Статті та доповіді ФГЕ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 305
  • Документ
    Soft skills викладача як інструмент розвитку потенціалу студентів
    (Liha-Pres, 2025) Сидорак, Раїса Володимирівна; Sydorak, Raisa V.
    У сучасному освітньому середовищі зростає роль особистісно орієнтованого підходу до навчання, у межах якого викладач стає не лише носієм знань, а й координатором розвитку студента як цілісної особистості. У цьому контексті soft skills викладача набувають ключового значення для формування безпечного, підтримувального та стимулюючого освітнього середовища.
  • Документ
    Стратегічні напрями професійного розвитку викладача ЗВО
    (Liha-Pres, 2025) Матвієнко, Тетяна Іванівна; Matviienko, Tetiana I.
    У сучасних умовах реформування системи вищої освіти України та інтеграції у європейський освітній простір підвищуються вимоги до якості освітньої діяльності, що безпосередньо залежить від рівня професійної компетентності викладачів. Професійний розвиток педагога ЗВО стає не лише особистісною потребою, а й стратегічним чинником забезпечення конкурентоспроможності закладу освіти. Стратегічні напрями професійного розвитку викладача ЗВО орієнтовані на створення умов для його безперервного самовдосконалення, що є запорукою якісної освітньої діяльності та сталого розвитку закладу вищої освіти.
  • Документ
    Впровадження дуальної освіти у підготовці фахівців спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура»: роль викладача
    (Liha-Pres, 2025) Лічна, Анастасія Іванівна; Lichna, Anastasiia I.
    У сучасних умовах трансформації вищої освіти та потреб ринку праці особливого значення набуває дуальна форма здобуття освіти, яка поєднує теоретичну підготовку у закладі вищої освіти та практичну – безпосередньо на виробництві. У підготовці фахівців з рибництва дуальна освіта дозволяє забезпечити тісний зв’язок між академічним знанням і реальними умовами господарської діяльності.
  • Документ
    Сучасні педагогічні підходи до активізації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти: інтеграція цифрових технологій
    (Liha-Pres, 2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Katynska, Iryna V.
    Актуальність проблеми активізації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти зростає в умовах цифровізації освітнього простору. Сучасна система вищої освіти дедалі частіше стикається з викликами, пов’язаними з необхідністю забезпечення доступності, якості та гнучкості навчання. Інтеграція цифрових технологій не лише підвищує ефективність навчання, а й трансформує педагогічну взаємодію, зміну ролей викладача й студента, розвиток навичок самостійної роботи, критичного мислення, цифрової грамотності та здатності до адаптації в умовах інформаційного перевантаження.
  • Документ
    Developing soft skills in aquaculture students: the role of the teacher
    (Liha-Pres, 2025) Burhaz, Maryna I.; Бургаз, Марина Іванівна
    In the modern context of higher education development and the growing dynamics of the labor market, the formation of not only professional (hard) skills but also personal, communicative, and interpersonal competencies ‒ defined as soft skills ‒ is of particular importance. For future specialists in aquatic bioresources and aquaculture, these skills are critically important due to the need to work in a multidisciplinary environment, effectively interact with representatives of related fields, and participate in the implementation of environmental projects and sustainable development programs.
  • Документ
    Агрокліматичні умови формування урожаю сочевиці в Західній Україні при зміні клімату
    (Гельветика, 2025) Ярмуш, С. Х.; Польовий, Анатолій Миколайович; Барсукова, Олена Анатоліївна; Yarmush, S.; Polovyi, Anatolii M.; Barsukova, Olena A.
    Мета дослідження адаптувати базову модель оцінки агрокліматичних ресурсів для формування продуктивності сільсько-господарських культур поля до біологічних особливостей культури сочевиці. Модель заснована на концепції максимальної продуктивності рослин Х. Г. Тоомінга та результатах моделювання формування урожаю рослин А. М. Польового. Моделюються чотири агроекологічних рівня урожайності: потенційна, метеорологічно-можлива, дійсно можлива та урожайність у виробництві. Потенційна урожайність загальної біомаси визначається в залежності від інтенсивності фотосинтетично активної радіації (ФАР) і біологічних особливостей культури. Метеорологічно-можлива урожайність являє собою потенційну урожайність, яка буде обмежена впливом волого-температурного режиму. Формування дійсно можливої урожайності обмежується рівнем природної родючості ґрунту. Одержання рівня господарської урожайності загальної біомаси обмежується реально існуючим рівнем культури землеробства. На цій основі виконано оцінку агроекологічних умов формування урожаю сочевиці в Західній Україні (на прикладі Тернопільської області) в сучасних умовах та в умовах майбутніх змін клімату. Оцінка проведена шляхом порівняння агрокліматичних умов сучасного періоду (1991–2020 рр.) та при реалізації сценаріїв зміни клімату RCP 4.5 та RCP 8.5 на період 2021–2050 рр. Встановлено, що зменшення сумарного надходження ФАР (на 17–19%) та зниження температури повітря (на 0,7–0,80С) протягом вегетації сільськогосподарських культур призведе до збільшення тривалості вегетаційного періоду. Порівняння агроекологічних рівнів урожайності в сучасних умовах та в умовах майбутніх змін клімату показало, що при реалізації сценарних кліматичних умов відбудеться зниження рівня врожайності (на 17,8%), а урожайність квасолі зменшиться на 2,6–2,7 ц га-1. Допускається використання більш урожайних сортів сочевиці з більшою продуктивністю. Підвищити врожайність сочевиці в умовах зміни клімату до 15–17 ц га-1.
  • Документ
    Агроекологічні показники формування потенційного врожаю сочевиці
    (Гельветика, 2025) Ярмольська, О. Є.; Барсукова, Олена Анатоліївна; Натальченко, Е. В.; Yarmolska, O. E.; Barsukova, Olena A.; Natalchenko, E. V.
    У статті надано аналіз показників продуктивності сочевиці в різних кліматичних умовах, а також розрахунки різних категорій урожаїв сочевиці з використанням агрокліматичної моделі продуктивності. До початку Другої світової війни Україна була лідером у світі з вирощування і споживання сочевиці. Зараз же знання про цю надзвичайно корисну стародавню культуру частково втрачено, але агрономи та селекціонери України останніми роками повертаються до вирощування сочевиці. За унікальні властивості сочевицю називають бобовою царицею. Уведення зернобобових у сівозміну дозволяє зменшити внесення мінеральних добрив і пестицидів. Унікальна сочевиця й тим, що не спроможна накопичувати нітрати та радіонукліди, тому, навіть вирощена в забруднених районах, завжди є екологічно чистим продуктом. Зараз підвищена увага українських аграріїв до сочевиці, що зумовлено можливістю її повсюдного вирощування і високими показниками рентабельності – до 80–100%. Тому, роботи з оцінювання можливостей вирощування сочевиці в різних реґіонах України є актуальними. За результатами розрахунків, за допомогою динамічної моделі, надана характеристика ефективності вирощування сочевиці в Тернопільській області. Також було проведено аналіз сприятливості кліматичних умов даного реґіону згідно з потребами культури в теплових, водних і радіаційних ресурсах, розраховані коефіцієнти ефективності та рівень господарського використання метеорологічних і ґрунтових умов. Окрім того, були розраховані агроекологічні категорії врожаїв сочевиці за різних рівнів використання радіаційних ресурсів. У розрахунках використанні середньобагаторічні метеорологічні й агрометеорологічні дані в Тернопільській області, а також дані фенологічних спостережень посівів сочевиці, ряди середньообласної врожайності сочевиці з 1995 до 2023 року. За результатами дослідження надані рекомендації щодо використання потенціалу агрокліматичних ресурсів для отримання максимальних урожаїв сочевиці.
  • Документ
    Міжнародна конвенція про контроль суднових баластних вод й осадів та управління ними 2004 року – крок до попередження біологічного забруднення водних об’єктів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гарабажій, Тетяна Анатоліївна; Harabazhii, Tetiana A.
    Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає зміцнення співробітництва України з ЄС у сфері транспорту з метою розвитку стабільних транспортних систем, ефективних і безпечних транспортних перевезень. Обсяг морських перевезень щороку зростає. Судна цивільного флоту переміщують щорічно до десяти мільярдів тон водяного баласту, який містить понад сім тисяч видів морських тварин і рослин, що породжує екологічні, економічні та соціальні проблеми, пов'язані зі скидами баластних вод та осадів.
