвідомлення самого цього явища. Письменники, міркуючи про сутність монтенівського твору, не формують власне теорію твору, а пропонують нові її аспекти, здійснюють важливі акценти в чинних розробках, індивідуалізують напрацьовані іншими дослідниками позиції. У статті звернено увагу на ці процеси як а пріорі властиві епосі постмодерну. Проаналізовано основні платформи, на яких митці пропонують власну теорію есею: по-перше, передмови до збірок; по-друге, спеціально написаний текст, жанр якого умовно можна окреслити як «есей про есей»; по-третє, інтервʼю чи інші способи публічної презентації власної творчості; по-четверте, засоби, зовсім не повʼязані з письменницькою творчістю: тренінги, вебінари, зустрічі з читачами, публічні лекції тощо. Запропоновано вважати письменницьку теоретизацію есею як альтернативну до офіційної наукової. Зроблено висновок, що письменницькі узагальнення щодо цього твору не можуть претендувати на окрему теорію монтенівського жанру, хіба що її відгалудження; між тим, його здобутки суттєво доповнять і урізноманітнять чинні напрацювання про цей твір-рефлексію. Висновки зроблено на підставі аналізу різних текстів С. Андрухович, Ю. Андруховича, О. Бойченка, А. Бондаря, І. Бондаря- Терещенка, С. Грабаря, А. Дністрового, С. Жадана, О. Забужко, І. Лучука, М. Лаюка, А. Любки, Б. Матіяш, О. Михеда, В. Неборака, Т. Прохаська, Р. Чопика тощо. Узагальнено, що погляд митців на жанр есею цілком може претендувати на окремий дискурс цього феномену як такого, а деталі авторських опіній є цінними завдяки особистому досвіду самих авторів як практиків і їх умінню цей досвід систематизовувати на іншому рівні.Документ Пори року в інтерпретації Ліни Костенко: образи природи у збірці «Річка Геракліта»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мізінкіна, Олена Олексіївна; Mizinkina, Olena O.У статті доводиться думка про оригінальність художнього прийому в моделюванні твору, що повʼязаний із сезонними періодами (зима, весна, літо, осінь) у природі. Розглянуто приклади конкретних творів з однойменним заголовком «Пори року» у різних мистецтвах (література, живопис, музика, балет). Збірка «Річка Геракліта» Ліни Костенко теж організована у відповідності до вже згаданих природніх циклів. Незважаючи на популярність доробку та визнанння мисткині, збірка «Річка Геракліта» системно не досліджена, що і вказує на актуальність нашої розвідки. Щоправда, в останнє десятиліття образи природи в поезіях Ліни Костенко аналізували З. Василько, Д. Дроздовський, Л. Кравець, Н. Криловець, В. Саєнко. Мета статті полягає в аналізі особливостей творення образів природи, які постають у тематичних циклах збірки «Річка Геракліта». У викладі основного матеріалу звертається увага на те, що колообіг життя ліричної героїні та природи у збірці починається з циклу «Осінні карнавали». Така організація «Річки Геракліта» є не випадковою і це пояснює упорядниця книги О. Пахльовська. Спостережено, що перший розділ книги представляють поезії, заголовки яких безпосередньо відсилають читача до періоду осені. Загальний образ осені у більшості творів формують мініобрази лісу, птахів, дня, саду, хати, окремих дерев, кущів, дощу. Проаналізовано поетику текстів «Ще пахне сіно. Ще рояться оси», «Листопад», «Сороко, не кричи!», «Заночували птиці на лимані». Цикл «Сліпучий магній снігових пустель» містить поезії, заголовки яких теж вказують на зимову пору року; твори обʼєднує концепт самотності, що розкриває негативні відчуття ліричної героїні; частотними є мініобрази снігу, дерев, села, спогадів, чорний колір. Проаналізовано художні особливості поезій «На віях тиші мерехтять сніжинки», «Моя пам’ять плаче над снігами». Поезії циклу «Весна підніме келихи тюльпанів» виразно контрастують з мотивами попереднього розділу збірки. Образи дощу, різних квітів, садів у цвітінні, акації (біографічний факт) домінують в художніх текстах. Більш детально прокоментовано поезію «Щасливиця, я маю трохи неба». Четвертий цикл «Що в нас було? Любов і літо» вирізняється переважанням у творах таких образів як сад, ліс, гроза, село, місто, спогадів про дитинство; оспівування любові завдяки природним явищам. Розглянуто особливості творення художнього світу поезії «Слайди». Перспективи подальшого дослідження збірки «Річка Геракліта» вбачаються у вивченні синестезії в поезіях.Документ Символічна семантика у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів 2022–2024 років(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевчук, Лариса Василівна; Масалов, Павло; Shevchuk, Larysa V.; Masalov, PavloСтаттю присвячено дослідженню символічної семантики у візуальних комунікативних практиках антивоєнних перформансів в громадськополітичному дискурсі 2022-2024 років. У роботі проаналізовано 45 перформансів, 40 хвилин відеозаписів та 120 фотографій, що дозволило визначити основні характеристики, архетипи та символи, які використовуються для формування антивоєнних меседжів. Значна увага приділяється архетипам (МАТИ, ДИТИНА, ДІВА-ВОЇТЕЛЬКА, ВОДА, КРОВ, ЖЕРТВА, СМЕРТЬ), які формують колективне несвідоме та емоційно впливають на аудиторію. Перформанси характеризуються документальністю, інтерактивністю, публічністю та провокативністю, що дозволяє посилити їхній вплив. Розглянуто роль перформансів як потужного засобу комунікації, здатного критикувати війну, викликати співпереживання, доносити правду про воєнні злочини та формувати антивоєнні настрої. Виокремлено основні ідеї перформансів сучасності 2022-2024 років: привернення уваги міжнародної спільноти до наслідків воєнних дій (жертв серед цивільного населення); заклики про допомогу Україні з боку міжнародних урядових організацій та європейських лідерів (закрити небо, запровадити жорсткіші санкції проти росії, надати Україні зброю); нагадування світу, що війна триває і гинуть люди; розповідь про реальні трагедії, спричинені російською агресією та про воєнні злочини (насильство, ґвалтування, вбивства), зокрема вчинені щодо жінок та дітей; протест проти байдужості (мовчання) до проблем України з боку іноземної аудиторії; підняття соціально значущих питань, таких як екологічні катастрофи, руйнування, військовополонені, біженці, діти тощо; виклик співчуття як у іноземної, так і української авдиторії, емоцій гніву, агресії; заклик до боротьби, подальшого спротиву. Окрема увага приділена використанню соціальних мереж і ЗМІ для поширення антивоєнних ідей. У статті наголошується на важливості поєднання символічної мови, архетипів і культурних кодів для транслювання пацифістських ідей як в Україні, так і за її межами, залучаючи міжнародну спільноту до підтримки у боротьби проти російської агресії.Документ Значення Українського радіо в розвитку української мови в добу незалежності України (1991–2024 рр)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.Стаття присвячена дослідженню значення Українського радіо в розвитку української мови в добу незалежності України (1991–2024 рр.). Її мета – розкрити значення Українського радіо, зокрема його Першого каналу, у розвитку української мови в цей історичний період. Завдання – з’ясувати, якими є причини активізації впливу Українського радіо на розвиток української мови в 1991–2024 рр.; визначити, у чому виявляється цей вплив і як він позначається на розвитку української мови в зазначений період. Розглянуто й проаналізовано причини, якими зумовлене зростання впливу Українського радіо на розвиток української мови в період з 1991 по 2024 р. З’ясовано, що Українське радіо, зокрема його Перший канал, у часи незалежності України, окрім виконання своїх специфічних функцій, притаманних ЗМІ, активно впливає на процес утвердження й розвитку української мови в суспільстві. Це виявляється в послідовному використанні української мови як державної, її поширенні й популяризації, піднесенні розмовної практики до літературних стандартів. Спостерігається також зворотний процес, коли жива мовна практика впливає на формування норм української мови. Українське радіо виробляє певні мовні стандарти, зумовлені часом і обставинами, у якому функціонує суспільство. Поширюючи інноваційні процеси, які відбуваються в різних ділянках української мови, і продукуючи їх водночас, воно активно формує мовні вподобання своїх слухачів. Доведено, що все це уможливлюється демократизацією Українського радіо, його модернізацією в добу незалежності України.