Перегляд за Автор "Glebov, Sergii V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Black Sea Region in World Policy: Actors, Factors, and Scenarios of the Future(Odesa I. I. Mechnikov National University, 2020) Koval, Ihor M.; Brusylovska, Olga I.; Gaber, Yevheniia; Sinovets, Polina A.; Maksymenko, Iryna V.; Shelest, Hanna; Udovik, Violetta; Glebov, Sergii V.; Коваль, Ігор Миколайович; Брусиловська, Ольга Іллівна; Габер, Євгенія; Сіновець, Поліна Андріївна; Максименко, Ірина Володимирівна; Шелест, Ганна; Удовік, Віолетта; Глебов, Сергій ВолодимировичPolitical, economic and cultural borders are usually different from geographical ones; this also applies to the Black Sea region. Only six countries border the Black Sea: Bulgaria, Romania, Ukraine, Russia, Georgia and Turkey. But the Charter of the Organization of Black Sea Cooperation (BSEC) was also signed by Albania, Moldova, Azerbaijan, Armenia and Greece. Moldova can be geographically considered a part of the Black Sea region, as it is located between Ukraine and Romania and is close to the Black Sea. Greece is close to the mouth of the Bosporus, which connects the Black and Mediterranean Seas. Armenia does not border the Black Sea, but is located near it. Two other countries are located on the shores of other seas connected to the Black Sea by many waterways: Azerbaijan (via the Caspian) and Albania (via the Adriatic). Therefore, the definition of the Black Sea is based on the signing of the BSEC, which laid the foundation for modern economic and political relations between 11 countries in the region. However, the relevance of this monograph is primarily due to the fact that the BSEC has not become the main field of interaction for the Black Sea states. On the contrary, its current state can be bluntly described as “comatose”. Therefore, this collective monograph is devoted, firstly, to identifying the behaviour of the main systemic and non-systemic actors that determine the development of the regional system of the Black Sea region, and, secondly, to identify factors that affect these actors in order to predict their behaviour in the medium term. The purpose of the monograph is to identify the causes of the decline of the Black Sea regional system. The research dilemma can be formulated as follows: to what extent is this decline the result of the actions of the two regional leaders, Turkey and the Russian Federation, and to what extent is it due to non-systemic actors? Among the tasks is the identification of modern theoretical approaches that most adequately help to build a study of the dynamics of the Black Sea region. Also included in these tasks is the identification of the following features: a) the policy of Turkey and Russia as regional leaders of the Black Sea region, b) the policies of the EU and NATO as the most influential international organizations, and c) the policies of China and Japan as non-systemic actors whose influence on the Black Sea is constantly growing. The concepts of systemic and non-systemic actors are critically important for this monograph. Therefore, a systematic approach was chosen for the study, which in turn provided an opportunity to: 1) consider the object under study (the Black Sea) as a complex system of input and output signals, 2) to establish the connection of the system with its environment (world politics, which is manifested in the politics of major world actors), and to 3) specify the object of study (the Black Sea) as a system that is limited by internally defined relationships between elements. A systematic approach to the phenomenon includes the analysis of: 1) the elements that make up the system, 2) the patterns of the origin and development of the phenomenon, 3) its evolution, 4) the reasons for the changes, and 5) the essence and laws of its development. The application of the systems approach first enabled the division of the Black Sea into a number of subsystems (including lower level systems, such as regional leaders, EU newcomers, New Eastern Europe, and the South Caucasus), and then allowed for an analysis of the harmonization of each subsystem within the overall purpose of the system. It further allowed for a final construction of a systemic hierarchy, and the hierarchy of factors which make up this system and contribute to its functioning. A prominent place in the study is given to the study of direct and feedback relations of the Black Sea with the EU, NATO, China and Japan, which constitute the environment of the regional system under study. Additional research methods were chosen, namely the prognostic method and the case study method; the selection of these methods provides for an opportunity not only to investigate individual cases, but also to apply the acquired knowledge in further scientific research on other cases. Scenario construction is a means of forecasting, which is used to predict the development of political events. This establishes a logical sequence of events, based on an existing or given situation. The scenarios focus on the connections between events and on the critical points where the effects can actually have an impact on the situation. Therefore, a study of the Black Sea’s place in world politics would be incomplete without trying to provide potential scenarios for the coming decades. The monograph focuses on the various developing relations in the Black Sea region, which over the years have been researched by the staff of the Department of International Relations of the Odessa I. I. Mechnikov National University. Accordingly, the work is structurally divided into eight sections, each of which covers a separate area of the foreign policy of international and national actors. The work is designed for everyone who is interested in foreign policy and international relations – from students to experts.Документ Global and regional subjectivity of the EU and the case of Ukraine in relations with NATO, USA and Russia(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Glebov, Sergii V.; Глебов, Сергій ВолодимировичЄС позиціонує себе у світі як регіональна європейська спільнота з амбітними цілями стати більш впливовим суб’єктом глобальних міжнародних відносин. В контексті «реальної політики» це має означати бажання ЄС перетворитися в справжній, більш інтегрований, реально єдиний та більш самостійний центр впливу. Чи є ЄС насправді таким амбітним актором глобальних відносин? Часткову відповідь на це має дати приклад взаємодії ЄС з Україною як рефлексія на взаємини України з НАТО, США та Росією.Документ Political dimension of optimising social models in Europe(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Rafal, Riedel; Glebov, Sergii V.; Рафал, Ридел; Глебов, Сергій Володимирович; Глебов, Сергей ВладимировичThe content of this discussion paper is a review of major political argumentation on so-called European social model(s). The discussion on optimal system of social security systems, social standards, the role of state in the economy and other related issues has always been — by its nature — strongly politicised. However, the ongoing integration process in Europe brought about the consequence that the discourse could not any longer be led exclusively on the state’s level. The Community itself became an important platform for discussing the problem and possible solutions. Consequently, this piece of text has no ambitions to be a research paper, but rather a discussion paper — scientific essay.Документ Strategic Culture and Foreign Policy of Ukraine(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Koval, Ihor M.; Коваль, Ігор Миколайович; Коваль, Игорь Николаевич; Brusylovska, Olga I.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Брусиловская, Ольга Ильинична; Dubovyk, Volodymyr A.; Дубовик, Володимир Алімович; Дубовик, Владимир Алимович; Sinovets, Polina A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Glebov, Sergii V.; Maksymenko, Iryna V.; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Kuzmin, Denys V.; Кузьмін, Денис Валерійович; Кузьмин, Денис Валерьевич; Pokas, Mykhailo S.; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Tarasiuk, Yuliia M.; Тарасюк, Юлія Матвіївна; Тарасюк, Юлия Матвеевна; Zubarenko, Iryna V.; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Зубаренко, Ирина Валерьевна; Poble, Dmytro; Zadorozhnia, Alina H.; Maistrenko, Yuliia I.; Майстренко, Юлія Іванівна; Майстренко, Юлия Ивановна; Задорожня, Аліна ГригорівнаThe state’s strategic culture is an integrated system of symbols reflected in language, analogies, myths, metaphors, and daily rituals. This system creates firm strategic goals and/or preferences for the role of power (economic, military, and political) in the interstate relations. Strategic culture relates to shared beliefs and patterns of behaviour, which grew out of common experiences and adopted narratives (oral and written). These change collective identity and relations with other groups, determining the accepted objectives and methods for fulfilling tasks in the realm of security. Contemporary political scientists and scholars of international relations are paying more attention to the study of strategic culture since there are more and more international problems related to the fact that the actors “speak different languages”, meaning that the same phenomenon is interpreted differently in different cultures; one side often cannot comprehend the viewpoint of its opponent. In order to foresee future developments and to conduct strategic planning, the politicians and scholars, who are involved in the decision-making process, must be able to account for sudden changes in cultural symbols and behavioural habits, adjustments which were already made by the political elites of various states. The question of how identity influences the strategic choices of a state is timely for contemporary political scientists. So, the main notions that are most frequently connected to the analysis o f strategic-cultural discourses are the following: history, national character, national memory, culture, religion, faith, customs, ethnicity, multiculturalism, behavioural habits, socialization, political thought, values, morals and law, ceremonies, and myths.Документ V наукова конференція «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку»(2022) Глебов, Сергій Володимирович; Захарченко, Алла Миколаївна; Кіріяк, Євген; Кондрашова, Олена; Коноваленко, Ольга; Лозійчук, Вероніка; Майстренко, Юлія Іванівна; Скрипник, Максим Вікторович; Poble, Dmytro K.; Glebov, Sergii V.; Zakharchenko, Alla M.; Maistrenko, Yuliia I.; Skrypnyk, Maksym V.; Побле, Дмитро КостянтиновичНаукова конференція для викладачів, студентів PhD та магістрів, які навчаються за спеціальністю 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, за участю декана факультету міжнародних відносин, політології та соціології Віктора Глєбова, завідувачки кафедри міжнародних відносин Ольги Брусиловської, викладачів та гостей університету, відбулася 12 травня 2022 р. на ФМВПС ОНУ імені І. І. Мечникова. Серед питань, що розглядалися на конференції, чільне місце зайняв аналіз теорії міжнародних відносин (О. Коноваленко, Д. Побле), вузлових проблем міжнародних відносин (С. Глєбов, А. Захарченко, Ю. Майстренко, І. Максименко), зовнішньої політики держав (Є. Кіріяк, О. Кондрашова, В. Лозійчук, М. Скрипник).Документ Внешнеполитическая роль Украины: новые потенциальные возможности(Астропринт, 2006) Глебов, Сергей Владимирович; Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Украина до сих пор находится в поиске своей роли на европейской и мировой арене. После президентских выборов 2004 года внешняя политика Украины получила новые возможности, чтобы раскрыть свой геополитический потенциал для реализации своих национальных интересов в роли регионального лидера. В работе анализируются качественно новые аспекты украинской внешнеполитической дееспособности и их влияние на современные международные отношения.Документ "Війна з терором" та "Асиметрична" відповідь міжнародного тероризму(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Глебов, Сергій Володимирович; Глебов, Сергей Владимирович; Glebov, Sergii V.Розглянуті деякі особливості прояву міжнародного тероризму на сучасному етапі в контексті актуальних загроз міжнародній безпеці. Досліджено поняття асиметрична війна та війна з терором порівняно з характеристиками традиційної війни. В епіцентрі аналізу — внутрішня та зовнішня політична специфіка боротьби Сполучених Штатів Америки з міжнародним тероризмом після терактів 11 вересня 2001 року.Документ Значення проблеми Кримського півострова у відносинах України та Росії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Плохотнюк, Андрій; Plokhotnyuk, A. F.; Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Стаття присвячена темі Кримського півострова у відносинах України та Російської Федерації. Дана тематика є доволі актуальною і популярною у науковому дискурсі, а тому існує велика кількість робот, які розкривають тему з різних поглядів. Актуальність проблеми не просто не зменшилася за останні десять років, а радше набуває нових відтінків, власне, що і пояснює, чому питання потребує нового осмислення та висвітлення чи не кожний рік. У роботі проблема Криму розглядається ширше, скоріше у контексті глобальних геополітичних імперативів Російської Федерації, у контексті самоусвідомлення росіян та проблеми екзистенційної кризи після розпаду СРСР. Конкретно проблема Криму у відносинах між Україною та Росією розглядається радше як приклад і аргумент, що підтверджує стверджену в цій роботі зовнішньополітичну концепцію Російської Федерації у регіоні Східної Європи й у світі в цілому.Документ Зовнішньополітична двозначність України в контексті геополітичної кон’юнктури вибору(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Глебов, Сергей Владимирович; Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Державна політика України пройшла певний етап своєї еволюції від пошуків політичних орієнтирів до їх реалізації на зовнішній арені. Утримання балансу між своєю внутрішньою та зовнішньою політикою виявилося чи не найскладнішою перевіркою української держави на спроможність утримувати статус незалежного суб’єкту міжнародних відносин. В роботі висвітлюються деякі особливості неоднозначного напрямку розвитку зовнішньої політики України в контексті геополі-тичного визначення своїх пріоритетів між Заходом та Росією.Документ Зовнішньополітична системологія Чорноморського регіону(Астропринт, 2024) Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Методичні вказівки призначені для студентів першого рівня вищої освіти, які вивчають дисципліну «Зовнішньополітична системологія Чорноморського регіону». Методичні вказівки підготовлено відповідно до освітньої програми за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». В методичних вказівках викладено зміст навчальної дисципліни за розділами та темами, практичні питання до навчальної дисципліни, контрольні питання з навчальної дисципліни та список рекомендованих джерел.Документ Зовнішньополітичний курс України та Євроатлантична інтеграція в дзеркалі громадської думки (за матеріалами соціологічних досліджень, проведених в Одеській області)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Коваль, Ігор Миколайович; Худенко, Андрій Володимирович; Глебов, Сергій Володимирович; Дубовик, Володимир Алімович; Кузьмін, Дмитро Володимирович; Koval, Ihor M.; Glebov, Sergii V.; Dubovyk, Volodymyr A.; Kuzmin, Dmytro V.Зовнішньополітична стратегія держави традиційно належить до так званої «високої політики». Це, певним чином, «сакральне» поле діяльності державних чиновників високого ранту, дипломатів, які послідовно і «тонко» відстоюють державні інтереси на міжнародній арені; експертів, які професійно оцінюють процес функціонування і прийняття зовнішньополітичних рішень; журналістів, які впродовж тривалого часу уважно слідкують за перипетіями та змінами кон’юнктури світової політики. Зазвичай, публічна складова цього поля відрізнялася обережністю оцінок світових процесів, суворістю в використанні понять, що відображають форму і зміст міждержавних взаємовідносин, уникненням відверто популістських заяв, що провокують швидке досягнення мети у зовнішньополітичній стратегії розвитку держави.Документ Міжнародне право(Астропринт, 2024) Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Методичні вказівки призначені для студентів першого рівня вищої освіти, які вивчають дисципліну «Міжнародне право». Методичні вказівки підготовлено відповідно до освітньої програми за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». У методичних вказівках викладено зміст навчальної дисципліни за розділами та темами, практичні питання до навчальної дисципліни, контрольні питання з навчальної дисципліни та список рекомендованих джерел.Документ Міжнародні відносини та зовнішня політика в еру «пост-правди»(2018) Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olga I.; Филипенко, Артем; Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Шептицький, Анджей; Глебов, Сергій Володимирович; Русова, Ольга Сергіївна; Мавродієва, Іванка; Габер, Євгенія Василівна; Сіновець, Поліна Андріївна; Sinovets, Polina A.; Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.; Узун, Юлія Вадимівна; Glebov, Sergii V.Традиційні політичні технології передбачають, що споживач інформації є пасивним об'єктом, якому можна за допомогою певних прийомів нав'язати свою позицію, ідеї і, як результат, спонукати до певних дій або бездіяльності. Сучасний феномен «пост-правди» виникає, коли споживач інформації стає по суті рівноправним суб'єктом процесу. Ера «пост-правди» значною мірою співпала з появою нового типу воєн, які правильно чи ні, але отримали стійку назву «гібридних». Аналітики сходяться у тому, що даний тип війни передбачає поєднання прямої та непрямої (із залученням іррегулярних військових формувань) військової участі, інформаційної війни та економічного тиску. Тим більше, що високий рівень інтегрованості національних економік та знаходження націй у глобальному інформаційному просторі робить держави більш вразливими перед новими загрозами. Як зазначає український дослідник Григорій Перепелиця, «мета війни не передбачає утворення фронтів зі значною концентрацією військ для здійснення широкомасштабних воєнних операцій у фізичному середовищі, натомість її середовищем стає людська свідомість, інформаційний та кіберпростір. За таких умов війна втрачає свої фізичні параметри й перетворюється на війну сприйняття, або психологічну війну, яка ведеться в глобальному інформаційному просторі. Основним елементом такої війни є технологія інформаційно-психологічного впливу на суспільну свідомість, що дає змогу забезпечити добровільне підкорення населення країни агресору та підтримку ним агресивного курсу ворожої країни. Глобальний характер такої війни обумовлюється тим, що вона ведеться в глобальному інформаційному просторі й дозволяє справити політичний вплив на всю світову спільноту - як на противників, так і на прихильників агресора, а також на нейтральне середовище та світову суспільну думку загалом».Документ Міжнародні відносини та політика держав в умовах глобальних трансформацій: аналіз сучасної політичної думки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olga I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Петкова, Ольга Володимирівна; Шелест, Ганна Володимирівна; Глебов, Сергій Володимирович; Кулешова, Карина Ігорівна; Максименко, Ірина Володимирівна; Романова, Ольга Володимирівна; Задорожня, Аліна Григорівна; Багацький, Євген Володимирович; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Pokas, Mykhailo S.; Дубовик, Володимир Алімович; Дубовик, Владимир Алимович; Dubovyk, Volodymyr A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Чебан, Олександр Якович; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Zubarenko, Iryna V.; Габер, Євгенія Василівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Zadorozhnia, Alina H.; Kuleshova, Karyna I.; Glebov, Sergii V.Подана монографія продовжує традиційні для школи Аппатова наукові розвідки в галузі вивчення сучасної наукової думки. Автори колективної монографії брали участь у вивченні окремих аспектів теми ІСН ОНУ імені І. І. Мечникова «Міжнародні відносини й політика держав в умовах глобальних трансформацій: концептуальні виміри та зовнішньополітична практика» (державна реєстрація № 0107U012509), що була зорієнтована на науково-аналітичне забезпечення діяльності урядових і неурядових організацій нашої країни. Для викладення матеріалу було обрано проблемний підхід, що дозволяє зосередитись на найбільш суттєвих характеристиках об’єкта дослідження. Вибір ілюстративного матеріалу визначався перш за все намаганням продемонструвати як провідні, так і нові оригінальні тенденції в розвитку міжнародних відносин протягом останніх 25 років. Робота знаходиться на межі кількох гуманітарних дисциплін, що обумовило її специфіку й методи, що було використано. Монографія відображає стан сучасної політичної думки за напрямами, що досліджувались кафедрою міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова та знайшли відображення в захищених її членами дисертаційних дослідженнях. Відповідно праця структурно поділяється на п’ять розділів, кожний з яких освітлює окремий аспект міжнародних відносин та зовнішньої політики держав.Документ «Новый евроатлантизм» как шанс для Украины на безопасность в евроатлантическом пространстве безопасности(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Глебов, Сергей Владимирович; Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Принадлежность Украины к Восточноевропейского Пограничье обусловливает крайне опасно для Украины геополитическое среду. Украина, благодаря тому, что оказалась под влиянием различных центров силы и не имеет возможности надеяться на реализацию государственного нейтралитета самостоятельно, не попадает ни в пространства безопасности этих центров силы. Это крайне негативно влияет на все процессы общественно-политической и экономической жизни страны. концепция «Нового атлантизма» дает теоретический шанс совместить вопросы безопасности зоны в Европе в интересах национальной безопасности как Украины, так и других государств евроатлантического пояса.Документ Перспективи розвитку політики ЄС: глобальні та регіональні виміри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olga I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.; Вакарчук, Катерина Васильевна; Volkova, Yana O.; Волкова, Яна Олександрівна; Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.; Глебов, Сергей Владимирович; Дубовик, Володимир Алімович; Dubovyk, Volodymyr A.; Дубовик, Владимир Алимович; Задорожня, Аліна Григорівна; Zadorozhnia, Alina H.; Задорожняя, Алина Григорьевна; Захарченко, Алла Миколаївна; Zakharchenko, Alla M.; Захарченко, Алла Николаевна; Романова, Ольга Володимирівна; Романова, Ольга Владимировна; Romanova, Olha V.; Сіновець, Поліна Андріївна; Sinovets, Polina A.; Синовец, Полина Андреевна; Шелест, Ганна Володимирівна; Shelest, Hanna Volodymyrivna; Шелест, Анна ВладимировнаУ монографії досліджено перспективи розвитку політики ЄС через її окремі регіональні та глобальні виміри (політику щодо східноєвропейських країн. РФ, МЕРКОСУР. Сирії. США СПБО. РСМД, посередництва та миротворчості). За останні роки вплив ЄС збільшився: водночас зростає скептицизм щодо подальшого розширення, яке мало шкідливий вплив на відносини Росії і ЄС й зменшило його зовнішньополітичні можливості. Те саме стосується віддалення ЄС від США, та залучення ЄС до процесів «Арабської весни». Національні інтереси окремих країн-членів досі переважають; найближчим часом збережеться статус-кво, допоки ЄС не завершить внутрішні перетворення, що дозволить йому чіткіше окреслити свою позицію в системі міжнародних відносин. Видання призначено дія всіх, хто цікавиться міжнародними відносинами - від студентів до експертів.