Значення проблеми Кримського півострова у відносинах України та Росії
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Стаття присвячена темі Кримського півострова у відносинах України та Російської Федерації. Дана тематика є доволі актуальною і популярною у науковому дискурсі, а тому існує велика кількість робот, які розкривають тему з різних поглядів. Актуальність проблеми не просто не зменшилася за останні десять років, а радше набуває нових відтінків, власне, що і пояснює, чому питання потребує нового осмислення та висвітлення чи не кожний рік. У роботі проблема Криму розглядається ширше, скоріше у контексті глобальних геополітичних імперативів Російської Федерації, у контексті самоусвідомлення росіян та проблеми екзистенційної кризи після розпаду СРСР. Конкретно проблема Криму у відносинах між Україною та Росією розглядається радше як приклад і аргумент, що підтверджує стверджену в цій роботі зовнішньополітичну концепцію Російської Федерації у регіоні Східної Європи й у світі в цілому.
The article is devoted to the complex issue of Crimea, exploring its significance for different parties and its role in the region. For Russia, Crimea represents a symbol of conquest and power in what is referred to as "Little Russia," symbolizing Russia's Black Sea Fleet and its image as a major global power. Crimea is seen as a trophy and an imperial symbol by Russians, connecting Russia to its imperial past as long as it remains under Russian control. The main point of contention for Russians is the transfer of Crimea to the Ukrainian SSR, which they view as a mistake. However, this historical perspective only fuels conflict once it's already underway. The actual roots of the conflict stem from the dissolution of the Soviet Union, during which Russia and Ukraine agreed on their borders. This agreement could have addressed territorial claims between former Soviet states, but various factors, primarily economic and political, sidelined these discussions. The article highlights two main paths for Russia post-Soviet Union: one embracing a new identity separate from its imperial past (the path of the Russian Federation), and the other harkening back to imperial ambitions. The latter path, leaning towards imperialism, gained traction, especially with Putin's rise to power amid rising oil prices and economic stability. The article emphasizes Russia's self-identification intertwined with historical symbols like Crimea, Kiev, and its imperial legacy. Reclaiming Crimea symbolizes a return to a time when Russia was a global power center, driving its contemporary foreign policy in the Black Sea region. Thееs clashes with Western views of sovereignty and cooperation among former Soviet republics, seen by Russia as interference in its traditional sphere of influence. Ultimately, Crimea's significance lies predominantly within the context of Russia's aspirations and historical narratives. Without Russia's desire to control Crimea, the struggle for it loses its meaning, highlighting the central role Russia plays in the region's dynamics and conflicts.
The article is devoted to the complex issue of Crimea, exploring its significance for different parties and its role in the region. For Russia, Crimea represents a symbol of conquest and power in what is referred to as "Little Russia," symbolizing Russia's Black Sea Fleet and its image as a major global power. Crimea is seen as a trophy and an imperial symbol by Russians, connecting Russia to its imperial past as long as it remains under Russian control. The main point of contention for Russians is the transfer of Crimea to the Ukrainian SSR, which they view as a mistake. However, this historical perspective only fuels conflict once it's already underway. The actual roots of the conflict stem from the dissolution of the Soviet Union, during which Russia and Ukraine agreed on their borders. This agreement could have addressed territorial claims between former Soviet states, but various factors, primarily economic and political, sidelined these discussions. The article highlights two main paths for Russia post-Soviet Union: one embracing a new identity separate from its imperial past (the path of the Russian Federation), and the other harkening back to imperial ambitions. The latter path, leaning towards imperialism, gained traction, especially with Putin's rise to power amid rising oil prices and economic stability. The article emphasizes Russia's self-identification intertwined with historical symbols like Crimea, Kiev, and its imperial legacy. Reclaiming Crimea symbolizes a return to a time when Russia was a global power center, driving its contemporary foreign policy in the Black Sea region. Thееs clashes with Western views of sovereignty and cooperation among former Soviet republics, seen by Russia as interference in its traditional sphere of influence. Ultimately, Crimea's significance lies predominantly within the context of Russia's aspirations and historical narratives. Without Russia's desire to control Crimea, the struggle for it loses its meaning, highlighting the central role Russia plays in the region's dynamics and conflicts.
Опис
Ключові слова
Екзистенційна криза, Україна та Російська Федерація, геополітика, протистояння, сакралізація, Existential crisis, Ukraine and the Russian Federation, geopolitics, confrontation, sacralisation
Бібліографічний опис
Плохотнюк А. Значення проблеми Кримського півострова у відносинах України та Росії / А. Плохотнюк // Соціально-політичні студії : наук. альм. : пр. молодих науковців. [Науки : політологія, соціологія, історія, економіка] / ОНУ ім. І. І. Мечникова, ф-т міжнар. відносин, політології та соціології. – Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2024. – Вип. 8. – С. 132–135.
DOI
ORCID:
УДК
327(477:470+571):(477.75)"20"