Перегляд за Автор "Voytseva, Olena A."
Зараз показуємо 1 - 20 з 71
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cемантика та символіка кольоративів у художньому дискурсі поетів Одещини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Стьопочкіна Ганна; Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.У статті розглянуто особливості слів з колірною семантикою у творчості Бориса Нечерди та Тараса Федюка. Аналіз кольороназв з прямим, переносним і символічним значенням засвідчив поєднання традиційного і індивідуально-новаторського у ідіостилі одеських поетів. Встановлено, що в текстах домінує спектр позитивних кольорів для опису емоцій при сприйнятті та оцінці довкілля.Документ Językowy obraz świata polskiego marynarza w marynistycznym dyskursie Zygmunta Batka(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Voytseva, Olena A.; Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена АндреевнаPoniższy artykuł jest poświęcony osobliwościom językowego obrazu świata przedstawiającego tezaurus osobowości językowej polskiego marynarza. Obiektem analizy jest powieść Zygmunta Batka „Łaskawe oceany”, w której autor opisuje własne doświadczenia wynikające z pracy na morzu. Określono opozycje tworzące lingwokognitywne podstawy w strukturze osobowości polskiego marynarza wyrażonej w badanym tekście: marynarz prawdziwy / nieprawdziwy, morze / ląd, życie / śmierć. Przy pomocy zasobów językowych autor ocenia marynarzy jako przedstawicieli wspólnoty społeczno-zawodowej. W marynistycznym dyskursie współdziałają typowe i indywidualne cechy prezentowane przez autora powieści, co świadczy o twórczym indywidualno-autorskim podejściu do interpretacji językowego obrazu świata polskiego marynarza. Przeważa pozytywny wizerunek marynarza, co wynika z dążenia do zainteresowania młodych czytelników pracą na morzu.Документ Linguistic markers of auto- and heterostereotypes in a literary text(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Voytseva, Olena A.; Войцева, Олена АндріївнаThe article deals with ethnic anthropological stereotypes. They constitute the most important part of the worldview in a literary work. The subject of the investigation is linguistic markers of auto- and heterostereotypes in the discourse of the first part of the novel „Glory and praise” („Sława i chwała”) by an outstanding Polish writer Yaroslav Ivashkevich. The aim is to find linguistic markers of ethnic stereotypes of the Poles and other ethnic groups in the literary text. Among the ethnic stereotypes we distinguish between auto- and heterostereotypes. The former are steady and emotionally coloured opinions, judgements, ascribed to a certain ethnic group by its representatives. The latter are ascribed to some ethnic group by a diferent one. Forming auto- and heterostereotypes occurs on a general basis: the emphasis is placed on most prominent national traits, on the contrast between „a native” and „a stranger”. The image of „a stranger” is perceived through the prism of one's own system of values. The inherent attribute of the ethnic stereotype is evaluation which firstly exists in linguistic markers at the lexical level. Valuing is also present in the pragmatic lexical component of ethnonyms (Polak, Ukrainiec, Ros anin, Niemiec, Francuz, Żyd, Austriak), anthroponyms (Chopin, Sienkiewicz, Blok, Lermontow, Majakowski), toponyms (Polska, Ros a, Warsza a, Odessa, Ki , Winnica, Chark , Mosk a, Petersburg, Piotrogrod, Wiedeń, Magdeburg, Paryż). Secondly, at the morphological level evaluation is performed by personal pronouns (my / wy, nasza / wasza; „Kto nie z nami, ten przeci nam”), qualitative adjectives (na ybitnie szy, ielki, piękny, przysto ny). Thirdly, at the syntactic level evaluation is presented by attributive adjectival phrases polski, ukraiński, rosy ski, niemiecki, austriacki, żydo ski, francuski („T arz miał rzeczy iście bardzo polską”; nasze ukraińskie ziemiańst o; ymienił rosy skie naz isko; oficer niemieckich; piechota austriacka; parę żydo skich furmanek; francuskiego zapachu). And forthly, at the stylistic level stereotypes and peculiarities of characters' speech behaviour are described („galicy skie naleciałości pańskie mo y”; „Ni, ni – odparł Lewko – nam treba wertatysia...”; „ J zia uderzył piękny akcent francuski”). Conclusion. In the literary discourse under analysis ethnic stereotypes reflect the nation's attitude to their activity, to the surroundings. They contain various information on the typical traits of the Poles, Ukrainians, Russians, Germans, Jews, Americans, the French and other nationalities. The perspective of the further investigation is to analyse stereotypes of different ethnic groups in literary and spoken texts.Документ Means and ways of naming women’s outerwear (in modern Russian and Polish languages)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Voytseva, Olena A.; Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена АндреевнаThis article deals with the analysis of means of naming and ways of motivation of artifacts in the sphere of lexis denoting women’s outerwear in the Russian and Polish languages at the beginning of the 21st century. It also provides the principles of motivation which help a human being verbalize their pragmatic, axiological and associative notions of the objects under analysis, these having great importance in the history of society and culture. Means of production of concrete names (borrowing, affixation, word composition) are described here. It is also stated that changes that take place in the microgroup of modern women’s outerwear names are connected with intralingual and extralingual factors. These reveal themselves in the production of class variants of the clothing names; in lexis that is replenished with new language units which have differentiative features and reflect clothes function, form, model, the way of their manufacturing, innovations in the sphere of fashion, changes in everyday life; in natural and social conditions of the native speakers’ existence and also in referring to a person for whom the garment is intended or after whose name the object is nominated.Документ Аксіологічна характеристика фразеологізмів з найменуваннями одягу та його деталей в українській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена Андреевна; Voytseva, Olena A.Статтю присвячено систематизації та аналізу ціннісних параметрів українських фразеологізмів із найменуваннями одягу та його деталей. Досліджено ідіоматичні звороти, що відбивають фрагмент мовної картини світу, який інтерпретує довкілля, а також внутрішній світ людини в дзеркалі колективної свідомості. Фраземи з компонентами - назвами одягу є синкретичними мовними знаками, оскільки одночасно позначають дескриптивні й аксіологічні смисли. Стереотипні оцінки, репрезентовані у розглянутих фразеологічних одиницях, виконують функцію своєрідних норм, еталонів лінгвокультурного простору.Документ Аксіологічні особливості лексики українських та польських об’яв жінок про знайомство(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Сокирка, Дар’я; Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Актуальність аксіологічно маркованої лексики в слов’янських мовах зумовлено активною тенденцією розвитку експресивно забарвлених лексем і постійного варіювання лексичного складу української та польської мов для реалізації оцінного компонента в соціально-орієнтованому спілкуванні.Документ Вербальна об’єктивація оцінних іменників зі значенням "особа жіночої статі" в польській мові(Одеський національний університет, 2014) Вітко, Ярослава; Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Розвиток антропоцентризму в сучасній лінгвістиці сприяв становленню нового наукового напряму – лінгвістичної аксіології, що вивчає систему цінностей етносу та способи її репрезентації в мові і культурному континуумі. Питання лінгвістичної аксіології розробляли Єжи Бартмінський, Януш Анусевич, Ф. С. Бацевич, Т. І. Вендіна, Р. Гжегорчикова, А. Ф. Журавльов, Т. А. Космеда, Я. Пузиніна, С. М. Толстая та інші вчені.Документ Використання інтенсивного методу при вивченні сучасної польської мови: проблеми та перспективи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Вивчення іноземних мов на сучасному етапі розвитку суспільства відбувається з метою спілкування, i тому особливого значення набувають методи пов’язані з розвитком мовлення.Документ Вступ до слов’янської філології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Методичні вказівки пояснюють програму курсу, у них подано плани практичних занять з метою оволодіння студентами славістичним матеріалом. Значну увагу приділено слов’янським мовам у зв’язку з історією слов’ян та їхніх держав. Видання призначено для здобувачів філологічного напряму, воно сприятиме підготовці до аудиторної та самостійної праці студентів.Документ Вторинна номінація як спосіб творення польської лінгвістичної Термінології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена Андреевна; Voytseva, Olena A.; Тожиєва, Віталія ВалентинівнаАнотація. Мета статті — розглянути процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови середньопольської (ХVI ст. — 80-ті рр. XVIII ст.) та новопольської (80-ті рр. XVIII ст. — поч. ХХ ст.) доби, на які припали її зародження та становлення. Об’єктом дослідження є терміноодиниці, що позначають поняття в га- лузі мовознавства, зафіксовані в лексикографічній і методичній літературі середньопольської й новопольської доби. Предметом дослідження є особливості вторинної номінації як універсального динамічного термінотворчого процесу в системі лінгвістичної термінології польської мови. У статті застосовано загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи. Завдяки індукції та дедукції, аналізу й синтезу вдалося здійснити теоретичні узагальнення, систематизацію зафіксованого лінгвістичного матеріалу. Описовий і компаративний методи використано для пояснення семантичної будови спеціальних лексем, їхнього походження та функціювання. Компонентний аналіз залучено для виявлення загальних компонентів значення терміноодиниць, утворених шляхом вторинної номінації. У процесі дослідження дійшли висновку, що найпродуктивнішим типом вторинної номінації була термінологізація. Серед термінологізованих лексем виокремлюємо назви граматичних категорій, які утворювали ядро досліджуваної термінології й слугували формуванню похідних номінацій. Процес вторинної номінації виступає як результат розвитку терміносистеми лінгвістики в польській мові, зумовлений реалізацією когнітивної функції мови, узагальненням наукового досвіду й поглибленням знань про мовознавчі поняття. Перспективу дослідження вбачаємо в порівняльному вивченні семантичних процесів у лінгвістичних термінологіях польської та інших слов’янських мов.Документ Джерела вивчення номінації польскої лексики водного господарства (XVI-XIX ст.)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена Андреевна; Voytseva, Olena A.У статті аналізуються джерела польської лексики водного господарства XVI-XIX ст., які свідчать про динаміку її культурно-історичного розвитку.Документ Джерела формування парфумерно-косметичної термінології в українській мові(2019) Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена Андреевна; Voytseva, Olena A.У статті проаналізовано походження парфумерно-косметичної термінології української мови, що розвивається в тісній кореляції з референтною сферою. Встановлено, що у словниковому масиві домінують запозичення (45,6 % від загального числа термінів у кількості 200 слів), що можна пояснити загальнотермінологічною тенденцією до інтернаціоналізації фахової лексики та міжнародним характером розглядуваної термінології. Терміни з мов-прототипів греко-латинського походження (дезодорант, аромат, крем), з французької (помада, одеколон), з англійської (спрей, коректор, тонік) та ін. зазнають на ґрунті української мови-реципієнта фонетико-графічної, семантичної та морфологічної адаптації.Документ Загальне мовознавство(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Войцева, Олена Андріївна; Новак, Ольга Миколаївна; Яковлєва, Ольга Василівна; Voytseva, Olena A.; Novak, Olga M.; Yakovlieva, Olha V.Навчально-методичний посібник містить три модулі у вигляді текстів лекцій, що розкривають предмет, зміст, основні завдання загального мовознавства, знакову природу та системність феномену мови, взаємозв’язки між мовою, мисленням, мовленням, суспільством, історією, сучасні напрями лінгвістичних досліджень, наукові методи дослідження мови. Видання призначено для викладачів і студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів спеціальності 035 Філологія, спеціалізацій 035.01 Українська мова та література; 035.03 Слов’янські мови та літератури (переклад включно); 035.10 Прикладна лінгвістика; 035.04 і 035.05 Германські мови та літератури. Романські мови та літератури.Документ Загальне та специфічне у фразеологічному фонді (на матеріалі фразеологізмів на позначення емоційного стану людини)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Рябошапка, Олеся; Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.У статті розглянуто семантику, лексичний склад та образність емотивних фразеологізмів. Найбільшу кількість складають одиниці на позначення хвилювання. В проаналізованих фразеологізмах у значній кількості наявні соматизми і зооніми, у деяких одиницях виявлено стилістично марковану лексику.Документ Зимова календарна обрядовість та її вербалізація у фразеологічному фонді польської мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.; Тожиєва, В. В.; Tozhyieva, V. V.У статті розглянуто фрагмент явища духовної культури слов’янських народів – зимовий цикл календарної обрядовості поляків та його представлення в семантиці обрядової фразеології, архаїчну основу якої становлять міфологічні уявлення, заборони, повір’я давніх слов’ян. Мета праці полягає в об’єктивації символічного значення ритуально-святкової календарної обрядності у фразеології польської мови, що віддзеркалює язичницькі та християнські вірування наших предків. Встановлено, що, незважаючи на вагомий ступінь еволюційних перетворень, обряди зберігають у польській культурі генетично споріднену міфологічну семантику та елементи архаїчних структур (зокрема, цикл зимових звичаїв поєднує поминальний характер і перехід до формування нової реальності), а з погляду мовного вираження вони представлені фразеологічними єдностями, зрощеннями, словосполученнями, пареміями. Дослідження показує, що польський національний календар тісно пов’язаний із католицьким, що зумовлює вживання у фразеологічних одиницях християнської лексики (trąbienie na adwent; rózga Mikołaja; obchodzić wigilię; boże drzewko; dzielić się (łamać) opłatkiem; stajenka betlejemska; Kto się zaleca w adwencie, bedzie miał żonę na święta. W wigilię Jędrzeja świętego ujrzymy oblubieńca swojego. Њwiкty Mikoіaj wilkom pyski na kіуdki zamyka.).Семантика обрядової фразеології польської мови підтверджує загальну архаїчну основу в різних способах її вираження, відмінності спостерігаємо в назвах символічних дій та ритуальних предметів. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому вивченні календарної обрядовості у фразеології слов’янських мов.Документ Значення соціокультурної компетенції як окремого компонента у вивченні польської мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.; Войцева, Елена АндреевнаУ статті розглядається проблема формування соціокультурної компетенції у вузівському навчанні студентів-філологів. Тематика лекційних і лабораторних занять з польської мови повинна містити країнознавчу, лінгвокраїнознавчу, соціолінгвістичну компетенції. Соціокультурна компе- тенція як форма соціальної пам'яті, "культурний код нації", є провідною у філологічній підготовці фахівців з польської мови як іноземної.Документ Зооморфізми в системі української та польської мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Маличенко, Юлія; Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Актуальність вивчення зооморфізмів зумовлена необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних одиниць в українській і польській мовах та встановлення закономірностей у використанні переносних назв тварин. Встановлено, що переносні значення назв тварин ґрунтуються на порівнянні світу людей зі світом тварин, із зовнішнім виглядом, поведінкою тварин, яка їм приписується. Виокремлено еквівалентні, еквівалентно-синонімічні та безеквівалентні найменування зооморфізмів, які переносно позначають людину в українській та польській мовах. Властивостями зооморфізмів є складність семантичної структури, спрямованість на асоціативні зв‘язки, схильність до реалізації функціонального та прагматичного потенціалу, що характерно для одиниць вторинної номінації.Документ Зіставне вивчення лексики i фразеології в курсі сучасної польської мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Зіставно-типологічний аспект дослідження лексики i фразеології польської та української мов потребує пильної уваги в процесі навчання студентів-філологів. Оволодіння лексико-фразеологічним запасом спорідненої польської мови сприятиме засвоєнню іншомовної системи в цілому i окремих рівней її, формуванню власних думок, розумінню книжно-писемного i розмовного різновидів літературної мови.Документ Координати мовної авторської особистості в романі Ольги Токарчук «Bieguni» («Бігуни»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.Дослідження присвячено вивченню системи координат реальної мовної особистості. Мета роботи полягає в аналізі багаторівневої системи координат реальної мовної особистості на матеріалі сучасного художнього дискурсу. Предмет нашого дослідження становить дослідження мовного образу польської письменниці Ольги Токарчук, лауреатки Нобелівської премії за 2018 р., об’єктом є текст роману «Bieguni» / «Бігуни». Основними методами дослідження є контекстуальний і семантичний, а також дефініційний аналіз. У результаті проведеної роботи встановлено, що ключова ідея (подорож у вигляді транзитного проїзду з однієї країни в іншу через проміжні території) осмислюється О. Токарчук як психологічний феномен, що змушує людину рухатися, переміщатися. Осілий спосіб життя полегшує моральному злу нападати на людей, і тому єдиним порятунком у цій ситуації є «життя в дорозі», постійне переміщення з місця на місце. У романі відтворено особливий тип мисленнєвої діяльності та рівня інтелекту, темперамент, характер, ступінь емоційного напруження, чуттєвість, інтуїцію та ерудицію польської письменниці, які вражають глобальною персоніфікацією, перехресними асоціаціями, дивними й парадоксальними метафорами, афоризмами, лексичними та синтаксичними повторами тощо. Висновки. Лінгвістичний аналіз системи координат мовної особистості у романі «Бігуни» дав змогу встановити, що Ольга Токарчук належить до лінгвокреативної творчої елітарної особистості, про що свідчать соціальні й індивідуальні параметри на когнітивному, вербально-семантичному, прагматичному, ціннісному, культурологічному й особистісному рівнях. Спостерігаємо концептуальну перевагу непроцесуальних характеристик і вербальне переважання процесуальних відмінностей. Перспективи вбачаємо у подальшій розробці методів вивчення реальної мовної особистості, зафіксованої в художніх текстах, і характеристиці мовних параметрів ґендерної ідентичності.Документ Лексико-семантична модифікація назв архітектури плавальних засобів в українській і польській мовах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2003) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.У статті розглянуто семантичні особливості лексичної групи на позначення плавальних споруд в українській та польській мовах.