Дисертації ФМВПС (Міжнародні економічні відносини)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade(2026) Zaidman, Grygorii B.; Зайдман, Григорій БорисовичZaidman G. B. Development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade. – A qualification academic paper in manuscript. A thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in the field of study 29 International Relations in speciality 292 International Economic Relations. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2026. This PhD thesis is an in-depth investigation of development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade. The introduction establishes the relevance of the PhD research topic and its link to R&D projects, and formulates the research aim and objectives. This is followed by defining the object and subject of the research, and outlining the methods employed. Finally, the introduction presents the key contributions of the PhD study which corroborate the scientific novelty and practical significance of the findings. Chapter 1 of the thesis discusses contemporary theoretical and methodological foundations of international seaborne trade. In this regard, the roles of international trade and maritime transport in the system of international economic relations are identified, the genesis of international seaborne trade and its asymmetries, shipping markets’ cyclicality and shipping finance are examined, with a focus on four main shipping markets that facilitate the industry, four-stage short shipping cycle, and historical phases of shipping finance. The latter underscores the enduring role of capital in the shipping industry and reveals transformation of the relationship between shipping companies and financial institutions throughout the 20th century. Based on analysis and generalisation of the existing approaches to examining the origin, reasons and consequences of asymmetries in international seaborne trade, this PhD research suggests defining asymmetries in international seaborne trade as an economic phenomenon observed at the global, regional, national and company levels in the form of geographical, sectoral and product disproportions in maritime trade flows due to a combination of underlying economic, geopolitical, historical, cultural, technological, environmental, social, institutional and regulatory, as well as technical and operational factors, predetermining uneven distribution of goods transported by sea among both producers and consumers. Overall, it has been established that existing literature in the field of maritime economics can be classified into four categories. In addition to books and scientific publications, shipping research also relies on industry reviews and market intelligence reports regarding sea transport services. The key focus areas of shipping economics research include assessment of trends and dynamics of main shipping economic parameters, evaluation of influence of external events on shipping, impact of energy transition on shipping policies, strategies and economic results of maritime transportation, and development of fleet renewal investment strategies. The systematisation of existing theoretical and methodological approaches to studying shipping economic variables has enabled enhancement of methodological apparatus and development of econometric models employed further in this research to investigate performance of freight indices in the dry bulk and oil tanker sectors, charter rates in the containership sector, and market capitalisation of shipping companies operating in the bulk sector, considering the influence of selected economic variables that capture the broader economic dynamics, particularly real economy, commodity and global financial markets’ indicators. Chapter 2 of the thesis is concerned with comprehensively analysing international seaborne trade, freight and stock markets performance from an empirical perspective. This study has revealed a generally upward trend in development of international seaborne trade, with temporary slowdowns due to critical events in the world economy, including the financial crisis, the COVID-19 pandemic and the war in Ukraine. A similar trend is replicated in development of global fleet. The three major segments of the cargo shipping industry are identified: the dry bulk, the liquid bulk, and the container segments. The research outcomes have illustrated the existence of sectoral, geographical and product asymmetries in international seaborne trade. Based on the data analysis, the study suggests an enhanced analytical toolkit for the assessment of shares of the key shipping sectors that draws on the share of each segment in either of the following indicators, all of which proved equally reliable: cumulative world’s fleet deadweight capacity, global seaborne trade volumes in tonnes, and global seaborne trade volumes in tonne-miles. Through application of econometric modelling techniques, the dynamics of key shipping economic indicators has been assessed which contributed to a deeper understanding of their main determinants. In the dry bulk segment, global cost of capital is shown to affect the freight rates. With regard to oil tanker freight indices, the study has recorded positive effects of inflation that closely correlates with interest rates thus enabling to partially generalise the findings across both sectors, and negative impact of oil prices and global oil production. The latter requires complex substantiation in light of wider economic environment shaping demand-supply equilibrium through such channels as alternative oil sources exploration or adjustments in sellers’ market behaviour aimed at securing demand. In containership transportation, charter rates have been affected by vessel prices, industrial growth in China and the USA, prices of steel, and market capitalisation of one of the leading companies in the sector. In turn, industrial production and container port throughput indicators of emerging Asian countries have shown dependence on container charter rates, as opposed to the more advanced U.S. and European economies. This finding illustrates a manifestation of asymmetries in international seaborne trade. Furthermore, econometric modelling of market capitalisation indicators of the leading shipping companies engaged in the dry bulk and oil trade has revealed predominantly individualised behaviour of companies’ stocks, restricting ability to fully generalise outcomes. In the dry bulk segment, consistency has been observed for the most highly valued companies which displayed sensitivity to the Standard and Poor’s (S&P) 500 index and price of aluminium. In the oil tanker sector, market capitalisation indicators of companies with similar characteristics have shown a dependence on similar factors; in particular companies operating relatively large fleets have been affected by interested rates, those shipping companies running smaller fleets – by freight rates, companies with longer listing history – by the S&P 500 index. Companies’ geographical origin has not proved impactful. Based on the results of the modelling and given limited opportunity to unify behavioural patterns of shipping companies’ stocks, conceptual principles of the investment portfolio management are enhanced, and investors are advised to adopt an individualised approach and perform company-based assessment when contemplating the inclusion of shipping stocks into their investment portfolios. Chapter 3 of the thesis is devoted to the strategic outlook of international seaborne trade in the world economy, placing a special emphasis on the impact of evolving environmental regulations on shipping economic parameters. The core scenarios forecast a steady global economic growth and an increase in international seaborne trade. Despite the increased volumes and probable structural transformations in trade and fleet, asymmetric characteristics of both are likely to still be present. These asymmetries, in conjunction with decarbonisation requirements and financial frameworks, have to be taken into consideration when formulating and executing shipping strategies. As the decarbonisation trend progresses, the forecasts suggest strengthening regulations, lower availability of capital, and medium-term growth of shipping markets with long-term stabilisation as far as compliant vessels and companies are concerned. Besides, the chapter also discusses alternative decarbonisation scenarios which diverge from the current trend. These scenarios are classified according to the dominant policy in the global economy, wherein levels of decarbonisation compliance control measures vary, exhibiting a direct economic impact on global shipping markets. Moreover, this study suggests an elaborated extension of periodisation of shipping finance from six to eight phases through introduction of listing and decarbonisation phases that reflect modern trends in shipping finance. This PhD research pays particular attention to the role of Ukraine in global shipping. Based on the analysis of statistical data, the study has characterised the current state of Ukraine’s foreign economic activity and Ukraine’s maritime economy, categorising the identified characteristics as either advantages or disadvantages. As a result, the research proposes a maritime competitive advantage strategy for Ukraine, which is built upon existing strengths and contains recommendations on mechanisms for Ukraine’s successful integration into the global shipping. The main expected effects of the strategy’s implementation include international establishment, investment attractiveness, trade balance improvement, modernisation, and socio-economic benefits. The practical significance of the research outcome is that it may enable to enhance the educational process, optimise operations, costs and ensure more advanced and informed decisions in shipping companies and other maritime transport enterprises through better management, planning and forecasting efficiency, as well as to improve government policies for maritime development of Ukraine.Документ Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС(2025) Кириченко, Ольга Вячеславівна; Kyrychenko, Olha V.Кириченко О.В. Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025. Дисертація присвячена дослідженню впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн Європейського Союзу в умовах глобальних криз, таких як Covid-19, російсько-українська війна, економічні кризи та інше. У вступі наведено обґрунтування актуальності обраної теми та її важливості з огляду на сучасні наукові дослідження, програми й проекти. Сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт і предмет, а також описано методологічні підходи, використані в роботі. Окрему увагу приділено висвітленню наукової новизни, практичної значущості отриманих результатів і їхньої апробації. У розділі «Теоретичні засади функціонування міжнародного туризму в світі та країнах ЄС» було проведено комплексне дослідження теоретичних та емпіричних аспектів впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн Європейського Союзу. У теоретичній частині розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до вивчення міжнародного туризму, проаналізовано основні тенденції і виклики, з якими стикається туристична галузь у глобальному контексті. Зокрема, було висвітлено різноманітні концептуальні моделі, що пояснюють вплив туризму на економічне зростання і соціальний розвиток країн. На основі узагальнення попередніх досліджень міжнародного туризму та аналізу його ключових характеристик, таких як переміщення туристів через національні кордони, обмін культурними та економічними ресурсами, було запропоновано уточнення визначення цього явища. Міжнародний туризм можна розглядати як перетин державних кордонів з метою відпочинку, оздоровлення, культурного обміну або інших нематеріальних цілей без здійснення оплачуваної діяльності, при цьому тривалість перебування варіюється від 24 годин до одного року. Крім цього, було запропоновано уточнення визначення туристичної індустрії. Таким чином, індустрія туризму – це комплекс підприємств, установ і організацій, які забезпечують створення, розподіл, обмін і споживання туристичних послуг. Вона включає різні суб'єкти діяльності, такі як готелі, транспортні компанії, заклади харчування, культури, спорту, розваг та інші, що сприяють задоволенню потреб туристів, освоєнню туристичних ресурсів і розвитку матеріальної бази туризму. Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню факторів впливу на показники міжнародного туризму, дозволяє виокремити ключові аспекти, що визначають розвиток цієї галузі. До них належать економічні фактори, такі як рівень доходів населення, цінова доступність туристичних послуг, витрати на транспорт і проживання, а також соціокультурні особливості, включаючи мовний бар’єр, культурні традиції та рівень відкритості суспільства. Значний вплив мають природно-географічні умови, зокрема кліматичні зони, сезонність та наявність туристичних ресурсів, а також політичні фактори, зокрема стабільність у країні, безпекова ситуація, спрощення візового режиму та міжнародна співпраця у сфері туризму. Крім того, сучасні дослідження приділяють увагу впливу цифровізації, як розвитку онлайн-платформ, мобільних додатків та інформаційно-комунікаційних технологій, які сприяють підвищенню доступності туристичних послуг і спрощенню процесу організації подорожей. Оцінка досліджень дала змогу обґрунтувати доцільність подальшого використання таких факторів впливу, як туристичні потоки, витрати туристів, кількість місць для розміщення і середня тривалість перебування, для аналізу їхнього впливу на ВВП на душу населення. У дисертації розроблено методичні підходи для виявлення факторів, що впливають на рівень ВВП на душу населення. Статистичний аналіз даних надав можливість дослідити динаміку розвитку різних факторів у часовій перспективі. Використання регресіїї МНК (методу найменших квадратів) дозволило ідентифікувати залежності між ключовими факторами міжнародного туризму та показником ВВП на душу населення. Застосування VAR методу сприяло глибшому аналізу, зокрема шляхом вивчення динамічних взаємозв’язків між змінними. Окрім цього, проведено аналіз імпульсних реакцій, що дало змогу оцінити вплив короткострокових змін у значеннях змінних на економічний розвиток. Такий підхід забезпечив цілісне уявлення про взаємодію факторів у контексті їх впливу на економічне зростання. У розділі «Аналіз впливу міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток країн ЄС» окрему увагу приділено дослідженню процесів цифровізації індустрії туризму, що включає впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток онлайн-платформ та мобільних додатків. Розглянуто, як цифрові інновації сприяють підвищенню ефективності управління туристичними потоками, покращенню доступності послуг, а також стимулюють соціально-економічний розвиток у країнах ЄС. Здійснено статистичний аналіз туристичних показників до ВВП на душу населення кожної з країн ЄС, на основі цих даних було зроблено кластерний аналіз, для виявлення груп країн ЄС за рівнем розвитку туристичного сектору. В результаті було виділено кластер найбільш успішних країн за показниками туризму та ВВП на душу населення, до якого увійшли Франція, Німеччина, Хорватія, Італія та Іспанія. Для цих країн, окрім аналізу ВВП на душу населення, кількості міжнародних туристів, та обсягів коштів, що залишають міжнародні туристи в країні призначення, проведено детальний аналіз статистичних даних динаміки розвитку інших туристичних і економічних показників, зокрема: кількості місць, середньої тривалості перебування в країні призначення, а також кількості зайнятих у туристичній галузі. Крім того, було побудовано регресійну модель за методом найменших квадратів, де в якості залежної змінної виступав ВВП на душу населення, а незалежних кількість міжнародних туристів, кількість грошей, що залишають міжнародні туристи в країні призначення, кількості місць та середня тривалість перебування в країні призначення. Проведено аналіз залежності цього показника від основних туристичних змінних для розуміння впливу туризму на економічний розвиток кожної особи з країни призначення. Для більш глибокого аналізу була побудована модель векторної авторегресії (VAR), що дозволило відслідкувати динаміку взаємозв’язків між змінними у часі. Окрім того, було застосовано емпіричні тести, зокрема тест причинності Грейнджера/Вальда, що дозволило досліджувати системні та одночасні ефекти факторів з різних категорій впливу. На завершення представлено графіки імпульсних відгуків, які відображають реакцію ВВП на душу населення на короткострокові та довгострокові шоки в індустрії туризму. Результати проведених розрахунків показали, що в різних країнах ЄС, з обраних для дослідження, існують різні туристичні фактори, що впливають на ВВП на душу населення, і цей вплив є складним та багатофакторним, залежно від специфіки кожної країни. У третьому розділі дисертації «Оцінка та прогнозування соціально-економічних ефектів включення України у міжнародний ринок туризму в умовах євроінтеграції» розглянуто та досліджено розвиток міжнародного туризму в Україні за допомогою теоретичного та емпіричного підходів. Зокрема, для України було проведено: аналіз статистичних даних (ВВП на душу населення, кількості міжнародних туристів, обсягів коштів, які залишають туристи, кількості місць, середньої тривалості перебування в країні призначення, а також кількості зайнятих у туристичній галузі). Далі було зроблено регресійний аналіз (МНК) – побудовано модель, де залежною змінною виступав ВВП на душу населення, що дозволило оцінити, яким чином туризм впливає на економічний розвиток України та кожного громадянина країни. Цей аналіз виявив, які показники туристичної галузі мають найбільший вплив на економічне зростання країни. За допомогою векторної авторегресійної моделі здійснено аналіз динаміки взаємозв’язків між показниками розвитку туристичної сфери та економічного зростання України. Використання даної моделі дало змогу дослідити вплив змін у туристичній галузі на