Філологічні студії
Постійне посилання зібрання
У збірнику «Філологічні студії» представлені наукові статті студентів філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова з мовознавства та літературознавства. Студенти-філологи під керівництвом викладачів у своїх статтях демонструють високий рівень наукових пошуків. Надруковані роботи є гідним внеском у вітчизняну науку і можуть бути використані учнями шкіл, молодими науковцями-студентами та усіма, кого цікавлять проблеми сучасної філологічної науки.
Переглянути
Нові надходження
Документ Мотиви переселенства та віри як провідні у збірці Сергія Жадана «Життя Марії»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Серт, Карина; Томбулатова, Іраїда Ігорівна; Tombulatova, Iraida I.У статті розглянуто провідні мотиви у збірці Сергія Жадана «Життя Марії». Подано визначення поняття «мотив» різних літературознавців. Проаналізовано вплив мотивів на художній світ ліричних героїв.Документ Жанрові традиції античної біографії у києворуській агіографічній прозі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коваль, Олена; Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.Статтю присвячено дослідженню жанрових особливостей та традиції античної біографії у києворуській агіографічній прозі.Документ Своєрідність образу відьми в оповіданні «Київські відьми» Ореста Сомова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шинкаренко, Каріна; Мізінкіна, Олена Олексіївна; Mizinkina, Olena O.У статті розглядається образ відьми в оповіданні письменника ХІХ ст., що витворений у традиціях романтизму. Проаналізовано постійні риси демонологічного персонажа, які втілені в головній героїні. Також відстежено оригінальний розвиток історії, в якій молода і закохана відьма має подвійну природу, бо виконуючи обов’язкові ритуали, переживає нетипові психологічні стани.Документ Особливості поетики літературно-критичних есе К. Москальця (збірка «Сполохи»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевчук, Марія; Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.У поданій статті здійснено по етологічний розгляд збірки «Сполохи» К. Москальця, що відкриває нові перспективи для розуміння і висвітлення унікальних аспектів його творчості та сприяє більш глибокому вивченню взаємодії літературної критики та творчості. Дослідження може допомогти краще зрозуміти тенденції сучасного літературного процесу та есеїстики.Документ Художні особливості збірки есеїв «Мої серед чужих» О. Бойченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чехунова, Дар'я; Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.Мета статті – з’ясування особливостей унормування композиційних елементів та застосування есеїстичних прийомів Олександром Бойченком у його збірці «Мої серед чужих» задля осмислення письменника як літературного діяча. Експлікація образу автора у збірці відкрила особистісні аспекти митця, його мотивації та способи вираження. Аналіз композиційних властивостей есеїстичної колекції відкрив нові можливості розуміння художнього світобачення автора.Документ Соціально-психологічне явище булінгу в художньому осмисленні А. Нікуліної в романі-бурі «Сіль для моря, або Білий кит»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Трембус, Валерія; Казанова, Ольга Валеріївна; Kazanova, Olha V.У статті розглядається роман «Сіль для моря, або Білий кит» Анастасії Нікуліної як своєрідне явище в українській літературі, що висвітлює актуальні психологічні проблеми сучасної молоді та їх взаємовідношення з батьками та однолітками. Досліджено внутрішні конфлікти героїв як наслідки для психологічного та соціального самопочуття особистості.Документ Образ чорта у творчості Олекси Стороженка (оповідання «Закоханий чорт» і «Жонатий чорт»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Спєцова, Вікторія; Мізінкіна, Олена Олексіївна; Mizinkina, Olena O.Статтю присвячено порівняльній характеристиці образу чорта в творах Олекси Стороженка «Закоханий чорт» і «Жонатий чорт». Схарактеризовано особливості образу чорта у фольклорі і досліджено його різноплановість. З’ясовано засоби образотворення чорта в художній літературі на основі зазначених творів.Документ Образ рідного краю в ліриці поета-емігранта Яра Славутича(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Резниченко, Тетяна; Казанова, Ольга Валеріївна; Kazanova, Olha V.У статті досліджуються особливості художнього зображення образа рідного краю у ліриці поета-емігранта Яра Славутича. Визначено провідні мотиви, а також художні засоби увиразнення образу Батьківщини у ліриці письменника.Документ Образ русалки у ранній творчості Лесі Українки (поема «Русалка»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Под'ячева, Анна; Мізінкіна, Олена Олексіївна; Mizinkina, Olena O.У статті коротко означено причини створення і публікації поеми «Русалка» Лесі Українки. Здійснено спробу порівняння однойменного образу в тексті Дочки Прометея та в народних віруваннях за дослідженнями етнологів, фольклористів. Проаналізовано походження міфологічного персонажа, зовнішність русалки, її місце проживання, характер. Зроблено висновки щодо своєрідності образу русалки у творі Лесі Українки.Документ Образ іспанського суспільства XIX століття у повісті П. Аларкона «Трикутний капелюх»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Нечитайло, Аріна; Бежан, Олена Анатоліївна; Bezhan, Olena A.У статті розглядається образ іспанського суспільства ХІХ століття через призму соціально-історичної повісті «Трикутний капелюх» Педро Антоніо де Аларкона. Аналізуються особливості розвитку реалістичної прози, а також становлення жанру повісті в іспанській літературі. Досліджується творчий доробок Педро Аларкона, зокрема його повість «Трикутний капелюх» та її соціальні та літературні джерела. Розглядається походження проблеми соціальної нерівності через образи головних героїв твору, а також їх взаємодії з іншими персонажами повісті.Документ Художня експлікація психологічного стану Кравчука в оповіданні М. Хвильового «Останній день»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коваленко, Катерина; Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.Статтю присвячено аналізу засобів змалювання психологічного стану персонажа Кравчука в оповіданні Миколи Хвильового «Останній день». Досліджено історичний контекст оповідання, інтровертність персонажа, його тенденцію до самоприниження. Також проаналізовано кольоровий символізм та пейзажні елементи оповідання. Пропонується висновок про те, що ефект фонового напруження, створений завдяки змалюванню постійної тривожності персонажа у його внутрішніх роздумах, пронизує увесь текст твору, створюючи ефект «передчуття» і натякаючи на закінчення сюжетних ліній смертю Кравчука.Документ Есеїстика Андрія Любки: інтертекстуальний вимір(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Давидчук, Олександр; Томбулатова, Іраїда Ігорівна; Tombulatova, Iraida I.У статті розглянуто прояви інтертекстуальності в есеях Андрія Любки. Виявлено способи імплементації автором референтивної функції інтертексту для перенесення образу Григорія Сковороди у сучасний контекст в есеї «Гіпстер, езотерик, вегетаріанець». Досліджується створення альтернативного уявлення про Сковороду, де його постать зіставляється з сучасними трендами. Також проаналізовано інтертекстуальну стратегію в тексті «Кундера в басейні», де письменника представлено у вигаданому контексті. Основну увагу приділено тому, як автором залучено інтертекстуальність для актуалізації історичних постатей у сучасному суспільстві.Документ Впливові константи сучасного рекламного дискурсу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Міроненко, Владислава; Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.У статті виокремлено константні сугестогени сучасного рекламного дискурсу, залучено матеріал як комерційної, так і соціальної реклами, виявлено характерні маркери впливу на всіх мовних рівнях, пояснено їхню мовну природу та сугестійний потенціал.Документ Сугестивні маркери сучасної реклами: асоціативна специфіка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лук'янчук, Наталя; Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.У статті виокремлено потужні впливові маркери сучасної комерційної реклами, проведено асоціативний експеримент, у результаті якого виявлено особливості асоціювання таких лексем-стимулів та динаміку сприйняття константних сугестогенів, зумовлену російською агресією проти України.