Проактивне подолання стресових ситуацій особистістю
Ескіз недоступний
Дата
2015
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Актуальність проблеми дослідження. Нестабільна політична і соціально-економічна обстановка в країні, активне реформування всіх сфер суспільного життя призводить до зростання психоемоційного навантаження на сучасну людину. В останні десятиліття в психологічній науці істотно підсилився інтерес до проблеми вивчення суб'єкта, що стикається із ситуаціями стресу, особлива увага при цьому приділяється копінгу (І. Ф. Аршава, В. О. Бодров, О.Р. Ісаєва, Е. Л. Носенко, Н. В. Родіна). Широкий інтерес з боку психології до вивчення стресу та його подолання призвів до створення численних теорій копінгу (Р. С. Лазарус, С. Фолкман, С. Е. Гобфолл, К. С. Карвер, М. Ф. Шеєр та ін.), переважна більшість яких спрямовані на вивчення реактивного копінгу – взаємодії суб’єкту зі стресовими ситуаціями, що вже сталися, або відбуваються у даний час. Наразі вже розпочались активні дослідження копінгу, спрямованого на майбутні стресори, зокрема проактивного копінгу. Низка авторів розглядають його як превентивний конструкт, який відповідає за акумуляцію ресурсів і здобуття навичок, спрямованих на підготовку до можливих стресів взагалі (Л. Дж. Еспінволл, С. Е. Тейлор, К. Ауеханд), інші роблять увагу на ролі проактивного копінгу в акумуляції ресурсів для особистісного зростання та прямування до цілей, що сприймаються як виклики (Р. Шварцер, Ш. Тауберт, Г. С. Шмітц, Е. Грінгласс) і розцінюють його як ієрархічно вищу форму подолання (О. С. Старченкова, І. Гань). Але єдина думка щодо чинників детермінації проактивного копінгу відсутня, не розкриті питання принципової різниці між ним та іншими видами копінгу, не визначено, наскільки спільним є їхнє конструктне поле.
В психології особистісні копінг-ресурси і копінг-стратегії концептуально розглядаються як окремі структурно-функціональні одиниці (Р. Моос, Ч. Дж. Голаган, О. Р. Ісаєва), між якими виявляються спільні особливості. Проактивний копінг та широкий спектр особистісних ресурсів, що впливають на його реалізацію, щільно пов’язані між собою (Р. Шварцер, Е. Грінглас, К. Дж. Мейрінг, Дж. Морінг), існує диспозиційна детермінація не тільки особистісних ресурсів, але й проактивного копінгу (Е. П. Гембрик, Д. М. Мак-Корд). Залишається відкритим питання про універсальність та порівняльну участь кожного з копінг-ресурсів у проактивному подоланні, а такий конструкт як автентичність особистості навіть не вивчено у якості копінг-ресурсу.
Стреси, що виникають під час навчання у ВНЗ, широко досліджувались закордонними авторами (Б. М. Гадзелла, Д. В. Ґінтер, Г. Л. Фулвуд, В. В. Краснова), проте у вітчизняній психології ці дослідження відбуваються переважно у якісному, ніж у кількісному аспекті (С. М. Панченко, П. І. Сахно, Г. Е. Овчаренко, Н. К. Лебідь), тому суттєво бракує інформації про поширеність стресових ситуацій та особливості реакцій на них. Проактивний копінг та пов’язані з ним копінг-ресурси вважаються важливими психологічними конструктами, здатними підвищувати якість життя у студентському віці та забезпечувати ефективне подолання стресу (Е. Грінглас, Т. Пасіковський, С. Сол, Е. Мойер, Л. Бертон, Л. Нельсон). Залишається відкритим питання щодо ключової ролі проактивного копінгу. Також детально не з’ясовано, якими особливостями фізичного та психологічного здоров'я характеризуються особи, здатні активно використовувати стратегії проактивного подолання.
Виходячи з актуальності дослідження проактивного копінгу, суперечливості його концепцій, комплексності та багатогранності його проявів у повсякденному житті, була визначена тема дисертації: «Проактивне подолання стресових ситуацій особистістю».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової тематики кафедри загальної та соціальної психології Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова «Соціально-психологічний та культурно-історичний потенціал особистості в умовах соціальних змін у суспільстві» (державний реєстраційний номер – 0107V007980). Тему дисертаційного дослідження було затверджено вченою радою ІМЕМ Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова (Протокол №1 від 19.09.2013 р.) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (Протокол № 10 від 17.12.2013 р.).
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження сутності проактивного копінгу, його передумов, ролі у підвищенні якості життя особистості.
Для досягнення мети були визначені наступні задачі дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми проактивного подолання стресових ситуацій особистістю та оцінити сучасний стан досліджень.
2. Обґрунтувати психодіагностичний інструментарій для вивчення досліджуваних конструктів та провести його психометрично обґрунтовану соціокультурну адаптацію на україномовній вибірці.
3. Визначити сутність проактивного копінгу та його місце в системі інших видів копінгу, ситуативних та диспозиційних чинників.
4. Вивчити особистісні копінг-ресурси проактивного подолання та оцінити адекватність критеріїв диференціації копінг-ресурсів та копінг-стратегій.
5. Дослідити значення проактивного копінгу в забезпеченні якості життя особистості на прикладі подолання стресів, що виникають під час навчання у ВНЗ.
Об'єкт дослідження: проактивне подолання.
Предмет дослідження: особливості проактивного подолання стресових ситуацій особистістю під час навчання у ВНЗ.
Методологічну основу дослідження склали фундаментальні принципи системного та системно-генетичного підходів (С. Д. Максименко, А.І. Уйомов, Н.В. Родіна, B. C. Мерлін, У. Матурана, Ф. Варела), що спрямовані на виявлення основних закономірностей виникнення і розвитку психіки як єдиного цілого; провідні положення культурно-гуманістичної психології (Г.С. Костюк), які пояснюють поведінку особистості через її саморух, саморозгортання та самоактивність; підходи феноменологічної теорії особистості (К. Роджерс, О.М. Кочубейник, А.М. Вуд), які розглядають актуалізаційну тенденцію як внутрішню властивість життя, що відбиває прагнення людини до розвитку, зростання і збільшення своїх можливостей; здобутки суб'єктно-вчинкової парадигми (С.Л. Рубінштейн, В.А. Роменець, В.О. Татенко), яка передбачає розуміння людини як цілісної самодіяльної субстанції, здатної до вищої форми душевно-духовної активності; принцип реципрокного детермінізму соціально-когнітивної теорії (А. Бандура, Р. Шварцер, М. Єрузалем), згідно з яким оточуюче середовище, поведінка, внутрішні особистісні цінності – реципрокно детермінують одна одну; положення позитивної психології (М. Селігман, А. Антоновський, І.І. Галецька, В.А. Буланов, М. Розенбаум, Р. Шварцер) використовувались у зв’язку з тим, що в ній напрацьовано чимало досягнень в ідентифікації, класифікації і вимірюванні «позитивних» рис характеру.
Також при адаптації іншомовних психодіагностичних методик до соціально-культурних особливостей україномовної популяції використовувались положення етнонаціональної психології (І.В. Данилюк) про психічний склад етнічної спільноти, принципи психолінгвістичного підходу (Л.В. Засєкіна), що стосувались вивчення мовної особистості у сучасному соціальному просторі, моделі технологічного підходу до вибору методик для оцінки психологічного потенціалу особистості (В.І. Подшивалкіна).
Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, класифікація та систематизація сучасних наукових досліджень, що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ вивчення проактивного подолання стресових ситуацій особистістю та визначення концептуальних засад дослідження передумов проактивного копінгу, зокрема особистісних копінг-ресурсів, та його ролі в забезпечені якості життя.
Емпіричні: бесіда, анкетування, тестування. З метою збору біографічних даних про респондентів застосовувалася спеціально створена анкета. Для діагностики подолання і його форм застосовувався опитувальник проактивного копінгу PCI (Е. Грінгласс, Р. Шварцер, Ш. Тауберт, адаптація здійснювалася автором дисертації). Для вивчення структури особистості використовувався класифікатор темпераментів Д. Кейрсі (переклад П.А. Козляковського). Для вивчення специфічних особистісних ресурсів застосовувалися шкала проактивної установки PAS (Р. Шварцер, адаптація здійснювалася автором дисертації), шкала загальної самоефективності GSES (Р. Шварцер і М. Єрусалем, адаптація І.І. Галецкої), шкала автентичності AS (А.М. Вуд, П.А. Лінлі, Дж. Малтбі, М. Баліусіс, С. Джозеф, адаптація здійснювалася автором дисертації), шкала відчуття когеренції SOC (А. Антоновський, адаптація І.І. Галецької), шкала самоконтролю SCS (М. Розенбаум, адаптація здійснювалася автором дисертації). Характеристики стресових подій і реакцій на них діагностувалися за допомогою опитувальника стресових подій студентського життя SSI (Б.М. Гадзелла, Д.В. Ґінтер та Г.Л. Фулвуд, адаптація здійснювалася автором дисертації). Особливості діяльності студентів оцінювалися за допомогою збору даних про успішність навчання.
Математичні: розрахунок описових статистик, кореляційний аналіз (коефіцієнти r Пірсона та τb Кендалла), регресійний аналіз (простий лінійний та множинний лінійний), факторний аналіз (експлораторний та конфірматорний), моделювання структурними рівняннями, моделювання на основі нейронних мереж. У якості психометричних характеристик шкал і опитувальників здійснювався розрахунок внутрішньої узгодженості за критерієм ω Макдональда, ретестової надійності та інших психометричних індексів. Математичний аналіз емпіричних даних здійснювався за допомогою статистичних програмних пакетів IBM SPSS Amos 22.0.0, IBM SPSS Statistics 22.0.0 та R 3.1.2.
Організація і база дослідження. Вибірку дослідження склали студенти українських вищих навчальних закладів. Загалом досліджено 523 студенти, основна вибірка – 450 осіб. Дослідження проводилось в Західному та Південо-Східному регіонах України. Західноукраїнську підвибірку склали студенти Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк), Українського католицького університету (м. Львів), Львівського національного аграрного університету (м. Львів), Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці). Підвибірку респондентів, що мешкають у Південно-Східному регіоні склали студенти Одеського університету внутрішніх справ (м. Одеса), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (м. Одеса), Херсонського державного університету (м. Херсон), Макіївського економіко-гуманітарного інституту (м. Макіївка). Вибірка дослідження ретестової надійності склала 100 осіб.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження.
Вперше:
– виявлено сутнісні ознаки проактивного копінгу, що принципово відрізняють його від інших видів копінгу, та сформульовано основні системні параметри проактивної особистості;
– обґрунтовано відносну незалежність проактивного копінгу від диспозиційних і середовищних чинників та висвітлено визначальну роль в проактивному подоланні параметрів власної активності суб'єкту;
– співвіднесено мотиваційно-потребову структуру особистості з конструктами подолання та встановлено рівень потреб, яким відповідає проактивний копінг;
– уточнено спектр ресурсних чинників проактивного подолання та виявлено роль компонентів автентичності особистості як внутрішніх копінг-ресурсів
– переглянуто основи диференціації конструктів подолання на особистісні копінг-ресурси та копінг-стратегії та запропоновано нові, більш адекватні критерії (темпоральні характеристики виникнення стресору та ступінь його визначеності);
– введено поняття «копінг-вектор» та охарактеризовано проактивний копінг-вектор;
– розкрито виняткове значення проактивного копінгу у підтриманні фізичного та психологічного здоров'я особистості, сприянні здоровому способу життя та образу мислення.
Практична значимість. Створено валідні та надійні українські версії методик, а саме опитувальник проактивного подолання (PCI), шкала проактивної установки (PAS), шкала автентичності (AS), шкала самоконтролю (SCS), опитувальник стресових подій студентського життя (SSI). Це розширить методичний арсенал вітчизняних психологів і дозволить широко використовувати дані методики в психодіагностичній практиці. Теоретичні та емпіричні результати дослідження включено до лекційних та практичних занять курсів «Клінічна психологія», «Психологічна діагностика», «Психологія копінгу» тощо.
Результати дослідження впроваджувались протягом 2010-2014 рр. на базі Херсонського державного університету (акт про впровадження № 01-24/2761 від 03.11.2014 р.), Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (акт впровадження № 03-31/02/2941 від 19.09.2014 р.) та ТОВ «Склад Ума» (акт впровадження № 1/04.15 від 03.04.2015 р.)
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на наукових конференціях, а саме: Третя міжнародна науково-практична конференція «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві» (Одеса, 2011), 66-а наукова конференція професорсько-викладацького складу і наукових працівників Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова (Одеса, 2011), Шоста міжнародна науково-практична конференція «Духовність у становленні та розвитку особистості» (Київ-Вінниця, 2012), Міжнародна науково-практична конференція молодих учених та студентів «Актуальні проблеми сучасної психології (Одеса, 2012), Четверта міжнародна науково-практична конференція «Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві» (Одеса, 2012), Четверта міжнародна науково-практична конференція «Особистість у сучасному світі: проблеми розвитку та психологічної допомоги» (Ніжин, 2013), Дев’ята міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми (Київ, 2014), Всеукраїнська конференція «Актуальні проблеми прикладної психології» (Київ, 2014).
Публікації. Зміст та результати дослідження відображено у 8 публікаціях, з яких 7 одноосібних статті у наукових фахових виданнях ДАК МОН України та 1 одноосібна стаття у фаховому закордонному виданні.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 197 сторінках. Робота містить 47 рисунків, 33 таблиці, 8 додатків на 22 сторінках. Список використаних джерел нараховує 248 найменування (180 джерел іноземною мовою).
Опис
Ключові слова
проактивне подолання, стресові ситуації під час навчання у ВНЗ, особистість, проактивний копінг
Бібліографічний опис
Бірон Б. В. Проактивне подолання стресових ситуацій особистістю : дис ... канд. психол. наук / Б. В. Бірон. – Одеса, 2015. – 246 с.