Перегляд за Автор "Trushevych, Hanna B."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Матеріали дискусії магістрів i року навчання, проведеної в межах навчального курсу «Цивілізація як середовище політогенезу». Тема обговорення: Значення війни в історії цивілізаційного розвитку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Коваль, В. І.; Пухальська, А. В.; Сізокрилов, М. В.; Череватий, В. О.; Джеріпа, А. О.; Попков, Василь Васильович; Трушевич, Ганна Богданівна; Popkov, Vasyl V.; Trushevych, Hanna B.Матеріали виступів здобувачів вищої освіти (магістерський рівень) спеціальності 052-політологія, представлені на занятті з курсу «Цивілізація як середовище політогенезу» за участю завідувача кафедри політології ФМВПС ОНУ імені І. І. Мечникова В. В. Попкова та викладача кафедри політології Г. Б. Трушевич.Документ Міграція українців і її вплив на соціальну політику держави(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Повномасштабна війна росії проти України, розпочата 24 лютого 2022 року, призвела до великого руху міграційних процесів. Серед видів міграції, що виникли з початку 2022 року, можна виділити такі: виїзд українців закордон, внутрішні переміщення осіб та незаконний вивіз українців до росії.Документ Персонологія(2023) Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.У методичних рекомендаціях наведено основні питання для обговорення, які допомагають при підготовці до відповідей на практичних заняттях дисципліни «Персонологія» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Соціальна робота» спеціальності 231 «Соціальна робота». Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем практичних занять та у процесі самостійної роботи.Документ Політологія(Бондаренко М. О., 2023) Дунаєва, Лариса Миколаївна; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Трушевич, Ганна Богданівна; Dunaieva, Larysa M.; Khlivniuk, Tetiana P.; Trushevych, Hanna B.У методичних рекомендаціях наведено основні питання для обговорення на семінарських заняттях, практичні завдання дисципліни «Політологія» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Соціальна робота» спеціальності 231 Соціальна робота. Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем семінарських занять та у процесі самостійної роботи.Документ Політологія(Бондаренко М. О., 2023) Дунаєва, Лариса Миколаївна; Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Трушевич, Ганна Богданівна; Dunaieva, Larysa M.; Khlivniuk, Tetiana P.; Trushevych, Hanna B.У методичних рекомендаціях наведено основні питання для обговорення, які допомагають при підготовці до відповідей на семінарських заняттях дисципліни «Політологія» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Психологія» спеціальності 053 Психологія. Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем семінарських занять та у процесі самостійної роботи.Документ Правове забезпечення соціальної політики: аналіз Конституції України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Приходько, А. О.; Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Соціальна політика є однією з найважливіших галузей державної діяльності, оскільки її метою є забезпечення благополуччя і задоволення потреб громадян. Конституція України визначає основні принципи соціальної політики, які повинні бути забезпечені державою.Документ Проблема зайнятості українців та попит на робочі місця в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Димова, Ю. О.; Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Актуальність дослідження зумовлена тим, що нині економіка України переживає скрутні часи через масове переміщення працездатного населення внаслідок воєнного вторгнення росії в Україну. 2023 року 37,5 % роботодавців зазнають труднощі із пошуком співробітників. Горизонти бізнес-планування скоротилися за роки війни: 71% опитаних компаній планують на рік вперед або менше. Основним ризиком у баченні бізнесу є мобілізація співробітників, про що заявили 39% респондентів. Можливі проблеми з людським капіталом планують вирішувати за рахунок залучення нових співробітників з України (41%), створення умов для віддаленої роботи (34%) і забезпечення привабливих фінансових умов (32%). Чи допоможе повернення українців з-за кордону подолати дефіцит людського капіталу. Опитування показало сильне бажання українців повернутися на батьківщину. Нині частка таких людей становить 63%, тоді як рік тому їх було 67%. З тих, хто бажає повернутися, більше третини планують зробити це до кінця 2024 року (39%), ще третина(36%) не визначилися. За даними Work.ua,у січні 2024 року роботодавці розмістили 91 021 вакансію.