Статті та доповіді ФПСР
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті та доповіді ФПСР за Автор "Biron, Bohdan V."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відчуття когеренції як модератор звязку ресурсність – самоефективність(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Бірон, Богдан Володимирович; Кривцова, Н. В.; Бирон, Богдан Владимирович; Biron, Bohdan V.Сучасний соціальний простір характеризується підвищеною частотою негативних життєвих подій, психоемоційним навантаженням на особистість, зростанням випадків дезадаптивного реагування. Актуальність дослідження полягає в необхідності пошуку шляхів підвищення здатності індивіда долати стресові ситуації в умовах обмеженості ресурсів. Одним із таких шляхів може виступати є актуалізація когнітивних феноменів, певних стилів бачення світу, серед яких варто відзначити відчуття когеренції.Документ История создания и перспективы применения проективных методов.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Родина, Наталья Владимировна; Вигдорчик, М. И.; Бирон, Богдан Владимирович; Бірон, Богдан Володимирович; Biron, Bohdan V.; Родіна, Наталія Володимирівна; Rodina, Nataliia V.Предыстория тестов уходит в глубину веков, она связана с испытаниями различных способностей, знаний, умений и навыков. Нередко результаты испытания интеллектуальных способностей становились предметом гордости того или иного народа и являлись важной и неотъемлемой частью общественной жизни многих народов мира со времен древнейших цивилизаций и до наших дней. С течением времени обыденное представление о тесте и научное понимание теста все больше удалялись друг от друга. Настоящая история тестов началась век назад, в канун периода ломки устаревшего общественного строя, революционного изменения общественного сознания, совпавшего по времени с научным кризисом, сразившим естествознание.Документ Копінг-поведінка аномічної особистості(Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України, 2012) Родіна, Наталія Володимирівна; Бірон, Богдан Володимирович; Бирон, Богдан Владимирович; Biron, Bohdan V.; Родина, Наталья Владимировна; Rodina, Nataliia V.Дана стаття презентує системну модель, що описує формування копінг-поведінки у аномічної особистості. Порівняльний аналіз виявив високу відповідність між копінг-стратегіями, розробленими в рамках загальної теорії напруги і трансакційної теорії стресу. Припускається, що незбалансованість копінг-стратегій, неподолання і нестача проактивного копінгу є специфічними характеристиками неделінквентного копінгу в особистості, що перебуває під значним впливом з боку суспільної аномії.Документ Місце проактивного копінгу в системі інших видів копінгу, ситуативних та диспозиційних чинників(2014) Бірон, Богдан Володимирович; Бирон, Богдан Владимирович; Biron, Bohdan V.В статті аналізується детермінація проактивного копінгу та інших видів копінгу. Досліджено 450 студентів українських ВНЗ за опитувальниками SLSI, PCI, методикою Кейрсі. У континуумі «ситуативність-диспозиційність» проактивний копінг знаходиться ближче до особистісного полюсу. Первинна детермінація проактивного копінгу є слабкою (R2 = 0,03), але спектр копінг-стратегій здатен суттєво пояснювати його дисперсію (R2 = 0,22).Документ Навчена ресурсність та психічне здоров'я: психометричний аналіз української версії шкали самоконтролю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Бірон, Богдан Володимирович; Бирон, Богдан Владимирович; Biron, Bohdan V.Конструкт навченої ресурсності був введений у психологію Д. Майхенбаумом [1] з метою розрізнити поведінку, яка йде на користь особистості, від навченої безпорадності. Надалі він був операціоналізований М. Розенбаумом [3], який характеризує навчену ресурсність, як надбаний репертуар, що інкорпорує набір переконань, добре засвоєних поведінкових актів та навичок самоконтролю. Шкала самоконтролю (англ. Self-Control Schedule – SCS) розроблена М. Розенбаумом у 1980 році [2]. Вона є мірою одномірного конструкту навченої ресурності. Шкала вимірює когнітивні навички індивідів для здійснення самовладання перед лицем стресових ситуацій. Версія українською мовою не існує. Метою дослідження було психометричний аналіз української версії шкали самоконтролю, що вимірює навчену ресурсність, та оцінка взаємозв’язків цього конструкту із показниками психічного здоров'я.Документ Створення опитувальника стресових реакцій для оцінки медичних працівників офтальмологічного профілю(2019) Цехмістер, Я. В.; Данилюк, І. В.; Родіна, Наталія Володимирівна; Бірон, Богдан Володимирович; Семенюк, Н. С.; Родина, Наталья Владимировна; Бирон, Богдан Владимирович; Rodina, Nataliia V.; Biron, Bohdan V.Вступ. Медичні працівники офтальмологічного в процесі професійної діяльності все частіше стикаються з т. зв. «вигорянням». У зв’язку з цим важливими є створення психодіагностичних інструментів, призначених для виявлення стресових реакцій, та їхня психометрична адаптація до соціально-культурних особливостей українського професійного середовища. Мета роботи. Створення та психометричний аналіз української версії опитувальника, що вимірює стресові реакції, та оцінка його взаємозв’язків із показниками задоволеності працею. Матеріал і методи. Вибірку дослідження склали медичні працівники офтальмологічного профілю. Проведено дослідження 211 медичних працівників. Враховуючи коефіцієнт реагування 85,8%, остаточна вибірка склала 181 медичних працівника, з яких 99 особи – представники молодшого та середнього медичного персоналу, а 82 – вищого медичного персоналу (лікарі-офтальмологи). Дослідження проводилось за допомогою модифікованої версії опитувальника стресів (англ. Student-life Stress Inventory) американських авторів Б.М. Гадзелли, Д.В. Ґінтера, Г. Л. Фулвуда на базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова». Результати. Опитувальник стресових реакцій для офтальмологів створювався на основі адаптації опитувальника стресів. В модифікованій версії опитувальника містились наступні шкали, що описували категорії стресових реакцій: фізіологічні реакції (F), емоційні реакції (G), поведінкові реакції (H), а також шкала когнітивного оцінювання стресу (I), які характеризувались внутрішньою узгодженістю та ретестовою надійністю. В обох досліджених групах медиків встановлено, що чим гострішими є емоційні та поведінкові стресові реакції, тим нижчим є рівень задоволеності працею та організацією. З огляду на репрезентативність вибірки, були створені тестові норми, виражені в квартильній шкалі. Отже, адаптована україномовна версія опитувальника стресових реакцій для медичних працівників характеризується високою конструктною валідністю та надійністю.Документ Створення опитувальника стресових реакцій у дослідженнях ортобіозу людини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Цехмістер, Я. В.; Данилюк, І. В.; Родіна, Наталія Володимирівна; Бірон, Богдан Володимирович; Семенюк, Н. С.; Родина, Наталья Владимировна; Бирон, Богдан Владимирович; Rodina, Nataliia V.; Biron, Bohdan V.Медичні працівники офтальмологічного профілю в процесі професійної діяльності все частіше стикаються з т. зв. «вигорянням». Проте мало відомо про те, які стресові реакції характерні саме для медичних працівників офтальмологічного профілю . У зв’язку з цим важливими є створення психодіагностичних інструментів, призначених для виявлення стресових реакцій, та їхня психометрична адаптація до соціально-культурних особливостей українського професійного середовища.Документ Створення шкали для оцінки міжрольових конфліктів у медичних працівників офтальмологічного профілю(2020) Родіна, Наталія Володимирівна; Бірон, Богдан Володимирович; Уханова, А. І.; Семенюк, Н. С.; Кернас, А. В.; Родина, Наталья Владимировна; Бирон, Богдан Владимирович; Rodina, Nataliia V.; Biron, Bohdan V.В процесі професійної діяльності медичні працівники офтальмологічного профілю особливо піддаються ризику психологічних проблем через емоційно вимогливий характер їх роботи та стреси великого навантаження. Одними із чинників стресового навантаження виступають міжрольові конфлікти, тому важливим є створення психометрично адаптованих психодіагностичних інструментів, призначених для їх виявлення. Мета. Створення і психометричний аналіз української версії психометричної шкали, що вимірює міжрольові конфлікти у медиків та дослідження цих конфліктів у взаємозв'язку з реакціями на стрес. Матеріал і методи. Вибірку дослідження склали медичні працівники офтальмологічного профілю. Проведено дослідження 211 медичних працівників. Враховуючи коефіцієнт реагування 85,8%, остаточна вибірка склала 181 медичних працівника, з яких 99 особи – представники молодшого та середнього медичного персоналу, а 82 – вищого медичного персоналу (лікарі-офтальмологи). Дослідження проводилось за допомогою модифікованої версії Шкали конфлікту робота-сім'я і конфлікту сім'я-робота (англ. Work-Family Conflict and FamilyWork Conflict Scales) Р.Дж. Нетемеєра, Дж.С. Боулза та Р. Макмуріана, Опитувальника стресових реакцій для оцінки медичних працівників офтальмологічного профілю Я. В. Цехмістера, І. В. Данилюка, Н. В. Родіної, Б. В. Бірона, Н.С. Семенюк на базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова». Результати. Шкала міжрольових конфліктів для офтальмологів створювалась на основі адаптації опитувальника. В модифікованій версії шкали містились наступні субшкали, що описували два типи міжрольвих конфліктів: конфлікт робочих обов'язків з сімейними (WFC) та конфлікт сімейних обов'язків з робочими (FWC), які характеризувались високою внутрішньою узгодженістю та ретестовою надійністю. Двофакторну модель шкали підтверджено за результатами конфірматорного факторного аналізу. Показано, що у лікарів виразність двох типів міжрольових конфліктів є статистично значуще більшою, ніж у молодшого та середнього медичного персоналу. З огляду на репрезентативність вибірки, були створені тестові норми, виражені у квартильній шкалі. Отже, адаптована україномовна версія шкали міжрольових конфліктів для медичних працівників характеризується високою конструктною і критеріальною валідністю та надійністю.Документ Стресс и суицидальные мысли у подростков(2016) Розанов, Всеволод Анатольевич; Уханова, Анастасия Игоревна; Волканова, Анна Сергеевна; Рахимкулова, Анастасия Станиславовна; Пизарро, Анжелика; Бирон, Богдан Владимирович; Rozanov, Vsevolod A.; Ukhanova, Anastasiya I.; Volkanova, Anna S.; Rakhymkulova, Anastasyia S.; Pyzaro, Anzhelyka; Biron, Bohdan V.; Бірон, Богдан Володимирович; Розанов, Всеволод Анатолійович; Уханова, Анастасія ІгорівнаПроанализированы данные исследования психического здоровья детей (n=589), проведенного по стандартам международного проекта SEYLE с целью оценки взаимосвязи переживаемого стресса и суицидальных тен-денций у подростков. Каждый третий подросток испытывает существенную стрессовую нагрузку, которая составляет 5 и более негативных жизненных событий (НЖС) за полгода. Приоритетными событиями являются проблемы в школе, семейные проблемы и межличностные ситуации (конфликты, расставания). Что касается субъективного переживания стресса, то около половины подростков сообщают, что ощущают стресс с различной частотой, от нескольких раз в году до нескольких раз в неделю. Между накоплением стрессовых событий и ощущением стресса существует прямая корреляция, однако взаимоотношения между этими характеристиками сложнее. По этим критериям школьники разделились на 4 близкие по численности группы, из которых привлекает особое внимание группа, у представителей которой ярко выражен субъективно переживаемый стресс на фоне незначительной частоты НЖС, то есть отсутствия объективных причин для этого. Среди членов этой группы характер суицидальной идеации был аналогичен таковому в группе подростков с высоким уровнем субъективного и объективного стресса. Таким образом, психологический субъективно переживаемый стресс ассоциирован с суицидальностью в такой же степени, как и объективный. Приоритетность НЖС не отражает их влияния на суицидальность. С суицидальными мыслями ассоциированы порой довольно редкие события, в основном связанные с семьей, взаимоотношениями с родителями и сверстниками, болезнями и смертью близкого человека.