Current state of scientific views on the psychological well-being of personality
Вантажиться...
Файли
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Psychological well-being is traditionally considered in the context
of the problem of quality of life as its subjective component, the
systemic quality of a person, which it acquires in the process of
life; generalized and relatively stable experience, which is of particular
importance for the individual; a person’s own attitude to his
personality, life and processes that are important to him in terms
of learned normative ideas about the external and internal environment;
tolerance, as an integral psychological indicator of human
life, reflecting the value aspects of his attitude to various spheres of
his life, through a meta-implicative model of motivation to choose,
which includes ideas about the well-being of the individual in relationships
with the environment; the complex interplay of cultural,
social, psychological, physical, economic, and spiritual factors. Science
has studied the social and ontogenetic aspects of subjective
well-being. However, despite the importance of this issue, science
lacks a theoretical understanding of the subjective well-being of
future psychologists, the links between the internal components of
subjective well-being and its main psychological determinants are
not identified. Thus, the theoretical and empirical data accumulated
by modern psychological science on the subjective well-being of the
individual can serve as a starting point in the initiated research.
Стаття присвячена аналізу проблеми благополуччя особистості, яке виступає об’єктом вивчення психології, соціології, філософії та інших наук, що досліджують різні аспекти життєдіяльності людини. Благополуччя розглядається з точки зору її внутрішньої структури — когнітивного, емоційного та мотиваційно-поведінкового компонентів. Благополуччя залежить від наявності ясних цілей, успішності реалізації планів діяльності і поведінки, наявності ресурсів і умов для досягнення цілей. Благополуччя — поняття, що виражає власне ставлення людини до своєї особистості, життя і процесів, які мають важливе значення з точки зору засвоєних нормативних уявлень про зовнішнє і внутрішнє середовище і що характеризується відчуттям задоволеності.
Статья посвящена анализу проблемы благополучия личности, которое выступает объектом изучения психологии, социологии, философии и других наук, исследующих различные аспекты жизнедеятельности человека. Благополучие рассматривается с точки зрения его внутренней структуры — когнитивного, эмоционального и мотивационно-поведенческого компонентов. Благополучие зависит от наличия ясных целей, успешности реализации планов деятельности и поведения, наличия ресурсов и условий для достижения целей. Благополучие — понятие, выражающее собственное отношение человека к своей личности, жизни и процессам, которые имеют важное значение с точки зрения усвоенных нормативных представлений о внешней и внутренней среде и характеризуется ощущением удовлетворенности.
Стаття присвячена аналізу проблеми благополуччя особистості, яке виступає об’єктом вивчення психології, соціології, філософії та інших наук, що досліджують різні аспекти життєдіяльності людини. Благополуччя розглядається з точки зору її внутрішньої структури — когнітивного, емоційного та мотиваційно-поведінкового компонентів. Благополуччя залежить від наявності ясних цілей, успішності реалізації планів діяльності і поведінки, наявності ресурсів і умов для досягнення цілей. Благополуччя — поняття, що виражає власне ставлення людини до своєї особистості, життя і процесів, які мають важливе значення з точки зору засвоєних нормативних уявлень про зовнішнє і внутрішнє середовище і що характеризується відчуттям задоволеності.
Статья посвящена анализу проблемы благополучия личности, которое выступает объектом изучения психологии, социологии, философии и других наук, исследующих различные аспекты жизнедеятельности человека. Благополучие рассматривается с точки зрения его внутренней структуры — когнитивного, эмоционального и мотивационно-поведенческого компонентов. Благополучие зависит от наличия ясных целей, успешности реализации планов деятельности и поведения, наличия ресурсов и условий для достижения целей. Благополучие — понятие, выражающее собственное отношение человека к своей личности, жизни и процессам, которые имеют важное значение с точки зрения усвоенных нормативных представлений о внешней и внутренней среде и характеризуется ощущением удовлетворенности.
Опис
Ключові слова
well-being, personality, comfort, harmony, pleasure, благополуччя, особистість, комфорт, гармонія, задоволення, благополучие, личность, комфорт, гармония, удовольствие
Бібліографічний опис
Психологія та соціальна робота