Перегляд за Автор "Svitlychnyi, Sergiy V."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гідрогеологічний моніторинг в катакомбах Одеси(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2018) Світличний, Сергій Володимирович; Ботнар, Марина Георгіївна; Світлична, Х. О.; Комишенко, А. В.; Алі, І. Х.; Ботнарь, Марина Георгиевна; Botnar, Maryna G.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Светличный, Сергей ВладимировичМета роботи полягала у вивченні ключових характеристик (гідродинамічних, гідрохімічних, температурних) режиму понтичного водоносного горизонту і прогноз їх змін в зв'язку c антропогенним впливом. Разом з тим, з більше 100 існуючих на території міста спостережних свердловин тільки 13 на початку 70-х років минулого століття були обладнані на понтичний водоносний горизонт. Розташовані свердловини нерівномірно, більшість з них вимагають ремонту і нині спостереження проводяться тільки в декількох з них не частіше за один раз в місяць. В результаті проведених досліджень ключових характеристик (гідродинамічних, гідрохімічних) режиму понтичного і четвертинного водоносних горизонтів в межах ділянки катакомб м. Одеса, яка відноситься до території музею «Таємниці підземної Одеси», виявлено що існує просторова мінливість їх гідрохімічного складу. Загальна мінералізація та концентрація хімічних елементів та сполук загалом вища в понтичному водоносному горизонті. Проведені дослідження вказують на те, що обладнані стаціонарні пункти спостережень в катакомбах можна ефективно використовувати для гідрогеологічного моніторингу. Отримані дані необхідні для раціонального використання, розробки захисних заходів і поліпшення гірничотехнічного стану підземного простору території міста в умовах зростаючого антропогенного навантаження.Документ Мінеральні парагенезиси ропи і донних відкладів Куяльницького лиману та вплив на них антропогенного фактору Mineral paragenesis of brine and bottom sediments in the Kuyalnik Liman and anthropogenic factor influencing them(2016) Світличний, Сергій Володимирович; Светличный, Сергей Владимирович; Svitlychnyi, Sergiy V.За результатами роботи був зроблений висновок, що сучасне формування гіпсу в акваторії Куяльницького лиману чітко залежіть від кількості штучно залитої морської води, тобто від антропогенного впливу. Морська вода сприяє зростанню концентрації солей в акваторії, зміщує хімічні рівноваги, є активним чинником формування сульфатів, у першу чергу гіпсу. З підвищенням змісту сульфатів зміст компонентів біогенного комплексу зменшується з підвищенням карбонатної складової зростає. Таким чином, приплив морської води негативно впливає на формування біогенного комплексу та є причиною погіршення бальнеологічних властивостей мулів. Подальше використання морської води для поповнення лиману спричинить зростанню кількості важкорозчинних сульфатів, внаслідок чого потужність гіпсової кіркі зростатиме, а лікувальні мули перетворяться на реліктові. According to the results of work the conclusion was made about the dependence of the modern form of gypsum in the Kuyalnik Liman water area on the quantity of water poured into the Liman artificially, i.e. on anthropogenic impact. Marine water contributes to growth of salts concentration in the water area shifting the chemical equilibrium and is the active factor of sulfate forming, gypsum first of all. With the growth of sulfate content the quantity of components of nutrient complex is decreasing and carbonate constituent is increasing. So, the inflow of marine water is impacting negatively the forming of nutrient complex and is the reason of balneological properties of the Kuyalnik mud worsening. Further use of marine water will increase the quantity of sparsely soluble sulfates as the result of which the width of gypsum crust will grow and the medicinal mud will become relic.Документ Особенности минералогии донных осадков Куяльницкого лимана после пополнения морской водой.(2015) Черкез, Евгений Анатольевич; Кадурин, Владимир Николаевич; Чепижко, Александр Валентинович; Мединец, Сергей Владимирович; Светличный, Сергей Владимирович; Cherkez, Yevhen A.; Kadurin, Volodymyr M.; Chepizhko, Oleksandr V.; Medinets, Sergiy V.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Чепіжко, Олександр Валентинович; Черкез, Євген АнатолійовичВ последние годы значительное внимание уделяется сохранению природных характеристик Куяльницкого лимана. Целью исследований было определение минералов и их ассоциаций в донных осадках и рапе в пределах участков лимана, подвергшихся влиянию морской воды (устье) и участков, куда морская вода либо не поступила, либо поступила в незначительных количествах (верховье, село Ковалевка).Документ Особливості живлення Куяльницького лиману підземними водами(2017) Черкез, Євген Анатолійович; Медінець, Володимир Іванович; Газєтов, Євген Іванович; Медінець, Сергій Володимирович; Погребна, Оксана Олександрівна; Світличний, Сергій Володимирович; Cherkez, Yevhen A.; Medinets, Volodymyr I.; Gazyetov, Yevgen I.; Medinets, Sergiy V.; Pogrebna, Oksana A.; Svitlychnyi, Sergiy V.Мета. Встановлення сучасних особливостей гідродинамічного режиму водоносних горизонтів і відповідних складових формування живлення лиману підземними водами за даними багаторічних спостережень для уточнення кількісних оцінок водного балансу Куяльницького лиману. Методи. Використовувалась гідродинамічні методи розрахунків питомих витрат підземних вод в залежності від просторово-часових змін їх напорів і рівнів води в лимані. Результати. Для встановлення закономірностей режиму підземних вод в 2015 році облаштована мережа гідрогеологічних свердловин в заплаві верхів‘їв Куяльницького лиману (селища Ковалівка – Стара Еметівка). За результатами спостережень 2015 – 2017 років виявлена наявність тісного гідравлічного зв‘язку між ґрунтовими і поверхневими водами лиману і встановлено, що питомий приплив ґрунтових вод з боку східного берега перевищує приплив з боку західного. Результати розрахунків питомих витрат підруслового стоку в верхів‘ях лиману вказують на те, що в посушливі періоди відбуваються втрати води з лиману на формування підруслового стоку зворотного напряму. Надана оцінка питомих витрат потоку ґрунтових вод з боку моря скрізь алювіальні відклади пересипу і питомих витрат потоків підземних вод, які поступають з бортів долини лиману (водоносні горизонти в еолово-делювіальних відкладах середнього та верхнього плейстоцену вододільної рівнини, куяльницького ярусу і понтичного регіоярусу). Станом на 2016 -2017 рр. середній річний обсяг всіх складових живлення Куяльницького лиману підземними водами є еквівалентним підйому рівня лиману приблизно на 17 - 20 см і в порівнянні з обсягами лиману в 2016 році складає біля 35 - 50 %. Висновки. При оцінці водного балансу Куяльницького лиману разом з традиційними чинниками формування його гідрологічного режиму (атмосферні опади, річковий і боковий стік, випар) необхідно враховувати просторово-часові зміни обсягів всіх складових підземного живлення лиману.Документ Оцінка інтенсивності накопичення донних відкладень в Куяльницькому лимані(2017) Медінець, Володимир Іванович; Черкез, Євген Анатолійович; Соловйов, В. Г.; Фетисов, Л. П.; Медінець, Сергій Володимирович; Світличний, Сергій Володимирович; Ботнар, Марина Георгіївна; Medinets, Volodymyr I.; Cherkez, Yevhen A.; Solovyov, V. G.; Fetisov, L. P.; Medinets, Sergiy V.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Botnar, Maryna G.; Ботнарь, Марина Георгиевна; Черкез, Евгений АнатольевичВ доповіді наведено короткий опис оригінальної методики колонки донних відкладень та її пошарового розділення на зразки з мінімальною роздільністю 1 см, які потім готувались для проведення гама-спектрометричного визначення питомої концентрації цезия-137 та низки природних радіонуклідів калія-40, радія-226 та торія -232 в кожному шарі. Наведено результати розподілу концентрацій радіонуклідів по глибині колонок, аналіз яких показав наступне. В ніжній частини лиману (точка відбору колонки в лимані на північ від корпусів санаторію в 300 м від берега) вертикальний розподіл концентрацій цезію 137 характеризувався наявністю максимуму 14 Бк/кг в шарах донних відкладень на глибинах від 1 до 3 см при середньому значенні глибини 2 см). Якщо прийняти, що ці глибини відповідають 1986 року, коли трапилась Чорнобильська аварія, то можна допустити, що шар донних відкладень до 3 см сформувався на протязі останніх 30 років, и середня інтенсивність їх накопичення за останні 30 років складала 0,7±0,3 мм/рікДокумент Практикум з геоінформатики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Світличний, Сергій Володимирович; Svitlychnyi, Sergiy V.; Светличный, Сергей Владимирович; П'яткова, Алла Вікторівна; Piatkova, Alla V.;; Пяткова, Алла ВикторовнаУ навчально-методичному посібнику представлені теоретичні основи просторового аналізу і геостатистичного моделювання, характеристика ряду пакетів комп’ютерних програм для роботи з просторово-розподіленими і просторово-координованими даними (геоданими), в тому числі пакетів PCRaster, Gstat, MapInfo Professional, ArcGIS for Desktop, Quantum GIS, а також методичні вказівки з виконання 16-ти лабораторних робіт з дисципліни «Геоінформатика». У додатках наведені цифрові масиви просторово-координованих даних та довідкова інформація, які необхідні для виконання лабораторних робіт. Посібник призначений для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей «Географія» та «Науки про Землю».Документ Підземні дренажні споруди як інструмент вивчення деформаційних процесів в породах зсувного схилу Одеського узбережжя(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2018) Світличний, Сергій Володимирович; Комишенко, А. В.; Алі, І. Х.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Светличный, Сергей ВладимировичМета роботи полягала в встановленні особливостей формування і розвитку деформацій і зміщень порід схилів Одеського узбережжя за результатами інструментальних спостережень в дренажних спорудах протизсувного комплексу. Показано, що використання в якості інструменту вивчення деформаційних процесів в зсувних схилах дренажних споруд протизсувного комплексу Одеського узбережжя дозволяє отримати уявлення про інженерно-геодинамічні умови ділянки і структурно-тектонічні особливості масивів порід. Аналіз даних інструментальних спостережень в дренажних спорудах вказує на те, що найбільші величини деформацій і їх похідних концентруються в межах лінійно локалізованих ослаблених зон, які розчленовують масив на окремі структурні елементи – мікроблоки. Можна припустити, що завдяки диференційованим переміщенням дрібних блоків не лише в зсувному схилі, але і в корінному масиві порід відбувається формування і розвиток зон локальних пластичних деформацій, тобто тектонічними процесами створюється і постійно підтримується в активному стані структурно-геологічна основа зсувних процесів. Незважаючи на виконанні протизсувні заходи, зсувною схил є рухливою системою і має високу чутливість до дії широкого спектру природно-техногенних чинників.Документ Структурно-геологічні умови і інженерно-геологічні властивості масиву порід о. Зміїний(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Світличний, Сергій Володимирович; Светличный, Сергей Владимирович; Svitlychnyi, Sergiy V.Острів Зміїний знаходиться на півдні України в акваторії Чорного моря на віддаленні від берега на 34,5 км. Острів представляє собою великий інтерес для вчених багатьох галузей [1, 4, 5, 6, 10, 11, 16] через свою унікальну історію, будову, флору та фауну. Давні міцні породи острова утворюють обривчасті і скелясті абразійні форми рельєфу, які не перекриваються сучасними відкладами, що дає змогу безперешкодно вивчати геодинамічні процеси на його території та прилеглій акваторії моря. У межах острова для вивчення доступні гірські породи, сформовані в силурійській та девонський час і несуть в собі інформацію про минулі та майбутні геологічні процеси, які розвиваються на даній території. Одне з найголовніших місць в його розвитку займають сучасні екзогенні процеси, які приводять до активної руйнації поверхні й берегів острова Зміїний.Документ Історична реконструкція екологічного стану Куяльницького лиману за результатами мінералогічних досліджень донних відкладень(2017) Черкез, Євген Анатолійович; Кадурін, Володимир Миколайович; Світличний, Сергій Володимирович; Cherkez, Yevhen A.; Kadurin, Volodymyr M.; Svitlychnyi, Sergiy V.; Черкез, Евгений АнатольевичПоказано, що знаючи швидкість накопичення донних відкладів лиману та параметри генезису кожного комплексу можна на якісному рівні провести історичну реконструкцію екологічного стану Куяльницького лиману. За результатами оцінок темпів накопичення донних відкладень встановлено, що в нижній частині лиману їх середня інтенсивність за останні 30 років складала 0,7±0,3 мм/рік, а біля с. Ковалівка майже в 2,4 рази більше – 1,7±0,8 мм/рік. Опираючись на ці дані колонка донних відкладів в точці К11 умовно характеризує стан лиману приблизно за останні 400 років, а колонка К01 – 50 років. На основі проведених досліджень можемо зробити висновок, що мінеральний склад донних відкладів Куяльницького лиману несе в собі інформацію про стан його екосистеми в той чи інший період часу і може бути рекомендований для історичних реконструкцій екологічного стану інших водойм.