Переглянути
Нові надходження
Документ Оптимізація виробничих процесів і системи ціноутворення у підприємствах аквакультури([Про формат], 2025) Матвієнко, Тетяна Іванівна; Matviienko, Tetiana I.Сучасний розвиток аквакультури є одним із пріоритетних напрямів гарантування продовольчої безпеки держави та сталого використання водних біоресурсів. Зростання попиту на рибну продукцію, висока рентабельність і відносна незалежність від природних уловів створюють сприятливі умови для розвитку підприємств аквакультурного сектору. Водночас, ефективність їх діяльності значною мірою залежить від рівня організації виробництва, застосування інноваційних технологій і раціональної системи ціноутворення. Виробничий процес в аквакультурі включає комплекс взаємопов’язаних етапів — від відтворення та вирощування гідробіонтів до їх реалізації у вигляді готової продукції. Ефективність кожного етапу визначається рівнем використання трудових, матеріально-технічних і природних ресурсів. Організація виробництва у підприємствах аквакультури має низку специфічних особливостей, зумовлених біологічними циклами вирощуваних видів, сезонністю процесів і впливом природно-кліматичних умов. Важливим завданням є забезпечення стабільності виробничого циклу та зниження ризиків, пов’язаних із коливаннями температурного режиму, якістю води та кормовою базою.Документ Innovative technologies for producing fish feed in modern aquaculture conditions([Про формат], 2025) Soborova, Olha M.; Kudelina, Olha Yu.; Соборова, Ольга Михайлівна; Куделіна, Ольга ЮріївнаModern aquaculture is experiencing rapid technological innovation, and feed production plays a key role. With growing demand for fish and seafood, the development of sustainable, cost-effective, and environmentally friendly feeds is becoming a pressing challenge. Innovative feed production technologies include the use of alternative protein sources, biotechnological techniques, probiotic components, and digital automated feeding control systems.Документ Заводське вирощування білого дністровського рака (Pontastacus eichwaldi bessarabicus Brodsky, 1967) як інструмент відновлення природної популяції([Про формат], 2025) Шекк, Павло Володимирович; Сидорак, Раїса Володимирівна; Shekk, Pavlo V.; Sydorak, Raisa V.Білий дністровський рак Pontastacus eichwaldi bessarabicus (Brodsky, 1967) – ендемічний вид басейну Дністра, який відіграє важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги водних екосистем. За останні десятиліття його чисельність різко знизилася через забруднення водойм, зарегулювання стоку, втрату біотопів, епізоотії та надмірний промисловий вилов. У сучасних умовах збереження та відновлення природної популяцій можливо тільки при поєднанні заводського відтворення з програмами переселення у природні акваторії. Такі технології забезпечать реальне відновлення генофонду виду та чисельності природних популяцій. Поєднання технології штучного розведення та підрощування цьоголіток рака у заводських умовах, з використанням рециркуляційних аквакультурних систем (РАС), з подальшою інтродукцією життєстійкої молоді у природні водойми, може забезпечити відновлення природних популяцій.Документ Використання біофлоків у вирощування гідробіонтів([Про формат], 2025) Сидорак, Раїса Володимирівна; Корольчук, В. П.; Sydorak, Raisa V.Сучасна аквакультура потребує інноваційних підходів, які підвищують ефективність виробництва та зменшують негативний вплив на навколишнє середовище. Одним із перспективних підходів є застосування технології біофлоків, що ґрунтується на використанні мікробних спільнот для утилізації органічних залишків у воді та формуванні додаткового кормового ресурсу. Біофлоки створюються завдяки інтенсивній аерації та підтриманню оптимального співвідношення вуглецю і азоту, що стимулює розвиток гетеротрофних бактерій і планктонних організмів. Це дає змогу зменшити витрати на корми, стабілізувати якість води та підвищити продуктивність систем замкненого водопостачання. Актуальність дослідження визначається потребою у впровадженні екологічно безпечних і економічно вигідних технологій у вирощуванні риби, ракоподібних та інших гідробіонтів.