Статті та доповіді ЕПФ (Економіка та підприємництво)

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/40622

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 55

Цифрові технології як інструмент сталого розвитку вищої освіти у контексті наближення до технологічної сингулярності
(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Войцеховська, Аліна Олегівна; Lomachynska, Iryna A.; Voitsekhovska, Alina O.
У статті досліджено роль цифрових технологій у забезпеченні сталого розвитку вищої освіти, визначено основні тенденції цифрової трансформації освітнього та наукового процесів в умовах глобальних викликів. Розглянуто економічні, соціальні та екологічні аспекти цифровізації освіти та її впливу на формування суспільства, орієнтованого на баланс між технологічними інноваціями, етичними аспектами та соціально-економічними викликами в умовах наближення до технологічної сингулярності. Метою статті є дослідження ролі цифрових технологій у забезпеченні сталого розвитку вищої освіти, визначення ключових переваг та викликів їх впровадження, обґрунтування напрямів подальшої цифрової трансформації вищої освіти задля підвищення стійкості цифрового освітнього і наукового простору та забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої освіти у контексті їх сталого розвитку. Проаналізовано основні сучасні тенденції цифрової трансформації освітнього процесу, вплив цифрових інструментів на якість навчання та доступність освіти. Розглянуто ключові виклики та перспективи інтеграції інноваційних технологій у сферу вищої освіти. Основними викликами визначено цифровий розрив, кібербезпека, якість викладання, якість освітнього контенту, екологічна стійкість цифровізації, економічна ефективність впровадження цифрових технологій у закладах вищої освіти тощо. Розроблено модель формування сталого цифрового освітнього простору закладу вищої освіти. Запропоновано рекомендації щодо ефективного впровадження цифрових технологій задля сталого розвитку закладів вищої освіти: розвиток відповідальності та цифрової культури; розвиток якісної цілісної цифрової інфраструктури; запровадження освітніх програм для викладачів і студентів щодо підвищення їх цифрової грамотності, зростання добробуту; ефективна інтеграція цифрових технологій у навчальний та науково-дослідний процес у контексті їх відповідності реальним потребам і викликам, орієнтованих на формування навичків працевлаштування; розвиток адаптивних моделей навчання, стимулювання ефективних цифрових методів навчання та науково-дослідної роботи у контексті розвитку аналітичного, критичного, креативного мислення здобувачів, інклюзію інновацій; захист персональних даних та забезпечення інформаційної безпеки; інвестиційне забезпечення цифрової трансформації освіти та науки й ін. Результати дослідження підтверджують, що впровадження цифрових технологій сприяє ефективності організації та управління освітніми процесами, зменшенню екологічного навантаження та формуванню необхідних компетенцій для досягнення глобальних цілей сталого розвитку.
Трансформація системи фінансування закладів вищої освіти України: проблеми, європейський досвід, перспективи
(Гельветика, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Труба, Вячеслав Іванович; Ніколаєва, Майя Іванівна; Григор'єв, Олександр Віталійович; Lomachynska, Iryna A.; Truba, Vyacheslav I.; Nikolaieva, Maiia I.; Hryhoriev, Oleksandr V.
Досліджено еволюцію фінансових механізмів у вищій освіті України, зокрема перехід від фінансування, орієнтованого переважно на кількісні показники, до формульного та результат-орієнтованого розподілу бюджетних коштів. Виявлено основні проблеми функціонування сучасної фінансової моделі, серед яких нестабільність динаміки надходження фінансових ресурсів, висока залежність від державного бюджету, скорочення контингенту здобувачів, дисбаланс між вартістю підготовки за державним замовленням і контрактною формою навчання, а також недостатній рівень фінансової автономії ЗВО. Окреслено основні моделі фінансування вищої освіти (державна, приватна, змішана, формульна та результат-орієнтована), здійснено порівняльний аналіз української практики з досвідом країн Європейського Союзу. Особливу увагу приділено ролі партнерств університетів з бізнесом, розвитку університетсько-бізнесової кооперації, впровадженню державних грантів і стимулюванню диверсифікації джерел доходів ЗВО. З метою визначення економічного ефекту державного фінансування вищої освіти побудовано економіко-математичні моделі, які дозволили оцінити вплив бюджетних витрат на макроекономічний розвиток та рівень зайнятості населення з вищою освітою у Чехії, Польщі та Латвії. Обгрунтовано доцільність формування в Україні змішаної моделі фінансування, що поєднує базову державну підтримку з конкурентними та результат-орієнтованими інструментами, а також активним залученням приватних і міжнародних ресурсів. Висвітлено роль проєкту UIHERP, що реалізується у 2021-2026 роках за підтримки Світового банку, як інструменту результат-орієнтованого фінансування, спрямованого на модернізацію інфраструктури ЗВО, розвиток їх цифрової та інституційної спроможності й наближення системи управління та фінансування вищої освіти України до європейських стандартів. Реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню фінансової стійкості університетів, якості освітніх послуг і посиленню ролі вищої освіти у повоєнному відновленні та довгостроковому розвитку національної економіки.
Підготовка фахівців-фінансистів в освітніх закладах України: проблеми та напрями удосконалення дизайну освітніх програм
(Гельветика, 2025) Мельник, Віктор Миколайович; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Євтушенко, Наталія Миколаївна; Melnyk, Viktor M.; Lomachynska, Iryna A.; Yevtushenko, Nataliya M.
У статті досліджено сучасні проблеми і протиріччя підготовки фахівців-фінансистів у закладах вищої освіти України. Визначено проблеми політико-організаційного характеру, формування кадрового забезпечення, наступності або послідовної теоретичної підготовки. Узагальнено, що підготовка майбутніх фінансистів в Україні часто не концентруються на питаннях викладання базових фундаментальних основ фінансової науки, не враховує традиції вітчизняної фінансової науки та особливостей становлення і розвитку національної фінансової системи. Це негативно впливає на формування аналітичного та критичного мислення здобувачів та практичних навичок випускників. Досліджено моделі формування дизайну освітніх програм підготовки фахівців з фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти. Визначено, що на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти освітні програми повинні формувати теоретичну базу підготовки фінансистів відповідно за сферами і ланками фінансової системи з урахуванням визначеного прикладного фокусу конкретної освітньої програми. Це у більшості випадках відповідає практиці підготовки бакалаврів з фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку у вітчизняних ЗВО. Щодо другого (магістерського) рівня освіти, то виявлено проблеми з теоретичною підосновою фінансового менеджменту. Для їх вирішення запропоновано у структуру фінансового менеджменту виділити два блоки: державний фінансовий менеджмент і корпоративний фінансовий менеджмент. Узагальнено, що в умовах динамічних змін розвиток та/або зміна спеціалізації сучасного фахівця з фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку не можливий без необхідного фундаментального рівня економічних та фінансових знань, без забезпечення послідовності формування теоретичної бази, аналітичних і практичних навичок.
Інтегральна якість менеджменту та аналіз прийняття управлінських рішень на основі застосування поведінкового підходу
(Науково-дослідний центр сталого розвитку, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Скорук, Аліна Олегівна; Лівенцов, Роман Сергійович; Супруненко, Марія Дмитрівна; Lomachynska, Iryna A.; Skoruk, Alina O.; Liventsov, Roman S.; Suprunenko, Mariia D.
Зміни акценту з раціональних аспектів прийняття управлінських рішень на обмежено раціональні або ірраціональні, а також розрив між існуючими теоретичними концепціями та реальними процесами їх прийняття зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до удосконалення управлінської моделі організації. У цьому контексті, аналіз прийняття управлінських рішень на основі застосування поведінкового підходу є невід’ємною складовою професіоналізації менеджменту. При цьому поведінковий підхід – це інструмент, а професіоналізація менеджменту – процес впровадження цих інструментів задля розвитку інтелектуального капіталу. Матеріалами дослідження є: наукові роботи українських та іноземних авторів, нормативні та аналітичні матеріали щодо діяльності окремих суб’єктів господарювання. Для уточнення понятійного апарату, взаємозв’язку між базовими категоріями використано системний метод, а також методи логічного узагальнення та теоретичного моделювання. Для аналізу суперечностей застосовано діалектичний, абстрактно-логічний та компаративний методи. Завдяки поведінковому аналізу, зокрема на основі методу Дельфі, здійснено аналіз управлінської моделі компанії «Кернел». Методи абстрагування та моделювання, системного аналізу дозволили зробити теоретичні та прикладні узагальнення, обґрунтувати напрями підвищення якості управлінських рішень у контексті професіоналізації менеджменту. Аналіз прийняття управлінських рішень на основі застосування поведінкового підходу є невід’ємною складовою професіоналізації менеджменту. Це обумовлено наступним: поведінковий підхід дозволяє розширити наукову базу у контексті того, як люди сприймають інформацію; дозволяє розпізнавати ірраціональні відхилення у мисленні та прийнятті рішень; забезпечує реалізацію управлінського процесу не на основі емоцій, інтуїції, а орієнтуючись на системне усвідомлення процесу, в основі якого інтелектуальні інструменти та психологічна стійкість; поведінковий підхід перетворює інтуїцію на один із аналітичних інструментів, що дозволяє вимірювати і прогнозувати людський капітал. Професіоналізація менеджменту – це не так володіння інструментами прийняття управлінських рішень, як здатність ідентифікувати «поведінкові пастки» в умовах невизначеності, демонструвати адаптивність моделі своєї поведінки в умовах нелінійного розвитку організації, здатність корегувати групову динаміку та забезпечувати емоційну стійкість колективу й мотивувати його, що у цілому і визначає зростання інтегральної якості менеджменту. Як результат, адаптація до змін, відкритість до інновацій, впровадження міжнародних стандартів управління та інвестування у професійний розвиток персоналу є критично важливими чинниками для забезпечення зростання ефективності та конкурентоспроможності бізнес-організації. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на використанні цифрових інструментів для урахування поведінкових аспектів при прийнятті управлінських рішень. Перспективними напрямами, що потребують подальшої розробки і впровадження, є підтримка прийняття рішень на основі ШІ, Data-driven management, автоматизація поведінкового аудиту, що у цілому підвищуватиме рівень дисциплінованості поведінки менеджера.
Концепція смарт-міста як інструмент забезпечення резільєнтності міської екосистеми та соціальної інклюзивності в умовах повоєнного відновлення: кейс для України
(Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Горняк, Ольга Василівна; Лівенцов, Роман Сергійович; Моцман, Денис Сергійович; Lomachynska, Iryna A.; Gorniak, Olga V.; Liventsov, Roman S.; Motsman, Denys S.
Досліджено сутність смарт-міста як еволюційного продовження традиційного міського простору, де цифрові технології інтегруються в усі сфери функціонування міської екосистеми з метою адаптації до невизначеності й нестабільності та забезпечення зростання якості життя населення, сталого розвитку. Обґрунтовано, що такий підхід до організації міського простору спрямований на забезпечення резільєнтності міських екосистем та соціальної інклюзивності в умовах повоєнного відновлення України. Мета статті – дослідити потенціал реалізації концепції смарт-рішень у розвитку українських міст і регіонів та обґрунтувати українську модель розбудови смарт-міст у контексті повоєнної відбудови та забезпечення резільєнтності міських екосистем та соціальної інклюзивності у довгостроковій перспективі Методологічну основу дослідження становить сукупність методів: системно-структурний та концептуальний аналіз для декомпозиції екосистеми смарт-міста та структурування його складових, порівняльного аналізу та кейс-стаді для аналізу світового досвіду розбудови смарт-міст та трендів розвитку смарт-рішень в Україні, абстрактно-логічного узагальнення та моделювання для розробки алгоритму розбудови смарт-міст в Україні у контексті повоєнного відновлення. Українська модель смарт-рішень для міської екосистеми перебуває на етапі становлення та поступово наближається до європейських підходів, адаптуючись до національних соціально-економічних умов та викликів повоєнного часу. Розроблено послідовний алгоритм дій, спрямований на ефективний розвиток національної моделі смарт-міста у середньо- та довгостроковій перспективі. Обґрунтовано, що в умовах повоєнного відновлення важливим аспектом масштабування моделі є розвиток людського капіталу за такими напрямами: цифрова інклюзія для подолання цифрових розривів, ресоціалізація для адаптації до потреб ветеранів і осіб з інвалідністю, а також тимчасово переміщених осіб, створення цифрових умов для віддаленої роботи щодо залучення людських ресурсів у регіони, що відновлюються, формування нової генерації менеджерів, здатних приймати управлінські рішення щодо розвитку міських екосистем на основі відкритих даних та інструментів моделювання. Виявлено, що комплексність підходу розвитку смарт-міста базується на тому, що смарт-ініціативи стають частиною довгострокових стратегій сталого відновлення і розвитку територій. Його невід’ємними складовими є протистояння кіберризикам, інноваційний розвиток, розвиток людського і соціального капіталу, здатність інтегрувати технологічні інновації з інституційними реформами, відкритим урядуванням і соціальноорієнтованим розвитком міської екосистеми, інтеграція циркулярної економіки. Саме ці питання й повинні стати об’єктами подальших досліджень.
Динаміка цифрової трансформації України: основні тенденції та вплив на національну економіку
(Карпатський (Прикарпатський) національний університет імені Василя Стефаника, 2025) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Войцеховська, Аліна Олегівна; Саркисян, Маргаріт С.; Lomachynska, Iryna A.; Voitsekhovska, Alina O.; Sarkysian, Marharit S.
У статті здійснено всебічний аналіз цифрової трансформації економіки України з урахуванням глобальних технологічних трендів, викликів воєнного часу та стратегічних напрямів післявоєнного відновлення. Зазначено, що цифровізація є не лише інструментом модернізації, а й важливим чинником підвищення стійкості державних інституцій, ефективності бізнесу та залучення громадян до управлінських процесів. Особливу увагу приділено аналізу цифрової структури національної економіки, включаючи стан цифрової інфраструктури, розвиток електронного урядування (зокрема, платформи «Дія»), впровадження фінансових технологій, електронної комерції, штучного інтелекту та кібербезпеки. На основі даних міжнародних рейтингів (EGDI, EPI, GII, NCSI) оцінено позиції України у цифровому просторі. Висвітлено вплив цифрової трансформації на ВВП, зайнятість у сфері ІТ та рівень Інтернет-проникнення. За результатами регресійного аналізу з’ясовано, що експорт IT-послуг та кількість Інтернет-користувачів мають найсильніший позитивний вплив на динаміку ВВП у період 2019-2024 років. Виявлено, що Україна, адаптуючи стратегії цифрового розвитку ЄС, поступово наближається до рівня цифрової зрілості європейських країн. Успішне досягнення цифрових цілей – це не лише технічне завдання, а й суспільна трансформація, що охоплює освіту, зайнятість, бізнес і державу. Подальші зусилля мають бути спрямовані на розширення цифрової інфраструктури, підвищення цифрової грамотності, зміцнення кібербезпеки та удосконалення цифрового законодавства. Це стане запорукою успішної реалізації цифрової стратегії України як в умовах повоєнного відновлення, так і в довгостроковій перспективі євроінтеграції. У статті викладено низку стратегічних підходів до прискорення цифрових змін у контексті європейської інтеграції. Ці підходи включають розвиток 5G, інвестиції в людський капітал, удосконалення нормативно-правової бази та залучення міжнародного досвіду.
Децентралізація економічної влади в Україні: інституційний механізм, сучасні тренди та фіскальні аспекти в умовах сталого розвитку
(Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Чуркіна, Ірина Євгенівна; Lomachynska, Iryna A.; Churkina, Iryna Ye.
У статті розкрито процеси трансформації економічної влади в умовах децентралізації в Україні та особливості інституційного механізму її реалізації у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Децентралізацію економічної влади визначено як системний перерозподіл повноважень, ресурсів, матеріальних цінностей та засобів виробництва, відповідальності між різними рівнями управління на основі упорядкованих і послідовних заходів, рішень, встановлення «правил гри». Децентралізація полягає не лише у формальному перерозподілі повноважень, а й у створенні реальних умов та інституційної спроможності для самостійного ухвалення ефективних рішень. Отже, децентралізація економічної влади – це важливий інструмент підвищення адаптивності управління до локальних потреб і особливостей розвитку окремих територій. Інституційний механізм децентралізації економічної влади визначено як цілісну систему норм («правил гри»), організаційних структур, управлінських і фінансово-економічних інструментів і процедур, які впорядковують взаємодію економічних суб’єктів. Запропоновано ключові компоненти інституційного механізму децентралізації економічної влади. Обґрунтовано, що інституційний механізм децентралізації економічної влади еволюціонує від простого перерозподілу бюджетних потоків до формування складної системи стимулів, що уможливлює перехід від «розподілу ресурсів» до «управління розвитком» окремої території. Запропоновано матрицю інституційної спроможності окремої територіальної громади як комплексний інструмент для оцінювання здатності громади самостійно забезпечувати сталий розвиток і зростання соціально-економічного добробуту в умовах децентралізації економічної влади. З’ясовано, що у сучасних умовах домінуючою моделлю економічної децентралізації в Україні є симетрична модель. Доведено, що подальший розвиток системи місцевого управління повинен ґрунтуватися переважно на адаптивній (асиметричній) моделі; фіскальна децентралізація відіграє ключову роль поряд із видами економічної децентралізації – фінансовою, ринковою, адміністративно-господарською. Визначено суттєві виклики та ризики децентралізації економічної влади в Україні та обґрунтовано ключові напрями подальшої трансформації її інституційного механізму у контексті забезпечення сталого розвитку та зростання соціально-економічного добробуту. Такими напрямами є технологічна модернізація, інституційна та цифрова трансформація, інтеграція з цілями сталого розвитку, енергетична децентралізація, інклюзія та безпека.
Toolkit for evaluating the effectiveness of digital transformation of business models
(Uniwersytet Mikołaja Kopernika, 2026) Lomachynska, Iryna A.; Skoruk, Alina O.; Liventsov, Roman S.; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Скорук, Аліна Олегівна; Лівенцов, Роман Сергійович
The article proposes an integral indicator of the digital readiness of the business model, the structure of which is based on a combination of four key sub-indices: technological development, competence, process and customer experience. On the basis of the proposed approach, a matrix of levels of digital maturity was formed, which allows identifying the current state of the enterprise and determining the strategic directions of digital transformation. A cyclical model of the formation of a digital strategy for the transformation of the business model has been developed, which ensures the consistency and continuity of digital changes. A methodical approach to evaluating the effectiveness of digital transformation has been improved by proposing a modified indicator of digital return on investment, which takes into account both direct economic and strategic effects of digitalization. A scenario forecast of the development of the business model depending on the pace of implementation of digital transformation has been developed, which includes optimistic, realistic and pessimistic options. For each of the scenarios, the expected results of digital changes are determined and practical recommendations are provided to increase the effectiveness of digital strategy implementation.
Maritime transport and international tourism: trends and prospects for the development of the Blue Economy
(Гельветика, 2025) Lomachynska, Iryna A.; Alekseievska, Halyna S.; Albul, Dmytro; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Алексеєвська, Галина Сергіївна; Албул, Дмитро І.
This article examines the connection between maritime transport and international tourism, focusing on the cruise industry and its role in the Blue Economy. Sustainability challenges and opportunities in the cruise and maritime transport industries are analyzed. As the industry expands, there is a stronger emphasis on environmentally responsible practices. The Blue Economy framework, which fosters economic growth while preserving marine ecosystems, is presented as key to the future of maritime tourism. The adoption of cleaner technologies is crucial for balancing growth and environmental conservation. The research also highlights the role of maritime transport in supporting global tourism and the need for sustainable innovation.
Institutional and financial tools for sustainable community development: approaches to transforming the local government financing system
(Гельветика, 2025) Lomachynska, Iryna A.; Kriuchkova, Nataliia M.; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Крючкова, Наталія Михайлівна
The article examines institutional mechanisms and financial instruments for ensuring the sustainable development of local communities in Ukraine amid the transformation of the local self-government financing system. It is argued that the decentralisation reform has significantly strengthened the financial autonomy of communities, expanded their powers in the provision of public services, and created the conditions for more effective management of local development. The article systematises the key institutional mechanisms for community development, including the regulatory framework, decentralisation of powers, strategic planning, strengthening the institutional capacity of local self-government bodies, and mechanisms for inter-municipal cooperation. It substantiates promising directions for improving the financial sustainability of communities in the context of post-war recovery, in particular the diversification of the revenue base, the introduction of innovative financial mechanisms, and the development of partnerships with business and the public.
Digital transformation of the tourism industry in the conditions of globalization: world experience and conclusions for Ukraine
(Миколаївський національний аграрний університет, 2025) Lomachynska, Iryna A.; Liventsov, Roman S.; Sarkysian, Marharit S.; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Лівенцов, Роман Сергійович; Саркисян, Маргаріт С.
Introduction. Digitalization is becoming a key factor in updating the national tourism system. It ensures the modernization of services, increases the competitiveness of enterprises, expands the availability of tourist products, and integrates Ukraine into the global digital space. Purpose. This study aims to provide a comprehensive analysis of the state and dynamics of the digital transformation of Ukraine's tourism industry, determine its factors and barriers, assess the role of innovative services and digital infrastructure, and form strategic directions for the further development of digital tourism. Results. Based on international ratings and the TTDI index methodology, Ukraine's position in the global tourism landscape was determined, as well as the reasons for its temporary absence from official global assessments after 2019. A comparison with neighboring countries revealed that regional leaders in digital tourism are developing integrated online services, national tourism platforms, and digital infrastructure. These can serve as reference points for Ukraine. A survey was conducted among Ukrainian tourists regarding the growing role of digital tools in travel planning and changing consumer priorities. The survey also addressed the increased importance of safety, cost, and service availability during wartime. The survey emphasizes that domestic tourism remains a key form of tourist activity for Ukrainians. Technological innovations, such as VR/AR, digital maps, mobile applications, blockchain, analytics systems, and FinTech, can drive industry recovery and increase its competitiveness. Conclusions. Strategic directions for developing digital tourism in Ukraine have been formulated. These include developing the digital tourist ecosystem, modernizing infrastructure, strengthening state coordination, developing sustainable and niche types of tourism, harmonizing legislation with European standards, investing in human capital, and increasing digital literacy. The importance of digitalization as a tool for post-war recovery, economic growth, and Ukraine's integration into the European tourist space is emphasized.
Business model analysis in strategic innovation management and intellectual property commercialization
(Multidisciplinary Digital Publishing Institute, 2026) Koval, Viktor; Lomachynska, Iryna A.; Udovychenko, Iryna; Maslennikov, Yevhen I.; Nesenenko, Pavlo; Sribna, Yevheniia; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Масленніков, Євген Іванович
The economic and legal framework is transforming with the change in the globalization paradigm, accompanied by structural and quantitative changes in intellectual property assessment. This study aims to justify commercialization and analyze the innovation management of intellectual property as a fundamental socio-economic institution and improve theoretical perspectives on its current development processes. This study sur veyed 100 companies to identify the factors determining intellectual property use and its commercialization. The analysis of the structure of intellectual property revealed a 14% decrease in trademark applications and a 2% increase in patent applications. This research highlights the specifics of intellectual property generation through machine learning: mass creation of new objects, reduction in innovation product development cycles, increased accuracy of market demand forecasting, and adaptive problem solving. An analysis of budget expenditures on intellectual property in the EU based on the specific value of patent activity identified five classification groups (ranging from 0.17 to 0.23% to 1.23–2.26% of GDP), each exhibiting different economic activities and innovation intensity.
The impact of digitalization and e-governance on transformation of state management mechanisms of the regional development
(Little Lion Scientific, 2025) Gazuda, Mykhailo; Tyukhtenko, Nataliya A.; Lomachynska, Iryna A.; Dunai, Mykola; Vernydub, Viacheslav; Babich, Roman; Тюхтенко, Наталія Анатоліївна; Ломачинська, Ірина Анатоліївна
In the article, theoretical aspects of transformation of existing state management mechanisms of the regional development within digitalization and e-governance of the economy and society are researched. Priority directions to ensure effective state management mechanisms of the regional development in the conditions of the digital economy formation are substantiated. Definition of the concept of “digital transformation of state management mechanisms of the regional development” is proposed. Problems of transformation of regional management mechanisms under the digitalization impact are identified. Priority directions to carry out digital technologies by forming state management mechanisms of the regional development are considered, depending on the stages by formation of the digital society and potential of the regional digitalization. Current state of the regional digital transformation is analyzed. Formation of regional mechanisms management within digital transformations is proposed, architecture of the mechanism and results of its implementation are considered.
Ризики діяльності підприємств аграрної сфери в умовах цифрової трансформації: вплив на інноваційний розвиток і конкурентоспроможність
(Панов А. М., 2025) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Войцеховська, Аліна Олегівна; Lomachynska, Iryna A.; Voitsekhovska, Alina O.
Досліджено сутність та основні напрями цифрової трансформації аграрних підприємств. Узагальнено основні тенденції цифровізації в аграрному секторі, розглянуто сучасні цифрові технології, що оптимізують бізнес-процеси та створюють нові бізнес-моделі, їх функції у розвитку аграрних підприємств. Визначено основні переваги впровадження цифрових технологій та цифрових інструментів аграрними підприємствами, зокрема й зростання продуктивності, мінімізацію витрат, удосконалення організаційних процесів, поліпшення якості управлінських рішень. Серед основних викликів цифрової трансформації визначено високі стартові інвестиції, недостатній рівень цифрової грамотності керівників і персоналу, проблеми з доступом до цифрової інфраструктури, кібербезпека. Узагальнено обмеження впровадження цифрових технологій аграрними підприємствами, пов’язані із вартістю, актуальністю, зручністю використання, ризиком і довірою. Окрему увагу надано ризикам, що супроводжують цифровізацію підприємств аграрного сектору, зокрема визначено технологічні, економічні, інфраструктурні, цифрової безпеки, фінансові, соціальні, організаційно-управлінські, інформаційні, інституційні, екологічні ризики тощо. У контексті цього запропоновано такі заходи з управління ризиками: поетапне впровадження цифрових технологій, навчання керівництва та персоналу цифровим навичкам, розвиток цифрової інфраструктури, створення цілісної інноваційної екосистеми, державна підтримка інноваційних цифрових ініціатив. Аргументовано, що використання цифрових технологій сприятиме інноваційному розвитку та підвищенню рівня конкурентоспроможності за умови балансу між цифровими технологіями, адаптаційними заходами, ризик-менеджментом. Саме такий підхід забезпечить стійкий розвиток аграрних підприємств в умовах цифрової економіки.
Маркетингові механізми впровадження інновацій в органічному агросекторі в умовах інституційних обмежень
(ВНУ імені Лесі Українки, 2026) Вербицький, Д. В.; Verbytskyi, D. V.; Крамський, Сергій Олександрович; Kramskyi, Serhii O.
Розвиток органічного агросектору України відбувається в умовах інституційних обмежень, зокрема тривалого періоду конверсії (2–3 роки), складних процедур сертифікації та високого рівня ринкової невизначеності, що стримує впровадження інновацій. Водночас понад 70% органічної продукції реалізується на зовнішніх ринках, що свідчить про недостатній розвиток внутрішніх каналів збуту та маркетингової інфраструктури. У таких умовах маркетинг трансформується з функції просування у ключовий механізм впровадження інновацій, забезпечуючи формування попиту, зниження ризиків та підвищення економічної доцільності інноваційних рішень.
Формування ефективного механізму інноваційно-інвестиційного забезпечення органічного гідропонного виробництва в умовах відбудови регіону
(Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2026) Вербицький, Д. В.; Verbytskyi, D. V.; Крамський, Сергій Олександрович; Kramskyi, Serhii O.
Сучасний стан економіки України характеризується системною нестабільністю, що проявляється у порушенні виробничо-логістичних зв’язків, зростанні витрат та скороченні інвестиційної активності. За таких умов традиційні моделі розвитку аграрного сектору втрачають ефективність, що обумовлює необхідність формування інноваційно-інвестиційних механізмів, орієнтованих на зниження ризиків та підвищення стійкості регіональних економічних систем.
Цифрова резильєнтність та інновації для повоєнної модернізації України
(Інтерсервіс, 2025) Івашко, Лариса Михайлівна; Максимова, Юлія Олександрівна; Ivashko, Larysa M.; Maksymova, Julia O.
Повномасштабна війна кардинально змінила бізнес-середовище України, змусивши підприємства переосмислити свої стратегічні пріоритети та адаптуватися до екстремальних умов. Класичні маркетингові теорії потребують переосмислення. Зокрема, відбулася фундаментальна трансформація маркетингової парадигми, де акцент змістився з комерційних цілей на соціальну місію та підтримку національної стійкості. Соціально відповідальний маркетинг (СВМ) перетворився з опціонального елемента на критично важливий фактор конкурентоспроможності. Компанії з високою соціальною відповідальністю зберегли свою ринкову вартість на 30% краще порівняно з тими, хто не демонстрував активної громадянської позиції. В умовах війни СВМ зміщує пріоритети на надання допомоги населенню, що формує стійкий позитивний імідж компанії. Це підкріплюється зростанням патріотичного споживання. Українці свідомо вибирають місцеві бренди, що вимагає від брендів автентичності та інтеграції національних цінностей у комунікації. Підтримка українських виробників була важливим фактором вибору більшості громадян з початку війни. Воєнні виклики стали потужним каталізатором цифрової трансформації, яка стала основою резильєнтності та операційної безперервності. Як критичний фактор економічного відновлення, інновацій та стійкості суспільства, сектор ІКТ продовжує підтримувати амбіції України щодо сучасного, пов'язаного та глобально інтегрованого цифрового майбутнього.
Концепція соціально-економічної макростабільності на сучасному етапі: аналітичний аспект
(Олді-Плюс, 2025) Гусєв, Артем Олександрович; Husiev, Artem O.
У сучасних умовах глобальних трансформацій забезпечення соціально-економічної макростабільності стає основним завданням для національних економік. Автоматизація і роботизація виробництва як основний чинник впливу Індустрії 4.0 на економічну систему спричиняє глибокі структурні зрушення у сфері зайнятості, державного управління, фінансових ринків та соціального захисту. Це потребує переосмислення традиційних підходів щодо макроекономічного аналізу та формування нових механізмів регулювання з урахуванням цифрової трансформації. У такому контексті ключовим є аналітичний аспект соціально-економічної макростабільності, дослідження якого поставлено за мету в даних тезах.
Institutional foundations of the fiscal mechanism in the context of sustainable development
(Олді-Плюс, 2025) Cheng, Yao; Крючкова, Наталія Михайлівна; Kriuchkova, Nataliia M.
The transformation of the ideological basis for the use of fiscal for social development requires the formation of practically oriented areas of management activities for the implementation of fiscal policy. They are mainly formed within the framework of budget management, tax management, and administration of taxes and payments. In terms of the content of management processes, they combine the issues of accumulation of financial resources to the budget, their distribution (in the territorial, sectoral, social and group aspects in accordance with the tasks set by the state, taking into account the limited resources), as well as state intervention in socio-economic and other processes at the micro, meso and macro levels. At the same time, the direction related to the development of fiscal rules, which govern the actions of all subjects and with the help of which the above-mentioned management activities are carried out, is distinguished.
Особливості фіскальної політики в умовах повоєнної економіки України
(Олді-Плюс, 2025) Ваньтін, Чжен; Крючкова, Наталія Михайлівна; Krichkova, Nataliia M.
Після російсько-українського конфлікту 2022 року Україна пережила тривалий період фінансових та економічних потрясінь і зараз вступає в критичний період повоєнної трансформації. Протягом цього періоду фіскальна політика відіграла життєво важливу роль у відбудові країни та вирішальну роль у перебудові соціально-економічної системи, коригуванні фіскальних інститутів, формулюванні ефективної фіскальної політики та управлінні державним боргом. Основними викликами фіскальної політики протягом повоєнного перехідного періоду були: відбудова національної інфраструктури, відновлення соціального забезпечення та поступове відродження економіки.

Переглянути

Нові надходження