Перегляд за Автор "Voitenko, Lesia I."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антична література(Букаєв В. В., 2024) Войтенко, Леся Іванівна; Романець, Валентина Михайлівна; Voitenko, Lesia I.; Romanets, Valentyna M.Метою пропонованих методичних рекомендацій є формування і вдосконалення навичок літературознавчого аналізу текстів античних авторів здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету романогерманської філології. Методичні рекомендації укладено відповідно до робочих навчальних програм. Методичні рекомендації можуть використовуватись здобувачами першого (бакалаврського) рівня філологічного факультету, фахівцями, зацікавленими у знанні та аналізі творчої спадщини античної культури.Документ Написання та оформлення курсових робіт з основної іноземної мови / зарубіжної літератури / методики викладання іноземної мови(Букаєв В. В., 2024) Бігунова, Наталя Олександрівна; Войтенко, Леся Іванівна; Карпенко, Олена Юріївна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Кравченко, Ніна Олександрівна; Хромченко, Олена Василівна; Bihunova, Natalia O.; Voitenko, Lesia I.; Karpenko, Olena Yu.; Kolegaeva, Iryna M.; Kravchenko, Nina O.; Khromchenko, Olena V.Методичні рекомендації містять вимоги щодо написання, оформлення, захисту та критеріїв оцінювання курсових робіт з основної іноземної мови/ зарубіжної літератури/ методики викладання іноземної мови здобувачів вищої освіти 4 року очної форми навчання та 5 року заочної форми навчання спеціальності 035 Філологія спеціалізацією 035.041 Германськімови та літератури (переклад включно), перша − англійська.Документ Перформанс як комунікативна стратегія сучасної драми(Астропринт, 2024) Войтенко, Леся Іванівна; Voitenko, Lesia I.Акцентована демонстративність, яка втілюється і проявляється у різних сферах людського життя, — це й є перформанс. Відповідно перформативний текст є актуалізованим у процесі комунікації саморепрезентованим текстом саме через дію, спосіб думки, режисерське бачення та акторську гру. Візуальна складова тексту визначається як складовий компонент поетики твору, родо-жанровий маркер, відповідно до елементів зовнішньої композиції. Звичайний класичний образ драматургічного тексту в сучасних українських драматургів набуває рис епічних жанрів, що репрезентує інший тип і спосіб мислення, поєднує в одній особі оповідача й персонаж. Перформанс як комунікативна стратегія сучасної української драматургії забезпечується переходом до наративної нелінійності персонажно-оповідної організації діалогу, ретроспективної організації дії, побудовою монологу на асоціаціях подій, інтимно-особистісних зв’язках та сприйняттях, де монолог є реальною дією персонажа. Демонстраційність та креолізована природа такого тексту дає право визначати такі тексти як «мистецтво дії».Документ Плани семінарських занять для спеціальності «Філологія» (англійська, німецька, іспанська, французька, українська філологія, переклад)(Астропринт, 2024) Войтенко, Леся Іванівна; Абабіна, Наталія Василівна; Бежан, Олена Анатоліївна; Подковирофф, Нанушка; Романець, Валентина Михайлівна; Садовська, Юлія Володимирівна; Фокіна, Світлана Олександрівна; Ланова, Вікторія Володимирівна; Voitenko, Lesia I.; Ababina, Nataliia V.; Bezhan, Olena A.; Podkovyroff, Nanouchka; Romanets, Valentyna M.; Sadovska, Iuliia V.; Fokina, Svitlana O.; Lanova, Viktoriia V.Навчальне видання рекомендовано для семінарських занять для спеціальності «035 Філологія» (англійська, німецька, іспанська, французька, українська філологія, переклад), розроблено викладачами кафедри зарубіжної літератури для першого та другого рівня вищої освіти очної та заочної форми навчання. Матеріали видання сприяють покращенню рівня роботи студентів на семінарських заняттях, якісній підготовці до них. Рекомендовано студентам факультету романо-германської філології, філологічного факультету та викладачам, які працюють за спеціальністю «035 Філологія».