Документ Корпус текстів публічних каналів месенджера Telegram: створення та практичне застосування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Малишева, Марія Геннадіївна; Malysheva, Mariia G.У статті представлено процес створення та конкретні приклади практичного застосування корпусу текстів публічних каналів месенджера Telegram. Метою розвідки обрано розроблення корпусу текстів публічних українськомовних каналів месенджера Telegram, що передбачало розв’язання таких завдань: розробити методику формування корпусу текстів із публічних Telegram-каналів, створити та апробувати скрипти для автоматизованого збирання, очищення і аналізу текстових даних, завантажити опрацьовані тексти в корпусний менеджер, визначити перспективи подальшого використання корпусу та його удосконалення. Розроблення корпусу текстів публічних українськомовних каналів месенджера Telegram виконано в три етапи: на першому етапі обрано в месенджері Telegram публічний канал, який став джерелом текстових даних, і завантажено історію публікацій; на другому етапі переведено отримані дані у формат, який можна використовувати в спеціалізованому програмному забезпеченні для створення корпусів текстів та керування ними; на третьому етапі завантажено попередньо-опрацьовані тексти в обраний корпус-менеджер. Для підготовки файлу написано два скрипти на мові програмування Python із використанням бібліотек SpaCy, pandas тощо (один скрипт для вилучення текстів дописів та збереження їх в окремий файл, і другий скрипт для очищення текстів та статистичного аналізу). Для ілюстрації можливостей корпусу в контексті дослідження мережевого дискурсу зроблено запити: пошук дієслів довжиною понад 15 літер, пошук хештегів, пошук власних назв, пошук атрибутивних словосполучень. Запити сформульовано за допомогою мови корпусних запитів CQL та регулярних виразів. Перспективи дослідження передбачають розширення корпусу текстами з Telegram каналів інших блогерів, вдосконалення етапу підготовки та фільтрування текстів, залучення іншого програмного забезпечення для створення та керування корпусами текстів.Документ Семантико-текстуальна експертиза висловлювань негативнооцінного змісту(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.Статтю присвячено семантико-текстуальній еспертизі висловлювань, які містять негативний зміст, принижують честь, гідність інших осіб, спонукають до дій проти конкретної особи (групи осіб) за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії. Лінгвістичний аналіз текстів передбачав дослідження лексичного значення слів і словосполучень, їхньої стилістичної забарвленості, оцінці представленої інформації на предмет того, чи може вона розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу іншій особі. Оцiнка виникає як результат процесу оцiнювання: навколишній свiт поділений людьми з погляду його оцiнного характеру – добра / зла, користi / шкiдливостi, цей поділ є соцiально зумовленим i зафіксованим у мовних структурах. У негативнооцінному висловлюванні мовець відбиває своє негативне ставлення до осіб та предметів, фактів, подій, явищ навколишнього світу, виражає несхвалення, осуд. До експліцитних мовних способів передавання негативної оцінки належать емотивні конотативи, що позначають негативні емоції, переживання, а їхнє емоційне значення є зрозумілим поза контекстом (іменники, прикметники, прислівники з денотативно оцінною та емоційно оцінною семами: мерзота, огида, негідник. До імпліцитних мовних способів передавання негативної оцінки у негативнооцінних висловлюваннях, що потребують врахування підчас проведення семантико-текстуальної експертизи, відносимо емотивні конотативи, значення яких зрозуміле тільки в контексті. Аналіз семантико-текстуальної експертизи