Політологія

Постійне посилання на фонд

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37416

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 141

Borderland groups between political centres: national influence and local practices and in Bessarabia
(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна
The article considers the conditions, under which ethnic groups form the necessity in lobbying of group socio−economic and political interests. The attention is focused on the leading role of ethnic groups in the processes of integration and disintegration of the region, regional policy of national development. The process of acquisition of subjects` of socio−economic and political relations function by local ethnic groups both within the State and in the international arena is demonstrated on the example of ethnic groups of Bessarabia in Ukraine and Moldova. The paper illustrates the acquisition of active capacity by ethnic groups while protecting cultural and social rights, as well as participation in global international processes. This problem acquires the special relevance in regard with the developed institutional and integrational crisis in Ukraine at the end of 2013 − beginning 2014. The “Ethnic map” at this conjuncture acquired additional functions as by the side of ethnic groups and in the managerial political projects of leading geopolitical players in the region (Romania, Moldova, Ukraine, Russia, Turkey, etc.).
Decentralization vs centralization: scenarios of regional development of Ukraine in the context of internal stability establishment
(2020) Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.; Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна
The work aims to analyze scenarios for the development of regional policy in Ukraine in conditions of decentralization and centralization trends confrontation in the country. The main problem is the establishment of structural completeness of the decentralization reform in Ukraine, which should involve the implementation of administrative-territorial, budgetary and political decentralization. An important task is also to determine the effectiveness of devolution, delegation, deconcentration, deregulation, and divestment, which are manifestations of the decentralization process and collectively determine the quality of reform. Based on the methodology of system analysis and the concept of “balance of relations,” as well as using a historical and comparative method in investigating the improvement of approaches to leading public policy, and a structural-functional method for analysis of territorial-political system as a decentralized and multi-level, the paper proposes an analysis of the balance of inter-level relations in the country, the effectiveness of reforms, decentralization and trends for further development. The work indicates that since 2014, administrative and territorial optimization and enlargement of communities have become the main result of the decentralization reform. The discussion of political decentralization remains extremely disturbing and is blocked as “separatism,” as well as attempts to resolve the conflict in the Donbas by political means through the adoption of the Steinmeier Formula are demurred as “capitulation.” The economic crisis, which coincided with the pandemic, can aggravate the negative perception of reform, the development of which remains possible within the framework of three development scenarios: “Euro-optimistic,” “inertial” and “blocking.”
Demography as history”: methods of studying the past (II)
(2023) Ganchev, Alexander; Uzun, Yuliia V.; Ганчев, Олександр; Узун, Юлія Вадимівна
The article provides specifics to an attempt at theoretical and methodological comprehension of historical and demographic reconstructions in the contexts of both “cliometrics” and “social history”. The characteristics of the specific toolkit are described and the technique of cognitive procedures is revealed. The methodology of demographic research is in line with the typological analysis of microsocial units of human activity (family, clan, community). The review and the description of specific methods are carried out in accordance with the general historiographic experience and the practice of the specific quantitative modelling of the population growth processes in a particular region. These studies are based on the identification and digital processing of formulary sources of the 19th – early 21st centuries. The article proposes a toolkit to improve the external and internal criticism of these types of sources. Special attention is paid to specific historical and demographic methods of identification and interpretation: coefficients, indices, and indicators. We fit them into the contours of historical science and expose their heuristic value and potential. This understanding contributes to the development of additional meanings in the humanities. The tested specific methodology is presented as potential for further extrapolations to sociocultural environments and historical periods. Overall, the paper highlights the issue of the prospects and possibilities of historical and demographic research in the context of studying the past of communities, as well as the issues of mutual influences of social institutions and practices, on the one hand, and population reproduction factors, on the other.
