10. Факультет міжнародних відносин, політології та соціології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 10. Факультет міжнародних відносин, політології та соціології за browse.metadata.type "Book chapter"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Активізація трудової діяльності управлінського персоналу в контексті забезпечення зростання(2017) Маслій, Наталя Дмитрівна; Maslii, Natalia D.; Маслий, Наталья ДмитриевнаОсобливість сучасного економічного розвитку полягає в тому, що ефективність його все в більшій мірі залежить від знань та умінь менеджерів різного рівня. Саме їх професійна майстерність та новаторські підходи, вміння аналізувати факти і явища економічного життя, визначати способи вирішення завдань стають головною передумовою високих економічних результатів та господарського успіху.Документ Вплив політики розширення на процеси розбудови механізмів прийняття рішень у керівних органах ЄС: інституційні виміри(2023) Кузьмін, Денис Валерійович; Kuzmin, Denys V.Інституціональна реформа 1990-х років (Маастрихтський договір 1992 року, Амстердамський — 1997 року, Ніццький — 2001 року, Лісабонський 2009 року) безпосередньо пов’язана як із розширенням Європейського Союзу (ЄС), так і з інтенсифікацією процесів поглиблення інтеграції. Європейська інтеграція як процес постійного удосконалення системи інститутів, є основним вектором, що формує сучасну Європу. Крім того, від розвитку ЄС і його відносин із найближчим оточенням багато у чому залежить майбутнє Європейського континенту, а у певній мірі й всієї системи міжнародних відносин. Утім, протягом останніх двох десятиліть у ЄС спостерігалася певна криза інституціональної системи. Зокрема, у рамках сучасного Євросоюзу (ЄС-27) змінилися процеси прийняття рішень і законотворчий механізм. Зміна законотворчого процесу в разі розширення Європейського Союзу була передбачена проектом Конституції, розробка і спроба ратифікації якої стали одною із найважливіших складових інституціональної реформи ЄС.Документ Измерение институциональных и самоорганизационных взаимодействий(2013) Ятвецкая, Анна Владимировна; Ятвецька, Ганна Володимирівна; Yatvetska, Hanna V.Анализ процессуальной стороны трансформаций требует различения состояния кризисности и состояния переходности. Понятие социального изменения включает в себя две составляющие: функционирования (достижения баланса интересов основных социальных групп и общественных сил) и развития (дальнейшей дифференциации и усложнения интересов, обогащения новыми формами взаимодействия отношений между ними). В связи с этим, эвристичным будет выделение неких структурных элементов, обозначающих кризисные и стабилизационные ситуации, свидетельствующие о состоявшейся или намечающейся переходности. В том и другом случае научный интерес сосредотачивается вокруг институциональной матрицы с одной стороны, групповой, индивидуальной - с другой. Они отражают, соответственно, совокупность жизненных условий как возможностей для самореализации и социальный потенциал различных групп населения в его объект-субъектном выражении.Документ Країни Латинської Америки у світовій політиці в умовах російської агресії проти України(2023) Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року дало поштовх для трансформації наявної міжнародної системи відносин та безпеки. Одне з найбільш актуальних питань — чи можливо сподіватися сьогодні на міжнародну підтримку України країн Латинської Америки під час жорстокої російської агресії? Чи завжди на голосуванні у Генеральній асамблеї ООН вони стають на бік України, коли йдеться про нашу територіальну цілісність, про надання допомоги у справі постачання озброєння, гуманітарної допомоги тощо? Попри географічну віддаленість України від регіону країн Латинської Америки потрібно користуватися усіма важелями їх впливу і підтримки України на міжнародній арені: демонстраціями, мітингами, збором коштів, наданням зброї, співпрацею з діаспорами та ін.Документ Об’єднана Європа в новому тисячолітті: аналіз наукових підходів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Максименко, Ірина ВолодимирівнаНа початку XXI ст. Європейський Союз досяг того рівня розвитку, коли нагальним постало питання визначення подальшої мети його існування. Це знайшло відображення у дискусіях щодо нового місця об’єднаної Європи в сучасній системі міжнародних відносин, яка характеризується балансуванням на межі однополярного та багатоцентричного світоустрою. ЄЄ стає центром тяжіння для інших країн, що посилює присутність Євросоюзу в регіональних та міжнародних процесах, надає йому геополітичного статусу. Особливості політичної культури ЄЄ обумовили формування принципово нового підходу до міжнародної ролі Європейського Союзу та інструментів її ствердження. Проте, стратегія ЄЄ щодо створення спільного простору безпеки, політичної стабільності, економічного розвитку та соціальної рівноправності викликає протидію з боку Російської Федерації. Остання вбачає в діяльності ЄЄ загрозу «життєвим інтересам» та намагання Заходу виключити Росію зі світового діалогу. Безумовно, в таких умовах існує необхідність переосмислення цих змін та процесів, концептуалізації процесу поширення впливу ЄЄ на систему міжнародних відносин загалом. Наукова полеміка щодо подальшої долі інтеграційних процесів в рамках Європейського Союзу охоплює більшість напрямків розвитку об’єднаної Європи в контексті глобальної трансформації міжнародних відносин. У контексті даного дослідження пропонується виокремити напрями, які концентрують увагу на вивчені чинників, що набувають особливого значення на сучасному етапі.Документ Парадокс як метод дослідження політичної реальності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Огаренко, Євген Семенович; Oharenko, Yevhen S.«Будьте реалістами – вимагайте неможливого!» – так звучало одне з революційних гасел часів студентських заворушень у Франції 1967-1968 років. «Будьте раціоналістами – мисліть парадоксами!» – з таким закликом хотілося б звернутися до вчених-політологів, нагадуючи, що розумність не зводиться до раціональності, а понятійне мислення, спрямоване на створення несуперечливої теорії, іноді має поступатися місцем мисленню, яке «схоплює» реальність в суперечливості суджень або фактів, які не знаходять свого несуперечливого пояснення. Сама їх схоплена розумом суперечлива напруженість є достатньою для задоволення пізнавальної потреби, хоча може, як фіксується в теоріях парадоксу, і бути проміжної сходинкою на шляху до досягнення несуперечливого пояснення.Документ Політико-антропологічний погляд на нелінійні зміни політичної реальності сьогодення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Шабанов, Михайло Олександрович; Shabanov, Mykhailo O.Політична реальність сьогодення є в достатній мірі багатоформатним феноменом, який існує у взаємозв'язку з різними контентами. Відкриті пріоритети політичної реальності закладають динамічні основи процесів у суспільстві. Пріоритетами у даному ракурсі слід вважати настанови, за якими буд який аспект життя людини, соціальної групи, соціуму в цілому може перейти, бути штучно інкорпорованим у політику. До цього необхідно бути готовим та знаходити правильні відповіді на подібні виклики середовища. Так, в основі сучасних соціально-політичних криз лежить глибоке протиріччя між стратегією людської діяльності та загальною скерованістю трансформаційних процесів, які розгортаються в декілька етапів та породжують подвійні стандарти сприйняття та власне інформаційну віртуалізацію політичної реальності, створення симулятивних моделей інституційних форм, що націлені немовби на рішення нагальних суспільних потреб, політичний розвиток. Симулюється майже все, викривлення стають мейнстрімом політичного процесу у різних його проявах.Документ Регіональні кризи в Європі та на Близькому Сході: сепаратизм, міграції, проксі-війни та інформаційні війни(2023) Побле, Дмитро Костянтинович; Poble, Dmytro K.Останні події, пов’язані з етнічними конфліктами та сепаратистськими рухами в усьому світі, схожі на ефект киплячого казана, який ще не досяг точки кипіння. У цьому сенсі Європа не є винятком. Нові вогнища нестабільності виникли внаслідок сепаратистських настроїв та воєнних конфліктів за допомогою проксі-технологій. Європа після двох драматичних світових воєн розпочала нову регіональну стратегію, однак, геополітичні зміни, проксі-конфлікти та імміграційна криза стали проблемами, які загрожують успіху втілення концепції єдності у різноманітті.Документ Регіональні чинники, що впливають на сучасну систему міжнародних відносин(2023) Брусиловська, Ольга Іллівна; Покась, Михайло Сергійович; Brusylovska, Olha I.; Pokas, Mykhailo S.У середині 2000-х рр. закінчився короткочасний період американської гегемонії після «холодної війни». Відтоді провал інтервенціонізму США, тривала глобальна економічна криза та підйом нових держав, що розвиваються, призвели до багатополярної міжнародної системи, у якій влада розподілена між різними акторами. Цей багатополярний світопорядок, що формується, вносить певні корективи у феномен регіоналізму. У свою чергу регіоналізм все більше впливає на глобальний порядок денний.Документ Роль кордонів у формуванні зовнішньої політики: кейс КНР(2023) Покась, Михайло Сергійович; Pokas, Mykhailo S.Територія КНР сягає 5.5 тис. кв км. Від русла річки Хейлунцзян (53 градуси 30 хвилин північної широти) на північ від міста Мохе до коралових рифів Цзенмуаньша (4 градуси північної широти) до південного краю архіпелагу Наньшацзюньдао, територія Китай охоплює понад 49 градусів північної широти. По широті територія Китаю тягнеться на 5 тис. км від місця злиття річок Хейлунцзян і Усуліцзян (135 градусів 05 хвилин східної довготи) до західного кордону Паміру (73 градусів 40 хвилин східної довготи), що простягається на понад 60 градусів східної довготи. Протяжність сухопутного кордону країни — 22,8 тис. км. На сході Китай межує з КНДР, на півночі — з Монгольською Народною Республікою, на північному сході — з Росією, на північному заході — з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, на заході та південному заході — з Афганістаном, Пакистаном, Індією, Непалом, Бутаном та іншими країнами, Півдні — з Бірмою, Лаосом, В’єтнамом. На схід та південний схід від Китай має морський кордон з Республікою Кореєю, Японією, Філіппінами, Брунеєм, Малайзією та Індонезією.Документ Чинник «турецької моделі» у зовншіній політиці США на Великому Близькому Сході(2023) Кулешова, Карина Ігорівна; Kuleshova, Karyna I.Стратегічна конструкція Великого Близького Сходу (ВБС) була довготерміновою інтелектуальною та аналітичною проблемою в американській політичній думці після закінчення «холодної війни». В її розробку фундаментальний внесок зробили Генрі Кіссінджер та Збігнев Бжезинський, теоретичні доробки яких виступають як взаємодоповнюючі та неконкурентні. Концепція Великого Близького Сходу складалася й еволюціонувала протягом певного періоду, при чому її інтелектуальне й доктринальне бачення розрізнялися. У практичному плані її використання обумовлювалося основними цілями США на Великому Близькому Сході.Документ Чинник СЗБП у контексті розробки концепції пріоритетних регіональних напрямків ЄС(2023) Романова, Ольга Володимирівна; Romanova, Olha V.Концепція «європейської ідентичності» у сфері зовнішньої політики й політики безпеки посіла особливе місце, як у рамках європейського інтеграційного процесу, так і у всій системі міжнародних відносин. Становлення ЄС як світового економічного центру вимагало відповідного посилення і його політичної ролі на міжнародній арені, зокрема й у сфері гарантування безпеки в Європі. Периферія ЄС разом з цим виділилася як пріоритетний регіон застосування Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП), основна мета якої полягала в підтримці з країнами-сусідами ЄС відносин, спрямованих на досягнення стабільності та правопорядку.Документ Інституціональне забезпечення змішанних перевезень на національному та міжнародних рівнях(2020) Маслій, Наталя Дмитрівна; Maslii, Natalia D.; Маслий, Наталья ДмитриевнаНа сьогодні транспортна система України має низький рівень розвитку транспортно-логістичної інфраструктури для забезпечення належного обсягу ЗВП, що знижує її конкурентоспроможність та гальмує вихід української продукції на світовий транспортний ринок. 3окрема бракує терміналів мультимодальних перевезень, не забезпечено досконалого нормативно-правового регулювання мультимодальних перевезень, державної підтримки ММП та розбудови об’єктів транспортно-логічної інфраструктури, існують наявні обмеження ринку залізничих контейнерних перевезень, не створено інвестиційно сприятливого клімату для розвитку ММП.