Дисертації ФМВПС (Міжнародні економічні відносини)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації ФМВПС (Міжнародні економічні відносини) за Назва
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шаповал, Анастасія Віталіївна; Shapoval, Anastasiia V.Шаповал А.В. Розвиток IT-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024. Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи в умовах фінансово-економічної нестабільності. У вступі обґрунтовано актуальність теми, її важливість у контексті наукових досліджень та науково-дослідних програм і тем, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження. Також розкрито наукову новизну, практичне значення та наведено апробації отриманих результатів. У розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у сучасних умовах» розкрито сутність понять інформаційно-комунікаційних та інформаційних технологій у процесі цифровізації. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема через визначення поняття «сектор інформаційних технологій», що втілює систему, яка базується на суб’єктах, що координують інтеграцію технологій для різних аспектів роботи з інформацією, включно з її збором, обробкою, передачею та модифікацією. На основі узагальнення попередніх досліджень процесу цифровізації та визначення її інструментів, таких як інформаційно-комунікаційні та інформаційні технології, було запропоновано уточнення дефініції поняття, яке полягає у визначенні цифровізації як процесу упровадження цифрових технологій з метою автоматизації та вдосконалення бізнес-процесів для поліпшення комунікаційних каналів між бізнесом та споживачами, що передбачає застосування цифрових інновацій та технологій для реструктуризації управлінської структури підприємств та оптимізації залучення інвестицій в інноваційну діяльність. Водночас підприємства ІТ-сектору – це економічні суб’єкти, які проводять діяльність за статтями 58.2, 62, 63.1, 95.1, відповідно до статистичної класифікації видів економічної діяльності. У рамках дисертаційної роботи на основі аналізу теоретичних та емпіричних досліджень узагальнено фактори впливу на розвиток ІТ-сектору. Встановлено, що особливу увагу в наукових роботах приділено оптимізації державної податкової політики як стимулу розвитку підприємництва та інновацій. Відмічено, що окрема увага в дослідженнях приділена управлінню людськими ресурсами як ключовому фактору впливу на показники підприємств, особливо в контексті розробки стратегій щодо підготовки висококваліфікованих працівників та досягнення стійких конкурентних переваг. Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню факторів впливу на показники підприємств, показав, що значна частина цих досліджень зосереджується на показниках ефективності великих та публічних компаній. Оскільки переважна кількість підприємств в секторі ІТ представлена малим та середнім підприємництвом, то було встановлено, що цей погляд не завжди відповідає дійсності. Оцінка досліджень дозволила обґрунтувати подальше використання факторів впливу у вигляді податкової політики, освіти та робочої сили на показники результативності всіх підприємств у секторі інформаційних технологій. У дисертації було запропоновано методичні підходи до виявлення факторів впливу на результативність підприємств ІТ-сектору. Тож, застосування методу лінійної регресії дозволило виявити взаємозв’язок між різними факторами впливу та показниками результативності підприємств в секторі інформаційних технологій. Використання методу векторної авторегресії покращило можливості регресійних моделей шляхом дослідження взаємозв’язків в часовому вимірі. Крім того, було впроваджено емпіричні тести, що дозволило дослідити системні й одночасні впливи факторів різних складових розвитку сектору. Зокрема, було введено моделювання на основі панельних даних, що дозволило глибше проаналізувати вплив як індивідуальних факторів, так і систем факторів. До того ж було реалізовано тестування на пропущені змінні для перевірки наявності всіх необхідних факторів у моделі. Це дозволило розробити економіко-математичну модель виявлення залежності показників результативності підприємств ІТ-сектору для країн Центрально-Східної Європи й України, від різних факторів впливу. У розділі «Фактори, що визначають результативність ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи» на основі проведеного аналізу ІТ-сектору в країнах Центральної та Східної Європи було виявлено стабільне зростання економічних показників на прикладі таких країн як Польща, Чехія, Румунія, Молдова, Угорщина та Болгарія. Це проявляється в позитивних тенденціях зростання індексу доданої вартості ВВП, розширенні обсягів експорту інформаційно-комунікаційних послуг та підвищенні рівня зайнятості в секторі ІТ. На основі аналізу показників кадрової, освітньої й податкової складової розвитку ІТ-сектору країн регіону було виявлено тенденції та результати, що притаманні кожній складовій та країні. У роботі ідентифіковано характер системи оподаткування кожної з обраних країн Центральної та Східної Європи. На основі економіко-математичних моделей доведено, що податкове навантаження впливає на показники результативності підприємств ІТ-сектору. З огляду на це зазначено, що Польща, Чехія та Румунія активно працюють над реформами, спрямованими на зниження ставок оподаткування. Молдова відзначається специфічним підходом до оподаткування ІТ-представників, що полягає у низькій ставці для резидентів ІТ-парку. Угорщина і Болгарія представляють країни з низьким рівнем ставки корпоративного податку. За результатами аналізів виявлено загальну обернену залежність показників результативності (прибуток, дохід й річний оборот) ІТ-сектору обраних країн від ставок оподаткування. У дисертаційній роботі оцінено фактори впливу освітньої складової, що дозволило виявити стабільні тенденції в більшості країн. Ці тенденції пов’язані зі зростанням обсягу освітніх витрат та збільшенням кількості здобувачів вищої освіти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Підтверджено важливість освіти для результативності представників ІТ-сектору на основі розроблених моделей. Зокрема виявлено, що у Польщі збільшення обсягу витрат на освіту та зростання показника кількості випускників в ІКТ-галузі відносно загальної кількості випускників впливає на зростання доходів підприємств. У Чехії ріст обсягу освітніх витрат та показника кількості студентів у ІКТ-галузі відносно загальної кількості студентів покращує дохід ІТ-суб’єктів. У Румунії та Болгарії спостерігається пряма залежність між обсягом освітніх витрат та показниками результативності підприємств сектору ІТ. Результати аналізу в Молдові й Угорщині дозволили засвідчити, що існує позитивний вплив збільшення показника кількості студентів, які навчаються за галуззю ІКТ, на фінансові показники діяльності сектору. На основі цих результатів узагальнено ситуацію, що демонструє значення освіти для розвитку ІТ-сектору в регіоні, враховуючи унікальні особливості визначених країн регіону. У рамках дисертаційної роботи представлено показники робочої сили, як фактору впливу: кількість працівників, залучених до сектору, обсяг витрат на співробітників, величина заробітної плати. Виявлено загальну тенденцію зростання кількості співробітників у секторі ІТ та збільшення обсягу витрат на заробітну плату в країнах Центральної та Східної Європи. У результаті економіко-математичних аналізів виявлено, що ключовими факторами впливу зростання показників результативності сектору ІТ в країнах Центральної та Східної Європи є кількість співробітників та витрати на них. У дисертаційному дослідженні оцінено моделі одночасного впливу різних факторів на показники результативності сектору ІТ в країнах Центрально-Східної Європи, виявлено унікальні тенденції та особливості для кожної обраної країни. У Польщі спостерігається зростання доходів ІТ-сектору завдяки зменшенню податкових ставок та збільшенню кількості випускників галузі ІКТ від загальної кількості випускників в країні, а також завдяки росту обсягу освітніх витрат та заробітної плати ІТ-фахівців. У Чехії оптимальними факторами виявлено кількість працівників у секторі, витрат на них та оподаткування. Прямий вплив на дохід ІТ-представників відбиває зміни в обсязі витрат на персонал та кількості співробітників, обернена залежність – оподаткування. За результатами аналізу в Румунії та Молдові підтверджено визначальний вплив податкового навантаження на прибуток ІТ-сектору. В Угорщині визначено про пряму залежність обороту ІТ-сектора від показника кількості працівників в інформаційно-комунікаційному секторі та розміру податкових ставок. У Болгарії відзначено вплив податкових ставок та кількості співробітників в інформаційно-технологічному секторі на оборот ІТ-підприємств. На основі загальних тенденцій підкреслено важливість чисельності співробітників та витрат на них для сектору інформаційних технологій у більшості розглянутих країн. Проте найбільш часто повторюваним показником впливу виявлено податкове навантаження, що підкреслює важливість податкової політики для ІТ-сектора. Відмінність між проведеними тестами на основі кожної складової факторів результативності окремо та за побудови системи визначена у необхідності розуміння того, як буде реагувати залежна змінна не лише на вплив одного типу факторів, а на вплив кількох різних факторів одночасно за умови врахування нестабільності у сучасному світі. У розділі «Ключові фактори розвитку сектору інформаційних технологій в Україні в умовах євроінтеграції» виявлено ключові тенденції на основі аналізу інформаційно-технологічного сектору України в період 2010-2022 років. Зокрема, зафіксовано значне збільшення показника чисельності працівників в ІТ-секторі, що свідчить про стрімкий розвиток галузі та зміни в структурі ринку праці. Аналіз динаміки показників ІТ-сектору дозволив підтвердити істотний ріст прибутку та фінансового результату. Ідентифіковано категорії факторів впливу на результативність представників в Україні згідно з аналогічним сценарієм країн Центрально-Східної Європи. Для встановлення впливу податкового навантаження на прибуток сектору інформаційних технологій запропоновано враховувати ставки оподаткування безпосередньо для ІТ-представників, враховуючи велику кількість фізичних осіб-підприємців. Зважаючи на це, було розроблено формулу розрахунку ставки оподаткування з урахуванням фізичних осіб-підприємців в ІТ-секторі, що дозволило підтвердити вплив соціальних внесків на прибуток. До того ж на основі моделювання виявлено прямий вплив показника кількості абітурієнтів бакалаврату на показник прибутку представників ІТ. Водночас зазначено прямий вплив такого показника в робочій категорії, як витрати на співробітників, на прибуток представників сектору інформаційних технологій, що свідчить про те, що при зростанні показника у робочій категорії впливу відбуватиметься ріст прибутку ІТ-сектору. Отже, головними факторами, що впливають на прибуток ІТ-сектору в Україні визначено показники щодо співробітників й оподаткування. На основі аналізу часових рядів доведено, що підвищення середньомісячної заробітної плати, зниження її оподаткування та податків соціального типу вплине на ріст прибутку підприємств ІТ-сектору. Проте для більш глибокого та коректного аналізу запропоновано проведення панельного тестування з використанням тесту на пропущені змінні. На основі даного тестування, виявлено, що ключовими факторами, які впливають на чистий прибуток ІТ-сектору в Україні, є витрати на оплату праці, кількість фізичних осіб-підприємців в секторі та рівень (ставка податку) соціальних внесків. Врахування кількості фізичних осіб-підприємців обґрунтовано на основі їх значного представництва у загальній кількості ІТ-сектора. У роботі засвідчено, що ріст витрат на оплату праці та кількості фізичних осіб-підприємців сприяє зростанню прибутку, тоді як підвищення рівня соціальних внесків може його знизити. У дисертаційній роботі запропоновано концептуальні засади розвитку українського ІТ-сектору на основі результатів дослідження сектору інформаційних технологій в країнах Центрально-Східної Європи та Україні. Результати аналізу українського сектора ІТ з одного боку відбивають тенденційну подібність до результатів аналізу, проведеного в обраних країнах Центральної та Східної Європи, з іншого боку мають відмінності, що дозволило створити рекомендаційну базу для покращення результативності підприємств ІТ-сектору й можливостей подальшого дослідження із зазначенням основних напрямків можливих змін.