Интертекстуальные собственные имена в повести А. С. Пушкина «Барышня-крестьянка
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Цель данной статьи — исследовать пути и цели использования интертекстуальных имён
А. С. Пушкиным в тексте повести «Барышня-крестьянка». Имена печатного текста сравниваются с именами, которые А. С. Пушкин первоначально использовал в черновике. Это дало возможность исследовать причины произошедших изменений. Объект изучения — интертекстуальные собственные имена. Предметом является выявление причин использования этих имён А. С. Пушкиным для общего воплощения замысла произведения. Материалом послужили интертекстуальные именования в черновиках и в окончательном варианте повести «Барышня-крестьянка». В ходе исследования было выявлено, что в черновиках А. С. Пушкина первоначально главные герои имели по два-три разных именования. В результате исследования автор приходит к следующим выводам. В процессе работы А. С. Пушкин изменял номинации персонажей, чтобы соотнести их с известными персонажами русской и зарубежной литературы. Автор статьи отмечает интертекстуальность имён Лиза , Григорий , клички собаки Сбогар и других в пушкинском тексте. При помощи использования интертекстуальных
имён, сопоставимых с именами героев Н. М. Карамзина и романов «неистового романтизма». А. С. Пушкин пародирует одностороннее и внесоциальное изображение человека в них, надуманность и гиперболизацию ситуаций.
Следует отметить, что, выбирая интертекстуальные имена своим персонажам, писатель остаётся на позициях ономастического реализма, не искажает исторического правдоподобия.
Мета статті — дослідити, з якими творами перетинаються інтертекстуальні власні назви та для чого їх використовує О. С. Пушкін у тексті повісті «Панночка-селянка». Об’єкт вивчення — інтертекстуальні власні назви. Предметом дослідження є виявлення причин використання цих імен О. С. Пушкіним для загального втілення задуму твору. Матеріалом послужили інтертекстуальні іменування в чернетках і в остаточному варіанті повісті О. С. Пушкіна «Панночка-селянка». Результатом дослідження стало виявлення того, що в чернетках О. С. Пушкіна спочатку головні герої мали по два-три різних іменування. Автор приходить до наступних висновків. У процесі роботи О. С. Пушкін змінював номінації персонажів, аби співвіднести їх з відомими персонажами російської і зарубіжної літератури. Автор зазначає інтертекстуальність імен Л і з а , Г р и г о р і й , клички собаки С б о г а р і інших у пушкінському тексті. За допомогою використання інтертектуальних імен, співвіднесних з іменами героїв Н. М. Карамзіна та романів «шаленого романтизму», О. С. Пушкін пародіює однобічне та позасоціальне зображення людини в них, надуманість і перебільшеність ситуацій. Утім, слід зазначити, що, даючи своїм персонажам інтертекстуальні імена, О. С. Пушкін залишався у їх виборі на позиціях ономастичного реалізму, не спотворюючи історичної правдоподібності.
The purpose of this article is to investigate the ways and objectives of using intertextual names by A. S. Pushkin in the text of his novel “The Young Lady-Peasant». The names of the printed text are compared with the names that A. S. Pushkin originally used in the draft. This made it possible to investigate the causes of names changes. The object of study is intertextual proper names. The subject is the identification of reasons for the use of these names by A. S. Pushkin for the general embodiment of the work design. The material was the intertextual naming in the drafts and in final version of story “The Young Lady-Peasant.» In the course of this study, it was revealed that in the drafts of A. S. Pushkin, the main characters initially had two or three different names. As a result of the study, the author of the article comes to following conclusions. In the process, A. S. Pushkin changed the nominations of the characters in order to correlate them with the famous characters of Russian and foreign literature. The author notes the intertextuality of names L i s a , G r e g o r y , nickname of the dog S b o g a r and others in Pushkin’s text. Through the use of intertectual names comparable to the names of N. M. Karamzin’s heroes and the novels of “fierce romanticism», A. S. Pushkin parodies one-sided and extra-social image of a person in them, far-fetched and hyperbolic nature of situations. It should be noted that the writer remains in the position of onomastic realism and does not distort historical plausibility, when he chooses intertextual names for his characters.
Мета статті — дослідити, з якими творами перетинаються інтертекстуальні власні назви та для чого їх використовує О. С. Пушкін у тексті повісті «Панночка-селянка». Об’єкт вивчення — інтертекстуальні власні назви. Предметом дослідження є виявлення причин використання цих імен О. С. Пушкіним для загального втілення задуму твору. Матеріалом послужили інтертекстуальні іменування в чернетках і в остаточному варіанті повісті О. С. Пушкіна «Панночка-селянка». Результатом дослідження стало виявлення того, що в чернетках О. С. Пушкіна спочатку головні герої мали по два-три різних іменування. Автор приходить до наступних висновків. У процесі роботи О. С. Пушкін змінював номінації персонажів, аби співвіднести їх з відомими персонажами російської і зарубіжної літератури. Автор зазначає інтертекстуальність імен Л і з а , Г р и г о р і й , клички собаки С б о г а р і інших у пушкінському тексті. За допомогою використання інтертектуальних імен, співвіднесних з іменами героїв Н. М. Карамзіна та романів «шаленого романтизму», О. С. Пушкін пародіює однобічне та позасоціальне зображення людини в них, надуманість і перебільшеність ситуацій. Утім, слід зазначити, що, даючи своїм персонажам інтертекстуальні імена, О. С. Пушкін залишався у їх виборі на позиціях ономастичного реалізму, не спотворюючи історичної правдоподібності.
The purpose of this article is to investigate the ways and objectives of using intertextual names by A. S. Pushkin in the text of his novel “The Young Lady-Peasant». The names of the printed text are compared with the names that A. S. Pushkin originally used in the draft. This made it possible to investigate the causes of names changes. The object of study is intertextual proper names. The subject is the identification of reasons for the use of these names by A. S. Pushkin for the general embodiment of the work design. The material was the intertextual naming in the drafts and in final version of story “The Young Lady-Peasant.» In the course of this study, it was revealed that in the drafts of A. S. Pushkin, the main characters initially had two or three different names. As a result of the study, the author of the article comes to following conclusions. In the process, A. S. Pushkin changed the nominations of the characters in order to correlate them with the famous characters of Russian and foreign literature. The author notes the intertextuality of names L i s a , G r e g o r y , nickname of the dog S b o g a r and others in Pushkin’s text. Through the use of intertectual names comparable to the names of N. M. Karamzin’s heroes and the novels of “fierce romanticism», A. S. Pushkin parodies one-sided and extra-social image of a person in them, far-fetched and hyperbolic nature of situations. It should be noted that the writer remains in the position of onomastic realism and does not distort historical plausibility, when he chooses intertextual names for his characters.
Опис
Ключові слова
интертекстуальные собственные имена, литературные антропонимы, антропонимная формула, художественный текст, інтертекстуальні власні імена, літературні антропоніми, антропонімна формула, художній текст, intertextual proper names, literary anthroponyms, anthroponymic formula, artistic text
Бібліографічний опис
Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства.