10. Факультет психології та соціальної роботи
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 10. Факультет психології та соціальної роботи за Ключові слова "159. 923.2:330.33.01"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Емоційне благополуччя та успішність у командних видах спорту(Харківська державна академія фізичної культури, 2024) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.У стрімкому та висококонкурентному сучасному світі командних видів спорту, де успішність у змаганнях пов'язана з фізичними здібностями спортсменів, їх емоційним та розумовим потенціалом, феномен емоційного благополуччя спортсменів має важливе значення. Емоційне благополуччя означає наскільки добре люди здатні приймати і керувати своїми емоціями, почуттями, переживаннями і навіть справлятися з проблемами протягом усього життя. У цій статті представлено комплексний теоретичний, психологічний аналіз взаємозв'язку та взаємовпливу між емоційним благополуччям та успішними спортивними результатами у командних видах спорту. Огляд сучасних психологічних досліджень та публікацій проблеми, що вивчається, спрямований на виявлення зв'язку між емоційною компетентністю, лідерством, спортивною успішністю та емоційним благополуччям професійних спортсменів у командних видах спорту. Цілі даного дослідження полягають у тому, щоб вивчити та розкрити взаємозв'язки та взаємовпливи між емоційним благополуччям та успішністю спортсменів у командних видах спорту. Завдання даного дослідження припускають теоретичне дослідження проблеми емоційної компетентності, лідерства та їхнього впливу на емоційне благополуччя та повсякденне функціонування спортсменів командних видів спорту. Використовуючи методи дослідження, включаючи психологічне оцінювання, бесіди, опитування та глибинні інтерв'ю, ми збираємо необхідні дані для висвітлення взаємозв'язків між емоційним благополуччям та успішністю спортсменів у командних видах спорту. Ця стаття включає сутнісні моменти дослідження, розглядає проблему, що вивчається, огляд останніх досліджень і висвітлює невирішені аспекти у сфері емоційного благополуччя спортсменів у командних видах спорту. Результати дослідження можуть використовуватися для розробки навчальних та тренінгових програм, спрямованих на підвищення емоційної компетентності спортсменів, для підвищення їх ефективності у міжособистісній та груповій взаємодії та досягненні успішності у змаганнях у командних видах спорту.Документ Життєстійкість як фактор успішності професійної діяльності(Гельветика, 2022) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.У статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми життєстійкості як фактору успішності професійної діяльності. Життєстійкість розглядається як комплексний феномен, який має міждисциплінарний характер та досліджується за допомогою категорій, понять, концепцій, ідей дослідників різних наукових напрямів: екзистенціальна психологія (Д. Леонтьєв, S. Maddi, А. Маслоу, Р. Мей, В. Франкл); гуманістична та сучасна позитивна психологія, стосовно розвитку та самоактуалізації особистості (D. Kahneman, А. Маслоу, М. Селігман, М. Чиксентмігайї). Дослідження проблеми успішності особистості в професійній діяльності фокусуються на складових професійної успішності: мотивація досягнення, самоактуалізація, розвиток потенціалу особистості, особистісне зростання. Мета статті – проаналізувати сучасні психологічні уявлення про природу життєстійкості як фактора успішності професійної діяльності. Результати дослідження полягають у висвітленні того, що схильність до життєстійкості спочатку була сформульована як набір установок, які спонукають реагувати на стресові обставини за допомогою зусиль подолання та взаємодії, щоб створити стійкість, перетворюючи потенційні катастрофи на можливості (S. Maddi & S. Kobasa). На протязі останніх десятиліть життєстійкість розуміють як екзистенційну мужність, що сприяє пошуку сенсу життя, що залучає до процесу прийняття рішень (Д. Леонтьєв, S. Maddi, Р. Мей, В. Франкл). Мотивація досягнення є більш сильним фактором ніж інтелектуальні здібності чи енергійність (J. Atkinson, А. Бандура; А. Маслоу; Х. Хекхаузен). Ідеї самоактуалізації (А. Маслоу), оптимізму, благополуччя (Т. Гордєєва, D. Kahneman, М. Селігман) включаються в психологічні програми проектування шляхів наближення до самоактуалізації та розвитку потенціалу особистості. Висновки полягають в тому, що аналіз досліджень проблеми життєстійкості показує, що можна розвивати життєстійкість, і вона допомагає легше долати стреси та кризи, досягати успіху в професійній діяльності.Документ Механізм маркетингового мислення в ефективному бізнесі(Національний авіаційний університет, 2020) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.У статті описано теоретико-методологічне дослідження маркетингового аспекту бізнес-діяльності на прикладі вітчизняних менеджерів виробничо-комерційного підприємства. Мета статті полягає в розкритті специфічних особливостей маркетингового мислення як психологічних факторів ефективної бізнес-діяльності, таких як: пошуковий стиль мислення і орієнтація на актуальні потреби клієнтів; розробки механізму маркетингового мислення особистості у контексті бізнес-середовища. Для проведення діагностичного дослідження автором використано: опитування (інтерв'ю-бесіда по певному плану), вільне інтерв'ю без строгої деталізації за загальною програмою; анкети самооцінок, експертна оцінка топ менеджерами ефективності діяльності менеджерів середньої ланки; інтроспективне опитування з подальшим структурованим опитуванням і детальним записом відповідей. Розроблено і представлено схему механізму маркетингового мислення в ефективному бізнесі. У основі механізму маркетингового мислення менеджерів лежить відчуття необхідності змін, пов'язаний з цим відчуттям пошук і знаходження нових економічних можливостей та ресурсів. З цих можливостей суб'єкт вибирає життєздатні і оптимальні в умовах конкретного бізнес середовища і розробляє декілька альтернативних варіантів рішень з врахуванням актуальних потреб (дійсних вигод, цінностей) клієнтів. Теоретичне значення дослідження полягає в розробці і обґрунтуванні можливості підвищення ефективності бізнес-діяльності менеджерів за допомогою формування і розвитку їх маркетингового мислення і підприємницьких ціннісних орієнтацій за допомогою внутрішньофірмового навчання, а саме соціально-психологічного тренінгу. Актуальним напрямком подальших досліджень є розробка: методики, направленої на формування істотних специфічних поєднань компонентів маркетингового мислення і ціннісних орієнтацій, що оптимізують бізнес-діяльність менеджерів, бізнесменів; розробка, упровадження і розвиток в напряму творчому і пошуковому коректувально-розвиваючої програми маркетингового мислення менеджерів, яка буде сприяти розвитку їх ефективній бізнес-діяльності.Документ Психологія успішності особистості в бізнесі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.Методичні рекомендації з курсу «Психологія успішності особистості в бізнесі» розроблені на кафедрі диференціальної і спеціальної психології ОНУ імені І.І. Мечникова на основі освітньо-професійної програми підготовки здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня «третій (доктор філософії)» (ОКРДФ) відповідно до навчального плану для спеціальності 053 «Психологія. Згідно з навчальним планом «Психологія успішності особистості в бізнесі» є вибірковою дисципліною і її вивчення здійснюється на 2-му курсі навчання здобувачів освітньо-кваліфікаційного третього рівня (доктор філософії). Мета вивчення курсу «Психологія успішності особистості в бізнесі» полягає у ознайомлені здобувачів ОКРДФ з теорією і практикою основ психології менеджменту і бізнесу; наданні здобувачам ОКРДФ сучасних знань про: психологічні особливості особистості і діяльності в бізнесі; сутність психологічних особливостей успішності особистості в бізнесі; сприяння розвитку ефективної професійної комунікації; ефективне використання мотиваційних, інтелектуальних, лідерських ресурсів суб’єктів бізнесу.Документ Розвиток особистісного потенціалу в бізнесі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.Ціль методичних рекомендацій – надати методичну допомогу майбутнім докторам філософії в організації навчально-дослідницької діяльності та забезпечити єдині критерії завдань з курсу «Розвиток особистісного потенціалу в бізнесі». Методичні рекомендації призначені для здобувачів освітньо- кваліфікаційного рівня «третій (доктор філософії)» за спеціальністю 053 «Психологія» на факультеті психології та соціальної роботи ОНУ імені І. І. Мечникова і можуть бути використані здобувачами при підготовці до відповідей на практичних заняттях, оформленні робіт при самостійному виконанні завдань, при підготовці до модулю та заліку.Документ Ґендерні особливості лідерів бізнесу(Гельветика, 2020) Чернявська, Тетяна Павлівна; Єрмакова, А. С.; Chernyavska, Tetyana P.У статті аналізуються теоретичні підходи та емпіричні дослідження гендерних особливостей лідерів бізнесу на прикладі менеджерів вітчизняного виробничо-комерційного підприємства. Мета статті полягає в розкритті специфічних особистісних особливостей топменеджерів і менеджерів середньої ланки (чоловіків і жінок). Емпіричне діагностичне дослідження проводилося з використанням таких методів, як інтерв’ю-бесіда; анкета самооцінок, експертна оцінка топменеджерами ефективності діяльності менеджерів середньої ланки; багатофакторний опитувальник особистості Р. Кеттелла 16-PF (A). Результати емпіричного дослідження щодо відмінностей управлінців (чоловіків і жінок) показали, що для менеджерів-жінок характерні більш високі показники факторів загальнолюдського вектору лідерства в управлінні, такі як інтелектуальність, домінантність, сміливість, упевненість, радикалізм, самоконтроль. Отже, щоб жінкам довести чоловікам свою професійну спроможність, їм необхідно бути більш сміливими, активними, підприємливими. Показано, що вказані показники вищі в жінок-топменеджерів, ніж у жінок-менеджерів середньої ланки. Це пояснюється тим, що топменеджерам доводиться вирішувати проблеми пошуку та знаходження нових можливостей, від яких безпосередньо залежить конкурентоспроможність їхніх компаній на ринку, а отже, і сам факт існування їхніх компаній. Виявлено, що показники нормативності поведінки, чутливості, підозрілості, дипломатичності також вищі в жінок-менеджерів, ніж у чоловіків-менеджерів. Це пов’язано з тим, що топменеджери-жінки на досліджуваному нами підприємстві були керівниками комерційного, фінансового, бухгалтерського, рекламного підрозділів, де працювала більшість підлеглих жінок. Можливо припустити, що жінка-топменеджер більш адекватно, більш чутливо може оцінювати й компетентніше вирішувати проблеми співробітниць-жінок. Це підтверджує, що лідерство в жінок-менеджерів має й власне жіночий вектор. Отже, можливість використання загальнолюдського та жіночого векторів лідерства в управлінні дає змогу жінкам-менеджерам бути гнучкими в ситуаціях, які вимагають відповідної спрямованості лідерського керівництва, і знаходити моделі поєднання загальнолюдського та жіночого векторів лідерства в управлінні.