Традиції французького абсурдистського театру у п’єсі Віктора Солодчука «Де ми були вісім років»

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorВойтенко, Леся Іванівнаuk
dc.contributor.authorКнязян, Маріанна Олексіївнаuk
dc.contributor.authorVoitenko, Lesia I.en
dc.contributor.authorKniazian, Marianna O.en
dc.date.accessioned2023-10-25T11:53:29Z
dc.date.available2023-10-25T11:53:29Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractУ статті проаналізовано п’єсу В. Солодчука «Де ми були вісім років», що увійшла до електронної версії «Антології-24», яка опублікована цьогоріч. Твір аналізується з позицій французького театру абсурду шляхом виявлення спільних ознак у ньому та у п’єсах С. Беккета й Е. Іонеско, як-от: подібна світоглядна картина світу, що обумовлена конкретно-історичними чинниками, втрата сенсу буття, життя без мети і віри. Калейдоскопічна форма організації наративу, абсурдність та парадоксальність подій та гротескні персонажі, чиї діалоги зводяться до обмеженого монологу, вони не чують один одного. Форма і стиль антидрами підпорядковані ефекту самого доказу — гротескності, фарсу, доведеного до надмірності, що розкриває одноманітність і безглуздість життя. Прагнення осягнути універсалії буття, повторювані закономірності в людському існуванні вводяться у текст завдяки жанру притчі, міфу, символу і метафори. Слово втрачає свої логічні та граматичні зв’язки, стає гротескним, що призводить до втрати ним значення. Абсурдистський принцип реалізується і на рівні образної системи п’єси Солодчука, де персонаж постає як багатоголоса сутність. У текстах представників театру абсурду акцентується увага на матеріальних предметах, які замінюють Іншого, тому зростає роль речей, предметів, декорацій, певною мірою вони замінюють героям об’єкт спілкування. У п’єсі Солодчука таким предметом є Рюкзак, який наділено надзвичайними здібностями — забором агресії з зовнішнього світу. Відкритий фінал переборює, навіть заперечує техніку «вичерпності’» діалогу в абсурдистських тектстах та закликає до концептуального творення майбутнього.uk_UA
dc.description.abstractThe article analyzes Solodchuk’s play «Where We Were Eight Years,» which was included in the electronic version of Anthology-24, published this year. The play is analyzed from the perspective of the French theater of the absurd, through the identification of common features in the play and in the plays written by S. Beckett and Ionesco, namely: a similar worldview, which is influenced by specific historical events, loss of the meaning of life, life without purpose and faith. The kaleidoscopic form of narrative organization, the absurdity and paradox of events, and the grotesque characters whose dialogues are reduced to a limited monologue, they do not understand each other. The form and style of the antidrama are subordinated to the effect of the evidence itself — the grotesque, the farce, brought to the point of excess, which reveals the monotony and meaninglessness of life. The desire to comprehend the universals of existence, the recurring patterns in human life are introduced into the text through the genre of parable, myth, symbol, and metaphor. The word loses its logical and grammatical connections, becomes grotesque, which leads to the loss of its meaning. The absurdist principle is also realized at the level of the figurative system of Solodchuk’s play, where the character appears as a multi-voiced entity. In the texts of the representatives of the theater of the absurd, attention is focused on material objects that replace the Other, so the role of things, objects, scenery increases, and to some extent they replace the object of communication for the characters. In Solodchuk’s play, the object is the Backpack, which is empowered with extraordinary abilities to take away aggression from the outside world. The open ending overcomes, even denies, the technique of ’exhaustiveness’ of dialogue in absurdist texts and appeals to the conceptual creation of the future.
dc.identifierУДК 821.161.2–2
dc.identifier.citationЗаписки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philologyuk_UA
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.18524/2307–4604.2023.1(50).285548
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/36411
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk_UA
dc.relation.ispartofseries;Вип. 1(50).
dc.subjectтеатр абсурдуuk_UA
dc.subjectантидрамаuk_UA
dc.subjectпарадоксальністьuk_UA
dc.subjectвідкритий фіналuk_UA
dc.subject«вичерпність» діалогуuk_UA
dc.subjectкалейдоскопічний наративuk_UA
dc.subjecttheater of the absurduk_UA
dc.subjectantidramauk_UA
dc.subjectparadoxuk_UA
dc.subjectopen endinguk_UA
dc.subject’’exhaustiveness’’ of the dialogueuk_UA
dc.subjectkaleidoscopic narrativeuk_UA
dc.titleТрадиції французького абсурдистського театру у п’єсі Віктора Солодчука «Де ми були вісім років»uk_UA
dc.title.alternativeTraditions of the French theater of absurd in Victor Solodchuk’s play “Where We Were Eight Years”uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
29-42.pdf
Розмір:
210.96 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Записки з романо-германської філології