Магістри Філол. ф-т

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37596

Переглянути

Перегляд Магістри Філол. ф-т за Ключові слова "агіографічні твори"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Автор у києворуській літературі ХІ-ХІІ ст.: умови здійснення творчого процесу в агіографічних творах
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Бурдіян, Катерина Олександрівна
    Література Київської Русі – підґрунтя літератури нової і новітньої, важливий етап становлення мистецтва слова України. Ця творчість, виняткова і самобутня, привертала і привертає увагу дослідників мистецтва слова, котрі, попри тривалість процесу, продовжують відкривати в ній усе нові й нові аспекти, котрі, безперечно, варті уваги медієвістів та й інших істориків літератури. Одним із таких аспектів наукового осмислення є категорія автора. Дослідження специфіки його втілення має свої нюанси, зумовлені, передусім, історичними обставинами епохи, в яку, власне, і створювався твір. Історія зберегла декілька імен києворуських авторів, які стали частиною української історії. Так, один із перших творів Києворуської держави літопис «Повість минулих літ» розпочав писати Нестор Літописець, чернець Києво-Печерської лаври, пізніше канонізований церквою. Відомий твір ораторського мистецтва «Слово про Закон і Благодать», виголошений на честь відкриття Софії Київської, приписують першому руському митрополиту Іларіону. Автор перлини києворуської літератури «Слово про похід Ігорів» невідомий, його імʼя, на жаль, не збереглося, однак численними версіями того, хто міг бути автором цього художнього твору, сповнені наукові праці від давнини до сучасності в багатьох країнах світу. Проте в більшості випадків автор твору в літературі Київської Русі анонімний. Разом із тим індивідуальність автора-творця твору тут вторинна, а первинною є його «збірна» природа. Як писав дослідник О. Александров, авторство в середньовічному тексті особливе: не анонімне, не індивідуальне, а винятково збірне, воно не передбачає момент завершеності, бо весь час підключає аспект змін, доповнень, читацького і редакторського впливу, тож реальний автор у цій ситуації перебуває в такій собі позиції позазнаходження» [2, с. 56]. Усі ці аспекти накладають особливу відповідальність дослідника-науковця, який береться їх вивчати. У нашій дипломній роботі ми будемо вивчати своєрідність категорії автора в агіографічних творах епохи Київської Русі, а саме житіях.