Лінгвокультурологічний концепт біженець у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2707-5206
E-ISSN
2707-5214
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Предметом роботи стало дослідження концепту «український біженець» у контексті вивчення мовних засобів його репрезентації у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі. Визначено, що концепт «біженець» є одним із провідних маркерів сучасних викликів і гібридних загроз інформаційній безпеці держав. Його актуалізація зумовлена соціально-політичними факторами, зокрема «кризою біженців» у Європі, оскільки Греція і Кіпр стали країнами, куди спрямувалися численні потоки переселенців на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
З’ясовано, що концепти «мігрант» і «біженець» є двома різними категоріями на позначення людей, які переселяються в іншу країну. Наведені ключові відмінності між ними. Зокрема, мігранти здійснюють переїзд до іншої країни за економічними мотивами (наприклад, пошук роботи, покращення умов життя, економічні можливості), у той час як переміщення біженців відбувається через наявність реальної загрози для їхнього життя або свободи внаслідок війни, конфліктів, політичних переслідувань, етнічних чи релігійних утисків. Мігрант має статус економічного біженця і потребує відповідних дозволів на проживання та роботу в іншій країні, тоді як біженець має статус особи, яка потребує міжнародного захисту від переслідувань та надання допомоги від організацій, таких як УВКБ ООН. Зазвичай мігрант не має статусу біженця та може бути відправлений назад до країни походження в разі порушення правил проживання. Натомість, біженець має міжнародний захист, відповідно до міжнародного права, та може користуватися правами біженців, включаючи захист від депортації та право на працю. Таким чином, відмінність між мігрантом і біженцем полягає в причинах міграції, статусі та правовому і міжнародному захисті від переслідувань чи загрози для життя. Проте, у медіадискурсі ці концепти часто уживаються як синонімічні.
Зроблено висновок, що наративи щодо біженців / мігрантів / переселенців / переміщених осіб різняться в залежності від політичних, економічних, соціокультурних і географічних контекстів і часто протиставлені один одному. Наведено приклади опозиційних наративів і тематичних груп лексичних маркерів та фреймів, що відображають у суспільно-політичному дискурсі офіційну позицію влади і громадянського суспільства – у контенті соціальних мереж і медіадискурсу. Узагальнено, що битва наративів щодо означеного концепту у сучасному світі виявляється нагальною і складною проблемою, яка відображає суперечливість і різноманітність поглядів та підходів до цього питання.
The subject of the study is the investigation of the concept of 'Ukrainian refugee' in the context of studying the linguistic means of its representation in the Greek-speaking social-political and media discourse. It has been determined that the concept of "refugee" is one of the leading markers of contemporary challenges and hybrid threats to the information security of states. Its salience is driven by socio-political factors, particularly the "refugee crisis" in Europe. Greece and Cyprus have become countries where numerous streams of migrants have been directed at the onset of Russia's full-scale invasion of Ukraine. It has been clarified that the concepts of "migrant" and "refugee" are two distinct categories used to denote people who relocate to another country. The key differences between them have been outlined. Specifically, migrants move to another country for economic reasons (such as job search, improvement of living conditions, economic opportunities), whereas the displacement of refugees occurs due to the presence of a real threat to their lives or freedom resulting from war, conflicts, political persecution, ethnic or religious persecution. A migrant holds the status of an economic migrant and requires relevant permits for residence and work in another country, whereas a refugee is an individual in need of international protection from persecution and assistance from organizations such as the UNHCR. Typically, a migrant does not have refugee status and may be sent back to the country of origin if residency rules are violated. Conversely, a refugee enjoys international protection under international law and may exercise refugee rights, including protection from deportation and the right to work. Therefore, the distinction between a migrant and a refugee lies in the reasons for migration, status, and legal and international protection from persecution or life-threatening situations. However, in media discourse, these concepts are often used interchangeably. The conclusion has been drawn that narratives regarding refugees / migrants / displaced persons vary depending on political, economic, socio-cultural, and geographical contexts and are often opposed to each other. Examples of oppositional narratives and thematic groups of lexical markers and frames reflecting the official position of the authorities and civil society in the content of social media and media discourse are provided. It is generalized that the battle of narratives regarding the defined concept in the modern world proves to be an urgent and complex issue, reflecting the contradictory and diverse views and approaches to this issue.
The subject of the study is the investigation of the concept of 'Ukrainian refugee' in the context of studying the linguistic means of its representation in the Greek-speaking social-political and media discourse. It has been determined that the concept of "refugee" is one of the leading markers of contemporary challenges and hybrid threats to the information security of states. Its salience is driven by socio-political factors, particularly the "refugee crisis" in Europe. Greece and Cyprus have become countries where numerous streams of migrants have been directed at the onset of Russia's full-scale invasion of Ukraine. It has been clarified that the concepts of "migrant" and "refugee" are two distinct categories used to denote people who relocate to another country. The key differences between them have been outlined. Specifically, migrants move to another country for economic reasons (such as job search, improvement of living conditions, economic opportunities), whereas the displacement of refugees occurs due to the presence of a real threat to their lives or freedom resulting from war, conflicts, political persecution, ethnic or religious persecution. A migrant holds the status of an economic migrant and requires relevant permits for residence and work in another country, whereas a refugee is an individual in need of international protection from persecution and assistance from organizations such as the UNHCR. Typically, a migrant does not have refugee status and may be sent back to the country of origin if residency rules are violated. Conversely, a refugee enjoys international protection under international law and may exercise refugee rights, including protection from deportation and the right to work. Therefore, the distinction between a migrant and a refugee lies in the reasons for migration, status, and legal and international protection from persecution or life-threatening situations. However, in media discourse, these concepts are often used interchangeably. The conclusion has been drawn that narratives regarding refugees / migrants / displaced persons vary depending on political, economic, socio-cultural, and geographical contexts and are often opposed to each other. Examples of oppositional narratives and thematic groups of lexical markers and frames reflecting the official position of the authorities and civil society in the content of social media and media discourse are provided. It is generalized that the battle of narratives regarding the defined concept in the modern world proves to be an urgent and complex issue, reflecting the contradictory and diverse views and approaches to this issue.
Опис
Ключові слова
концепт, фрейм, лінгвокультурологічний підхід, дискурс, Україна, Греція, Кіпр, біженці / мігранти / переміщені особи, concept, frame, linguacultural approach, discourse, Ukraine, Greece, Cyprus, refugees / migrants / displaced persons
Бібліографічний опис
Сніговська О. В. Лінгвокультурологічний концепт біженець у грецькомовному суспільно-політичному і медійному дискурсі / О. В. Сніговська, А. В. Малахіті // Міжнародні та політичні дослідження. – 2024. – Вип. 37. – С. 132–150.
УДК
327: 81`27+070.1:811