Документ Проблеми ринку праці в Україні під час російсько-української війни(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Яглінська, В. В.; Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну з 2022 року наша країна почала рухатись досить в іншому напрямку, стикнувшись з багатьма соціальними проблемами, але причиною стало не тільки повномасштабне вторгнення, а й терористичні атаки країною-агресором на критичну та цивільну інфраструктуру. Це спричинило тяжкі наслідки не тільки для економіки нашої держави, а й для економік багатьох сусідніх країн.Документ Роль та досвід застосування PR-технологій у формуванні і просуванні політичного іміджу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Трушевич, Ганна Богданівна; Трушевич, Анна Богдановна; Trushevych, Hanna B.Постійні політичні перегони та безпосередній процес парламентських та місцевих виборів в Україні актуалізує запит кандидатів в депутати на формування професійного та привабливого іміджу. Фінансові витрати окремих кандидатів все більше не виправдовуються через очевидну втому виборців та відсутність креативних підходів щодо проведення виборчих кампаній, через низький рівень розвитку іміджелогії в нашій країні та через низький рівень розвитку та просування PR-технологій. Метою статті є аналіз формування образу політика через PR-технології та з’ясування механізмів застосування вибудуваного політичного іміджу через ЗМІ на основі методу «включеного спостереження» та безпосередньої участі автора в роботі команди народного депутата України над формуванням його іміджу. В статті проаналізовано стан української іміджелогії, досліджено теоретичні основи формування іміджу політика, показано різницю умов та чинників формування іміджу кандидатів в депутати місцевих рад та кандидатів до Верховної Ради України. Автор розглядає процес формування комунікаційного політичного простору між виборцями та їх потенційними представниками, процес забезпечення прямого та зворотного зв’язків у ньому за допомогою усього переліку доступних сьогодні ЗМІ, демонструючи вплив іміджеологів як суб’єктів встановлення координат цього «комунікаційного простору». Фактично автором показано, що і виборці, і кандидати нерідко постають об’єктами впливу, маніпуляції з боку команди іміджеологів, які, ставлячи за мету просування «необхідного» кандидата, «підганяють» його імідж (формуючи відомості про професійні здібності, сімейні цінності, особистісні уподобання та якості, а також зовнішність) під виявлені соціологами громадські очікування. Дотримуючись формули, за якою існують два способи впливу на людей: «спосіб переконати» і «спосіб сподобатися», — сучасні іміджеологи обирають останній як найуспішніший, виграшний. В якості висновку автор зазначає тенденцію до все більшої «технологізації» політичних процесів, що супроводжуватиметься більшим рівнем маніпуляційних впливів як на виборців, так і на кандидатів, як носіїв створеного для них іміджу.Документ Роль іммігрантської громади у процесі інтеграції: перешкода чи каталізатор розвитку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Скоробогатько, М. Д.; Skorobohatko, M. D.; Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Стаття розкриває місце та роль іммігрантської громади у процесі інтеграції. Тривалий час класична теорія інтеграції не брала до уваги функціональне значення існування іммігрантських громад. З точки зору теорії процес інтеграції є природним, кінцевим та безальтерна- тивним. Проте після появи етнічних рухів за права та гетто, виявилося, що процес має різні виміри та напрями. В цьому контексті громада розглядалася виключно як перешкода та не мала позитивного впливу на процес інтеграції. Саме тому був зроблений функціональний аналіз феномену іммігрантської громади, як ключового актора в процесі інтеграції.Документ Соціальна політика(2023) Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.У методичних рекомендаціях наведено основні питання для обговорення на семінарських заняттях, практичні завдання дисципліни «Соціальна політика» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Соціальна робота» спеціальності 231 «Соціальна робота». Основна мета рекомендацій – надати методичну допомогу здобувачам вищої освіти у підготовці та вивченні тем семінарських занять та у процесі самостійної роботи.