Перегляд за Автор "Snigovska, Oksana V."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Language in context of intercultural communication: transition from Hellenization to Westernization/Americanization(«East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH, 2015) Snigovska, Oksana V.; Сніговська, Оксана ВолодимирівнаФормування міжнародних ринків, збільшення потоків мігрантів і туристів, утворення транс-, інтер-, наднаціональних політичних, економічних інститутів об’єднують народи і країни у певну глобальну цілісність. Найпотужніші процеси глобалізації генерують не тільки значні переваги, а й водночас уміщують небачені раніше небезпечності «придушення», нівелювання національних культур та традицій. Одні вчені стверджують, що «процеси глобалізації відображають єдиний світовий поступальний розвиток у результаті загального визнання західних економічних, суспільно-політичних і культурних моделей як найкращих із можливих. Інші пов’язують їх з експансією західної моделі суспільства і присто- суванням світу до цієї моделі» 1. Відтак, стратегічною умовою соціокультурної інтеграції має виступати принцип взаємозбагачення культур при збереженні їх самобутності й цілісності.Документ Political image of Ukraine: analysis of fake instrumentation in hybrid warfare (based on Greek mass media materials)(2023) Snigovska, Oksana V.; Malakhiti, A. V.; Zakharchuk, N. V.; Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович; Захарчук, Н. В.This article examines the processes of transforming the political image of Ukraine against the backdrop of the armed conflict with Russia. All the information used in this study has been selected from contemporary Greek mass media, scientific, and expert-analytical works from 2014 to 2023. The relevance of this research is based on the assertion that mass media serves as a tool in conducting hybrid warfare, either destroying or weakening the authority of a particular state, creating a negative image of political institutions or politicians, thereby causing social and economic tension and subsequent societal fragmentation. The aim of the article is to investigate the toolkit for creating and promoting fakes in Greek media as an element of hybrid warfare in the context of highlighting the peculiarities of Ukraine’s political image perception during the military aggression from the Russian Federation. The following methods were employed in the preparation of this article: analysis, synthesis, abstraction, cultural and systemic methods. This combination of methodological tools ensured the integrity of the study in elucidating the role and place of fakes in the context of conducting hybrid warfare. The authors provide numerous examples of political narratives and pro-Russian propaganda employed to erode the trust of the Greek population in Ukrainian politicians and ordinary citizens, fabricating a significant amount of false information in Greek mass media, as well as in scientific and expert-analytical works. The researchers attempted to reveal the ambivalence of societal perception regarding Ukraine’s position in the European integration processes and to identify the events and decisions of the Ukrainian authorities that contributed to the negative imaging of Ukraine in Greece. To achieve the stated objective, the authors of the article addressed the following tasks: delineating the stereotypical perception of Ukraine’s political image from the pre-war period to the active phase of the armed conflict, elucidating the binarity of image content, and identifying image characteristics against the backdrop of military aggression from Russia.Документ The formation of professional competences of students of International Relations Department in teaching Modern Greek("Oxford University Press", 2015) Snigovska, Oksana V.The article deals with the formation of professional competences of students of International Relations Department. It reveals the main current priorities of higher professional education. It suggests the content of professional competences of specialists, the necessity of their forming in future specialists in International Relations during studying the course of professional Modern Greek.Документ The image of Ukraine in the Greek media(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Dimopoulou, G.; Snigovska, Oksana V.; Сніговська, Оксана ВолодимирівнаResearch relevance: to identify the transformation of messages about Russia’s aggression against Ukraine, demonstrate the role of information and fake news strategies, and outline the position of Greek society on the involvement of the US, EU and NATO in the armed conflict, and the consolidation of these states in the anti-Russian struggle, based on an analysis of the Greek media.Документ Дослідження громадської думки та суспільних настроїв у Греції на основі аналізу преси та місцевих ЗМІ на тлі російсько-української війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Лавро, В.; Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.Повномасштабне вторгнення Росії на територію України в лютому 2022 року поставило Грецію у незручне положення. З одного боку, Греція як член Європейського Союзу та НАТО засудила війну та виявила солідарність із Україною, допомагаючи Україні в гуманітарній складовій та навіть посилаючи військову допомогу, зокрема, два літаки зі зброєю 27 лютого 2022 року [1]. З іншого, не всі греки поділяють однаковий погляд на конфлікт. Маючи історичні та релігійні зв’язки з Російською Федерацією, бо офіційною релігією в Греції є православне християнство, багато греків відмовляються підтримувати Україну та виступають за нейтралітет, або ж навіть підтримують Росію у війні проти нашої держави через те, що не довіряють Заходу і вважають Росію захисником та бачать у РФ противагу Туреччині, яка вважається суперником Греції у даному регіоні.Документ Еволюція військових і політичних наративів у грецькомовному медійному дискурсі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гервасій, Ольга; Hervasii, O. V.; Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.У статті аналізується еволюція військових і політичних наративів у грецькомовному медійному дискурсі, розглядаючи їхні сучасні тенденції та вплив на грецьке суспільство. Здійснено аналіз змін у відображенні військових подій та політичних процесів у засобах масової інформації від початку повномасштабного вторгнення і до сьогодення. Особлива увага приділяється ролі медіа у формуванні грецької громадської думки та впливу на формування національної ідентичності греків. Дослідження базується на аналізі текстів грецьких мас-медіа, включаючи статті, газети та інтернет-портали. Проведено аналіз еволюції риторики та способів представлення важливих подій, таких як війна, політика та збройні сили у медійному просторі. Досліджено вплив медійних наративів на формування грецької громадянської свідомості та їх відображення в політичних процесах. Зроблено висновки щодо змін у підходах до представлення військових та політичних подій у медійному просторі, а також ролі медіа у формуванні суспільних переконань і цінностей у грецькому суспільстві.Документ Лінгвокультурологічний концепт біженець у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі(Гельветика, 2024) Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович; Snigovska, Oksana V.; Malakhiti, Andrii V.Предметом роботи стало дослідження концепту «український біженець» у контексті вивчення мовних засобів його репрезентації у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі. Визначено, що концепт «біженець» є одним із провідних маркерів сучасних викликів і гібридних загроз інформаційній безпеці держав. Його актуалізація зумовлена соціально-політичними факторами, зокрема «кризою біженців» у Європі, оскільки Греція і Кіпр стали країнами, куди спрямувалися численні потоки переселенців на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. З’ясовано, що концепти «мігрант» і «біженець» є двома різними категоріями на позначення людей, які переселяються в іншу країну. Наведені ключові відмінності між ними. Зокрема, мігранти здійснюють переїзд до іншої країни за економічними мотивами (наприклад, пошук роботи, покращення умов життя, економічні можливості), у той час як переміщення біженців відбувається через наявність реальної загрози для їхнього життя або свободи внаслідок війни, конфліктів, політичних переслідувань, етнічних чи релігійних утисків. Мігрант має статус економічного біженця і потребує відповідних дозволів на проживання та роботу в іншій країні, тоді як біженець має статус особи, яка потребує міжнародного захисту від переслідувань та надання допомоги від організацій, таких як УВКБ ООН. Зазвичай мігрант не має статусу біженця та може бути відправлений назад до країни походження в разі порушення правил проживання. Натомість, біженець має міжнародний захист, відповідно до міжнародного права, та може користуватися правами біженців, включаючи захист від депортації та право на працю. Таким чином, відмінність між мігрантом і біженцем полягає в причинах міграції, статусі та правовому і міжнародному захисті від переслідувань чи загрози для життя. Проте, у медіадискурсі ці концепти часто уживаються як синонімічні. Зроблено висновок, що наративи щодо біженців / мігрантів / переселенців / переміщених осіб різняться в залежності від політичних, економічних, соціокультурних і географічних контекстів і часто протиставлені один одному. Наведено приклади опозиційних наративів і тематичних груп лексичних маркерів та фреймів, що відображають у суспільно-політичному дискурсі офіційну позицію влади і громадянського суспільства – у контенті соціальних мереж і медіадискурсу. Узагальнено, що битва наративів щодо означеного концепту у сучасному світі виявляється нагальною і складною проблемою, яка відображає суперечливість і різноманітність поглядів та підходів до цього питання.Документ Межкультурная коммуникация как фактор формирования межкультурной толерантности будущих специалистов международных отношений(НОПриЛ, 2014) Снеговская, Оксана Владимировна; Snigovska, Oksana V.; Малахити, Андрей Васильевич; Malakhiti, AndriiВ исследовании рассматриваются основы психологической готовности индивидуума к межэтническому общению, деятельность будущих специалистов, включающая в себя аспекты: личность специалиста с присущими ему толерантными качествами эмпатии и конгруэнтности, проявление толерантности в его профессиональной деятельности и реализация принципов толерантности в межкультурной коммуникацииДокумент Навчання майбутніх міжнародників, перекладачів новогрецької мови використанню кінесичних засобів невербального спілкування у міжкультурній комунікації(2016) Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.Обґрунтовано необхідність навчання студентів невербальних навичок, використання засобів невербального супроводу спілкування, зокрема кінесичних, які відіграють особливу роль у навчанні майбутніх фахівців із міжнародних відносин, перекладачів новогрецької мови міжкультурній комунікації, як комплексному процесу, що відображає вербальну і невербальну складові спілкування.Документ Політична карикатура як вид креолізованого тексту в контексті кризи українсько-російських відносин (на матеріалі грецької преси)(2022) Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович; Snigovska, Oksana V.; Malakhiti, A. V.Послуговуючись науковими працями у галузі теорії креолізованого тексту, автори роблять спробу проаналізувати специфічні риси політичної карикатури в грецькому мас-медійному дискурсі, а також виявити роль взаємозв’язку вербального та невербального компонентів креолізованих текстів політичної карикатури в умовах гібридної війни. Матеріалом представленої роботи послужив дослідницький корпус зі 162 політичних кари- катур на національних і світових політичних лідерів та міжнародні події в контексті кризи українсько-російських відносин. Ілюстрації були відібрані з грецьких ЗМІ, зокрема газет, журналів, соціальних мереж, тематичних блогів і сайтів. Предметом дослідження у цій роботі виступили структурні, лексико-семантичні, графічні та історико-культурні характеристики креолізованого тексту політичної карикатури грецькою і англійською мовами. Задля досягнення поставленої мети авторами статті були вирішені такі завдання: 1) дати визначення поняттю «креолізований текст» і навести сино- німічні дефініції; 2) визначити характерні ознаки політичної карикатури як жанру / виду креолізованого тексту у політичному, мас-медійному і художньому дискурсах; 3) проаналізувати та описати взаємозв’язок структур- них компонентів креолізованого тексту політичної карикатури; 4) виявити поширені стилістичні прийоми політичної карикатури і навести приклади. Проведений аналіз робіт показав, що реальний світ в інформаційному просторі транслюється крізь призму метафори, іронії, антитези, анімалізації, персоніфікації, метонімії та синекдохи. У роботі виділено провідні антропоморфні і зооморфні образи відомих політичних лідерів, а також стратегії та тактики їх формування з точки зору когнітивної метафори. Поширеними тактиками в політичних карикатурах визначені тактика «навішування» ярликів, тактика зневажливо-іронічного применшення будь-яких переваг мішені (сили, значущості, якості, масштабності тощо) і тактика перебільшення її недоліків.Документ Російська дезінформаційна компанія (ІПСО) з дискредитації сил оборони України та влади в соціальних мережах та месенджерах у контексті повномасштабної війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Черепенко, Є.; Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.Дослідження присвячено аналізу діяльності та впливу Російської дезінформаційної компанії (ІПсО) на інформаційний простір та суспільну думку в Україні в умовах збільшення ворожої активності в цифровому полі та еволюції воєнних дій в контексті повномасштабної війни. Напрям роботи дає чітке розуміння актуальності даної проблеми та високого рівня ефективності застосування гібридних методів ведення війни. Дана стаття концентрує увагу на конкретних проявах деструктивної діяльності Російської Федерації через платформи соціальних мереж, зокрема TikTok та Telegram. Через недостатнє розкриття даного аспекту проблеми у його вузькому сенсі в наукових роботах сучасників, постає необхідність критичного переосмислення викликів, що собою являє російське ІПсО. Проаналізовано методи, які використовує Кремль для маніпулювання українським суспільством, формування його думок та переконань. За приклад взято ряд публікацій зі соцмережі ТікТок, що були частково опубліковані громадянами України внаслідок методичної діяльності російських спецслужб та мають провокативний характер. На їх прикладі, висвітлено різноманітні стратегії дезінформації, включаючи методику маніпуляції почуттями, для створення штучного враження безвихіддя, зриву мобілізаційної кампанії, негативного ставлення до сил оборони та владних структур України загалом. Для демонстрації еволюції методів ведення гібридної війни, було використано месенджер Телеграм. На прикладі телеграмм-каналу «Цифровая Армия России» було продемонстровано принципово нові інструменти для здійснення інформаційно-психологічного впливу противником, в якому суб’єктами маніпуляцій постають звичайні громадяни Російської Федерації, які під чітким супроводом кураторів даного каналу здійснюють акти інформаційної агресії. Продемонстровано приклад прояву деструктивної діяльності ворога, який, користуючись відсутністю чіткої позиції суспільства та високопосадовців України щодо необхідності блокування месенджеру Телеграм через приховані небезпеки платформи, маніпулює громадською думкою, використовуючи поняття «загроза свободі слова». Аналіз гібридної агресії в контексті повномасштабної війни розкриває ключову роль дезінформації у стратегії Росії.Документ Формування міжкультурної компетентності міжнародників при викладанні іноземної мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Сніговська, Оксана Володимирівна; Snigovska, Oksana V.; Снеговская, Оксана ВладимировнаУ статті автор розкриває новий підхід до визначення педагогічних умов формування міжкуль- турної компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин при викладанні іноземної мови. У ракурс дослідження потрапили: забезпечення фасилітаційного супроводу мовно-фахової підготовки студентів, систематизація та узагальнення їх знань за специфікою міжкультур- ної комунікації, а також концептуалізація етнокультурної світоглядної настанови майбутніх міжнародників — педагогічні умови, які уналежнюють ефективність розв’язання актуального завдання дослідження. Стаття уміщує визначення поняття «міжкультурна компетентність майбутніх фахівців з міжнародних відносин».Документ Іноземна мова у дипломатичній практиці та міжнародному спілкуванні (новогрецька мова)(2023) Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович; Snigovska, Oksana V.; Malakhiti, Andrii V.Методичні вказівки розраховані на поглиблене вивчення тем із навчальної дисципліни «Іноземна мова у дипломатичній практиці та міжнародному спілкуванні (новогрецька мова» і були розроблені відповід- но до робочої програми та силабусу для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Основна мета розроблення методичних вказівок – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем практичних занять та у процесі самостійної роботи.