Development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade
Альтернативна назва
Розвиток світової судноплавної галузі в умовах асиметрії міжнародної морської торгівлі
Вантажиться...
Дата
2026
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Zaidman G. B. Development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade. – A qualification academic paper in manuscript.
A thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in the field of study 29 International Relations in speciality 292 International Economic Relations. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2026.
This PhD thesis is an in-depth investigation of development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade.
The introduction establishes the relevance of the PhD research topic and its link to R&D projects, and formulates the research aim and objectives. This is followed by defining the object and subject of the research, and outlining the methods employed. Finally, the introduction presents the key contributions of the PhD study which corroborate the scientific novelty and practical significance of the findings.
Chapter 1 of the thesis discusses contemporary theoretical and methodological foundations of international seaborne trade. In this regard, the roles of international trade and maritime transport in the system of international economic relations are identified, the genesis of international seaborne trade and its asymmetries, shipping markets’ cyclicality and shipping finance are examined, with a focus on four main shipping markets that facilitate the industry, four-stage short shipping cycle, and historical phases of shipping finance. The latter underscores the enduring role of capital in the shipping industry and reveals transformation of the relationship between shipping companies and financial institutions throughout the 20th century. Based on analysis and generalisation of the existing approaches to examining the origin, reasons and consequences of asymmetries in international seaborne trade, this PhD research suggests defining asymmetries in international seaborne trade as an economic phenomenon observed at the global, regional, national and company levels in the form of geographical, sectoral and product disproportions in maritime trade flows due to a combination of underlying economic, geopolitical, historical, cultural, technological, environmental, social, institutional and regulatory, as well as technical and operational factors, predetermining uneven distribution of goods transported by sea among both producers and consumers.
Overall, it has been established that existing literature in the field of maritime economics can be classified into four categories. In addition to books and scientific publications, shipping research also relies on industry reviews and market intelligence reports regarding sea transport services. The key focus areas of shipping economics research include assessment of trends and dynamics of main shipping economic parameters, evaluation of influence of external events on shipping, impact of energy transition on shipping policies, strategies and economic results of maritime transportation, and development of fleet renewal investment strategies.
The systematisation of existing theoretical and methodological approaches to studying shipping economic variables has enabled enhancement of methodological apparatus and development of econometric models employed further in this research to investigate performance of freight indices in the dry bulk and oil tanker sectors, charter rates in the containership sector, and market capitalisation of shipping companies operating in the bulk sector, considering the influence of selected economic variables that capture the broader economic dynamics, particularly real economy, commodity and global financial markets’ indicators.
Chapter 2 of the thesis is concerned with comprehensively analysing international seaborne trade, freight and stock markets performance from an empirical perspective. This study has revealed a generally upward trend in development of international seaborne trade, with temporary slowdowns due to critical events in the world economy, including the financial crisis, the COVID-19 pandemic and the war in Ukraine. A similar trend is replicated in development of global fleet. The three major segments of the cargo shipping industry are identified: the dry bulk, the liquid bulk, and the container segments. The research outcomes have illustrated the existence of sectoral, geographical and product asymmetries in international seaborne trade. Based on the data analysis, the study suggests an enhanced analytical toolkit for the assessment of shares of the key shipping sectors that draws on the share of each segment in either of the following indicators, all of which proved equally reliable: cumulative world’s fleet deadweight capacity, global seaborne trade volumes in tonnes, and global seaborne trade volumes in tonne-miles.
Through application of econometric modelling techniques, the dynamics of key shipping economic indicators has been assessed which contributed to a deeper understanding of their main determinants. In the dry bulk segment, global cost of capital is shown to affect the freight rates. With regard to oil tanker freight indices, the study has recorded positive effects of inflation that closely correlates with interest rates thus enabling to partially generalise the findings across both sectors, and negative impact of oil prices and global oil production. The latter requires complex substantiation in light of wider economic environment shaping demand-supply equilibrium through such channels as alternative oil sources exploration or adjustments in sellers’ market behaviour aimed at securing demand. In containership transportation, charter rates have been affected by vessel prices, industrial growth in China and the USA, prices of steel, and market capitalisation of one of the leading companies in the sector. In turn, industrial production and container port throughput indicators of emerging Asian countries have shown dependence on container charter rates, as opposed to the more advanced U.S. and European economies. This finding illustrates a manifestation of asymmetries in international seaborne trade.
Furthermore, econometric modelling of market capitalisation indicators of the leading shipping companies engaged in the dry bulk and oil trade has revealed predominantly individualised behaviour of companies’ stocks, restricting ability to fully generalise outcomes. In the dry bulk segment, consistency has been observed for the most highly valued companies which displayed sensitivity to the Standard and Poor’s (S&P) 500 index and price of aluminium. In the oil tanker sector, market capitalisation indicators of companies with similar characteristics have shown a dependence on similar factors; in particular companies operating relatively large fleets have been affected by interested rates, those shipping companies running smaller fleets – by freight rates, companies with longer listing history – by the S&P 500 index. Companies’ geographical origin has not proved impactful. Based on the results of the modelling and given limited opportunity to unify behavioural patterns of shipping companies’ stocks, conceptual principles of the investment portfolio management are enhanced, and investors are advised to adopt an individualised approach and perform company-based assessment when contemplating the inclusion of shipping stocks into their investment portfolios.
Chapter 3 of the thesis is devoted to the strategic outlook of international seaborne trade in the world economy, placing a special emphasis on the impact of evolving environmental regulations on shipping economic parameters. The core scenarios forecast a steady global economic growth and an increase in international seaborne trade. Despite the increased volumes and probable structural transformations in trade and fleet, asymmetric characteristics of both are likely to still be present. These asymmetries, in conjunction with decarbonisation requirements and financial frameworks, have to be taken into consideration when formulating and executing shipping strategies. As the decarbonisation trend progresses, the forecasts suggest strengthening regulations, lower availability of capital, and medium-term growth of shipping markets with long-term stabilisation as far as compliant vessels and companies are concerned. Besides, the chapter also discusses alternative decarbonisation scenarios which diverge from the current trend. These scenarios are classified according to the dominant policy in the global economy, wherein levels of decarbonisation compliance control measures vary, exhibiting a direct economic impact on global shipping markets. Moreover, this study suggests an elaborated extension of periodisation of shipping finance from six to eight phases through introduction of listing and decarbonisation phases that reflect modern trends in shipping finance.
This PhD research pays particular attention to the role of Ukraine in global shipping. Based on the analysis of statistical data, the study has characterised the current state of Ukraine’s foreign economic activity and Ukraine’s maritime economy, categorising the identified characteristics as either advantages or disadvantages. As a result, the research proposes a maritime competitive advantage strategy for Ukraine, which is built upon existing strengths and contains recommendations on mechanisms for Ukraine’s successful integration into the global shipping. The main expected effects of the strategy’s implementation include international establishment, investment attractiveness, trade balance improvement, modernisation, and socio-economic benefits.
The practical significance of the research outcome is that it may enable to enhance the educational process, optimise operations, costs and ensure more advanced and informed decisions in shipping companies and other maritime transport enterprises through better management, planning and forecasting efficiency, as well as to improve government policies for maritime development of Ukraine.
