Перегляд за Автор "Simovonyk, Alona I."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємозв’язок між життєвим сценарієм та спрямованістю особистості юнацького віку(Херсонський державний університет, 2017) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Симовоник, Алена Игоревна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.У статті наведено результати дослідження взаємозв’язку між життєвим сценарієм і спрямованістю особистості в юнацькому віці. Розглядається думка про те, що закладені ще з дитинства через традиційні історії (казки) основні напрями розвитку людини сприяють формуванню у неї певної спрямованості, яка зумовлює її подальшу діяльність. Також аналізується думка про те, що сценарій може бути зміненим через усвідомлення окремих його частин і формування нових більш дієвих способів взаємодії із людьми. Визначається, що юнацький вік є сензитивним для оптимізації процесу усвідомлення життєвого сценарію, пошуку та здобуття юнаками можливостей щодо його змін, побудови особистісної автономії. Стверджується, що необхідним для розуміння специфіки життєвого сценарію особистості юнацького віку є знання її життєвих цілей, інтересів, переконань, ставлень, переживань, тобто її спрямованості.Документ Взаємозв’язок самоусвідомлення з життєтворчістю особистості(2023) Сімовоник, Альона Ігорівна; Simovonyk, Alona I.Дисертація на здобуття представлену на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 "Психологія". – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023. Дисертаційна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню взаємозв’язку між самоусвідомленням та життєтворчістю в періоді ранньої дорослості. У вступі визначено об’єкт і предмет дослідження, обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, його наукову новизну, практичне значення, прокоментовано апробацію, описано структуру дисертаційної роботи та її основний зміст. В першому розділі представлено теоретичний огляд наукових джерел за тематикою самоусвідомлення та життєтворчості, а саме розглянуто історико-психологічний генезис питань самоусвідомлення та життєтворчості особистості в рамках гуманітарної парадигми. Доведено, що гуманітарна парадигма є результатом поступового еволюційного процесу розвитку думок, що включає в себе внесок багатьох дослідників та інтелектуалів на протязі всього культурно-історичного розвитку людства. В цьому підході зосереджене багатоаспектне вивчення внутрішнього світу особистості, її унікальних рис, цінностей, мотивацій, духовних потреб та досвіду, а також імовірність постійного розвитку з метою підвищення її самоусвідомлення, самоактуалізації і самореалізації в процесі власної життєтворчої діяльності. Проведено узагальнення результатів сучасних досліджень з проблеми самоусвідомлення та його особливостей в періоді ранньої дорослості. Також здійснено аналіз сучасних досліджень з проблеми життєтворчої діяльності особистості та її значущості в періоді ранньої дорослості. Запропоновано розглядати життєтворчість і самоусвідомлення як складні та багатогранні взаємопов’язані процеси, які взаємодоповнюють один одного та сприяють розвитку особистості, а також досягненню внутрішньої гармонії. Підкреслено, що такий взаємозв’язок може бути дуже важливим для особистісного зростання особистості періоду ранньої дорослості та досягнення нею успіху та благополуччя у різних сферах життя. В другому розділі «Методи організації та умови проведення дослідження» представлено опис вибірки та проведено обґрунтування обраних методик для досягнення мети дослідження. Загальна вибірка респондентів склала 230 осіб. Всього було обрано 10 діагностичних методик, які дали змогу отримати емпіричні показники з даної проблематики і надати їм кількісну та якісну оцінку. Спираючись на теоретичний аналіз проблематики у другому розділі побудовано модель «Коло самоусвідомлення і життєтворчості особистості» та виділені основні і додаткові параметри, які надали можливість проаналізувати проблему взаємозв’язків між самоусвідомленням і життєтворчістю особистості періоду ранньої дорослості більш ґрунтовно. В третьому розділі «Емпіричне дослідження взаємозв’язку між самоусвідомленням та життєтворчістю респондентів в ранньому дорослому віці» представлено результати дослідження показників самоусвідомлення та здатності до життєтворчості в загальній вибірці респондентів загальної вибірки респондентів, а саме – основних складових самоусвідомлення і життєтворчості молоді і взаємозв’язків між ними; дослідження додаткових складових самоусвідомлення і життєтворчості особистості і взаємозв’язків між основними та додатковими параметрами самоусвідомлення і життєтворчості особистості. Також розкрито особливості самоусвідомлення та здатності до життєтворчості у осіб раннього дорослого віку з різними життєвими сценаріями. Визначено особливості взаємозв’язків між основними та додатковими параметрами самоусвідомлення та життєтворчості у осіб з різними життєвими сценаріями. Аналіз існуючих двобічних кореляційних взаємозв’язків між основними та додатковими показниками самоусвідомлення й життєтворчості особистості юнацького віку за критерієм Пірсона показав їхню складність і багатовпливовість, а за U - критерієм Манна-Уітні визначив відмінності в показниках самоусвідомлення й життєтворчості, які й характеризують молодь з різними життєвими сценаріями. Було встановлено, що в цілому загальний портрет особистості раннього дорослого віку вказує на те, що вона є адекватною своєму віку адаптивною людиною з позитивним ставленням до себе, здатною відповідно сприймати свої сильні сторони і слабкості та прагне до зростання та розвитку. Ця особистість може успішно керувати своїми емоціями та реакціями і дотримуватися узгодженості у своїх вчинках. Підкреслено, що це може характеризувати особистість раннього дорослого віку, як ту, що має середній рівень самоусвідомлення і є здатною до власної життєтворчості. Проведений якісний опис та факторний аналіз показників самоусвідомлення та життєтворчості у респондентів з різними життєвими сценаріями підтвердив різницю між групами за домінуючими тенденціями. Так в групі «Подолання» в якості домінуючих тенденцій були визначені: самоприйняття через підтримку, мотиваційні компоненти особистості, а також вольові компоненти та здатність до вольової саморегуляції, а в групі «Життєтворчість» домінуючими стали: самореалізація, життя в теперішньому – тут і зараз та самовдосконалення при залежності від думки інших. Було доведено, що взаємозв'язок самоусвідомлення з життєтворчістю особистості в періоді ранньої дорослості вказує на складнощі самовизначення особистості цієї вікової категорії. Щоб стати суб’єктом власної життєтворчості, така особистість потребує формування як нового етапу внутрішньо-особистісного розвитку, так і нового рівня адаптації в соціумі, утворення нових сенсотворчих концептів, зміни певних поведінкових патернів й підвищення самоусвідомлення. Було підкреслено, що у вирішенні цих питань особливої значущості набуває креативність як здатність відмовитися від стереотипних способів мислення та дії. Було вказано, що саме креативність дозволяє знаходити ефективні та ефектні рішення буквально «на рівному місці», «з нічого», «даремно», тим самим сприяючи особистої професійної самореалізації та зростанню, що взагалі є важливим для осіб з життєвими сценаріями «Подолання» та «Життєтворчість». Було підкреслено, що мистецтво творчих рішень, нестандартних виходів тощо, яке вкрай необхідне на життєвому шляху зрілої особистості, що реалізує себе в будь-якій сфері людської діяльності, потребує умінь і навичок, і вказано, що для підтримки й розвитку життєтворчого потенціалу особистості періоду ранньої дорослості рекомендується залучати різні арт-терапевтичні засоби, спрямовані на підвищення її особистісного самоусвідомлення й формування активної життєтворчої спрямованості. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що: Вперше було встановлено, що самоусвідомлення можна розглядати як діалектичну єдність процесів самоставлення, самодетермінації, самоактуалізації й саморефлексії; продемонстровано, що через самоусвідомлення людина може краще розуміти себе, свої цілі, потреби та цінності, що, в свою чергу, впливає на її спроможність самоставлення, самодетермінації, самоактуалізації і саморефлексії; Була створена концептуальна модель взаємозв’язку між самоусвідомленням та життєтворчістю особистості, вказані можливі взаємозв’язки й взаємообумовлення між цими двома процесами; Було розглянуто взаємозв’язок між самоусвідомленням та життєтворчістю в групах респондентів періоду ранньої дорослості з різними життєвими сценаріями: «Подолання» й «Життєтворчість». Було встановлено, що креативність притаманна респондентам с життєвим сценарієм «Життєтворчість» й респондентам с життєвим сценарієм «Подолання», що вказує на те, що юнаки обох груп можуть застосовувати креативність до вирішення власних завдань у житті, проте використання креативності пов’язано з досягненням різних життєвих цілей респондентів. Дістали подальшого розвитку поняття про самоусвідомлення й життєтворчість особистості періоду ранньої дорослості, які розглядаються як процеси упорядкування особистісної подієвої картини життя, як процеси її самовдосконалення, і виявляються в ряді здібностей до творчості, самоорганізації, самодетермінації, самоактуалізації, здатності робити самостійний, усвідомлений життєвий вибір, ставити цілі та досягати певних результатів, орієнтуватися та зберігати стійкість життєвого світу у часі тощо. Практичне значення дисертації визначено тим, що отримані на основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження результати взаємозв’язку між самоусвідомленням й життєтворчістю особистості можуть бути використаними для розробки програм навчання, які сприяють розвитку творчих навичок і самоусвідомлення студентів. Отримані результати можуть бути використані в консультативній практиці у розробці корекційно- розвивальних засобів покращення якості життя особистості, підвищення її самоусвідомлення, адаптивних та життєтворчих можливостей.Документ Влияние психологических особенностей на эффективность деятельности работников общественных организаций(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2016) Симовоник, Алена Игоревна; Артюхина, Наталия Викторовна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Simovonyk, Alona I.; Artiukhina, Nataliia V.В статье представлены результаты исследования, позволяющие рассмотреть влияние психологических особенностей личности на эффективность деятельности работников общественных организаций, а также выявить причины возникновения трудностей в работе объединения. Выявлено влияние лидерских качеств, коммуникативных и организаторских способностей работников общественной организации на эффективность их деятельности в ней. Рассмотрены перспективы дальнейшей работы с работниками общественной организации с целью повышения эффективности их деятельности.Документ Вплив життєвих сценаріїв на спрямованість особистості юнацького віку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Сімовоник, Альона Ігорівна; Simovonyk, Alona I.Актуальність дослідження обумовлена тим, що особистість, як відкрита динамічна система, здатна до розвитку і саморозвитку, має соціальні витоки свого походження. Людина з моменту свого народження потрапляє в простір загальнолюдської культури, який наповнений системами безлічі смислів і значень, що втілюються в культурних артефактах і трансльованих безпосередньо через найближче оточення. Оптимальним способом передачі життєво важливою для існування людини інформації багато в чому є готові оповідання - перекази, міфи і казки, які можуть стимулювати особистісну уяву і допомагають в усвідомленні власних уявлень і дій. Ці розповіді відносяться до традиційних історій і є універсальним інструментом взаємодії, виховання розуміння хорошого і поганого, формування певних патернів поведінки. Часто саме вони впливають на становлення життєвого сценарію особистості. Все починається з дитинства. Дитина здатна переносити на себе образ головних героїв. Дана рольова взаємодія стає для неї нормою життя. Дитина може спробувати себе в будь-якій ролі, і ті ролі, які вона грає найбільш достовірно і які отримують позитивне підкріплення з боку референтних для неї осіб, «вростають» в її особистість і стають основою життєвого сценарію в якості СКД (системи конденсованого досвіду). Але яким би не був життєвий сценарій, слід пам'ятати, що людина сама повинна робити той чи інший вибір, ставити перед собою цілі і визначати засоби, за допомогою яких буде досягати цієї мети.Документ Вплив навчального курсу з арт-терапії на підвищення креативності та самоусвідомлення власних психологічних особливостей у студентів-психологів(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2021) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.У статті представлено дослідження впливу навчального курсу з арт-терапії на підвищення креативності та самоусвідомлення психологічних особливостей у студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості. Вказується, що наразі все більш актуальними стають завдання саме розвитку особистості, підвищення самоусвідомлення, моральної відповідальності та активації його власного життєтворчого потенціалу. У зв’язку з цим підготовка майбутнього психолога повинна бути спрямована не тільки на здобуття певної професійної кваліфікації за відповідним напрямом, а й на покращення соціалізації сучасного студента та гармонізацію його взаємодії із самим собою та реальною дійсністю. Також вказується, що на етапі вищої психологічної освіти все більше зростає інтерес до таких навчальних технологій і методів, які можуть здійснювати безпечний та позитивний вплив на підтримування психічного здоров’я та особистісний розвиток студентів, а надалі стати ефективними інструментами їхньої професійної діяльності. Підкреслюється, що до таких навчальних технологій можна віднести арт-терапію, в процесі вивчання якої студенти набувають необхідного теоретико-практичного досвіду з питань безпечного, позитивного впливу на психічне й соціальне здоров’я особистості, а також з питань психологічної корекції емоційних станів й активації внутрішнього творчого потенціалу людини за допомогою мистецтва. Вказується, що вивчення теорії з арт-терапії, практичне опрацювання вправ у навчальній групі та самостійне опрацьовування арт-терапевтичних засобів саморегуляції сприяють не тільки покращенню психоемоційного стану студентів та підвищенню їхнього власного самоусвідомлення, але й впливають на розвиток творчих здібностей, на більш вільне саморозкриття, на придбання навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й на усвідомлення можливості керувати своїми психічними процесами й станами, як свідомих суб’єктів власної життєтворчості. Саме формування особистості, здатної до власної життєтворчості, є основним завданням сьогодні, що постає перед закладами вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку майбутніх психологів-фахівців.Документ Вплив самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на міжособистісні стосунки та емоційне вигорання(Гельветика, 2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.У статті представлено дослідження впливу самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на їхні міжособистісні стосунки та емоційне вигорання в процесі навчання. Указується, що життєтворчість – це процес, який передбачає розвинуту здібність особистості до рефлексії, до самоусвідомлення, до роздумів над своїм життям і його побудови на основі власного світогляду. Підкреслюється, що недостатнє самоусвідомлення особистістю своїх психологічних особливостей може призводити до неадекватної витрати власних ресурсів та «емоційного вигорання», що, у свою чергу, негативно позначається на процесі життєтворчості студентів-психологів як суб’єктів власної життєдіяльності. Зазначається, що ці обставини вимагають своєчасного, профілактичного сканування психологічного клімату навчального колективу на всіх рівнях з метою виявлення стану емоційного перенапруження в ньому. Підкреслюється, що, оскільки втілення власного проекту життя відбувається через вирішення низки послідовних життєвих завдань, до яких належить і поява нових соціальних ролей, зокрема ролі студента, завдання збереження психологічного здоров’я стає актуальним уже в процесі набуття вищої освіти, на етапі професійної підготовки студентів до майбутньої фахової діяльності. Наголошується, що для студентів-психологів, які за родом своєї майбутньої діяльності повинні вміти справлятися з емоційним навантаженням, мати добре розвинені навички психоемоційної саморегуляції, усвідомленого ставлення до цілей життя, черговості їх виконання, а також до способів вирішення й використання власних ресурсів, ця проблема має особливе значення. Рекомендується, як заходи психопрофілактики й психокорекції емоційного вигорання на різних курсах навчання студентів-психологів використовувати різні арттерапевтичні технології, які будуть сприяти не тільки покращенню психоемоційного стану студентів, а і їхньому вільному саморозкриттю, підвищенню самоусвідомлення, розвитку творчих здібностей, придбанню навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й усвідомленню можливості керувати своїм життям як свідомий суб’єкт власної життєтворчості.Документ Особливості взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором як показниками життєтворчості особистості(2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.У статті наведено результати дослідження особливостей взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором як показниками життєтворчості особистості. Розглядається думка про те, що в сучасній психології особливе значення має проблема реалізації людиною власних сутнісних сил, вдосконалення власного процесу життєтворчості. Вказується, що на шляху дослідження життєтворчих показників особистості особливого значення набувають питання самодетермінації та самоставлення. Виділяється думка про те, що без свідомого самоставлення не можливо самовдосконалення. Визначаються та аналізуються особливості взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором.Документ Проблеми та перспективи розвитку життєтворчих ресурсів особистості в юнацькому віці(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.Питання про особистісні ресурси, про те, чи можна свідомо впливати на своє життя, творити його, змінювати свою долю, хвилює людину від давнини. Ключовим у даному питані, з нашої точки зору, є саме слово «свідомо», тобто навмисно, розумно, із заздалегідь обдуманим наміром, як усвідомлено спрямований шлях. Розумність, як принцип побудови людського життя – не просто вища ступінь пізнавальної діяльності людини, здатність мислити, міркувати. Це духовно-моральна сила людини, яка зосереджує в собі її інтелектуальні, емоційно-вольові потенції, які відображають творчу природу й перетворюючу діяльність людини. Свідомий вплив особистості на своє життя передбачає активізацію зусиль саме щодо його творчого проектування. Отже, предметом творчості людини стає не тільки навколишній предметний світ, але й вона сама, її особисте життя та життя інших людей.Документ Проблеми та перспективи розвитку складових життєтворчості особистості на стику юнацького віку та періоду ранньої дорослості(International Science Group, 2022) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.Питання про те, чи можна свідомо впливати на своє життя, творити його, змінювати свою долю, хвилює людину від давнини. Ключовим у даному питані, з нашої точки зору, є саме слово «свідомо», тобто навмисно, розумно, із заздалегідь обдуманим наміром, як усвідомлено спрямований шлях. Розумність, як принцип побудови людського життя – не просто вища ступінь пізнавальної діяльності людини, здатність мислити, міркувати. Це духовно-моральна сила людини, яка зосереджує в собі її інтелектуальні, емоційно-вольові потенції, які відображають творчу природу й перетворюючу діяльність людини[8]. Свідомий вплив особистості на своє життя передбачає активізацію зусиль саме щодо його творчого проектування. Отже, предметом творчості людини стає не тільки навколишній предметний світ, а й вона сама, її особисте життя та життя інших людей.