Переглянути
Нові надходження
Документ Емоційно-оцінний потенціал оказіоналізмів в українському дитячому дискурсі (на матеріалі творів В. Нестайка)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ковальова, НаталіяВивчення індивідуально-авторських новотворів у дитячому дискурсі посідає одне з центральних місць у сучасній українській лінгвістиці. Дитячий дискурс, що за своєю суттю є дискурсом емоційним та оцінним, стає благодатним ґрунтом для словотворчої гри, оскільки оказіональні утворення тут слугують ключовим інструментом характеротворення та формування морально-етичних орієнтирів. Творчість класика української дитячої літератури В. Нестайка є унікальним матеріалом для подібного дослідження. Мова цього письменника, насичена авторськими неологізмами, є феноменом із погляду словотвору і прагматики, проте цілісний, систематизований аналіз саме емоційно-оцінного потенціалу його оказіоналізмів досі лишається недостатньо висвітленим у мовознавстві. Таким чином, потреба в комплексному аналізі оказіональної системи В. Нестайка, включаючи раніше не досліджені твори, та її впливу на оцінну категорію тексту, зумовлює актуальність нашої роботи.Документ Застосування ChatGPT як інструменту генерації рекламних текстів для магазинів техніки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Грінькова, ВладиславаСучасний розвиток цифрових технологій і масове впровадження штучного інтелекту (ШІ) у різні сфери життя зумовлюють появу нових комунікативних форматів та моделей взаємодії між бізнесом і споживачем. Особливо помітними ці зміни стали у сфері реклами та маркетингу, де традиційні підходи до створення текстового контенту поступово витісняються автоматизованими системами. Генеративні мовні моделі, зокрема ChatGPT, сьогодні виконують роль не лише інструментів автоматизації, а й засобів інноваційного переосмислення копірайтингу. Реклама в умовах високої конкуренції та інформаційного перенасичення вимагає нових рішень для ефективного впливу на цільову аудиторію. Магазини техніки як сегмент ринку особливо потребують якісних текстів, адже споживач очікує не тільки інформативності — характеристик і параметрів товару, а й емоційної аргументації, що підсилює мотив до купівлі.Документ Лексико-семантичне поле ПЕРЕМОГА за лексикографічними джерелами і ГРАКом(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Безверхна, ОленаСучасний стан лінгвокультурології українського народу особливо змінився в період повномасштабного вторгнення (з 2022 і донині). Російсько-українська війна впливає на мовну картину носіїв української мови: змінюється склад актуальної лексики, виникають нові значення у слів, окремі лексеми набувають концептуального характеру. Мовна картина уособлює всі історичні зміни, національну-визвольну боротьбу, яка супроводжує український народ досить часто протягом існування, моральні цінності, аксіологічний характер. Серед лексем, що набули нових відтінків значення та постали в центрі національної картини світу українців, – лексема «перемога». Вона набуває нових значень, її семантика розширюється та модифікується у зв’язку з історичними змінами чи певними зовнішніми чинниками під час функціювання в різних дискурсах (публіцистичному, науковому, художньому, розмовному) і формуючи нові смислові компоненти концепту.Документ Гендерна специфіка в усному мовленні українців: позиційні, факультативні та комбінаторні зміни у вокалізмі та консонантизмі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Урсул, АнгелінаЛітературна мова є обробленою й унормованою, однак це не повною мірою стосується її усної реалізації, де зміни формуються на найнижчому, звуковому рівні. Усне мовлення сучасної української молоді демонструє численні позиційні, комбінаторні та факультативні відхилення від кодифікованих орфоепічних норм, що зумовлено як внутрішньомовними процесами, так і соціолінгвістичними чинниками (гендер, регіон, мовне оточення, рівень освіти тощо). Особливої уваги потребують фонетичні процеси у вокалізмі та консонантизмі – зміни голосних, приголосних, звукосполук у різних позиціях, а також асиміляція шиплячих, свистячих і передньоязикових приголосних [д], [т]. Актуальність дослідження посилюється необхідністю зіставити реальний стан усного мовлення молоді з чинною нормативною базою та простежити гендерну специфіку реалізації орфоепічних норм.Документ Динаміка та варіативність особового іменника м. Одеси(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Троценко, ОксанаІм’я людини – це частина історії народу. В іменах знайшли своє відображення побут, вірування, надії, сподівання, художня творчість, історичні події та, мабуть, усі сфери життя народу. Історія, яка може бути зчитаною з власних імен, є більш достовірною, об’єктивною та захоплюючою, ніж з інших джерел. На неї неможливо впливати, її неможливо сховати, її необхідно лише правильно зрозуміти. Вона, як пісні, думи, казки, не розповідає прямо, але багато чого приховує та чекає на свій час.Документ Вербалізація обрядової та соціально-побутової реальності (на матеріалі українських весільних пісень)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сіміцар, Владислав ВіталійовичВесільна обрядовість – феномен, який зберігає світоглядні орієнтири давніх українців. Вона зафіксувала обрядові коди, що дійшли до нас повністю або ж певною мірою трансформувалися. Цей складник народної культури формує загальноукраїнську культуру з її територіальними характеристиками й закономірностями.Документ Художні особливості збірки Є. Кононенко "Поза часом"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Різничук, ЛюдмилаТворчість Є. Кононенко, відомої сучасної письменниці, перекладачки, критикеси, культурологіні уже не один десяток років перебуває в полі зору сучасного українського літературознавства й критики. Авторка самобутніх новел, повістей, романів, есеїв, перекладачка з французької, активний дописувач часопису «Критика», Євгенія Кононенко є доволі продуктивною письменницею. Лише за останні роки вийшли її збірки автобіографічної есеїстики «Слово свого роду», «Нескінчені розмови» і «Той божевільний рік». Розпочавши літературний шлях малою прозою (збірки оповідань «Повії теж виходять заміж», «Колосальний сюжет», «Новели для нецілованих дівчат», «Без мужика», «Зустріч у Сан-Франциско», «Празька химера»), авторка згодом порадувала читача великою прозою («Сестра», «Жертва забутого майстра», «Ностальгія», «Зрада. Zrada made in Ukraine», «Імітація», «Симбалайн»). У спадщині Є. Кононенко також є проза для дітей («Інфантазії: За мотивами поезій Клода Руа», «Неля, яка ходить по стелі», «Неля, яка сходить зі стелі», «Бабусі також були дівчатками»), численні переклади Анні Арно, Томаса Сандоза, Клода Руа, Еміля Неллігана, Анни Гавальди тощо. У свою чергу проза та есеїстика Є. Кононенко перекладена японською, англійською, польською, французькою, чеською, хорватською та багатьма іншими мовами.Документ Семантико-функційна та граматична специфіка медійних фразеологізмів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Олефір, ВікторіяВивчення фразеологічної системи української мови є важливою складовою сучасної лінгвістики, адже фразеологізми становлять особливий пласт національної мови, що зберігає культурно-історичну пам’ять народу, його ментальні та естетичні цінності.Документ Літературна дискусія 1925-1928: еристичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ніколенко, МаріяЛітературна дискусія 1920-х років в Україні стала одним із найважливіших явищ культурного життя доби. Вона розгорталася на тлі суспільних трансформацій після Жовтневої революції та визначала шляхи розвитку нової української літератури. Дискусія розгорнулася надзвичайно широко: протягом кількох років було опубліковано понад тисячу статей, що свідчить про її масштабність і значення для культурного життя доби. Вона охоплювала питання ідейних орієнтирів, ролі літератури у суспільстві, визначення шляхів розвитку української культури.Документ Метафора як елемент ідеостилю Григорія Тютюнника(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Моргуліс, Максим МихайловичУ сучасному мовознавстві проблема вивчення метафори залишається однією з найактуальніших у колі досліджень когнітивної, комунікативної та стилістичної лінгвістики. Метафора, яка впродовж багатьох століть розглядалася передусім як художній троп, нині постає універсальним механізмом мислення, що відображає специфіку сприйняття світу мовною особистістю. Мова письменника, в свою чергу, є особливим простором, де метафора стає не лише засобом образності, а й інструментом концептуалізації дійсності, складником індивідуально-авторського світогляду. У цьому контексті вивчення метафори як стилетворчого концепту та домінанти ідіостилю письменника набуває надзвичайної ваги.Документ Художні особливості творчості одеських шістдесятників (на матеріалі поезії С. Караванського, Г. Могильницької, О. Різникова)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мозоля, АннаОдним із ключових факторів у формуванні сучасної національної ідентичності є феномен українського шістдесятництва (друга половина ХХ століття). Попри значну кількість наукових праць, що стосуються даної теми, основна увага дослідників прикута до київського осередку та його представників, у той час як регіональні центри, зокрема й одеський, залишаються малодослідженими. Надзвичайно важливим є дослідження творчості регіональних представників мистецького руху, адже таким чином відбувається не тільки сприяння зменшенню меншовартості та вшанування пам’яті про місцевих борців за справедливість, а й досягається більш об’єктивне та всестороннє вивчення українського літературного процесу зазначеного перводу.Документ Художньо-стильові особливості роману В. Даниленка "Кохання в стилі бароко"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Михайлюк, Владислав РомановичВолодимир Даниленко, лауреат премії «Благовіст», літературної премії гумору та сатири імені Івана Огієнка, премій імені Є. Плужника і В. Шевчука, журналів «Березіль», «Курʼєр Кривбасу» тощо, відомий український письменник, критик, есеїст, літературознавець, продюсер, член журі численних конкурсів, є одним із найяскравіших представників «житомирської прозової школи» в сучасній українській літературі. Відомий своєю різноманітною літературною діяльністю, цей автор міцно вкорінив у сучасний літературний простір іронічну новелістику, оповідання з неоготичними і необароковими рисами, химерну прозу. Спадщина автора містить цікаві романи, серед яких читачеві найбільше запамʼяталися «Грози над Туровцем», «Клуб ‟Старий Пегас”», «Ніч із профілем жінки», «Маски Діани Стогодюк», «Капелюх Сікорського», «Кохання в стилі бароко». 2025 року побачив світ новий роман митця «Та, що тримає небо» про перші місяці повномасштабного вторгнення, бої за Ірпінь та окупацію Бучі. У спадщині митця вагоме місце також посідають збірки новел «Місто Тіровиван», «Дзеньки-Бреньки», «Сон із дзьоба стрижа». Остання збірка, зокрема, містить і одеські локації, які митець збирав у Південній Пальмірі під час відвідування ним наукової конференції, присвяченої памʼяті лауреата Шевченківської премії В. В. Фащенка у 2000 році. Кожна нова книга житомирського автора стає подією для шанувальників великої і малої прози. Т. Бикова пише митця: «Кожен із його романів характеризується оригінальними жанровими особливостями, автор у межах ‟традиційних” ознак постмодерного роману експериментує з жанром, іронічність присутня не тільки у тексті роману – іронізує автор на стильовому і жанровому рівнях. Водночас його проза глибоко інтелектуальна, спрямована на осягнення екзистенційних глибин буття людини» [2, с. 197-198].Документ Теорія та практика відмінювання іменників під час викладання української мови як іноземної: комунікативний підхід(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Маргаріт, Ірина ІгорівнаВивчення відмінювання іменників української мови як іноземної є актуальною проблемою сьогодення, адже популярність української мови у світі зростає з кожним роком. Вибір теми магістерської роботи зумовлено тим фактом, що вивчення граматики української мови потребує сучасних підходів та методів. Указані в роботі методи, вправи і комунікативні теми допоможуть урізноманітнити завдання в підручниках і посібниках для іноземних студентів та оптимізувати навчальним процес.Документ Семантико-стилістичні особливості онімів у технотрилері М. Кідрука "Бот. Атакамська криза"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Лагодич, ГаннаВивчення онімів у художньому тексті дуже актуальна тема досліджень, оскільки власні назви дають важливу інфор мацію пр о текст. Вони забарвлюють й увир азнюють його, виконуючи істотну текстотвір ну р оль. У письменника власні назви постають потужним засобом для характеристики гер оїв. Він вибир ає імена, думаючи про характер пер сонажа, його особливості та р оль у сюжеті. Сьогодні досліджують ономастикон багатьох укр аїнських письменників, зокр ема В. Винниченка, О. Гончар а, Л. Костенко, Лесі Українки, І. Франка та інших. Як вже було зазначено, це дуже актуальне питання, бо власні назви пер сонажів, як мовні одиниці, не лише називають, але й характеризують денотати р азом з іншими одиницями відобр ажають мислення письменника, багатство його мови, особливість стилю.Документ Художні особливості роману "Для домашнього огнища" і. Франка у контексті його "кримінальної" прози(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кукішева, ВікторіяІван Франко - ключова постать української літератури другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Поряд із поезією, публіцистикою, науковими працями та драматургією він створив значний корпус малої і середньої прози, серед якої особливе місце посідають твори з виразним кримінальним сюжетом. У цьому сенсі роман «Для домашнього огнища» цікавий своїми жанровими і сюжетними особливостями, бо також містить елемент детективної інтриги. Твір цікавий і для науковців, оскільки дозволяє розвʼязувати низку теоретичних питань, що важливі не лише для творчості Івана Франка та історії української літератури, а й для літературознавства та історичної поетики загалом. Одне з таких питань - проблема жанру, жанрового мислення письменника та його епохи [46, c. 6].Документ Німецькі лексичні запозичення в українському розмовному та словниковому дискурсах: лінгвістичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Козачук, ЛюдмилаНімецькі запозичення становлять вагому частину історично сформованої іншомовної лексики української мови, вони відображають важливі етапи політичного, економічного та культурного розвитку. Вивчення німецьких лексичних запозичень є важливим для розуміння шляхів формування лексичного складу української мови, оскільки вони є одним із ключових механізмів розвитку мов. Аналіз германізмів дозволяє простежити мовні контакти, їхні джерела та шляхи інтеграції в український лексикон. Актуальність теми зумовлена необхідністю систематизації знань про німецькі запозичення та визначення їхнього статусу в сучасному мовному просторі України, а також низкою лінгвістичних, соціокультурних і комунікативних чинників. Досі не отримало достатнього комплексного опису їхнє функціонування у різних типах дискурсу, зокрема у розмовному мовленні та в сучасних лексикографічних працях, – це й зумовило вибір теми нашого дослідження.Документ Семантико-структурна специфіка функціонування компаративних фразеологічних одиниць у мові сучасних засобів масової інформації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Грицкевич, ОлександраФразеологічні одинці виступають своєрідними інформаційними конденсаторами у мові суспільно-історичного, культурного досвіду нації. Проблема систематизації та класифікації фразеологічного складу мови постійно перебуває в полі зору мовознавців. Свідченням цього є низка монографій та дисертаційних досліджень, присвячених цій тематиці в українській (А. Архангельська, Ю. Прадід, В. Ужченко, Д. Ужченко), англійській (О. Арсентьєва, О. Кунін), німецькій (Я. Баран, Н. Лалаян, О. Райхштейн, H. Burger, W. Fleischer) та романських (Н. Стрілець) мовах, в яких фразеологізми описуються з огляду на взаємодію лексико-семантичних і структурних явищ у процесі їхнього виникнення і функціонування.Документ Художні особливості збірки "Кожен день -інший" Г. Пагутяк(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Велічко, ДіанаГалина Пагутяк – лауреатка Шевченківської премії з літератури 2010 року за книгу прози «Слуга з Добромиля», популярна українська письменниця, одна із знакових фігур української прози перших десятиліть ХХІ ст. Відома своєю різноманітною літературною діяльністю, ця авторка міцно вкорінила в сучасну українську літературу фентезі, готичний роман, філософську есеїстику. Творчість Галини Пагутяк дозволила самій письменниці стати в один ряд із видатними жінками-літераторками сучасності: Софією Андрухович, Нілою Зборовською, Оксаною Забужко, Євгенією Кононенко, Марією Матіос, Любовʼю Пономаренко, Тамарою Горіха Зерня, Людмилою Таран тощо.Документ Жанрово-стильові особливості збірки оповідань Т. Малярчук "Говорити"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Блажко, НаталіяТ. Малярчук – сучасна письменниця, журналістка, перекладачка, є досить продуктивною представницею постмодерністичного дискурсу, що підтверджують її численні нагороди та премії (літературна премія «Книга року ВВС-2016», літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженевського тощо). «Доба, в яку Т. Малярчук прийшла в літературу, є (бо вона все ще є) часом переситу постмодернізмом. <…> Тож можна сподіватися на новий виток літературного процесу, початки якого лежатимуть у подоланні постмодерністської естетики і розвитку на її базі нових стильових відгалужень. Творчість Т. Малярчук, на наш погляд, є саме таким паростком нової стильової манери, основою і кореневищем якої є станіславський постмодернізм» [21, С. 127], - зазначає Т. Гребенюк щодо стилістики та літературного напряму письменниці.Документ Полідискурсивний образ Василя Стефаника у творчості С. Процюка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бессмільна, ВікторіяАктуальність теми дослідження зумовлена тим, що сучасний український соціокультурний простір перебуває в стані динамічних змін, що супроводжуються активним переосмисленням національної історії та культурної спадщини. Одним із важливих напрямів цього процесу є перегляд усталених уявлень про постаті минулого та їхня художньо-психологічна реінтерпретація. Українська література початку ХХІ століття засвідчила зростання інтересу до жанру психобіографічного роману та есеїстики, які поєднують документальну основу з поглибленим психологічним аналізом, створюючи нові, часто полемічні, моделі прочитання класиків української літератури. Художня, есеїстична інтерпретація В. Стефаника, наприклад, може слугувати однією з таких моделей.