ключові економічні індикатори в часовій перспективі. Графіки імпульсних відгуків побудовано для України з метою відображення реакції основних економічних показників на раптові зміни у туристичному секторі. Це дозволило оцінити короткострокові та довгострокові ефекти шоків у туризмі на ВВП на душу населення країни. Оцінка та прогнозування соціально-економічних ефектів включення України у міжнародний ринок туризму в умовах євроінтеграції включає дослідження основних практик розвитку індустрії туризму в обраних країнах ЄС, які можуть бути адаптовані для України. У рамках дисертаційної роботи також було проведено SWOT-аналіз туристичної галузі України, що дозволило виявити її сильні та слабкі сторони, можливості й загрози. В умовах цифровізації особлива увага була приділена тому, як цифрові інновації, такі як використання онлайн-платформ, мобільних додатків та інформаційно-комунікаційних технологій, трансформували туристичні індустрії обраних країн. На основі отриманих результатів були сформульовані рекомендації для розвитку туристичної галузі в Україні з урахуванням успішного досвіду країн ЄС, які є найбільш розвиненими в сфері туризму. Ці рекомендації спрямовані на використання тенденцій цифровізації та кращих практик для підвищення конкурентоспроможності України на світовому туристичному ринку та стимулювання більшого соціально-економічного зростання в країні.Документ Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шаповал, Анастасія Віталіївна; Shapoval, Anastasiia V.Шаповал А.В. Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024. Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності. У вступі обґрунтовано актуальність теми, її важливість у контексті наукових досліджень та науково-дослідних програм і тем, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження. Також розкрито наукову новизну, практичне значення та наведено апробації отриманих результатів. У розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у сучасних умовах» розкрито сутність понять інформаційно-комунікаційних та інформаційних технологій у процесі цифровізації. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема через визначення поняття «сектор інформаційних технологій», що втілює систему, яка базується на суб’єктах, що координують інтеграцію технологій для різних аспектів роботи з інформацією, включно з її збором, обробкою, передачею та модифікацією. На основі узагальнення попередніх досліджень процесу цифровізації та визначення її інструментів, таких як інформаційно-комунікаційні та інформаційні технології, було запропоновано уточнення дефініції поняття, яке полягає у визначенні цифровізації як процесу упровадження цифрових технологій з метою автоматизації та вдосконалення бізнес-процесів для поліпшення комунікаційних каналів між бізнесом та споживачами, що передбачає застосування цифрових інновацій та технологій для реструктуризації управлінської структури підприємств та оптимізації залучення інвестицій в інноваційну діяльність. Водночас підприємства ІТ-сектору – це економічні суб’єкти, які проводять діяльність за статтями 58.2, 62, 63.1, 95.1, відповідно до статистичної класифікації видів економічної діяльності. У рамках дисертаційної роботи на основі аналізу теоретичних та емпіричних досліджень узагальнено фактори впливу на розвиток ІТ-сектору. Встановлено, що особливу увагу в наукових роботах приділено оптимізації державної податкової політики як стимулу розвитку підприємництва та інновацій. Відмічено, що окрема увага в дослідженнях приділена управлінню людськими ресурсами як ключовому фактору впливу на показники підприємств, особливо в контексті розробки стратегій щодо підготовки висококваліфікованих працівників та досягнення стійких конкурентних переваг. Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню факторів впливу на показники підприємств, показав, що значна частина цих досліджень зосереджується на показниках ефективності великих та публічних компаній. Оскільки переважна кількість підприємств в секторі ІТ представлена малим та середнім підприємництвом, то було встановлено, що цей погляд не завжди відповідає дійсності. Оцінка досліджень дозволила обґрунтувати подальше використання факторів впливу у вигляді податкової політики, освіти та робочої сили на показники результативності всіх підприємств у секторі інформаційних технологій. У дисертації було запропоновано методичні підходи до виявлення факторів впливу на результативність підприємств ІТ-сектору. Тож, застосування методу лінійної регресії дозволило виявити взаємозв’язок між різними факторами впливу та показниками результативності підприємств в секторі інформаційних технологій. Використання методу векторної авторегресії покращило можливості регресійних моделей шляхом дослідження взаємозв’язків в часовому вимірі. Крім того, було впроваджено емпіричні тести, що дозволило дослідити системні й одночасні впливи факторів різних складових розвитку сектору. Зокрема, було введено моделювання на основі панельних даних, що дозволило глибше проаналізувати вплив як індивідуальних факторів, так і систем факторів. До того ж було реалізовано тестування на пропущені змінні для перевірки наявності всіх необхідних факторів у моделі. Це дозволило розробити економіко-математичну модель виявлення залежності показників результативності підприємств ІТ-сектору для країн Центрально-Східної Європи й України, від різних факторів впливу. У розділі «Фактори, що визначають результативність ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи» на основі проведеного аналізу ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи було виявлено стабільне зростання економічних показників на прикладі таких країн як Польща, Чехія, Румунія, Молдова, Угорщина та Болгарія. Це проявляється в позитивних тенденціях зростання індексу доданої вартості ВВП, розширенні обсягів експорту інформаційно-комунікаційних послуг та підвищенні рівня зайнятості в секторі ІТ. На основі аналізу показників кадрової, освітньої й податкової складової розвитку ІТ-сектору країн регіону було виявлено тенденції та результати, що притаманні кожній складовій та країні. У роботі ідентифіковано характер системи оподаткування кожної з обраних країн Центральної та Східної Європи. На основі економіко-математичних моделей доведено, що податкове навантаження впливає на показники результативності підприємств ІТ-сектору. З огляду на це зазначено, що Польща, Чехія та Румунія активно працюють над реформами, спрямованими на зниження ставок оподаткування. Молдова відзначається специфічним підходом до оподаткування ІТ-представників, що полягає у низькій ставці для резидентів ІТ-парку. Угорщина і Болгарія представляють країни з низьким рівнем ставки корпоративного податку. За результатами аналізів виявлено загальну обернену залежність показників результативності (прибуток, дохід й річний оборот) ІТ-сектору обраних країн від ставок оподаткування. У дисертаційній роботі оцінено фактори впливу освітньої складової, що дозволило виявити стабільні тенденції в більшості країн. Ці тенденції пов’язані зі зростанням обсягу освітніх витрат та збільшенням кількості здобувачів вищої освіти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Підтверджено важливість освіти для результативності представників ІТ-сектору на основі розроблених моделей. Зокрема виявлено, що у Польщі збільшення обсягу витрат на освіту та зростання показника кількості випускників в ІКТ-галузі відносно загальної кількості випускників впливає на зростання доходів підприємств. У Чехії ріст обсягу освітніх витрат та показника кількості студентів у ІКТ-галузі відносно загальної кількості студентів покращує дохід ІТ-суб’єктів. У Румунії та Болгарії спостерігається пряма залежність між обсягом освітніх витрат та показниками результативності підприємств сектору ІТ. Результати аналізу в Молдові й Угорщині дозволили засвідчити, що існує позитивний вплив збільшення показника кількості студентів, які навчаються за галуззю ІКТ, на фінансові показники діяльності сектору. На основі цих результатів узагальнено ситуацію, що демонструє значення освіти для розвитку ІТ-сектору в регіоні, враховуючи унікальні особливості визначених країн регіону. У рамках дисертаційної роботи представлено показники робочої сили, як фактору впливу: кількість працівників, залучених до сектору, обсяг витрат на співробітників, величина заробітної плати. Виявлено загальну тенденцію зростання кількості співробітників у секторі ІТ та збільшення обсягу витрат на заробітну плату в країнах Центральної та Східної Європи. У результаті економіко-математичних аналізів виявлено, що ключовими факторами впливу зростання показників результативності сектору ІТ в країнах Центральної та Східної Європи є кількість співробітників та витрати на них. У дисертаційному дослідженні оцінено моделі одночасного впливу різних факторів на показники результативності сектору ІТ в країнах Центрально-Східної Європи, виявлено унікальні тенденції та особливості для кожної обраної країни. У Польщі спостерігається зростання доходів ІТ-сектору завдяки зменшенню податкових ставок та збільшенню кількості випускників галузі ІКТ від загальної кількості випускників в країні, а також завдяки росту обсягу освітніх витрат та заробітної плати ІТ-фахівців. У Чехії оптимальними факторами виявлено кількість працівників у секторі, витрат на них та оподаткування. Прямий вплив на дохід ІТ-представників відбиває зміни в обсязі витрат на персонал та кількості співробітників, обернена залежність – оподаткування. За результатами аналізу в Румунії та Молдові підтверджено визначальний вплив податкового навантаження на прибуток ІТ-сектору. В Угорщині визначено про пряму залежність обороту ІТ-сектора від показника кількості працівників в інформаційно-комунікаційному секторі та розміру податкових ставок. У Болгарії відзначено вплив податкових ставок та кількості співробітників в інформаційно-технологічному секторі на оборот ІТ-підприємств. На основі загальних тенденцій підкреслено важливість чисельності співробітників та витрат на них для сектору інформаційних технологій у більшості розглянутих країн. Проте найбільш часто повторюваним показником впливу виявлено податкове навантаження, що підкреслює важливість податкової політики для ІТ-сектора. Відмінність між проведеними тестами на основі кожної складової факторів результативності окремо та за побудови системи визначена у необхідності розуміння того, як буде реагувати залежна змінна не лише на вплив одного типу факторів, а на вплив кількох різних факторів одночасно за умови врахування нестабільності у сучасному світі. У розділі «Ключові фактори розвитку сектору інформаційних технологій в Україні в умовах євроінтеграції» виявлено ключові тенденції на основі аналізу інформаційно-технологічного сектору України в період 2010-2022 років. Зокрема, зафіксовано значне збільшення показника чисельності працівників в ІТ-секторі, що свідчить про стрімкий розвиток галузі та зміни в структурі ринку праці. Аналіз динаміки показників ІТ-сектору дозволив підтвердити істотний ріст прибутку та фінансового результату. Ідентифіковано категорії факторів впливу на результативність представників в Україні згідно з аналогічним сценарієм країн Центрально-Східної Європи. Для встановлення впливу податкового навантаження на прибуток сектору інформаційних технологій запропоновано враховувати ставки оподаткування безпосередньо для ІТ-представників, враховуючи велику кількість фізичних осіб-підприємців. Зважаючи на це, було розроблено формулу розрахунку ставки оподаткування з урахуванням фізичних осіб-підприємців в ІТ-секторі, що дозволило підтвердити вплив соціальних внесків на прибуток. До того ж на основі моделювання виявлено прямий вплив показника кількості абітурієнтів бакалаврату на показник прибутку представників ІТ. Водночас зазначено прямий вплив такого показника в робочій категорії, як витрати на співробітників, на прибуток представників сектору інформаційних технологій, що свідчить про те, що при зростанні показника у робочій категорії впливу відбуватиметься ріст прибутку ІТ-сектору. Отже, головними факторами, що впливають на прибуток ІТ-сектору в Україні визначено показники щодо співробітників й оподаткування. На основі аналізу часових рядів доведено, що підвищення середньомісячної заробітної плати, зниження її оподаткування та податків соціального типу вплине на ріст прибутку підприємств ІТ-сектору. Проте для більш глибокого та коректного аналізу запропоновано проведення панельного тестування з використанням тесту на пропущені змінні. На основі даного тестування, виявлено, що ключовими факторами, які впливають на чистий прибуток ІТ-сектору в Україні, є витрати на оплату праці, кількість фізичних осіб-підприємців в секторі та рівень (ставка податку) соціальних внесків. Врахування кількості фізичних осіб-підприємців обґрунтовано на основі їх значного представництва у загальній кількості ІТ-сектора. У роботі засвідчено, що ріст витрат на оплату праці та кількості фізичних осіб-підприємців сприяє зростанню прибутку, тоді як підвищення рівня соціальних внесків може його знизити. У дисертаційній роботі запропоновано концептуальні засади розвитку українського ІТ-сектору на основі результатів дослідження сектору інформаційних технологій в країнах Центрально-Східної Європи та Україні. Результати аналізу українського сектора ІТ з одного боку відбивають тенденційну подібність до результатів аналізу, проведеного в обраних країнах Центральної та Східної Європи, з іншого боку мають відмінності, що дозволило створити рекомендаційну базу для покращення результативності підприємств ІТ-сектору й можливостей подальшого дослідження із зазначенням основних напрямків можливих змін.