Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості ментального здоров'я особистості (на прикладі здобувачів ОПП "Менеджмент")(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тищенко, Світлана ІванівнаВивчення ментального здоров’я особистості в умовах екстремального чи хронічного стресу набуває особливої ваги у сучасному контексті, позначеному війною, економічною нестабільністю, соціальними втратами та колективною травматизацією. З початком повномасштабного вторгнення в Україну мільйони громадян опинилися в умовах психологічного тиску: хронічна тривога, вимушене переселення, соціальна ізоляція, втрата близьких, неможливість планувати майбутнє — усе це стало частиною нової реальності. Така ситуація вимагає не лише розширення доступу до психологічної допомоги, а й глибшого наукового осмислення механізмів адаптації, стресостійкості, емоційного балансу та внутрішніх ресурсів особистості. Традиційні підходи до діагностики й підтримки ментального здоров’я стають недостатніми, і на перший план виходить вивчення комплексної динаміки: співвідношення патопсихологічних симптомів і компенсаторних факторів.Документ Вплив запровадження в Україні інноваційних процесів на соціальну сферу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шаповал, Андрій ОлександровичУ кваліфікаційній роботі здійснено дослідження щодо впливу інноваційних процесів на соціальну сферу України. Головна мета дослідження полягала у глибокому вивченні теоретичних засад розвитку інновацій, детальному аналізі їхнього сучасного стану впровадження в Україні та емпіричному дослідженні впливу цифрових технологій на доступність й якість соціальних послуг для різних категорій населення. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс методів: загальнонаукові (аналіз нормативно-правових документів, синтез, класифікація, аналіз наукової літератури), а також спеціальні емпіричні методи, зокрема проведення анкетного опитування та напівструктурованих інтерв’ю серед фахівців соціальної сфери та отримувачів послуг. Ключовим результатом дослідницької роботи стало виявлення так званого «парадоксу інновацій». Це явище проявилося у тому, що впровадження цифрових технологій, таких як портал «Дія» та Єдина інформаційна система соціальної сфери, демонструє значний позитивний ефект для груп населення, які володіють достатнім рівнем технічних знань і доступом до цифрових засобів. Такий ефект виражається у підвищенні рівня доступності завдяки принципу екстериторіальності та можливості отримання послуг у режимі 24/7 та покращенні якості соціальних сервісів включаючи прозорість, зменшення корупційної складової, скорочення кількості помилок. Водночас встановлено, що процес цифровізації несе за собою ризики нерівномірного розподілу цих переваг серед населення [6,11]. Таким чином, було підтверджено існування суттєвого «цифрового розриву» між різними демографічними й соціальними групами [3]. Практична значущість роботи полягає у доведенні того, що цифровізація за поточних умов створює нові бар’єри для найбільш вразливих груп населення 75% осіб віком від 30 років користуються лише офлайн-каналами, поглиблюючи соціальну нерівність. На основі аналізу розроблено практичні рекомендації, спрямовані на подолання цифрового виключення та впровадження гібридних моделей надання послуг.Документ Формування лідерських якостей у соціальних працівників: виклики та можливості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Чех, Аліна ФедорівнаМагістерська робота присвячена проблемі формування лідерських якостей у соціальних працівників в умовах сучасних викликів та трансформацій соціальної сфери. У даній кваліфікаційній роботі розглянуто сутність поняття «лідерство» у соціальній роботі, основні теоретичні підходи до його вивчення, моделі лідерства, а також чинники, що впливають на розвиток лідерського потенціалу фахівців соціальної сфери. Проаналізовано роль професійного середовища, навчання та самоосвіти у становленні лідерських компетентностей, а також зарубіжний досвід формування лідерських якостей соціальних працівників. У практичній частині кваліфікаційної роботи подано характеристику діяльності Центру соціального обслуговування Малиновського району м. Одеси, організовано та проведено емпіричне дослідження серед соціальних працівників щодо рівня сформованості їх лідерських якостей, визначено основні труднощі та потреби у професійному розвитку. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення процесу формування лідерських компетентностей шляхом упровадження інноваційних технологій, освітніх програм і практик професійного зростання.Документ Мотивація та управління командами в соціальних проєктах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хлопоніна, Олена ОлегівнаКваліфікаційна робота присвячена дослідженню мотивації та управління командами у соціальних і гуманітарних проєктах України в умовах гуманітарної кризи, зумовленої збройною агресією, масовим переміщенням населення та зростанням соціальної уразливості. У роботі розкрито специфіку проєктного формату соціальної діяльності як інноваційної організаційної моделі, що забезпечує гнучке реагування на потреби громад, інтеграцію міжсекторальних підходів та практик психосоціальної підтримки. У межах дослідження здійснено порівняльний аналіз підходу в управлінні персоналом державних соціальних служб і проєктно- орієнтованих гуманітарних організацій, а також їхнього впливу на мотивацію, емоційну стійкість і ефективність командної взаємодії. Теоретичний аналіз класичних моделей мотивації (А. Маслоу, Ф. Герцберг, В. Врум) поєднано з емпіричним дослідженням, що включало опитування 51 фахівця соціальної сфери, глибинні інтерв’ю та апробацію програми «Caring for the Carers» (HealthRight International). Результати оцінювання засвідчили зниження проявів професійного виснаження, підвищення внутрішньої мотивації та покращення командної взаємодії. На основі аналізу міжнародного досвіду сформульовано практичні рекомендації щодо адаптації інструментів супервізії, психоедукації та підтримки персоналу до українського контексту. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності державних і недержавних соціальних установ як інструментів розвитку кадрового потенціалу, профілактики професійного вигорання та підвищення ефективності командної роботи у соціальній сфері України.Документ Вплив професійного вигорання на ефективність професійної діяльності фахівців спеціальної сфери(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Савастін, АнастасіяМагістерська робота присвячена дослідженню проблеми впливу професійного вигорання на ефективність професійної діяльності фахівців соціальної сфери. У роботі розглянуто теоретичні засади поняття «професійне вигорання», його сутність, причини, стадії та наслідки для особистості й професійної діяльності соціальних працівників. Проаналізовано психологічні, організаційні та соціальні чинники, що сприяють виникненню синдрому вигорання, а також вплив емоційного виснаження на якість надання соціальних послуг. У практичній частині магістерської роботи представлено результати емпіричного дослідження рівня професійного вигорання серед фахівців соціальної сфери, виявлено взаємозв’язок між показниками вигорання та ефективністю їх професійної діяльності. Розроблено програму та рекомендації профілактики професійного вигорання, спрямовані на підвищення психологічної стійкості, мотивації до праці та покращення умов професійної діяльності соціальних працівників.Документ Благополуччя людей похилого віку в умовах соціальних змін та військового стану в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Варешкіна, Марія ІванівнаЦя кваліфікаційна магістерська робота присвячена проблемі забезпечення благополуччя людей похилого віку в умовах сучасних соціальних трансформацій та воєнного стану. Тут розглянуто поняття «благополуччя» у контексті старіння населення, проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення фізичного, психологічного, соціального та матеріального добробуту осіб літнього віку. Фокус уваги направлений на дослідження чинників що впливають на рівень благополуччя людей похилого віку. Значна частина аналізу приділена ролі установ соціального характеру в житті людей, підтримки сім’ї, спілкування між поколіннями, доступності медичних послуг в контексті інфраструктури і якісної діагностики та повністю розібрана модель активного старіння. У практичній частині кваліфікаційної роботи проведено емпіричне дослідження, яке мало на меті оцінити рівень благополуччя осіб похилого віку. Було виявлено основні проблеми, потреби та очікування опитуваної категорії населення. На основі отриманих результатів розроблено програму підтримки літніх людей, яка, у подальшому, впроваджувалася у вигляді серії занять на базі територіального центру соціального обслуговування.