Практика ЄСПЛ щодо дотримання принципу неупередженості в судовому процесі
Вантажиться...
Дата
2021
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Стаття присвячена сутності принципу неупередженості судді у судовому процесі як окремого елементу права на справедливий суд, визначеного низкою положень національного та міжнародного права. Обґрунтовано, що в контексті істотного впливу діяльності
Європейського суду з прав людини на здійснення судочинства в Україні, розгляд окремих напрямків його практики має особливу актуальність не лише для її розуміння, але й для ефективного застосування в судовому процесі. Особливу увагу в ході
дослідження зосереджено на розгляді суб’єктивних та об’єктивних факторів упередженості судді, їх співвідношенні та взаємодії. Аналіз практики ЄСПЛ щодо забезпечення принципу неупередженості судді дозволяє виокремити такі позиції: найменші сумніви в упередженості судді мають бути досліджені в процесі; упередженість судді має
бути встановлена шляхом суб’єктивних та об’єктивних критеріїв; обов’язок переконати учасників у своїй неупередженості лежить на судді. Такі позиції ЄСПЛ мають певні відмінності у національній судовій практиці, де частіше за все суддя може не задовольнити клопотання про відвід, якщо вважатиме його необґрунтованим.
Статья посвящена определению принципа беспристрастности судьи в судебном процессе, как отдельного элемента права на справедливый суд, закрепленного рядом положений национального и международного права. Обосновано, что в контексте существенного влияния деятельности Европейского суда по правам человека на осуществление судопроизводства в Украине, рассмотрение отдельных направлений его практики имеет особую актуальность не только для ее понимания, но и для эффективного применения в судебном процессе. Особое внимание в ходе исследования сосредоточено на рассмотрении субъективных и объективных факторов беспристрастности судьи, их соотношении и взаимодействии. Выявлены различия в понимании принципа беспристрастности судьи в судебном процессе в практике ЕСПЧ и национальных судов, что находит свое выражение в разном применении институт отвода и самоотвода судьи.
The article is devoted to the essence of the principle of impartiality of a judge in court proceedings as a separate element of the right to a fair trial, defined by a number of national and international law provisions. It is substantiated that in the context of the significant impact of the European Court of Human Rights on the implementation of judicial proceedings in Ukraine, consideration of certain areas of its practice is particularly relevant not only for its understanding but also for effective application in a court. The study focuses on the subjective and objective factors of a judge's impartiality, their relationship and interaction. It was revealed that the subjective component of the judge's impartiality is the lack of internal convictions and views of the judge, indicating his interest in the outcome of the case. The objective component has an external character and is manifested in the presence of external factors that can influence the judge when considering the case. The most significant objective factors are: the judge's relationship or other close relationship with the participants in the trial, the judge's participation in the same trial in a different capacity, the possibility of pressure on the judge by other judges, especially the court administration, and by other authorities; officials on whom a judge's career or even his or her tenure may depend. This approach to the objective impartiality of a judge allows us to speak of its close connection with independence, which is much broader in content, but its essence is precisely the ability of a judge to freely and objectively make a decision on the case. A comparative analysis of the principle of impartiality of judges in the judicial process, which is applied in the practice of the ECHR and national courts, revealed certain differences. Thus, the position of the ECHR is that even in the slightest doubt about the bias of a judge that may arise by the part of the process, the burden of proving its absence lies on the judge by providing sufficient objective data. In national judicial practice often the approach is applied when a judge may not grant a request for recusal if he considers it unfounded, so the participant must prove the validity of his doubts about the judge's impartiality by himself.
Статья посвящена определению принципа беспристрастности судьи в судебном процессе, как отдельного элемента права на справедливый суд, закрепленного рядом положений национального и международного права. Обосновано, что в контексте существенного влияния деятельности Европейского суда по правам человека на осуществление судопроизводства в Украине, рассмотрение отдельных направлений его практики имеет особую актуальность не только для ее понимания, но и для эффективного применения в судебном процессе. Особое внимание в ходе исследования сосредоточено на рассмотрении субъективных и объективных факторов беспристрастности судьи, их соотношении и взаимодействии. Выявлены различия в понимании принципа беспристрастности судьи в судебном процессе в практике ЕСПЧ и национальных судов, что находит свое выражение в разном применении институт отвода и самоотвода судьи.
The article is devoted to the essence of the principle of impartiality of a judge in court proceedings as a separate element of the right to a fair trial, defined by a number of national and international law provisions. It is substantiated that in the context of the significant impact of the European Court of Human Rights on the implementation of judicial proceedings in Ukraine, consideration of certain areas of its practice is particularly relevant not only for its understanding but also for effective application in a court. The study focuses on the subjective and objective factors of a judge's impartiality, their relationship and interaction. It was revealed that the subjective component of the judge's impartiality is the lack of internal convictions and views of the judge, indicating his interest in the outcome of the case. The objective component has an external character and is manifested in the presence of external factors that can influence the judge when considering the case. The most significant objective factors are: the judge's relationship or other close relationship with the participants in the trial, the judge's participation in the same trial in a different capacity, the possibility of pressure on the judge by other judges, especially the court administration, and by other authorities; officials on whom a judge's career or even his or her tenure may depend. This approach to the objective impartiality of a judge allows us to speak of its close connection with independence, which is much broader in content, but its essence is precisely the ability of a judge to freely and objectively make a decision on the case. A comparative analysis of the principle of impartiality of judges in the judicial process, which is applied in the practice of the ECHR and national courts, revealed certain differences. Thus, the position of the ECHR is that even in the slightest doubt about the bias of a judge that may arise by the part of the process, the burden of proving its absence lies on the judge by providing sufficient objective data. In national judicial practice often the approach is applied when a judge may not grant a request for recusal if he considers it unfounded, so the participant must prove the validity of his doubts about the judge's impartiality by himself.
Опис
Ключові слова
судовий процес, принцип неупередженості, суб’єктивні та об’єктивні критерії, відвід, практика ЄСПЛ, судебный процесс, принцип беспристрастности, субъективные и объективные критерии, отвод, практика ЕСПЧ, trial, principle of impartiality, subjective and objective criteria, withdrawal, practice of the ECHR
Бібліографічний опис
Правова держава = Правовое государство = Сonstitutional State