Документ Постбіполярний регіоналізм як політична, світоглядна та функціональна парадигма(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Структурні зміни в глобальній системі міжнародних відносин кінця 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. призвели не тільки до зміни десятиліттями сформованого балансу сил у світі, але й до трансформації того, від чого в кінцевому підсумку залежить будь-який стан міжнародної рівноваги: трансформації зовнішньополітичного мислення та волі держав, як на глобальному, так й на регіональному рівнях. Втім, обидва явища є взаємопов'язаними та взаємозалежними: глобальні структурні зміни не стали б можливими без паралельного процесу своєрідної модифікації зовнішньополітичної свідомості, що торкнулася як ключових міжнародних гравців, так й тих, хто тільки лише робив перші кроки на світовій арені. Тож нові підходи до світової політики та міждержавних зв'язків створювали нові зовнішньополітичні доктрини та концепції; вони, нарівні з об'єктивними геополітичними зрушеннями, надали сильний поштовх динаміці тим структурним змінам, які неминуче вели до глобальних трансформацій.Документ Стратегічна культура та зовнішня політика України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olga I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Дубовик, Володимир Алімович; Dubovyk, Volodymyr A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Глебов, Сергій Володимирович; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Кузьмін, Денис Валерійович; Kuzmin, Denys V.; Глебов, Сергій Володимирович; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Pokas, Mykhailo S.; Тарасюк, Юлія Матвіївна; Тарасюк, Юлия Матвеевна; Tarasiuk, Yuliia M.; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Zubarenko, Iryna V.; Побле, Дмитро Костянтинович; Задорожня, Аліна Григорівна; Майстренко, Юлія Іванівна; Майстренко, Юлия Ивановна; Maistrenko, Yuliia I.; Zadorozhnia, Alina H.; Glebov, Sergii V.Стратегічна культура держави — це інтегрована система символів, відображених у мові, аналогіях, міфах, метафорах, повсякденних ритуалах, що створює стійкі стратегічні цілі/преференції щодо ролі сили (економічної, військової, політичної) в міждержавних відносинах. Стратегічна культура пов’язана з розділеними віруваннями, моделями поведінки, що виросли із загального досвіду і прийнятих наративів (усних і письмових), які міняють колективну ідентичність та відношення до інших груп, та які визначають припустимі цілі і методи для досягнення завдань у сфері безпеки. Нинішня зовнішня політика потребує цілісного реалістичного бачення та стратегічного підходу. Наразі це фактично поле битви, де визначається майбутнє української державності. Стратегічне мислення обумовлюється кількома конкретними речами. По-перше, здатністю визначати пріоритети, а не переслідувати безліч різних цілей за принципом «за все добре та проти усього поганого». По-друге, умінням адекватно оцінити середовище, в якому ми знаходимося, окресливши його фундаментальні характеристики, ключові тенденції розвитку, можливості і ризики, які генеруються для держави вже сьогодні. По-третє, спроможністю, нехай і принципово обмеженою, передбачити контури майбутнього.Документ Чорноморський регіон у світовій політиці: актори, чинники, сценарії майбутнього(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Коваль, Ігор Миколайович; Брусиловська, Ольга Іллівна; Габер, Євгенія Василівна; Глебов, Сергій Володимирович; Сіновець, Поліна Андріївна; Максименко, Ірина Володимирівна; Шелест, Ганна Володимирівна; Удовік, Віолетта Володимирівна; Koval, Ihor M.; Brusylovska, Olga I.; Glebov, Sergii V.; Sinovets, Polina A.; Maksymenko, Iryna V.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Дубовик, Володимир Алімович; Коваль, Ігор Миколайович; Brusylovska, Olga I.; Dubovyk, Volodymyr A.; Koval, Ihor M.Політичні, економічні та культурні кордони, як правило, є відмінними від географічних; це стосується й Чорноморського регіону (ЧР). З Чорним морем межує всього шість країн: Болгарія, Румунія, Україна, Росія, Грузія та Туреччина. Але Хартію про чорноморське співробітництво – ЧЕС (BSEC) – підписали також Албанія, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Греція. Молдову географічно можна віднести до Чорноморського регіону, адже вона розташована між Україною та Румунією близько до Чорного моря. Греція наближена до гирла Босфору, що з’єднує Чорне та Середземне моря. Вірменія не межує з Чорним морем, але розташована недалеко від нього. Ще дві країни розташовані на берегах інших морів, пов’язаних з Чорномор’ям безліччю зв’язків: Азербайджан – Каспійського, Албанія – Адріатичного. Тому за основу визначення ЧР взято саме підписання ЧЕС, що стало підґрунтям для сучасних економічних та політичних взаємозв’язків 11-ти країн регіону. Однак, актуальність монографії пов’язана насамперед з тим, що ОЧЕС так і не стала основним полем інтеракцій чорноморських держав. Навпаки, її сьогоднішній стан можна умовно охарактеризувати як «коматозний». Саме тому колективна монографія присвячена, по-перше, виявленню особливостей поведінки головних системних та позасистемних акторів, що визначають розвиток регіональної системи Чорноморського регіону, а, по-друге, виявленню чинників, що впливають на цих акторів, і метою прогнозування їх поведінки на середньострокову перспективу. Метою монографії є виявлення причин занепаду Чорноморської регіональної системи. Дослідницька дилема може бути сформульована таким чином: наскільки цей занепад є результатом дій двох регіональних лідерів – ТР та РФ, а в якій – позасистемних акторів. Серед завдань можна виокремити такі: визначення сучасних теоретичних підходів, які найбільш адекватно допомагають дослідити динаміку розвитку Чорноморського регіону; виявлення особливостей: а) політики Туреччини та Росії як регіональних лідерів Чорноморського регіону; б) політики ЄС та НАТО як найбільш впливових міжнародних організацій; в) політики Китаю та Японії як позасистемних акторів, чий вплив на Чорномор’я постійно зростає. Важливими для цієї монографії є поняття системних та позасистемних акторів. Тому для дослідження було обрано системний підхід, який надав можливість: 1) розглядати досліджуваний об’єкт (ЧР) як складну систему вхідних та вихідних сигналів; встановити зв’язок системи з її середовищем (світовою політикою, яка проявляється в політиці основних світових акторів); 3) конкретизувати досліджуваний об’єкт (ЧР) як систему, що є обмеженою внутрішньо визначеними зв’язками між елементами. Системний підхід до явища містить аналіз: 1) елементів, з яких складається система; 2) закономірностей виникнення та розвитку явища; 3) його еволюції; 4) причин змін; 5) сутності та законів розвитку. Застосування системного підходу уможливило поділ ЧР на низку підсистем (систем нижчого рівня, як-от: регіональні лідери, країни-новачки ЄС, країни Нової Східної Європи, країни Регіону Південного Кавказу), й аналіз узгодження цілей кожної підсистеми з загальною метою системи, а також прикінцеву побудову ієрархії системи та ієрархії чинників, що створюють цю систему та сприяють її функціонуванню. Чільне місце у дослідженні відведено вивченню прямого й зворотного зв’язків ЧР з ЄС, НАТО, Китаєм, Японією, що є осередком регіональної системи, яка досліджується. Додатковими методами дослідження було обрано прогностичний метод та метод кейс-стаді, який надає можливість не тільки дослідити окремі випадки, а й застосувати отримані знання у подальших наукових розвідках щодо інших кейсів. Побудова сценаріїв є засобом прогнозування, встановлення логічної послідовності, коли за основу взято існуючу або задану ситуацію. Усі сценарії зосереджено на зв’язках між подіями, на критичних точках, де впливи можуть бути найбільш ефективними. Тому дослідження місця ЧР у світовій політиці було б не повним без спроби надати сценарій розвитку подій на найближчі десятиліття. Монографія зосереджена на тих напрямах розвитку відносин в Чорноморському регіоні, які протягом років досліджували у своїх наукових пошуках співробітники кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова. Відповідно до цього працю структурно поділено на вісім розділів, кожний з яких висвітлює окремий напрям зовнішньої політики міжнародних та національних акторів. Праця розрахована на всіх, хто цікавиться зовнішньою політикою та міжнародними відносинами – від студентів до експертів.Документ ЧФ РФ в Криму як складова відносин в трикутнику Україна— Росія— НАТО: перспектива 2017(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.Прогресуюча практична та науково-аналітична зацікавленість в Чорноморському регіоні як перспективному епіцентрі додаткових зовнішньополітичних можливостей свідчить про високий ступінь актуальності субрегіональних чорноморських проблем на міжнародній арені, особливо в останній час. «Чорноморський вимір» поступово стає все більш вагомим напрямком зовнішньої політики не тільки чорноморських країн, що само по собі природно.