Документ Українська міграція в Європу періоду російсько-української війни: політика врегулювання(2023) Мілова, Марія Іллівна; Трушевич, Ганна Богданівна; Milova, Mariia I.; Trushevych, Hanna B.Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, яке й досі триває, стало новим викликом для сучасного світу та завдало ще більше проблем регіонального та глобального розвитку, спровокувавши колосальні потоки вимушеної міграції українських громадян, яка, на думку дослідників, не має аналогів і значно перевершує всі попередні. Масовий потік біженців з України додав значних проблем до міграційної кризи в Європі, яка була викликана попереднім значним напливом мігрантів із Близького Сходу та Африки, значно ускладнивши її гуманітарну складову. Актуальність вивчення цих процесів постійно зростає та доводить, що міграція є не тільки соціально-політичною, демографічною, але й науковою проблемою, яка потребує значної консолідації сил дослідників задля розв’язання проблем, що зумовлені цими процесами. Предметом аналізу даної роботи є вимушена міграція українських громадян та її наслідки, спровокована саме російсько-українською війною. У статті проаналізовано теоретичний доробок українських дослідників у вивченні української міграції в Європу. Визначено її особливості в порівнянні з іншими типами міграції. Окреслено проблеми мовної, ціннісно-культурної, психологічної та соціальної адаптації на підставі аналізу результатів соціологічних опитувань та багаточисельних прикладів повернення мігрантів в Україну. Проведено аналіз багатосторонньої гуманітарної допомоги біженцям та основних напрямів політики ЄС щодо регулювання міграційних потоків із лютого 2022 року до літа 2023 року. Опрацьовано значну кількість документів, які склали нормативно-правову базу міграційної політики ЄС щодо українських біженців, а також співпраці з різними інституціями України. Визначено різні аспекти наслідків міграції для України.Документ Іміджмейкінг у сучасних політичних технологіях: український досвід(2023) Трушевич, Ганна Богданівна; Trushevych, Hanna B.Дисертацію присвячено дослідженню досвіду українського іміджмейкінгу, як сучасної політичної технології, який зазнав змін у зв’язку із значною еволюцією ціннісних кодів суспільства з 2014 по 2022 роки, пов’язаних із соціально-політичними, військовими та культурно-ідеологічними трансформаціями в Україні, які були представлені у тих або інших образах українських політиків. Актуальність вибору теми дослідження обумовлена зростанням впливу політичних технологій на формування іміджу політика в демократичному суспільстві, необхідністю донесення змісту, форм, прийомів та методів маніпулятивного впливу на електорат, сприянням зростанню політичної культури, зокрема, розумінні технологічних прийомів іміджмейкінгу, щоб громадяни змогли обирати політиків більш професійних та відповідальних перед виборцями. Також наявністю недостатнього наукового доробку вивчення технології іміджмейкінгу в українській політичній науці та змінами в підходах та методах створення і застосування технології формування іміджу політиків. Сучасні глобальні політичні, військові та цивілізаційні фактори впливають на процеси, що викликають трансформацію ціннісних орієнтирів громадянського суспільства і, як наслідок, зміну уявлень про політичних лідерів. Виходячи з того, що імідж політика не може будуватись незалежно від таких трансформаційних змін, не враховувуючи їх, працівники політтехнологічної сфери та самі політики повинні швидко реагувати на очікування виборців і створювати такі образи політиків, які будуть їм відповідати. Як реакція громадян на політичну та військову ситуацію в країні, з’явився запит на політичного лідера, який принесе мир, безпеку та суверенітет державі. Саме тому політична технологія іміджмейкінгу постійно вдосконалюється і набирає нових концептів, правил, щоб відповідати потребам електорату. Важливим стає не тільки те, як майстерно побудований імідж політика, а як переформований та як підлаштовується під електорат, глобальні і локальні події. Крім того, значну увагу викликають саме приклад суттєвих змін в образах Президентів України 2014-2022 рр. – П.Порошенка та В. Зеленського, які до сьогодні поки залишаються недослідженими. В межах дисертаційного дослідження автором уперше: зроблено спробу дослідити вплив трансформації ціннісних орієнтацій українців на застосування політичної технології формування іміджу політиків, в зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну; представлено авторську модель етапів побудови стратегії політичного іміджу, як головної складової передвиборчої кампанії; розроблено техніку та правила підготовки політика до виступу; запропоновано типи іміджу сучасних українських політиків, виходячи з політичного сьогодення України; з’ясовано типи іміджевих образів українських президентів через контент-аналіз їх інавгураційних промов, офіційних виступів та особливості мовного іміджу сучасних українських політиків; запропоновано правила коригування зовнішності іміджу політика, як однієї з компонентів створюваного образу; представлено рекомендації в роботі політика в соціальних мережах; проаналізовано особливості формування та зміни іміджу Президентів України з 2014 по 2022 роки. В дисертаційному дослідженні з’ясовано різні підходи до визначення поняття «імідж», проведено порівняння понять «імідж» та «образ». Визначені різні підходи вітчизняних та зарубіжних фахівців до розуміння змісту іміджу. Здійснено детальний опис функцій іміджу, його характеристик, структурних компонентів, типів та моделей. Зміст основного поняття «іміджмейкінг» розглянуто як політичну технологію, тобто технологію формування іміджу політика. Окреслено компоненти імідж-технологій та їх поділ на етапи проведення. Досліджено елементи іміджмейкінгу та цілі впровадження. Значну увагу приділено аналізу впливу цінностей суспільства на іміджмейкінг, як технологію формування іміджу політика. В роботі проаналізовано результати соціологічних досліджень, які дають підставу стверджувати, що до усталених цінностей українців сьогодні належать: безпека, забезпечення стабільності у суспільстві, комунікабельність, порядність політика, відповідальність, патріотизм, чесність, інтелігентність, розважливість, гнучкість, почуття гумору, людяність. Після Євромайдану запит суспільства на стабільність, патріотизм, чесність та відповідальність значно виріс, а у виборах 2019 року – на «нові» обличчя в політиці. Домінуючим ціннісним вподобанням українського суспільства в 2022 році, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, став попит електорату на безпеку. Тому цінності миру, перемоги, свободи, патріотизму, відповідальності та забезпечення стабільного життя стали підґрунтям для побудови образу політика. Професійний іміджмейкер чи політичний консультант повинен слідкувати і відчувати всі ці трансформації в суспільстві, і постійно спостерігати за результатами соціологічних досліджень, які показують зміни, щоб вчасно реагувати і коректувати, змінювати імідж свого політика-клієнта під політичну ситуацію. Цінності громадянського суспільства – це та основа, яка транслює запит громадськості на те, якими вони очікують бачити політиків. В дисертації висвітлено побудову стратегії іміджу політика, тому що перш ніж працювати над формуванням, зміною чи переформатуванням образу, потрібно чітко визначитись з кроками його побудови, технологіями, які будуть застосовуватись для його утвердження та шляхами збереження/захисту іміджу. Спочатку автор визначає фактори, які впливають на створення іміджу політика та специфіку впровадження довгострокового чи короткострокового іміджу. Визначено етапи створення стратегії іміджу політика, де спираючись на власний досвід, дисертант пояснює обов’язкові кроки та технології, які варто застосовувати при формуванні образу політика. Проаналізувавши різні підходи та концепції вчених-політологів, виділено авторські типи образів українських політиків: «Артист» та «Волонтер» (С. Притула, С.Вакарчук), «Воїн» (В. Зеленський), «Мудрий гетьман» (П. Порошенко), «Постійний опозиціонер» (Ю.Тимошенко), «Управлінець» (В. Гройсман та Д. Разумков), «Військовий» (І. Смешко, А. Гриценко), «Мер» (В. Кличко, А. Садовий, Б. Філатов, І. Терехов). Подібна типологія не є однозначно домінуючою, окремі аспекти залишаються дискусійними. Потрібно зазначити, що типів образів політиків в чистому виді не існує, завжди відбувається поєднання двох або трьох образів. Основними компонентами структури іміджу є мова та зовнішність. Мовний імідж – маніпулятивна складова образу політика, яка виступає каталізатором комунікації з виборцями та передає створений образ електорату. Обґрунтовано авторські техніки правильних промов та поради для підготовки політика до виступу. Виділено мовні особливості, на які потрібно звертати особливу увагу при початковій роботі з мовним іміджем кандидата. Представлення образу політика через мовний імідж досліджено через контент- аналіз інавгураційних промов президентів України. Результати показують, що через виступи можна не тільки презентувати образ, а й транслювати його переформатування. Здійснено характеристику риторики українських політиків, які особливо майстерно володіють мовним іміджем, адже він є елементом їх впізнаваності. В дисертаційній роботі проаналізовано синергію та відповідність зовнішності політика створюваному його образу. Зовнішність можна скоректувати чи підкреслити через стиль, зачіску, одяг і т.д. На сьогодні політик повинен слідкувати не лише за чистотою чи охайністю свого одягу, а й за тим, яка подія повинна відбутись, хто буде присутнім на заході і т.д. Також не менш важливим є свіжий, здоровий вигляд політика. Найменші деталі, що слугують аксесуарами, можуть вирізнити стиль політика серед його колег і зробити такий акцент в образі, за яким такий пункт кампанії, як впізнаваність, буде точно виконаним. Особливу увагу політику потрібно приділяти підготовці до ефірів, ток-шоу на телебаченні. Адже телебачення має властивість «оголювати» образ політичного лідера, якщо він не щирий і зроблений максимально штучно. З 2019 року спостерігається перехід від класичних образів політиків до відповідності сьогоденню: прихід до влади нових облич – яскраві акценти в костюмах та порушення протоколу, війна – military стиль. Висвітлено значення фотографії під час передвиборчої кампанії, виділено правила коригування зовнішності та поради по підготовці політика до ефіру на телебаченні. Можна створити ідеальний образ політика, який буде відповідати запитам суспільства, але не донести його до нього. Саме через PR-кампанію виборець починає сприймати імідж таким, яким його хочуть показати, презентувати та подати, безумовно, із використанням маніпулятивного ефекту. Імідж підлаштовують під уявлення виборця. В наших політичних реаліях класична комунікація політиків з виборцями змінюється через те, що значну кількість інформації громадяни отримують через Інтернет. Соціальні мережі стали інструментом в руках політиків та їх команд, який допомагає бути ближчими до народу та транслювати створений імідж. Спілкування виборців із кандидатом через соціальні мережі та різні флешмоби демонструють ефект участі, важливості та залученості людини до системи. Українські політики дуже вчасно та ефективно реагують на будь-які можливості використання шансу зайвий раз нагадати про себе. Представлено поради автора до позиціонування політика в соціальних мережах. Досліджено український досвід іміджмейкінгу, як політичної технології, через детальний аналіз іміджу Президентів України 2014-2022 рр. П. Порошенка та В. Зеленського. Етапи встановлення та зміни образів П.Порошенка здійснено через біографічну складову, враховуючи наявний багатий політичний досвід у одного та відсутність у іншого президента. Заклик до нового життя народу на фоні завершення Революції гідності та початку війни Росії проти України допомагає П.Порошенку прийти до влади. В роботі здійснений аналіз причин підтримки П.Порошенка українцями та розчарування на кінець його каденції. Під час президентських виборів 2019 року він застосовує технології «Протиставлення добра і зла» та «Виділення лідера», але це не допомагає йому реабілітуватись в короткий термін. Актору В.Зеленському вдається змусити молодий електорат долучитись до виборчого процесу, що і стало поштовхом до змін технологій в класичних виборчих кампаніях. В.Зеленський за короткий строк свого президенства змінив багато образів, що пов’язано з політичними реаліями. Спочатку він має образи «Неполітика», «Обранця народу», «Свого хлопця», потім стає «Лідером народу» та «Військовим», але з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну стихійно отримує образи «Героя» на міжнародному рівні та «Батька нації» для українців. За результатами соціологічних досліджень, можемо стверджувати, що на кінець 2022 року українці потребують сильного, вольового лідера, який поведе країну за собою, але не буде зловживати владою, дотримуючись демократичних принципів. Отже, можемо зазначити, що застосування іміджмейкінгу, як політичної технології, в українській політичній практиці виступає складним процесом, але напрацьовано багатий досвід, який дозволяє реагувати на очікування виборців та вимоги сьогодення. Разом із тим динаміка сучасних політичних процесів потребує постійного оновлення напрацьованного досвіду та його технологічного інструментарію. У дисертації визначені основні проблеми та перспективи подальшого розвитку іміджмейкінгу в Україні.