Документ Вирощування раків у полікультурі з рибою в Україні: перспективи та обмеження([Про формат], 2025) Сидорак, Раїса Володимирівна; Безик, Ксенія Ігорівна; Sydorak, Raisa V.; Bezyk, Kseniia I.Полікультура — це кероване поєднання у спільній системі кількох видів гідробіонтів, які відрізняються трофічними нішами та поведінкою. Для України, де прісноводні раки мають як промислове, так і високе гастрономічне значення, інтеграція раків у ставові господарства та RAS (рециркуляційні аквакультурні системи) з рибою відкриває можливості диверсифікації продукції, підвищення рентабельності та екологізації виробництва. Поєднання раків із короповими (короп, товстолобики, білий амур, лин), лососевими у холодноводних сегментах або з теплолюбними видами у літній період потенційно підвищує використання природної кормової бази, покращує седиментацію органіки та зменшує винос біогенів. Водночас, існує низка біологічних, технологічних і регуляторних обмежень, що потребують системного аналізу.Документ Роль штучного відтворення у збереженні та відновленні промислових запасів щуки (Esox lucius Linnaeus, 1758)([Про формат], 2025) Лічна, Анастасія Іванівна; Lichna, Anastasiia I.Щука (Esox lucius L.) є одним із найцінніших хижих видів прісноводних риб, що відіграє важливу роль у підтриманні біоценотичної рівноваги у водних екосистемах. Вона здійснює регуляцію чисельності дрібних та малоцінних видів риб, сприяючи формуванню збалансованих іхтіоценозів. Водночас, протягом останніх десятиліть у більшості внутрішніх водойм України спостерігається суттєве скорочення чисельності цього виду. Основними причинами є деградація природних нерестовищ, забруднення вод, зарегулювання річкового стоку, браконьєрство та загальне зростання антропогенного навантаження на водні екосистеми. За даними галузевих досліджень, природна чисельність щуки в окремих водоймах за останні 20–30 років зменшилася у 1,5–2,0 рази. Тому актуальним завданням сучасного рибного господарства є розроблення й удосконалення технологій штучного відтворення як дієвого заходу збереження генетичного фонду та промислових запасів цього виду.Документ Сучасний екологічний стан та перспективи рибогосподарського використання озера Китай([Про формат], 2025) Шекк, Павло Володимирович; Моторна, Т. В.; Shekk, Pavlo V.Упродовж 1959–1970 pp., у результаті масштабного обвалування заплави річки Дунай, багато озер у румунській та українській частинах дельти були відокремлені від основного русла. Їх перетворили на водосховища, призначені для іригації та рибництва. Придунайські озера — важливий природний компонент регіону. Стійкість їх екосистем до глобальних антропогенних змін значною мірою визначає глобальні екологічні зміни та майбутній сталий розвиток Придунав’я. Підтримання рівноваги цих природних екосистем в умовах прогресувального зменшення стоку Дунаю та зростання обсягів споживання водних та рибних ресурсів є проблематичною. Це зумовлює необхідність постійного контролю їх стану.Документ Гідролого-кліматичні та антропогенні чинники формування біопродуктивності річково-лимнових і естуарних екосистем України([Про формат], 2025) Соборова, Ольга Михайлівна; Шварцман, І. Б.; Чикаленко, О. М.; Soborova, Olha M.Біопродуктивність річково-лимнових і естуарних екосистем є результатом складної взаємодії абіотичних і біотичних чинників, серед яких ключове значення мають гідрологічний режим (кількість і сезонність стоку, повені та межені, гідрологічна зв’язність водотоків і плес), кліматичні умови (температура повітря і води, опади, випаровування, частота екстремальних явищ) та антропогенні впливи (уловлення та регулювання стоку, стоки сільськогосподарських і побутових вод, індустріальне забруднення, зміни землекористування, меліорації, водогосподарські споруди). У річково-лимнових системах доступність поживних речовин, вертикальне й горизонтальне перемішування водних мас, прозорість і концентрація розчиненого кисню безпосередньо визначають первинну продукцію, а отже й розміри кормової бази для вищих трофічних рівнів; в естуаріях додатково модулювальним чинником є солоність та її просторово-часова мінливість, що впливає на видовий склад фітопланктону, бентосу й іхтіофауни.Документ Динаміка та регіональні особливості поширення зелених водоростей (Chlorophyta) у водоймах України за даними GBIF (2015–2025)([Про формат], 2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Безик, Ксенія Ігорівна; Katynska, Iryna V.; Bezyk, Kseniia I.Зелені водорості (Chlorophyta) є одними з найчутливіших індикаторів стану водних екосистем, які відображають зміни якості води, ступінь евтрофікації, мінералізації та антропогенного навантаження. У світовій практиці біоіндикаційного моніторингу саме представники Chlorophyta застосовуються для оцінки трофічного статусу водойм, контролю стану прибережних екосистем і виявлення ранніх ознак екологічної деградації. На основі відкритих біогеографічних даних GBIF проведено узагальнення спостережень щодо різноманіття зелених водоростей у водоймах України за 2015–2025 роки. У вибірку ввійшло понад 1100 реєстрацій із 24 адміністративних регіонів країни. Проаналізовано динаміку таксономічного складу, просторовий розподіл основних класів (Chlorophyceae, Ulvophyceae, Trebouxiophyceae) та часові тренди біорізноманіття.Документ Комплексний моніторинг гідроекологічних змін у лиманах Північно-Західного Причорномор’я та їх вплив на промислові популяції риб([Про формат], 2025) Бургаз, Марина Іванівна; Цвігун, Д. О.; Burhaz, Maryna I.; Tsvihun, D. O.Лиманні екосистеми Північно-Західного Причорномор’я (Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Тилігульський, Сасик та Хаджибейський лимани) є унікальними природними об’єктами, які виконують важливі гідроекологічні, рибогосподарські та рекреаційні функції. Їх екосистемна стабільність визначається балансом між природними гідрологічними процесами та антропогенними впливами. В останні десятиліття спостерігаються глибокі зміни гідрологічного режиму, солоності, температури води й кисневого балансу, що безпосередньо впливають на структуру та чисельність промислових популяцій риб. Комплексний моніторинг, проведений за даними гідрологічних постів Держводагентства України, супутникових спостережень Sentinel-2 (ESA) та матеріалами іхтіологічних досліджень ОНУ ім. І. І. Мечникова (2020–2024 рр.), засвідчив суттєве зростання сезонної та просторової мінливості гідроекологічних показників. Основні тенденції включають зменшення водообміну з морем, підвищення температури води в літній період, зростання солоності у закритих лиманах і збільшення концентрації біогенних сполук.Документ Просторово-часова динаміка гідрологічних характеристик і біопродуктивність ключових водних басейнів України([Про формат], 2025) Бургаз, Марина Іванівна; Булатов, С. В.; Дьомін, В. В.; Burhaz, Maryna I.; Bulatov, S. V; Domin, V. V.Гідрологічні процеси визначають структуру та функціонування водних екосистем, їхню біопродуктивність і здатність до саморегуляції. В Україні, де функціонують понад 63 тис. річок і близько 20 тис. озер, водні басейни мають неоднорідний гідрологічний режим, який формується під впливом кліматичних, геоморфологічних і антропогенних чинників. За останні десятиліття спостерігаються суттєві зміни гідрологічних характеристик — скорочення середнього річного стоку, збільшення періодів маловоддя, порушення сезонної ритміки паводків. Це зумовлює коливання рівня біопродуктивності водойм, що виявляється у зниженні первинної продукції, зміні структури фітопланктонних угруповань та кормової бази риб. Метою дослідження є узагальнення тенденцій просторово-часової мінливості гідрологічних показників та аналіз взаємозв’язку між гідрологічними умовами і біопродуктивністю основних водних басейнів України.Документ Марикультура України: минуле, сьогодення та майбутнє([Про формат], 2025) Шекк, Павло Володимирович; Shekk, Pavlo V.