Зайдман Г. Б. Розвиток світової судноплавної галузі в умовах асиметрії міжнародної морської торгівлі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2026. Дисертація присвячена комплексному дослідженню розвитку світової судноплавної галузі в умовах асиметрії міжнародної морської торгівлі. У вступі визначено актуальність теми дисертаційної роботи та її зв’язок з науковими програмами, сформульовано мету та завдання дослідження. Згідно з метою та завданнями, визначено об’єкт та предмет дисертаційної роботи та описано методи дослідження, які застосовувалися. Основні положення, які відображають наукову новизну дисертації, також наведені у вступі разом із практичним значенням отриманих результатів та підтвердженням їхньої апробації. У розділі 1 дисертаційної роботи розглянуто сучасні теоретичні та методологічні засади міжнародної морської торгівлі. У зв’язку з цим було визначено роль міжнародної торгівлі та морського транспорту в системі міжнародних економічних відносин, досліджено генезис міжнародної морської торгівлі та її асиметрії, циклічності судноплавних ринків та фінансування судноплавства з акцентом на чотири основні судноплавні ринки, які забезпечують функціонування галузі, короткий судноплавний цикл, що складається з чотирьох фаз, та історичні етапи розвитку фінансування судноплавства. Останній аспект підкреслює незмінну роль капіталу в судноплавній галузі та розкриває трансформацію взаємовідносин між судноплавними компаніями та фінансовими інституціями впродовж 20-го століття. На основі аналізу та узагальнення існуючих підходів до дослідження походження, причин та наслідків асиметрії міжнародної морської торгівлі у дисертаційній роботі запропоновано визначати асиметрію міжнародної морської торгівлі як економічне явище, яке спостерігається на глобальному, регіональному, національному рівнях та рівні компаній у формі географічних, секторальних та продуктових диспропорцій у морських торгівельних потоках, в основі яких лежить комбінація економічних, геополітичних, історичних, культурних, технологічних, екологічних, соціальних, інституційно-регуляторних, техніко-операційних факторів, що зумовлює нерівномірний розподіл товарів, які перевозяться морем, між продавцями та споживачами. Загалом було встановлено, що існуючу літературу в галузі морської економіки можна класифікувати за чотирма основними категоріями. На додаток до книг та наукових публікацій, дослідження в судноплавній галузі також спираються на галузеві огляди та аналітичні ринкові звіти щодо послуг морського транспорту. Ключові напрямки економічних досліджень у сфері судноплавства включають оцінку тенденцій та динаміки основних судноплавних економічних параметрів, аналіз впливу зовнішніх подій на судноплавство, оцінку впливу енергетичного переходу на політики та стратегії у судноплавстві та на економічні результати морських перевезень, а також розробку інвестиційних стратегій оновлення флоту. Систематизація існуючих теоретичних та методологічних підходів до вивчення судноплавних економічних індикаторів дозволила удосконалити методологічний апарат та розробити економіко-математичні моделі, які було використано в цій дисертації для дослідження фрахтових індексів у секторах суховантажної торгівлі та перевезень нафти на нафтопродуктів, чартерних ставок у сегменті контейнерних перевезень, а також показників ринкової капіталізації судноплавних компаній, що здійснюють діяльність у балкерному та танкерному секторах, з урахуванням впливу обраних економічних показників, що охоплюють економічний контекст ширшого спектру, зокрема індикаторів реального сектору економіки, товарних та глобальних фінансових ринків. У розділі 2 дисертаційної роботи представлено комплексний емпіричний аналіз міжнародної морської торгівлі, показників фрахтових та фондових ринків. Загалом виявлено позитивні тенденції у розвитку міжнародної морської торгівлі з тимчасовими уповільненнями, викликаними критичними подіями для світової економіки, зокрема фінансовою кризою, пандемією коронавірусу та війною в Україні. Подібні тенденції стосуються і розвитку світового флоту. Було визначено три основні сегменти вантажної судноплавної галузі: сектор перевезень навалювальних вантажів, сектор перевезень наливних вантажів та сектор перевезень контейнерів. Результати дослідження продемонстрували наявність секторальної, географічної та продуктової асиметрії міжнародної морської торгівлі. На основі аналізу даних у роботі запропоновано удосконалений аналітичний інструментарій оцінки питомої ваги ключових судноплавних сегментів, який спирається на частки кожного сегмента в одному з показників, які продемонстрували однакову надійність, а саме сумарній вантажопідйомності світового флоту, обсязі світової морської торгівлі в тоннах та обсязі світової морської торгівлі в тонно-милях. Завдяки застосуванню методів економіко-математичного моделювання у дисертації проведено оцінку динаміки ключових судноплавних економічних індикаторів, що сприяло більш глибокому розумінню їхніх основних детермінант. Було виявлено, що у сегменті суховантажних перевезень на фрахтові ставки впливає світова вартість капіталу. Щодо фрахтових індексів нафтових танкерів, зафіксовано позитивний вплив інфляції, яка тісно корелює з відсотковими ставками і тому дозволяє частково узагальнити результати моделювання для обох секторів, та негативний вплив цін на нафту та обсягів світового виробництва нафти. Останнє спостереження потребує комплексного обґрунтування з огляду на ширші економічні прояви, які можуть формувати рівновагу попиту та пропозиції через такі канали, як освоєння альтернативних джерел видобутку нафти або зміни у ринковій поведінці продавців, спрямовані на утримання обсягів попиту. У сегменті контейнерних перевезень було підтверджено залежність чартерних ставок від цін на судна, індустріального зростання в Китаї та США, цін на сталь, а також ринкової капіталізації однієї з лідируючих компаній сектору. Зі свого боку, показники промислового виробництва в країнах Азії та перевалки контейнерів портами азійських країн, що розвиваються, на відміну від показників розвинених економік США та Європи, продемонстрували статистичну залежність від контейнерних чартерних ставок. Цей результат дослідження ілюструє один із проявів асиметрії у міжнародній морській торгівлі. Крім того, економетричне моделювання індикаторів ринкової капіталізації лідируючих судноплавних компаній у балкерному та танкерному секторах виявило переважно індивідуалізовану поведінку акцій компаній, обмежуючи можливість повністю узагальнити результати. У сегменті перевезень навалювальних вантажів подібну поведінку проявили компанії найбільшої вартості, показавши залежність від фондового індексу Standard and Poor’s (S&P) 500 та цін на алюміній. У сегменті перевезень наливних вантажів показники ринкової капіталізації танкерних компаній зі схожими характеристиками продемонстрували залежність від подібних факторів, зокрема на компанії, що експлуатують відносно великі флоти за розміром, впливають відсоткові ставки, на компанії з меншими флотами – фрахтові ставки, на компанії з більш тривалою біржовою історією – індекс S&P 500. Географічне походження компаній не виявилося визначальним фактором. Відповідно до результатів моделювання і через лімітовану можливість уніфікувати поведінкові моделі акцій судноплавних компаній, концептуальні засади управління інвестиційним портфелем було удосконалено, а інвесторам рекомендовано застосовувати індивідуалізований підхід та виконувати оцінювання кожної компанії окремо під час планування додавання акцій судноплавних компаній у свої інвестиційні портфелі. Розділ 3 дисертаційної роботи присвячений стратегічному погляду на міжнародну морську торгівлю в контексті світової економіки з особливим акцентом на вплив екологічних норм, які постійно розвиваються, на судноплавні економічні показники. Ключові сценарії прогнозують стабільне зростання світової економіки та міжнародної морської торгівлі. Незважаючи на збільшення обсягів та ймовірні структурні трансформації торгівлі та флоту, очікується, що асиметричні характеристики обох зберігатимуться. Цю асиметрію разом із декарбонізаційними вимогами та фінансовими рамками слід враховувати під час формулювання та реалізації судноплавних стратегій. Згідно з прогнозами, в рамках декарбонізаційного тренду очікується посилення регулювань, зниження рівня доступності капіталу та середньострокове зростання судноплавних ринків із довгостроковою стабілізацією стосовно суден та компаній, що відповідають вимогам. Водночас в дослідженні представлено альтернативні сценарії декарбонізації, які відхиляються від поточного тренду. Запропоновано класифікацію альтернативних сценаріїв декарбонізації за домінуючою політикою у світовій економіці, в яких рівні жорсткості контролю за виконанням екологічних вимог відрізняються, справляючи прямий економічний вплив на світові судноплавні ринки. Крім того, в дисертації розроблено та запропоновано розширення періодизації розвитку фінансування судноплавства з шести до восьми етапів шляхом введення фаз лістингу та декарбонізації, які відображають сучасні тенденції фінансування судноплавства. Окрему увагу в дисертації приділено ролі України у світовому судноплавстві. На підставі аналізу статистичних даних в роботі охарактеризовано поточний стан зовнішньоекономічної діяльності України та морської економіки України шляхом категоризації виявлених характеристик як переваг або недоліків. В результаті у дисертації запропоновано морську стратегію конкурентних переваг України, яка ґрунтується на наявних сильних сторонах та містить рекомендації щодо механізмів успішної інтеграції України у глобальне судноплавство. До ключових очікуваних результатів реалізації цієї стратегії віднесено становлення України на рівні міжнародної транспортної системи, інвестиційну привабливість, покращення торгового балансу, модернізацію та соціально-економічні вигоди. Практичне значення результатів дисертації полягає в тому, що вони можуть дозволити удосконалити освітній процес, оптимізувати операційну діяльність, витрати і забезпечити ухвалення більш просунутих та обґрунтованих рішень у судноплавних компаніях та інших підприємствах морського транспорту завдяки підвищеній ефективності управління, планування та прогнозування, а також покращити державну політику морського розвитку України.
Зайдман Г. Б. Розвиток світової судноплавної галузі в умовах асиметрії міжнародної морської торгівлі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2026. Дисертація присвячена комплексному дослідженню розвитку світової судноплавної галузі в умовах асиметрії міжнародної морської торгівлі. У вступі визначено актуальність теми дисертаційної роботи та її зв’язок з науковими програмами, сформульовано мету та завдання дослідження. Згідно з метою та завданнями, визначено об’єкт та предмет дисертаційної роботи та описано методи дослідження, які застосовувалися. Основні положення, які відображають наукову новизну дисертації, також наведені у вступі разом із практичним значенням отриманих результатів та підтвердженням їхньої апробації. У розділі 1 дисертаційної роботи розглянуто сучасні теоретичні та методологічні засади міжнародної морської торгівлі. У зв’язку з цим було визначено роль міжнародної торгівлі та морського транспорту в системі міжнародних економічних відносин, досліджено генезис міжнародної морської торгівлі та її асиметрії, циклічності судноплавних ринків та фінансування судноплавства з акцентом на чотири основні судноплавні ринки, які забезпечують функціонування галузі, короткий судноплавний цикл, що складається з чотирьох фаз, та історичні етапи розвитку фінансування судноплавства. Останній аспект підкреслює незмінну роль капіталу в судноплавній галузі та розкриває трансформацію взаємовідносин між судноплавними компаніями та фінансовими інституціями впродовж 20-го століття. На основі аналізу та узагальнення існуючих підходів до дослідження походження, причин та наслідків асиметрії міжнародної морської торгівлі у дисертаційній роботі запропоновано визначати асиметрію міжнародної морської торгівлі як економічне явище, яке спостерігається на глобальному, регіональному, національному рівнях та рівні компаній у формі географічних, секторальних та продуктових диспропорцій у морських торгівельних потоках, в основі яких лежить комбінація економічних, геополітичних, історичних, культурних, технологічних, екологічних, соціальних, інституційно-регуляторних, техніко-операційних факторів, що зумовлює нерівномірний розподіл товарів, які перевозяться морем, між продавцями та споживачами. Загалом було встановлено, що існуючу літературу в галузі морської економіки можна класифікувати за чотирма основними категоріями. На додаток до книг та наукових публікацій, дослідження в судноплавній галузі також спираються на галузеві огляди та аналітичні ринкові звіти щодо послуг морського транспорту. Ключові напрямки економічних досліджень у сфері судноплавства включають оцінку тенденцій та динаміки основних судноплавних економічних параметрів, аналіз впливу зовнішніх подій на судноплавство, оцінку впливу енергетичного переходу на політики та стратегії у судноплавстві та на економічні результати морських перевезень, а також розробку інвестиційних стратегій оновлення флоту. Систематизація існуючих теоретичних та методологічних підходів до вивчення судноплавних економічних індикаторів дозволила удосконалити методологічний апарат та розробити економіко-математичні моделі, які було використано в цій дисертації для дослідження фрахтових індексів у секторах суховантажної торгівлі та перевезень нафти на нафтопродуктів, чартерних ставок у сегменті контейнерних перевезень, а також показників ринкової капіталізації судноплавних компаній, що здійснюють діяльність у балкерному та танкерному секторах, з урахуванням впливу обраних економічних показників, що охоплюють економічний контекст ширшого спектру, зокрема індикаторів реального сектору економіки, товарних та глобальних фінансових ринків. У розділі 2 дисертаційної роботи представлено комплексний емпіричний аналіз міжнародної морської торгівлі, показників фрахтових та фондових ринків. Загалом виявлено позитивні тенденції у розвитку міжнародної морської торгівлі з тимчасовими уповільненнями, викликаними критичними подіями для світової економіки, зокрема фінансовою кризою, пандемією коронавірусу та війною в Україні. Подібні тенденції стосуються і розвитку світового флоту. Було визначено три основні сегменти вантажної судноплавної галузі: сектор перевезень навалювальних вантажів, сектор перевезень наливних вантажів та сектор перевезень контейнерів. Результати дослідження продемонстрували наявність секторальної, географічної та продуктової асиметрії міжнародної морської торгівлі. На основі аналізу даних у роботі запропоновано удосконалений аналітичний інструментарій оцінки питомої ваги ключових судноплавних сегментів, який спирається на частки кожного сегмента в одному з показників, які продемонстрували однакову надійність, а саме сумарній вантажопідйомності світового флоту, обсязі світової морської торгівлі в тоннах та обсязі світової морської торгівлі в тонно-милях. Завдяки застосуванню методів економіко-математичного моделювання у дисертації проведено оцінку динаміки ключових судноплавних економічних індикаторів, що сприяло більш глибокому розумінню їхніх основних детермінант. Було виявлено, що у сегменті суховантажних перевезень на фрахтові ставки впливає світова вартість капіталу. Щодо фрахтових індексів нафтових танкерів, зафіксовано позитивний вплив інфляції, яка тісно корелює з відсотковими ставками і тому дозволяє частково узагальнити результати моделювання для обох секторів, та негативний вплив цін на нафту та обсягів світового виробництва нафти. Останнє спостереження потребує комплексного обґрунтування з огляду на ширші економічні прояви, які можуть формувати рівновагу попиту та пропозиції через такі канали, як освоєння альтернативних джерел видобутку нафти або зміни у ринковій поведінці продавців, спрямовані на утримання обсягів попиту. У сегменті контейнерних перевезень було підтверджено залежність чартерних ставок від цін на судна, індустріального зростання в Китаї та США, цін на сталь, а також ринкової капіталізації однієї з лідируючих компаній сектору. Зі свого боку, показники промислового виробництва в країнах Азії та перевалки контейнерів портами азійських країн, що розвиваються, на відміну від показників розвинених економік США та Європи, продемонстрували статистичну залежність від контейнерних чартерних ставок. Цей результат дослідження ілюструє один із проявів асиметрії у міжнародній морській торгівлі. Крім того, економетричне моделювання індикаторів ринкової капіталізації лідируючих судноплавних компаній у балкерному та танкерному секторах виявило переважно індивідуалізовану поведінку акцій компаній, обмежуючи можливість повністю узагальнити результати. У сегменті перевезень навалювальних вантажів подібну поведінку проявили компанії найбільшої вартості, показавши залежність від фондового індексу Standard and Poor’s (S&P) 500 та цін на алюміній. У сегменті перевезень наливних вантажів показники ринкової капіталізації танкерних компаній зі схожими характеристиками продемонстрували залежність від подібних факторів, зокрема на компанії, що експлуатують відносно великі флоти за розміром, впливають відсоткові ставки, на компанії з меншими флотами – фрахтові ставки, на компанії з більш тривалою біржовою історією – індекс S&P 500. Географічне походження компаній не виявилося визначальним фактором. Відповідно до результатів моделювання і через лімітовану можливість уніфікувати поведінкові моделі акцій судноплавних компаній, концептуальні засади управління інвестиційним портфелем було удосконалено, а інвесторам рекомендовано застосовувати індивідуалізований підхід та виконувати оцінювання кожної компанії окремо під час планування додавання акцій судноплавних компаній у свої інвестиційні портфелі. Розділ 3 дисертаційної роботи присвячений стратегічному погляду на міжнародну морську торгівлю в контексті світової економіки з особливим акцентом на вплив екологічних норм, які постійно розвиваються, на судноплавні економічні показники. Ключові сценарії прогнозують стабільне зростання світової економіки та міжнародної морської торгівлі. Незважаючи на збільшення обсягів та ймовірні структурні трансформації торгівлі та флоту, очікується, що асиметричні характеристики обох зберігатимуться. Цю асиметрію разом із декарбонізаційними вимогами та фінансовими рамками слід враховувати під час формулювання та реалізації судноплавних стратегій. Згідно з прогнозами, в рамках декарбонізаційного тренду очікується посилення регулювань, зниження рівня доступності капіталу та середньострокове зростання судноплавних ринків із довгостроковою стабілізацією стосовно суден та компаній, що відповідають вимогам. Водночас в дослідженні представлено альтернативні сценарії декарбонізації, які відхиляються від поточного тренду. Запропоновано класифікацію альтернативних сценаріїв декарбонізації за домінуючою політикою у світовій економіці, в яких рівні жорсткості контролю за виконанням екологічних вимог відрізняються, справляючи прямий економічний вплив на світові судноплавні ринки. Крім того, в дисертації розроблено та запропоновано розширення періодизації розвитку фінансування судноплавства з шести до восьми етапів шляхом введення фаз лістингу та декарбонізації, які відображають сучасні тенденції фінансування судноплавства. Окрему увагу в дисертації приділено ролі України у світовому судноплавстві. На підставі аналізу статистичних даних в роботі охарактеризовано поточний стан зовнішньоекономічної діяльності України та морської економіки України шляхом категоризації виявлених характеристик як переваг або недоліків. В результаті у дисертації запропоновано морську стратегію конкурентних переваг України, яка ґрунтується на наявних сильних сторонах та містить рекомендації щодо механізмів успішної інтеграції України у глобальне судноплавство. До ключових очікуваних результатів реалізації цієї стратегії віднесено становлення України на рівні міжнародної транспортної системи, інвестиційну привабливість, покращення торгового балансу, модернізацію та соціально-економічні вигоди. Практичне значення результатів дисертації полягає в тому, що вони можуть дозволити удосконалити освітній процес, оптимізувати операційну діяльність, витрати і забезпечити ухвалення більш просунутих та обґрунтованих рішень у судноплавних компаніях та інших підприємствах морського транспорту завдяки підвищеній ефективності управління, планування та прогнозування, а також покращити державну політику морського розвитку України.
Опис
Ключові слова
shipping, maritime transport, asymmetries in international seaborne trade, shipping companies, fleet, seaborne trade, dry bulk trade, container transportation, tanker sector, freight market, freight rates, shipping finance, market capitalisation, decarbonisation, sea transport services, судноплавство, морський транспорт, асиметрія міжнародної морської торгівлі, судноплавні компанії, флот, морська торгівля, суховантажна торгівля, контейнерні перевезення, танкерний сектор, фрахтовий ринок, фрахтові ставки, фінансування судноплавства, ринкова капіталізація, декарбонізація, послуги морського транспорту, 292 Міжнародні економічні відносини
Бібліографічний опис
Zaidman G. B. Development of the global shipping industry under asymmetries in international seaborne trade : PhD thesis in the field of study 29 International Relations : 292 / G. B. Zaidman ; academic supervisor S. O. Yakubovskiy ; Odesa I. I. Mechnikov National University. Odesa, 2026. 285 p.
DOI
ORCID:
УДК
339.5-025.56:656.61(043.5)