Підручники, навчальні посібники та інші науково- та навчально-методичні праці ФМФІТ
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Підручники, навчальні посібники та інші науково- та навчально-методичні праці ФМФІТ by Author "Kalinchak, Valerii V."
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item Методичні вказівки "Оптичні методи вимірювання температур" до спецкурсів "Теплопередача", "Газодинаміка горіння" та спецпрактикуму "Високотемпературні процеси в дисперсних системах"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Калінчак, Валерій Володимирович; Орловська, Світлана Георгіївна; Карімова, Фаріда Фаритівна; Калинчак, Валерий Владимирович; Kalinchak, Valerii V.; Орловская, Светлана Георгиевна; Orlovska, Svitlana G.Як відомо, у базових галузях промисловості України (металургії, металообробці та машинобудуванні) широко використовуються енергоємні високотемпературні процеси: плавка металів, кисневе різання, лазерна і плазмова обробка поверхні металевих деталей та інші. Вказані технологічні процеси потребують ретельного дотримання рекомендованих температурних режимів. Тому існує постійний попит на пристрої та методики для безконтактного вимірювання високих температур. Окрім того, застосування сучасних приймачів інфрачервоного випромінювання дозволяє вимірювати досить низькі температури (нижчі за 0°С), завдяки чому сфера застосування пірометрів значно розширилась. Інфрачервоні пірометри та тепловізори використовують для діагностування технічного стану енергетичного обладнання і електричних мереж, для пошуку недоліків теплоізоляції будинків з метою енергозбереження, а також в інших галузях. Таким чином, на сьогодні температурні вимірювання складають приблизно п’ятдесят відсотків від загальної кількості вимірювань фізичних величин у промисловості. Відзначимо головні переваги безконтактних методів вимірювання температури: 1. Дуже широкий діапазон вимірюваних температур – від 250 К до 10 000 К і навіть вище. 2. Можливість визначення температури віддалених об'єктів (у тому числі зірок), або швидко рухомих тіл, таких як фрикційні іскри або палаючі частинки палива. 3. Висока точність вимірювань завдяки сильній залежності інтенсивності випромінювання від температури тіла. Зазначимо, що суттєвим недоліком оптичних методів вимірювання температури є відсутність даних стосовно випромінювальної здатності реальних матеріалів в умовах експерименту. Також необхідно підкреслити, що методи пірометрії є придатними тільки за умови теплового характеру випромінювання.Item Механика жидкости и газа(2013) Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.Научное издание содержит конспект лекций для части спецкурса «Механика жидкости и газа и физика аэрозолей», который читается на кафедре теплофизике Одесского националь- ного университета имени И.И. Мечникова.Item Механіка і молекулярна фізика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Калінчак, Валерій Володимирович; Орловська, Світлана Георгіївна; Черненко, Олександр Сергійович; Калинчак, Валерий Владимирович; Орловская, Светлана Георгиевна; Черненко, Александр Сергеевич; Kalinchak, Valerii V.; Orlovska, Svitlana G.; Chernenko, Oleksandr S.Результати будь-якого експериментального досліджень фізико-хімічних явищ (фізичного експерименту) необхідно уміти проаналізувати. Це значить, що в лабораторії необхідно навчитися не тільки вимірювати різні фізико-хімічні величини, але і перевіряти і знаходити зв'язок між ними, зіставляти результати експерименту з висновками теорії. Під вимірюванням розуміють порівняння вимірюваної величини з іншою величиною, прийнятою за одиницю вимірювання. Вимірювання підрозділяють на прямі і непрямі. При прямих вимірюваннях визначувану величину порівнюють з одиницею вимірювання безпосередньо або за допомогою вимірювального приладу, проградуйованого у відповідних одиницях. При непрямих вимірюваннях шукана величина обчислюється з результатів прямих вимірювань інших величин, які пов'язані з вимірюваною величиною певною функціональною залежністю....Item Прикладна теплофізика і газодинаміка горіння дисперсних систем(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Шевчук, Володимир Гаврилович; Шевчук, Владимир Гаврилович; Shevchuk, Volodymyr G.; Калінчак, Валерій Володимирович; Калинчак, Валерий Владимирович; Kalinchak, Valerii V.; Черненко, Олександр Сергійович; Черненко, Александр Сергеевич; Chernenko, Oleksandr S.; Орловська, Світлана Георгіївна; Орловская, Светлана Георгиевна; Orlovska, Svitlana G.