Документ Академічна мобільність як інструмент розвитку професійної мобільності у підготовці соціальних працівників(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Байлюк, Катерина СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена комплексному вивченню академічної мобільності як інструменту розвитку професійної мобільності майбутніх соціальних працівників. Розкрито сутність понять «академічна мобільність» та «професійна мобільність», їхню взаємодію в умовах сучасної вищої освіти. Окреслено основні моделі, форми та функції академічної мобільності, а також її потенціал у формуванні критичного мислення, міжкультурної компетентності, гнучкості та готовності до професійних змін. У теоретичній частині роботи проаналізовано наукові підходи до дослідження мобільності, виокремлено фактори, що впливають на професійний розвиток студентів соціальної сфери. Емпірична частина включає діагностику кар’єрної адаптивності та кар’єрних орієнтацій студентів за методиками М. Савікаса та Е. Шейна, а також аналіз результатів анкетування студентів із досвідом академічної мобільності. У дослідженні взяли участь студенти трьох закладів вищої освіти України. Практична частина містить розробку та впровадження освітньої програми «Без кордонів: академічна мобільність для майбутніх соціальних працівників», спрямованої на підвищення поінформованості здобувачів, формування мотивації до участі у міжнародних програмах та розвиток професійних компетентностей. Наведено зміст зустрічей, описано логіку та результати реалізації програми, окреслено рекомендації щодо вдосконалення системи академічної мобільності у підготовці майбутніх соціальних працівників.Документ Інноваційні підходи у соціальній роботі з підлітками в ситуації булінгу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Анциферова, Лада ВолодимирівнаУ даній кваліфікаційній роботі презентовано комплексне вивчення інноваційних шляхів у соціальній роботі з підлітками в ситуації булінгу. Теоретичний розділ розкриває цькування як багатовимірний ьсоціально- психологічний феномен, спричинений взаємодією багатьох чинників. Емпірична частина містить аналіз листування Центру соціальних служб Одеської міської ради щодо випадків булінгу, анкетних опитувань учнів різних вікових категорій та їх зіставлення, що дало змогу виявити тенденцію збільшення числа звернень та затвердити думку про потребу в сталому підході до запобігання. В третьому, практичному, розділі було створено та реалізовано авторську програму для профілактики булінгу. У ній було поєднано декілька підходів: гейміфікація, мистецтво, форум театр, різні онлайн-інструменти, націлені на розвиток емоційного інтелекту.. Результати показали, що програма має позитивні короткострокові результати, а також допомагає підліткам краще комунікувати без насильства у своїй мові, розуміти свої емоції та ставати більш дружніми. Проте, програму варто розвивати більш довгий термін, на регулярній основі, важливо налагоджувати зв'язки між школою, сім'ями та соціальними службами, і постійно підтримувати дітей, щоб створити безпечне середовище для навчання.Документ Практичні аспекти розвитку сильних сторін молодих клієнтів соціальної роботи в територіальних громадах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Адамович, Катерина СергіївнаСучасний стан українського суспільства, що характеризується війною, соціально-економічною нестабільністю та зростанням викликів для молодого покоління, зумовлює потребу у переосмисленні підходів до соціальної роботи з молоддю в територіальних громадах України. Сьогодні молоді люди нерідко постають перед комплексом викликів – від порушення освітніх та професійних траєкторій до втрати соціальних зв’язків, зниження рівня психологічної стійкості та обмеженості можливостей для самореалізації. За цих умова особливої ваги набуває використання підходів, орієнтованих на сильні сторони особистості, що дозволяють не лише мінімізувати наслідки стресових подій, але й сприяють їх попередженню, формуванню життєстійкості, активної громадянської позиції та здатності молоді приймати участь у розвитку громади. Для соціальної роботи це відкриває нові завдання, адже саме фахівці соціальної сфери мають можливість створювати умови для виявлення, підтримки та реалізації молодіжного потенціалу.