негативнооцінних висловлювань свідчить, що в сучасних образливих висловлюваннях переважають пейоративи з підвищеним ступенем категоричності (безумовності, рішучості, беззаперечності), до структури їхнього значення входить конотативний аспект (негативна емотивна сема). Емоційні конотативи з яскравим емоційним забарвленням, а також інвективна лексика виражають негативну оцінку у висловлюваннях експліцитно, а коннотативні компоненти мовних одиниць та їхнє комунікативне оточення дозволяє мовцям висловити негативну оцінку імпліцитно, що надає можливість адресанту здіснювати ефективний і дієвий вплив на адресата (адресатів).Документ Прийоми комічного в українському політичному дискурсі 2022–2024 років(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кондратенко, Наталія Василівна; Кузнєцова, Анастасія; Kondratenko, Nataliia V.; Kuznietsova, Anastasiia V.Дослідження присвячено проблемам українського політичного дискурсу в аспекті вираження комічного. Увагу зосереджено на виявах комічного в промовах Президента України Володимира Зеленського і жартах та мемах періоду повномасштабного вторгнення рф в Україну. Простежено динаміки гумористичного дискурсу на межі перетину з політичним дискурсом. Метою є виокремлення та аналіз прийомів створення комічного в українському політичному дискурсі 2022–2024 років, зокрема в контексті мовних стратегій, що використовуються політичними лідерами, медіа та громадськими активістами в умовах війни з рф. Об’єктом дослідження є український політичний дискурс 2022–2024 років, зокрема мовленнєві практики, що містять комічні елементи, вживані в публічних виступах політичних діячів, медіа, соціальних мережах та політичних кампаніях. Предметом дослідження є прийоми створення комічного, які використовуються в політичному дискурсі України. Проаналізовано меми як полікодові вияви комічного, анекдоти та політичні жарти в текстах ЗМІ і промовах українських політиків. Доведено, що в українському політичному дискурсі комічне стало інструментом впливу на громадську думку, дозволяючи критикувати владу, висвітлювати соціальні проблеми й мобілізувати суспільство.Документ Особливості машинного перекладу з англійської мови українською(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бушуєв, Даніл; Bushuiev, DanilСтаття присвячена дослідженню результатів машинного перекладу з англійської мови українською, який здійснено за допомогою трьох систем машинного перекладу і двох систем штучного інтелекту. Сучасні системи машинного перекладу надають перевагу нейронному методу, хоча деякі були створені на основі статистичного методу. Машинний переклад також є однією з багатьох функцій систем штучного інтелекту, який його здійснює за допомогою нейронного методу, імітуючи людську інтуїцію. Для аналізу результатів машинного перекладу обрано текст з галузі соціолінгвістики на тему білінгвізму, бо у сучасному світі, коли відбуваються глобалізаційні процеси та існують країни з двома або більше державними мовами або з однією державною, але з паралельним використанням інших мов або діалектів, взаємодіють мови та народи, забезпечення ефективного міжмовного спілкування є необхідністю, тому ця проблематика активно вивчається. Переклад тексту здійснено за допомогою таких систем машинного перекладу – Google Translate, DeepL Translate, Glosbe Translate; і таких систем штучного інтелекту – ChatGPT, Gemini. Аналіз результатів еквівалентних варіантів машинного перекладу здійснено за допомогою таких електронних двомовних словників – Glosbe, Lingea; і таких електронних тлумачних словників: української мови – СЛОВНИК.ua, англійської мови – Cambridge Dictionary, Oxford Learner’s Dictionary. В статті звернено увагу на отримані від систем еквіваленти, встановлено доречні і проблемні варіанти перекладу. Головною метою статті є визначення системи, яка найбільш оптимальна для використання в перекладацькій діяльності, за допомогою зіставного аналізу результатів перекладу як з оригіналом, так і між собою, доречні і проблемні варіанти перекладу зазначити у кількісних показниках.