Газодинаміка горіння – наука, яка ґрунтується на законах кінетики хімічних реакцій і хімічного енерговиділення та процесів тепломасообміну в газових потоках. Як відомо, горючі речовини і окислювач можуть бути в рідкому, твердому і газоподібному станах. «Прикладна теплофізика та газодинаміка горіння дисперсних систем» базується на знаннях із дисциплін «Загальна фізика», «Тепломасообмін в хімічнореагуючих середовищах», «Хімічна кінетика та термодинаміка», «Фізика аерозолів». Як дисципліна професійного напряму вона використовує теоретичні і експериментальні дослідження виникнення та розповсюдження полум’я в різних дисперсних системах. Результати використовуються в галузі пожежовибухонебезпеки, в паливній енергетиці, металургії, машинобудуванні і апаратах хімічних технологій. Горючі рідкі і тверді речовини(конденсовані системи) в цих областях ви-користовуються в дисперсному – розпорошеному вигляді, а окислювач в газоподібному стані. Тобто з самого початку ми маємо справу з двофазними горючими системами. Наприклад, розпорошене тверде або рідке пальне з певною швидкістю одночасно з потоком газоподібного окислювача подається в реакційний об'єм (камера згорання, фурмене вогнище доменної печі і тому подібне). У разі займання і горіння розпорошеного рідкого або твердого пального в гарячому потоці необхідно розглядати на першому етапі процеси прогрівання, плавлення і випаровування частинок, потім – теплоенергетичні і хімічні процеси в двофазних пальних багатокомпонентних системах з утворенням дифузійного полум’я біля кожної частинки. Дифузійне полум'я – полум'я, що створюється на межі розділу пального і окислювача. Наприклад, при подачі і горінні на зрізі пальника горючого газу в газоподібному окислювачі утворюється дифузійне полум'я. Приклад такого полум'я – горіння твердих горючих речовин: сірника, сухого спирту (уротропін C6H12N4 або гексаметилентетрамін), магній, тверді парафіни та ін. Дифузійне полум'я виникає і при горінні рідких речовин: тетраліну С10Н12, бензину, гасу, гексану і ін. Дифузійне полум'я біля кожної частинки є наслідком гомогенних реакцій газоподібної горючої речовини і газоподібного окислювача, що переносяться дифузією з протилежних сторін дифузійного полум'я. В більшості випадків при горінні систем маємо справу з роздільною подачею пального і окислювача до зони горіння. В турбулентних потоках з великими пульсаційними швидкостями може відбуватися зрив дифузійного полум'я з лобової точки краплі. Іншим випадком є горіння заздалегідь перемішаних сумішей пального і окислювача, яке реалізується в хвильовому режимі, тобто режимі розповсюдженні фронту полум'я по такій системі.Item Прикладная физика аэрозолей(2012) Калинчак, Валерий Владимирович; Контуш, Сергей Михайлович; Черненко, Александр Сергеевич; Калінчак, Валерій Володимирович; Контуш, Сергій Михайлович; Черненко, Олександр Сергійович; Kalinchak, Valerii V.; Kontush, Serhii M.; Chernenko, Oleksandr S.Методическое пособие предназначено для практических и лабораторных ра- бот, решения задач из курса «Физика аэрозолей» для студентов кафедры теп- лофизики физического факультета Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. Пособие содержит короткие теоретические сведения по ос- новным темам, а также примеры решения задач, список предлагаемых для са- мостоятельного решения задач и лабораторные работы касательно каждой из тем. Предлагаемый материал основан на курсах общей физики: «Механика», «Молекулярная физика», «Электричество» и «Оптика».Item Прикладная физика аэрозолей(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Калинчак, Валерий Владимирович; Контуш, Сергей Михайлович; Черненко, Александр Сергеевич; Щекатолина, Светлана Арсентьевна; Калінчак, Валерій Володимирович; Контуш, Сергій Михайлович; Черненко, Олександр Сергійович; Щекатоліна, Світлана Арсентьєва; Kalinchak, Valerii V.; Kontush, Serhii M.; Chernenko, Oleksandr S.; Shchekatolina, Svitlana ArsentievaПособие содержит краткие теоретические сведения по основным темам, а также примеры решения задач, список предлагаемых для самостоятельного решения задач и лабораторные работы касательно каждой из тем. Предлагаемый материал основан на курсах общей физики: «Механика», «Молекулярная физика», «»Электричество» и «Оптика». Пособие по курсу «Физика аэрозолей» предназначено для студентов направления «Физика» физического факультета Одесского национального университета имени И. И. Мечникова.Item Фізика медичних аерозолів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Контуш, Сергій Михайлович; Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Контуш, Сергей Михайлович; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.; Kontush, Serhii M.Штучні аерозолі знаходять широке застосування в багатьох областях людської діяльності: у хімічній, харчовій, парфумерно-косметичній, будівельній промисловості, медицині, сільському господарстві і т. д., що обумовлене їх високою ефективністю. Відомо, що збільшення поверхні речовини супроводжується збільшенням його активності. Малі кількості речовин, розпорошених у вигляді аерозолю, займають значний об'єм і володіють великою реакційною здатністю. У цьому полягає головна перевага аерозолів перед іншими дисперсними системами. Аерозольна форма дозволяє в побутових і промислових умовах швидко і без зайвих витрат розпилювати рідкі і порошкоподібні речовини у вигляді частинок заданого розміру. Крім того, аерозольний спосіб застосування економічно вигідний, оскільки він скорочує питому витрату речовини (у 5-10 разів) і підвищує ефективність його дії. Вивчення основних характеристик аерозолів, що знаходяться в повітрі навколо нас і в виробничих приміщеннях, направлене в основному на вирішення наступних завдань: – створення умов, сприятливих для здоров'я людей, шляхом використання передових технологій і розробки систем для очищення повітря від забруднюючих аерозолів; – прогнозування розповсюдження аерозолів в навколишньому середовищі; – контроль вмісту аерозолів у виробничих приміщеннях, коли вони можуть негативно впливати на хід технологічних процесів (проблема “чистих кімнат” у виготовленні напівпровідникових приладів і фармакології). Разом з можливістю визначення таких параметрів аерозолів, як швидкість їх розповсюдження разом з повітрям, їх здатність, наприклад, реагувати з газовими компонентами, конденсувати на собі вологу і багато інших, необхідно знати: 1) розмір частинок аерозолю як чинника, що визначає поведінку аерозольних частинок; 2) функцію розподілу частинок аерозолю по розмірах і їх концентрацію (масову або рахункову, тобто масу або число частинок в одиниці об'єму). Сучасні вимоги до визначення розмірів частинок такі високі, що зараз розроблені методи вимірювання розмірів в надзвичайно широкій області розмірів − приблизно від 0.001 до декількох сотень мікрон; природно, неможливо за допомогою лише одного методу охопити весь цей діапазон.Item Фізика теплопровідності та експериментальні методи визначення коефіцієнту теплопровідності речовин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Калінчак, Валерій Володимирович; Орловська, Світлана Георгіївна; Черненко, Олександр Сергійович; Орловская, Светлана Георгиевна; Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Kalinchak, Valerii V.; Orlovska, Svitlana G.; Chernenko, Oleksandr S.Останнім часом постійно йдуть пошуки нових матеріалів з певними теплофізичними властивостями для різних технічних цілей. Знання теплофізичних властивостей речовин грає немалу роль при їх використанні. На даний момент актуальним є створення експериментальних методів визначення коефіцієнтів теплопровідності речовин, основаних на використанні розв’язків задач стаціонарної теплопровідності. Експеримент є джерелом додаткової інформації про поводження речовин, що дозволяє поглибити існуючі фізичні уявлення про механізми переносу теплоти. Всім цим повинні володіти в достатній мірі студенти теплофізичних спеціальностей. Посібник побудований таким чином, щоб допомогти їм в отриманні необхідних знань з механізмів теплопровідності в речовинах з різними фізичними властивостями та тіл правильної форми. В першому розділі приводиться огляд найважливіших емпіричних та теоретичних формул для визначення коефіцієнту теплопровідності тіл різного агрегатного стану та пояснюється, яким саме чином проводиться тепло за рахунок теплопровідності. Тут же вводяться основні поняття та закони теплопровідності, а саме: температурне поле, градієнт температури, густина потоку тепла, закон Фур’є. В другому розділі розглянуто теплопровідність через тіла різної геометричної форми при відсутності і наявності джерел тепла. Також акцентується увага на випадку, коли коефіцієнт теплопровідності залежить від температури. В третьому розділі наведені експериментальні методи дослідження коефіцієнту теплопровідності. Посібник призначається для студентів старших курсів теплофізичних спеціальностей вищих навчальних закладів, в тому числі фізичного факультету, що навчаються за спеціалізаціями «теплофізика дисперсних систем та фізика плазми» і «загальна і хімічна фізика».Item Фізичні аспекти екології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Орловська, Світлана Георгіївна; Калінчак, Валерій Володимирович; Kalinchak, Valerii V.; Калинчак, Валерий Владимирович; Орловская, Светлана Георгиевна; Orlovska, Svitlana G.Термін екологія вперше вжив у 1886 році німецький вчений Е. Геккель. Він походить від грецьких слів oikos («ойкос»), що означає будинок, приміщення, житло і навіть «батьківщина» і слова «logos» (логос) – наука, слово. Таким чином, Геккель назвав науку, яка вивчає організацію та функціонування недоорганізованих систем різних рівнів, видів, популяцій, біоценозів (спільнот), екосистем (біогеоцентрів) та біосфери. Спочатку термін застосовувався тоді, коли йшлося про вивчення взаємозв'язків між рослинними та живими спільнотами, що входять до складу стійких та організованих систем. Тому можна сказати, що екологія є складовою часткою біології. Американський еколог Юджин Одум дав найбільш коротке й найменш спеціальне визначення екології - це біологія навколишнього середовища. Загальна екологія займається дослідженням усіх типів екосистем. Екологія рослин досліджує зв'язки рослинних організмів із середовищем. Екологія тварин досліджує динаміку та організацію тваринного світу. Важливу роль у диференціації екологічної науки мав III Ботанічний конгрес, який відбувся у 1910 році у Брюсселі. На ньому було вирішено поділити екологію рослин на екологію особин (аутекологію) та екологію угруповань (синекологію).Item Химическая кинетика и массообмен(2012) Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.Пособие предназначено для индивидуальной работы и самостоятельного ре- шения задач по курсу «Химическая кинетика и массообмен» студентов, спе- циализирующихся на кафедре теплофизики.Item Хімічна кінетика та масообмін(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.В даному навчальному посібнику представлені теоретичні відомості, які допоможуть студентам визначати теплові ефекти, напрям, а також швидкості протікання гомогенних і гетерогенних хімічних реакцій. Посібник призначений студентам для індивідуальної роботи та самостійного розв’язку задач з курсу «Хімічна кінетика та ма- сообмін».