Дискурсивное измерение отношения к богатству и бедности в русской лингвокультуре (на материале текстов русских народных сказок)
Вантажиться...
Дата
2014
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
В статье проводится лингвокультурологический анализ отношения к богатству / бедности в текстах русских народных сказок, результаты которого позволяют сделать вывод о ценностной амбивалентности русского обыденного экономического сознания. Дискурсивное измерение отношения к богатству / бедности отображает идеальную сторону экономического взаимодействия: в сказках через призму поведения героев описывается желаемая, идеальная модель экономического устройства, которая в большинстве случаев расходится с реальностью, однако позволяет определить ценностные ориентиры обыденного русского экономического сознания. Материальное богатство не представляет собой средства повышения значимости, социального статуса личности, однако является заслуженным вознаграждением для того, кто проявляет высокие моральные качества. Отсутствие потребности в достижении материального богатства является одним из условий его получения. Материальное богатство требует своеобразного оправдания от своего владельца: человек, не заслуживающий богатства, лишается его, при этом восстановление справедливости заключается в том, чтобы отнять у недостойного его богатство и отдать бедному, либо «чудесным образом» озолотить заслуживающего материального вознаграждения. Дискурсивное измерение отношения к богатству/бедности в текстах русских народных сказок свидетельствует об аксиологической асимметрии: богатство — греховно и постыдно, богатство — награда за доброе сердце и усердный труд; бедность — страдания и лишения, бедность — знак чистой совести и праведности.
У статті запропоновано лінгвокультурологічний аналіз ставлення до багатства / бідності в текстах російських народних казок, результати якого дозволяють дійти висновку про ціннісну амбівалентність російської буденної економічної свідомості. Дискурсивний вимір ставлення до багатства / бідності відображає ідеальну сторону економічної взаємодії: у казках крізь призму поведінки героїв описується бажана модель економічного устрою, яка в більшості випадків відрізняється від реальності, проте дозволяє визначити ціннісні орієнтири буденної економічної свідомості. Матеріальне багатство не вважається засобом підвищення значущості, соціального статусу особистості, проте є заслуженою винагородою того, хто проявляє високі моральні якості. Брак потреби в досягненні матеріального багатства є однією з умов його отримання. Матеріальне багатство вимагає своєрідного виправдання від свого власника: людина, що не заслуговує на багатство, позбавляється його. Проте відновлення справедливості полягає в тому, щоб відібрати у негідника його багатство та віддати бідному або «дивним чином» озолотити того, хто заслуговує на матеріальну винагороду. Дискурсивний вимір ставлення до багатства / бідності у текстах російських народних казок свідчить про аксіологічну асиметрію: бути багатим гріховно й соромно, водночас багатство — винагорода за добре серце та старанну працю; бідність вказує на страждання й лихо, водночас бідність — знак чистої совісті й праведності.
In the article we analyze linguistic and cultural attitude to the wealth / poverty in the texts of Russian folk tales. The results of the analysis allow us to make a reasonable conclusion about the axiological ambivalence of ordinary Russian economic perception. Discursive cognition in relation to the wealth / poverty reflects the ideal side of economic interaction. For example, in the Russian fairy tales the desired, ideal economic model, which in most cases differs from the reality, is described through the behavior of the characters. However it is well to determine the value systems of ordinary Russian economic perception. Material wealth does enhance the importance or the social status of the individual, but at the same time it is a well-deserved reward for the one who has good moral character. The absence of need to pursue the material wealth is one of the conditions of gaining it. Material wealth requires a kind of justification by its owner in the eye of the people: the man who does not deserve the wealth, must be deprived of it, while the restoration of justice means to take away from the unworthy his wealth and give it to the poor, or «miraculously» to make the worthy rich giving him a financial reward. Discursive cognition in relation to wealth / poverty in the texts of Russian folk tales indicates axiological asymmetry: the wealth — is sinful and shameful, the wealth is a reward for good heart and hard work; poverty is a suffering and deprivation, poverty is a sign of pure conscience and righteousness.
У статті запропоновано лінгвокультурологічний аналіз ставлення до багатства / бідності в текстах російських народних казок, результати якого дозволяють дійти висновку про ціннісну амбівалентність російської буденної економічної свідомості. Дискурсивний вимір ставлення до багатства / бідності відображає ідеальну сторону економічної взаємодії: у казках крізь призму поведінки героїв описується бажана модель економічного устрою, яка в більшості випадків відрізняється від реальності, проте дозволяє визначити ціннісні орієнтири буденної економічної свідомості. Матеріальне багатство не вважається засобом підвищення значущості, соціального статусу особистості, проте є заслуженою винагородою того, хто проявляє високі моральні якості. Брак потреби в досягненні матеріального багатства є однією з умов його отримання. Матеріальне багатство вимагає своєрідного виправдання від свого власника: людина, що не заслуговує на багатство, позбавляється його. Проте відновлення справедливості полягає в тому, щоб відібрати у негідника його багатство та віддати бідному або «дивним чином» озолотити того, хто заслуговує на матеріальну винагороду. Дискурсивний вимір ставлення до багатства / бідності у текстах російських народних казок свідчить про аксіологічну асиметрію: бути багатим гріховно й соромно, водночас багатство — винагорода за добре серце та старанну працю; бідність вказує на страждання й лихо, водночас бідність — знак чистої совісті й праведності.
In the article we analyze linguistic and cultural attitude to the wealth / poverty in the texts of Russian folk tales. The results of the analysis allow us to make a reasonable conclusion about the axiological ambivalence of ordinary Russian economic perception. Discursive cognition in relation to the wealth / poverty reflects the ideal side of economic interaction. For example, in the Russian fairy tales the desired, ideal economic model, which in most cases differs from the reality, is described through the behavior of the characters. However it is well to determine the value systems of ordinary Russian economic perception. Material wealth does enhance the importance or the social status of the individual, but at the same time it is a well-deserved reward for the one who has good moral character. The absence of need to pursue the material wealth is one of the conditions of gaining it. Material wealth requires a kind of justification by its owner in the eye of the people: the man who does not deserve the wealth, must be deprived of it, while the restoration of justice means to take away from the unworthy his wealth and give it to the poor, or «miraculously» to make the worthy rich giving him a financial reward. Discursive cognition in relation to wealth / poverty in the texts of Russian folk tales indicates axiological asymmetry: the wealth — is sinful and shameful, the wealth is a reward for good heart and hard work; poverty is a suffering and deprivation, poverty is a sign of pure conscience and righteousness.
Опис
Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2014.
Ключові слова
сказка, лингвокультурология, аксиология, казка, лінгвокультурологія, аксіологія, fairy tale, cultural linguistics, axiology
Бібліографічний опис
Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства