Адміністративний розсуд та інструменти діяльності публічних адміністрацій: адміністративно-правовий та юридико-деонтологічний вимір

В статті увага приділена публічному адмініструванню в сучасному розумінні, як певному виду державно-владної діяльності, яка здійснюється через відповідні адміністративні процедури і є виконавчо-розпорядчою за своєю сутністю та призначенням. Доведено, що публічне адміністрування, як вид державно-владного впливу на суспільні відносини присутнє всюди, де суспільні відносини врегульовані за допомогою норм права, і призначене на втілення правових приписів в конкретні правові відносини. Публічне адміністрування відрізняється від державного управління в тому числі і формами та методами, які під час його здійснення застосовуються публічними адміністраторами. Від посадовця органу публічного адміністрування залежить набір тих інструментів, які він застосує для вирішення управлінської проблеми, адже на можливість вибору його уповноважує держава через відповідні нормативно-правові акти. Рівень довіри до професійного рівня публічного адміністратора з боку держави – найвищий, адже йому надається право діяти переважно на власний розсуд. Це вимагає поряд з статутним нормативно-правовим, необхідного юридико-деонтологічного регулювання діяльності посадовця органу публічного адміністрування.
В статье уделено внимание публичному администрированию в современном понимании, как определенному виду государственно-властной деятельности, которая осуществляется посредством соответствующих административных процедур и является исполнительно-распорядительной по своей сущности и предназначению. Доказано, что публичное администрирование, как вид государственно-властного воздействия на общественные отношения присутствует везде, где общественные отношения урегулированы при помощи норм права и предназначено воплощать правовые предписания в конкретные правоотношения. Публичное администрирование отличается от государственного управления в том числе и формами и методами, которые применяются при его осуществлении публичными администраторами. От должностного лица органа публичного администрирования зависит тот набор инструментов, которые оно применяет для решения управленческой проблемы, ибо на возможность выбирать соответствующий набор среди доступных инструментов его уполномочивает государство посредством правового регулирования его статуса. Уровень доверия профессиональному уровню публичного администратора со стороны государства – наивысший, ему приходится действовать, преимущественно опираясь на административное усмотрение. Это обстоятельство обуславливает необходимость осуществления наряду с уставным нормативно-правовым, разработку необходимого юридико-деонтологического регулирования деятельности должностного лица органа публичного администрирования.
The article focuses on the relationship between public administration and legal deontology. Public administration is a renewed form of public administration. The difference is that public administration is a more democratic process of state-authoritative impact on social relations. This democracy is manifested in the forms and methods of managerial activity used. Among the forms and methods of public administration, a softer set of forms is selected – an appropriate combination of legal and non-legal forms, the method of persuasion and coercion. The very activity has an executive and administrative nature. The executive orientation implies the call of public administrations to promote the practical implementation of laws. Orders – to adopt and implement legal acts of administration. Forms and methods together constitute the tools of activity of public administrations. Executive-administrative activity is carried out through appropriate managerial procedures. The basis of activity is administrative discretion. It consists in the possibility at one’s own risk to use forms and methods in their totality depending on the choice of the public administrator himself. This requires its appropriate level of professional training and the necessary level of compliance of the activity of a public administrator with increased moral and ethical parameters. Given the lack of administrative and procedural legislation, it is proposed to consider the use of discretionary powers as permissible with the possibility of expanding their limits within the law. But this is only on condition of introducing into the normative regulation of public administrators’ activity the code of their professional conduct. Such a code should contain an ideal model of professional conduct of public administrators. Conformity of professional conduct of an official of public administration body to the requirements of the code is a prerequisite for the implementation of its social mission. The code of ethics of a public administrator should contain a set of requirements of moral and ethical nature, compliance with which in the activities of the public administrator will contribute to the implementation of constitutional requirements on the social orientation and conditionality of the activities of the state and all its bodies.

Ключові слова

публічне адміністрування, публічна адміністрація, державне управління, адміністративна процедура, адміністративний розсуд, інструменти діяльності публічної адміністрації, юридична деонтологія, публичное администрирование, публичная администрация, государственное управление, административная процедура, административное усмотрение, инструменты деятельности публичной администрации, юридическая деонтология, public administration, state government, public administrative body, administrative procedure, administrative discretion, tools of public administration, legal deontology

Бібліографічний опис

Правова держава = Правовое государство = Сonstitutional State