Магістри ФГМЕ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38977

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Адаптація методів прогнозу внутрішньомасової конвективної хмарності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Андріюк, Микита Олександрович
Кваліфікаційна робота магістра Андріюка М. О. на тему «Адаптація методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності» присвячена аналізу і перевірці справджуваності існуючих методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності і подальшої адаптації для Одеси, Києва, Харкова і Львова. В ході роботи за допомогою розробленого електронного алгоритму у програмі Microsoft Office Excel, який одночасно обробляє великий масив вхідних даних і у автоматичному режимі отримує прогнозовані значення кількості внутрішньомасової конвективної хмарності, були перевірені на справджуваність два методи М. Г. Приходько. Цей алгоритм дає можливість знайти найбільший кореляційний зв’язок між заданими авторами предикторами і добавляти певні коефіцієнти або обмежувальні правила до предикторів, між якими спостерігається найбільший зв’язок, для досягнення найбільшої справджуваності для адаптації цих методів по станціям. Актуальність обраної тематики обумовлена тим, що небезпечні явища погоди, які мають прямий вплив на виконання польотів літальними апаратами всіх типів (у т.ч. БпЛА), утворюються через діяльність купчасто- дощової хмарності. Тому, детальне вивчення формування конвекції і її подальшу еволюцію є дуже важливим для покращення якості метеорологічного забезпечення. Метою роботи є перевірка на справджуваність та адаптація методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності для станцій Одеса, Київ, Харків і Львів шляхом статистичної обробки даних і кореляційного аналізу. Завданнями, що вирішувались у рамках дослідження для досягнення мети: - обробка статистичних даних фактичної погоди на станціях; - виявлення випадків з наявністю внутрішньомасової конвективної хмарності; - відбір предикторів, які увійшли до подальших розрахунків; - перевірка на справджуваність існуючих методів для подальшого аналізу; - розробка електронного алгоритму для проведення розрахунків і подальшої адаптації методів прогнозу; - адаптація методів прогнозу для покращення справджуваності. Об'єкт дослідження – конвективна хмарність. Предмет дослідження – справджуваність і адаптація методів прогнозу кількості внутрішньомасової конвективної хмарності. Методами дослідження, що використовувались у роботі є: спостереження, аналіз і сінтез, вимірювання, індукція, порівняння. Наукова новизна: У рамках дослідження здійснено адаптацію методів прогнозування кількості внутрішньомасової конвективної хмарності (методів М.Г. Приходько) для станцій Одеса, Київ, Харків і Львів. Розроблено алгоритм для автоматизованої обробки великих обсягів даних, який дозволяє виявити найбільший кореляційний зв’язок між предикторами і підібрати коефіцієнти та обмежувальні правила для підвищення справджуваності методів прогнозу. Також у роботі запропоновані нові криві залежності кількості хмарності від коефіцієнту стратифікації та параметру конвекції, які дають змогу підвищити точність прогнозування на обраних станціях. Практичне значення одержаних результатів. Сформований електронний алгоритм можна застосовувати для будь-якої станції на території України для перевірки справджуваності методів прогнозу кількості конвективної хмарності з подальшою адаптацією з урахуванням місцевих особливостей району базування. Виявлення кореляційного зв’язку між предикторами, які сприяють утворенню конвективних хмар, та подальшим введенням певних коефіцієнтів чи обмежувальних правил до них, дозволяє адаптувати методи прогнозів внутрішньомасової конвективної хмарності під особливості станції, використовуючи у якості вхідних даних, дані аерологічних зондувань і фактичної погоди.
Аналіз методів оцінки екологічних ризиків від забруднення повітряного басейну окремих регіонів України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шишименко, Олег Ігорович
Дослідження потенційних антропогенних впливів на біологічні об’єкти в т.ч. на людину є досить актуальним. Особливо з врахуванням того, що, наприклад, у міських екосистемах місцеві мешканці піддаються максимальному антропогенному тиску, так як в урбоекосистемах зосереджується зазвичай велика кількість стаціонарних та пересувних джерел викидів забруднюючих речовин. Для жителів міст важливо і актуально було б володіти інформацією про потенційні інгаляційні ризики для їх здоров’я від вдихання на відкритому повітрі забруднювальних речовин атмосферного повітря. Мета роботи - аналіз методів оцінки екологічних ризиків від забруднення повітряного басейну окремих регіонів України. Об’єктом дослідження є вплив забруднюючих речовин атмосферного повітря міста Чернівці на здоров’я населення. Предметом дослідження є методи дослідження екологічних ризиків від забруднення повітряного басейну. Вихідними даними для дослідження є офіційні джерела інформації та закордонні фахові літературні джерела. Основні висновки. За результатами оцінки ймовірності негативного впливу на здоров’я населення міста Чернівці від концентрацій шкідливих речовин виявлено, що в 2013-2014 рр. знаходження під відкритим небом в м. Чернівці створює потенційний ризик виникнення шкідливих наслідків для здоров’я. Починаючи з 2015 року ситуація починає змінюватися, знаходження на вулицях міста протягом години вже не несе за собою ризиків для здоров’я, проте подальше знаходження під впливом залишається небезпечним. Слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду, найбільший внесок в створення незадовільного середовища робить формальдегід, двоокис сірки, двоокис азоту та хлористий водень. З 2014 року по 2022 рік відмічається тенденція до зниження впливу забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення м. Чернівці з мінімальним значенням ризику в 2022 році.
Аналіз методів оцінки екологічних ризиків від техногенного забруднення поверхневих водних об’єктів окремих регіонів України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Колесник, Михайло Олександрович
Дослідження екологічних ризиків для водних екосистем від антропогенних та природних факторів впливу є актуальним з позиції планування природоохоронної діяльності та оперативного прийняття управлінських рішень для мінімізації негативного впливу на поверхневі водні об’єкти чи його нейтралізації. Метою дослідження є аналіз методів оцінки екологічних ризиків від забруднення поверхневих водних об’єктів окремих регіонів України. Об’єктом дослідження є поверхневі води в межах Полтавської області. Предмет дослідження: методики оцінки екологічних ризиків від забруднення поверхневих водних об’єктів. Вихідними даними для дослідження є гідрохімічна інформація про стан поверхневих вод у контрольних пунктах спостереження в межах Полтавської області в 2022 році (мг/дм3) з Екологічного паспорта регіону. Основні висновки. За значеннями екологічного ризику пов’язаного із санітарно-токсикологічними властивостями води вставлюємо, що найбільші значення екологічного ризику для водних екосистем Полтавщини відмічаються у сьомому та десятому контрольних пунктах спостереження, які знаходяться відповідно: в руслі р. Сула в зоні впливу скидів комунального підприємства «Лубниводоканал» та в руслі р. Говтва в зоні впливу скидів комунального підприємства «Решетилівкаводоканал». Саме ці комунальні підприємства слід вважати пріоритетними джерелами забруднення поверхневих вод у межах Полтавської області в 2022 р.
Аналіз стану атмосферного повітря за результатами автоматизованих пунктів спостережень
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Січак, Катерина Олексіївна
Регіон дослідження характеризується підвищеним рівнем техногенного навантаження та накопиченими впродовж десятирічь екологічними проблемами, частину з яких можна віднести до категорії загальнодержавних, вимагає проведення ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та прийняття виважених рішень. Екологічний моніторинг за допомогою таких автоматизованих станцій, як стаціонарна станція «Зевс-1» є дуже важливим та необхідним для контролю хімічних та фізичних параметрів довкілля. Мета роботи є аналіз стану атмосферного повітря за результатами автоматизованого пункту спостереження «Зевс-1» системи екологічного моніторингу. Об’єктом дослідження є стан атмосферного повітря міста Дніпро. Предметом дослідження є аналіз хімічних параметрів довкілля міста Дніпро. Вихідними даними є інформація з відкритого офіційного джерела – «Дія. Відкриті дані», розпорядником даних є КП «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради. Основні висновки. Аналізуючи результати дослідження якості атмосферного повітря на основі комплексних індексів забруднення атмосфери встановлено, що перший клас забруднення - «чиста атмосфера» в 2021 р. у м. Дніпро не спостерігається; другий клас забруднення «слабко забруднена атмосфера» відмічається у більшості випадках впродовж року крім вересня 2021 р., коли спостерігаємо «забруднену атмосферу» третього класу якості. На основі ще одного підходу до кваліфікування стану атмосферного повітря за зазначеннями І5 встановлюємо, що у більшості випадках відмічається «безпечний рівень забруднення» атмосфери, «підвищений рівень забруднення» спостерігаємо у серпні, жовтні та листопаді 2021 р.; в липні та вересні кваліфікуємо «високий рівень забруднення».
