Правова держава

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: У збірнику публікуються науково-теоретичні та практичні матеріали з актуальних загальнотеоретичних та галузевих правових питань, правозастосовної практики, пропозиції до законодавства, зарубіжний правовий досвід конституційної, судово-правової та адміністративно-правової реформ. Видання розраховане не тільки на юристів-науковців, а й на практиків, які черпатимуть із нього чимало корисного для своєї широкопланової діяльності, що сприятиме утвердженню базових цінностей цивілізованої потуги України – права, справедливості та моралі. Сайт видання: http://pd.onu.edu.ua

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 805
  • Документ
    Розвиток сталого сільського господарства та забезпечення екологічної безпеки в процесі здійснення сільськогосподарської діяльності
    (Фенікс, 2024) Толкаченко, Олена Володимирівна; Tolkachenko, Olena V.
    В статті досліджуються питання щодо забезпечення екологічної безпеки в аграрному секторі, висловлено думку про поширення екологізації в різні галузі економіки та доведено, що екологізацію сільськогосподарської діяльності потрібно розглядати як управління природокористуванням, яке спрямоване на раціональне використання природних ресурсів, охорону та покращення навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки та гідного і безпечного рівня життя людини. З огляду на забезпечення екологічної безпеки при здійсненні сільськогосподарської діяльності та розвиток сталого сільського господарства, проаналізовано Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» і з’ясовано, що він не оперує поняттям «стале сільське господарство». Запропоновано закріпити цю категорію в законодавстві України, наприклад, при розробці Концепції розвитку сталого сільського господарства. Також в національному законодавстві відсутні норми, які б передбачали екологічні вимоги при використанні сільськогосподарської техніки, обов’язки аграрних виробників щодо охорони ґрунтів у процесі застосування сільськогосподарської техніки і обладнання. Водночас розвиток механізації має певні економічні плюси: підвищує продуктивність праці, скорочує строки виконання робіт тощо; впроваджує нові технології, що в свою чергу, підвищує культуру сільськогосподарського виробництва; також характеризується переходом на альтернативні джерела, що дає можливість позитивно впливати на процеси, пов’язані зі зміною клімату. В статті зазначається, що важливим моментом в забезпеченні екологічної безпеки при здійсненні сільськогосподарської діяльності є впровадження новітніх технологій, і в першу чергу, використання біотехнологій. Висловлено думку, що акумулюючи дослідження суспільних, природничих та інших наук, використання цих технологій буде мати позитивний вплив на виробництво сільськогосподарської продукції, враховуючи екологічні ризики та ризики для життя і здоров’я людини. Ще однією важливою задачею забезпечення екологічної безпеки при здійсненні сільськогосподарської діяльності є поводження з відходами агропромислового комплексу. В процесі їх діяльності виникає забруднення довкілля, яке пов’язане із зосередженням великої кількості тварин на обмежених територіях, що в свою чергу, впливає на здоров’я та умови життя людини, на якість ґрунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря тощо. Варто зазначити, що впровадження та розвиток сталого сільського господарства в Україні потребує запровадження механізму інтеграції екологічної політики в аграрну політику держави. При цьому вбачається, що агроекологічна політика – це заява держави, підприємства, організації не тільки про свої наміри та принципи, пов’язані із сільсько-господарською результативністю, а й декларування певних екологічно безпечних дій, які не зменшуючи результативності, забезпечують сталий розвиток сільського господарства. Водночас агроекологічна політика має розглядатися як комплексна, цілісна система правових, управлінських, організаційних, соціальних, економічних і фінансових засобів, з подальшою детальною регламентацією у Концепції розвитку сталого сільського господарства.
  • Документ
    Дискреційні повноваження господарського суду при застосуванні заходів забезпечення
    (Фенікс, 2024) Криворучко, Олена Юріївна; Kryvoruchko, Olena Yu.
    У статті висвітлено аспекти судового розсуду при забезпеченні позову та/або доказів у господарському процесі. Проведено паралелі між здійсненням дискреційних повноважень суддями господарського суду та дотриманням прав осіб на справедливий та ефективний суд. Проаналізовано сучасне розуміння дискреційних повноважень суду у роботах науковців через призму судової практики. Наведено приклади застосування судом дискреційних повноважень на прикладі норм Господарського процесуального кодексу України із поясненням логіки законодавчих обмежень та заборон. За результатами дослідження виявлено прогалини правового регулювання, а саме відсутність чітких меж для господарського суду при прийнятті рішення про забезпечення позову або доказів та дотримання при цьому балансу інтересів всіх сторін. Запропоновано механізм звуження судової дискреції через призму «легітимної мети», яка має мінімізували суб’єктивний вплив судді на прийняття рішення та при цьому враховувати обставини кожної конкретної справи. Запропоновано надати сторонам можливість пропонувати суду власний захід забезпечення з урахуванням конкретних обставин справи.
  • Документ
    Сучасні тенденції розвитку наукової думки про публічне адміністрування
    (Фенікс, 2024) Миколенко, Олександр Іванович; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Oleksandr I.; Mykolenko, Olena M.
    В статті здійснено аналіз сучасних тенденцій розвитку наукової думки про публічне адміністрування. З’ясовано, що розвиток науки адміністративного права неможливий без дискусій щодо розуміння публічного адміністрування, критичного аналізу думок інших адміністративістів, переосмислення старих теорій, вчень і концепцій та впровадження нових ідей і світоглядних уявлень змісту поняття «публічне адміністрування» та тенденцій розвитку цього правового явища. Встановлено, що більшість сучасних наукових джерел, які присвячені дослідженню публічного адміністрування, сформульовані у формі констатації очевидних фактів, які відбулися чи відбуваються в правотворчій та правозастосовній сферах або вже давно оформилися у вигляді аксіом юридичної науки. Наголошено на тому, що наукові дослідження публічного адміністрування у такому вигляді втрачають сенс, бо вони набувають спотворених форм – переказування вже давно відомих фактів, цитування думок авторитетних вчених без належного критичного їх аналізу, погодження з усіма і у всьому та ін. Зроблено висновок, що наука адміністративного права припиняє стагнацію і починає поступовий шлях до системного оновлення знань про адміністративно-правові явища. Сприяє ж цим позитивним процесам в адміністративному праві категорія «публічне адміністрування», яка в сучасних наукових публікаціях починає демонструвати узгодженість між «формою» та «змістом» зовнішньоорганізаційної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
  • Документ
    Корпоративні договори та принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА
    (Фенікс, 2023) Смітюх, Андрій Володимирович; Smitiukh, Andrii V.
    У статті розглядається проблематика підпорядкування іноземному праву корпоративних договорів, укладених щодо господарських товариств, створених за законодавством України. Досліджено історію становлення корпоративних договорів у правовій системі України так само як і зміни, що відбулись протягом останніх десятиліть з питання можливості застосування іноземного права до договірних корпоративних відносин. З огляду на авторитет англійського common law серед українських юристів-практиків та їх установку на обрання само його у якості іноземного права, що застосовуватиметься до корпоративних договорів, і, водночас, враховуючи істотні відмінності у базових засадах common law та континентальних правових систем, до кола яких належить і правова система України, а також той факт, що право України залишатиметься застосовним правом до корпоративних правовідносин у відповідному господарському товаристві у тій частині, у якій воно є особистим законом юридичної особи (тобто у всьому, що не стосується взаємних прав та обов’язків сторін корпоративного договору), зроблено висновок про доцільність введення до кола регуляторів відносин, що виникатимуть з корпоративного договору документу, рівновіддаленого від обох правових систем та здатного забезпечити якісне регулювання загальних питань договірного права, а саме – Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА. У статті запропоновано включати до корпоративного договору одне з типових застережень УНІДРУА, що визначатимуть ієрархію між положеннями іноземного національного права та Принципами УНІДРУА, а також їх співвідношення з положеннями корпоративного самого договору. Також зроблено висновок про те, що Принципи УНІДРУА можуть застосовуватися до корпоративних договорів і за відсутності іноземного елементу для встановлення режиму регулювання відносин з такого корпоративного договору у тому, що стосується загальних положень договірного права на рівні найкращих світових стандартів.
  • Документ
    Адміністративно-правовий статус як категорія адміністративного права
    (Фенікс, 2023) Миколенко, Олександр Іванович; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Oleksandr I.; Mykolenko, Olena M.
    В статті надано характеристику адміністративно-правового статусу як категорії адміністративного права. Встановлено, що адміністративно-правовий статус є однією із найбільш складних категорій адміністративного права, що обумовлено наступними чинниками: 1) наукові джерела переповнені дискусіями щодо елементів, які складають зміст адміністративно-правового статусу; 2) відсутність диференційованого підходу до характеристики структурних елементів адміністративно-правового статусу, в залежності від того, про якого власне суб’єкта адміністративного права йде мова; 3) кожна частина адміністративного права (матеріальна, процедурна і процесуальна) буде забезпечувати своїх суб’єктів специфічним правовим статусом. На підставі цього зроблено висновок, що адміністративно-правовий статус в залежності від суб’єкта адміністративного права та сфер адміністративно-правового регулювання може мати різне змістовно-структурне наповнення.
  • Документ
    Державна відповідальність у контексті євроінтеграції
    (Фенікс, 2023) Левандовскі, Александер Вікторович; Lewandowski, Alexander V.
    У своєму прагненні до євроінтеграції в Україні серед фахівців, як і пересічних громадян, дедалі більше поширюється думка про рецепцію тих чи інших інститутів права як найпростіший і найшвидший спосіб розв’язання проблем, які накопичилися в суспільстві. Однак на вигоду популістській натурі таких закликів, на другий план відсувається критичний підхід до такого складного процесу, як рецепція. Неоднозначність такого підходу найбільш виразно можна продемонструвати на прикладі німецького права - інституті державної відповідальності органів та їхніх представників за заподіяну шкоду. Сам інститут не є чимось новим, він також відомий й для українського права. Більше того, йому притаманні навіть схожі регулятивні механізмі, закріплені як у Конституції України, так і в Цивільному кодексі України. Але при цьому внутрішнє наповнення інституту має принципові відмінності. Основною причиною тому слугує правозастосовна практика, яка спрямована на компенсацію доволі мізерної нормативної бази для такого складного інституту права. Будучи двокомпонентним елементом, що складається з цивільно-правової та публічно-правової, зокрема й адміністративної відповідальності, він повністю підпорядкований логіки німецького цивільного права в контексті федерального устрою держави, що найчастіше призводить не лише до заплутаної казуїстики, а й входить у конфлікт із загальноєвропейським правом, вступаючи з ним у боротьбу за право самостійно визначати відповідальність своїх державних органів. Не останню роль у цьому відіграє й багаторівневість відповідальності держави як такої, зі складним механізмом взаємодії всіх елементів між собою. Таким чином, можна говорити, що імплементація окремо будь-якого інституту поза контекстом правової системи, де він був вирощений і підкріплений правозастосовчою практикою, заздалегідь приречена на провал. Оскільки навіть два схожих, один на одного за формою інститути права, в різних державах матимуть різний ступінь ефективності й не завжди підходять для вирішення одних і тих самих завдань.
  • Документ
    Поняття люстрації та особливості її застосування в Україні
    (Фенікс, 2023) Левенець, Анжела Вікторівна; Постна, Д. А.; Levenets, Anzhela V.; Postna, D. А.
    У статті досліджено сутність люстрації як політико-правового механізму захисту демократії. Виявлено, що дане явище відомо світовій історії зі стародавніх часів, проте сучасного змісту воно отримало після Другої світової війни, коли низка європейських країн знаходилась у стані подолання наслідків антидемократичних фашистських та нацистських режимів. Виявлено складний політико-правовий характер поняття «люстрації», який проявляється у необхідності пошуку балансу між захистом принципів молодої демократії та захистом прав людини. Проаналізовано світовий досвід проведення люстрації та найбільш часті помилки, яких припускались держави у цьому аспекті. Істотну роль у механізмі визначення критеріїв та принципів люстрації відіграють міжнародні органи та організації, наприклад такі, як Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія) та Європейський суд з прав людини. Саме напрацьована практика цих інституцій дозволяє дійти висновку, що люстрація сама по собі не є порушенням прав людини, а виступає дієвим механізмом очищення влади від представників минулих антидемократичних режимів. Історичний досвід свідчить, що лише ті держави, які пройшли через механізми люстрації та декомунізації, отримали шанс на побудову дійсно демократичних правових режимів. Україна ж навпаки, є яскравим прикладом держави, яка не провела відповідні процедури одразу після повалення комуністичного ладу, тому через майже кілька десятків років стикнулась з цими ж проблемами в істотно більшому обсязі. Також вітчизняний досвід проведення люстрації засвідчив, наскільки безрезультативними можуть виявитись відповідні механізми, коли законодавець не враховує міжнародні стандарти у цій галузі та прийняте нашвидкуруч законодавство містить низку недоліків, до яких належать: відсутність індивідуалізованого підходу до відповідальності, занадто широкий перелік осіб, на яких розповсюджувався Закон України «Про очищення влади», відсутність дієвих механізмів захисту і т. д. У підсумку такі недоліки законодавства призвели до визнання неправомірним втручання держави у права осіб, щодо яких було застосовано люстрацію та зведенням нанівець відповідних зусиль.
  • Документ
    Foreign experience of development and legal regulation of the agricultural cooperation
    (2023) Khrishcheva, Oleksandra G.; Хріщева, Олександра Георгіївна
    The article is devoted to the study of development and legal regulation of the agricultural cooperation in foreign countries. Despite the adoption of the Law of Ukraine «On agricultural cooperation» in the new edition the development of agricultural cooperation continues to be restrained, that indicates the presence of shortcomings in the legislative base. The relevance of the chosen topic is determined by the fact that nowadays in the conditions of European integration Ukraine needs an urgent solution to solve the problem of modermizing the Ukrainian cooperative legislation, taking into account the world experience, which will ensure the development of Ukrainian agricultural cooperatives. This article highlights proposals for modernizing the Ukrainian cooperative legislation by using international experience. The positive experience of Georgia in the field of monitoring the activities of the agricultural cooperatives is proposed to be received by Ukraine. The need to pay attention to the issue of gender equality in the agricultural cooperatives using the example of the Kingdom of Spain is emphasized. The author’s concept of «the principle of gender equality and gender integration in the agricultural cooperative» is formed in the article, which is proposed to supplement the cooperative legislation of Ukraine in order to ensure the equality of women and men in the agricultural cooperatives. The article provides the main directions for achieving gender equality and gender integration in agricultural cooperatives (cooperatives). Several approaches or models of the legal regulation of the creation and activity of cooperatives in the world are singled out. The expediency of introducing a model of general legal regulation of the cooperation in Ukraine, which will be based on a single conceptual codified act - the cooperative code of Ukraine, is substantiated.
  • Документ
    Особливості реалізації права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття)
    (2023) Телешев, С. П.; Teleshev, S. Р.
    У статті визначено зміст поняття права фізичної особи на знищення інформації стосовно себе (право на забуття) як одного із найважливіших елементів права фізичної особи на інформацію стосовно себе, яке полягає у можливості фізичної особи вимагати видалення або знищення персональної інформації. Автором визначено, що право фізичної особи на знищення інформації стосовно себе дає фізичній особі можливість контролювати наявність та поширення інформації стосовно себе, що може запобігти нескінченному розповсюдженню персональної інформації фізичної особи та потенційному завданню шкоди їй або її конфіденційності в майбутньому. Автором визначено, що вагомий внесок в регулюванні права на забуття в комплексі законодавства щодо захисту персональних даних здійснено ЄС, адже Регламентом ЄС 2016/679 сформовані умови набуття такого права, підстави безумовного виконання запиту на видалення інформації про себе та випадки, у яких це право може бути обмеженим. Тим не менш, останнім не враховано увесь обсяг персональної інформації, що достатньо ускладнює механізм реалізації цього права. В процесі проведеного аналізу визначено також відсутність у США єдиного федерального законодавчого регулювання права на видалення або забуття і судова практика загалом не задовольняє позови щодо видалення інформації про себе, посилаючись на норми Першої поправки Конституції. У Канаді цивільні норми законодавства зосереджені на окремих випадках реалізації права вимагати видалення або виправлення певної інформації першоджерелом, проте у правовому полі Канади не визначено право бути забутим. Поняття цивільного права бути забутим у розумінні правової системи в Україні теж не визначено. Підсумовуючи автор зазначає, що судова практика Європейського Суду з прав людини наразі сфокусована на встановленні критеріїв та меж балансування між статтею 8 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та правом контролера даних на свободу вираження поглядів згідно зі статтею 10 ЄКПЛ в частині забезпечення права фізичної особи на забуття. І в Україні наразі теж постає гостре питання необхідності регулювання права фізичної особи на інформацію стосовно себе, особливо в частині її права на видалення такої інформації та регулювання механізму реалізації права фізичної особи на знищення інформації про себе.
  • Документ
    Особливості страхування в сфері кінематографії
    (2023) Клейменова, Світлана Миколаївна; Kleimenova, Svitlana M.
    Дана стаття присвячена питанням надання послуг страхування в області кінематографії. Слід зазначити, що дана тема мало вивчена й тому виникає низка питань, які стосуються особливостей страхування в кіновиробництві. Страхування в даній сфері людської діяльності необхідне, оскільки це дозволить, у випадку настання певних страхових випадків, уникнути майнових втрат. До того ж, оскільки створення кінотвору пов’язане з певними ризиками для виконавців (каскадерів), то для захисту їх інтересів, продюсерові (кінокомпанії) слід опікуватися станом їхнього здоров’я, життя й безпеки. Укладання договорів страхування, як, наприклад, медичне страхування, стра- хування життя, страхування від нещасного випадку, дозволять належним чином подбати про цю категорію учасників знімального процесу. Має місце ризик і в майновій сфері кіновиробництва: вимушені простої, загибель декорацій, псування реквізиту. Ці ризики також повинні підлягати страхуванню. Дійсно, ризиків у розглянутій галузі досить багато. Незважаючи на процеси вдосконалення технічних можливостей, які дозволяють запобігати зазначеним ризикам, все-таки прогрес не може повною мірою захистити від небезпек. Механізм страхування стає запобіжною мірою, яка дозволяє компенсувати втрати. У статті розглядаються особливості страхування творчої групи, що брала участь у процесі створення кінофільму, а також особливостей страхування майна. Безумовно, теоретичні розробки в цій галузі невеликі, але наукові статті та праці, які стосуються саме страхування, дають можливість надалі досліджувати особливості страхування в сфері кіновиробництва. Розвиток як кіноіндустрії, так і страхової справи, дозволяє зробити висновок про те, що кількість страхових продуктів і професіоналів, які будуть ними займатися, буде збільшуватись. Це дозволить захиститися від ризиків у даній сфері, а розвиток кінострахування буде цілком природним у кіноіндустрії.
  • Документ
    Публічно-владні послуги як адміністративно-правовий засіб забезпечення реалізації прав людини у відносинах між платниками податків та суб’єктами публічного адміністрування
    (2023) Миколенко, Олександр Іванович; Mykolenko, Oleksandr I.
    В статті були охарактеризовані публічно-владні послуги як адміністративно-правовий засіб забезпечення реалізації прав людини у відносинах між платниками податків та суб’єктами публічного адміністрування. Встановлено, що дослідження публічно-владних послуг як адміністративно-правових засобів забезпечення реалізації прав людини у відносинах між платниками податків та суб’єктами публічного адміністрування охоплюють собою сферу суспільних відносин, яка оминається з різних об’єктивних і суб’єктивних причин як представниками адміністративного, так і податкового права. Запропоновано публічно-владні послуги визначати як послуги, що надаються суб’єктами публічного адміністрування з метою забезпечення прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб у публічно-правовій сфері. У зв’язку з тим, що платник податків є учасником правовідносин з отримання публічно-владних послуг, запропоновано цю групу відносин включити до предмету адміністративно-правового регулювання, адже адміністративне право розглядає податкові органи як вид суб’єктів публічного адміністрування. Якщо публічно-владні послуги розглядати як результат діяльності суб’єктів публічного адміністрування у сфері реалізації прав і свобод громадян в публічно-правовій сфері, то їх слід віднести до адміністративно-правових засобів, які забезпечують реалізацію прав приватних осіб у публічно-правових відносинах.
  • Документ
    Щодо визначення поняття принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом в Україні
    (2023) Ільєва, Наталія Василiвна; Куля, В. С.; Ilieva, Nataliia V.; Kulia, V. S.
    У статті здійснено аналіз підходів до розуміння поняття, змісту та сутності принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. До- сліджено первинні визначення поняття принципу, розглянуто досліджуваний принцип крізь призму принципів правосуддя та загальних конституційних засад рівності. У даній статті визначено, що принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом має багато аспектів, більша частка з яких не закріплюється та не розкривається в повній мірі у статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України. Він витікає з конституційного принципу рівності прав і свобод людини та рівності громадян перед законом, загальних принципів правосуддя (в тому числі загального принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом) та накладається на специфіку адміністративно-процесуальних відносин. У статті наводиться тлумачення змісту принципу рівності сторін судового проце- су, котре здійснювалось у Рішенні Конституційного Суду України від 12.04.2012 року у справі № 9-рп/2012 (за конституційним зверненням гр. А. П. Трояна щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України). Також наводяться позиції вчених, котрі розширюють обмеження змісту принципу усіх учасників адміністративного про- цесу перед законом і судом, що зазначені у ч. 2 ст. 8 КАС України. У статті запропоновано дефініцію поняття принципу рівності усіх учасників адміні- стративного процесу перед законом і судом в широкому та вузькому сенсі, з урахуванням доктринальних положень щодо сутності та змісту цього принципу і загальних специфічних властивостей адміністративного судочинства, певної «процесуальної нерівності» учасників адміністративного процесу у своїх статусах та деліктоздатності.
  • Документ
    Доктрина «людського виміру», права та свободи людини та громадянина в Україні
    (2023) Прієшкіна, Ольга Василівна; Priieshkina, Olha V.
    Стаття присвячена доктрині «людського виміру», сутності прав та свобод людини та громадянина. В ході дослідження обґрунтовано, що нині в Україні в умовах становлення і розвитку демократичної правової державності особливого значення набуває проблема реального забезпечення прав та свобод людини та громадянина, яка, по-перше, виступає стратегічною метою цього процесу (телеологічна властивість – авт.); по-друге, безпосередньо пов’язана з недостатнім рівнем дотримання, закріплених в Основному Законі, прав та свобод з боку держави (функціонально-діяльнісна властивість – авт.); по-третє, також з недостатнім рівнем їх захищеності від різного роду правопорушень (функціонально-правозахисна властивість – авт.). Отже, аналіз системного дослідження свідчить, що проблема забезпечення та захисту прав людини в Україні є складною та багатоплановою, а створення додаткових гарантій та механізмів їх реалізації на рівні конкретної особистості виступає не тільки пріоритетним завданням держави на сучасному етапі в умовах її ординарного існування і функціонування, а також першочерговим і стратегічним в сучасних історичних кризових реаліях, коли державність існує та функціонує в екстраординарних умовах воєнного стану. Доведено, що в незалежній Україні сьогодні втілюється теорія визнання людської гідності, яка є: а) інтегративною властивістю природи людини; б) проявом натуралістичної юриспруденції; та в) виступає одним із інституціональних джерел її основних прав. Передбачено, що в ближній історичній перспективі всі доктринальні позиції в сфері забезпечення та захисту прав та свобод людини та громадянина будуть вимагати вдосконаленої нормативно-правової регламентації, зокрема, конституційної.
  • Документ
    Organisation of the Bar in Western Ukraine in the second half of ХІХ and early XX centuries
    (2023) Boichuk, A. Yu.; Rudik, Iryna V.; Бойчук, А. Ю.; Рудік, Ірина Валеріївна
    The article is dedicated to the legal aspects and the role of bar associations as entities responsible for bar administration in the Western Ukrainian territories in the second half of the XIX and early XX centuries. Paper analyses how the bar was established, its organizational structure, and the unique features of lawyers and their respective bar associations’ functions.
  • Документ
    Доступність ліків як результат механізмів реімбурсації та медичного страхування – питання для дискусії
    (2023) Труба, Вячеслав Іванович; Василевська, Надія Станіславівна; Truba, Vyacheslav I.; Vasylevska, Nadiia S.
    Доступність ліків, їх кількість, якість, відповідна документальна організація щодо дистрибуцій, зберігання та продажу – одне з пріоритетних завдань системи охорони здоров’я кожної держави. У країнах Європейського Союзу значну частку витрат на забезпечення лікарськими засобами покриває держава, реалізуючи принцип рівного доступу населення до ефективних лікарських засобів за доступною ціною, що лежить в основі механізмів ціноутворення та реімбурсації. Для забезпечення цих завдань існують вимоги, викладені в Директиві 89/105/ЄС від 21.12.1989 р. «Про прозорість заходів при ціноутворенні на лікарські засоби та їх включення до системи загального медичного страхування», які мають за мету забезпечити розвиток фармацевтичної галузі як в напрямку розробки дорогих інноваційних препаратів, так і всебічного забезпечення пацієнтів якісними генериками. Таким чином, головним механізмом щодо забезпечення доступності лікарських засобів та виробів медичного призначення для населення являється програма реімбурсації - повне або часткове відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України, а основним завданням нормотворчої діяльності залишається всебічне її регулювання.
  • Документ
    Поняття та правова природа електронних послуг в Україні
    (2023) Святошнюк, Арина Леонідівна; Sviatoshniuk, Aryna L.
    У науковій статті здійснено аналіз поняття та правової природи електронних послуг в Україні. Необхідність визначення поняття та правової природи електронних послуг в Україні, обумовлено нагальною потребою у дослідженні даного інституту, у зв’язку з розвитком економічних відносин та розвитком бізнесу та інформаційних технологій. Можливість використання електронних послуг значно економить час та ресурси, спрощує процес отримання необхідних документів та скорочує бюрократичні процедури. Принципові позиції і оцінки, здійсненні у процесі дослідження, обумовлені теоретичними поглядами науковців на електронні послуги.
  • Документ
    Медичне страхування під час воєнного стану в Україні: практичний нарис
    (2023) Василевська, Надія Станіславівна; Vasylevska, Nadiia S.
    У статті проведено аналіз змін нормативної бази України, які забезпечують функціонування різних видів страхування у сфері охорони здоров’я. Висвітлено існуючі проблеми надання медичних послуг, пов’язані з російською агресією та введенням воєнного стану в Україні. Проаналізовано зміни в порядку надання медичної допомоги за договором добровільного страхування та в сфері обов’язкового солідарного медичного страхування за програмою медичних гарантій.
  • Документ
    The Law of Ukraine «On Virtual Assets» in the context of the FATF standards national implementation
    (2023) Nihreieva, Olena O.; Нігреєва, Олена Олександрівна
    The article is dedicated to crypto-assets regulation both at the international level and at the national level in Ukraine. It presents a comparative analysis of the Law of Ukraine on Virtual Assets adopted in 2022 and the FATF Recommendations relating to Virtual Assets and Virtual Asset Service Providers. Even though a general congruence of these acts is shown, the publication concludes that the Law of Ukraine, pending its entry into force, is already partly outdated due to a fast development of the crypto-assets market and technologies. In this regard the 2021 FATF Updated Guidance for a Risk-Based Approach to Virtual Assets and Virtual Asset Service Providers and the 2023 EU Markets in Crypto-assets Regulation should be taken into account.
  • Документ
    Визначення поняття «інвестиції» відповідно до конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами 1965 року
    (2023) Карлюга, Єлизавета Кирилівна; Karliuha, Ye. K.
    У статті здійснено аналіз наукових та практичних підходів Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів до трактування поняття «інвестиції», закріпленого у Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами 1965 року. Необхідність проведення такого дослідження обумовлюється, з одного боку, відсутністю уніфікованого, загальноприйнятного визначення поняття «інвестиції», та, з іншого, його роллю у розв’язанні питання наявності юрисдикції Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів щодо вирішення інвестиційних спорів. Зазначене питання набуває все більшої актуальності з огляду на стійкий економічний та бурхливий технологічний розвиток, який сприяє появі нових видів активів, зокрема, криптоактивів, що потенційно можуть стати предметом міжнародного інвестиційного спору. Вказаній проблематиці вже приділяється значна увага в іноземній правовій літературі, тоді як вітчизняній науці бракує досліджень в цій царині, що також вказує на доречність проведення цього дослідження. Стаття зосереджується на двох основних підходах, якими користується Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних спорів при тлумаченні поняття «інвестиції». Констатується, що перший підхід, відомий в англомовній літературі під назвою «double-barrelled test», полягає у проведенні арбітражною групою подвійного дослідження поняття «інвестиції» — відповідно до визначення, запропонованого міжнародною інвестиційною угодою, і, відповідно до Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами 1965 року. Другий підхід передбачає безпосереднє звернення арбітражних груп до терміну «інвестиції», погодженого державами-сторонами релевантного двостороннього інвестиційного договору. Встановлюється, що кожному з цих підходів притаманні певні переваги та недоліки, аналіз яких дозволив автору запропонувати рекомендації щодо поєднання вказаних підходів у процесі визначення поняття «інвестиції».
  • Документ
    Міжнародно-правові аспекти експлуатації автономного морського судна: постановка питання
    (2023) Веремчук, Владислав Сергійович; Veremchuk, Vladislav S.
    Стаття присвячена дослідженню проблем визначення правового статусу судна у міжнародному морському праві в епоху новітніх технологічних викликів. На підставі аналізу положень міжнародних правових актів, найсучасніших напрацювань вчених, практикуючих фахівців, експертів міжнародних організацій виокремлюються правові проблеми, пов’язані із використанням новітніх технологій у галузі навігації та зв’язку на морі, із визначенням поняття автономних, у тому числі, безпілотних суден. У статті робиться висновок про необхідність адаптації норм міжнародного морського права до технологічної реальності та надаються власні пропозиції щодо їх вдосконалення.