Нині зростання виробництва продукції морепродуктів відбувається в основ ному за рахунок розширення масштабів та вдосконалення методів штучного відтворення водних біологічних ресурсів. Аквакультура — один із напрямів світової економіки, що набули найшвидшого розвитку. Обсяги її виробництва постійно зростають, технології вдосконалюються, а асортимент продукції розширюється. Сьогодні найперспективнішим напрямком світової аквакультури є марикультура, яка передбачає штучне відтворення та контрольоване або напівконтрольоване вирощування гідробіонтів у морському середовищі. Бурхливий розвиток цього напряму пов’язаний насамперед з обмеженістю вільних природних ресурсів, таких як прісна вода відповідної якості та земля. Разом з тим, величезні солонуватоводні та морські акваторії, придатні для культивування різних видів гідробіонтів, у цей час недовикористовуються. Розвиток морської аквакультури дозволить підвищити обсяги вирощування риби у шельфовій зоні морів, океанів та у внутрішніх водоймах, керувати процесами підвищення загальної продуктивності морських екосистем, зберігати та розширювати їхню біологічну різноманітність.Документ Socio-economic dimension of the crisis in fisheries during the war([Про формат], 2025) Burhaz, Maryna I.; Бургаз, Марина ІванівнаThe war in Ukraine has caused profound transformations in all sectors of the economy, including fisheries, which have traditionally played an important role in ensuring food security and socio-economic development of the regions. Before the full-scale invasion, Ukraine possessed a well-developed aquaculture infrastructure that included more than 3,500 pond farms, as well as a system of domestic and export fish markets. However, hostilities, destruction of hydraulic structures, water pollution, and logistical disruptions led to a sharp decline in production capacity, loss of jobs, and reduced availability of fish products for the population. The socio-economic dimension of the fisheries crisis is reflected in the loss of production base and infrastructure, the decrease in employment and incomes in the sector, as well as the reduced availability of fish products on the domestic market. Military aggression caused the destruction of a significant share of pond farms and fishbreeding enterprises, especially in the southern and eastern regions. Damaged hydraulic facilities, power outages, and water pollution decreased productivity levels and increased the risks of biological losses (Table 1). These structural destructions became a key factor in further reductions of employment in the sector, as the production base had previously provided the majority of jobs.Документ Кліматичні виклики та їхній вплив на стан і перспективи розвитку аквакультури у прісноводних та естуарних екосистемах України([Про формат], 2025) Бургаз, Марина Іванівна; Матвієнко, Р. С.; Очеретнюк, С. О.; Шанюк, О. В.; Birhaz, Maryna I.; Matviienko, R. S.; Ocheretniuk, S. O.; Shaniuk, O. V.Аквакультура в Україні — важлива частина продовольчої безпеки, забезпечення робочих місць, розвитку сільських і прибережних регіонів. Спостерігається зростання обсягів її виробництва: у 2024 р. вони збільшилися на ~ 22%, до понад 18 тис. т. Проте кліматичні зміни (підвищення температури повітря й води, нерівномірний розподіл опадів, частіші посухи, зміна сезонності) створюють виклики для галузі, особливо у прісноводних озерах, ставах, річках і естуарних зонах (вплив солоності, приплив-відплив, температурні коливання). Метою роботи стало ідентифікування ключових кліматичних викликів, оцінка їхнього впливу на стан прісноводних і естуарних аквакультурних систем, а також окреслення перспективи адаптації та стратегії розвитку.Документ Специфіка оцінки економічних ризиків від небезпечних природних явищ у регіоні Українських Карпат(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, 2025) Овчарук, Валерія Анатоліївна; Коваленко, М. П.; Ovcharuk, Valeriya A.; Kovalenko, M. P.Небезпечні природні явища (НПЯ) є однією з найсерйозніших загроз для сталого розвитку будь-якого регіону, призводячи, в першу чергу, до людських жертв, спричиняючи руйнування інфраструктури, шкоду економіці та навколишньому середовищу. В умовах зміни клімату та посилення антропогенного тиску на природу, частота та інтенсивність таких явищ зростає, що обумовлює нагальну потребу в розробці та впровадженні ефективних методів оцінки та управління економічними ризиками. Українські Карпати, будучи гірським регіоном зі складною географічною будовою, інтенсивними гідрологічними процесами та високою чутливістю екосистем, особливо вразливі до цілого ряду НПЯ, таких як повені, паводки, зсуви, селі, снігові лавини, сильні вітри та вітровали. Економічні наслідки від цих явищ мають довгостроковий характер, впливаючи на сільське господарство, лісову галузь, туризм, енергетику та інфраструктуру, а також на побут місцевого населення. Отже, розробка та застосування сучасних аналітичних підходів до оцінки економічних ризиків від НПЯ є критично важливим для забезпечення економічної безпеки та сталого розвитку регіону.Документ Європейська платформа адаптації до зміни клімату (Climate-ADAPT): інструменти та практики у водному господарстві(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, 2025) Овчарук, Валерія Анатоліївна; Кущенко, Лілія Вікторівна; Ovcharuk, Valeriya A.; Kushchenko, Liliia V.Зміна клімату чинить суттєвий вплив на управління водними ресурсами в різних регіонах світу, зокрема в Європі. Вона визначає не лише кількісні та якісні характеристики води, але й формує режими випадання опадів, інтенсивність і частоту повеней та посух, впливає на вододоступність, розбавлення забруднюючих речовин і функціонування прісноводних екосистем. Ці фактори безпосередньо позначаються на здоров’ї людей, економічній діяльності, аграрному секторі та добробуті населення. Європейський Союз розробив комплексну політику у сфері управління водними ресурсами, яка поєднує підходи до збереження якості та кількості води. Реалізація цієї політики тісно пов’язана з екосистемною адаптацією та впровадженням природоорієнтованих рішень, що підтримуються низкою інструментів, серед яких особливе місце посідає Європейська платформа адаптації до зміни клімату (Climate-ADAPT).Документ Тенденції у розподілі снігового покриву в умовах змін клімату та їх вплив на озимі культури(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, 2025) Недострелова, Лариса Василівна; Подолюк, Дар’я Вікторівна; Nedostrelova, Larysa V.; Podoliuk, Daria V.Глобальні зміни клімату, що відбуваються, викликають заклопотаність їх різноспрямованими наслідками. Активна господарська діяльність людини призводить до різкої глобальної зміни кругообігу речовин в біосфері, відбувається глобальна антропогенна зміна функціонування рослинності, йде ерозія ґрунтів, змінюється клімат Землі, відбувається глобальне потепління. При зміні клімату відбувається зміна природних ресурсів і це не лише чисто кліматичні ресурси, але і ті, які певною мірою залежать від стану клімату. Врахуванню кліматично зумовлених природних ресурсів завжди надавалося великого значення в тих галузях економіки, які тісно пов'язані із станом погоди і клімату. Це, передусім, агропромисловий комплекс, в якому витрати на виробництво сільськогосподарської продукції визначаються відповідним набором кліматично зумовлених природних ресурсів.Документ Тилігульський ліман: об’єкт науково-дослідної платформи для магістрів спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» Півдня України(2025) Гончарова, О. В.; Бургаз, Марина Іванівна; Мельниченко, С. Г.; Burhaz, Maryna I.Південний регіон України має достатньо потужний ресурсний потенціал в аграрному секторі, який останні роки перебуває під негативним впливом чинників різної природи. Враховуючи динамічність змін та всебічний тиск на водні екосистеми, одним із актуальних питань, яке постає перед представництвом науково-освітньої спільноти та виробничого сектору, є формування ефективної стратегії післявоєнного відновлення нашої країни забезпечення продовольчої безпеки. Для успішної євроінтеграції української освіти та науки через дослідження, важливим для закладів вищої освіти (ЗВО) по завершенню реалізації освітньо-наукових та освітньо-професійних програм є забезпечення випускників компетентностями, спрямованих на досягнення глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (від 25 вересня 2015 року № 70/1, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722). В регіональному контексті освітні програми з підготовки фахівців спеціальності водні біоресурси та аквакультура, екологія, водне господарство для Півдня України мають унікальність в контексті ресурсного потенціалу рибного, водного, земельного господарства. В сучасних умовах під негативним впливом воєнних дій, кліматичних трансформацій для нашої країни нагальне питання, яке постає перед фахівцями, науковцями та практиками є поняття «сучасного фахівця», здатного швидко адаптуватись під нові виклики реалій, передбачає не лише його професійні компетентності та навички – важливим є формування особистісних якостей. Тому освідомлення важливості ролі закладів вищої освіти в цьому процесі має бути підґрунтям для врахування такого підходу в стратегічних програмах розвитку, місії ЗВО. Враховуючи, що спеціальність водні біоресурси та аквакультура є «живою», динамічною, з контактом живими організмами (гідробіонтами), практичні навички з глибинним вивченням «тонкостей» спеціальності є необхідним. Отже, вкрай необхідна розробка та оптимізація цілісного комплексу технічних заходів та їх консолідація з врахуванням поточних та сучасних проблем з акцентом на гідротехнічних, водозберігаючих та еколого-агротехнічних прийомах. На прикладі одного із водних об’єктів Півдня України для науково-дослідної роботи в даній статі розглянуто, узагальнено та доповнено актуальність, проблематики та вектори досліджень.Документ Біологічні особливості щуки та шляхи відновлення її популяцій у природних і штучних водоймах(2025) Лічна, Анастасія Іванівна; Радовець, Д. О.; Lichna, Anastasiia I.; Radovets, D. O.Щука (Esox lucius L.) є одним із найважливіших видів іхтіофауни прісних водойм України та Європи. Вона має значне промислове й рекреаційне значення, оскільки цінується як об’єкт рибальства та аквакультури завдяки високим смаковим якостям м’яса й попиту на рибному ринку. Як типовий хижак, щука відіграє важливу екологічну роль у регуляції чисельності дрібних риб і підтриманні біологічної рівноваги у водоймах. Завдяки цьому вона сприяє збереженню стабільності водних екосистем, запобігаючи надмірному розмноженню малокорисних або смітних видів риб. Разом із тим, упродовж останніх десятиліть відзначається тенденція до зниження чисельності природних популяцій щуки, що пов’язано зі зміною гідрологічного режиму річок, забрудненням водойм та інтенсивним антропогенним навантаженням. Це зумовлює необхідність поглибленого вивчення біологічних особливостей виду та розробки ефективних шляхів відновлення його запасів у природних і штучних водоймах.Документ Рибальські змагання як інноваційний інструмент формування туристичних потоків та охорони водних екосистем(2025) Бургаз, Марина Іванівна; Сербов, Микола Георгійович; Burhaz, Maryna I.; Serbov, Mykola G.Рибальські турніри посідають вагоме місце у розвитку рибальського туризму, оскільки поєднують спортивну, рекреаційну та культурну складові, створюючи синергетичний ефект для туристичної сфери. Вони виконують низку важливих функцій: стимулюють залучення відвідувачів до конкретних регіонів, сприяють формуванню позитивного іміджу території, активізують розвиток туристичної та супутньої інфраструктури, а також забезпечують мультиплікативний економічний ефект для місцевих громад. Завдяки своїй багатогранності рибальські турніри можуть стати ключовим чинником інтеграції окремих водойм і територій у національні та міжнародні туристичні маршрути.