Документ Специфіка асоціативного експерименту: респонденти різних вікових і фахових груп(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Урсул, Ангеліна; Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.У статті подано ґрунтовне дослідження асоціативного експерименту, зокрема його специфіки при проведенні серед респондентів різних вікових і фахових груп. Увагу акцентовано на формуванні слів-стимулів, а також на асоціаціях інформантів.Документ Семантичні аспекти імпліцитної інформації як впливового інструменту нових медіа (на матеріалі популярного подкасту)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Полєщук, Анна; Яроцька, Галина Сергіївна; Iarotska, Galyna S.Дослідження присвячено аналізу використання імпліцитної інформації як засобу мовленнєвого впливу на матеріалі подкасту «Леся Українка – генійка і кокетка, а не велика нещасна хвора» з ютуб-каналу «Шева, Леся і Франко». З’ясовано, як імпліцитність упливає на адресата, використовуючи різноманітні мовні ресурси. Результати опитування дозволяють дійти висновку, що радянські міфи поступово зникають зі свідомості українців щодо української літератури. Зокрема, постать Лесі Українки сприймається переважною більшістю як генійка і кокетка, а не велика нещасна хвора.Документ Чат GPT як інструмент фактчекінгу: оцінка критеріїв якості знань(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Оніщенко, Аліна; Яроцька, Галина Сергіївна; Iarotska, Galyna S.У статті проаналізовано критерії істинності та верифікації медіатекстів за допомогою чату GPT, що використовується як допоміжний інструмент. Як перспективний елемент сучасного фактчекінгу, чат GPT наразі не здатний замінити традиційні методи протидії дезінформації. З’ясовано, що чат здатен успішно розпізнавати окремі викривлення інформації та маніпулятивні повідомлення, але наразі алгоритм ще не може забезпечити глибокий та точний аналіз – це свідчить про необхідність подальшого вдосконалення технологій фактчекінгу та проведення експериментів. При цьому, загальний результат опитування підтверджує, що більшість опитаних українців обізнані й занепокоєні через уплив дезінформації на сучасний світ (75%), незалежно від соціальних характеристик, таких, як вік або рівень освіти.Документ Іншомовна лексика в технотрилері М. Кідрука «Бот. Атакамська криза»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лагодич, Ганна; Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.У статті розглянуто жанр технотрилеру, як новий жанр української літератури. Розглянуто різноманітні групи слів іншомовного походження, які пропонують Лисенко, Кьоран, Степанюк. Проаналізовано, які групи іншомовної лексики функціонують в першому технотрилері М. Кідрука «Бот. Атакамська криза».Документ Звернення Володимира Зеленського до українського народу в День соборності України як жанр політичної риторики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Казакова, Аліна; Мусій, Валентина Борисівна; Musiy, Valentyna B.Об’єкт статті – звернення президента України до народу країни у День Соборності України, його ознаки як одного з жанрів політичної риторики. Розглянуто головні риторичні стратегії, які було використано у тексті звернення: риторичні питання, риторичні заклики, ампліфікації, використання семантичних опозицій.Документ Мовний вимір упливу нової етики на соціальні мережі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Дроботова, Анна; Яроцька, Галина Сергіївна; Iarotska, Galyna S.Робота присвячена дослідженню лексико-семантичної репрезентації вимог Нової етики в текстах медіадискурсу. Впливаючи на мовну політику держави, Нова етика поступово імплантується суспільством у повсякденне мовлення. Саме тому значно актуалізувалось використання політкоректних слів, фемінітивів у XXI столітті, особливо за останні кілька років, і ця тенденція продовжує зростати. Аналізуючи корпус української мови ГРAK, ми зафіксували частотність вживання лексем у діахронічному та/або синхронічному проміжку часу в текстах, наявних у корпусі. Отримані дані репрезентують докорінні зміни мовної ситуації у XXI столітті, зокрема, використання фемінітивів відбиває не тільки тяглість до політкоректності, а й традицію, яка існує в українській мові до утворення іменників на позначення осіб жіночої статі.