Перегляд за Автор "Stoianova, Daryna F."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Nomina agentis ta nomina actoris в Одеському списку «Малого збірника повчань» Теодора Студита XVIII ст.(Астропринт, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Метою даної статті є визначення словотвірних та лексико-семантичних особливостей найменувань nomina agentis та nomina actoris, зареєстрованих у «Малому збірнику повчань» Теодора Студита, на підставі чого схарактеризувати дані мовні одиниці як засоби архаїзації чи модернізації (осучаснення та наближення до народнорозмовної мови) тексту. Предмет дослідження — словотвірні та лексико-семантичні особливості іменників nomina agentis та nomina actoris. Дослідження ґрунтується на основі аналізу Одеського списку «Малих катехиз», що входить до збірника № 1/154, який зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Усі зафіксовані іменники nomina agentis та nomina actoris поділяються за походженням на дві групи: питомі слов’янські мовні одиниці та запозичені; корінні слов’янські лексеми серед кожного номінативного ряду розподіляються на групи за словотвірними типами. У межах словотвірних типів відокремлюються лексико-семантичні групи. Виділення 2 лексико-семантичних груп — назв осіб за видом діяльності, характером занять, професією та номенів за характерними принципами поведінки — можливе для кожного словотвірного типу. Виокремлення інших лексико-семантичних груп є факультативним. Встановлено, що для слов’янських найменувань nomaina agentis найбільш продуктивними словотворчими формантами виявились -тел, -ник, -ец, непродуктивними -ица, *-jь та одиничним -ач, для утворення для назв nomina actoris найчастіше використовується афікс -ник, дуже рідко -ар. Відома науці стилістична диференціація між книжним афіксом -тел, афіксами -ник, -ец, які могли брати участь як у творенні книжних елементів, так і народно-розмовних, «Малих катехизах» не простежується. Результати дослідження дають змогу зробити висновок про низку факторів, якими могло бути спричинене це явище: особливості змісту проповідей, індивідуальне відчуттям книжника мовної норми, який працював над текстом, його підхід до підбору лексики та орієнтація на специфіку аудиторії, для якої призначалися тексти — добре підготовлені та освічені церковні служителі, ченці. Іншомовні запозичення представлені лише грецизмами, більшість з яких була засвоєна в давню епоху. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в конкретизації ролі церковнослов’янської мови східної редакції на продуктивність даних словотвірних типів.Документ Графічно-орфографічні особливості одеського списку новоболгарського перекладу «Малого катехізису» Теодора Студита(2022) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Мета статті — розглянути графічно-орфографічні особливості списку новоболгарського перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита як одного із хронологічно пізніх етапів поширення у рукописній традиції слов’ян творів видатного візантійського релігійного і суспільного діяча й автора монастирського статуту. Об’єкт до- слідження — анонімний список «Малого катехізису» (МК) XVIII ст., який є частиною унікального за своїм складом конволюта, що зберігається у колекції рукописів та стародруків Одеської національної наукової бібліотеки під шифром 1/154; предмет дослідження — особливості графічно-правописної системи списку як важливий критерій та переду- мова ідентифікації відображених у тексті книжно-писемних нашарувань. У статті описано історію побутування МК на слов’янському терені; відзначено особливий внесок Д. С. Іщенка у розробку цієї проблематики; розглянуто набір ужитих у списку графем; виявлено орфографічні принципи та закономірності їхнього написання; проаналізовано відображені на письмі найтиповіші фонетичні явища та зміни; відзначено наявність локальних маркерів. Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що Одеський список МК Теодора Студита репрезентує строкату картину співіснування декількох книжно-писемних систем (середньовічної болгарської або тирновсько-ресавської, сербської та східнослов’янської) з частковим вкрапленням болгарських діалектних рис. Цей факт відкриває перспективи для по- дальших досліджень. Задля уточнення етнолінгвістичної атрибуції списку потрібно здійснити поглиблене досліджен- ня його палеографічних, акцентологічних, граматичних, синтаксичних, лексичних особливостей, а також ретельного текстологічного аналізу близьких за складом списків. Текстологічному дослідженню має передувати першочергове виявлення тих списків, які містять цей переклад.Документ ДО ПИТАННЯ ПРО СТАТУС ДА У БОЛГАРСЬКІЙ МОВІ(ОРІДУ НАДУ, 2008) Стоянова, Дарина Федорівна ; Stoianova, Daryna F.Стаття присвячена дослідженню статусу да у контактній позиції до дієслова в болгарській мові у різні етапи її розвитку, визначені основні особливості та функції. Подані теорії походження да-конструкціїДокумент Морфологічні особливості іменної системи Одеського списку новоболгарського перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита(2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Мета статті — розглянути морфологічні особливості іменних частин мови у списку новоболгарського перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита, вміщеного у рукописі № 1/154, що зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Предмет дослідження — морфологічні особливості імен Одеського списку «Катехізичних повчань» XVIII ст. Морфологічні особливості імен розглядаються в контексті формування мовної норми, яка допускала комбінацію мовних засобів декількох функціонуючих у той час мовних систем (традиційної середньоболгарської писемної мови, церковнослов’янської східної редакції, живої, народнорозмовної форми) з різною інтенсивністю Встановлено, що у списку представлена розгалужена система відмінкових закінчень, яка не відображає реального стану живого болгарського мовлення XVIII ст., ба більше, суперечить йому; проаналізовано специфіку функціонування грамем відмінкової парадигми імен чоловічого, жіночого й середнього роду у формах однини та множини; зафіксовано помилки при вживанні відмінкових закінчень, що свідчить про їх штучний характер; відзначено майже повну відсутність означених форм (форм з артиклем) іменних частин мови; виявлено превалювання повних форм прикметників та дієприкметників над короткими; досить високу частоту вживання активних дієприкметників теперішнього часу. Результати дослідження дають можливість зробити висновки, що окреслюють низку ймовірних факторів, які підштовхують книжника схилятися до мовного інструментарію так званих «книжних», «традиційних», «архаїчних» писемних систем. З іншого боку, наявність відмінкових флексій у тексті даного відносно пізнього етапу історичного розвою болгарської мови може бути зумовлена використанням списку/списків творів Теодора Студита східнослов’янської редакції. Для верифікації даного припущення необхідне ретельне зіставлення Одеського списку зі списками подібного складу та змісту, як південно-, так і східнослов’янського походження, в чому вбачаємо перспективи для подальших досліджень.Документ Особливості функціонування кондиціоналу в рукописі ХVIII ст. Йосифа Брадатого(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.У статті досліджуються особливості функціонування умовного способу (кондиціоналу) в болгарській мові на матеріалі рукопису XVIII ст. (1756 р.) Йосифа Брадатого.Документ Проблеми взаємодії суб’єктів під час онлайн-навчання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Статтю присвячено дослідженню основних проблем взаємодії суб’єктів освіти під час онлайн-навчання. Особливу увагу звернено на феномен спілкування між викладачами та студентами як основну і найважливішу форму успішної педагогічної взаємодії. Розглядаються різні види можливих ризиків, поява яких у ході освітнього процесу зумовлена раптовими та терміновими змінами сучасної освітньої системи, пов’язаними з розповсюдженням коронавірусної інфекції.Документ Структура лексико-семантического поля «хищные млекопитающие» в современном русском языке(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ма, Цюаньсинь; Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.У статті подано результати дослідження структури лексико-семантичного поля «Хижі ссавці» в сучасній російській мові. Аналіз знайдених 67 лексем, що включені до цього ЛСП свідчить про таке. ЛСП «Хижі ссавці» разом із ЛСП «Травоїдні ссавці» утворюють ЛСП «Ссавці», яке, своєю чергою, є складовою ЛСП «Найменування тварин». У словнику російської мови С. І. Ожегова зафіксовано лише 34 зооніма ЛСП «Хижі ссавці». Врахувавши денотативні та конотативні структури проаналізованих зоонімів, їх етимологію, частотність і лінгвокультурні традиції вживання, запропоновано таку структуру ЛСП «Хижі ссавці»: ядром є лексема «медведь»; навколоядерну зону становлять автохтонні російські слова: «волк», «лисица», «песец», «кошка», «рысь», «горностай», «выдра», «куница», «росомаха». До близької периферії відносимо запозичені, але широко вживані в російськомовних текстах зооніми «барс», «барсук», «гепард», «гиена», «гризли», «динго», «енот», «ирбис», «калан», «койот», «ласка», «лев», «леопард», «мангуст», «норка», «панда», «пантера», «пума», «собака», «тигр», «хорёк», «шакал», «ягуар», а також деякі регіональні назви. До зони далекої периферії відносимо лексеми, відсутні у словнику С. І. Ожегова. Це рідко вживані запозичені назви природних і гібридних хижих ссавців: «каракал», «корсак», «манул», «онцилла», «коати», «тайра», «умби», «сурикат», «виверра», «линзанг», «лигр», «тигролев» тощо.Документ Сучасна слов’янська мова (болгарська)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Пропоновані електронні методичні рекомендації відображають програму курсу «Сучасна слов’янська мова (болгарська)»; містять плани лабораторних занять, методичні рекомендації для підготовки до занять, комплекс практичних завдань. Методичний матеріал спрямований на опанування болгарською мовою на рівні А1-А2. Для здобувачів 2 курсу очної форми навчання філологічного факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія спеціалізації 035.01 Українська мова та література, 035.01 Українська мова та література (Прикладна лінгвістика), викладачів.Документ Сучасна слов’янська мова (болгарська) [для самост. роботи](Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Пропоноване електронне навчально-методичне видання з курсу «Сучасна слов’янська мова (болгарська)» являє собою збірник практичних вправ, текстів та завдань для самостійної роботи, покликаних забезпечити максимально якісне засвоєння навчального матеріалу та сприяти закріпленню базових лінгво-комунікативних навичок. Методичний матеріал спрямований на опанування болгарською мовою на рівні А1-А2. Для студентів 2 курсу очної форми навчання філологічного факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія спеціалізації 035.01 Українська мова та література, 035.01 Українська мова та література (Прикладна лінгвістика), викладачів.Документ Сучасна слов’янська мова (болгарська): графіка, фонетика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.Навчальне видання містить комплекс практичних вправ й тестових завдань, тексти для аналізу та контрольні питання до розділів «Графіка» «Фонетика» з курсу «Сучасна слов’янська мова (болгарська)», спрямованих на засвоєння студентами основних фонетичних, орфоепічних та орфографічних норм сучасної болгарської мови та вироблення стійких практичних навичок їхнього використання у комунікативній та пізнавальній діяльності. Для здобувачів 2 курсу очної форми навчання філологічного факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія спеціалізації 035.01 Українська мова та література, 035.01 Українська мова та література (Прикладна лінгвістика).