Факультет міжнародних відносин, політології та соціології

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 1026
  • Документ
    Трансформація зовнішньоекономічних позицій Фінляндії та Швеції в умовах європейської інтеграції
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Поладов, Октай Рашадович
    Аналіз зовнішньоекономічної позиції країн включає в себе такі компоненти як динаміка макроекономічних показників, фінансову систему та складові платіжного балансу. Фінляндія та Швеція є високорозвиненими країнами, яким характерні стабільність соціально-економічних відносин, великий державний сектор та сильна соціальна політика. Визначення зовнішньоекономічних позицій Фінляндії та Швеції через призму їх макроекономічних та фінансових індикаторів допоможе виділити найбільш вдалу політику, яку зможуть адаптувати інші країни, зокрема визначити основні рекомендації з досвіду цих держав для України. На додачу до того, актуально дослідити вплив пандемії COVID-19 на основні економічні показники та визначити, як змінилися зовнішньоекономічні позиції Фінляндії та Швеції внаслідок кризи коронавірусу.
  • Документ
    Трансформація зовнішньоекономічних позицій країн Південної Європи в сучасних умовах
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Степанченко, Олексій Олексійович
    Актуальність роботи полягає у детальному дослідженні особливостей трансформації зовнішньоекономічних позицій країн Південної Європи у сучасних умовах на прикладі Італії, Іспанії, Португалії та Греції. Ці країни опинились у дуже скрутному становищі після початку боргової кризи зони євро, яка була обумовлена значними борговими зобов’язаннями саме країн Південної Європи. Локомотивом цієї кризи стала ситуація у Греції, яка довгі роки, ще до вступу до Європейського валютного союзу, приховувала справжні обсяги свого державного боргу. В інших країнах регіону відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту булу дещо кращим, але все ж таки дуже високим.
  • Документ
    Особливості економічного співробітництва Японії та Південної Кореї в умовах світової пандемії COVID-19
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Шатських, Руслан Дмитрович
    Японія та Південна Корея це країни які розташовані у південно-східній Азії. Японія є третьою за величиною економікою у світі, а Південна Корея десятою. Обидві країни зазнали непорівнянного рівня економічного зростання за рекордно короткі періоди. Навіть приймаючи до уваги те що економіка Японії ослабла через фінансову кризу в 1991 році, яка вплинула на однаково погано на усі сфери. Країна все ще є експортером високотехнологічної продукції– автомобілів, комп’ютерів, та різноманітних виробів з металу. Нещодавня криза Covid-19 достатньо сильно вплинула на життя та економіку Японії, але країна успішно впроваджує заходи щодо ліквідації наслідків кризи. Досвід цієї країни щодо кризових обставин, дії її влади, і економічна статистика може багато чого показати. Теж саме можна сказати про Південну Корею, але у даному випадку країна подовжує свій економічний розвиток. У випадку Південної Кореї криза Covid-19 також була причиною зниження економічної активності, але як і Японією, цією країною були використані ефективні дії щодо подолання кризи. Проблеми присутні в обох країнах, але як і досвід економічних див, досвід протидії проблемам з якими зіткнулися ці країни може бути корисним для України в майбутньому. Кооперація також є важливим аспектом цієї роботи, саме на кооперації між двома цими країнами буде зосереджена увага, як країни змогли прийти до серії компромісів та продовжити ефективні економічні відносини.
  • Документ
    Оцінка ефективності угод злиттів і поглинань міжнародних корпорацій в контексті вартісно-орієнтованого підходу
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Подолян, Злата Сергіївна
    Злиття та поглинання являють собою один із проявів глобалізації економічного розвитку, вони розуміються як загальносвітовий тренд, пов'язаний з глобальною корпоративною реструктуризацією в різних галузях, що є важливою частиною будь-якого економічного циклу. Політика злиття та поглинань є формою корпоративної стратегії інвестування, одним із механізмів, які використовують компанії для досягнення максимальної конкурентоздатності на ринку, досягнення більш високих показників ефективності та синергетичних вигод, що, у свою чергу, позитивно впливає на економічне зростання.
