Переглянути
Нові надходження
Документ Кримськотатарсько-український електронний словник ідіом: принципи створення та функціонування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Слободенюк, Майя СергіївнаКомп’ютерна лексикографія з початку ХХІ століття стає однією з пріоритетних галузей прикладної лінгвістики, оскільки новітні технології забезпечують новаторські підходи до створення й функціонування словників. В українському мовознавстві комп’ютерна лексикографія отримала потужний розвиток завдяки передусім діяльності Мовно-інформаційного фонду на чолі з академіком Володимиром Широковим, з ініціативи якого було розроблено, створено та оприлюднено низку лексикографічних праць, як-от: «Словники України online», Тлумачний словник української мови у 20 томах, Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності, Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка, Український біографічний архів, Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання тощо. Усі вони наявні у відкритому доступі на платформі (https://www.ulif.org.ua/slovniki-ukrayini) та активно використовуються охочими. Другою передумовою розвитку українською комп’ютерної лексикографії є створення національних корпусів української мови. Серед яких найбільше відомі розроблений фахівцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка (https://www.mova.info/) та створений Марією Шведовою Генеральний регіонально-анотований корпус української мови (ГРАК). Саме на підставі ГРАКу, що має зручний функціонал, постійне оновлення та «прив’язку» до ВЕСУМу (Великого електронного словника української мови) започатковано роботу зі створення різномастих лексикографічних ресурсів. Активне залучення до цієї роботи студентів українських ЗВО стало можливим завдяки грантовому проєкту Єнського університету (Німеччина) «Шість курсів з цифрової української філології», до якого долучилися і студенти Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Саме в межах цього курсу було запропоновано розроблення кримськотатарсько-українського електронного словника ідіом.Документ Нативна реклама в мережевому дискурсі: специфіка лінгвістичної реалізації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Михайлова, Олена ОлексіївнаРекламна сфера вже давно відштовхує пересічних споживачів, тому рекламісти вигадують усі нові й нові способи рекламування або активізують не досить популярні, щоб досягти головної мети: створити попит на придбання певного бренду. Споживачі серед навали різноманітних пропозицій (рекламного та нерекламного характеру) просто губляться та їхній мозок елементарно захищається, нехтуючи усіма пропозиціями. Відповідно реклама у цьому плані у досить невиграшній позиції, оскільки апріорі є такою інформацією, яку особистість не бажає сприймати, вважаючи її нав’язливою, набридливою, непотрібною, такою, що не вартує уваги, і нехтує нею.Документ Перфоманс у громадсько-політичному дискурсі як антивоєнна "мова образів"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Масалов, Павло ВолодимировичПовномасштабне російське вторгнення, яке суттєво вплинуло на соціальні, політичні, психологічні та інші процеси, стало каталізатором суспільної реакції. У відповідь на масштабну воєнну агресію активісти реагують різноманітними формами протесту, використовуючи техніки антивоєнного акціонізму, такі як перформанси, артінсталяції, флешмоби, гепенінґи, марші та інші подібні акції. Прояви суспільної реакції на події, що відбуваються в країні, породжують необхідність аналізу технік антивоєнного акціонізму, зокрема на прикладі антивоєнних перформансів, для глибшого розуміння цих явищ.Документ Прийоми створення комічного в українському політичному дискурсі 2022-2024 років: впливовий аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кузнєцова, Анастасія МихайлівнаСучасний політичний дискурс, особливо в умовах глобальних викликів та криз, займає важливе місце в житті кожної нації, адже він не лише відображає політичну ситуацію, але й активно впливає на свідомість громадян, під його впливом формується громадська думка. В Україні, в умовах війни з росією, особливо зростає роль політичного дискурсу, що має на меті не лише інформування, а й підтримку морального духу нації, формування іміджу країни на міжнародній арені, а також мобілізацію громадян. Важливим елементом такого дискурсу стає використання комічних прийомів, які не лише знижують рівень напруги, але й можуть бути ефективним інструментом політичного впливу.Документ Проблеми та перспективи машинного перекладу: аналіз та способи оптимізації (на матеріалі англійської та української комбінації текстів)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бушуєв, Даніл ВолодимировичАктуальні завдання прикладної лінгвістики пов’язані із застосуванням мови у суспільстві: «викладанням, машинним перекладом, аналізом і синтезом мовлення, системами автоматичної обробки текстів, термінологічною діяльністю та штучним інтелектом» [7, с. 11].Документ Мовна особистість жінки-бунтарки в жіночій прозі кінця ХІХ - початку ХХ століття (на матеріалі творів Лесі Українки та О. Кобилянської)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сіліон, Катерина ГеоргіївнаСучасна лінгвістика – складна й розгалужена система знань про людську мову, якою почали цікавитись приблизно з середини першого тисячоліття до нової ери. Зараз ця наука являє собою інтегрований комплекс самостійних галузей знань, основним методологічним принципом яких є антропоцентризм.Документ Дискурс інтертекстуальності в сучасній українській літературі (на матеріалі текстів "Амулет Паскаля" Ірен Роздобудько, "Ключ" Василя Шкляра, "Танго смерті" Юрія Винничука)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Оріненко, Ірина МиколаївнаСучасна українська література являє собою багатогранний простір, у якому наявні різні культурні коди, історичні реалії та філософські осмислення дійсності. Одним із ключових аспектів літературного аналізу сьогодні є дослідження інтертекстуальності – явища, яке дозволяє розкрити взаємодію текстів, їхній зв’язок із культурною та історичною пам’яттю. Такі твори як «Ключ» Василя Шкляра, «Амулет Паскаля» Ірен Роздобудько та «Танґо смерті» Юрія Винничука демонструють, як інтертекстуальність збагачує літературний текст, перетворюючи його на простір діалогу між різними епохами, жанрами та традиціями.Документ Лінгвістичні засоби впливу рекламних текстів: семантико-граматичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Міроненко, Владислава ІгорівнаПоширеність і безумовне різноманіття рекламної парадигми зумовили зростання уваги дослідників до її багатовекторного аналізу і розширення кола наукових питань, які вивчають в різних лінгвістичних напрямах: загальні основи рекламної діяльності як різновиду комунікації та аксіологічні закономірності її сприйняття (І. Аренс, І. Дейан, О. Медведєва, В. Музикант, К. Ротцолл, Ч. Сендідж та ін.), загальносеміотичні та лінгвальні особливості рекламного тексту як такого (О. Анісімова, А. Кромптон), специфіка та природа його структурних елементів, композиційні ознаки (І. Морозова, О. Порпуліт), роль окремих мовних складників рекламного тексту – фразеологізмів (Л. О. Баркова), стилістичних маркерів (М. Кохтев), онімних одиниць (А. Кениз (А. Ковалевська), Н. Кутуза), рекламного іміджу в цілому (Г. Почепцов, Т. Смирнова та ін.).Документ Концептуальна метафора "тварина - людина" у фразеології української та польської мов(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Маличенко, Юлія СергіївнаМіжмовне зіставлення одиниць лексичного та фразеологічного рівнів має на меті вивчення своєрідності концептуалізації світу в різних національних мовах (В. Гумбольдт, А. Вежбицька, Є. Бартмінський, С. Жаботинська, Ю. О. Жлуктенко, А. П. Загнітко, В. І. Кононенко, Е. Косеріу, Т. Космеда, М. П. Кочерган, Л. А. Лисиченко, В. М. Манакін, М. Скаб).Документ Асоціативні пріоритети сучасної реклами: експериментальне дослідження(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лук'янчук, Наталя ВолодимирівнаАктуальність роботи зумовлена її орієнтацією на вивчення сугестійних елементів мови, представлених у сучасному медіапросторі як надпотужному сегменті комунікативного впливу. Сам феномен впливу як мовленнєвого, так і комунікативного сьогодні привертає увагу багатьох дослідників (М. Желтухіна, Й. Стернін, В. Різун, Н. Слухай, І. Сусов, Г. Франке, З. Харріс, І. Черепанова, І. Шкіцька), насамперед у просторі реклами (В. Зірка, Н. Кутуза, А. Ковалевська, Т. Ковалевська, Н. Кондратенко, І. Морозова, О. Олексюк, О. Семенюк, Н. Слухай, Л. Славова, Л. Хавкіна), витлумачуваної як «1. Заохочувальне оповіщення; популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привертання уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін.; поширення відомостей про кого-, що-небудь для створення популярності. 2. Плакат, об’ява і т. ін., що використовують як засіб привертання уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін. 3. Намагання звернути увагу на когось або на себе (самореклама)» [57, с. 891]. Саме рекламу вважають дискурсом із максимальним сугестійним потенціалом як вітчизняні (І. Авдєєнко, Н. Кутуза, О. Попова, Т. Ковалевська, Л. Компанцева, О. Селіванова), так і зарубіжні (Б. Аренс, Дж. Барнетт, К. Бове [84], Ф. Дженкінс, О. Іссерс, Д. Коен, Н. Кокемуллер [91], В. Кробер-Риль, Дж. Майерс [98], Дж. Телліс, Дж. Худ, Р. Чалдіні) дослідники, оскільки саме вона «як соціально- психологічна реальність вагомо впливає на формування суб’єктивного досвіду, певних соціальних орієнтацій, відповідно до яких формуються певні ціннісні уявлення та схеми дій, що є насправді шаблонами, які пропонуються людині для рішення завдань і задовільнення потреб» [38, с. 198].Документ Економічний дискурс: соціофонетична специфіка гендерного мовлення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ковальчук, Богдана ОлегівнаУ суспільстві з високим рівнем освіти й культури, де європейська інтеграція є не лише зовнішньополітичним вектором, а й стратегічним орієнтиром потужного та динамічного розвитку всієї української спільноти, розбудови національної мови, неодмінно культивується висока оцінка зразкової літературної усної та писемної мови. Усне мовлення у багатьох випадках залишається недосконалим. Нині простежується особливе підвищення інтересу українців до володіння орфоепічними нормами, адже це питання має велике значення для загального рівня культури розвиненої особистості, та й з усіх норм сучасної української літературної мови найменш засвоєними практично є вимовні, тому опис мовлення сучасної молоді України, зокрема особливостей її вимови з огляду на гендерну специфіку та фахову діяльність – проблема центральна й свідчить про актуальність теми дослідження.Документ Засоби художньої експлікації персонажів у малій прозі Миколи Хвильового(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коваленко, Катерина ВікторівнаМикола Хвильовий – український письменник-публіцист, одна з центральних фігур українського культурного відродження 20-х років ХХ ст. Відомий своєю літературною та політичною діяльністю, неймовірним запалом ідеєю і трагічною долею, Микола Хвильовий впевнено посідає місце на п’єдесталі митців, без яких українська культура та література не були б такими, якими ми їх знаємо сьогодні. Творчість Миколи Хвильового вивела українську літературу на новий – європейський рівень, і дозволила самому письменнику стояти в одному ряду із майстрами європейської психологічної літератури. Непересічна й складна особистість, Микола Хвильовий є автором насичених психологізмом творів, у яких персонажі, заглиблені в постійний самоаналіз, перебувають у процесі комплексної психологічної дисоціації, зумовленої екзистенційними проблемами. Творчий доробок цього унікального митця складають як поезії, загальновідомі новели й оповідання, роман «Вальдшнепи» – твори, що є перлинами українського імпресіонізму, неоромантизму, символізму, так і написані в останні роки життя «соцреалістичні» оповідання й нариси, створення яких зумовлене постійним тиском радянської влади. О. Ситник зазначає, що проза Хвильового відзначається глибоко національною вкоріненістю авторської свідомості письменника [51, с. 371].Документ Колоративна парадигма поетичного простору Павла Тичини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Карай, Алла МиколаївнаВивчення процесів розвитку мови в плані вираження експресивних потенцій лінгвістичних засобів, є надважливою проблемою, бо вона стосується мови як виразника народної духовної спадщини. Етапи цього розвитку можна простежити, досліджуючи творчість письменників, які постають як самобутні мовні особистості, кращі представники творчих особистостей, розбудовувачі рідної мови. Майстром слова, який увійшов в історію української літератури як оригінальна мовна особистість, і є Павло Тичина. Його ідіостиль, його мовотворчість – яскраве свідчення динамічних змін української мови, набуття нею здатності бути не лише виразником думки, а й естетичним ідеалом. Студіюючи мовотворчість наших майстрів слова, науковці простежують процеси становлення української мови та її лексичного складу.Документ Економічна термінологія в системі української мови: семантико-структурний аналіз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гейна, Оксана ВолодимирівнаТермінологічна лексика є важливим компонентом лексичного складу розвиненої мови, в ній відбиваються наукові досягнення, диференціюються наукові знання, відображається рівень науково-технічного прогресу, характер економічної, політичної, суспільно-культурної, виробничої діяльності людей. Термінологія окремої професійної сфери – динамічний процес, терміносистема постійно розвивається, має як загальні, так і специфічні закономірності.Документ Прізвища студентів філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова: структурно-семантичний, етимологічний та асоціативний аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Велічко, Ілля СергійовичІмена та прізвища створювалися віками, всі вони несуть у собі якусь таємничість, приховану суть. Українські імена та прізвища мають свою історію виникнення. Звичайно, не можна охопити всі типи українських прізвищ – цього величезного за обсягом і надзвичайно розмаїтого за будовою і значенням основ лексичного шару нашої мови. Але потрібно наголосити, що наше ім’я та прізвище – це не сухий, позбавлений суті, паспортний знак, це вічність, яка не вмирає, не зникає, не зітліє. Загалом прізвища ілюструють важливий інформаційний потенціал для багатьох галузей науки, бо репрезентують специфічну лексику і продуктивні словотвірні процеси часу їхнього формування, а також матеріальний, культурний, історичний досвід народу, його звʼязки з іншими етносами.Документ Сугестиційні домінанти рекламних оголошень про знайомство: лексико-семантичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бурлака, Анастасія ВадимівнаСучасні рекламні оголошення про знайомство мають не лише інформативну функцію, але й виконують важливу роль у формуванні певних очікувань та впливі на адресата через лексичні та семантичні засоби. Одним з основних механізмів цього впливу є сугестія – приховане навіювання, яке реалізується через добір лексичних та семантичних засобів. Вплив як комплексний феномен вивчався ще з давніх часів (Платон, Сократ, Цицерон, Авіценна, Апулей, Аристотель). Питання мовленнєвого впливу й сугестії активно досліджують як у міжнародному, так і в українському науковому середовищі. У світовій науці значний внесок у розробку теорій мовного впливу зробили такі дослідники, як В. Вівер, Л. Вітгенштайн, П. Грайс, Дж. Ліч, Дж. Міллер, Р. Остін Лакофф, К. Леві-Стросс, Ч. Морріс, Ч. Пірс, Р. Чалдіні, К. Шеннон. В українському науковому середовищі вивчення сугестії займаються такі дослідки, як Бацевич Ф., Горощко О., Загнітко А., Ковалевська А., Ковалевська Т., Косенко Ю., Коч Н., Кочерган М., Кутуза Н., Ляпічева О., Почепцов Г., Селіванова О., Форманова С., Ященкова О.Документ Жанрово-стильові особливості творчості Ганни Костенко(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Богданова, Катерина ВіталіївнаЖивучи у добу панування мистецького напряму постмодернізму, ми маємо змогу ще більш об’ємно проаналізувати творчість сучасних українських письменників та їхні жанрово-стильові особливості, зокрема приділити увагу представникам літератури рідного краю. Ганна Костенко майстерно використовує засоби постмодернізму, за допомогою яких розкриває багатогранні сутності героїв своїх творів, зокрема порушує актуальну тему взаємозв’язків митця та суспільства, а також найбільш сучасно інтерпретує образ Одеси, не продовжуючи та не заперечуючи одеський міф. Незважаючи на молодий вік (д. н. 1988 р.), авторка вже встигла зробити вагомий внесок в літературу та захопити читачів глибоким психологізмом і філософією стану душі митця.Документ Функції старослав'янізмів у творах Павла Загребельного(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бєлан, Володимир ВолодимировичЛексика сучасної української мови включає в себе багато запозичень з інших мов. Серед них виокремлюються старослов'янізми – лексеми, запозичені зі старослов'янської мови, яка була однією з писемно-літературних мов, поширених у Київській Русі, а також мовою церкви. Старослов'янська мова є першою писемно-літературною мовою слов'ян: її було створено в IX столітті на основі одного з південнослов'янських діалектів, а на території Київської Русі вона отримала поширення вже після християнізації цієї держави. Старослов'янська мова мала виняткове значення для східних слов'ян зокрема й тому, що істотно вплинула на давньоруську мову, від якої походять теперішні східнослов'янські мови, кожна з яких має в своєму лексичниму складі запозичення зі старослов'янської.Документ Неофіційний антропонімікон м. Хмільник Вінницької області: семантичний, словотвірний та асоціативний виміри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Береженна, Дарина СергіївнаДослiдження неофiцiйних aнтропонiмiв нa теренaх регiонiв Укрaїни, стaли aктуaльними нaприкiнцi 20 – нa почaтку 21 ст. Остaннiм чaсом стaло зрозумiло, що структурний тa семaнтичний пiдходи повною мірою не висвiтлюють дaну тему, оскiльки aнтропонiмний мaтерiaл мiстить в собi широкi aсоцiaтивно – метaфоричнi компоненти. Сaме тому предмет дослiдження неофiцiйних aнтропонiмiв постiйно розширюється.Документ Художні особливості збірки "Річка Геракліта" Ліни Костенко(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Байлюк, Владислава ДмитрівнаІм’я Ліни Костенко широко відоме як на теренах України, так і поза її межами. І це зрозуміло, бо кожний вихід з друку її чергової збірки поезій чи роману, її публікація чи публічний виступ викликає резонанс у суспільстві.