Аналіз якості атмосферного повітряв окремих регіонах України в довоєнний період
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бєлашева, Ліна Русланівна
З початком військових дій на території України все більш актуальними стають питання оцінки якості атмосферного повітря. При веденні бойових дій у повітря надходять різноманітні шкідливі речовини у значних кількостях. Це може сприяти постійному збільшенню їх концентрацій і підвищенню загального рівня забруднення атмосфери. Для проведення оцінки впливу військової діяльності на стан довкілля, в тому числі і повітряний басейн, важливим є інформація про попередній рівень забруднення атмосфери. Деякі регіони України є значними промисловими центрами, що й формує вплив на стан повітряного басейну. До таких областей відноситься і територія дослідження (Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Донецька і Луганська області). Метою кваліфікаційної роботи магістра є аналіз якості і рівня техногенного навантаження на повітряний басейн південно-східних регіонів України у довоєнний період. Об’єктом дослідження є стан повітряного басейну окремих регіонів України, предметом дослідження – фактори техногенного впливу на повітряний басейн. В якості вихідних даних в роботі використані дані літературних джерел інформації, а також матеріали Регіональних доповідей, Екологічних паспортів щодо рівня забруднення атмосферного повітря регіонів дослідження, а також джерел антропогенного впливу та обсягів викидів забруднюючих речовин у повітряний басейн за 2012 – 2021 рр. Південно-східні регіони (Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Донецька і Луганська області) є центрами розвитку і функціонування промисловості в Україні. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря є підприємства чорної та кольорової металургії, теплоенергетики, хімії, машинобудування, харчової промисловості. За показниками викидів від стаціонарних джерел Донецька і Дніпропетровська області характеризувалися максимальними значеннями. Мінімальні показники відзначались для Харківської, Запорізької і з 2014 р. Луганської областей. Максимальні показники викидів від пересувних джерел відзначались для Дніпропетровської, Донецької та Харківської областей, мінімальні – для Луганської області. Відзначено загальну тенденція до зниження викидів від обох видів джерел забруднення. За узагальненими даними максимальний рівень забруднення у довоєнний період відзначався у містах Дніпропетровської області, а також у м. Маріуполь Донецької області. Мінімальний рівень забруднення відзначався у м. Харків. Оцінка рівня техногенного навантаження показала, що показники викидів забруднюючих речовин по регіонах дослідження і отримані показники модуля навантаження мають однакову тенденцію. Максимальний рівень навантаження відзначено у Донецькій області, мінімальний – у Харківській. Значний рівень техногенного впливу відзначався у Дніпропетровській і у 2012 – 2013 рр. Луганській області. Оцінка неканцерогенного ризику для здоров’я людини внаслідок забруднення атмосферного повітря показала, що для до переліку забруднюючих речовин, для яких є вірогідність зростання імовірності розвитку шкідливих ефектів, у різних містах відносились діоксид азоту, формальдегід, фенол, пил, аміак, оксид вуглецю. Фактично лише для м. Харків не було відзначено можливості розвитку шкідливих ефектів від забруднення повітря.
Багаторічна динаміка термічного режиму Антарктичного півострову на прикладі УАС «Ак. Вернадський»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кричун, Дмитро Миколайович
Тема магістерської кваліфікаційно роботи "Багаторічна динаміка термічного режиму Антарктичного півострову на прикладі УАС «Ак. Вернадський»" Автор: Кричун Дмитро Миколайович Актуальність. Актуальність теми визначається необхідністю постійного моніторингу термічного режиму полярних зон та його динаміки в світлі сучасних змін клімату. Мета дослідження – встановлення основних рис багаторічної динаміки термічного режиму Антарктичного півострова. Відповідно до поставленої мети було розв’язано такі задачі: - розрахунок та аналіз статистичних характеристик приземної температури повітря досліджуваного регіону; - аналіз динаміки приземної температури повітря досліджуваного регіону; - аналіз аномалій приземної температури повітря за різні часові періоди. Об’єкт дослідження: термічний режим Антарктичного півострова. Предмет дослідження: середньомісячні значення приземної температури повітря. Методи дослідження: методи статистичного аналізу, методи дослідження випадкових функцій, методи просторового узагальнення. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному статистичному дослідженні просторово-часових особливостей термічного режиму Антарктичного півострова в умовах змін глобального клімату. Практичне значення отриманих результатів. Застосовані принципи статистичного дослідження та одержані результати можуть бути використані при вивченні змін глобального клімату, а також при розробці фізико-статистичних моделей довгострокових прогнозів погоди для Південної півкулі.
Екологічний туризм як чинник сталого розвитку в Україні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Галущенко, Михайло Сергійович
Розвиток екологічного туризму стає пріоритетним напрямом у реалізації концепції сталого розвитку туризму у XXI столітті. Також виникає нагальна потреба у пошуку перспектив сталого розвитку екологічного туризму, збереження навколишнього середовища та підвищення якості життя населення, що проживає на територіях, де розвивається екологічний туризм. Варто зазначити й пізнавальний аспект екологічного туризму. Правильно організований екологічний туризм може стати важливим інструментом екологічного просвітництва як для туристів, так і для місцевого населення. Метою роботи є аналіз стану та розробка рекомендацій для розвитку екологічного туризму в Україні. Об’єктом дослідження є екологічний туризм України. Предметом дослідження є стан розвитку екологічного туризму в Україні. Методом дослідження є систематизація та обробка наявної інформації про екологічний туризм в Україні та країнах світу, вивчення світового досвіду щодо розвитку екологічного туризму в розвинутих країнах. Результатом роботи є розробка рекомендацій для розвитку екологічного туризму в Україні.
Забезпечення протидії впливу баластних вод (БВ) на біорізноманіття Чорного моря (на прикладі станції очищення СОБВ міста Одеси)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Тірон-Воробйова, Наталія Борисівна
Вагоме значення для збереження біорізноманіття Чорного моря має ощадливе раціональне ставлення людства, з дотриманням важливих вимог міжнародних конвенцій, по суті, МАРПОЛ 73/78 з поправками (усі частини); СОЛАС (Безпека життя на морі, частково). Для запобігання забрудненню морських вод людство має на меті створення специфічних інфраструктурних багатокомпонентних (ергатичних) систем, за допомогою яких, у свою чергу, створюються належні технологічні процеси та їх відтворення у вигляді стаціонарних – на суднах морського й внутрішнього водного призначення та припортових споруд – на відповідно відведених територіях, по сукупності, портів України. Такі споруди повинні бути сертифіковані Міжнародною морською організацією ММО, незалежно від того, чи це є плавальний засіб, чи такі у відповідних зонах портів; бути належним чином встановлені, дотримуючись всіх діючих на сьогодні правил міжнародного рівня.
Методичні підходи до оцінки техногенного навантаження на поверхневі водні об’єкти Чернівецької області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Братов, Костянтин Олександрович
Чернівецька область відноситься до найбільш водозабезпечених регіонів. Всі поверхневі водні об’єкти області відносяться до об’єктів загальнодержавного значення. З урахуванням значної кількості водних об’єктів важливим є оцінка стану і техногенного навантаження на водні ресурси. Особливо актуальною ця задача є в умовах військових дій на території України. Метою кваліфікаційної роботи магістра є оцінка техногенного навантаження на поверхневі водні об’єкти Чернівецької області, а також аналіз наявних методичних підходів до виконання оцінки. Об’єктом дослідження є стан і якість поверхневих водних об’єктів Чернівецької області, предметом дослідження – методичні підходи щодо оцінки техногенного навантаження на поверхневі водні об’єкти. В якості вихідних даних в роботі використані дані літературних джерел, а також дані моніторингових спостережень за якістю поверхневих вод Чернівецької області, показниками водоспоживання і водовідведення за період з 2019 по 2023 рр. Переважною водоспоживчою галуззю є виробнича діяльність в регіоні. Мінімальні показники використання вод відзначаються для сільськогосподарських потреб та зрошення. Питання оцінки техногенного впливу на поверхневі водні об’єкти Чернівецької області не є сферою значного наукового інтересу фахівців. Значна частина публікацій присвячена питанням оцінки якості вод для питних потреб. Оцінка якості вод в регіоні з урахуванням рибогосподарських нормативів із застосуванням графічного методу показала, що за період дослідження перевищення ГДК відзначено по таких показниках як марганець, азот нітритний, залізо, БСК5, цинк, мідь. Концентрації цинку і міді складали 5 ГДК. Динаміка зміни модуля техногенного навантаження МВО на поверхневі водні об’єкти за показниками скидів стічних вод і забруднювальних речовин у їх складі суттєво різниться. Рівень навантаження за показниками скидів стічних вод незначно зменшився. За показникам скидів забруднювальних речовин відзначається суттєве зменшення рівня навантаження. Оцінка умов ефективності водокористування показала, що в регіоні достатньо високі показники, які за період дослідження незначно покращились. Оцінка за показниками сталого розвитку показала, що найгірші умови відзначались у 2019 р., а найкращі – у 2023 р. Відзначено покращення стану поверхневих вод. Прогностичні оцінки рівня техногенного навантаження свідчать про можливість поліпшення стану поверхневих вод за умови, що регіон не буде знаходитися у подальшому в зоні активних бойових дій.
Основні риси гідрологічного режиму Чорного моря
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Барановський, Владислав Євгенійович
Актуальність обраної теми пов'язана з Чорним морем, яке відіграє важливу роль в екологічній, економічній та соціальній сферах країн регіону. Загрози його екосистемі, спричинені забрудненням, змінами клімату та неконтрольованою господарською діяльністю, ставлять під сумнів його стійкість у майбутньому. Окрему увагу привертають особливості гідрологічного режиму та водообміну Чорного моря, які впливають на розподіл солоності, температуру та насиченість киснем у різних шарах води. Зміни цих параметрів можуть викликати серйозні порушення в екосистемах моря, включаючи втрату біорізноманіття та зростання зони сірководневого забруднення. Вивчення цих аспектів є важливим для розробки заходів збереження природних ресурсів та екосистеми регіону. Мета роботи: Вивчення екологічних проблем Чорного моря, особливостей його гідрологічного режиму та водообміну, а також оцінка можливостей їх вирішення задля забезпечення сталого розвитку регіону та збереження його екосистеми. Об’єкт дослідження: Чорне море як природний комплекс, що поєднує унікальні гідрологічні, біологічні та геологічні особливості. Предмет дослідження: Екологічні проблеми Чорного моря, включаючи забруднення, втрату біорізноманіття, зміни кліматичних умов, антропогенні впливи, а також особливості гідрологічного режиму та водообміну. Завданням дослідження є вивчити особливості гідрологічного режиму та водообміну Чорного моря, їхній вплив на екологічну стабільність. Оцінити можливості запобігання негативним наслідкам екологічних змін. Методи: Зробити аналіз водообміна Чорного моря та моделювання сценаріїв прогнозування впливу різних заходів на стан екосистеми. Результати : Вивчено особливості гідрологічного режиму та водообміну, які показали їхній значний вплив на стан екосистеми, включаючи процеси розподілу солоності, теплового балансу та зони сірководневого забруднення. Запропоновано конкретні заходи щодо захисту екосистеми, зокрема покращення міжнародного співробітництва, розробка політики раціонального управління водними ресурсами та впровадження сучасних екологічних технологій. Висновки. Чорне море є вразливим природним об'єктом, який потребує невідкладної уваги наукової спільноти та урядів регіону. Сталий розвиток можливий лише за умови реалізації комплексного підходу до вирішення екологічних проблем.
Особливості розподілу мікроелементів у рослинно- ґрунтовому покриві Запорізької області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Стоянова, Діана Василівна
Ґрунт є акумулюючи середовищем, здатним накопичувати високі концентрації елементів. На склад ґрунтів та їх здатність самовідновлення впливають природні (ґрунтоутворюючі процеси) та антропогенні (промислові та транспортні викиди) джерела. Сільськогосподарські ґрунти є найбільш схильними до забруднення з порушеними природними процесами самоочищення. У зв'язку з цим моніторинг стану ґрунтового покриву сільськогосподарських територій і виявлення джерел їх забруднення є найактуальнішим питанням сьогодення. Метою кваліфікаційної роботи є оцінка розподілу мікроелементів у рослинно-ґрунтовому покриві Запорізької області. Об’єктом дослідження є ґрунтово-рослинний покрив Запорізької області. Предметом дослідження – розподіл мікроелементів в рослинно-ґрунтовому покриві Запорізької області. В якості вихідних даних нами була взята інформація з Регіональних доповідей про стан земельних ресурсів у Запорізькій області за 2016 – 2023 роки, Екологічних паспортів Запорізької області за 2016 – 2023 роки та Головного управління статистики Запорізької області. Також були враховані дані про внесення мінеральних та органічних добрив під основні сільськогосподарські рослини, які вирощуються на території Запорізької області. За проаналізованими характеристиками сучасного стану агроекосистем визначено вміст мікроелементів в ґрунтово-рослинному покриві Запорізької області.
Оцінка антропогенного впливу на рекреаційні ресурси Черкаської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чайковський, Дмитро Володимирович
Черкаська область володіє значним рекреаційними ресурсами: сприятливі кліматичні умови, велика різноматність неповторних ландшафтів, багаті водні ресурси, унікальні родовища мінеральних вод, розвинутий природно-заповідний фонд. За своїм природно-рекреаційним потенціалом Черкаська область відноситься до середньо розвинутих рекреаційних регіонів України. Актуальність теми дослідження.Постійне збільшення в останні роки антропогенного навантаження на компоненти навколишнього природного середовища можуть погіршувати якість рекреаційних ресурсів як регіонального так і локального рівней. Тому важливим є дослідження та оцінка антропогенного впливу на рекреаційні ресурси Черкаської області з метою його мінімізації та розробки заходів щодо збереження та відтворення окремих рекреаційних комплексів. Метою дослідження є оцінка сучасного антропогенного впливу на рекреаційні ресурси Черкаської області. Для досягнення цієї мети були вирішені наступні завдання: характеристика рекреаційних ресурсів; сучасний стан розвитку природно-заповідного фонду регіону; комплексна оцінка рекреаціно-туристичного потенціалу; оцінка впливу основних антропогенних факторів на рекреаційні ресурси регіону. Об’єктом дослідження є рекреаційні ресурси Черкаської області, а предметом дослідження є оцінка антропогенного впливу на рекреаційні ресурси Черкаської області. Матеріали і методи дослідження. В роботі використані статистичні дані регіональних доповідей про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області за 2018-2022роки. Комплексна оцінка рекреаційно туристичного потенціалу Черкаської області виконана за методикю В.Мацоли. Для оцінювання стану довкілля Черкаського регіону використана методика бальної оцінки запропонована О. Бейдиком. Результати дослідження:виконана оцінка сучасного антропогенного впливу на рекреаційні ресурси Черкаської області, що може бути використано щодо розробки заходів мінімізації цього впливу.
Оцінка впливу змін клімату на агрокліматичні умови вирощування сої в степовій зоні України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Філіпов, Володимир Геннадійович
Соя є однією з основних зернобобових та олійних сільськогосподарських культур в Україні, яка вирізняється стабільним попитом і високим рівнем рентабельності на аграрному ринку. Серед інших зернобобових культур вона займає провідне місце завдяки своїй універсальності у використанні, включаючи харчову промисловість, тваринництво та виробництво біодизеля. Залежно від сорту й умов вирощування в її насіння міститься 36-48 % білка і 17-26 % олії. Посівні площі під цією культурою з кожним роком збільшуються. Так, за останні 10 років валовий збір сої в Україні збільшився з 3687,3 до 4742,6 тис. тон, а урожайність - з 22 до 26 ц/га. За даними Державної служби статистики України в 2023 році середня посівна площа становила 1834 тис/га, середня урожайність - 25,9 ц/га. Метою даного дослідження є оцінка впливу змін клімату на агрокліматичні ресурси стосовно умов формування продуктивності сої в степовій зоні України на прикладі Дніпропетровської області. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: - визначити біологічні особливості сої та її вимоги до умов навколишнього середовища; - проаналізувати сучасний стан вирощування сої в Україні; - провести розрахунки і аналіз динаміки урожайності сої в умовах Дніпропетровської області та провести оцінку ймовірності урожаю сої; - визначити вплив можливих змін клімату на фотосинтетичну продуктивність та урожайність сої за умов реалізації сценаріїв RCP4.5 та RCP8.5. Об'єктом досліджень є: посіви сої в Дніпропетровській області. Предмет досліджень – вплив можливих змін клімату на агрокліматичні умови вирощування та урожайності сої в Дніпропетровській області. Методи дослідження: методи математичного моделювання продуційного процесу рослин. Вперше: встановлені закономірності впливу змін клімату на агрокліматичні умови вирощування сої та її продуктивність в Дніпропетровській області. Отримані результати можуть бути застосовані для комплексної оцінки агрокліматичних ресурсів щодо вирощування сої та оптимізації розміщення її посівних площ у Дніпропетровській області з урахуванням сценаріїв зміни клімату за моделями RCP.
Порівняльна характеристика якості питних вод гирлових частин річок Дунай і Дністер
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Веслогузова, Злата Геннадіївна
Централізоване водопостачання полягає у заборі води з водних об’єктів – джерел водопостачання, обробки її відповідно вимогам нормативів якості питної води і подачі води споживачам – населенню, промисловим підприємствам та іншим установам. Централізоване питне водопостачання має пріоритетність перед іншими видами спеціального водокористування. Особливо гостро стоїть питання забезпечення якісною питною водою населення півдня України, а саме півдня Одеської області. Підземні води в межах району дослідження мають незначні запаси і характеризуються підвищеною мінералізацією. В основному для пиття використовується привозна вода та головні джерела водопостачання – вода річки Дунай та Дністер. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Якості вод річок в місцях водозабору приділяється мало уваги. Саме в місцях водозабору визначається ступінь очистки, вид технічного обладнання та якість вод, яка потрапляє в водопровідну мережу. Основним документом, який класифікує поверхневі води як джерела питного водопостачання, являється ДСТУ4808:2007. В основному, всі наукові праці присвячені якості водопровідних вод, які визначаються за СанПіНом: Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П.. Багато авторів характеризують якість вод за екологічною оцінкою та хімічними показниками: Сафранов Т.А., Поліщук А.А., Волков А., Лозовіцький П.С., Молочко А.М., Бібік В.М. Лозовицький А.П., Молочко М.А., Сиротенко Є., Даус М.. В деяких роботах, наприклад Магась Н. І., надається оцінка якості води р. Південний Буг в межах питних водозаборів за ДСТУ 4808:2007 (гігієнічні та екологічні критерії), але таких робіт дуже мало в межах досліджуваних водних об’єктів. Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи являється оцінка якості вод для питного водопостачання в місці водозабору р. Дунай – м. Кілія та р. Дністер – м. Біляївка за 2016 – 2022 роки (за середніми та найгіршими значеннями); характеристика відповідності показникам фізіологічної повноцінності мінерального складу. Оцінка якості вод визначається за гігієнічними критеріями за ДСТУ 4808:2007. Об’єктом дослідження являється характеристика питних вод річок Дунаю та Дністра в межах Одеської області. Предметом дослідження є система організаційно-екологічного регулювання питного водозабезпечення в Одеській області. Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження є наукова та навчально-методична література провідних зарубіжних та вітчизняних науковців з питань водозабезпечення. В процесі дослідження організаційно-екологічного інструментарію регулювання питного водозабезпечення були використані наступні методи: системного аналізу − для вивчення системи водозабезпечення як комплексу економічних, екологічних і технічних елементів, що взаємодіють між собою; абстрагування − для формування висновків на основі проведеного системного аналізу та синтезу теорій і практики організації системи; методи табличного та графічного аналізу − для наочного представлення отриманих аналітичних результатів дипломної роботи. Апробація результатів дослідження. По даній темі дипломної роботи було опубліковано дві фахові статті, які надруковані у науковому журналі «Гельветика» та українському гідрометеорологічному журналі. Також було написано п’ять тез.
Просторово-часова мінливість складу і властивостей вод річки Когільник (Одеська область)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Довгань, Анна Вікторівна
У вітчизняній практиці оцінку якості вод різних видів перспективного водокористування зазвичай виконують за середніми значеннями показників за деякий попередній період часу і не враховують мінливість показників у часі. При такому підході: по-перше, за наявності суттєвого позитивного часового тренду оцінка якості вод у минулому може дуже прикрашати уявлення про стан вод у майбутньому; по-друге, привести до того, що у майбутньому період часу використання вод з порушенням вимог норм наближатиметься до 50%. Це не можна вважати приємним. Тут виникає необхідність обмеження кількості перевищень нормативу (ризику погіршення якості). На відміну від норм країн ЄС у вітчизняних нормах таких обмежень немає. Таким чином, врахування мінливості показників під час оцінки якості вод, а також вдосконалення вітчизняних методик для оцінювання якості вод відповідно до вимог норм країн ЄС є актуальним завданням. Метою роботи є врахування часової мінливості показників при оцінці якості вод різних видів водокористування відповідно вимог норм країн ЄС. Для досягнення мети роботи вирішені наступні задачі: - надана загальна характеристика річки Когільник і району її розташування; - виконано статистична обробка результатів спостережень за якістю вод річки Когільник; - зібрана інформація про методики оцінювання якості вод різного призначення (господарсько-питного, комунально-побутового, рибогосподарського, іригаційного), а також обрані характерні показники якості вод; - виконаний аналіз часової мінливості показників якості вод; - зроблені пропозиції урахування мінливості показників при оцінці якості вод, а також вдосконалення вітчизняних методик оцінювання якості вод у відповідності до вимог норм країн ЄС; - зроблені висновки. Об’єкт дослідження – мінливість складу і властивостей річкових вод. Предмет дослідження – оцінка якості вод р. Когільник для різних видів водокористування з врахуванням мінливості їх складу і властивостей. Елементи наукової новизни полягають у визначенні просторово-часових особливостей мінливості показників якості вод річки Когільник та у подальшому розвитку методик оцінювання якості вод для різних видів водокористування. Матеріали і методи дослідження. Матеріалами досліджень послужили результати гідрохімічних спостережень Одеського обласного управління водних ресурсів 2009–2019 рр., нормативна та технічна література. При дослідженні використані методи математичної статистики та лінійного регресійного аналізу.
Просторово-часові зміни вод р. Дунай (в межах Одеської області)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шиша, Євген Олександрович
Річка Дунай являється основним джерелом водозабезпечення південно-західної частини Одеської області. Вода річки використовується в різних галузях господарства: є об’єктом питного водопостачання міст Ізмаїл, Кілія, Вилкове; використовується для любительської риболовлі та промислового лову риби; для іригаційних цілей та ін. Також Дунай – це транскордонна річка, яка протікає через 10 держав і може принести на територію України забруднюючі речовини зі своїми водами. Тому актуальним являється оцінка сучасного стану якості вод Дунаю за достатньо тривалий час (2016-2022 рр.) та характер її змін у просторі. Метою роботи є оцінка якості вод р.Дунай і визначення особливостей її просторових (від м.Рені до м.Вилкове) та часових (за період 2016-2022 рр.) змін. Об’єктом дослідження являються води р.Дунай в межах двох пунктів спостереження: м.Рені та м.Вилкове . Предметом дослідження є визначення особливостей змін якості вод р.Дунай в двох пунктах (м.Рені та м.Вилкове) за період 2016 -2022 рр. Методи дослідження – Основними являються статистичний, аналітичний, графічний. Аналіз змін якості вод р.Дунай проводився за рибогоподарськими нормативами, оскільки вони є найбільш жорсткими. Використовувався метод зіставлення фактичних показників якості вод з їх нормативними значеннями. Для комплексної оцінки якості вод р.Дунай – м.Рені та р.Дунай – м.Вилкове був застосований індекс забруднення води (ІЗВ) та модифікований індекс забруднення води (ІЗВмод). Результати досліджень. Визначено, що вода р.Дунай в межах обох створів гідрокарбонатно-кальцієва. За мінералізацією вона прісна гіпогалинна. Концентрації розчиненого кисню, температура води зростають у часі як в Рені, так і в м.Вилкове. Концентрації завислих речовин на протязі всього періоду були вищими в нижньому створі, хоча і зменшувались у часі. Всі форми азоту стрімко зростали в останні два роки в межах обох пунктів, як і концентрації фосфатів. Переважає нітратна форма азоту: 87,4% та 88,1% від загальної кількості азоту відповідно в Рені та Вилкове. З речовин токсичної дії середньорічні концентрації цинку, заліза загального, нафтопродуктів та фенолів зростають у часі в межах обох створів. Концентрації міді, хрому та марганцю - зменшуються. Показники ІЗВ збільшуються у часі. Вода в верхньому і нижньому пунктах спостереження відповідає ІІ класу якості і характеризується як «чиста». За ІЗВмод якість вод Дунаю гірша в м.Вилкове практично на протязі всього періоду. У 2016, 2018-2019 рр. вода в обох створах належала до ІV класу якості, тобто - «забруднена». В інші роки характеризувалась як «помірно забруднена» і відносилась до ІІІ класу якості. В цілому, за ІЗВмод якість вод річки Дунай покращувалась у часі. Наукова новизна – полягає в визначені особливостей сучасних змін якості вод Дунаю за органолептичними, санітарно-токсикологічними показниками, речовинами токсичної дії в межах Одеської області (від м.Рені до м.Вилкове). Теоретичне та практичне значення. Отримані результати роботи можуть бути використані у відповідних органах місцевого самоврядування для прийняття рішень щодо покращення стану вод р. Дунай.
Пріоритети сталого розвитку та зеленої економіки у світі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гладир, Дмитро Євгенович
У кваліфікаційній роботі розглянуті пріоритети сталого розвитку та зеленої економіки у світі та міжнародні підходи до розвитку зеленої економіки. Метою кваліфікаційної роботи магістра є аналіз Цілей сталого розвитку ООН на період 2015-2030 р.р. та визначення пріоритетів сталого розвитку та зеленої економіки у світі. Об’єктом дослідження є Целі сталого розвитку ООН на період 2015-2030 р.р. та Концепція зеленої економіки. Предметом дослідження є взаємозв'язок зеленої економіки та сталого розвитку та міжнародні підходи до розвитку принципів зеленої економіки та сталого розвитку Результатом роботи є визначення пріоритетів сталого розвитку та зеленої економіки у світі, та обґрунтування переходу до зеленої економіки як одного із механізмів досягнення цілей сталого розвитку, здатного вирішити низку гострих проблем сучасного соціально-економічного розвитку держав світу.
Ресурсна цінність відходів пластикових матеріалів у потоці твердих побутових відходів в Одеській області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Горковенко, Марина Олександрівна
Зростаючі обсяги твердих побутових відходів (ТПВ) є однією із складових прогресуючого антропогенного навантаження, що створює загрозу екологічній безпеці та здоров'ю населення регіонів України , а також негативно впливають на стан довкілля, а тому обґрунтування і впровадження ефективної системи управління та поводження з ресурсоцінною складовою ТПВ є важливою задачею забезпечення екологічної безпеки і сталого розвитку регіонів країни. Метою даного дослідження є аналіз сучасного стану та перспектив у сфері управління та поводження з окремими ресурсоцінними компонентами ТПВ в регіонах Україні. Об’єктом дослідження є сфера управління та поводження з ресурсоцінними компонентами ТПВ в регіонах Україні. Предметом дослідження є ресурсна цінність відходів пластикових матеріалів у потоці твердих побутових відходів окремих регіонів України (на прикладі Одеської області). Матеріали і методи дослідження. Методологічною основою роботи є критичний аналіз існуючої інформації щодо сучасного стану системи управління та поводження з ресурсоцінної складової потоку ТПВ Одеської області. При виконанні роботи були використані опубліковані дані вітчизняних і зарубіжних авторів, а також матеріали власних доробок, присвячених оцінці ресурсного потенціалу ТПВ Одеської області. Результати дослідження. Проаналізований сучасний стан системи управління та поводження з твердими побутовими відходами в Одеській області, а також дана оцінка ресурсної цінності відходів пластикових матеріалів на території цієї області. Без урахування ліквідності харчових та інших відходів, щороку з загального потоку ТПВ Одеської області можна отримати вторинну сировину на суму майже 1,4 млн гривень, причому істотна частка припадає на відходи пластикових матеріалів (0,782 млн гривень). У разі створення ефективної системи поводження з відходами пластикових матеріалів цей показник може бути істотно збільшений. Одночасно з цим відбудеться зменшення техногенного навантаження на природні складові довкілля і поліпшення екологічної ситуації в Одеському регіоні.
Стан впровадження вимог Європейського Союзу щодо управління водними ресурсами в Україні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Стародубцев, Данило Андрійович
Водні ресурси, їх стан та рівень використання відіграють важливу роль у розвитку будь-якої держави світу. Підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації свого законодавства до вимог ЄС, тому актуальним є питання щодо розгляду стану впровадження вимог ЄС щодо управління водними ресурсами в Україні. Мета цього дослідження полягає в аналізі реалізації вимог ЄС у сфері управління водними ресурсами в Україні. Основні завдання дослідження включають аналізнормативно-правових документівщодо інтегрованого управління водними ресурсами в країнах ЄС та в Україні та впровадження принципів інтегрованого управління водними ресурсами в Україні. Об'єктом дослідження є законодавство України щодо управління водними ресурсами, а предметом – стан впровадження принципів інтегрованого управління водними ресурсами. Методом дослідження є системний аналіз існуючих даних про сучасний стан водних ресурсів, діючих нормативно-правовихдокументів, які регулюють принципи інтегрованого управління водними ресурсами в ЄС та в Україні. Результатом роботи стане визначення стану впровадження принципів інтегрованого управління водними ресурсами в Україні.

Переглянути

Перегляд Магістри ФГМЕ за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування