Переглянути
Нові надходження
Документ Оцінка впливу змін клімату на агрокліматичні ресурси Півдня України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Вольвач, Оксана Василівна; Volvach, Oksana V.Вплив змін клімату на сільськогосподарське виробництво останніми роками відчувається дедалі гостріше, тому сучасним виробникам необхідно знати прояви цих змін та вміти адаптуватися до кліматичних реалій. Відомо, що саме на півдні України вплив зміни клімату на сільське господарство значно посилився останніми роками. Тому нами було досліджено зміну основних агрокліматичних показників термічних ресурсів та ресурсів вологи весняно-літнього періоду вегетації озимої пшениці на території Одеської області. Дослідження проводилося з використанням даних, що очікуються за умов реалізації так званого “м’якого” сценарію RCP4.5.Документ Сучасні зміни клімату та їх вплив на агрокліматичні умови Закарпатської області(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Вольвач, Оксана Василівна; Volvach, Oksana V.; Куклишин, О. В.Сільське господарство займає провідне місце в економіці Закарпатської області, у ньому створюється 15,2 % валової доданої вартості. За теперішнього часу сільськогосподарським виробництвом в області займається 1048 сільськогосподарських підприємств, з яких 883 фермерські господарства та 165 підприємств інших форм господарювання. Характерною особливістю є те, що 88,7 % сільськогосподарських угідь припадає на господарства населення, ними виробляється 94,9 % валової продукції сільського господарства. Ведення агропромислового виробництва на Закарпатті має свої особливості, відмінні від інших регіонів України.Документ Застосування кліматичних сценаріїв RCP для агрокліматичної оцінки продуктивності посівів соняшнику в лісостеповій зоні України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Жигайло, Олена Леонідівна; Zhygailo, Olena L.Проблема кліматичних змін набула критичного значення для людства у XXI столітті. Важливим стає дослідження того, як ці зміни вплинуть на умови вирощування сільськогосподарських культур, їхню врожайність та обсяги виробництва, зокрема для такої стратегічної культури, як соняшник. Соняшник відіграє ключову роль в аграрній галузі України, займаючи важливе місце в структурі посівів. Попит на соняшникову олію на міжнародних ринках стимулює зростання посівних площ і впровадження інноваційних технологій обробітку. Найбільші врожаї цієї культури спостерігаються в південних і центральних регіонах країни. Це дослідження спрямоване на оцінку впливу кліматичних змін на продуктивність соняшника в умовах Лісостепу України. Для аналізу використовувалася математична модель «Оцінка агрокліматичних ресурсів формування продуктивності сільськогосподарських культур», адаптована до специфіки цієї культури.Документ Проміжні результати науково дослідної роботи кафедри агрометеорології та агроекології на тему «Біокліматичний потенціал земель сільськогосподарського призначення України в умовах змін клімату»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кирнасівська, Наталія Василівна; Kyrnasivska, Nataliia V.Виконання даної науково-дослідної роботи під керівництвом д-р геогр. наук, проф., академік АНВШ А.М. Польового, яка виконується на кафедрі агрометеорології та агроекології у межах робочого часу викладачів, заплановано на період 2022 – 2025 років. Тема даної роботи обрана не випадково. Клімат на території України змінюється швидше, ніж у більшості регіонів Північної півкулі, що посилює посушливість у зонах нестійкого й недостатнього зволоження. Це впливає на біокліматичний потенціал орних земель і продуктивність сільськогосподарських культур, вимагаючи врахування нових агрокліматичних умов. Для підвищення врожайності необхідно забезпечити відповідність потреб культур і факторів довкілля. Можливе розширення площ теплолюбних культур у Поліссі та скорочення традиційних культур на Півдні України на користь посухостійких видів із вищим температурним оптимумом для фотосинтезу. Потрібне наукове обґрунтування змін у структурі посівних площ.Документ Аналіз стану земельних ресурсів Балтської територіальної громади Подільського району Одеської області(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Данілова, Наталія Василівна; Danilova, Nataliia V.Земля – один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства, і одночасно – предмет та засіб праці. Згідно закону України «Про охорону земель» «земельні ресурси - сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві». Сільське господарство, як один із важливих інструментів покращення продовольчої безпеки країни та регіонів, потребує особливої державної підтримки і, відповідно, набуває ще більшої значущості у більш ефективному використанні наявних земельних угідь. Структура сільськогосподарських угідь значно впливає на регіональні особливості розміщення сировинної бази агропромислового комплексу. Саме тому вони викликають особливий інтерес. Показник забезпеченості населення сільськогосподарськими угіддями вважають найбільш об’єктивним при економічних оцінках земельних ресурсів.Документ Оцінка сучасного стану вирощування картоплі на території України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Толмачова, Алла Вікторівна; Tolmachova, Alla V.Сільське господарство є однією з найбільш чутливих галузей економіки, оскільки його продуктивність тісно пов’язана з природними умовами, зокрема кліматом. Постійно зростаюча нестабільність кліматичних умов та зміни погоди, що виявляються в частих посухах, надмірних опадах, температурних коливаннях, можуть мати суттєвий вплив на процеси росту, розвитку й формування урожайності сільськогосподарських культур, таких як картопля. Картопля як стратегічно важлива сільськогосподарська культура за рівнем споживання у всьому світі посідає четверте місце після пшениці, рису та кукурудзи, воістину вважаючись «другим хлібом». Вирощування картоплі завжди було і залишається актуальною темою для населення України.Документ Вплив кліматичних змін на просторово-часовий розподіл останніх весняних та перших осінніх заморозків у повітрі на території лісостепу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Костюкєвич, Тетяна Костянтинівна; Kostiukievych, Tetiana K.У зв'язку із змінами клімату зміщуються зони вирощування малостійких до заморозків культур та сортів, що надає додаткову значущість та актуальність вивченню процесів виникнення заморозків. Особливо актуальним є дослідження факторів виникнення прихованих заморозків у зв'язку з підвищеною увагою до страхування посівів.Документ Сезонна мінливість гроз на Півдні України(УКРЛОГОС Груп, 2024) Недострелова, Лариса Василівна; Nedostrelova, Larysa V.Грози є важливою складовою глобального електричного поля, що об'єднує атмосферу і Землю. Дослідження грозової діяльності допоможе скласти повну картину цілого ряду процесів, що відбуваються в атмосфері. Метою даної роботи є визначення сезонних коливань грозової діяльності на півдні України за період 2005-2020 рр. В якості вихідної інформації використано щоденні спостереження за атмосферними явищами на метеостанціях Одеса, Херсон та Миколаїв за наведений період дослідження.Документ Аналіз просторово-часового розподілу снігового покриву в Одеському регіоні(УКРЛОГОС Груп, 2024) Подолюк, Дар’я Вікторівна; Podoliuk, Daria V.; Недострелова, Лариса Василівна; Nedostrelova, Larysa V.Сніг – вирішальний погодний фактор, він впливає на всі галузі народного господарства і особливо в районах суворого клімату. Сніг – один із видів природних льодів Землі. Темою роботи є аналіз просторово-часового розподілу снігового покриву в Одеській області за період з 1996-2018 рр. В якості вихідних даних в роботі використані дані щоденних спостережень за сніговим покривом на метеостанціях Одеської області.Документ Вплив змін клімату на продуктивність озимого ячменю на станції Кобиляки Полтавської області(Миколаївський національний аграрний університет, 2024) Польовий, Анатолій Миколайович; Барсукова, Олена Анатоліївна; Polovyi, Anatolii M.; Barsukova, Olena A.Однією з найважливіших зернових культур у світі є ячмінь озимий, посівні площі якого займають четверте місце в світі. За площею і врожайність серед зернових культур ячмінь озимий поступається пшениці, кукурудзі та рису. В умовах України ячмінь озимий вирощують в основному в південних областях, умови західного регіону з його м’яким кліматом також є сприятливими для вирощування культури. Причиною цьому є низька морозостійкість ячменю. Тому, зміни клімату, які супроводжуються глобальним потеплінням, сприяють збільшення уваги аграріїв до ячменю озимого. Розширення посівних площ під ячменем озимим може допомогти зміцнити потенціал зернофуражного балансу. Мета дослідження полягає в порівнянні агрокліматичних умов формування продуктивності озимого ячменю за різних змін клімату на період до 2050 р.Документ Вплив змін клімату на агрокліматичні умови вирощування озимого ячменю в Полтаві(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2024) Заєць, С. О.; Вольвач, Оксана Василівна; Барсукова, Олена Анатоліївна; Volvach, Oksana V.; Barsukova, Olena A.Ячмінь є основною зернофуражною культурою, яка у виробництві продовольчого і фуражного зерна займає важливе місце. Йому належить четверте місце в світі після найбільш вирощуваних зернових культур пшениці, кукурудзи і рису за площами посіву і за кількістю виробництва зерна. Актуальним залишається питання підвищення урожайності культури, оскільки в Україні потенціал урожайності сортів ячменю використовується в середньому на 30–35 %, тоді як в країнах Євросоюзу на 50–70%. Мета дослідження полягає в порівнянні агрокліматичних умов формування продуктивності озимого ячменю за різних змін клімату на період до 2050 р. Аналіз впливу змін клімату на режим агрокліматичних показників розвитку і формування продуктивності озимого ячменю на станції Полтава Полтавської області виконувався шляхом порівняння середніх багаторічних величин продуктивності озимого ячменю, які визначені за фактичними спостереженнями за період 1986 – 2015 рр., та розрахованих показників в умовах змін клімату за кліматичним сценарієм RCP4.5 за період з 2025 по 2050 рр. Як теоретична основа для цього була використана базова динамічна модель формування урожайності сільськогосподарських культур А.М. Польового.Документ Огляд методів та показників оцінки зв’язності річок, які використовуються в Україні та пострадянських державах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сліже, Марія Олегівна; Берлінський, Микола Анатолійович; Ель Хадрі, Юссеф; Slizhe, Mariia O.; Berlinskyi, Mykola A.; El Hadri, YoussefВ останні роки паралельні розробки в таких різнорідних дисциплінах, як системна біологія, нейронаука, геоморфологія, екологія та наука про соціальні мережі, зосередилися на тому, що стало називатися зв'язністю. У своїй найпростішій формі зв'язність є описом рівня зв'язності всередині системи та відповідає структурованому набору відносин між просторовими та/або часовими різними сутностями. У цих дисциплінах зв'язність була перетворюючою концепцією у розумінні та опису того, що вважається складними системами. Метою дослідження є огляд методів та метрик за допомогою яких визначають зв’язність річок, а також екологічної зв’язності.Документ Показники Блакитної економіки країн Причорноморського регіону(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сліже, Марія Олегівна; Берлінський, Микола Анатолійович; Ель Хадрі, Юссеф; Slizhe, Mariia O.; Berlinskyi, Mykola A.; El Hadri, YoussefСьогодні управління у сфері морської діяльності ЄС керується засадами Блакитної економіки. У 2019 р. Блакитна економіка в Чорному морі згенерувала 2 млрд євро валової доданої вартості (ВДС) та 0,16 млн робочих місць, а її основними секторами були прибережний туризм (0,09 млн робочих місць та 1 млрд євро ВДС), суднобудування та судноремонт, і портова діяльність. Мета роботи – визначення поточних показників Блакитної економіки у країнах Чорноморського басейну.Документ Вплив мезомасштабних кругообігів на формування полів температури води(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сліже, Марія Олегівна; Берлінський, Микола Анатолійович; Ель Хадрі, Юссеф; Slizhe, Mariia O.; Berlinskyi, Mykola A.; El Hadri, YoussefМезомасштабні вихори спостерігаються у багатьох районах Світового океану. Мезомасштабні вихрові збурення у полі течій – досить поширений та універсальний компонент спектра всіх рухів вод в океані. Мезомасштабні вихори становлять єдину гігантську динамічну систему океану. Проте механізми формування цих вихорів вивчені недостатньо. Конвергенція Бразильської та Мальвінської течій породжує одне з найефектніших вихрових полів Світового океану. Генерація вихорів з теплим і холодним ядром по обидва боки від фронту призводить до мезомасштабної мінливості, яку можна порівняти тільки з продовженнями Гольфстріму, Розширенням Куросіо і течією Агульяс. з виникненням циклонічних та антициклонічних кругообігів пов'язано вертикальне переміщення водних мас у центрі цих утворень, яке призводить до формування аномалій температури поверхні океану (АТПО). Мета роботи – визначення характеристик АТПО, пов’язаних з мезомасштабними кругообігами.Документ Перспективи розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сліже, Марія Олегівна; Берлінський, Микола Анатолійович; Ель Хадрі, Юссеф; Slizhe, Mariia O.; Berlinskyi, Mykola A.; El Hadri, YoussefДослідницька інфраструктура (ДІ) – це сукупність коштів, ресурсів та пов'язаних з ними послуг, що використовуються науковою спільнотою для проведення досліджень на найвищому рівні, що охоплює найважливіші об'єкти наукового обладнання та набори приладів або обладнання, що базуються на знаннях ресурсів (колекції, архіви, депозитарії або банки даних наукової) інформації), інфраструктуру, засновану на технології комунікацій (мережі, комп'ютери, програмне забезпечення та мережний зв'язок) та інші структури унікального характеру. Сьогодні в Україні спостерігається суттєве зниження конкурентоспроможності наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, що негативно позначається на розвитку національної економіки та якості життя її громадян. Однією з важливих причин цього процесу є відсутність системної державної політики розвитку дослідницьких інфраструктур та багаторічне недофінансування капітальних витрат на підтримку та оновлення матеріально-технічної бази наукових установ та вищої освіти.Документ Оцінка сучасного стану вторинного замулення прибережних районів донної поверхні північно-західного шельфу Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Берлінський, Микола Анатолійович; Золотарьов, Максим Георгійович; Berlinskyi, Mykola A.; Zolotarov, Maksym G.Оцінка стану вторинного замулення виконувалась по районах шельфової зони Чорного моря відповідно до Директив Європейського парламенту та Ради: 2008/105/ЄС від 16.12.2008 р. щодо стандартів якості довкілля в галузі водної політики, Водної рамкової Директиви 2000/60/ЄС від 23.10.2000 р. і Директиви про морську стратегію 2008/56/ЄС від 17.06.2008 р., а також Морської природоохоронної стратегії України, згідно якої визначено прибережні і морські райони в межах виключної економічної зони України.Документ Сезонні значення стоку води та їх забезпеченість на річках суббасейну Тиси(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Овчарук, Валерія Анатоліївна; Гопцій, М. В.; Поздняков, Ю. О.; Ovcharuk, Valeriia A.Досліджуваний суббасейн Тиси розташований в Закарпатській області України. Він є частиною басейну річки Дунай і найбільшою лівою його притокою, протікаючи в межах України, Угорщини та Сербії, частково по кордону між Україною та Румунією та Угорщиною, а також по кордону між Словаччиною та Угорщиною. Водний режим на річках суббасейну Тиси залежить від умов сніготанення в зимово-весняний період, а також від кількості опадів, що випали і їх інтенсивності навесні і влітку. Живлення річок тут змішане і в формуванні стоку в різних частинах території роль талих і дощових вод дещо різна. Спостереження за гідрологічним режимом на річках суббасейну Тиси здійснюються на сьогодні по 19 гідрологічних постах. Внутрішньорічний режим стоку річок цього суббасейну характеризується наявністю паводочного періоду з березня по серпень, під час якого формується від 55% до 70% річного стоку. У маловодні роки високі паводки іноді спостерігаються восени й навіть узимку. У зв'язку з такою складністю режиму стоку річок визначення меж сезонів є досить умовним, тому що паводки, що спостерігаються протягом усього року, ускладнюють виділення меженного періоду. Практичне значення кількісної оцінки внутрішньорічного розподілу стоку по місяцях та по сезонах необхідне для забезпечення потреб у воді населення та господарства.Документ Внутрішньорічний розподіл складових водного балансу в басейні річки Південний Буг в умовах зміни клімату(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шакірзанова, Жаннетта Рашидівна; Скороход, Д. П.; Shakirzanova, Zhannetta R.Актуальність теми. Зміни клімату, які спостерігаються в останні десятиріччя впливають на всі фази водності річок, тому актуальним завданням є дослідження внутрішньорічного розподілу складових водного балансу в басейні річки Південний Буг з метою оцінки цих змін. Річний стік відноситься до категорії основних гідрологічних характеристик та в цілому є інтегральною характеристикою річкового стоку. Річний стік дозволяє оцінювати водні ресурси річкових басейнів, міру їх зволоженості та водний баланс окремих територій. Мета роботи. Визначення складових водного балансу в басейні річки Південний Буг за період з 1980 по 2020 рр. та дослідження впливу змін клімату на внутрішньорічний розподіл цих складових. Об’єктом дослідження є складові водного балансу в басейні річки Південний Буг (з 1980 по 2020 рр.).Документ Оцінка сучасного стану приток р. Південний Буг за показниками антропогенних навантажень та екологічних ризиків (на прикладі р. Велика Вись)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Яров, Ярослав Сергійович; Гращенкова, Тетяна Валеріївна; Yarov, Yaroslav S.; Hrashchenkova, Tetiana V.Річка Велика Вись розташована в межах Кіровоградської та Черкаської областей України. Басейн річки в сучасний період перебуває під значним антропогенним тиском, що виражається в погіршенні якості води для різних потреб. Тема дослідження актуальна. Мета роботи: оцінка якості вод р. Велика Вись як показника рівня антропогенних навантажень в її басейні та екологічних ризиків за гідрохімічними показниками за даними багаторічних спостережень на постах в системі Державного агентства водних ресурсів України.Документ Гідрохімічні показники та якість вод річок Причорномор’я в межах Одеської області(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кічук, Наталія Сергіївна; Овчарук, Валерія Анатоліївна; Кущенко, Лілія Вікторівна; Лутай, Д. В.; Kichuk, Nataliia S.; Ovcharuk, Valeriia A.; Kushchenko, Liliia V.В сучасних умовах особливої актуальності набувають проблеми, пов’язані з екологічним станом річок та якістю води в них. Особливо це стосується малих річок, що мають невеликі витрати води і на яких дія природних та господарських факторів проявляється швидше і більш виразно. Інтенсивне використання в народному господарстві як самих річок, так і їх водозборів порушує їх природний гідрохімічний та гідробіологічний режим, погіршується якість води. Серед головних річкових басейнів найбільше використання водних ресурсів малих річок характерне для Причорномор'я, де за їхній рахунок забезпечується майже весь об'єм водокористування. Для дослідження були обрані річки Сарата, Хаджидер, Каплань, Алкалія та Когильник, які використовуються для сільськогосподарського водопостачання, господарсько-побутових потреб, зрошення.