Операції «Одіссея. Світанок» та «Об’єднаний захисник»: причини, хід, підсумки

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Міжнародне військове втручання у Лівії в 2011 році було викликане, насамперед, загрозою для цивільного населення з боку режиму М. Каддафі. В ході масових народних протестів, які поширювалися, диктатор застосовував сили поліції й армії, що призвело до численних жертв. Рада Безпеки ООН санкціонувала здійснення військової операції з метою захисту лівійського мирного населення. Концептуальною основою міжнародного втручання була доктрина «Обов’язок захищати» (R2P). Метою роботи є аналіз причин, ходу та підсумків міжнародної військової операції в Лівії в контексті доктрини «Обов’язок захищати» та її примусового інструменту — превентивної гуманітарної інтервенції. Підстави для застосування, правомочність і особливо підсумки широкомасштабного військового втручання у події в Лівії потребують серйозного аналізу. Адже нинішня ситуація в цій країні, де громадянська війна в самому розпалі, далека від стабільності. Головні питання, що виникли в результаті превентивної гуманітарної інтервенції в Лівії, складовою частиною якої була багатонаціональна військова операція, такі: як саме, за якими критеріями визначати ступінь успішності міжнародного втручання? Чи пропорційною загрозі з боку режиму М. Каддафі була відповідь міжнародного співтовариства? Чи можна в стратегії учасників операції виокремити діяльність із захисту лівійського мирного населення від дій на власну користь? Наскільки доктрина R2P є взагалі життєздатною? Підсумки міжнародного втручання неможливо оцінити однозначно. З одного боку, авторитарний режим М. Каддафі було повалено, з іншого — розбудови демократичної держави не сталося. Сьогодні Лівія перебуває у стані громадянської війни і є джерелом напруги в регіоні. У результаті аналізу можна дійти висновку, що лівійська операція поставила питання щодо доцільності застосування гуманітарної інтервенції в майбутньому. Наріжним тестом у будь-якій гуманітарній ініціативі повинна бути пропорційність між потенціальними загрозами і реальними втратами. Вторгнення в Лівію не витримало тест на гуманітарне втручання.
Международное военное вмешательство в Ливии в 2011 году было вызвано, прежде всего, угрозой для гражданского населения со стороны режима М. Каддафи. В ходе распространяющихся массовых народных протестов диктатор применял силы полиции и армии, что приводило к многочисленным жертвам. Совет Безопасности ООН санкционировал осуществление военной операции с целью защиты ливийского мирного населения. Концептуальной основой международного вмешательства была доктрина «Обязанность защищать» (R2P). Целью работы является анализ причин, хода и итогов международной военной операции в Ливии в контексте доктрины «Обязанность защищать» и её принудительного инструмента — превентивной гуманитарной интервенции. Основания для применения, правомочность и особенно итоги широкомасштабного военного вмешательства в событии в Ливии нуждаются в серьезном анализе. Ведь нынешняя ситуация в этой стране, где гражданская война в самом разгаре, далека от стабильности. Главными вопросами, возникшими в результате превентивной гуманитарной интервенции в Ливии, составной частью которой была многонациональная военная операция, являются следующие: как именно, по каким критериям следует определять степень успешности международного вмешательства? Пропорциональным ли угрозе со стороны режима М. Каддафи был ответ международного сообщества? Можно ли было в стратегии участников операции отделить деятельность по защите ливийского мирного населения от действий для собственной пользы? Насколько доктрина R2P вообще жизнеспособна? Итоги международного вмешательства невозможно оценить однозначно. С одной стороны, авторитарный режим М. Каддафи был уничтожен, с другой — создания демократического государства не произошло. Сегодня Ливия находится в состоянии гражданской войны и является источником напряжённости в регионе. В результате анализа можно сделать вывод о том, что ливийская опера-ция поставила вопрос о целесообразности применения гуманитарной интервенции в будущем. Краеугольным тестом в любой гуманитарной инициативе должна быть пропорциональность между потенциальными угрозами и реальными потерями. Вторжение в Ливию не выдержало тест на гуманитарное вмешательство.
International military intervention in Libya in 2011 was caused, first of all, by the threat to the civilian population from the regime of M. Gaddafi. During the massive popular protests the dictator used police and army forces leading to numerous casualties. The UN Security Council authorized the implementation of a military operation to protect the Libyan civilian population. The conceptual framework for international intervention was the Responsibility to Protect (R2P) doctrine. The aim of the article is to analyze the causes, course and outcomes of the international military operation in Libya in the context of the doctrine «Responsibility to Protect» and its enforcement tools — preventive humanitarian intervention. The grounds for application, eligibility and especially the outcome of large-scale military intervention in the event in Libya need serious analysis. After all, the current situation in this country where the civil war is in full swing is far from stable. The main issues that have arisen as a result of preventive humanitarian intervention in Libya, part of which was a multinational military operation, are the following: what criteria should determine the degree of success of international intervention? Was the answer of the international community proportional to the threat posed by the regime of Gaddafi? Can we separate the strategy involved in the activities concerning the protection of Libyan civilians from acts of own interests’ defence from the side of external actors? How viable is the R2P doctrine in general? The results of international intervention cannot be assessed unambiguously. On the one hand, the authoritarian regime of M. Gaddafi was destroyed; on the other hand, the creation of a democratic state did not take place. Libya today is in a state of civil war and Libya is a source of tension in the region. As a result of the analysis, it can be concluded that the Libyan operation raised the question of the advisability of using humanitarian intervention in the future. The cornerstone test of any humanitarian initiative must be proportionality between potential threats and actual losses. The invasion of Libya has not passed the test of humanitarian intervention.
Опис
Ключові слова
доктрина «Обов’язок захищати», «Одіссея. Світанок», «Об’єднаний захисник», доктрина «Обязанность защищать», «Одиссея. Рассвет», «Объединённый защитник», the doctrine «Responsibility to Protect», «Odyssey. Dawn», «Unified Protector»
Бібліографічний опис
Міжнародні та політичні дослідження = Международные и политические исследования = Іnternational and Political Studies
DOI
ORCID:
УДК