Документ Поняття «англійськість» як складова національної ідентичності у наукових розвідках(Астропринт, 2023) Войтенко, Леся Іванівна; Богуславський, Сергій Сергійович; Voitenko, Lesia I.; Bohuslavskyi, Serhii S.У статті аналізується поняття англійськості у наукових розвідках зарубіжних та вітчизняних дослідників. Англійськість визначається як складова національної ідентичності. Поняття англійськості досліджується з різних підходів. На соціальному рівні за форми втілення англійськості відповідає інтелігенція, яка організовує суспільство у «модерному» поступі. Етно-культурний підхід формує перші уявлення про природу національного, які визначено як примордіальні, тому органістичний підхід до проблем національного формує уявлення, що нація та національна ідентичність є феноменами, даними народу «від природи», вони залежні від існування національної держави. Поняття національної ідентичності, в такий спосіб, стає головною складовою етно-культурного підходу. Модерністський підхід, оформляється в середині ХХ століття. Він акцентується на політичній природі національного, стверджується, що нації виникають за певних соціальних умов, а з часом зникають, минає епоха національних держав, а зміна історичних умов веде до трансформації національних держав у космополітичну загальну державу. 80–90-ті роки ХХ століття — це поява постмодерністської концепції національного, яка, на відміну від політикоцентризму попередньої теорії, постає як культуроцентрична, а нація в ній трактується як «винайдене», «уявне» поняття. При цьому важливим є не прагнення створити цілісну концепцію нації, а вивчення різних форм маргіналізації, гібридизації, що характеризують сучасну «постнаціональну» епоху. Національні спільноти характеризуються за такими ознаками: здійснюють спільну діяльність, яка полягає в інтерпретації відмінностей, формування кордонів, пошук традицій, створення співтовариств, конструювання інтересів. «Англійськість» відокремлюється від поняття націоналізму, його вивчення торкається соціокультурної сфери; в межах даного типу досліджень розглядаються особливості національної поведінки та способу мислення.Документ Традиції французького абсурдистського театру у п’єсі Віктора Солодчука «Де ми були вісім років»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Войтенко, Леся Іванівна; Князян, Маріанна Олексіївна; Voitenko, Lesia I.; Kniazian, Marianna O.У статті проаналізовано п’єсу В. Солодчука «Де ми були вісім років», що увійшла до електронної версії «Антології-24», яка опублікована цьогоріч. Твір аналізується з позицій французького театру абсурду шляхом виявлення спільних ознак у ньому та у п’єсах С. Беккета й Е. Іонеско, як-от: подібна світоглядна картина світу, що обумовлена конкретно-історичними чинниками, втрата сенсу буття, життя без мети і віри. Калейдоскопічна форма організації наративу, абсурдність та парадоксальність подій та гротескні персонажі, чиї діалоги зводяться до обмеженого монологу, вони не чують один одного. Форма і стиль антидрами підпорядковані ефекту самого доказу — гротескності, фарсу, доведеного до надмірності, що розкриває одноманітність і безглуздість життя. Прагнення осягнути універсалії буття, повторювані закономірності в людському існуванні вводяться у текст завдяки жанру притчі, міфу, символу і метафори. Слово втрачає свої логічні та граматичні зв’язки, стає гротескним, що призводить до втрати ним значення. Абсурдистський принцип реалізується і на рівні образної системи п’єси Солодчука, де персонаж постає як багатоголоса сутність. У текстах представників театру абсурду акцентується увага на матеріальних предметах, які замінюють Іншого, тому зростає роль речей, предметів, декорацій, певною мірою вони замінюють героям об’єкт спілкування. У п’єсі Солодчука таким предметом є Рюкзак, який наділено надзвичайними здібностями — забором агресії з зовнішнього світу. Відкритий фінал переборює, навіть заперечує техніку «вичерпності’» діалогу в абсурдистських тектстах та закликає до концептуального творення майбутнього.