  • Документ
    Динаміка зовнішньої заборгованості країн ЄС в умовах світової пандемії COVID-19
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Ніколаєва, Дар'я Сергіївна
    Багато Європейських країн мали проблеми зі станом свої боргів після світової фінансової кризи у 2008 році, в основному це такі країни, як : Ірландія, Іспанія, Кіпр, Греція, Португалія, Італія, Франція. Вони довго відновлювались протягом цієї кризи і багато країн навіть до кінця не змогли відновити свій попередній економічний стан. У кінці 2019 році світ зіштовхнувся з новою проблемою, такою як пандемія COVID-19, через яку країни були вимушені закривати свої кордони, вводити жорсткі обмеження, які суттєво вплинули на економіки країн, особливо на ті країни велику частку ВВП який займав туризм. Починаючи з 2020 року ситуація почала погіршуватись і багато хто з країн потребували в зовнішній фінансовій допомозі, адже відбулося скорочення ВВП через призупинення нормальної діяльності підприємств. Багато людей втратило свої робочі місця і держава почала нести багато збитків через вимушені додаткові витрати бюджету, що понесло собою наслідки зростання дефіциту державного бюджету і таким чином і зростання державного боргу країн. Такі країни як Греція, Італія та Португалія постраждали найбільше, тобто мали найбільший розмір боргів у період пандемії серед країн Європи. Німеччина та Польща проявили найбільшу економічну стійкість серед країн Європи за період пандемії щодо стану свої заборгованостей і темпів відновлення своїх економічних показників.
  • Документ
    Фінансово-інвестиційні рішення міжнародних корпорацій в контексті трансформації глобалізаційних процесів
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Масюк, Олександра Євгенівна
    Фінансові ринки є складовими економічних систем країн, які представляють собою сукупність економічних відносин та інститутів, пов’язаних з перерозподілом капіталу. Хороший фінансовий ринок забезпечує зв’язок між заощадженнями та інвестиціями, які задовольняють короткострокові та довгострокові фінансові потреби як домашнього господарства, так і корпоративного сектора шляхом ефективної мобілізації та розподілу надлишку фінансових ресурсів. Ринки капіталу та фінансові установи, такі як банки, відіграють ключову роль в економіці, контролюючи ризики та розподіляючи заощадження на продуктивну діяльність, сприяючи економічному розвитку та збільшуючи загальний добробут. Правильне поєднання добре розвиненого фінансового ринку та різноманітності доступних капітальних продуктів і ресурсів краще відповідає вимогам інвесторів, а також тих, хто шукає капітал і має надлишок капіталу. Таким чином підживлюючи двигун економіки або просто накопичення капіталу. Стабільна економіка може існувати лише тоді, коли є добре розвинений ринок.
  • Документ
    Міжнародна конкурентоспроможність економіки Норвегії в умовах світової пандемії COVID -19
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Корчагіна, Вероніка Олександрівна
    В умовах сучасного світового господарства від рівня конкурентоспроможності економіки країни залежать її перспективи розвитку. Здатність країни виробляти товари та послуги, що відповідають вимогам світових ринків, та створювати умови нарощування національних ресурсів зі швидкістю, що дозволяє забезпечувати стійкі темпи зростання ВВП та якість життя населення на рівні світових значень - це є основною метою кожної держави. Під час пандемії COVID-19 рівень конкуренції не лише не впав, а навпаки – карантинні заходи викликали загострення боротьби за місце під сонцем на світовій арені. Пандемія охопила весь світ - і навіть країни з північно-європейською моделлю економіки, що традиційно вважаються еталоном та мають здатність протистояти глобальним економічним кризам та іншим негативним зовнішнім факторам, зазнали втрат щодо своєї конкурентної позиції на світовому ринку.
  • Документ
    Особливості діяльності ТНК в умовах світової пандемії COVID -19
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Качановська, Марина Сергіївна
    Транснаціональні корпорації (ТНК) мають величезне значення для розвитку світової економіки та є важливим фактором, який забезпечує функціонування міжнародних економічних відносин, адже вони сприяють підвищенню зайнятості населення та впровадженню та розповсюдженню новітніх технологій. ТНК є двигунами інновацій та ефективності, що сприяють глобальному процвітанню. Оцінюючи значущість ТНК у XXI столітті – загальний дохі ТНК складає приблизно 60% світового ВВП.
  • Документ
    Вплив світової пандемії COVID -19 на розвиток міжнародного ринку контейнерних перевезень
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Габер, Микола Миколайович
    Криза глобального ланцюжка поставок це криза, що триває, протягом якої через пандемію COVID-19 уповільнилися глобальні ланцюжки поставок і перевезення, що викликало зростання цін і дефіцит різних товарів по всьому світу, а також вплинуло на структуру світового споживання. Актуальність роботи полягає у тому, що криза ланцюгів поставок не закінчилася, у найближчий час не закінчиться та буде повторюватись у майбутньому, доки не будуть прикладені певні зусилля для регулювання поставок у світовій економіці.
  • Документ
    Трансформація зовнішньоекономічних позицій Італії та Іспанії в умовах сучасного економічного розвитку
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Дубінецький, Альберт Сергійович
    Актуальність роботи полягає у дослідженні особливостей трансформації зовнішньоекономічних позицій, які включають в себе загальні макроекономічні показники, основні статті платіжного балансу, міжнародну інвестиційну позицію та зовнішній борг двох країн Європейського Союзу, а саме Італії та Португалії. Результати аналізу зовнішньоекономічних позицій Італії та Португалії дозволять не лише визначити рівень міжнародної конкурентоспроможності країн, що досліджуються, але ще оцінити рівень стабільності національних економік відносно зовнішніх та внутрішніх потрясінь, зокрема світової пандемії COVID-19 та повномасштабної війни Росії проти України, яка почалася 24 лютого 2022 року.
  • Документ
    Трансформація зовнішньоекономічних позицій Великої Британії та Франції в умовах сучасного економічного розвитку
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Дубіна, Наталя Сергіївна
    Актуальність роботи полягає у дослідженні у магістерській роботі особливостей трансформації зовнішньоекономічних позицій двох країн Європейського Союзу, а саме Великої Британії та Франції. Велика Британія та Франція за економічним потенціалом займають друге та третє місце в Європейському Союзі, поступаючись лише економічному потенціалу Німеччини. Велика Британія та Франція були країнами, які багато десятиліть співробітничали разом в Європейському Союзі та Північно-Атлантичному оборонному союзі. Велика Британія є провідною промисловою державою з негативним сальдо торгівлі промисловими товарами, дефіцит торгівлі промисловістю становить 4% ВВП. За цей же період торгівля послугами досягла значного позитивного сальдо, яке перевищує 4% ВВП. Країна є 12-м за величиною експортером товарів у світі та 5-м за величиною імпортером (3,56% від світового імпорту). Не дивлячись на негативне сальдо фінансового рахунку, ПІІ у Великій Британії призводить до збільшення ВВП. Збільшення капіталу ПІІ збільшує зайнятість і річну заробітну плату. Збільшення зайнятості ПІІ підвищує продуктивність праці.
  • Документ
    Трансформація зовнішньоекономічних позицій Аргентини та Бразилії в умовах сучасного економічного розвитку
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Антонюк, Влада Вадимівна
    Актуальність роботи полягає у детальному дослідженні особливостей трансформації зовнішньоекономічних позицій країн Південної Америки у сучасних умовах на прикладі Аргентини та Бразилії. Господарства Аргентини та Бразилії є двома найбільшими серед країн Латинської Америки. Частка виробництва, що зосереджено у цих кранах є більшою ніж в усіх інших країнах регіону разом., що обумовлює економічний вплив Аргентини та Бразилії на розвиток країн регіону. При цьому Аргентина представляє інвестиційні та торговельні можливості, зокрема в сільському господарстві, енергетиці, охороні здоров’я, інфраструктурі, інформаційних технологіях та видобутку корисних копалин. Однак економічна невизначеність, інтервенціоністська політика, висока інфляція та постійна економічна нестабільність заважають країні максимально використати свій потенціал.
  • Документ
    М'яка сила Китаю щодо Російської Федерації
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Юй, Ян
    With the advancement of science and technology and the development of social productivity in today’s world, the political, economic, scientific and cultural ties between countries are getting closer and closer, international exchanges are frequent, and competition between countries is fierce. Soft power plays an increasingly important role in the international relations of every country and even of all countries in the world. The development of a country cannot be separated from the combination of hard power and soft power. In today’s international relations, soft power represents the subtle influence of a country in terms of culture, diplomacy, politics, etc. From the perspective of international relations theory, soft power and hard power are not two distinctly separate strengths. A strong hard power can provide a solid foundation for soft power. In today’s international society where peace is the theme, the improvement of human civilization and the development of globalization have increased international cooperation, and the role of soft power has become more and more prominent. China has a long and rich history of culture, and the development of soft power will certainly have a positive impact on national strength, international status and international image. Studying the development trend of China’s soft power and the resulting impact is important for studying the development trend of the world political landscape.
  • Документ
    Китайсько-російські відносини у XXI столітті
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Пінпін, Є.
    China and Russia’s relationship has evolved from the recognition of each other as friendly nations and a constructive collaboration, to a partnership based on strategic cooperation in the 21st century, to the current state of a comprehensive strategic cooperation partnership. The relationship between the two nations is at an all-time high right now. While political mutual trust promotes the growth of commercial cooperation between the two nations, there are certain concerns that threaten to derail the otherwise smooth progress of their relationship. Global governance has emerged as a serious challenge in today’s world, with traditional security issues in particular, non-traditional security becoming more prominent and spreading, and protectionism, unilateralism, nationalism, and other waves of counter-globalization on the rise. As a result, global governance is facing multiple dilemmas, and the changes in the international situation require countries to work together. The international community now need large nations with global impact like China and Russia to work together to keep the globe stable.
  • Документ
    Європейська безпека у контексті сучасної воєнної політики РФ
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Ворон, Ксенія Олександрівна
    Актуальність теми дослідження сучасного стану та визначення перспектив формування європейської безпеки обумовлена появою в кінці ХХ – початку ХХІ століття низки об’єктивних обставин. По-перше, відбулися значні зміни європейської військово-політичної географії. У 1999 році, а потім у травні 2004 року в НАТО вступила низка держав, більшість з яких раніше входили до Організації Варшавського договору. По-друге, можна стверджувати про концептуальну трансформацію логіки розвитку відносин між США та країнами Західної Європи як двох опор трансатлантичного оборонного простору, а також про сприйняття у Європі Росії спочатку як складової частини європейської безпеки, а потім яку найважливішу загрозу цій безпеці. Нові об'єктивні обставини роблять необхідним переосмислити підсумки біполярного протистояння та визначити перспективи майбутнього світоустрою не лише лідерами держав, а й науковим співтовариством.
  • Документ
    Енергетичний чинник міжнародних відносин: кейс Російської Федерації
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Усатюк, Крістіна Русланівна
    Актуальність теми дослідження «Енергетичний чинник міжнародних відносин: кейс Російської Федерації» обумовлена тим, що у сучасному світі держави активно використовують енергетичний фактор для побудування своєї зовнішньої політики й Російська Федерація не є винятковим прикладом. Не дивлячись на те, що вищезгадана тема є актуальною в теперішніх політичних реаліях, даний аспект проблеми потребує детального вивчення, адже в науковій ніші ще не створено всеосяжних, комплексних праць з цього питання. На наукову актуальність подібного дослідження також вказує факт того, що більшість джерел з цієї теми представлена російськими вченими, думка яких не завжди збігається з об'єктивною реальністю. Саме тому існує потреба в комплексних наукових працях, які представлятимуть неупереджену картину щодо ролі енергетичного чинника в сучасних міжнародних відносинах з урахуванням поточних змін.
  • Документ
    Міжнародний аспект лівійської кризи
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Твердохліб, Катерина Сергіївна
    Актуальність дослідження обумовлена безпосереднім або прямим залученням найважливіших світових акторів у лівійську кризу. На сучасному етапі, довготривала громадянська війна в Лівії не завершена. Наразі конфлікт знаходиться в активній фазі, що дає змогу слідкувати за еволюцією рішень світових лідерів, котрі мають свої інтереси в лівійській проблемі. Через нестабільну ситуацію в країні, ця тема завжди буде залишатися актуальною у політичній і науковій галузях. Оскільки політичний глухий кут у Лівії зберігається, два керівники- конкуренти дедалі частіше використовують насильство, щоб закріпитися при владі, що призводить до погіршення безпеки, прав людини та економічних умов. Ця складна ситуація впливає на міжнародну безпеку в регіоні та викликає дослідницький інтерес.
  • Документ
    Turkey's Humanitarian Policy in the 21st Century
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Стурмак, Кирилл Костянтинович
    The study of the origins and prospects of Türkiye’s current humanitarian and soft power policy is an important element in understanding the whole nature of Turkish foreign policy because nowadays this is one of the key aspects of international activity that Ankara is increasingly associated with. Positioning itself as a state with pan-regional and even global ambitions, the Republic of Türkiye (the country has officially changed its name from “Turkey” to “Türkiye” this year) is gaining more and more geopolitical importance, thus attracting the attention of international researchers and experts. In addition, in the 21st century, the country witnessed a significant transformation of domestic political life, which significantly affects its either foreign policy vector, forming new models and principles of Ankara’s behavior within the international arena.
  • Документ
    Тихоокеанська політика США як важіль стримування регіонального впливу КНР
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Стойков, Алік Віталійович
    Сполучені Штати є однією з держав Тихоокеанського регіону, яка завдяки військовій, політичній та економічній силі гарантувала стабільність та безпеку в регіоні. Завершення «холодної війни» та поступове посилення економічної та військової сили Китаю, а також його політичних амбіцій призвело до дестабілізації ситуації в регіоні. В основі такої дестабілізації є суперництво та конкуренція між США та Китаєм, неспівпадіння підходів до майбутньої конфігурації регіону та хто має бути лідером в регіональній системі міжнародних відносин. Таким чином, посилення боротьби за гегемонію сприяє подальшому розділенню, загостренню територіальних суперечок, конкуренції за ресурси, а також зростаючій гонці озброєнь та проблеми ядерного розповсюдження. Зазначені чинники пояснюють як наукову, так практичну актуальність дипломного дослідження.
  • Документ
    Міжнародно-правові аспекти діяльності ООН
    (Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Спіцина, Анастасія Вадимівна
    Практична актуальність випливає з того, що не дивлячись на те, що Організація Об'єднаних Націй залишається найкращим засобом досягнення багатостороннього співробітництва в багатьох важливих областях, в умовах постбіполярного світу вона потребує певних змін. Для України роль ООН як форуму, на якому різні точки зору сходяться і дають результати, особливо важлива. Однак, роблячи акцент на ролі ООН як суб'єкта міжнародних відносин, можно відзначити, що вона дещо обмежена, особливо в політичній сфері, де ООН часто не має можливості виступати в ролі каталізатора дій. В умовах, коли відбувається загострення існуючих і виникнення нових міжнародних конфліктів, загрози міжнародного тероризму і порушення прав людини - як ніколи раніше актуалізується питання удосконалення діяльності ООН і її адаптації до зміни міжнародно-політичного ландшафту. Сучасні дослідження, присвячені вивченню проблеми реформування ООН мають досить фрагментарний характер. У зв’язку з цим наукова актуальність визначається необхідністю комплексного аналізу можливих варіантів вдосконалення та підвищення ефективності виконання Ради Безпеки ООН своїх функцій шляхом реформування її складу, методів роботи, структури та порядку ухвалення рішень в контексті існування сучасних міжнародно-правових проблем.