Nuclear security in international conflict zones
(2024) Kurando, Mariia S.; Курандо, Марія Сергіївна
Mariia Kurando. “Nuclear Security in International Conflict Zones.” – Manuscript. The thesis for the Doctor of Philosophy degree on specialty 052 – Political Science. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Odesa, 2024. The thesis is devoted to the study of nuclear security in international conflict zones, more specifically, to the question of the protection of nuclear installations during armed conflicts. In recent years, this topic has gained significant attention due to the occupation of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant (ZNPP) by Russian military forces. Indeed, the Russian invasion of Ukraine has sparked debates on the insufficiency of the international legal framework on the protection of nuclear installations during war. Despite the existing provisions of international humanitarian law (IHL), the international community has been unable to compel Russia to withdraw its forces from the ZNPP and end hostilities. The war on Ukraine and the Zaporizhzhia crisis revealed challenges and shortcomings not only in the provisions of the IHL but also in the nuclear security regime itself. One of the greatest challenges the regime faces is that it has not been designed to counter threats posed by the state actors. The concept of nuclear security has constantly evolved to answer emerging threats. Starting from association with the physical security of nuclear materials, its most recent interpretation has been based on the prevention, detection, and response to theft, sabotage, unauthorized access, illegal transfer, or other misconduct involving nuclear materials, other radioactive substances, or their associated facilities. Predominantly associated with the actions of terrorist groups, the nuclear security procedures were aimed at combating threats from non-state actors. Thus, the instance of the state army posing a threat to nuclear facilities, although being hypothetically considered, did not receive its fair share of attention. The question of the further evolution of the concept remains open. Protecting nuclear facilities at wartimes also turned out to be uneasy for the international community. Ukrainian ZNPP remains occupied and in the middle of military operations. Many experts offered different approaches to resolve the crisis. While some were advocating for the development and implementation of a new, more profound regime on nuclear facilities’ protection, others were hesitant to violate the established order. For the Ukrainian case, the example of India and Pakistan has been multiply cited, specifically the existing between the two nations Agreement on Prohibition of Attacks on Nuclear Installations and Facilities signed in 1988. However, there has been no explanation of how and whether it could work in Ukraine. Moreover, the shortcomings of this agreement have been rarely analysed. The necessity to examine the chances of practical implementation of this bilateral endeavour in Ukraine’s post-war scenario explains the scientific novelty of the research. The analysis is based on a thorough study of India and Pakistan’s rivalry, which explains the motivations for such a paradox of cooperation. Moreover, the research explains why bilateral cooperation is a better alternative to the failing multilateral. For domestic political science, the work is one of the first attempts to research the possibilities of Ukrainian Zaporizhzhia crisis resolution and to initiate the strengthening of international practices to prevent and deal with instances like the one happening in Ukraine. In this thesis: For the first time: - The conceptual development of nuclear security as a practical tool has been reviewed in the framework of the international liberal order and institutional development of the NPT regime; - The nuclear security concept was applied regarding one of the most acute challenges – Russia’s attacks on Ukrainian nuclear installations – to Ukraine and international security in general; - The sufficiency of the international legal framework, including the International Atomic Energy Agency’s Seven Indispensable Pillars and Five Concrete Principles on the protection of nuclear installations in wartime, has been critically examined; - The application of the international case study experience as a tool for increasing the efficiency of crisis mitigation and nuclear security management has been scrutinized; - The main challenges for the multinational cooperation on the protection of nuclear installations during wartime and implications for the resolution of the Ukrainian nuclear security case have been identified; Improved: - Study of the peculiarities of state cooperation within a liberal international order with regard to the nuclear security regime; - Description of the challenges of multilateral cooperation in correspondence with liberal international order crisis; - Assessment of the “necessary” vs. “possible” measures to improve nuclear security; Further development took place: - Definitions of “nuclear safety” and “nuclear security concept” based on the study of works of modern Ukrainian and foreign scholars; - The impact of states’ national interests on their willingness to develop transparent cooperation in the nuclear security field on multilateral and bilateral levels. - A set of practical recommendations for mitigation of the Ukrainian nuclear security crisis with regard to the management of future cases similar to the one unfolding in Ukraine. In the course of the study, the author revealed that the international legal framework is not sufficient enough to effectively protect nuclear installations in wartime and adequately prevent instances akin to the Ukrainian one from happening. The lacuna in the existing regimes can be explained by several factors: the insufficiency of response to the attacks that have happened in the past, the inability of the international community to find common ground on the crucial for the protection regime issues, the overall failure of the multilateral efforts, as well as the gradual decay of the international liberal order. The measures undertaken in Ukraine draw a line between what is needed and what can be done, with international efforts achieving a certain result, but nevertheless being insufficient. The history of developing nuclear facility protection regimes also indicates an upsetting conclusion — international cooperation fails. The alternative path for Ukraine and other countries located in conflict-prone areas, i.e., bilateral cooperation, show more promising considerations. Thus, if all the shortcomings present in the 1988 Agreement on Prohibition of Attacks on Nuclear Installations and Facilities are avoided, India and Pakistan’s case could serve as a valuable example for the future of post-war Russia-Ukraine relations and the resolution of the Zaporizhzhia crisis. It is fair to state that no bilateral or regional instruments can prevent attacks on nuclear facilities; however, the experience suggests that international humanitarian law cannot do it either. The number of nuclear-generating countries that are located in conflict-prone zones that are likely to remain tense for years ahead adds value to adequate national nuclear security threat assessment and mutual peace-preserving actions to prevent and explicitly prohibit attacks on the nuclear installations.
Postsecular conflicts in the context of reconstruction of nationalisms in the states of the Baltic – Black Sea – Adriatic Triangle
(2022) Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.; Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна
The article focuses on the main trends in the development of state-religion relations in the era of post-postmodernism as represented at the International Conference “Balkan and Baltic States in United Europe – History, Religion, and Culture IV: Religiosity and Spirituality in the Baltic and Balkan Cultural Space: History and Nowadays” (November 11–13, 2020). The article aims to define and analyse postsecular conflicts that are manifested in the construction of new nationalisms in the countries of the Baltic – Black Sea – Adriatic Triangle. The main problem is the ascertainment of the primary trend in transforming religion-state relations in the transition to post-postmodernity. The research methodology is the differentiation and systematisation of conflicts as markers that characterise the sociocultural crisis that erupted in the twentieth and twenty-first centuries. The concept of conflict is understood as a discrepancy, contradiction, and clash of positions that not only form new foundations of sociocultural and political discourse about the norm of religion-state relations but also influence the establishment of new trends in the formation of the legal basis for the statuses of religious organisations. As an empirical basis for the research, some countries’ regulatory legal acts in the region under study are used, along with data and maps of well-known research centres.
Project “Greater Albania” and processes of its practical realization
(2015) Uzun, Yuliia V.; Узун, Юлія Вадимівна
The article describes the process of formation and development of the ideology of Pan-Albanizm. There are presented the projects of political organizations that are directed on the practical implementation of the idea of Albanian territories unification. In the article has been analyzed the activity of the modern proponents of Pan-Albanizm and has been considered their territorial claims against the neighboring countries. The project “Greater Albania” has been recognized as a part of the general process of restructuring in Balkans and Europe. The recognition of Kosovo has demonstrated the possibility of recognition other political formations in Europe that means the revision of the World War II results and postwar borders.
The national self-determination projects of Greece and Bulgaria: the role of ethnic Bessarabian diasporas
(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна
The article is devoted to an analysis of the roles of the Bulgarian and Greek diasporas in Bessarabia in achievement of the national self-determination projects of Greece and Bulgaria. Based on historical and ethnographic materials, the paper demonstrates the conditions under which ethnocultural groups became the nucleus of national liberation movements in the 19th century. Emphasis is placed on the fact that successful rebellion in Greece in 1821–1832 and the war in Bulgaria in 1876–1877 became possible due to the active position of ethnic diasporas in Odessa and Bessarabia. Their activities proceeded in several directions: emergence of the idea of national revival; financial support for the national struggle by Maecenas from diasporas; and formation of people’s militias that played the role of an advance detachment in national liberation wars.