Документ Роль дихальних технік у зниженні рівня тривожності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Яремчук, Інга ОлегівнаСучасний ритм життя відрізняється шаленою швидкістю подій та швидким темпом життя, стрімкими соціальними змінами - все це додає особистості психологічного навантаження. В таких реаліях психічні стани, спровоковані стресом і тривожністю, стають дедалі поширенішими. Проблема тривожності дедалі частіше перебуває в центрі уваги як українських, так і закордонних науковців, адже тісно переплетена зі здатністю особистості до адаптаційного механізму, її психічним та фізичним самопочуттям, успішністю в навчанні, професії та суспільному житті. Пошук способів зниження тривоги та її профілактики залишається однією з важливих задач сучасної психологічної науки, педагогіки та медицини. Реалії сьогодення, зокрема, збільшення загального суспільного напруження та соціальних загроз, актуалізують значущість дослідження цього питання. Для українського суспільства ця проблема є особливо актуальною у зв’язку з воєнними діями, підвищеним рівнем стресу та відчуттям загрози життю у населення.Документ Аналіз розвитку та формування пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку в закладі дошкільної освіти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Широка, Вікторія СергіївнаОдними з пріоритетних напрямів дошкільної освіти є індивідуалізація процесу освіти, розвиток суб’єктних стосунків (співробітництва) з дитиною, розвиток пізнавальних інтересів і дій дитини в різних сферах діяльності. Побудова освітнього процесу ґрунтується на усвідомленні важливості дошкільного віку як унікального періоду розвитку особистості.Документ Психологія особистості в умовах невизначеності та ризику(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Чернобродський, Леонід ОлександровичСучасне суспільство перебуває у стані постійних соціальних, економічних і політичних трансформацій, що зумовлюють підвищення рівня невизначеності у житті кожної людини. Військові конфлікти, глобальні кризи, швидкі технологічні зміни, нестабільність соціальних зв’язків та інформаційне перевантаження формують ситуації, у яких людині дедалі складніше прогнозувати події майбутнього. У таких умовах особистість стикається з необхідністю швидко адаптуватися до нових обставин, приймати рішення за браком повної інформації, долати тривожність та невпевненість. Це обумовлює зростання наукового інтересу до проблеми психологічного ставлення до невизначеності, а також до чинників, що визначають рівень її толерантності.Документ Психологічні фактори формування агресії та агресивної поведінки у особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Христич, Олександр ОлексійовичПроблема агресивної поведінки посідає одне з провідних місць у сучасній психологічній науці, оскільки її прояви мають широкий спектр соціальних, емоційних і моральних наслідків як для окремої особистості, так і для суспільства в цілому. Зростання рівня міжособистісної конфліктності, агресії у соціумі, а також у медіа-просторі зумовлює необхідність глибокого вивчення психологічних механізмів агресії та пошуку ефективних шляхів її профілактики.Документ Взаємозв'язок психологічних ресурсів особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хоменко, Юлія ПетрівнаДесятиліття досліджень показали, що психосоціальні фактори та особисті ресурси є ключовими елементами для ефективного поліпшення психічного здоров'я та профілактики захворювань. Психологічні ресурси — це навички, переконання та індивідуальні особливості особистості, які впливають на те, як люди справляються зі стресовими подіями. Психологічні ресурси стають особливо важливими, коли люди стикаються зі складними або загрозливими подіями .Документ Гендерні та індивідуально-особистісні відмінності конфліктної поведінки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хобта, Анна СергіївнаАктуальність дослідження гендерних та індивідуально-особистісних особливостей конфліктної поведінки у юнацькому віці зумовлюється рядом вагомих чинників та викликів сучасної психологічної науки. Перш за все, актуальність обраної теми підсилюється соціокультурним контекстом, а саме умовами війни в Україні. Таким чином, на сьогоднішній день існує нагальна потреба в переосмисленні механізмів конфліктної поведінки серед представників молоді, що стрімко змінюються під тиском соціальних трансформацій під час війни. Наразі українські юнаки та дівчата переживають процес свого дорослішання та становлення особистості в умовах кризи та воєнного стану, що призводить до хронічного стресу, напруги у соціумі, почуття невизначеності та постійної небезпеки. Саме тому важливим завданням є дослідити як переживання цього травматичного досвіду трансформувало традиційні стратегії чоловіків та жінок під час конфлікту.Документ Мотиваційно-ціннісні орієнтації особистості волонтерів в умовах війни в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Федотов, Ігор ЄвгенійовичПовномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України кардинально змінила соціальний ландшафт і спричинила безпрецедентний сплеск волонтерської активності. Волонтерство, що є добровільною, непримусовою, безкорисною, благодійною діяльністю, яка ґрунтується на прагненні допомогти іншому, перетворилося на ключовий чинник національної стійкості. Воно стало основою побудови та розвитку громадянського суспільства та втіленням найшляхетніших прагнень людства — прагнення миру, свободи та справедливості. Сучасне волонтерство в Україні набуло масовості, мотивованості, цілеспрямованості та організованості, спрямовуючи зусилля на гуманітарну допомогу, підтримку Збройних Сил України (ОСО) та соціальні проєкти. Однак ця діяльність відбувається в умовах хронічного стресу, високих емоційних і фізичних навантажень, ризиків для життя та здоров'я, що підвищує загрозу емоційного вигорання. Дослідження мотиваційно-ціннісних орієнтацій волонтерів є критично важливим, оскільки мотивація є рушійною силою, а цінності — керівними принципами в житті, які забезпечують стійкість особистості. Виявлення домінуючих мотивів (зокрема, альтруїстичного бажання допомогти, моральної мотивації та прагнення "наблизити Перемогу") та цінностей (духовне задоволення, креативність, патріотизм) дозволить віднайти ресурси посилення волонтерської діяльності та розробити ефективні програми підтримки й запобігання вигоранню. Незважаючи на велику кількість наукових робіт, комплексні дослідження, що охоплюють зв'язок між емоційним вигоранням, життєвими цінностями та життєстійкістю саме в контексті волонтерства в умовах повномасштабної війни в Україні, залишаються недостатньо розробленими, що підтверджує наукову новизну цього дослідженняДокумент Соціальна підтримка як медіатор взаємозв'язку між стилями виховання та тривожністю молоді(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Туманов, Трістан АльбертовичУ сучасних умовах глибоких соціальних, економічних та політичних трансформацій питання психічного здоров’я молоді набуває особливої ваги. Молодіжний період, що характеризується активним пошуком ідентичності, розширенням автономії та прийняттям перших самостійних рішень, сьогодні проходить у ситуації підвищеної невизначеності. Пандемія COVID-19, повномасштабна війна в Україні, вимушена міграція, руйнування освітніх і соціальних структур, інформаційне перенавантаження — усе це створює хронічний стресовий фон, який суттєво підвищує ризики формування тривожних станів серед молоді. Ці процеси узгоджуються з класичними та сучасними теоретичними підходами до розуміння тривожності, запропонованими Ч. Спілбергером, А. Беком, Р. Лазарусом і С. Фолкман, Дж. Болві, М. Мікулінсером та П. Шейвером, які підкреслюють багаторівневу, когнітивно-емоційну й контекстуально зумовлену природу цього феномену.Документ Розвиток лідерських якостей особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тимохова, Вікторія ВікторівнаСвітова практика та суспільні виклики висувають лідерство на чільне місце серед факторів успіху як окремої особистості, так і цілих організацій та держав, тому ця проблематика є однією з найбільш обговорюваних у психологічній, управлінській та соціальній науках.Документ Психологічні особливості підтримки здорового способу життя в умовах кризи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Терлецька, Олена ОлександрівнаСучасні кризові умови, зумовлені воєнною агресією проти України, економічною нестабільністю, масовою вимушеною міграцією, підвищеним рівнем невизначеності та стресу, суттєво впливають на стан фізичного та психічного здоров’я населення. На тлі зростання психоемоційної напруги та поширення негативних поведінкових стратегій (гіподинамії, порушень харчової поведінки, зловживання психоактивними речовинами) підтримка здорового способу життя набуває стратегічного значення для збереження життєздатності особистості та суспільства в цілому.Документ Особливості прояву адаптаційного потенціалу у осіб із тривожним розладом особистості під час війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Таракановська, Ірина ОлександрівнаАктуальність теми визначається потребою наукового вивчення адаптаційного потенціалу осіб із тривожним розладом особистості (ТРО / AVPD) в умовах воєнного стресу. Тривала війна істотно трансформує психологічний стан населення, посилюючи тривожність, знижуючи здатність до саморегуляції та порушуючи соціальні зв’язки, що є ключовими для адаптації. Для осіб із ТРО ці чинники мають особливу значущість, оскільки їхня клінічна картина включає виражену уникальну поведінку, підвищену емоційну чутливість, ригідність когнітивних схем та знижену толерантність до невизначеності.