Документ Дружба – найбільший скарб(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.Нещодавно телефонувала Марині Черноіваненко. Вона вже декілька місяців живе в Чехіїї зі своєю дочкою, яка категорично проти того, щоб мама під час війни поверталася сама до Одеси. Серед іншого Марина повідомила, що зробила неймовірно коротку стрижку, і сумно додала: «Ти ж пам’ятаєш, що Женя завжди був категорично проти такої зачіски…».Документ Миттєвості, розсипані у бутті філфаку (пам’яті професора Євгена Михайловича Черноіваненка)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Раковська, Ніна Михайлівна; Rakovska, Nina M.Писати про вченого, разом з яким ти пройшов довгий життєвий шлях, завдання не з легких, тому обираю лише те, що запам’яталося найбільше. Як відомо, пам’ять вибіркова та примхлива. У ній завжди переплітаються значні й дуже незначні моменти…Документ «Життя під знаком університету»: кредо декана, професора Є. М. Черноіваненка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кутуза, Наталя Валеріївна; Kutuza, Natalia V.Якщо пишеш спогади, то інколи це значить людини вже немає, й ти починаєш замислюватися про те, що життя швидкоплинне, як би банально це не звучало. Спогади… не віриться й до сьогодні. Із пам’яті виринають певні моменти, що, на перший погляд, здаються у якомусь хаотичному порядку, але через деякий час вони, наче мозаїка, створюють візерунки історій, подій. Після першої асоціації, що ти не можеш повірити в те, що Євгена Михайловича вже немає, далі виринає зі спогадів відчуття якогось всеохопливого спокою, рівноваги та впевненості, які випромінював Євген Михайлович, хоча наприкінці його життя від нього самого дізналася, що він був запальною людиною. Це для мене була несподіванка, яка мене дуже здивувала, якась кардинально відмінна риса особистості, хоча в різних обставинах і з різними людьми ми відкриваємо різні грані нашого характеру, це ж не секрет. Також для мене стало відкриттям, що Євген Михайлович був затятим бітломаном, він дуже полюбляв «Beatles» та все, що з ними пов’язано: від творчості до сувенірів.Документ Професор Євген Черноіваненко як дослідник риторичної літератури Є. Джиджора(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Колеги та учні Євгена Михайловича Черноіваненка добре знають, що сферою його наукових інтересів була теорія літератури. У своїх книгах, статтях, виступах на конференціях, обговореннях дисертацій та приватних розмовах вчений наголошував, що найбільше переймається проблемами укладання актуальної теорії літератури та відповідною методологією її викладання у вищій школі. Якоюсь мірою актуалізувати проблему побудови теорії літератури йому вдалося в головній, з моєї точки зору, літературознавчій праці – монографії «Літературний процес в історико-культурному контексті» .Документ Топос Києва в есеїстиці Є. Кононенко(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Чикур, Лілія Дмитрівна; Shevchenko, Tetiana M.; Chykur, Liliia D.У статті проаналізовано топос Києва в есеїстичній творчості Є. Кононенко. На підставі аналізу збірок «Героїні та герої», «У черзі за святою водою» та «Слово свого роду» наголошено, що краєвиди столиці і розмисли довкола них постають вагомою частиною текстового простору, частиною урбаністичного пейзажу, а в окремих випадках і перетворюються на героя твору: свідка подій, спостерігача, а то й особливого учасника. Наголошено, що Київ в есеях виконує роль неодмінного складника художньої оповіді та авторської рефлексії. Описи головного міста України інтонуються авторськими ментативами, слугують ілюстративним матеріалом, подекуди виступають квінтесенцією авторських спостережень. Панорамні та зредуковані відповідно до авторського задуму локації Києва переважно зосереджені в текстах, що присвячені соціокультурним питанням, рідше винятково літературним. Доведено, що Київ в есеїстичній інтерпретації Є. Кононенко постає неореалістичним образом з певними постмодерними акцентами. Письменниця не ідеалізує і не сакралізує столицю. У її творах практично немає описів відомих локацій. Усі місця столиці, обрані авторкою для осмислення, є знаковими винятково для неї особисто і часто є малознаними широкій аудиторії. Авторка, міркуючи про проблеми сьогочасного буття людини творчої, обирає столицю в якості тла розповідей і рефлексій, пропонуючи культурологічні, соціальні, екзистенційні, метафізичні та автобіографічні ментативи й наративи. Столиця постає центром авторського буття і водночас його тлом. Зроблено висновки, що в есеях Є. Кононенко не йдеться про спеціально створений образ Києва, а також не представлено тему міста, традиційну для митців- класиків; ідеться про урбаністичний дискурс довкола Києва, а самі твори є рефлексією про життя, творчість, родину, комунікацію, спричинені цим мегаполісом.Документ Мегаесей як літературний формат: лесезнавчий дискурс(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.У статті проаналізовано мегаесей як формат у сучасній українській літературі на прикладі 3 видань: «Моя Леся Українка» Н. Зборовської, «Леся Українка. Драма усвідомлення тіні» Є. Кононенко і «Notre Dame dʼUkraine. Українка в конфлікті міфологій» О. Забужко. Усі три твори схожі матеріалом обсервації (осмислюється творчість видатної мисткині з урахуванням обставин її життя та епохи), обраним форматом вивчення (багатоаспектне осмислення однієї теми), індивідуально- авторським підходом до інтерпретації відомих і мало знаних широкій аудиторії творів поетеси. Проаналізовані мегаесеї засвідчили винятковий інтерес до спадщини Лесі Українки, осмислення якої у мегаформаті відкриває системні та багатоаспектні можливості особистісної інтерпретації її феноменальної творчості. Презентовані твори комплексної організації зі зваженою та обґрунтованою структурою, усі компоненти якої внутрішньо впорядковані, засвідчили широкі можливості письменницької та наукової рефлексії, зібраної воєдино. Твори задекларували себе як інтегровані ансамблеві утворення, що вирізняються завершеністю, звʼязністю, кожен твір у книзі розвиває мікротему, заявлену в попередньому творі, і навряд чи може існувати поза контекстом і цілісністю. Важливими є роль вступу (передмови) і післямови у кожній книзі. При цьому основні творчі практики осмислення буття – самопрезентація, самоідентифікація – залишаються панівними в есеї як мегаформаті. У статті доведено, що образність, емоційність, активне використання мовно- стилістичних засобів художньої виразності, що породжують мислеобрази, а в окремих випадках і публіцистичний пафос, як засвідчили твори Н. Зборовської, О. Забужко і Є. Кононенко, залишаються дієвими есеїстичними практиками лесіани і такого формату.Документ Інфернальний код поезії Іздрика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Томбулатова, Іраїда Ігорівна; Tombulatova, Iraida I.У статті здійснено спробу проаналізувати особливості втілення інфернального коду у сучасній українській поезії. Коротко зазначено про зображення та вираження інфернального у мистецтві загалом та в літературі зокрема в різні хронологічні періоди (враховуючи і пермісивну культуру сучасності) та підходи щодо вивчення інфернального коду сьогодні. Зазначено, що вчені досліджують інфернальні образи та сюжети, зважаючи на різні гуманітарні питання та проблеми, застосовуючи різноманітну методологію, яку наведено у статті. Оскільки одними з традиційних бінарних опозицій у мистецтві є «верх-низ» та «добро-зло» і похідні від них, очевидно, що навколо екстремумів зазначених бінарних опозицій конструюються різні художні образи та художні деталі у поєднанні з мотивами та сюжетами, які пов’язані з пеклом та «диявольським» універсумом, семіосферою інфернальності. Аналіз сфокусовано на сучасній українській поезії, а саме на віршах одного з найбільш відомих сучасних українських письменників Юрія Іздрика (збірка поезій «Ліниві і ніжні», 2018 року). Дослідження стосується різних рівнів тексту: від поетики назви до поєднання інфернального з певними мотивами, типовими для поезії Юрія Іздрика. увагу зосереджено як на рівні фенотексту, так і на рівні генотексту. Ба більше, йдеться про різні художні деталі, які є індикаторами інфернального коду та різні сценарії розвитку існування в конкретних текстах інфернального коду. Означено варіанти інтерпретації інфернального коду на рівні тексту, підтексту, інтертексту та метатексту. Фактично, інфернальний код – не новація і має свою традицію в історії мистецтва та літератури, але важливо підкреслити, що він часто імплементується у тексти новаторськи та може мати унікальні риси, що свідчить про актуальність цього короткого літературознавчого дослідження.Документ Сенсорна образність як складник ліричного дискурсу збірки Анатолія Дністрового «Дні тривог»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Маліцька, Анна Дмитрівна; Malitska, Anna D.У статті досліджується сенсорна образність як невіддільний елемент воєнної поезії на матеріалі збірки «Дні тривог» А. Дністрового. Попри наявність численних студій сенсорики в українському літературознавстві питання її значення у художній мілітаристиці залишається недостатньо вивченим. Відтак актуальність теми пояснюється малодослідженістю фактичного матеріалу, а також важливістю студій сенсорики у ліричному дискурсі літератури мілітарного спрямування. У статті розглянуті перші два розділи книги «Дні тривог», до яких увійшли тексти, хронологічно написані у період повномасштабного вторгнення. Аналіз збірки засвідчує домінування у ліриці А. Дністрового візуальних образів, як статичних, так і динамічних, що пояснюється універсалізмом творчості митця, у якій поєднуються література й образотворче мистецтво. Їхнє функціонування поряд із аудіальними образами дозволяє говорити про кінематографічний характер текстів. Важливою домінантою лірики є звернення до чорно-білої колористики, суголосної ілюстративному доповненню книги. Меншою мірою представлені одоративні й смакові образи, які однак є основними засобами натуралістичного зображення воєнної дійсності. Кінестетична образність стає вираженням контрасту між мирним та воєнним життям, загострює проблематику розірваності часу й простору. Доведено, що у системі сенсорних образів наявна синестезія як художнє явище. Зроблено висновок про те, що сенсорика, яка є однією з характерних особливостей книги «Дні тривог», засвідчує експресіоністичний елемент поезій А. Дністрового періоду повномасштабного вторгнення та інтертекстуальний перегук зі збіркою «Дні» Є. Плужника не лише на концептуальному та філософському, але й на жанровому рівнях.Документ Маніпулятивні особливості прийому «стимулювання реакції» під час формування інформаційної бульбашки в ІПсО(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Тельпіс, Дмитро; Telpis, DmytroСтаттю присвячено дослідженню прийому «стимулювання реакції», що використовується з метою збору т. зв. активних цифрових слідів українських користувачів в соціальних медіа. Шкідливим наслідком цього зʼясовано «вичленовування» серед української авдиторії груп користувачів та формування для них інформаційних бульбашок, котрі стають сприятливим середовищем для подальшої реалізації ІПсО на вже визначеній авдиторії. Метою статті є увиразнення маніпулятивних особливостей прийому «стимулювання реакції», що використовується в процесі формування інформаційної бульбашки під час впровадження ІПсО. Для цього реалізовано такі завдання: 1) окреслено поняття «маніпулятивний вплив»; 2) витлумачено прийом «стимулювання реакції», поняття «цифровий слід»; 3) схарактеризовано процес формування інформаційної бульбашки; 4) класифіковано за тематичною скерованістю дописи-стимулятори досліджуваного прийому; 5) виокремлено вербальні й невербальні засоби маніпулятивності дописів. Об’єктом розвідки є впливовий потенціал ІПсО, предметом – маніпулятивні особливості прийому «стимулювання реакції». Матеріалом дослідження стали дописи в мережі «Фейсбук», опубліковані протягом червня–жовтня 2024 року, загальною кількістю понад 400 текстових фрагментів. Джерельною базою розвідки обрано публікації, що мали ознаки прийому «стимулювання реакції» та розповсюджувались під час впровадження ІПсО. Встановлено, що прийом «стимулювання реакції» передбачає вплив на користувача з метою змусити його здійснити реакцію на заклики, прохання, накази маніпулятора (залишити коментар, вподобайку, зробити репост допису тощо) в соціальному медіа. У статті зазначено, що відповідна інформаційна бульбашка формується під дією дописів-стимуляторів таких типів: квазікомеморативні, розшукові, військово- патріотичні, «благодійні», святково-ритуальні, самопрезентаційні, сакрально орієнтовані, комбіновані. Маніпулятивність дописів-стимуляторів забезпечується створенням інтен- сифікованого позитивного/негативного емоційного фону, відповідністю інтересам користувачів, орієнтацією на психоментальні особливості обʼєкта маніпуляції, невизначеністю описуваних ситуацій або навпаки великим обсягом деталізованої інформації, тенденційним збільшенням кількості розповсюджених дописів-стимуляторів у стрічках користувачів. Наголошено на тому, що українські користувачі, залишаючи активні цифрові сліди під дописами- стимуляторами, не просто стають жертвами поточних російських ІПсО, але й автоматично, несвідомо долучаються до групи користувачів, які стають потенційною цільовою авдиторією подальших операцій.Документ Лінгвістичні маркери нативної реклами в мережевому дискурсі / Н. Кутуза, О. Михайлова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кутуза, Наталя Валеріївна; Михайлова, Олена; Kutuza, Natalia V.; Mykhailova, OlenaСтаттю присвячено лінгвістичним маркерам нативної реклами, яка функціонує в мережевому дискурсі. Визначено основні ознаки, які притаманні нативній рекламі на відміну від традиційної, пояснено переваги нативної реклами. Мета дослідження ‒ проаналізувати специфіку лінгвістичної реалізації нативної реклами в мережевому дискурсі. Об’єктом дослідження стала нативна реклама в мережевому дискурсі, предметом – лінгвальна реалізація нативної реклами. Джерельною базою слугували соцмережі «Facebook», «Instagram», «YouTube», вебсайти «Мейкап», «Розетка», «Prom», платформи Google та ін. Ілюстративний матеріал становить 150 одиниць нативної реклами. Окреслено специфіку нативної реклами, «джинси», прихованої реклами. Запропоновано удосконалення форматів нативної реклами, а також авторська класифікація видів нативної реклами. З’ясовано актуальні лінгвістичні маркери нативної реклами: 1) обов’язкові маркування (у вигляді однієї лексеми «Реклама», «Спонсоровано», а також синтаксичні конструкції, які є словосполученнями або частиною початку речень «За підтримки»; «На правах реклами»; «Партнерська пропозиція»; «В співробітництві з...»); 2) рекомендаційний характер повідомлень (поради) та відсутність прямого заклику до купівлі, які тісно пов’язані між собою.Документ Лінгвістична реалізація мотивів елітарності в іміджевому рекламному дискурсі (на прикладі соцмереж)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кравець, Інна; Kravets, InnaУ статті розглянуто реалізацію мотивів елітарності в іміджевому рекламному дискурсі, а саме їхня лінгвістична специфіка. Виявлено, що в рекламній діяльності із серії т. зв. споживацьких мотивів власне мотиву елітарності немає, а є дотичні, такі, як мотив престижу й мотиви самоствердження. Мета дослідження ‒ виокремити лінгвістичні маркери мотивів елітарності в іміджевому рекламному мережевому дискурсі. Об’єкт дослідження є рекламний дискурс, предмет ‒ лінгвістичні маркери мотивів елітарності іміджевого рекламного мережевого дискурсу. Джерельна база дослідження ‒ українськомовні іміджеві рекламні дискурси соціальних мереж «Інстаграм» і «Фейсбук», зафіксовані протягом 2022‒2024 рр. Детально розглянуто семантику лексем «еліта», «вишуканий», «престиж» та їхні похідні, де виявлено спільну сему, що маркує елітарність запропонованих рекламою товарів та послуг. Проаналізовано рекламні повідомлення й доведено, що окрім власне окреслених лінгвістичних маркерів, застосовуються й інші (витончений, елегантний, ексклюзивний тощо), які контекстуально актуалізують мотив елітарності.