  • Документ
    Перипетії реалізації євроінтеграційної реформи промзабруднення в Україні
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Владимирова, Олена Геннадіївна; Vladymyrova, Olena H.
    Дискусії навколо цієї реформи тривають більше як 10 років. Україна ще у 2011 році розпочала працювати над євроінтеграційною реформою у сфері промислового забруднення, коли приєдналась до Енергетичного Співтовариства із зобов’язанням імплементувати вимоги Директиви 2001/80/ЄС про обмеження викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок потужністю 50 МВт і більше у національне законодавство. Однак, через високі витрати та необхідність підтримки підприємств з боку уряду в цьому процесі не було досягнуто значного прогресу.
  • Документ
    Реформування системи державного екологічного контролю. Сучасні виклики
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Тимощук, Марина Олександрівна; Хасанов, Хусейн Хаялат огли; Tymoshchuk, Maryna O.
    Перші розмови про реформування системи державного екологічного нагляду, а саме Держекоінспекції почалися ще у 2014 році. Ще через два роки тодішній міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак презентував проєкт реформи органу контролю. Він отримав назву Концепція реформування системи природоохоронного контролю й передбачав ліквідацію Держекоінспекції. У міністерстві взялись за підготовку відповідних нормативно-правових актів і ще через два роки, у 2018 році, у Верховну Раду подали законопроект «Про Державну природоохоронну службу України». Проєкт закону різко розкритикували представники екоспільноти. Пізніше законопроєкт взагалі відкликали. У 2020 році у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону № 3091 «Про державний екологічний контроль». Екоспільнота розкритикувала і цей законопроєкт. Проти зазначеного документа виступили й представники промисловості та профільні асоціації. Верховна Рада, попри застереження громадськості, в липні 2021 року в першому читанні ухвалила документ за основу. В жовтні того ж року, під тиском екоспільноти, в законопроєкт внесли поправки громадських екоактивістів. Станом на лютий 2022 року проект закону № 3091 був готовий для голосування у другому читанні.
  • Документ
    Європейська політика щодо розвитку сталого екологічного туризму
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сапко, Ольга Юріївна; Галущенко, Михайло Сергійович; Sapko, Olha Yu.; Halushchenko, Mykhailo S.
    Екологічний туризм є важливим інструментом сприяння стійкому розвитку, що особливо проявляється на місцевому та регіональному рівнях. Ефективна організація та розвинений продукт екологічного туризму позитивно впливають на імідж країни через елементи сталого розвитку та реалізацію принципів «зеленої держави», сприяють формуванню екологічно чистого сектора у структурі національної економіки. Країни Європейського союзу (ЄС) є одним із ключових світових регіонів розвитку екологічного туризму з урахуванням високого потенціалу попиту на рекреацію у природному екологічно чистому середовищі.
  • Документ
    Моделювання балансу біогенних елементів у водоохоронних комплексах Одеської області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Нікітін, Павло Сергійович; Ільїна, Валентина Григорівна; Nikitin, Pavlo S.; Ilina, Valentyna G.
    Забезпечення екологічної стабільності водних ресурсів є не просто одним із ключових завдань сучасної екологічної науки, а й основоположним аспектом для довгострокового існування суспільства та екосистем. Водні ресурси виступають невід’ємною частиною життєзабезпечення, як для природи, так і для людської діяльності. У цьому контексті питання екологічної безпеки водних об'єктів стають особливо важливими в умовах сучасного світу, коли на водні системи здійснюється значний антропогенний тиск внаслідок інтенсивного сільськогосподарського виробництва, прискореної урбанізації та стрімкого промислового розвитку. Вода, будучи основним компонентом екосистем, має здатність реагувати на зміни у навколишньому середовищі, і ця реакція може бути як позитивною, якщо умови є сприятливими, так і негативною – у випадку надмірного навантаження на водні ресурси. Особливої актуальності набуває питання контролю за вмістом біогенних елементів у водоохоронних комплексах.
  • Документ
    Шляхи відновлення екологічного стану довкілля у повоєнний час
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бунякова, Юлія Ярославна; Buniakova, Yuliia Ya.
    Екологічні проблеми, викликані повномасштабним вторгненням росії в Україну, безумовно несуть в собі глобальні екологічні наслідки, обумовлені безупинними негативними впливами на навколишнє природне середовище, і екологічними загрозами, викликаними, в тому числі, ядерним тероризмом. Вже зараз, не зважаючи на війну, що триває, є необхідним створення певної стратегії подолання екологічної кризи, із залученням широкого кола науковців, експертів в сфері екології, адже всі війни колись закінчуються. На цьому шляху є певні перешкоди, пов’язані, перш за все, із недостатністю інформації, яка б в повній мірі відображала реальну картину. Об’єктивною причиною цього залишаються триваючі бойові дії і перебування частини території країни під окупацією.
  • Документ
    Оцінка сучасного стану ґрунтово-рослинного покриву Запорізької області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ільїна, Анна Олександрівна; Ilina, Anna O.
    Запорізька область знаходиться на півдні Східноєвропейської рівнини в степовій зоні з характерним рівнинним ландшафтом, з домінуванням чорноземних ґрунтів. Область характеризується чітко означеною посушливістю, яка обумовлена пануванням на більшості території області сухих східних вітрів. Оскільки у степовій зоні спостерігається дефіцит опадів і ґрунти повністю не промочуються, в них відбувається накопичення карбонатів, гіпсу та легкорозчинних сульфатів і хлоридів. Крім того, цей процес посилюють рослини з потужними кореневими системами, що проникають глибоко у ґрунт (кукурудза, соняшник, суданська трава тощо). В ґрунтах також накопичуються значні запаси гумусу, який затримується завдяки високому вмісту в ґрунті кальцію. Причиною цього є уповільненої мінералізації рослинних залишків та посушливість території.
  • Документ
    Сучасна реседиментація Дунайського района Чорного моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Золотарьов, Максим Георгійович; Zolotarov, Maksym G.
    На Дунайському узмор’ї під час виконання моніторингу як в підхідному каналі Дунай - Чорне море, так і в відкритій частині моря також було зафіксовано явище реседиментації донних відкладів. Районами найбільш інтенсивного замулення поверхні дна на узмор’ї підходу до каналу гирла Бистре є область дампінгу ґрунту. Потужність вторинного замулення, в пригирлових районах узмор'я Дунаю складає від декілька міліметрів до 2,5-10 см.
  • Документ
    Схеми наскрізного зарядження акумуляторів сонячних електростанцій
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Морараш, С. С.; Курятников, Владислав Володимирович; Kuriatnykov, Vladyslav V.
    Актуальність дослідження: У сучасних умовах глобального переходу до сталої енергетики використання сонячних електростанцій (СЕС) є одним із пріоритетних напрямів. Важливою складовою таких систем є акумуляторне зберігання енергії, що забезпечує автономність та стабільність електропостачання. Для підвищення ефективності процесу зарядження все частіше використовуються схеми наскрізного зарядження акумуляторів, які дозволяють зменшити втрати енергії за рахунок зниження кількості етапів перетворення. Наскрізне зарядження забезпечує передачу енергії від сонячних модулів безпосередньо до акумуляторної батареї з використанням проміжних перетворювальних пристроїв. Наскрізні електронні схеми забезпечують прискорений процес зарядження акумуляторних батарей. При переході сучасного автотранспорту на електромобілі такі схеми потрібні на нових автомобільних станціях сонячного зарядження. Такі схеми край потрібні у випадках екстрених вимкнень джерел електроживлення, зокрема, для живлення низько енергетичної техніки (комп’ютер, телевізор, холодильник, освітлювач). Мета роботи: визначення найбільш оптимальної схеми наскрізного зарядження акумуляторів сонячних електростанцій при мінімальному використанню проміжних перетворювальних пристроїв. Це дозволяє підвищити загальний ККД системи та спростити її конструкцію, особливо у випадках автономних або гібридних конфігурацій.
  • Документ
    Проблеми мікропластику у водоймах і способи його видалення
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Горбачов, Д. А.; Курятников, Владислав Володимирович; Kuriatnykov, Vladyslav V.
    Актуальність дослідження: пов’язана з поширенням застосування полімерних матеріалів в техніці і побуту та ще не налагодженою схемою знешкодження промислових та побутових відходів, до яких належать відпрацьовані речі з полімерних матеріалів. Мікропластик - це крихітні частинки пластику, розмір яких не перевищує 5 міліметрів. Вивчення основних курсів з спеціальності G2 «Технології захисту навколишнього середовища», до яких належать «Організація технологічного захисту середовища» та «Інженерно-фізичні аспекти захисту навколишнього середовища» дає уявлення про шкоду, що завдає цей вид забруднення довкіллю та методи захисту від нього. Мета роботи: аналіз сучасних методів очищення води від мікропластику та оцінка їх ефективності. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання: проаналізувати основні джерела забруднення вод мікропластиком, охарактеризувати існуючі фізичні, хімічні, біологічні та інноваційні методи очищення води, оцінити переваги та недоліки кожного з методів, запропонувати можливі шляхи вдосконалення технологій очищення води від мікропластику.
  • Документ
    Самоорганізація матерії та дарвінізм
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кіпер, Д. О.; Курятников, Владислав Володимирович; Kuriatnykov, Vladyslav V.
    Актуальність дослідження пов’язана з деякими труднощами в поясненні сучасних наукових результатів світоглядного характеру в рамках відокремлених класичних теорій та гіпотез, зокрема вчення Дарвіна про утворення життя на Землі. Мета роботи: Розкрити взаємозв’язок між процесами самоорганізації матерії та еволюційною теорією Дарвіна. Показати, які основні принципи мають синергетична теорія та вчення Дарвіна, а також, як ці фізичні принципи можуть бути застосовані у біології, зокрема, у нейробіології.
  • Документ
    Вимірювання активності радіонуклідів у воді та в продуктах харчування
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мазур, С.; Курятников, Владислав Володимирович; Kuriatnykov, Vladyslav V.
    Актуальність дослідження: Іонізуючі випромінювання при впливі на організм людини можуть викликати два види ефектів, які клінічною медициною відносяться до хвороб: детерміновані порогові ефекти (променева хвороба, променевий опік, катаракта) спостерігаються при дозах більше 1 Гр та стохастичні безпорогові ефекти (злоякісні пухлини, лейкози). Штучні радіонукліди та продукти їхнього розпаду, які є канцерогенними отрутами у Cs та у Sr, підвищують радіаційний фон. Також вони включаються до біологічних циклів міграції і надходять з питною водою та продуктами харчування безпосередньо в організм тварин і людини, тим самим створюють множинність джерел зовнішнього та внутрішнього опромінення населення. Мета роботи: Опанування методики визначення об'ємної та питомої активності гамма-випромінюючих радіонуклідів цезію-137 і калію-40 у воді, продуктах харчування та інших об'єктах навколишнього середовища з використанням гамма-радіометра. Вимірювання активності радіонуклідів у воді та харчових продуктах необхідне: для оцінки радіаційної безпеки, контролю за дотриманням нормативів, запобігання надходженню забруднених продуктів до споживача, моніторингу радіаційного забруднення після аварій.
  • Документ
    Застосування полідисперсних гранульованих матеріалів в конструкціях радіаційних захисних екранів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Беляєв, М. Б.; Герасимов, Олег Іванович; Gerasymov, Oleg I.
    Актуальність дослідження: Сучасний розвиток ядерної галузі викликає зростаючу потребу у високоефективних технологіях захисту від іонізуючого випромінювання. В останні роки особливу роль в цій галузі відіграють полідисперсні композитні матеріали – багатокомпонентні системи, які поєднують у собі різні за компонентним складом, конфігурацією, та навіть фазовим станом матеріали. Полідисперсні композити демонструють здатність до структурної реорганізації в умовах тривалого опромінення, що суттєво підвищує їх експлуатаційний ресурс, в задачах радіаційного захисту. Розробка композитних матеріалів. які внаслідок свої структурної або інженерної композиції здібні зменшувати радіаційне навантаження на об’єкти, які мають бути захищеними, залишається актуальним завданням в галузі технологій захисту навколишнього середовища. Мета роботи: Аналіз алгоритму розробки композитних матеріалів, які здібні прогнозовано зменшувати інтенсивність радіаційного опромінення за рахунок регулювання змінними параметрами, як внутрішніми) склад, композиція), так і зовнішніми (інженерна реалізація).