Адаптація запозичених політичних інститутів: деякі питання теорії та пострадянської практики
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Степанова, Наталя Євгенівна; Мілюкова, Анастасія Олександрівна; Miliukova, Anastasiia O.
Після стрімкого розпаду СРСР і утворення на його теренах нових суверенних держав здавалося, що, спираючись на досвід розвинутих країн Заходу вони отримали реальний шанс перейти до демократії відносно швидко і безболісно. З часом ці сподівання виявилися марними, що породило песимістичні оцінки перспектив демократичного транзиту у пострадянському регіоні.
Антропологічні аспекти статусно-рольової організації політичного життя суспільства
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Дідук, Віолетта Миколаївна
Аналіз політики з точки зору її людського виміру є, з одного боку, найбільш цікавим елементом у дослідженні цього феномену, а з іншого – найбільш складним, оскільки людський фактор є одним з найнепередбачуваних, а отже – таким, що найменше піддається науковому аналізу. Не дивлячись на важкість окресленого завдання, в межах політичної науки є напрям, предметом якого і є дослідження дії людського виміру в політиці. Цей напрям – політична антропологія. Аналіз життєвих аспектів є актуальним як для традиційних, так і для сучасних демократичних суспільств.
Архітектура регіонального представництва в системах багаторівневих відносин
(2023) Узун, Юлія Вадимівна; Uzun, Yuliia V.
В статті здійснено аналіз комплексу інститутів, які реалізують функції представництва регіонів в умовах глобальної трансформації територіально-політичних систем. Зазначено, що глокалізація як специфічний процес другої половини ХХ ст. обумовила: 1) піднесення ролі регіонів різного масштабу в реалізації глобальної програми дій, орієнтованої на забезпечення потреб та прав людини, інтересів локальних регіональних спільнот, 2) посилення функціональної спроможності субнаціональних регіонів через зменшення дистанції політичної участі в наднаціональних інтеграційних макрорегіональних системах. В статті продемонстровано теоретико-методологічну основу формування нової архітектури глокальних політичних відносин, що конструюється на основі принципів: відмови від «методологічного націоналізму», що супроводжувалося визначенням в якості головного об’єкту досліджень – локалітетів, регіонів; заміни низхідної логіки аналізу (від держави до регіонів та локалітетів) висхідною (від систем самоврядування до національних систем та наднаціональних систем, подібних ЄС); обґрунтування політичного простору як результату співпраці суб’єктів соціальних відносин, які конструюють простір; обґрунтування нової територіальної та політичної структури систем характеристиками яких є: мережевість, деієрархічність, гетеротопічність, мультимодальність, здатність до ремодуляції та адаптації. Стаття будується навколо декількох проблем конституювання регіонального представництва в політичних системах: 1) співвідношення територіального та політичного контекстів регіонального представнцитва; 2) виборчих систем, які технічно забезпечують моделі представництва; 3) парламентського наднаціонального макрорегіонального представництва, яким кожен обраний регіон представляє себе в глобальному контексті міжнародних відносин; 4) парламентського та позапарламентського способів представництва субнаціональних регіонів. В роботі робиться висновок про процес інституціоналізації позапарламентських форм регіонального представництва, які приходять на заміну традиційній формі територіального представництва, представленій бікамералізмом. Сучасна логіка інституціоналізації будується на визнанні асиметричних функціональнообумовлених форм представництва регіональних інтересів в мережах міжурядових структур, побудованих не стільки на основі моделі представництва, скільки на основі участі і координації.
Афірмативна політика Болгарії щодо «зарубіжних болгар»
(ТОВ «РІК-У», 2023) Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлія Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.
Формулюючи тези щодо афірмативних практик держав по відношенню до споріднених народів, втрачених співвітчизників та етнічних «своїх» груп за кордоном, слід зауважити що ці практики мають різні завдання та ефективність, але всі вони є інструментами сучасних глобальних перетворень політичного простору. Практики позитивної дискримінації орієнтовані на «споріднені» або «сусідські народи» (як в Туреччині) , «втрачені» співвітчизники (як в Румунії), етнічні «свої» (як в Болгарії, Польщі, Угорщині) .
Большевизм как социально-историческая технология
(Астропринт, 2005) Гребенник, Геннадий Петрович; Гребенник, Геннадiй Петрович; Hrebennyk, Hennadii P.
В последнее десятилетие разве что ленивый не "бросил камень" в большевиков. Тривиальное обвинение заключается в том, что они,исповедуя в теории коммунистическую утопию и крайний революционаризм в политической практике, воспользовались ситуацией послефевральского хаоса, совершили "октябрьский переворот", пришли к власти и свернули Россию с "большака цивилизации".
В. И. Ленин и макиавеллизм
(2005) Гребенник, Геннадий Петрович; Гребенник, Геннадiй Петрович; Hrebennyk, Hennadii P.
В.И. Ленин был космический революционер. «Коренной вопрос всякой революции есть вопрос o власти в государстве». Эта фраза может служить паролем для пропуска в макиавеллианский метадискурс [2]. Я формально согласен с теми критиками Ленина, которые называют его макиавеллистом. Только в их устах это звучит как обвинение вождя в безнравственности, а для меня это не так. Ленин читал «Государя» и, судя по всему, ценил советы флорентийского секретаря. Как прирожденный вождь, имея сильнейшую харизму, он манипулировал людьми. Эта склонность в современной психологии получила определение «макиавеллизм личности» [3]. И все же не єто делает Ленина выдающимся макиавеллистом, а главным образом особенности его мировоззрения, тип политического мышления и тот близкий к идеалу образ политика (сплав теоретика-мудреца и хладнокровного прагматика в одном лице), который так волновал богатое воображение автора “Государя”. В данной статье я касаюсь именно этих аспектов ленинской личности. Во второй ее части показано, что ленинско-макиавеллиевский взгляд на роль морального фактора в политике нисколько не устарел в наши дни.
Вариация на тему кантианских вариаций Мераба Мамардашвили
(2004) Гребенник, Геннадий Петрович; Гребенник, Геннадiй Петрович; Hrebennyk, Hennadii P.
В этой статье я намерен показать кантианский дискурс Мераба Константиновича Мамардашвили (1930-1990) в области политической теории. Это – новый пласт, фактически не тронутый теоретической политологией. Собственно говоря, я предлагаю лишь три коротких тематических экскурса в «мир Канта», куда устремлялась мысль М.К. Мамардашвили. Это – тема бытия, тема свободы и тема думания. Но сначала о методе.
Взаємодія з органами державної влади
(2019) Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлия Вадимовна; Коч, Светлана Вадимовна; Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.
Дисципліна «Взаємодія з органами державної влади» спрямований на вивчення основ політико-правових засад, форм та процедур взаємодії громадян та інститутів громадянського суспільства з органами державної влади. Дисципліна викладається на факультеті міжнародних відносин, політології та соціології студентам спеціальності «політологія» на першому курсі. Курс розрахований на один навчальний семестр, він включає 24 годин лекцій, 34 семінарських занять, 20 годин індивідуальної й 20 годин самостійної роботи студентів. Дисципліна є обов’язковою. Підсумкова фрома контролю – іспит. Особлива увага приділяється вивченню концептуально-теоретичним аспектам в аналізі походження держави та суспільства, владних та громадських інститутів, правових механізмів контролю публічної та приватної сфери. Держава вивчається як соціальний інститут, як політична, структурна, територіальна організація суспільства. Представлено процес взаємодії між інститутами держави і громадського суспільства, яке обмежує державу, як інститут примусу. Актуальним є вивчення сучасних підходів до інтерпретації механізмів взаємодії між державою та суспільством в ракурсі прав та обов’язків громадян. Представлено аналіз форм політичної участі, як право і як обов’язок в контексті права на аполітичність та абсентеізм. Мета дисципліни полягає у вивченні досвіду зарубіжних країн та України щодо реалізації системи демократичних взаємовідносин між суб’єктами громадсько-політичних відносин. Вивчення дисципліни спрямоване на формування компетентностей: КЗП-08.
Взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади в умовах демократичного режиму: аналіз західної політології
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Грозіцька, Т. Ю.
До початку XX століття в західній політичній думці панувала так звана класична теорія демократії. Класична доктрина кцентувала увагу на окремому індивіді та його максимальному залученні у політичний процес.
Взаємодія між центром і регіонами: роль лобізму у формуванні політичних рішень та ресурсного розподілу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Цвікілевич, Анастасія Дмитрівна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Протягом останніх десятиліть ми можемо спостерігати в Європі на державному рівні певну тенденцію до децентралізації, що відбувалася паралельно з передачею частково суверенітету від національних урядів до наднаціональних інституцій. Тобто політичні рішення все частіше і частіше почали формуватися на загальноєвропейському рівні, що став більш привабливим політичним майданчиком для різноманітних груп інтересів, в тому числі і регіональних груп. До того ж багато рішень ЄС стосуються повноважень субнаціональних органів державної влади та потребують імплементації саме на регіональному рівні. Ці рішення можуть стосуватися питань освіти, навколишнього середовища, питань перерозподілу ресурсів у сфері транспорту та інфраструктури, тобто прямо або опосередковано впливати на економічну конкурентоспроможність регіонів. Так як наша країна знаходить на активному шляху до вступу до ЄС, я вважаю, що нам як науковцям, надзвичайно важливо дослідити в яких умовах нам доведеться функціонувати.
Вибори та виборчі системи: компаративний аналіз
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Узун, Юлія Вадимівна; Uzun, Yuliia V.
У методичних вказівках наведено основні положення до вивчення дисципліни «Вибори та виборчі системи: компаративний аналіз» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 052 «Політологія» для студентів вищих навчальних закладів. Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивчення тем практичних занять та у процесі самостійної роботи.
Возвращение Ефима Зозули
(2012-03-15) Гребенник, Геннадий Петрович; Гребенник, Геннадiй Петрович; Hrebennyk, Hennadii P.
Я, наверное, не взялся бы за перо, если бы не одно отличительное свойство творчества Е. Зозули. Многие его рассказы написаны в жанре философской притчи. Для нее характерен прием вскрытия истинного смысла посредством иносказательной символической формы. Ефим Зозуля оказался очень проницателен. Его рассказы 20-х годов объединяет предчувствие тоталитаризма. Писатель выдвинул претензию на глубину понимания того перелома, который состоялся в России в начале ХХ века и который положил началу великому социальному эксперименту, бесславно завершившемуся на наших глазах и при нашем, в основном, пассивном участии. Эти притчи вызывают ассоциации с событиями последних десятилетий и подталкивают к размышлениям на темы, которые занимают общественное сознание.
Вплив ЗМІ на політичний вимір сучасної Польщі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лісоколенко, І. Ю.; Дяченко, Ольга Вікторівна; Diachenko, Olha V.
Польща є сусідом та стратегічним партнером України на політичній арені, тому досить важливо розуміти та досліджувати її політичний процес. Одним із вагомих елементів кожної сучасної політичної системи є інформаційний простір. В Наш час ЗМІ чітко відображають те, які настрої має суспільство, який політичний режим утворюється, який вектор має країна на міжнародній арені, ступінь легітимації влади. Окрім того, в сучасному світі інформація стала ще і зброєю – найнебезпечнішою нелетальною, не кінетичною зброєю сучасності.

Переглянути

Перегляд Політологія за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування