Похвала, комплимент и лесть как тактики реализации стратегии интимизации общения
Вантажиться...
Файли
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
В статье анализируется функционирование высказываний похвалы, комплимента и лести как тактик реализации стратегии интимизации общения. Положительно-оценочные высказывания похвалы, комплимента и лести дифференцированы с точки зрения объекта и предмета оценки. Обсуждаются лингвистический статус и прагматические особенности коммуникативной стратегии интимизации как стратегии позитивной вежливости. Материал анализа составляют 1500 контекстов выражения положительной оценки, полученные методом сплошной выборки из англоязычных художественных произведений. Установлено, что интенции адресантов положительной оценки не исчерпываются намерением сообщить свое положительно-оценочное мнение об объекте и создать положительный эмоциональный фон, а характеризуются также стремлением регулировать поведение адресата, создать с ним контакт, гармоничные отношения, манипулировать им, соблюсти коммуникативный ритуал и т.д. Кроме того, с помощью положительно-оценочных высказываний реализуются стратегии как позитивной, так и негативной вежливости. Стратегия интимизации общения отнесена к стратегиям позитивной вежливости, наряду с такими стратегиями, как контакто-устанавливающая стратегия и стратегия сохранения лица собеседника. Стратегия интимизации общения, которая также известна как стратегия солидаризации, принадлежности к одной группе, акцентирует внимание на общности мировоззрения, интересов, устремлений собеседников. Как показывает анализ фактического материала, именно положительно-оценочные высказывания помогают демонстрировать солидарность с собеседником и создать «язык малого социума», маркер своего языка, противопоставленного языку иных социумов. Позитивно эмоционально настроенный коммуникант при помощи положительной оценки объекта действительности стремится создать определенный тип общения, интимно-доверительный и дружески-фамильярный. Собеседники, таким образом, объединяются в некую общность, осуществляя обмен значимыми для них обоих чувствами, переживаниями. Анализ выборки позволяет заключить, что данная стратегия наиболее часто применяется адресантами комплимента.
У статті проаналізовано функціонування висловлювань похвали, компліменту і лестощів як тактик реалізації стратегії інтимізації спілкування. Позитивно-оцінні висловлювання похвали, компліменту і лестощів диференційовані з точки зору об’єкта і предмета оцінки. Обговорюються лінгвістичний статус і прагматичні особливості комунікативної стратегії інтимізації як стратегії позитивної ввічливості. Матеріал аналізу становлять 1500 контекстів вираження позитивної оцінки, отримані методом суцільної вибірки з англомовних художніх творів. Встановлено, що інтенції адресантів позитивної оцінки не вичерпуються наміром повідомити своє позитивно-оцінне ставлення до об’єкта оцінки і створити позитивний емоційний фон, а характеризуються також прагненням регулювати поведінку адресата, створити з ним контакт, гармонійні відносини, маніпулювати ним, дотриматися комунікативного ритуалу і т.і. Крім того, за допомогою позитивно-оцінних висловлювань реалізуються стратегії як позитивної, так і негативної ввічливості. Стратегію інтимізації спілкування віднесено до стратегій позитивної ввічливості, поряд з такими стратегіями, як контакто-встановлююча стратегія та стратегія збереження обличчя співрозмовника. Стратегія інтимізації спілкування, відома також як стратегія солідаризації, приналежності до однієї групи, акцентує увагу на спільному світогляді, спільних інтересах та прагненнях співрозмовників. Як показує аналіз фактичного матеріалу, саме позитивно-оцінні висловлювання допомагають демонструвати солідарність зі співрозмовником і створювати «мову малого соціуму», маркер своєї мови, протиставленій мові інших соціумів. Позитивно емоційно налаштований комунікант за допомогою позитивної оцінки об'єкта дійсності прагне створити певний тип спілкування, інтимно-довірливий та дружньо-фамільярний. Співрозмовники, таким чином, об'єднуються у спільноту, здійснюючи обмін значущими для них обох почуттями, переживаннями. Аналіз вибірки дозволяє дійти висновку, що дана стратегія найбільш часто застосовується адресантами компліменту.
The article reports on the functioning of utterances of praise, compliment and flattery as tactics realizing intimate communication strategy. Positive evaluative utterances of praise, compliment and flattery have been differentiated according to the object and theme of evaluation. The linguistic status and pragmatic peculiarities of intimate communication strategy as a positive politeness strategy have been discussed. The material under analysis is represented by 1,500 contexts of positive evaluation taken by continuous sampling from English fiction. It has been established that intentions of the addressers of positive evaluation are not limited by a desire to express their positive evaluative opinion on the object and create a positive emotive mood, but they are also characterized by a wish to regulate the addressee’s behaviour, to create a contact or a good relationship with them, to manipulate them, to keep to a communication ritual, etc. Besides, positive evaluative utterances can be used to realize the strategies of positive and negative politeness. Intimate communication strategy has been classified as a strategy of positive politeness, as well as such strategies as contact-establishing strategy and the strategy of saving the addressee’s face. Intimate communication strategy, also known as the tactics of solidarity, or the tactics of belonging to the same group, accentuates community of world view, interests and aspirations of interlocutors. As the analysis of the investigated data shows, it is positive evaluative utterances that help to demonstrate solidarity with the interlocutor and to create “the language of a small society”, the marker of a specific language, opposed to the language of other societies. A positively charged communicant relies on positive evaluation of a certain object as a means of creating a certain communication mode, intimate, trustworthy, friendly. In this way interlocutors are connected into a certain community, exchanging significant for both of them feelings and experiences. The analysis of the data brings us near the position that the taken strategy is most commonly used by the addressers of compliments.
У статті проаналізовано функціонування висловлювань похвали, компліменту і лестощів як тактик реалізації стратегії інтимізації спілкування. Позитивно-оцінні висловлювання похвали, компліменту і лестощів диференційовані з точки зору об’єкта і предмета оцінки. Обговорюються лінгвістичний статус і прагматичні особливості комунікативної стратегії інтимізації як стратегії позитивної ввічливості. Матеріал аналізу становлять 1500 контекстів вираження позитивної оцінки, отримані методом суцільної вибірки з англомовних художніх творів. Встановлено, що інтенції адресантів позитивної оцінки не вичерпуються наміром повідомити своє позитивно-оцінне ставлення до об’єкта оцінки і створити позитивний емоційний фон, а характеризуються також прагненням регулювати поведінку адресата, створити з ним контакт, гармонійні відносини, маніпулювати ним, дотриматися комунікативного ритуалу і т.і. Крім того, за допомогою позитивно-оцінних висловлювань реалізуються стратегії як позитивної, так і негативної ввічливості. Стратегію інтимізації спілкування віднесено до стратегій позитивної ввічливості, поряд з такими стратегіями, як контакто-встановлююча стратегія та стратегія збереження обличчя співрозмовника. Стратегія інтимізації спілкування, відома також як стратегія солідаризації, приналежності до однієї групи, акцентує увагу на спільному світогляді, спільних інтересах та прагненнях співрозмовників. Як показує аналіз фактичного матеріалу, саме позитивно-оцінні висловлювання допомагають демонструвати солідарність зі співрозмовником і створювати «мову малого соціуму», маркер своєї мови, протиставленій мові інших соціумів. Позитивно емоційно налаштований комунікант за допомогою позитивної оцінки об'єкта дійсності прагне створити певний тип спілкування, інтимно-довірливий та дружньо-фамільярний. Співрозмовники, таким чином, об'єднуються у спільноту, здійснюючи обмін значущими для них обох почуттями, переживаннями. Аналіз вибірки дозволяє дійти висновку, що дана стратегія найбільш часто застосовується адресантами компліменту.
The article reports on the functioning of utterances of praise, compliment and flattery as tactics realizing intimate communication strategy. Positive evaluative utterances of praise, compliment and flattery have been differentiated according to the object and theme of evaluation. The linguistic status and pragmatic peculiarities of intimate communication strategy as a positive politeness strategy have been discussed. The material under analysis is represented by 1,500 contexts of positive evaluation taken by continuous sampling from English fiction. It has been established that intentions of the addressers of positive evaluation are not limited by a desire to express their positive evaluative opinion on the object and create a positive emotive mood, but they are also characterized by a wish to regulate the addressee’s behaviour, to create a contact or a good relationship with them, to manipulate them, to keep to a communication ritual, etc. Besides, positive evaluative utterances can be used to realize the strategies of positive and negative politeness. Intimate communication strategy has been classified as a strategy of positive politeness, as well as such strategies as contact-establishing strategy and the strategy of saving the addressee’s face. Intimate communication strategy, also known as the tactics of solidarity, or the tactics of belonging to the same group, accentuates community of world view, interests and aspirations of interlocutors. As the analysis of the investigated data shows, it is positive evaluative utterances that help to demonstrate solidarity with the interlocutor and to create “the language of a small society”, the marker of a specific language, opposed to the language of other societies. A positively charged communicant relies on positive evaluation of a certain object as a means of creating a certain communication mode, intimate, trustworthy, friendly. In this way interlocutors are connected into a certain community, exchanging significant for both of them feelings and experiences. The analysis of the data brings us near the position that the taken strategy is most commonly used by the addressers of compliments.
Опис
Ключові слова
вежливость, интимизация, коммуникативная стратегия, коммуникативная тактика, похвала, комплимент, лесть, ввічливість, інтимізація, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, комплімент, лестощі, politeness, intimate communication, communication strategy, communication tactics, praise, compliment, flattery
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology