Перегляд за Автор "Podkovyroff, Nanouchka"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ "Alexandrian Kings"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Podkovyroff, Nanouchka; Подковирофф, Нанушка; Подковырофф, НанушкаThe article offers a sample of didactic analysis of a Greek poem "Alexandrian Kings" by Constantine Cavafy in comparison to Plutarch historical work "Parallel Lives". Opposition of historical and poetic viewpoints are highlighted.Документ Aspects grammaticaux de la langue française. Partie 1(Букаєв В. В., 2024) Подковирофф, Нанушка; Podkovyroff, NanouchkaМетодичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи містять рекомендації, інструкції, поради для виконання практичних завдань та самостійних робіт. Він також може бути корисним для широкого кола осіб, які удосконалюють свої навички у вивченні французької мови.Документ Customs of death and the prose literature(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Podkovyroff, Nanouchka; Подковирофф, НанушкаIn this presentation we will concentrate on the role that death-related customs play on prose literature. At this point we should stress that we shall not study this role with regard to all Greek literature, but we will limit ourselves in a single piece of work, the short story: “Young Man’s Death” which seems to serve as an example regarding the analysis of our topic.Документ L’image du Russe dans le roman de M. Karaghatsis “Le colonel Liapkine”(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Podkovyroff, Nanouchka; Подковирофф, НанушкаNous nous proposons d’étudier ici l’image du Russe dans une des premières oeuvres de M. Karaghatsis Le colonel Liapkine. écrite en 1933 et qui retrace l’histoire d’un colonel russe de l’Armée blanche de Wrangel qui fuit la Russie après la défaite des Blancs en suivant la route traditionnelle des émigrés russes issus du milieu militaire: repli sur la Russe du sud, départ pour Constantinople et arrivée en Grèce.Документ «Princesse Isabo» etude comparative du texte original grec et de la traduction russe(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Podkovyroff, Nanouchka; Подковирофф, НанушкаLa traduction littéraire très prisée en Union-Soviétique obéit à des règles très strictes et permet de faire passer un message politique clair qui guide le lecteur tout au long de sa lecture. Nous nous proposons dans cette courte étude, de comparer la traduction russe de l'oeuvre de l'écrivain grec de la génération 30' : A. Terzakis, «Princesse Isabo». Cette étude comparative limitée ne peut qu'esquisser une problématique qui pourrait être approfondie ultérieurement. Nous avons choisi l'édition de Hestia pour la version grecque de l'oeuvre de Terzakis, et l'édition Progress pour la traduction russe publiée en 1968.Документ Reading literary texts in the teaching and learning of Greek as a second foreign language(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Podkovyroff, Nanouchka; Подковирофф, Нанушка; Подковырофф, НанушкаThe current study offers an opportunity to highlight pedagogical methods and approaches tha t the task of reading allows us to use, and more specifically the task of reading Greek children’s literature. In this study I will present the complex skill of reading which can be developed on m any levels in order to enhance students’ comprehension of oral and written language as well as facilitate their oral and written language production. In the context of intercultural education and foreign language learning, reading enables students to analyze cultural content, values and ideas that are an integral part of learning a foreign language and it also enables them to develop their intercultural skills. The foreign language texts that students read offer images of a people’s culture in their everyday life, which invite students to make comparisons and reach the point of understanding. The skill of reading will allow us to achieve our ultimate goal which is the skillful comprehension and production of Greek as a second foreign language.Документ The Greek folk tale: typology and analysis(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Podkovyroff, Nanouchka; Подковирофф, Нанушка; Подковырофф, НанушкаThe article outlines typology of the Greek folk tale, its structure and plot peculiarities. The folk tale is a reproduction of thoughts and beliefs and every reader experiences the folk tale in a different way according to his or her experiences. Therefore, the folk tale is not just a remnant of the past, but a collection of cultural elements which are gradually put together by the narrators and which reach the readers or listeners as a cultural blend that they need to decode. The Greek folk tales have been known since ancient times. Herodotus includes folk tales in his Histories, while Aristophanes mentions a story-teller named Philepsios. Moreover, Aristotle states the fact that children’s education includes listening to fables and folk tales. Later professional storytellers appear in the Greek society. During the Byzantine period there are very few references to folk tales and the only thing we can mention is that there were mime artists who used to entertain the rulers and lords with their narrations. During the period of Ottoman empire in Greece, the folk tale and other forms of folk culture became the main expression of social reality. The storytellers of that time contributed to the preservation and development of folk oral tradition and, as a result, folk tales were told by sailors, shepherds, they were heard during the long trips of caravans, and they were also very common in agricultural life.Документ Жанр авторської казки у французькій літературі (Ш. Перро, А. де Сент-Єкзюпері)(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Подковирофф, Нанушка; Podkovyroff, NanouchkaПроблема казкового дискурсу і дослідження його генезису на сьогоднішній день є актуальними та широко досліджуваними питаннями. Актуальність проблеми жанру літературної казки підтверджується і обумовлюється розвитком цього жанру до сьогодні (прикладом може стати казки постмодернізму Дж. К. Ролінг «Гаррі Поттер»).Документ Жанрова конвергенція як ознака текстотворення п’єси «Божество різанини» Ясміни Реза(Астропринт, 2023) Подковирофф, Нанушка; Podkovyroff, NanouchkaПостмодернізм як характерна риса літературного процесу другої половини ХХ століття є добрим підґрунтям для авторських експериментів на рівні як форми, так і змісту художнього твору. Ясміна Реза як одна з провідних драматургів Франції означеного періоду вдається до експерименту на рівні мови та жанру у своїй п’єсі «Божество різанини». Оцінка критиками п’єси неоднозначна, у свою чергу у статті текст п’єси проаналізовано з погляду реалізації умов бульварного театру та «театру можливостей», адже тут важлива техніка подачі тексту. Доводиться, що експериментальний характер п’єси французького драматурга Ясміни Реза «Божество різанини» реалізується через видовищність та театральність, які виокремлюються як суттєві риси сучасної французької драми. Побутовий сюжет, наявність інтриги, хороша літературна мова, іронія та гумор, задіяні для опису персонажів, — все це ознаки «якісно зробленої п’єси» з репертуару комерційного театру та є свідченням належності п’єси до бульварного театру. Змішування літературних жанрів і видів, що характеризує постмодерністський текст, визначаємо як жанрову конвергенцію та жанрову дифузію. Поняття конвергенція та дифузія не є синонімичними. Під жанровою конвергенцією розуміємо взаємопроникнення різнозорієнтованих імпульсів, що веде до виникнення гібридних, кентавричних форм. Мелодраматична складова у тексті має свою роль та функцію і зберігає свій вплив на текст і його жанрову природу, комедійне і драматичне відповідно виконують власні функції. Але при взаємодії мелодраматичного, драматичного, комедійного, абсурдистського жанр п’єси у цілому стає мозаїчним, різнобарвним, стереоскопічним, поліфонічним. Дифузію відрізняє розмивання меж родо-видових форм, взаємопроникнення одного виду в інший. Наявні у тексті епічні елементи є проявом дифузіі. Жанровий поліфонізм, мовна гра та іронічність, місцями сарказм дають повне право розглядати п’єсу як зразок високої літератури.Документ Композиція та архітектоніка твору як ознака авторського стилю. Дж. Чосер «Кентерберійські оповідання»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Романець, Валентина Михайлівна; Подковирофф, Нанушка; Romanets, Valentyna M.; Podkovyroff, NanouchkaУ статті розглядаються проблеми композиції та архітектоніки художнього твору. Досліджується співвідношення цих понять. Проведено аналіз типів композиційної організації художнього твору. Зазначено, що проблема композиції художнього твору має досить давню традицію. Її розглядав свого часу ще у IV ст. до н. е. Аристотель, при цьому наголошував на тому, що досконалість твору можна забезпечити вмотивованим відбором і поєднанням окремих елементів у цілісність, яка становитиме певну гармонію. Проведено дослідження теоретичних аспектів поняття «композиція», розмежування із подібними йому значеннями «структура» та «архітектоніка», опис композиційних прийомів, які увиразнюють функції композиції в художньому творі. У статті розглядаються особливості композиції та архітектоніки «Кентерберійських оповідань» («The Canterbury Tales») — твору Джеффрі Чосера, що був написаний наприкінці XIV століття середньоанглійською мовою, але залишився незавершеним. Літературна майстерність Чосера проявляється, наприклад, в тому, що в оповіданнях відображені індивідуальні риси та манера оповіді героїв. Автор малює широке полотно англійської дійсності сучасної йому доби. Книга складається з «Прологу», двадцяти двох віршованих та двох прозових оповідань, які зв’язані інтер-людіями. Обрамляючі оповідання повідомляють про розвиток дії. Запозичивши сюжети багатьох оповідань у інших авторів, Чосер ускладнює фабулу, насичує її реалістичними деталями. Динаміку дії автор поєднує з психологічним аналізом. Наголошено на тому, що композиція художнього твору структурується з таких основних елементів: сюжет — черга подій, що відбуваються в творі; конфлікт — зіткнення характерів та обставин, поглядів і принципів життя, які покладені в основну дії. Конфлікт може відбуватися між особистістю і суспільством чи між персонажами. А у свідомості він може бути явним, прихованим чи уявним. Елементи сюжету відтворюють ступені розвитку конфлікту; пролог — своєрідний вступ до твору, в якому розповідається про події минулого, він емоційно налаштовує читача на сприйняття твору; експозиція — введення в основну дію, показ умов і обставин, які були до початку дії (розгорнута, нерозгорнута, цілісна і «розірвана», розташована на початку, в середині чи наприкінці твору); ознайомлення з персонажами твору, обставинами та хронологією, на тлі яких відбувається дія; зав’язка — початок руху сюжету (подія, з якої починається конфлікт, розвиваються подальші дії); розвиток дії — система подій, які стають наслідком зав’язки, конфлікт загострюється, а суперечності проявляються ясніше і гостріше; кульмінація — момент найвищої напруги дії, вершина конфлікту — після кульмінації відбувається послаблення дії; розв’язка — вирішення конфлікту або вказівка на можливі шляхи його вирішення. Це заключний момент дії художнього твору. На цьому етапі композиції показане чи вирішення, чи неможливість його розв’язати; епілог — заключна частина твору, в якій позначається напрям подальшого розвитку подій і долі героїв. Коротка розповідь про те, що сталося з дійовими особами твору, після закінчення основної сюжетної дії. В дослідженні розглянуто варіанти сюжету: сюжет може викладатися в прямій послідовності подій з відступами у минуле — «ретроспективами». Крім того, сюжет може зображувати екскурси в майбутнє чи навмисно змінено послідовність подій. Несюжетними елементами вважаються: вставні епізоди, авторські відступи. Таким чином, слід зазначити, що основною функцією сюжету є відображення позиції автора. У творі можуть бути відсутні окремі елементи сюжету, а іноді є кілька сюжетних ліній. Прийоми архітектоніки, використані автором, створюють особливий неповторний авторський стиль. І саме автор сам обирає провідні композиційні принципи. Так композиція твору може бути багатоплановою, лінійною, кільцевою, «ниткою з намистинами». Майстерна архітектоніка — це не просто єдність складових частин твору, це — самобутність конкретного твору, його краса й унікальність. Зазначено, що суттєвою якістю композиції твору Чосера є її логічна послідовність. Саме за допомогою композиції можна вирізнити, що в «Кентерберійських оповіданнях» центром подій є подорож пілігримів до святого місця. Архітектоніка, тобто співвідношення між собою частин твору, наприклад, пролог і епілог традиційно невеликі, розташовуються на початку — пролог і наприкінці — епілог твору. А розділи більшого розміру розташовані між прологом і епілогом. У «Кентерберійських оповіданнях» Дж. Чосера подієвий тип композиції має хронологічну форму. Між окремими діями є часові відстані, але порушення природної послідовності в часі відсутні.Документ Плани семінарських занять для спеціальності «Філологія» (англійська, німецька, іспанська, французька, українська філологія, переклад)(Астропринт, 2024) Войтенко, Леся Іванівна; Абабіна, Наталія Василівна; Бежан, Олена Анатоліївна; Подковирофф, Нанушка; Романець, Валентина Михайлівна; Садовська, Юлія Володимирівна; Фокіна, Світлана Олександрівна; Ланова, Вікторія Володимирівна; Voitenko, Lesia I.; Ababina, Nataliia V.; Bezhan, Olena A.; Podkovyroff, Nanouchka; Romanets, Valentyna M.; Sadovska, Iuliia V.; Fokina, Svitlana O.; Lanova, Viktoriia V.Навчальне видання рекомендовано для семінарських занять для спеціальності «035 Філологія» (англійська, німецька, іспанська, французька, українська філологія, переклад), розроблено викладачами кафедри зарубіжної літератури для першого та другого рівня вищої освіти очної та заочної форми навчання. Матеріали видання сприяють покращенню рівня роботи студентів на семінарських заняттях, якісній підготовці до них. Рекомендовано студентам факультету романо-германської філології, філологічного факультету та викладачам, які працюють за спеціальністю «035 Філологія».Документ «Тектоніка почуттів» Е.-Е. Шмітта в парадигмі «розмовного театру»(Астропринт, 2024) Подковирофф, Нанушка; Podkovyroff, NanouchkaУ статті аналізується п’єса Е.-Е. Шмітта «Тектоніка почуттів» у парадигмі «розмовного театру», який став доволі популярним у Франції з 80-х років ХХ століття. «Розмовний театр» продовжив традиції абсурдистського та авангардистського театру, тенденцією звернення до лінгвістичного експерименту, зміни мови сцени, що є актуальним і в наш час. Діалог у розмовному театрі фактично є дією, новим способом осягнення реальності, де завдяки мовному експерименту розширюється простір дії, змішуються ілюзії та реальність, конфлікт базується на зауваженні, яке в подальшому пояснює розрив стосунків між персонажами, розв’язується він теж у діалозі. Психологічний портрет персонажів розкривається не в ситуаціях та вчинках, а в мовленні, яке надає п’єсі театральності.Документ Тема гордої смерті героя-одинака у контексті французького романтизму (А. де Віньї «Смерть вовка»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Романець, Валентина Михайлівна; Подковирофф, Нанушка; Romanets, Valentyna M.; Podkovyroff, NanouchkaПропонована стаття присвячена дослідженню поеми французького романтика А. де Віньї «Смерть вовка». Автор дослідження аналізує образи тварин в поемі, художні засоби їх втілення. Розглядається основна тематика та проблематика твору як в контексті творчості А. де Віньї, так і в контексті європейського романтизму. Наголошується на тому, що поезія Віньї за своєю суттю глибоко особиста та лірична, а за зовнішньою формою підкреслено епічна та філософічна. Сам Віньї стверджував, що якщо й випередив у чомусь сучасників, то це у здатності створювати філософську поезію. Такі проблеми як: фатальна самотність генія, безсилля людини перед жорстоким і сліпим божеством, страждання невинних, поет одягає у форму міфологічної чи історичної притчі, античного сюжету. Таким чином, проявляється й інша особливість його поезії — вона далека від злободенності. Поет з’ясовує стосунки не зі своїм віком, але з історією взагалі, і з Богом, з долею. У пізнішому періоді його творчості часто звучить тема «поет та суспільство». Поема «Смерть вовка» (1843) увійшла до посмертної збірки віршів та поем Віньї «Долі», що вийшла 1864 р. Так, наприклад, до нього увійшли такі поеми як: «Гетсиманський сад», «Гнів Самсона», «Чистий дух». Саме завдяки публікації цієї збірки французькій літературі відкрилися тексти величезної поетичної сили. Літературознавці справедливо відносять їх до кращого, що було написано Віньї і що взагалі створено французькими поетами-романтиками. Саме твори цієї збірки демонструють «пошуки та вираження «ідеальної правди», високої моральності та духовності, ідеологічної активності тощо». Збірка «Долі» та поема «Смерть вовка» є яскравим зразком філософської поезії. Сам поет вважав, що філософська поезія — вершина мистецтва, вираження найважливіших підсумків поетичної думки. Відомим є порівняння самим поетом філософської поезії з великим органом, інструментом, підкреслював Віньї, який не має собі рівних за великою кількістю виразних засобів, багатства та повноти звучання. Над своїм філософсько-поетичним циклом поет працював близько 30 років і зробив його вершиною своєї творчості.