Сенсо́рная метонимия как языковой феномен: лингвокогнитивный и лингвокультурологический аспекты
Вантажиться...
Дата
2019
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Данная публикация продолжает цикл статей, в которых рассматривается сенсо́рная
лексика английского, украинского и русского языков, а именно прилагательные колористического и густаторного кодов. Здесь основной интерес сосредоточен на изучении
процессов семантической деривации и появлении в лексической структуре сенсо́рного
полисеманта новых семем, образованных на основе метонимического сдвига, когда к базовой семе цветового/густаторного признака присоединяются дополнительные семы,
при сохранении типа сенсо́рности (цветовой/вкусовой) в новообразованной семеме. Последним обстоятельством сенсо́рная метонимия отличается от синестезии, рас-смотренной в частности в первой статье цикла. Приходим к выводу, что метонимия в
целом (как феномен узуальной семантической деривации) присуща колористической и
густаторной лексике всех трех языков, при этом обнаружены и некоторые лакуны – в
отдельных языках словари не регистрируют метонимических сдвигов в сенсо́рных полисемантах. Все выявленные случаи узуальной метонимии рассмотрены сквозь призму
их культурологической обусловленности. В статье выдвигается и отстаивается тезис о том, что причины, по которым происходят метонимические сдвиги и расширение
семантической структуры слова, лежат в закономерностях лингвокогнитивного номинативного творчества людей, живущих в определенных условиях и практикующих определенные виды деятельности (социальной, производственной, бытовой). Некоторые из
этих причин носят общечеловеческий, некоторые ареальный, а некоторые узко-этни-
ческий характер. Наше исследование предлагает следующую типологическую триаду
узуальной метонимии в сенсо́рной лексике: абсолютная (регистрируется во всех трех
языках), частотная (регистрируется в двух языках) и уникальная (регистрируется
словарями только одного языка). Каждый из этих видов детально рассматривается и
интерпретируется на материале английского, украинского и русского языков.
Дана публікація продовжує цикл статей, в яких розглядається сенсо́рна лексика англійської, української та російської мов, а саме прикметники колористичного і густаторного кодів. Цього разу основний інтерес зосереджений на вивченні процесів семантичної деривації і появі в лексичній структурі сенсо́рного полісеманта нових семем, утворених на основі метонімічного зсуву, коли до базової семи кольорової/густаторної ознаки додаються інші семи, при збереженні типу сенсо́рності (кольоровій/смаковій) у новоутвореній семемі. Останньою умовою сенсо́рна метонімія відрізняється від синестезії, розглянутої зокрема у першій статті циклу. Доходимо висновку, що метонімія у цілому (як феномен узуальної семантичної деривації) притаманна колористичній та густаторній лексиці всіх трьох мов, при цьому виявлені також і певні лакуни – в окремих мовах словники не реєструють метонімічних зсувів у сенсо́рних полісемантах. Усі виявлені випадки узуальної метонімії розглянуто крізь призму їхньої культурологічної обумовленості. У статті висувається і обстоюється теза про те, що причини, з яких відбуваються метонімічні зсуви та розширення семантичної структури слова, полягають у закономірностях лінгвокогнітивної номінативної творчості людей, що живуть за певних умов і практикують певні види діяльності (соціальної, виробничої, побутової). Деякі із цих причин мають загальнолюдський, деякі ареальний, а деякі вузькоетнічний характер. Наше дослідження пропонує наступну типологічну тріаду узуальної метонімії у сенсо́рній лексиці: абсолютна (реєструється в усіх трьох мовах), частотна (реєструється у двох мовах) та унікальна (реєструється словниками тільки однієї мови). Кожний із цих видів ретельно розглядається та інтерпретується на матеріалі англійської, української та російської мов.
The present publication continues a series of articles dealing with sensory lexis in English, Ukrainian and Russian, namely with adjectives of colour and gustatory codes. The main focus here concentrates upon studying the process of semantic derivation that results in appearance inside the lexical structure of a sensory polysemant some new sememes which are formed on the basis of a metonymic shift on condition that additional semes join the main seme of colour/ gustatory indication while the type of sensority (colour/taste) in such newly coined sememe is preserved. The latter differentiates a sensory metonymy and a synesthesia which was regarded in particular in article 1of the present series of articles. We come to a conclusion that metonymy (as a phenomenon of usual semantic derivation) is inherent in colour and gustatory lexis of all the three languages under analysis, meanwhile we have also found certain lacunas, i.e. in some languages dictionaries do not register metonymical shifts in sensory polysemants. All the registered cases of usual metonymy are investigated and treated as being culturally conditioned. The article elucidates the thesis that metonymical shifts and expansion of semantic structure of a word are caused by peculiarities of linguocognitive nominative creativity of people who live in certain environment and practice certain types of activity (social, productive, everyday life). Some such peculiarities are of generally human character, some are of areal character, and some have narrow-ethnical character. We put forward the following typological triad of usual (as opposed to occasional) metonymy in sensory lexis: absolute (which is registered in all three languages), frequent (registered in two languages), and unique (registered in dictionaries of only one language). Each of these types are scrupulously analyzed and interpreted on the material of the English, the Ukrainian and the Russian languages.
Дана публікація продовжує цикл статей, в яких розглядається сенсо́рна лексика англійської, української та російської мов, а саме прикметники колористичного і густаторного кодів. Цього разу основний інтерес зосереджений на вивченні процесів семантичної деривації і появі в лексичній структурі сенсо́рного полісеманта нових семем, утворених на основі метонімічного зсуву, коли до базової семи кольорової/густаторної ознаки додаються інші семи, при збереженні типу сенсо́рності (кольоровій/смаковій) у новоутвореній семемі. Останньою умовою сенсо́рна метонімія відрізняється від синестезії, розглянутої зокрема у першій статті циклу. Доходимо висновку, що метонімія у цілому (як феномен узуальної семантичної деривації) притаманна колористичній та густаторній лексиці всіх трьох мов, при цьому виявлені також і певні лакуни – в окремих мовах словники не реєструють метонімічних зсувів у сенсо́рних полісемантах. Усі виявлені випадки узуальної метонімії розглянуто крізь призму їхньої культурологічної обумовленості. У статті висувається і обстоюється теза про те, що причини, з яких відбуваються метонімічні зсуви та розширення семантичної структури слова, полягають у закономірностях лінгвокогнітивної номінативної творчості людей, що живуть за певних умов і практикують певні види діяльності (соціальної, виробничої, побутової). Деякі із цих причин мають загальнолюдський, деякі ареальний, а деякі вузькоетнічний характер. Наше дослідження пропонує наступну типологічну тріаду узуальної метонімії у сенсо́рній лексиці: абсолютна (реєструється в усіх трьох мовах), частотна (реєструється у двох мовах) та унікальна (реєструється словниками тільки однієї мови). Кожний із цих видів ретельно розглядається та інтерпретується на матеріалі англійської, української та російської мов.
The present publication continues a series of articles dealing with sensory lexis in English, Ukrainian and Russian, namely with adjectives of colour and gustatory codes. The main focus here concentrates upon studying the process of semantic derivation that results in appearance inside the lexical structure of a sensory polysemant some new sememes which are formed on the basis of a metonymic shift on condition that additional semes join the main seme of colour/ gustatory indication while the type of sensority (colour/taste) in such newly coined sememe is preserved. The latter differentiates a sensory metonymy and a synesthesia which was regarded in particular in article 1of the present series of articles. We come to a conclusion that metonymy (as a phenomenon of usual semantic derivation) is inherent in colour and gustatory lexis of all the three languages under analysis, meanwhile we have also found certain lacunas, i.e. in some languages dictionaries do not register metonymical shifts in sensory polysemants. All the registered cases of usual metonymy are investigated and treated as being culturally conditioned. The article elucidates the thesis that metonymical shifts and expansion of semantic structure of a word are caused by peculiarities of linguocognitive nominative creativity of people who live in certain environment and practice certain types of activity (social, productive, everyday life). Some such peculiarities are of generally human character, some are of areal character, and some have narrow-ethnical character. We put forward the following typological triad of usual (as opposed to occasional) metonymy in sensory lexis: absolute (which is registered in all three languages), frequent (registered in two languages), and unique (registered in dictionaries of only one language). Each of these types are scrupulously analyzed and interpreted on the material of the English, the Ukrainian and the Russian languages.
Опис
Ключові слова
семантическая деривация, сенсо́рика, сенсо́рная метонимия, культурологическая обусловленность сенсо́рной метонимии, цветовые и густаторные номинации (английский, украинский, русский языки), семантична деривація, сенсо́рна метонімія, культурологічна обумовленість сенсо́рної метонімії, кольорові та густаторні номінації (англійська, українська та російська мови), semantic derivation, sensority, sensory metonymy, culturally conditioned sensory metonymy, colour and gustatory nominations (English, Ukrainian, Russian)
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology